Китай та Індія. (наприкінці ХХ- на поч. ХХ століття) (порівняльна характеристика політичного і соціально -економічного розвитку)
Мета:
-систематизувати знання учнів з теми;
-визначити загальні риси реформ 80-90-х рр в Китаї та Індії;
-з'ясувати мету , напрямки, методи і результати реформ;
-виявити особливості розвитку Китаю та Індії в к. ХХ- на поч. ХХ! ст.;
-розглянути сучасні події в Китаї та Індії;
-проаналізувати перспективи китайсько-українських і індійсько -українських відносин.
Очікувані результати.
Після цього уроку учні зможуть:
-назвати загальні риси реформ 80-90 рр в Китаї та Індії;
-розбиратися в сучасних подіях цих країн;
-осмислити перспективи китайсько-українських і індійсько-українських відносин.
Тип уроку:комбінований.
.
Обладнання:політична карта світу, дошка , папір , маркери, підручник з "Всесвітньої історії " 11 класу Т.В.Ладиченко, документи , матеріали ЗМІ.
План уроку:
1.Реформи 80-90-х рр. в Китаї та Індії.:
а) реформи Ден Сяопіна;
б)розвиток Індії у 1980-1990-х рр.
2.Китай та Індія сучасні.
Хід уроку:
1.Представлення теми, очікуваних результатів, перевірка домашнього завдання.(інформація учителя, тестування, складання "МЕТАПЛАНу", метод "Мозковий штурм", мозкова атака "Карусель", вправа "Велике коло".)
2.Опрацювання реформ 80-90-х рр. В Китаї та Індії.(групова робота по складанню опорного конспекту, тестові завдання.)
3.Ознайомлення учнів з сучасними Індією та Китаєм.(вправа "Випуск новин.")
4.Підсумки уроку.
1. Представлення теми, очікуваних результатів, перевірка домашнього завдання.(інформація учителя, тестування, складання "МЕТАПЛАНу", метод "Мозковий штурм", мозкова атака "Карусель", вправа "Велике коло".)
Учитель нагадує учням , що на уроці продовжується вивчення порівняльної характеристики політичного і соціально-економічного розвитку Кітаю та Індії, тільки тепер вже наприкінці ХХ ст. - на поч. ХХ1 ст .З метою повторення попереднього матеріалу проводиться тестування.(перевірка домашнього завдання.)
Тести:
1. До і в часи Другої світової війни у колоніальній Індії великого розмаху набули кампанії громадянської непокори, що носили ненасильницький характер. Ця форма опору колоніальній владі була започаткована визначним лідером національно-визвольної боротьби:
а. М. Ганді;
б. Д. Перу;
в. Л. Б. Шастрі.
2. Поштовхом до масових антибританських виступів після Другої світової війни стали:
а. арешти кількох лідерів національно-визвольно/боротьби;
б. судові процеси над офіцерами Індійської національної армії;
в. розстріли мирних демонстрацій протесту британськими колонізаторами.
3. Могутня хвиля антибританських виступів в Індії, поштовхом до якої стали судові процеси над офіцерами Індійської національної армії, широкий осуд міжнародною громадськістю колоніалізму змусили британський уряд проголосити незалежність Індії (Індійського Союзу) та Пакистану - двох домініонів. Ця подія відбулася:
а. 15 серпня 1947 р.;
б. 4 січня 1948 р.;
в. 14 травня 1948 р.
4. У період існування домініону (15 серпня 1947 р.- 26 січня 1950 р.) перший індійський уряд на чолі з Д. Неру зустрівся з величезними труднощами, спричиненими поділом країни. Постала проблема індійсько-пакистанських стосунків. У практику багатьох політичних організацій (Мусульманська ліга, "Хіндумаха сабжа") увійшла політика протистояння релігійних громад, що має назву:
а. конфедералізм;
б. конформізм;
в. комуналізм.
5. Внаслідок політики комуналізму (протистояння релігійних громад) в індусько-мусульманських сутичках загинуло близько 700 тис. осіб. Мир між конфесіями було встановлено завдяки активній діяльності М. Ганді, який свого часу започаткував своєрідну форму ненасильницького опору колоніальній владі. Але позиція Ганді викликала роздратування в екстремістських колах, і невдовзі його було вбито. Це сталося:
а. ЗО вересня 1947 р.;
б. ЗО грудня 1947 р.;
в. ЗО січня 1948 р.
