Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору.



Мета: визначити суть нацистського "нового порядку", поглибити , розширити знання учнів про Голокост та його наслідки ,розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки , використовувати документи , перевірити знання учнів по Руху Опору за допомогою контролюючих програм.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

- пояснювати, що таке нацистський "новий порядок" та визначити його основні ознаки;

- осмислити Катастрофу європейського єврейства -Голокост, спробувати зрозуміти та співчувати;

- визначити політичну орієнтацію та форми боротьби Руху Опору.;

- висловити своє ставлення до планів Гітлера зі створення "нового порядку" на окупованих землях.;

- формувати повагу до демократичних цінностей та нетерпимість до будь-яких проявів насильства.

План теми.

1..Нацистський "новий порядок" у Європі.

2. Голокост.

3.Види, форми боротьби Руху Опору та їх політична орієнтація.

Обладнання:

папір, маркери, дошка, політична карта світу, підручник " Всесвітня історія" 11 клас під редакцією Т.В. Ладиченко, матеріали ЗМІ та навчально-методичного семінару для вчителів "Навчання толерантності на прикладі історії Голок осту" , щоденник Анни Франк, документальні фото,контролююча програма.

Основні етапи і методи уроку:

1. Представлення теми й очікуваних результатів уроку, формування і опрацювання поняття нацистський "новий порядок"( інформація вчителя, мозковий штурм, метод ПРЕС)-10 хв.

2. Осмислення Голокосту.(інформація вчителя, вправа "Хронологічний ланцюжок",вправа "Фото не мовчить", вправа"Щоденники розповідають").-25 хв.

3. Перевірка знань учнів з Руху Опору,його політичній орієнтації та формам боротьби. .(контролююча програма, інформація вчителя)-5 хв.

4. Підсумки уроку.-5 хв.

Хід уроку:

1. Представлення теми й очікуваних резльтатів уроку, формування і опрацювання поняття нацистський "новий порядок".

"Я не вірю, що війну затівають самі можновладці, уряди й капіталісти. Ні, маленька людина теж має тут свій інтерес. Інакше народи вже б давно збунтувалися. В людини, як видно, є якийсь потяг до знищення, потяг до вбивства, до мордування й до скаженства, й доки все людство, без винятку, не зазнає великої зміни, лютуватимуть війни , й усе , що ми збудуємо, виростимо й доглянемо, буде з корінням вирвано, а тоді людство заходиться відбудовувати все заново."

Вчитель звертає увагу учнів до уривку з щоденника Анни Франк, єврейської 13 -річної дівчинки, що з родиною переховувалась на протязі двох років у сховищі в Амстердамі від нацистського переслідування. Цей щоденник - її біографія, свідоцтво літературного таланту, вражаючий звинувачувальний документ проти нацизму. В 2003 році по містам України експонувалася виставка "Анна Франк. Урок історії.", матеріали якої вчитель пропонує використовувати на уроці.

Історична довідка подана вчителем:" На літо 1941 року Німеччина та її союзники захопили майже всю територію Західної і Центральної Європи. Польщу було перетворено на німецьке генерал-губернаторство, Чехію та Югославію розчленовано, судетські землі приєднано до рейху, Богемію та Моравію перетворено на "протекторат", Словаччину проголошено "незалежною державою", Грецію переділено на три зони окупації-німецьку, італійську і болгарську. У Данії, Норвегії, Бельгії, Нідерландах окупанти поставили до влади маріонеткові уряди. Люксембург було долучено до складу Німеччини. Окупована частина Франції була підпорядкована німецькій адміністрації, уряд "вільної" зони провадив політику співробітництва з нею. Частину захопленої території СРСР гітлерівське керівництво передало під управління воєнного командування, а іншу переділило на два рейхскомісаріати:" Остланд" та "Україна" . Нацистська окупаційна політика була детально розроблена паралельно з планами ведення війни. Зокрема, існував план "Ост" та інші документи про нацистський "новий порядок."

