Її велечність історія
Юний друже!
Я запрошую тебе в чарівну подорож до Королівства Минулих Часів. Кожен прожитий нами день переходить у власність Її Величності Історії - володарки цієї незвичайної країни .
Ти, певно, щось чув про неї. Принаймні, коли щось трапляється, ти можеш скрушно зітхнути: "Ото потрапив у історію". А , можливо, бачив чи навіть гортав підручник з цією назвою , який є у твоїх старших братика або сестрички .
Так хто ж вона, оця таємнича Історія? Ти хочеш більше дізнатися про Історію, познайомитися з нею ближче? Ти вже готовий до захоплюючої мандрівки у минуле ? Тоді нам час вирушати ...
Історія - це мудра сива пані. Вона знає і пам'ятає усе, що відбувалося раніше і намагається повчати нащадків на яскравих прикладах минувшини.
Пані Історія має (страшно навіть уявити!) більш, ніж дві з половиною тисячі років. Звичайно, говорити про вік жінки - то не зовсім ввічливо, але ж Історія - це не проста собі пані, а наука. Про неї знали ще стародавні греки, які й повідомили нам ім'я її батька - вченого Геродота.
Загалом, греки дуже шанували Історію. Принаймні, лише вона та Астрономія (єдині з тогочасних наук) мали своїх богинь - покровительок. Кліо, музу історії, зображали із сувоєм та грифельною паличкою в руках.
Мабуть, звертання "Кліо Геродотівно" буде не надто гречним щодо сивої поважної науки, отож ми шанобливо зватимемо її пані, або пані Історія.
У господі пані Історії є чарівна Криниця Знань. Вона невичерпна, бо постійно живлять її речові, писемні та усні джерела. Про наповнення цієї криниці піклуються учені.
Звичайно, пані Історії було б вельми обтяжливо про все дбати самій. Та, на щастя, у неї є вірна подруга та добрі сусідки, котрі допомагають дати лад у цьому великому господарстві.
Так, речовими джерелами (предметами старовини) займаються пані Археологія, Нумізматика, Фалеристика, Сфрагістика, Геральдика.
Розібратися з письмовими джерелами (давніми текстами) пані Історії допомогає пані Палеографія.
Щодо усних джерел (міфів, легенд, билин) - то тут ти вже, мабуть, і сам залюбки читаєш ці твори.
А ще ж є пані Ономастика, Хронологія, Метрологія, Генеалогія, котрі також залюбки слугують пані Історії.
То чи дивно, що з подібними помічницями пані Історія стільки багато знає?!
Що? Ти ніколи не чув про цих незнайомих пані з такими чудернацькими іменами? Не хвилюйся, у тебе ще є час познайомитися з ними ближче. Отож...
************************
АРХЕОЛОГІЯ
Тітонька Археологія - то близька сусідка та давня приятелька пані Історії. На відміну від решти бабусиних помічниць - Спеціальних Історичних Дисциплін, вона - цілком самостійна наука. Попри свій поважний статус, пані Археологія - натура дуже енергійна, навіть дещо авантюрна, якщо цей термін доречно вжити щодо статечної науки.
Річ у тім, що тітонька Археологія страшенно любить копати. Так-так, не дивуйся: лопата для неї - то не лише знаряддя праці, а й спосіб існування. Археологія весь час шукає скарби! Найсправжнісінькі! А де ж бо їх шукати, як не в глибинах матінки - Землі? І тут уже без допомоги вірної лопати аж ніяк не обійтися. В арсеналі археологів є й маленькі, схожі на дитячі, лопатки, і щітки, й зовсім манюні щіточки, якими очищають знахідки.
Та не варто думати, буцімто скарби зустрічаються на кожному кроці. Мовляв, треба лише взяти лопату та копати глибше - і ось він, скарб! Нічого подібного. Перш, ніж розпочати роботу, вчені-археологи довго і ретельно вивчають історичні документи. Вони працюють в архівах, бібліотеках, розпитують старожилів, оглядають місце майбутніх розкопок. Лише переконавшись, що в цій місцевості можна знайти щось, варте уваги, споряджають експедицію. Ось так ...
