СРСР у повоєнне сорокаріччя (1945 - 1985 роки)



Тип уроку: Узагальнення та аналіз

Форма проведення: Замальовка епохи - аналіз та узагальнення

Епіграф уроку:

Все зрозуміти - ніяк

не означає все простити.

Е. Кестнер.

Очікувані результати

В процесі уроку учні мають закріпити й розвинути набуті знання, вміння і навички:

точно визначати загальне й відмінне

колективно складати портрет політичного діяча та епохи

самостійно визначати політичний силует лідера країни

аргументовано захищати свою точку зору, свою позицію

разом з вчителем аналізувати події та явища

працювати самостійно, в групах та колективом.

формувати й відстоювати власне ставлення до вивчених подій, явищ та діяльності історичних персоналій.

співставляти свою точку зору з точкою зору інших.

персоніфікувати події та епохи.

висловлювати власні думки та ідеї на основі пізнання історичного процесу.

переходити від паралельного аналізу до узагальнень.

Оснащення уроку

Карта з історії: "Економіка СРСР періоду "застою"(1964 - 1985 рр.)".

Політична карта світу: (80-і роки ХХ століття).

Комплекти наочності:

фотографії бабусь, дідусів, прабабусь та прадідів учнів класу (прикріплені до карти СРСР).

комплекти ксерокопій фото - та публіцистичних матеріалів періодичної преси епохи, що узагальнюється.

газети та журнали періоду історії СРСР 1945 - 1985 рр.

портрети політичних лідерів: Й. Сталіна, М. Хрущова, Л. Брежнєва,

Ю. Андропова та К. Черненка.

Основні поняття " тоталітарна система " авторитарна система " демократизація суспільно - політичного життя " командно - адміністративна система " науково - технічний прогрес " політичні репресії " космополітизм " демократія " культ особи " догматизм " депортації " деформації " тотальний контроль " політична боротьба " ідеологічне протистояння " планова економіка " "холодна війна" " гонка озброєнь " громадянська війна " ядерна монополія

Методи та прийоми

"мозковий штурм".

складання структурних елементів малюнку теми.

міні - дискусії.

паралельні узагальнення.

робота в парах.

робота в групах.

самостійна робота учнів.

Хід уроку.

Структура уроку.

І. Мотиваційна частина. Вступ.

ІІ. Основна частина. Складання малюнку епохи.

Замальовка 1. Загальні картина епохи.

Замальовка 2. Лідери епохи.

Замальовка 3. Система та її суть.

Замальовка 4. Народ епохи.

Замальовка 5. Суд історії.

Замальовка 6. Нащадки епохи.

ІІІ. Висновки та узагальнення.

І Мотиваційна частина

Сьогодні тема нашого уроку "СРСР повоєнне сорокаріччя (1945 - 1985 рр.)". Ми маємо повторити та узагальнити матеріал про цю епоху, спробувати схарактеризувати її, визначивши головне. Це досить велика і за часом і за змістом епоха в історії великої колись держави з імперськими амбіціями, на руїнах якої постали, цілком логічно й об'єктивно, нові суверенні держави, серед яких і наша Україна. Для Радянського Союзу та й усього світу в цілому це була складна й суперечлива епоха. Можна сказати, у певному розумінні, що це була епоха Третьої світової війни - "холодної війни". Ця епоха була часом надій і сподівань, залякування й жаху. Це була епоха протистояння й розрядки, що поступилася місцем знову ж таки конфронтації двох ворогуючих "таборів": капіталістичного та соціалістичного.

З висоти ХХІ століття ми маємо повне право назвати її епохою повоєнного сорокаріччя.

ІІ Основна частина

Замальовка 1. Загальна картина епохи.

Методи роботи: інтелектуальна хвиля; міні - дискусії.

Вчитель

Чим були ці 40 років (1945 - 1985) для Радянського Союзу?

У ході коротких і точних відповідей учні висловлюють різні точки зору, різні погляди, що базуються на матеріалах опрацьованої теми.