Перераховуючи держави, вчитель використовує політичну карту світу, на якій чорними плямами виділяє окуповані країни, і пропонує учням , за допомогою методу "мозковий штурм", навести асоціації до поняття "новий порядок"(ліквідація незалежності, маріонеткові уряди , відміна демократичних прав та свобод, геноцид, тотальний терор, колонізація, сваволя, економічна експлуатація, масові екзекуції...) Коли кожен учень виділив для себе головне в розумінні "нового порядку", пропонується аргументувати свою думку , використовуючи метод-ПРЕС .

(Я вважаю , що "новим порядком" це.., тому що..., наприклад..., отже...). Аналізуючи відповіді, вчитель наголошує на важливості правильного розуміння цього поняття. Дається чітке визначення поняття "новий порядок",виділяються його основні ознаки.

2. Осмислення Голокосту.

Подається історична довідка вчителя.

"Новий порядок" передбачав здійснення особливої расової політики , жертвами якої стали євреї, рома, психічно і фізично неповноцінні та слов'янське населення Східної Європи.

Голокост - від Holocaust, що з грецької означає "усеспалення" - позначення масових вбивств євреїв у 1933 - 1945 р. у Європі. .

Під час Другої Світової війни нацисти та їхні побічники убили біля шести мільйонів євреїв - третину нації. Це було не просте вбивство величезного числа людей , але й спроба знищити націю як таку. Виправданням геноциду стали расові теорії нацистів: євреї були оголошені "антирасою", "недолюдинами". Катастрофа відрізняється від інших відомих історії випадків масових убивств людей у першу чергу не по числу убитих, а по злочинницькому наміру знищити всіх євреїв ("Не усі жертви були євреями, але всі євреї були жертвами нацизму" - Е. Візель), за масштабами планування злочинів, по витонченості вбивств і ін...

Учні роблять записи в зошиті:"Періодизація Голокосту"

Умовно Голокост можна поділити на такі періоди:

1. 1933-1938 рр.- дискримінація євреїв в Німеччині (традиційний антисемітизм + особлива расова політика).

2. 1938-1941рр.-" кришталева ніч", реєстрація та концентрація євреїв в гетто.

3. 1942-1945 рр. - тотальне знищення єврейського населення. "Остаточне вирішення єврейського питання."

Отже, помітна динаміка наростання Голокосту в міру розгорання другої світової війни. Вчитель пропонує учням прослідкувати хронологію знищення, щоб підтвердити це. Для цього використовується роздатковий матеріал, який учні зачитують один за одним. Вправа "Хронологічний ланцюжок" за участю всіх учнів.

Хронологія знищення.

1 квітня 1933 р. датується перший офіційний бойкот євреїв - власників магазинів, юристів, лікарів.

З 1934 р. арійське походження поступово ставало умовою для прийняття на роботу з де-яких спеціальностей; підсилилася антисемітська пропаганда.

15 вересня 1935 р. були прийняті Нюрнберзькі закони - закони "Про захист німецької крові і німецької честі".

14 листопада нацисти прийняли Положення про національне громадянство; вперше в юридичному документі було сформульовано, хто є єврей, і визначений статус метисів. Умовою будь-якої державної служби стає арійське походження. Перша інструкція з виконання Нюрнберзьких законів заборонила змішані шлюби між євреями і метисами в другому поколінні.

Літо 1936 р. принесло тимчасове пом'якшення антисемітської кампанії - у зв'язку з Олімпійськими іграми в Берліні.

Навесні 1937 р. відновився процес аріізації, тобто конфіскації єврейській власності (без якого-небудь правового обґрунтування).

12 червня шеф гестапо Гейдрих видав секретне розпорядження, відповідно до якого засуджених за "опоганення раси" після закінчення терміну утримання заборонялось випускати на волю. З 13 березня1938 р. після приєднання (аншлюсу) Австрії на її територію було поширено антиєврейське німецьке законодавство.

26 квітня Гітлер видав декрет, що забороняв реєстрацію єврейської власності вартістю більше ніж 5 тисяч марок.

9 червня була зруйнована синагога в Мюнхені.

14 червня була прийнята третя інструкція з виконання Положення про національне громадянство, відповідно до якої реєстрації і спеціальному маркіруванню підлягала продукція єврейських підприємств.