6. Невдовзі після вбивства М. Ганді (ЗО січня 1948 р.) в Індії була введена в дію конституція, відбулися перші загальні вибори до парламенту. Керівником уряду став Д. Неру, чия внутрішня і зовнішня політика характеризувались:
а. проведенням аграрних, військової та адміністративно-територіальної реформ, повним відкиданням ідеї ненасильництва у міжнародних відносинах;
б. проведенням аграрних, військової та адміністративно-територіальної реформ, проголошенням гандистської ідеї ненасильництва у міжнародних відносинах;
в. активною участю у міжнародному житті, боротьбою проти загрози виникнення нової світової війни, але майже повною бездіяльністю у внутрішній політиці: реформи, у тому числі аграрні, залишалися лише на папері і в життя не впроваджувалися.
7. Впровадження у життя Д. Неру аграрних, промислових реформ продовжила наприкінці 60-х - на початку 70-х рр. Індіра Ганді, яка здійснила ряд соціально економічних заходів. В цей час надмірна увага приділялася державному секторові. Але політика етатизму (етатизм - політика активного втручання держави в усі сфери життя суспільства) виявилася неефективною, що примусило уряд розвивати приватний сектор. Останній почав домінувати, коли уряд очолив:
а. М. Десаї;
б. Ч. Сінгха;
в. Р. Ганді.
8. "Велика культурна революція" в Китаї відбулась у:
а. 1917- 1919 рр.;
б. 1932- 1936 рр.;
в. 1965-1976 рр.;
г. 1941-1945 рр.
9. "Культурна революція" в Китаї розпочалась у листопаді 1965 р.:
а. реформами в економіці;
б. репресіями проти творчої інтелігенції та викладачів вищої школи;
в. загальним страйком студентів.
10. "Велика культурна революція" в Китаї була апогеєм культу особи:
а. Чжоу Еньлая;
б. Лінь Бяо;
в. Мао Цзедуна;
г. Цзянь Цінь.
11. Основним завданням " культурної революції", яку провадив Мао Цзедун, були:
а. творчий розвиток ідей марксизму і втілення їх в життя;
б. розправа над політичними опонентами і зміцнення особистої влади Мао Цзедуна;
в. реформи в галузі освіти і культури.
Учитель аналізує відповіді, виправляє помилки.Після проведення тестів, учитель пропонує учням попрацювати над складанням "МЕТАПЛАНУ- економічного "оздоровлення"Китаю та Індії."
Методом "Мозкового штурму" з'ясовується економічна ситуація в країнах, що склалася накінець 70-х рр.ХХ ст. , і заповнюється перша колонка "Як в дійсності?"
Методом мозгової атаки "Карусель" групи учнів аналізують :"Чому в дійсності не так, як повинно бути?"
"Як повинно бути?"вирішує "Велике коло".
А ініциативна група, що обробляла папірці-"рецепти" дома ,записує пропозиції класу до останньої колонки.
"МЕТАПЛАН-економічного "оздоровлення" Китаю та Індії."
ЯК В ДІЙСНОСТІ ?
-демографічний ріст;
-інфляція;
-загострення продовольчої проблеми;
-низький рівень життя....
ЯК ПОВИННО БУТИ?
-високі темпи;
-ріст ВНП і національного прибутку;
-ріст реальних прибутків населення;
-розширення зовнішньоекономічних зв'язків, ріст торгівлі, експорту...
ЧОМУ В ДІЙСНОСТІ НЕ ТАК, ЯК ПОВИНННО БУТИ ?
-відсталість в сфері НТП;
-повільні темпи розвитку;
-низька ефективність виробництва;
-значні іноземні займи...
ПРОПОЗИЦІЇ:
-глибока модернізація суспільства;
-стимулювання розвитку продуктивних сил;
-ефективне використання виробничих ресурсів (земельних, трудових );
-лібералізація економічних відносин;
-розширення самостійності підприємств;
-відкритість економіки з метою залучення іноземного капіталу;
-удосконалення структури економіки і капіталовкладень;
-економічні методи управління;
-реорганізація фінансово-кредитних систем;
-розвиток національної духовної культури...
Виконуючи роботу по складанню "МЕТАПЛАНу" , учні повторюють попередній матеріал, аналізують ситуацію, прогнозують шляхи подолання труднощів та проблем.
2.Опрацювання реформ 80-90-х рр. В Китаї та Індії.(групова робота по складанню опорного конспекту, тестові завдання.)