Наприклад

Метод "інтелектуальної хвилі"

Це метод сплеску розумової активності старшокласників на уроці. Завдання вчителя полягає насамперед у тому, щоб вміло підвести учнів до цього сплеску. "Хвиля" має бути доступною кожному учневі й містити у собі знання матеріалу на рівнях від нижчого до вищого. Питання, що їх готує вчитель, мають бути спрямовані на те, щоб і викликати цей інтелектуальний сплеск учнівської активності. Зазначений процес робить можливим не лише успішне засвоєння пройденого матеріалу, але і його усвідомлення. "Хвиля" не може охоплювати весь урок, а має бути лише структурною його частиною, найчастіше, його вступною частиною чи кульмінацією. Застосування цього методу вчителем вимагає від учнів не лише поверхових, а в основному ґрунтовних знань, що за допомогою вчителя формують світоглядну основу учнів та їхнє світосприйняття. До того ж для більшої ефективності вчитель має поєднувати цей метод з методом міні - дискусій. Це, у свою чергу, зацікавлює й активізує учнів та допомагає їм визначити свою позицію у короткій суперечці з того чи іншого питання чи проблеми історії.

Приклад застосування методу інтелектуальної хвилі при розгляді - узагальненні теми "СРСР у повоєнне сорокаріччя. 1945 - 1985 рр.". На даному уроці цей метод доцільніше використати на початку основної частини та поєднати його органічно з методом міні - дискусій.

Відповіді учнів

Це були роки:

повоєнної сталінської реакції

хрущовської ліберально - демократичної "Відлиги"

брежнєвської "стабільності"

сталінського тоталітаризму

хрущовського демократизму

брежнєвського догматизму

сталінського культу

хрущовського культу

брежнєвського культу

повоєнних репресій

боротьби з "космополітами - антипатріотами"

"ленінградської справи"

"справи лікарів"

"жданівщини"

"лисенківщини"

повоєнної героїчної відбудови

громадянської війни в Західній Україні, Західній Білорусії та Прибалтиці

масових депортацій

тотального контролю за населенням

ліквідації ядерної монополії США

берлінської кризи й "повітряного мосту"

Корейської війни

протистояння Москви та Бєлграду

створення РЕВ

поява НАТО

"холодної війни"

загальної недовіри в середині суспільства й між окремими народами

і т.д. і т.п.

Вчитель

Чи можна стверджувати, що період історії СРСР з 1945 по 1985 рр. був періодом боротьби за владу у радянському керівництві?

Сама логіка попереднього вивчення даного періоду підводить учнів до позитивної відповіді.

Вчитель

Чим ви можете підтвердити це?

Учні

Відносно частими переворотами.

Вчитель

Які ви знаєте радянські "двірцеві" повоєнні перевороти?

Учні (короткі, чіткі й обґрунтовані відповіді)

"гучний" переворот 26 червня 1953 року

"тихий" переворот 1955 року

"гучний" - 18 - 22 червня 1957 року

"тихий" - жовтня 1957 року

"тихий" 1958 року

"гучний" 13 - 14 жовтня 1964 року

"тихий" 1970 року

Замальовка 2. Лідери епохи

Методи роботи: інтелектуальна хвиля, робота в парах, колективна робота, аналіз процесу і явищ.

Вчитель

Хто завжди перемагав у боротьбі за владу? Які особистості?

Учні (короткі лаконічні відповіді)

неочікувані

політично бліді

політично сірі

малоосвічені люди

люди з недостатнім інтелектуальним рівнем

люди з "тіні"

хитрі

спритні

з талантом перевтілення

ті, кого потребувала епоха

ті, що точно визначали кон'юнктуру

ті, кого потребувала система

ті, кого ця система висувала

ті, які добре знали та розуміли Систему

і т.д. і т.п.

Вчитель

Кому з них чого бракувало?