Результатом вдалих розкопок якраз і є скарби, знайдені вченими.
Причому, скарб для археолога - то зовсім не обов'язково монети чи ювелірні прикраси. Звичайні рештки глиняного посуду чи давні знаряддя праці важать для вчених не менше, аніж вироби з благородних металів. За цими знахідками можна відтворити життя і побут людей, що колись тут проживали .А це вкрай важливо, бо Археологія шукає і вивчає матеріальні сліди (речові джерела) життєдіяльності наших далеких пращурів.
Знахідки археологів потрапляють до рук інших вчених-фахівців зі спеціальних історичних дисциплін. Однак, про все - по порядку.
Археолога впізнати
по панамці та лопаті
зразу можна, позаяк
покопати він мастак.
Та на розкопках, не на дачі,
Працює вчений не ледачий.
СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ
Як ми вже з'ясували, вони - добрі помічниці пані Історії та тітоньки Археології. Та й мешкають неподалік. Чималенько їх тут поселилося - аж дев'ять, у кожної з цих пані неповторний характер. Однак, живуть вони дружно, не сваряться, бо всі мають специфічні ділянки роботи. А головне - завжди готові прийти на допомогу одна одній. Ось так: сімейство велике, проте дисципліноване. Назва зобов'язує.
А з кого б розповідь розпочати? Ну, хоча б ось із неї... Знайомтесь -
Пані ХРОНОЛОГІЯ
З-поміж подруг її відрізняють шанобливе ставлення до часу та надзвичайна пунктуальність. Це цілком природньо, адже Хронологія вивчає історію літочислення та створення календарів.
Спостерігаючи за Сонцем та Місяцем, люди навчилися вирізняти добу, потім - місяць, рік. Про години, хвилини та секунди мова ще не йшла. Всіх куди більше цікавило інше питання: з чого починати відлік часу? Кожен народ мав свою думку.
Так, стародавні греки рахували роки від перших Олімпійських ігор, римляни - від заснування свого міста. Це було дуже незручно, оскільки не існувало єдиної точки відліку часу, на основі якої можна було б узгодити різноманітні системи літочислення. Що вже й казати, коли навіть міфічне створення світу у православних та іудеїв різниться на 1747 років. Згодом "нульовою точкою" стало народження Ісуса Христа. Відтак, ця дата стала відліком нашої ери.
Дата подій, що відбувалися раніше, позначається літерами до н. е. Цікаво, що порядкові номери років тут ідуть від більшого до меншого, а у нашій ері - навпаки.
Ось який вигляд має умовна Лінія часу:
до н. е. О н.е.
----------------------------------------------------------------->
5 4 3 2 1 1 2 3 4 5
У стародавніх римлян перші дні кожного місяця звалися "календи". Звідси і походить всім знайома назва "календар". Історію його виникнення та багато інших цікавинок про час ти дізнаєшся згодом, у 5 класі. А поки що ми помандруємо далі...
Завдання:
Користуючись Лінією часу, визнач:
а) скільки років між подіями, що відбулися у 5 р. до н. е. та 1 р. до н. е.? Яка з них відбулася раніше?
б) скільки часу минуло від 4 р. до н. е. до 5 р. н.е.? (Надалі запам'ятай, що у датах нашої ери позначення н.е. не використовується)
Хронологія - цікава штука.
Все про час вивчає ця наука:
Звідки мають назви місяці,
Одиниці часу всі оці,
Хто й коли наш календар створив -
Це цікаво, що не говори.
************************
Зовсім поруч Хронології і царина пані МЕТРОЛОГІЇ.
Вона у всьому любить точність. Що ж тут дивного, коли Метрологія вивчає історичні міри ваги ,довжини, об'єму.
Звичайно, ти знаєш чудову казку Ганса Крістіана Андерсена "Дюймовочка". Якщо зріст дівчинки виміряли точно - він складає 25,4 мм. Саме таку довжину має англійський дюйм.
