™вропа та св≥т
™вропа та Ївропейц≥
≤сторичний, шл¤х ™вропи
ћ≥сце ”крањни в Ївропейськ≥й ≥стор≥њ
"™вропейська ≥стор≥¤ не може бути б≥льшою за суму њњ складових частин, але њњ не можливо побудувати ≥накше , н≥ж вивчаючи њњ частини з ус≥ма њхн≥ми характерними особливост¤ми.. .«дастьс¤ .. нас не задовольн¤Ї нац≥ональна ≥стор≥¤; але створити "паневропейську ≥стор≥ю" дуже важко"
ейт –об≥нс
" ™вропи н≥коли не було. ™вропу ще треба створити".
∆ан ћоре
"∆оден ЇвропеЇць не може почуватись абсолютним вигнанцем, ¤кщо в≥н десь у ™вроп≥"
≈дмунд Ѕерк
" ЌемаЇ б≥льше ан≥ француз≥в, ан≥ н≥мц≥в, чи ≥спанц≥в, чи нав≥ть англ≥йц≥в, а Ї лише Ївропейц≥"
∆. -∆. –уссо.
" ™вропа - своЇр≥дна велика республ≥ка, под≥лена на к≥лька держав, одн≥ монарх≥чн≥, ≥нш≥ зм≥шан≥...але вс≥ пов¤зан≥ м≥ж собою, ¬они вс≥ мають однаков≥ рел≥г≥йн≥ засади, нав≥ть ¤кщо под≥лен≥ на к≥лька конфес≥й. ”с≥ вони визнають один принцип публ≥чного права й пол≥тики, нев≥домий в ≥нших частинах св≥ту".
¬ольтер
ѕ≥сл¤ цього уроку ви зможете:
-по¤снювати що таке ™вропа ≥ хто так≥ Ївропейц≥
-анал≥зувати ≥ використовувати р≥зн≥ джерела ≥нформац≥њ дл¤ визначенн¤ ≥сторичного шл¤ху ™вропи прот¤гом стол≥ть.
-виробити власне ставленн¤ до проблеми м≥сц¤ ”крањни в Ївропейськ≥й ≥стор≥њ
≤. ™вропа ≥ Ївропейц≥
1.1. ќбм≥ркуйте ≥ виконайте завданн¤:
«астосовуючи метод "м≥крофону", зак≥нч≥ть реченн¤: "™вропа ≥ Ївропейц≥-це...
ќбговор≥ть в груп≥ своњ визначенн¤. яке з них ви вважаЇте найб≥льш точним ≥ прийн¤тним дл¤ себе? .як≥ народах Ї Ївропейц¤ми? ўо визначаЇ њхню належн≥сть до ™вропи?
ћи часто вживаЇмо терм≥н ™вропа в географ≥чному сенс≥, ™вропа-географ≥чний рег≥он, ¤кий прост¤гаЇтьс¤ в≥д √≥бралтару на «аход≥ до ”ральських г≥р на —ход≥ ≥ становить з јз≥Їю сп≥льний материк ™враз≥ю.
—ам терм≥н за походженнн¤м маЇ шумеро-акадськ≥ корен≥. "≈реб"-означаЇ м≥сце,, де с≥даЇ (заходить) сонце; "асу'-сх≥д сонц¤. « ћежир≥чч¤ слова потрапили до ф≥н≥к≥йц≥в, а згодом разом з абеткою до грек≥в. ќск≥льки
ѕерська ≥мпер≥¤ ≥ ≤нд≥¤ знаходились в≥д грек≥в на сх≥д, греки стали першими зах≥дниками, Ївропейц¤ми. ј м≥сце, де вони жили- заходом, тобто ™вропою. ƒ≥т¤м античноњ доби на питанн¤, зв≥дки п≥шло людство, розпов≥дали про створенн¤ св≥ту, потоп ≥ ™вропу. ™вропа стала найшанован≥шою легендою античного св≥ту.™вропа - мат≥р ћ≥носа o цар¤ риту, одже прамат≥р найдавн≥шоњ галузки середземноморськоњ цив≥л≥зац≥њ. –имський поет ќв≥д≥й у " ћетаморфозах" ув≥чнив ™вропу ¤к цар≥вну , котру спокусив батько бог≥в-«евс.
o ѕригадайте м≥ф про ™вропу.
1.2 ѕеречитайте цитати вид≥лен≥ на початку теми. « котрими ви погоджуЇтесь, ¤к≥ з них заперечуЇте. ¬≥дпов≥дь аргументуйте, застосовуючи метод "ѕрес*.