Й. Сталіну бракувало:

Учні

доброти

далекоглядності

відчуття реальності

друзів

сім'ї

інтелектуального оточення

рішучого оточення

сміливого оточення

розуміння необхідності змін

Вчитель

М. Хрущову бракувало:

Учні

освіти

освіченості

інтелігентності

витримки

відчуття реальності

друзів

відданих соратників

гарних манер

знання економіки

знання зовнішньої політики

знання ідеології

знання культурних процесів

часу

вміння підбирати кадри

терпимості

Вчитель

Л. Брежнєву бракувало:

Учні

амбіційності

розуміння економічних проблем

розуміння нових світових реалій

часто - виваженості

здоров'я

сили волі

теоретичної освіти

сильної команди

рішучості

послідовності

твердості

нестандартності мислення

і т.д. і т.п.

Вчитель

А у кого й чого в них було з надлишком?

У Й. Сталіна:

Учні

жорстокості

жорстокості

культу

підлабузників

підтакувачів

тоталітаризму

цезаризму

твердості

догматизму

рішучості

"незламності"

Вчитель

У М. Хрущова:

Учні

життєвої енергії

оптимізму

комунізму

ентузіазму

комунікабельності

ідей

рішучості

небажання рахуватися з думками і точкою зору інших

самовпевненість

культу

безпринципності

віри у себе

Вчитель

У Л. Брежнєва:

сентиментальності

потягу до нагород

знання людської психології

хвороби

вміння підбирати кадри

догматизму

"стабільності"

культу

самовпевненості

нерішучості

рішучості

По ходу роботи учні деякі свої твердження обґрунтовують. До того ж за бажанням найбільш підготовлені учні опонують іншим учням, що висловлюють слабо обґрунтовані думки.

Вчитель

Чого всі вони не розуміли?

Чого вони об'єктивно не могли зрозуміти?

Чому ви так вважаєте?

Відповіді учнів протилежні, за суттю - міні - дискусії. Тобто, учні висловлюють свої точки зору, опонуючи один одному.

Вчитель

Але від того, що вони багато чого не розуміли (так само, як і їхні "опоненти" на Заході), не могли, а часто й не бажали, залежали долі не лише народів Радянського Союзу, але й долі всього людства.

Давайте пригадаємо пікові моменти у міжнародних відносинах, які були результатом недовіри, підозри, протистояння й конфронтації.

Учні

Берлінська криза 1948 р.

Корейська війна 1950 - 1953 рр.

Угорські події 1956 року.

Травень 1960 року.

Берлінська криза 1961 року.

Карибська криза 1962 року.

Вчитель

А тепер давайте нанесемо останні штрихи до другої частини нашої картини епохи й окреслимо портрети лідерів - політиків та портрети лідерів - людей.

Учні колективно разом із вчителем усно малюють портрети лідерів - політиків та портрети лідерів - людей (Й. Сталіна, М. Хрущова, Л. Брежнєва).

Замальовка 3. Система

Методи роботи: інтелектуальна хвиля, бесіда, узагальнення, аналіз процесу і явищ.

Вчитель. Переходячи до створення чергового фрагменту нашої епохальної картини, давайте згадаємо:

Які посади обіймали лідери СРСР, про яких тільки-но йшла мова?

Учні

Й Сталін - Генеральний секретар ЦК ВКП(б) (з жовтня 1952 р.- ЦК КПРС) та Голова Ради Народних комісарів (з березня 1946 року Голова Ради Міністрів)

М. Хрущов - І секретар ЦК КПРС (з 1958 року - Голова Ради Міністрів СРСР)

Л. Брежнєв - Генеральний секретар ЦК КПРС (з 1977 року - Голова Президії Верховної Ради СРСР)

Вчитель

А Ю. Андропов?

Учень

Генеральний секретар ЦК КПРС.

Вчитель

А К. Черненко?

Учень

Генеральний секретар ЦК КПРС.

