Феодали
Мета. Ознайомити учнів з умовами життя феодалів, показати, за допомогою яких засобів феодали підтримували своє господарство; формувати навички роботи в групах, вчити опрацьовувати навчальний матеріал і робити висновки; вчити "читати" малюнки;
виховувати культуру спілкування, вміння висловлювати свою думку, толерантно ставитися до позиції іншого.
Тип уроку. Комбінований.
Обладнання. Підручник (Карліна О. Історія середніх віків. - К., "Генеза", 2000)
витяг з хрестоматії з історії середніх віків. - Київ, 1951. Т.1. ; Альбом з історії середніх віків.
Основні поняття і терміни. Сеньйор, турнір, васал, рицар, замок, герб, девіз.
Хід уроку.
І. Організаційний момент
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
План
Сеньйори і васали.
Замки. Турніри. Герби.
Лицарська література.
1 питання.
Вчитель ознайомлює учнів з поняттями "сеньйор", "васал" та показує взаємовідносини між даними групами населення. Діти працюють над висловами "Васал мого васала - не є мій васал", розглядають обов'язки васала по відношенню до сеньйора і зобов'язання сеньйора щодо свого васала, згадують, як і чому виникла така категорія населення, як васали.
2 питання.
Для розгляду даного питання клас об'єднується в 6 груп, які опрацьовують дидактичний матеріал (див. додаток 1-3), працюють над ілюстраціями підручника (Карліна О. Історія середніх віків. - К., "Генеза", 2000 - С. 208, 211, 214, 215)
Групи отримують завдання, на виконання якого дається 5-7 хв.
1,4 група - описати феодальний замок, причини виникнення замків в середньовічній Європі.
2,5 група - розповісти про підготовку і проведення турніру, його учасників, глядачів.
3, 6 група - розповісти, за допомогою яких елементів герб характеризував свого власника і з якою метою він створювався.
Після виступу представників груп вчитель підводить підсумок,
пропонує учням звернутися до знань, отриманих на уроках зарубіжної літератури ("Робін Гуд")
3 питання розглядається за допомогою літературознавців (2 учні отримали випереджаюче завдання - підготувати розповідь про жанри лицарської літератури та приклади художніх творів) - Підручник (Карліна О. Історія середніх віків. - К., "Генеза", 2000), С.216-218
ІІІ. Закріплення нових знань та перевірка домашнього завдання здійснюється в ході евристичної бесіди.
Учням пропонуються такі запитання:
Порівняйте поділ на стани селян і феодалів.
Чи існувало в середовищі феодалів таке явище, як громада?
Порівняйте житло феодала і селянина.
Навіщо феодалам потрібні були укріплені замки, важке спорядження, військова підготовка з дитинства?
Здійснюється перевірка творчого письмового завдання (вибірково) про один день із життя селянина. Інші учні, прослухавши оповідання, повинні показати різницю між основними заняттями різних верств населення.
ІV. Підсумки уроку.
Вчитель коротко нагадує зміст уроку, основні терміни, поняття, які розглядалися на уроці, здійснює оцінювання учнів.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати § 38, 39 підручника (Карліна О. Історія середніх віків. - К., "Генеза", 2000)
Скласти запитання до вікторини "Життя феодалів" (8-10 запитань). Завдання виконується на окремих аркушах.
Підготувати (за бажанням) малюнок середньовічного замку, герба.
Додаток 1.
Феодальний замок
Замки-фортеці разом із залізними обладунками складали необхідну умову існування феодального суспільства.
...Якщо ми підійшли до брами у незручний час, нам довелося б сповістити про свій прихід воротаря. Для цього треба протрубити в ріг, або вдарити стукалкою в металеву дошку, чи погрюкати особливим кільцем, причепленим до брами.
Якби господарі замку помітили нашу появу й не побажали пропустити нас у двір, в їхньому розпорядженні знаходився такий засіб: на кам'яному склепінні -порівняно неширокий отвір, з якого швидко опустяться залізні грати і не пропустять у двір.
Але ми безперешкодно проходимо під склепінням воріт і вступаємо в передній двір. Так це ж ціле селище! Тут і капелла, і басейн із водою, і житла робітників, що мешкають у замку, і кузня, і навіть млин. Потроху просуваємося вперед, і ми - на іншому дворі. Тут знаходяться конюшні, льох, кухня, узагалі всякі служби, а також житло власника і ядро всієї споруди - головна замкова башта Донжон.
