Німеччина у 1871-1914 роках
Мета: з'ясувати, як утворення об'єднаної Німеччини вплинуло на подальший розвиток країни; проаналізувати основні положення Конституції 1871р., внутрішню і зовнішню політику канцлера Бісмарка; визначити причини переходу Німеччини до світової політики; формувати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; розширювати понятійний апарат учнів.
Обладнання: підручник, атлас, політична карта світу: схема "Система органів влади в Німецькій імперії"
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда на повторення.
1. Коли утворилася єдина Німецька держава?
2. Що сприяло цьому об'єднанню?
3. Яка держава стояла на чолі об'єднання Німеччини?
4. Яку роль в об'єднанні країни відіграв канцлер Отто фон Бісмарк?
5. Німеччина була об'єднана "залізом і кров'ю". Підтвердіть це конкретними фактами.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Слово вчителя.
В результаті об'єднання Німеччини в Європі утворилася сильна і могутня держава як в економічному, так і у військовому плані. Разом з тим в Європі з'явився осередок міжнародної напруженості. Ми продовжуємо вивчення внутрішньої та зовнішньої політики Німеччини, діяльності канцлера Отто фон Бісмарка, з'ясуємо, чому і як Німеччина рухалася до війни.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Постановка проблемного завдання.
Чому Німеччина наприкінці XIX - на початку XX ст. перетворюється на осередок міжнародної напруженості?
1. Створення Німецької імперії. Конституція 1871 року.
Робота учнів за схемою на с.170 та п.1 §25 підручника.
Бесіда.
1) Чому Німеччину називали "Союзом лева, півдюжини лисиць і двох десятків мишей"?
2) Як в Конституції відображено домінуючу роль Прусії?
3) Які повноваження мав імператор країни за Конституцією?
4) Робота над поняттями: канцлер, рейхстаг, бундестаг, бундесрат.
2. Особливості економічного розвитку.
Завдання.
У 70-х рр. XIX ст. Німеччина була на IV місці в світі за рівнем промислового розвитку, а вже у 90-х - на ІІ місці( після США ). Які чинники сприяли швидким темпам економічного розвитку?
Бесіда.
Учні роблять висновки, що цьому сприяли.
- об'єднання країни;
- створення єдиного внутрішнього ринку;
- введення єдиної грошової системи;
- завершення промислового перевороту;
- 5 млрд. франків контрибуції від Франції;
- приєднання Ельзасу і Лотарингії;
- використання досвіду інших, розвинених в економічному плані країн;
- значні природні ресурси;
- працьовитість німців;
- розвиток нових галузей промисловості;
- економічна політика О.Бісмарка.
Завдання.
Як ми з'ясували, німецька промисловість розвивалася швидкими темпами. А с/г, хоч і ставало дедалі продуктивнішим, все ж відставало. Чому?
Бесіда.
Учні роблять висновок, що причинами відставання с/г полягало у збереженні феодальних пережитків ("пруський шлях розвитку капіталізму в с/г").
3. Рейхсканцлер Бісмарк: його економічна та соціальна політика.
Розповідь учителя.
Основна увага звертається на такі положення:
- Бісмарк був виразником інтересів пруського юнкерства та великої буржуазії.
- Бісмарк умів знаходити засоби, щоб нав'язати свою волю парламенту, особливо коли мова йшла про посилення мілітаризму і пар питання зовнішньо політики й дипломатії. "Хто називає мене безсоромним політиком, хай спочатку випробує на цьому плацдармі свою власну совість"(О.Бісмарк).
- Бісмарк завжди боровся з опозицією, якою б вона не була (католицькою, консервативно-юнкерською чи ліберальною).
- "культуркампф" ("боротьба за культуру") - боротьба проти католицької церкви та партії "Центр".
- 1878р. - винятковий закон проти соціалістів з метою припинення діяльності робітничих союзів, партій.
- соціальне законодавство.
4. Вільгем ІІ. Перехід Німеччини до світової політики.
Розповідь вчителя, робота учнів у зошитах і обговорення проблемного питання.
Основні напрями зовнішньої політики Бісмарка (схема)
Спроба зближення з Англією, щоб залучити її до Троїстого союзу, застрахувати Німеччину проти Росії.
Створення союзів за участі Німеччини, щоб не допустити її ізоляції.
Курс на ізоляцію республіканської Франції.
Боротьба проти робітничих і соціалістичних рухів ("Союз трьох імператорів").
Колоніальні завоювання.
Створення для об'єднаної Німеччини панівного становища в Європі.
1888р. - імператором Німеччини став Вільгем ІІ - "наречена на кожному весіллі, новонароджений на кожних хрестинах і небіжчик на кожних похоронах.
Між молодим імператором і Бісмарком відразу виникли розходження щодо основних напрямків внутрішньої та зовнішньої політики. Мріючи про "світову політику" Вільгем ІІ вважав політику Бісмарка провінційною.
1890р. - Бісмарк змушений піти у відставку.
"Світова політика" Вільгема ІІ передбачала
- пангерманізм (вищість німецької нації)
"Король на чолі Прусії, Прусія на чолі Німеччини, Німеччина на чолі світу."
- Агресивні плани проти слов'янських народів.
"Дранг нах Остен" ("Натиск на Схід")
- Морське суперництво з Англією.
"Морські інтереси Німеччини зросли з утворенням Імперії…"
- Створення Німецької колоніальної імперії.
"Німеччину не слід виключати зі змагання інших народів за панування над країнами, що мають багаті перспективи".
- Боротьба за становлення світового панування Німеччини.
"Ми не хочемо нікому заважати, але й не дозволимо нікому стати нам на шляху. Ми маємо інтереси у всіх частинах світу."
"…ті часи, коли німець одному зі своїх сусідів поступався землею, іншому морем, а собі залишав небо… - ці часи минули… Ми вимагаємо і для себе місце під сонцем"
(Б.Бюлов, канцлер Німеччини, з виступу у рейхстазі в 1897р.)
Завдання.
Порівняйте основні напрями зовнішньої політики Бісмарка і Вільгема ІІ. Яким чином можна було вирішити ті зовнішньополітичні завдання, які ставив імператор? Чому ви так думаєте?
В ході обговорення цього питання остаточно дається відповідь і на проблемне питання. Учні роблять висновок про те, що зовнішня політика Німеччини кінця XIX ст. носила агресивний характер, тому світ стояв на порозі світової війни.
V. Закріплення нових знань учнів.
З іменем Бісмарка пов'язана майже вся історія Німеччини другої половини XIX ст. Його вважають одним із найвидатніших політиків. Чи згодні ви з такою точкою зору? Свою думку обґрунтуйте.
VI. Домашнє завдання.
1. Опрацювати текст §25 та записи у робочому зошиті.
2. Самостійно опрацювати питання про розвитку робітничого руху.