10 серпня була зруйнована синагога в Нюрнберзі.

17 серпня була прийнята друга інструкція з виконання Закону про зміну імен і прізвищ: з 1 січня 1939 р. кожен єврей повинен був носити перше ім'я Ізраїль, а кожна єврейка - Сара.

5 жовтня була видана постанова про позбавлення сили всіх єврейських паспортів, якщо вони не мають печатки J (єврей).

28 жовтня з Німеччини були вилучені 17 тисяч польських євреїв.

7 листопада в Парижі Гершель Грюншпан у знак протесту проти антисемітської політики Гітлера убив фон Рата, секретаря німецького посольства у Франції.

9-10 листопада по всій Німеччині пройшли погроми кришталевої ночі (під час погромів у єврейських квартирах розбивався кришталевий посуд). Справа, однак, не обмежилася знищенням домашнього начиння; були зруйновані синагоги (400), магазини (7500) і тисячі жител євреїв. Сотні людей були поранені чи убиті; понад 20 тисяч євреїв були арештовані й відправлені в концтабори. .

15 листопада учні-євреї були вилучені зі шкіл.

1 вересня євреям було заборонено знаходитися поза будинком після 20 години узимку і 21 години влітку.

23 вересня в євреїв конфіскували всі радіоприймачі.

12-13 лютого 1940 р. відбулася перша депортація євреїв, головним чином з Померанії. 22 жовтня почалась депортація євреїв з Бадену, Саару, Ельзасу і Лотарингії.

З 7 березня 1941 р. почалося використання праці євреїв на примусових роботах.

1 вересня з'явилося розпорядження про обов'язкове носіння євреями - з 19 вересня - жовтої зірки. Були введені нові обмеження в пересуванні.

17-18 вересня почалася загальна депортація німецьких євреїв.

20 січня 1942 р. на конференції у Ванзеї було прийнята постанова про "остаточне рішення єврейського питання".

24 квітня євреям заборонили користуватися загальним транспортом. З червня почалося масове вбивство євреїв у газових камерах Освенцима.

30 вересня Гітлер привселюдно заявив, що друга світова війни закінчиться знищенням європейського єврейства..

Вчитель робить висновок за вправою:

Демографічні результати Голокосту - 6.000.000 ЗАГИБЛИХ!

Що відчували і відчувають колишні в'язні в листі Лишакової З. М (ув'язненої Освенцима), яка в 1985 р. Звернулася з відкритим листом до громадянина ФРН Рольфа Менгеле-сина освенцимського ката Йозефа Менгеле.

Вчитель зачитує уривок з листа :

"Я хотіла б розповісти вам всього одну історію з майже 400 тисяч, до яких причетний ваш батько. Я роблю це не для того, щоб звинуватити вас: ви - юрист і краще за мене знаєте, що діти не несуть відповідальності за вчинки своїх батьків. І все-таки послухайте.

Побачивши мене, ваш батько на хвилю затримався і сказав: "По-моєму, ця мишка досить сильна..." Так я потрапила до барака № 25.

Нас поклали на нари, облиті якоюсь смердючою рідиною. Не пам'ятаєте, батько не розповідав вам, що це була за рідина? Вранці на шкірі у нас відкрилися рани. М'язова тканина почала розпадатися. Біль був нестерпний. Потім тих, хто ще міг пересуватися, змусили перейти до правої частини барака, де стояла ванна з розчином молочного кольору. Ваш батько з'явився, як привид: у скафандрі, очі заховані за окулярами. Нас кинули у цю ванну, і... багато хто почав благати, щоб їх відправили до печі. Інші від болю збожеволіли. Після шостої ванни у мене затяглися рани на тілі. Я стала однією з улюблених пацієнток вашого батька. Він дуже пишався досягненим результатом і часто демонстрував моє тіло перед різними комісіями. Шкіра у мене стала мертвою, гидкого сірого кольору...