У різних країнах були свої одиниці виміру. Причому, однакові назви зовсім не гарантували рівних величин. Так, миля США має довжину 1,852 км., а у царській Росії - 7,467 км. Як бачимо, різниця між ними більш ніж відчутна.
Аби позбутися невідповідностей, у всьому світі було прийнято єдину метричну систему мір. Основні її одиниці: довжина - метр, маса - кілограм і т.п.
А ось які одиниці використовувалися у нас раніше:
Довжина
аршин - 711,2мм
четверть - 177,8мм
вершок - 44,45мм
Вага
пуд - 16,380кг
фунт - 409,5г
лот - 12,8г
Завдання:
Визнач свою вагу у кілограмах та зріст у сантиметрах, а потім переведи їх у давні одиниці виміру.
Знає Метрологія, повір,
Всі колишні одиниці мір.
Незабаром знатимеш і ти
Масу фунта, довжину версти.
Щоб про все оце уяву мать,
Треба Метрологію вивчать.
************************
Третя пані, що вже чекає на зустріч з тобою -
ОНОМАСТИКА
Вона знає геть усі власні назви - імена та прізвища людей, колишні та сучасні географічні найменування міст, сіл, вулиць. Ця пані безпосередньо причетна до укладання словників імен та атласів, бо Ономастика вивчає походження всіх власних імен та назв.
От, наприклад, Тарас Григорович Шевченко. Ім'я Тарас означає "неспокійний ", Григорій - "землероб ", Шевченко - "нащадок шевця ".
Назва річки Десна ( лівої притоки Дніпра ) походить від старослов'янського слова "десниця "- права рука. Історична помилка у назві ? Ні , просто цю місцевість люди заселяли з півдня , ось чому ліва притока отримала ім'я Десна ("правиця").
Хоча , звичайно , у географічних найменуваннях не обійшлося і без недоречностей. Чого варта , хоча б , назва найбільшого океану - Тихий з його частими штормами та гігантськими хвилями-цунамі ?!
Завдання:
Спробуй дізнатися, що означає твоє ім'я та назва твого населеного пункту, а також звідки походить твоє прізвище.
Назви міст , країн та імена
Знає Ономастика. Вона
Методично назви ці вивча.
Майже всі ми чули їх, хоча
Варто знати : звідкіля колись
Назви ці уперше узялись.
************************
ПАЛЕОГРАФІЯ
Сподіваюсь, ти вже добре навчився писати. Це чудово, позаяк тепер на тебе чекає зустріч з пані Палеографією. Ця дама надзвичайно полюбляє читати все, що колись написали люди, бо Палеографія вивчає історичні способи писемності та матеріали для письма.
Звичайно, писати ручкою чи олівцем на папері - одне задоволення. Але ця розкіш з'явилася порівняно недавно. А що ж раніше? Скажімо, стародавні єгиптяни писали загостреними паличками. Замість паперу використовували розрізані повздовж стебла болотяного очерету - папірусу. Ці смужки склеювали у довгі сувої. Вони й були першими книгами. Цілі слова зображались особливими знаками - малюнками ( ієрогліфами). Їх існувало декілька тисяч. Уяви собі, як важко було запам'ятати всі ці знаки!
Фінікійці першими стали використовувати для запису слів літери. Їх у найдавнішій абетці було 22. І хоч голосні літери при письмі пропускалися - писати та читати стало набагато легше.
Раніше книги були рукописними. Писці витрачали декілька років,, аби переписати одну- єдину книгу. Тому книжок було мало і коштували вони дорого.
Лише з винаходом способу книгодрукування Йоганном Гуттенбергом у 1415р. книги стали доступними усім...
Палеографія вчить письмена:
Все, що писали колись племена,
Знає і літери, й знаки - клинці,
Палички й гусячі пера в руці,
З глини таблички, папірус, папір -
Все про письмо їй відомо, повір.
************************
У дружній родині Спеціальних Історичних Дисциплін особливе місце належить пані ГЕНЕАЛОГІЇ.
Вона має лагідну сімейну вдачу. Та чи й може бути інакше, адже Генеалогія вивчає родинні зв'язки.