3. ≤сторичний шл¤х ™вропи.
¬ античному св≥т≥ ≥сторичн≥ кордони ™вропи не були ч≥тко окреслен≥, ан≥ культурно, ан≥ пол≥тичне. ™вропа входила тод≥ до складу великих ≥мпер≥й.
-ѕригаайте ¤ких?
ќднак з њх розпадом ≥ поширенн¤м христи¤нства, ™вропа одержала нове значенн¤: ѕ почали ототожнювати з христи¤нським св≥том. ” середньов≥чну добу слово "ЇвропеЇць" найчаст≥ше означало ''христи¤нин". ” цьому сенс≥ важко не погодитись ≥з твердженим французького ≥сторика ≈рнесга –еиана:
"™вропа грецька за своњм мисленн¤м ≥ мистецтвом, римська за правом та юдео-христи¤нська за рел≥г≥Їю"
≤з розколом (1054р.) христи¤нського св≥ту, терм≥н ™вропа част≥ше вживавс¤ на означенн¤ лише њњ католицькоњ частини. ј п≥сл¤ географ≥чних в≥дкритт≥в та по¤ви Ќового св≥ту( јмерики) ,™вропу стали називати —тарим св≥том. ѕом≥ркуЇмо разом.
”¤в≥ть соб≥ ™вропу у вигл¤д≥ сон¤ж¤. ¬и масте можлив≥сть наростити на ньому пелюстки в≥дом≥ вам Ївропейськ≥ крањни. ќб'Їднайтесь у пари по чотири чолов≥ка ≥ напиш≥ть на пелюстка назви крањн. ѕерев≥рте чи ус≥ Ївропейськ≥ крањни вами назван≥? як≥ труднощ≥ у вас виникали при виконанн≥ цього завданн¤?
2.1. ѕригадайте курсу всесв≥тньоњ ≥стор≥њ основн≥ в≥хи в розвитку Ївропейських держав. «верипь увагу на так≥ моменти:
-становленн¤ ≥ розвиток держав
-особливост≥ економ≥чного, пол≥тичного, кульитурного житт¤
- участь у загалноЇвропейських под≥¤
¬и, напевне, переконались, що Їдн≥сть ™вропи в њњ розмањтт≥, або ¤к вважав французький президент генерал Ўарль де √олль у "™вроп≥ в≥тчизн". “а попри очевидн≥ в≥дм≥нност≥ вс≥ Ївропейськ≥ держави мають ≥ багато
сп≥льного:
-њх насел¤ють народи,переважно, ≥ндоЇвропейськоњ культури та
спор≥днен≥ з ними,
-вс≥ Ївропейськ≥ рег≥они е нащадками христи¤нського св≥ту;
-вони пов'¤зан≥ м≥ж собою ус≥ма типами пол≥тичних,економ≥чних,культуриих взасмозв"¤зк≥в ≥ взаЇмод≥й;
-однаково бо¤тьс¤ зовн≥шнього впливу ≥ стурбован≥ ним. ќтож, основоположна Їдн≥сть Ївропейських рег≥он≥в не менш очевидна,н≥ж р≥зниц¤ м≥ж ними.
3. ћ≥сце ”кр¤њни в Ївропейськ≥й ≥стор≥њ
ƒо 1945 рожу меж≥ ™вропи встановлювались по л≥н≥њ "зал≥зноњ зав≥си",що розд≥л¤ла комун≥стичний ≥ некомун≥стнчний св≥ти.
ƒержави —х≥дноњ ™вропи мали ''нещаст¤" опинитись за межами багатоњ, сильноњ ≥ б≥льш економ≥чно розвиненоњ «ах≥дноњ ™вропи. “ому в зах≥дноЇвропейськ≥й ≥стор≥њ була знадна неувага до сх≥дноЇвропейськоњ "сестри".
« крахом –ад¤нського —оюзу & створенн¤м ™вропейського —оюзу було перегл¤нуто погл¤д на ™вропу ,≤ѓ ≥сторичн≥ кордони ≥ м≥сце у новому св≥товому пор¤дку.
Ќаша ”крањна у 1995 роц≥ стала членом –ади ™вропи, пост≥йно декларуЇ своЇ прагненн¤ бути у Ївропейських структурах.