О, я добре пам'ятаю вашого батька. Я хотіла б забути його, але, на жаль, ніколи не зможу зробити цього. Шатен, вище середнього зросту, спортивна фігура, стрімка хода, такі ж стрімкі світло-карі очі. Він усе робив дуже швидко. Не чекаючи смерті своїх "підопічних", він живцем анатомував їх, намагаючись якнайскоріше визначити причину невдачі, якої зазнав. Боже, як кричали ці люди! Я бачила палати з горбунами й близнюками, над якими ваш батько проводив страхітливі досліди...

Мені пощастило вижити. Я повернулася додому. І вдома недорахувалася 28 чоловік з моєї великої рідні, їх забрала війна. Мама, побачивши моє тіло, впала, мов підкошена. її паралізувало. 21 рік пролежала вона без руху, щодня проклинаючи вашого батька. Перед смертю вона сказала мені: "Бога немає, якщо ця людина все ще жива і не стала перед судом" .

Не стала перед судом..

Так, я живу. Але в мене немає сім'ї, немає дітей, і шкіра моя лишилася такою ж, якою її зробив кат Освенцима Йозеф Менгеле.

Якщо ви прочитаєте цього листа, то згадаєте: викладена вище історія - лише одна з 400 тисяч історій про загублені і скалічені життя, відповідальність за які несе ваш батько. Несе і завжди буде нести".

Ще виразніше ,точніше та жахливіше відтворюють події записи шоденників.Вчитель пропонує кожній групі учнів прочитати та проаналізувати роздані уривки з щоденників (робота з документами).

Уривок1.

"Сьогодні вони прийшли за моїм велосипедом. Я влаштувала майже дійсну драму. Розумієш, любий щоденнику, я була жахливо перелякана вже тим, що поліцейські зайшли в дім. Я знаю, що поліцейські приносять з собою тільки неприємності, куди б вони не прийшли. У мого велосипеда є належний номерний знак, і дідусь заплатив за нього податок. Поліцейські то й знайшли його, що мій велосипед зареєстрований в муніципалітеті. Я кинулася на землю, вчепилася за заднє колесо мого велосипеда і кричала поліцейським різні речі: "Як вам не соромно відбирати велосипед у маленької дівчинки! Це грабіж". Ми півтора роки копили гроші на велосипед... Я любувалась велосипедом з усіх сторін і навіть дала ім'я: П'ятниця. Я взяла це ім'я із "Робінзона Крузо". Один із поліцейських був дуже роздратований і сказав: "Нехай єврейська дівчина продовжує цю комедію після того, як ми заберемо велосипед. Ніхто з єврейських дітей більше не мають права держати велосипед. 1 на хліб євреї теж не мають права; вони повинні не жерти все, а залишати їжу для солдат".

Можеш уявити собі, любий щоденнику, як я себе почувала коли вони говорили це в очі. Я чула таке тільки по радіо чи читала в німецьких газетах. Однак є різниця між тим, коли читаєш таке, і коли це кидають тобі в обличчя. Особливо якщо при цьому у тебе забирають велосипед.

А потім вони прийшли і забрали столове срібло, килими, картини, венеціанське дзеркало, мій фотоапарат..."

Питання до уривку1:

1. В якій країні відбуваються події ? В який час ?

2. Що ви можете сказати про соціальний статус родини автора?

3. Опишіть емоційний стан автора.

4. Яким одним словом можна охарактеризувати ситуацію?

Уривок 2.

"1. Я дивлюся у вікно і бачу перших віденських євреїв зі знаками. Боляче було бачити , як дивилися на них люди. Великий шматок жовтої матерії на їхніх спинах немов палив мене, і я довго не міг вдягти знак . Мені було погано , немов на мені сиділи дві жаби . Мені соромно з'являтися з ними на вулиці, не тому , що буде видно , що я єврей , - я соромлюсь того , що роблять з нами . Мені соромно за нашу безпорадність .Нас обвішують знаками з голови до ніг , а ми нічим не можемо допомогти один - одному . Мені боляче від того , що я не бачу абсолютно ніякого виходу.

2. Тепер ми не звертаємо уваги на знаки . Знак прикріплений до нашого пальто , але він не стосується нашої свідомості. Тепер ми розуміємо так багато , що не соромимося своїх знаків ! Нехай соромно буде тим , хто начепив їх на нас . Нехай вони печуть , як клеймо , будь-якого мислячого німця , що намагається думати про майбутнє свого народу ."