Зупинимо свою увагу на цій башті. Вона занадто важливий предмет, щоб можна було пройти повз неї. Це останній оплот для тих, хто живе у замку. Багато перешкод мусив здолати ворог, перш, ніж він міг би добратися до башти. Якщо він усе ж таки долав їх, то населення замку ховалося в центральній башті і могло ще витримувати тривалу облогу в чеканні яких-небудь сприятливих обставин. Здебільшого головна вежа споруджувалася зовсім осторонь від інших будівель. Якщо поруч не було джерела, то влаштовувалася цистерна з водою. У вежу можна було проникнути тільки за допомогою таких сходів, які легко збиралися в найкоротший час чи навіть і зовсім знищувалися.
Міцний оплот являла собою центральна башта, але уявіть собі такий випадок, що і вона, нарешті, захоплювалася ворогом. Що тоді було робити? На цей випадок глибоко під центральною вежею влаштовувався підземний хід. Ним можна було пробратися в яке-небудь безпечне місце, наприклад, у сусідній ліс.
Сторожити на вежі - найважча з повинностей: вартовому, витримуючи холод й непогоду, потрібно було з постійною увагою стежити за всім, що відбувається як у замку, так і на його околицях. Сторож сурмив у ріг при сході й заході сонця, відправленні на полювання й поверненні з нього, приїзді гостей та при появі ворога. Тут на високому ратищі розвівався прапор володаря замку з його гербом. Герб прикрашав і щит володаря, що був прибитий на брамі. На верхівці башти часом відбувалася жахлива сцена: тут вішали злочинців.
Але ми так захопилися спогляданням центральної башти, що зовсім не звернули уваги на чарівний фруктовий садок і квітник разом із ним, який розкинувся неподалік від грізної й похмурої вежі. З особливим задоволенням відпочиває око, стомлене розгляданням кам'яних укріплень, на трояндах і ліліях, на зелені лікарських трав, плодових деревах, на гнучкій виноградній лозі. Такі садки були, безумовно, необхідні для мешканців замка, змушених жити в незатишних і похмурих приміщеннях. От чому вони їх й розводили.
Додаток 2
Головними заняттями феодалів були війни та грабунки. Вони зневажали фізичну працю, були грубими і жорстокими. Перш за все вони цінували фізичну спритність фізичну силу, спритність, відвагу в бою. Рицар змушений був бути сильним, адже повне його спорядження важило близько 50 кг.
Рицарі часто влаштовували змагання - турніри. Про їх проведення оголошувалося заздалегідь. У призначений день рицарі в багатому одязі зі свитою і без неї з'їжджалися до місця проведення турніру. Збирався натовп глядачів. Подивитися турнір прибували і багаті, і навіть сам король. Зазвичай, турніри тривали декілька днів.
Парад перед початком турніру відкривали герольди, а за ними йшли зброєносці і пажі. Бої на ристалищі (місце для проведення бою)проводилися як групові - загін на загін, так і парні - один на один. Груповий бій тривав доти, поки з усіх рицарів, що брали у ньому участь, на арені не залишалося тільки двоє і один із них перемагав. Це продовжувалось і в наступні дні. У турнірах, щоб зберегти життя, використовувалися спис з тупим кінцем, але часто поєдинки закінчувались трагічно. Заборонялося бити мечем у лице, хоча воно й було захищене шоломом. Якщо рицаря вибивали із сідла, він міг продовжити бій пішим. За загальним правилом, той, хто переміг противника, забирав його коня та обладунок. Після закінчення боїв переможців нагороджували почесним лавровим вінком.
Додаток 3
Кожний рицар мав герб, девіз і бойовий клич.
Герби походять з глибокої давнини. Вони були певними символічними знаками. Герби були носіями закодованої інформації про їх власників. Для гербів на щитах використовували два метали (золото і срібло), чотири кольори (голубий, зелений, червоний, чорний). Поле гербового щита поділялося на декілька відділень лініями. Герби поділялися на герби коронованих осіб, які часто були і гербами держав; герби, які дарували королі, ніколи не змінювалися; фамільні герби, які переходили по спадковості, та інші. На гербах знаходила своє відображення історія роду, доблесть його рицарів. Так, зображення означали: вежа - взятий замок, шолом - озброєння грізного і сміливого ворога, зірка - нічну битву, меч - звичайну битву, півмісяць - поразку мусульманина, лев чи тигр - доблесть, орел - відвагу тощо.
Під щитом, зазвичай, ставили девіз, який був, як правило, коротким прислів'ям. Він ніби пояснював ідею гербу. Девізом могло бути навіть зображення однієї букви.
Бойовий клич - це вираз, який застосовувався на війні як заклик воїнів до бою чи перемоги. Він піднімав бойовий дух і вселяв мужність і хоробрість.