Всі ми - чиїсь діти, онуки, правнуки. Кожен має родичів.
Одні з них будуть членами нашої сім'ї, це - найближчі родичі, інші - тітки, дядьки та їх нащадки - дальші. Родичі - це люди, які походять від спільного пращура.
Кожен з нас має знати свій родовід. Звичайно, детально простежити його на багато поколінь важко. Для цього потрібно шукати відповідні матеріали в архівах. Однак, з'ясувати власний родовід, скажімо, до своїх прабабусь та прадідусів тобі цілком до снаги.
Такий запис, зазвичай, роблять у вигляді генеалогічного дерева, де покоління розташовані від коренів до крони.
Навіть, якщо у тебе і немає великих предків ( а втім, хто-зна, ким були твої далекі пращури років зо триста тому), - варто розпитати своїх бабусь чи дідусів про їх батьків. На підставі цих розповідей ти зможеш простежити історію свого роду і зобразити власне генеалогічне дерево.
Спробуй, не пожалкуєш...
Генеалогію знатимеш ти -
Власного роду коріння знайти
Серед минулого матимеш змогу.
В цьому тобі нададуть допомогу
Родичі та документи з архіву.
Справу почни цю цікаву й важливу.
************************
СФРАГІСТИКА
Ця пані не любить документів, не скріплених печаткою. Не через власну підозріливість, а тому, що Сфрагістика вивчає печатки.
Раніше правителі видавали укази, скріплюючи їх власною печаткою. Вона слугувала гарантією достовірності документа. Згодом вельможі ставили печатки на заклеєні конверті, аби ніхто, крім адресата, не міг прочитати листа (для цього до розплавленого воску чи сургуча на конверті прикладали печатку. Її застиглий відбиток засвідчував недоторканість послання). Пізніше цю функцію стали виконувати поштові штемпелі.
А традиція завіряти документи печаткою збереглася і донині. Свої печатки мають геть усі організації та установи. Та, власне, ти і сам можеш у цьому переконатися. Для цього досить лише подивитися на свої документи - свідоцтво про народження чи шкільний табель.
Печатки правителі в древності мали
І ними укази свої завіряли.
Я впевнено знаю: князівську печатку
Собою прикрасив наш тризуб спочатку,
А нині ми бачим його на гербі.
Про все це сфрагісти розкажуть тобі.
************************
Наш подальший шлях пролягає до найближчої сусідки пані Сфрагістики - її двоюрідної сестри, пані ГЕРАЛЬДИКИ
Гордий та незалежний характер цієї пані визначається тим, що Геральдика вивчає герби - відмітні знаки роду, міста, держави.
У давнину кожен знатний рід мав свій герб і девіз - короткий вислів, що його пояснював. Якщо тобі доводилось бачити фільми про середньовічних рицарів, або читати про них ілюстровані книги - це не буде для тебе новиною. Кожен колір у геральдиці має своє значення, як і місце розташування окремих елементів герба.
Згодом у містах з'явились спілки ремісників одного фаху - цехи зі своїми гербами.
Міста теж мали власні герби і наостанок герби з'явились у держав. Нині герб є одним з неодмінних атрибутів кожної країни.
Завдання
Чи знаєш ти герб свого населенного пункту або найближчого міста? Що на ньому зображено? Коли було затверджено цей герб?
Певно, бачив на малюнках ти
Рицарські герби , або щити…
Уявити зможемо хіба
Ми якусь державу без герба?
Розшифровку знаків цих якраз
Проведе геральдика для нас.
************************
НУМІЗМАТИКА
Тітонька Нумізматика, мабуть, найбагатша з - поміж своїх приятельок. Вона постійно має справу з грішми. Ні, не подумайте нічого кепського - просто Нумізматика вивчає стародавні монети. То ж вроджена жадібність тут ні до чого.
Раніше люди грошей не мали. При потребі вони просто обмінювалися товарами. Це було не зовсім зручно. Тому і виникла ідея обрати якийсь певний товар за одиницю вартості. Важливо, щоб він довго зберігався і був досить рідкісним. Інакше, будь-хто міг швидко розбагатіти без особливих зусиль.