Вчитель

А як називається посада глави держави у демократичній країні?

Учні

Президент.

Найчастіше - президент.

Вчитель

Чи можете ви назвати американських президентів з 1945 по 1985р.?

Учні У відповідях називають президента та роки його правління (чітко й коротко).

Вчитель

Чи існувала формально аналогічна президентській посада у радянському політикумі?

Відповіді учнів.

Вчитель

Як вона називалася?

Вчитель

Хто обіймав цю посаду в СРСР з 1945 по 1985 р.?

Учні...

Вчитель

За що американці згадують:

Гарі Трумена

Дуайта Ейзенхауера

Річарда Ніксона

Джералда Форда

Джеймса Картера

Роналда Рейгана?

Вчитель

Чому ми не згадуємо:

Шверніка

Ворошилова

Брежнєва як Голову Президії Верховної Ради з 1960 по 1964 р.

Мікояна

Підгорного?

Учні...

Вчитель

Чи уособлюємо ми вершину радянського політичного олімпу з цією посадою (Голови Президії Верховної Ради СРСР)?

Вчитель

Чому ви так вважаєте?

Суть відповідей учнів має звестися до тез:

ця посада не давала реальної влади

суспільство і країна були недемократичними

Замальовка 4. Народ

Методи роботи: міні - діалоги, аналіз подій і явищ, узагальнення.

Вчитель. Наступним елементом нашої картини, без якого аж ніяк не можна обійтися, буде Народ.

Якою була роль народу, як носія суверенної влади у державі, у ті часи?

Учні дають короткі й змістовні відповіді.

Вчитель

Чому ви так вважаєте?

Учні обґрунтовують свої точки зору.

Вчитель

Що таке Новочеркаськ?

Учні коротко й змістовно пригадують події червня 1962 року та їх причини.

Вчитель

Хто такий Валерій Саблін?

Учні розповідають про вчинок замполіта протичовнового корабля Сабліна.

Вчитель

Чи можливими були Новочеркаськ та Саблін у часи Сталіна?

Чому ви так вважаєте?

Короткі й обґрунтовані відповіді учнів.

Вчитель

Про що свідчили новочеркаські події та вчинок зразкового радянського офіцера В. Сабліна?

Суть відповідей учнів зводиться до того, що народ на той час вже почав змінюватися.

Замальовка 5. Суд історії

Методи роботи: інтелектуальна хвиля, самостійна робота учнів, аналіз та узагальнення.

Вчитель

Тепер я надам вам можливість висловити свої думки щодо цієї епохи та її лідерів і спробувати зробити це неупереджено.

Виходять двоє ведучих цей розділ уроку учнів - "вчителів", які разом з класом і продовжують урок.

Перший учень - "вчитель"

У чому ми можемо звинуватити Й. Сталіна?

Учні дають короткі лаконічні відповіді:

у повоєнних масових репресіях

у голоді 1946 - 1947 рр.

у сфабрикованих політичних справах

у "жданівщині"

у "лисенківщині"

у відсутності в країні демократії

у консервації тоталітарної системи

у розв'язанні "холодної війни"

і т.д. і т.п.

В ході роботи ведучі застосовують метод міні - дискусії з приводу тих чи інших висловлювань - звинувачень однокласників.

Другий учень - "вчитель"

А чим можемо захистити його?

Учні дають такі ж короткі й виверені відповіді.

У процесі роботи ведучі поправляють учнів та коротко доповнюють їхні відповіді.

1й учень - "вчитель"

У чому ми можемо звинуватити М. Хрущова?

Учні також колективно складають реєстр звинувачень.

2й учень - "вчитель"

Чим можемо захистити?

Відповіді учнів...

1й учень - "вчитель"

У чому ми маємо право звинуватити Л. Брежнєва?

Відповіді учнів...

(Чітко просліджується від Сталіна й до Брежнєва кількісне зменшення звинувачень, що має наштовхнути учнів на певні роздуми).