Питання до уривку2:

1. Як ви вважаєте хто автор цих записів?

2. В якій країні відбуваються події, в який час?

3. Чим відрізняються почуття автора першого уривку від другого?

Уривок 3.

Четвер, 19 листопада 1942 р. "Всі новини надзвичайно сумні. Численні наші друзі та знайомі вирушили назустріч жахливому кінцю. Щовечора зелені або сірі військові машини роз'їжджають по місту, есесівці дзвонять у кожні двері й запитують, чи не мешкають там євреї. Якщо євреї там є, то всю родину одразу забирають з собою, а якщо ні, то йдуть далі. Ніхто не в змозі уникнути своєї долі, якщо не встиг заховатися. Іноді вони обходять будинки зі списками й дзвонять лише там, де знають, що знайдуть багату здобич. Часто їм платять відступне, певну суму за кожну голову. Точнісінько, як колись полювали за рабами. Схоже на жарт, але надто жорстокий... Мені самій стає страшно, коли я думаю про всіх тих, з ким так тісно була пов'язана на волі, і хто тепер відданий на поталу найбрутальнішим катам, яких ще світ не знав. І все тільки через те, що вони євреї."

Питання до уривку 3:

1. Це листопад 1942р. Нідерланди. Про які події йдеться мова?

2. Чи боїться автор тексту,що його чекає така ж доля? Доведіть свою думку.

3. Автор вказує, що він вже не на волі. То де ?

4. Які слова вас вразили більш за все ? Чому ?

Уривок 4.

"Я постійно запитую себе, чи не було б для всіх нас краще, якби ми не ховалися, якби нас уже давно вбили. Тоді ми не мусили б так страждати, а також не наражали б на небезпеку наших вірних помічників. Але ми жахаємося такої думки. Ми й досі любимо життя, ми ще не забули голосу природи, ми й досі сподіваємося, сподіваємося на все. Хоч би вже швидше щось сталося, хай би навіть і стрілянина. Ніщо не страшить нас .дужче, ніж ця гнітюча непевність! Нехай вже прийде кінець, хоч би який гіркий він не був, тоді ми принаймні знали б, яка наша доля - перемога чи смерть. Твоя Анна М.Франк"

Питання до уривку 4:

1. Про що йдеться мова в цьому уривку щоденника?

2. Що відчували б ви в такій ситуації?.

3. Перевірка знань учнів з Руху Опору, його політичній орієнтації та формам боротьби.

Цілком природня реакція людини протистояти насильству, тому після запровадження "нового порядку" поневолені народи ставали на боротьбу проти ворога.Вчитель перевіряє знання учнів по " Руху Опору, його політичній орієнтації та формам боротьби" за допомогою контролюючої програми.

Контролююча програма .

Тема:"Окупаційний режим у поневолених країнах.Рух Опору."

В країні-

А1-Франція

А2-Польща

А3-Греція

А4-Північна і Середня Італія

А5-Югославія

Основними силами руху Опору були-

Б1-гарібальдійці

Б2-НВАЮ

Б3-"Таємна армія"

Б4-ЕЛАС

Б5-Армія Людова

Якими керували-

В1-комуністична партія

В2-ФКНВ

В3-народно-демократичні ради і комітети

В4-комітети національного визволення

В5-емігрантський уряд

Вони використовували такі форми боротьби-

Г1-партизанська боротьба

Г2-повстання

Г3-диверсії, саботажі

Г4-регулярні бойові дії

Учні складають вірний код відповіді і здають контролюючі програми на перевірку вчителю.(А1-Б3-В2-Г1,Г2,Г3; А2...А3...А4...).

4. Підсумки уроку. Вчитель пропонує учням коротко в письмовій формі висловити свої думки щодо уроку (про що задумався? що вразило? що змусило хвилюватись? чи треба про це знати?)

Виходячи з класу, учні залишають на "розбитому склі" (плакат на дошці) свої записи, свої думки.



На головну



Світ географії та туризму



Hosted by uCoz