”крањнський нрод в≥д перед≥сторичних час≥в творив з ≥ншими Ївропейську культуру та цив≥л≥зац≥ю. ”крањнська пров≥дна верства жила тнмиж ≥де¤ми та ≥деалами ( власна ≥н≥ц≥атива, свобода, г≥дн≥сть, гордий, незалежнипький дух, що й зах≥дноЇвропейська.
3.1 ќб'Їднайтесь у пари ≥ пригадайте факти приналежност≥ украњнц≥в до Ївропейськоњ сп≥льноти за час≥в ињвськоњ –ус≥, √адицицько-¬олинськоњ держави. «апор≥зькоњ —≥ч≥
ƒовед≥ть визначну роль нашоњ держави у вигнанн≥ ≥ виснаженн≥ хвил≥ завойовник≥в з≥ —ходу, ¤ким вона коштом власноњ кров≥ та державност≥ зупинила у њх просуванн≥ у «ах≥дну ™вропу.
ƒо наступного уроку
”¤в≥ть, що ви - видавець журналу "™вропа ≥ св≥т". —клад≥ть список тем,котр≥ обов'¤зково будуть висв≥тлен≥ у вашому журнал≥. «апиш≥ть њх дл¤ представленн¤ у клас≥. ≤ обгрунтуйте, чому ц≥ теми були обран≥ вами.
™вропа та св≥т
оментар ÷ю тему вивчають на двох уроках. Ќа першому розгл¤дають два перш≥ пункти цього плану, а на другомувивча.тьс¤ третЇ питанн¤ ≥ веетьс¤ обговоренн¤ теми загалом. √оловне - дати можлив≥сть висловлюватись ус≥м учн¤м.
ќч≥кувальн≥ результати
-по¤снювати що таке ™вропа ≥ хто так≥ Ївропейц≥
-анал≥зувати ≥ використовувати р≥зн≥ джерела ≥нформац≥њ дл¤ визначенн¤ ≥сторичного шл¤ху ™вропи прот¤гом стол≥ть.
-виробити власне ставленн¤ до проблеми м≥сц¤ ”крањни в Ївропейськ≥й ≥стор≥њ
ѕлан теми
™вропа та Ївропейц≥;
≤сторичний шл¤х ™вропи;
ћ≥сце ”крањни в Ївропейськ≥й ≥стор≥њ.
ќбладнанн¤
ѕап≥р, маркери, дошки, роздатковий матер≥ал, карта ™вропи, атласи
ќсносн≥ етапи ≥ методи уроку :
1. ѕредставленн¤ теми ≥ оч≥куваних результат≥в уроку (у¤вний м≥крофон) 10-15 хв.
2. ¬права 1.2 (метод "ѕрес") 10-15хв.
3. ќпрацюванн¤ ≥нформац… пос≥бника, бес≥да 5-10 хв.
4. ѕ≥дсумки уроку 5-7 хв.
як проводити урок 1.
1. ѕредставленн¤ теми ≥ оч≥куваних результат≥в.
ѕо¤сн≥ть, що ми вивчаЇмо новий курс. “акий навчальний предмет ≥снуЇ у Ївропейських вузах ≥ забезпечуЇ базовими знаин¤ми з Ївропейськоњ
≥стор≥њ.
ћи ¤к Ївропейська крањна маЇмо знати про свою Ївропейську цив≥л≥зац≥ю, формувати св≥й св≥тогл¤д, черпати з европейсько≥≥ скарбниц≥.
2. ѕредставте тему: оч≥куван≥ результати уроку. јбо запропунуйте учн¤м
зачитати њх
1.1. ¬права "’то так≥ свропейц≥"
1. ѕемдавайте учн¤м по черз≥ "у¤вний м≥крофон" ≥ попрос≥ть висловити свою думку на питанн¤ "ўо таке ™вропа ≥ хто так≥ Ївропейц≥". якщо хтось не може одразу висловитись, передайте м≥крофон ≥ншому, але неодм≥нно згодом поверн≥тьс¤ до тих учн≥в, ¤к≥ не брали участь в обговоренн≥.
1.2. ѕеречитайте з учн¤ми цитати, вид≥лен≥ на початку теми. Ќе коментуйте њх висловлювань, ваше завданн¤ - дати змогу учн¤м в≥льно висловлювати своњ думки ≥ стимулювати њх до в≥дпов≥дних м≥ркувань
2. ѕоц≥кавтесь,чи доводилось учн¤м бувати в Ївропейських крањнах.? ўо
сп≥льного ≥ чим ми в≥дм≥нн≥ в≥д них?