2й учень - "вчитель"

Що можемо сказати на його захист?

Перша пара учнів - "вчителів" швидко змінюється іншою й урок продовжується у попередньому темпі.

1й учень - "вчитель"

Що б ми зробили на місці Й. Сталіна?

Відповіді учнів короткі й чіткі, точно висловлені та обґрунтовані.

2й учень - "вчитель"

Що б ми зробили на місці М. Хрущова?

Відповіді учнів...

1й учень - "вчитель"

Що б ми порадили зробити Л. Брежнєву?

Відповіді учнів...

2й учень - "вчитель"

Що б ми зробили на місці Ю. Андропова?

Відповіді учнів мають засвідчити, що кількість порад зростає у геометричній прогресії.

1й учень - "вчитель"

Що б ми зробили на місці К. Черненка?

Відповіді учнів

2й учень - "вчитель"

А якщо б ми були на місці Сталіна, то чого б ми не зробили?

Відповіді учнів є ніби-то зовні повторенням, а насправді підводять їх до аналізу та узагальнень подій та явищ.

1й учень - "вчитель"

А на місці Хрущова?

Відповіді учнів...

2й учень - "вчитель"

А на місці Брежнєва?

Відповіді учнів...

Вчитель

Дякую. Таким чином, зробивши ще одну замальовку, ми просунулися набагато у розумінні сутності даної епохи.

Замальовка 6. Акценти. Нащадки епохи

Методи роботи: робота в групах, колективна робота, метод ствердження - антиствердження.

Вчитель

А зараз нанесемо останні штрихи до нашої картини, розставивши все по своїх місцях.

Виходячи з усієї попередньої нашої з вами роботи на уроці, ми маємо вже повне право на узагальнення.

На які саме?

Клас поділяється на окремі групи, які висувають висновки - ствердження та опонують висновками - антиствердженнями на твердження інших робочих груп. Кожне твердження обґрунтовується.

Наприклад

Перша група

Ми стверджуємо, що М. Хрущов був абсолютно правий, зробивши доповідь на ХХ з'їзді КПРС "Про культ особи Сталіна".

Далі учні групи, коротко доповнюючи один одного, обґрунтовують тезу - ствердження.

Друга група

А ми стверджуємо, що М. Хрущов був не правий і не послідовний у своїй доповіді на цьому з'їзді.

Далі йде обґрунтування тези - антиствердження.

і т.д. і т.п.

ІІІ Висновки та узагальнення

Вчитель

Які висновки ми можемо зробити з усього сказаного сьогодні на уроці?

Учні висловлюють короткі й змістовні висновки та узагальнення.

Заключне слово вчителя, що має доповнити та впорядкувати учнівські висновки та узагальнення.

Підсумуючи усе сказане сьогодні, можна з упевненістю сказати, що над тією фантастично величезною за територією й неймовірно багатющою на природні ресурси наддержавою ставилися нескінченні експерименти, які й привели її до краху.

А саме до краху призвели:

"закручування гайок Сталіним

політична імпульсивність, непередбачуваність та непослідовність Хрущова

політична "стабільність" та прогнозованість Брежнєва.

Чому? - Тому що вся система замикалася на одній людині - лідері єдиної та "наймудрішої" партії, яка одна лише (а значить, насамперед, її керівник) була "розумом, честю і совістю" тієї епохи.

Саме тому, що один лідер "епохальної" партії до кінця закрутив політичні, економічні та ідеологічні "гайки", інший - непродуманими цілими блоками реформ почав розгойдувати країну, а третій "товариш", втративши відчуття реальності, вирішив раптом загальмувати її поступальний соціально - економічний розвиток.

І політико - економічний організм величезної імперії не зміг витримати таких навантажень

Хоча, з іншого боку, об'єктивно, розпад СРСР став явищем позитивним, результатом якого стала поява на політичній карті світу нових незалежних держав, серед яких Україна посідає чільне місце.




На головну


Hosted by uCoz