Учитель пропонує учням розглянути, як дійсно історичні події в Китаї та Індії розвивались наприкінці ХХ- на поч. ХХ! ст. З метою дослідження реформ 80-90-х рр., що були проведені в цих країнах ,учні поділяються на чотири групи, які опрацьовують текст підручника і з'ясовують:
1 група-цілі реформ;
2 група-напрямки реформ;
3 група-методи реформ;
4 група-результати реформ.
Коли робота з підручником закінчена, кожна з груп повинна представити свій опорний конспект, з метою ознайомлення з ним інших груп. Опорні конспекти вивішуються на дошку , де утворюється своєрідна схема-таблиця.
ЦІЛІ-----------------НАПРЯМКИ--------------МЕТОДИ--------------РЕЗУЛЬТАТИ
Таким чином, учні класу мають перед очима загальну картину реформ 80-90-х рр., яку порівнюють з пропозиціями "МЕТАПЛАНу" і роблять висновки.
З метою конкретизації історичних подій учитель пропонує учням знову відповісти на тестові завдання.А щоб учні проявили більше зацікавленості, організовується змагання-виграє та група, що дає найбільшу кількість вірних відповідей.
Тестові завдання:
1.. Хто був автором економічних реформ 80- 90-х рр. у Китаї?
а. Ден Сяопін;
б. Мао Цзедун;
в. Чан Кайші.
2.. З якого року в китайській економіці почали проводитися еконо мічні реформи?
а. з 1976 р.;
б. з 1979 р.;
в. з 1984 р.;
г. з 1986 р.
3.. Наслідком економічних реформ у Китаї 80-90-х рр. став пос туповий перехід економічного життя країни на рейки ринкових відносин. Яка при цьому в Китаї зараз політична ситуація, яка пануюча ідеологія? Обгрунтуйте Вашу відповідь.
4.. Яка з економічних реформ в Китаї проводилася найперша? а. реформа транспорту;
б. сільськогосподарське реформа;
в. реформа системи управління державною промисловістю.
5.Що таке спеціальні економічні зони Китаю? Розкрийте цю проблему.
6.В середині 60-х рр. Ден Сяопін висунув ідею "чотирьох модер нізацій" Китаю у (виключіть непотрібне):
Промисловості | сільському господарстві | науці | обороні | державному секторі
7.. У 1979 р. Ден Сяопін сформулював "чотири принципи", які згодом увійшли до основної конституції КНР 1982 р. Це (виключіть непотрібне):
дотримуватись соціалістичного шляху
дотримуватись диктатури пролетаріату
дотримуватись прорадянської орієнтації
дотримуватись керівної ролі компартії
дотримуватись марксизму-ленінізму
8. За правління уряду Р. Ганді Індія досягла значних успіхів. У промисловості почав домінувати приватний сектор, що призвело до інтенсивного розвитку високотехнічних галузей. Але політичне життя Індії залишалося занадто неспокійним: загибель індійських військовослужбовців, протести тамілів проти дій індійської армії та ін. В результаті терористичного акту, здійсненого тамілами, Р. Ганді загинув. Це сталося:
а. 21 травня 1991 р.;
б. 21 травня 1992 р.;
в. 21 травня 1993 р.
9. Після загибелі Р. Ганді (21 травня 1991 р.) уряд очолив Нарасімхі Рао. За роки його перебування при владі основною політичною проблемою в житті Індії стали:
а. індусо-мусульманські зіткнення;
б. суперечки при формуванні уряду Індії;
в. виступи тамілів.
Учттель аналізує відповіді учнів, підраховує кількість балів і визначає групу-переможицю.
3.Ознайомлення учнів з сучасними Індією та Китаєм.(вправа "Випуск новин.")
Переходячи до третього пункту плану, учитель пропонує кожній группі виконати вправу-"Випуск новин."на задану тему.
1 група-"Китай сьогодні".
2 група-"Сучасна Індія".
3 група-"Особливості китайсько -українських відносин".
4.група-"Перспективи індійсько-українських відносин".
Для виконання завдання учні отримують від учителя роздатковий матеріал- джерела, документи , матеріали ЗМІ…Ця вправа дає можливість не тільки аналізувати і засвоювати історичний матеріал, а й розвивати дебатні навички, це прекрасне тренування говоріння та поведінки перед аудіторією.
4. Підсумки уроку.
Учитель підводить підсумки і дає завдання учням підготуватися до повторювально- узагальнювального уроку по країнам -НІК, Японії, Китаю та Індії.