3. –оздайте учн¤м п≥дготовлен≥њ! пелюстки або прапорц≥ Ївропейських держав ≥ запропонуйте виконати вправу 2.1. ѕом≥ркуЇмо разом. «ам≥сть сон¤ха, можна скористатись картою ™вропи (без позначень крањн) ≥ виконати аналог≥чне завданн¤. ¬ к≥нц≥, можна використати додаток "™вропейськ≥ держави", поданий вище.
ќзнайомте њх з методом "ѕрес", ¤кий вони використовуватимуть при в≥дпов≥д≥. раще, ¤кщо в≥н у форм≥ плакату вис≥тиме на дошц≥, щоб учн≥ навчились його застосовувати у виразн≥й ≥ стисл≥й форм≥.
ѕќ«»÷≤я я важаю, що...
(вислов≥ть свою думку, по¤сн≥ть
в чому пол¤гаЇ ваша точка зору)
ќЅ√–”Ќ“”¬јЌЌя ... тому, що ...
(по¤сн≥ть причину виникненн¤
ц≥сƒ думки, тобто на чому грунтуютьс¤
докази на п≥дтримку вашоњ позиц≥њ)
ѕ–» Ћјƒ наприклад...
(навед≥ть факти, що демонструють ваш≥
докази, вони п≥дсил¤ть вашу позиц≥ю)
¬»—Ќќ¬ » таким чином....( ќтже...)
(узагальн≥ть свою думку, зроб≥ть висновок
про те, що необх≥дно робити; тобто це вже
заклик прийн¤ти вашу позиц≥ю)
ќсновн≥ етапи ≥ методи уроку 2
≤.ѕерев≥рка домашнього завданн¤. ќц≥н≥ть њх. 10-15 хв
2. ќпрацюванн¤ ≥нформац≥њ пос≥бника 5-10 хв.
3.¬иконанн¤ вправи. 10-15 хв
4.ѕ≥дсумки уроку 5-7 хв.
1. ѕерев≥рка домашнього завданн¤.
«апропонуйте учн¤м представити п≥дготовлен≥ завданн¤. ќбговор≥ть та оц≥н≥ть њх з точки зору актуальносте повноти та корисност≥. Ќайкращ≥ зразки видрукуйте дл¤ шк≥льноњ газети.
2. ќпрацювавши зм≥ст пос≥бника, виконайте вправу.
оментар: виконанн¤ цього завданн¤ вимагаЇ знанн¤ з курсу ≥стор≥њ ”крањни, тому доречними будуть книги, дов≥дкова л≥тература, ¤кою зможуть скористатис¤ учн≥.
4 ѕ≥дсумки уроку(самооц≥нка)
«апропонуйте учн¤м стислий перел≥к ум≥нь ≥ навичок, ¤к≥ вони опанували, вивчаючи цю тему, та оц≥н≥ть њх за трибальною системою (3-опанував достатньо, 2-опанував, але не повн≥стю, 1-потребую вдосконаленн¤)
ќбов'¤зково оц≥н≥ть роботу вс≥х учн≥в на цьому уроц≥
ƒодаток "™вропейськ≤ держави"
1. јвстр≥¤
2. јлбан≥¤
3. јндорра
4. Ѕельг≥¤
5. Ѕ≥лорусь
6. Ѕолгар≥¤
7. Ѕосн≥¤-√ерцоговина
8. ¬ат≥кан
9. ¬еликобритан≥¤
10.√рец≥¤
11.ƒан≥¤
12.≈стон≥¤
≤«.≤рланд≥¤
14.≤сланд≥¤
15.≤спан≥¤
16.≤тал≥¤
≤7.Ћатв≥¤
18.Ћита ≤«.Ћ≥хтенштейн
20.Ћюксембург
21.ћакедон≥¤
22.ћальта
23.ћолдова
24.ћонко
25.Ќ≥ерланди(√одданд≤¤)
26.Ќ≥меччина
27.Ќорвег≥¤
29.ѕольща
29.ѕортугал≥¤
30.–ос≥¤
«≤.–умун≥¤
32.—ан-ћарино
33.—ловаччина
34.—ловен≥¤
35.”горщина
36.”крањна
37.‘≥нл¤нд≥¤ 38.‘ранц≥¤
39.’орват≥¤
40.„ех≥¤
41.Ўвейцар≥¤
42.Ўвец≥¤
43.ёгослав≥¤(—ерб≥¤ ≥ „орногор≥¤)