Таким засобом платежу і мірою вартості стали дорогоцінні метали - золото та срібло. А для зручності у давній державі під милозвучною назвою Лідія стали карбувати статори - перші у світі монети.
Значно пізніше з'явились паперові гроші - банкноти. Їх вивчає молодша сестра пані Нумізматика - панянка Боністика.
Усі ми гроші хочем мати,
Та лише вчені - нумізмати
Монети цінять давні, дивні :
Дублони, шеляги та гривні.
Боністи ж ( вчені теж хороші )
Вивчають паперові гроші.
ФАЛЕРИСТИКА
А ось що до прикрас - тут точно немає рівних пані Фалеристиці. Це не звичайне жіноче кокетство, просто Фалеристика вивчає знаки відзнаки, ордени та медалі.
З давніх-давен люди намагались якось відзначити окремих громадян, котрі в чомусь відзначалися. Скажімо, переможці античних Олімпійських ігор отримували гілку зі священного оливкового дерева.
Чи не першою військовою відзнакою на Русі стало нагородження князем Володимиром у 1000 році командира руського війська Олександра Поповича. Знайоме ім'я, чи не так? Дійсно, він став прообразом билинного богатиря Альоші Поповича. За розгром половецького війська на чолі з Володарем князь поклав на воєводу Поповича золоту гривню (нашийний обруч, який з прикраси перетворився у знак доблесті. Згодом він набув вигляду нашийного ланцюга з підвішеним злитком золота чи срібла).
Відомо також, що 1654року, на ознаменування союзу України та Росії, московський цар пожалував козакам Богдана Хмельницького декілька тисяч золотих монет-медалей вартістю від золотої копійки до трьох червонців. Сам гетьман отримав медаль в 10 червонців (близько 34г золота )
Звичайно, не слід вартість тієї чи іншої відзнаки визначати за змістом дорогоцінного металу. Медаль чи орден - це не лише високохудожній ювелірний вибір, а, насамперед, - визнання заслуги людини перед суспільством.
Чи бачив ти медалі, ордени,
Красиві та привабливі? Вони -
Відзнака за бої чи ратний труд
І їх, повір, не кожному дають.
Хоч нагороди ваблять нас усіх -
Лиш Фалеристика вивчає їх.
************************
Ось такі вони, добрі помічниці пані Історії. І це - лише найближчі її подруги.
Історію шанують усі науки і тому при потребі допомагають. Скажімо, палеозоологи зможуть визначити вид тварини за викопними кістками. Палеоботаніки з'ясують, які рослини вирощували найдавніші люди. Експерти - графологи зуміють за зразками почерку встановити автора листа чи рукопису, відрізняючи оригінал від підробки.
А чому нам варто знати історію ? Може, це - зайва трата сил і часу ? Навіщо старатися, вивчати події, які вже відбулися, і які змінити однак неможливо ? Річ у тім, що, за мудрим висловом видатного російського історика Карамзіна :
" Правителі, законодавці діють за вказівками історії і дивляться на її аркуш, як мореплавці на карти морів. Мудрість людська має потребу в дослідах, а життя короткочасне. Треба знати, як споконвіку буремні страсті хвилювали громадянське суспільство і якими способами доброчинна влада розуму приборкувала її бурхливе стремління, аби встановити порядок, узгодити вигоди людей і дарувати їм можливе на землі щастя.
Але і простий громадянин повинен читати історію. Вона мирить його з недосконалістю порядку речей, як зі звичайним явищем в усі віки ; втішає в державних бідах, засвідчуючи, що й раніше бували подібні, бували ще жахливіші і держава не руйнувалась ; вона живить моральне почуття і праведним судом своїм вабить душу до справедливості, котра утверджує наше благо і злагоду суспільства".
Отож-бо, друже, шануй Історію, бо без минулого немає майбутнього. А детальне вивчення цього незвичайно цікавого навчального предмета ти розпочнеш у 5 класі. Успіхів тобі на цьому шляху !