™вропа та св≥т



™вропа та Ївропейц≥

≤сторичний, шл¤х ™вропи

ћ≥сце ”крањни в Ївропейськ≥й ≥стор≥њ

"™вропейська ≥стор≥¤ не може бути б≥льшою за суму њњ складових частин, але њњ не можливо побудувати ≥накше , н≥ж вивчаючи њњ частини з ус≥ма њхн≥ми характерними особливост¤ми.. .«дастьс¤ .. нас не задовольн¤Ї нац≥ональна ≥стор≥¤; але створити "паневропейську ≥стор≥ю" дуже важко"

 ейт –об≥нс

" ™вропи н≥коли не було. ™вропу ще треба створити".

∆ан ћоре

"∆оден ЇвропеЇць не може почуватись абсолютним вигнанцем, ¤кщо в≥н десь у ™вроп≥"

≈дмунд Ѕерк

" ЌемаЇ б≥льше ан≥ француз≥в, ан≥ н≥мц≥в, чи ≥спанц≥в, чи нав≥ть англ≥йц≥в, а Ї лише Ївропейц≥"

∆. -∆. –уссо.

" ™вропа - своЇр≥дна велика республ≥ка, под≥лена на к≥лька держав, одн≥ монарх≥чн≥, ≥нш≥ зм≥шан≥...але вс≥ пов¤зан≥ м≥ж собою, ¬они вс≥ мають однаков≥ рел≥г≥йн≥ засади, нав≥ть ¤кщо под≥лен≥ на к≥лька конфес≥й. ”с≥ вони визнають один принцип публ≥чного права й пол≥тики, нев≥домий в ≥нших частинах св≥ту".

¬ольтер

ѕ≥сл¤ цього уроку ви зможете:

-по¤снювати що таке ™вропа ≥ хто так≥ Ївропейц≥

-анал≥зувати ≥ використовувати р≥зн≥ джерела ≥нформац≥њ дл¤ визначенн¤ ≥сторичного шл¤ху ™вропи прот¤гом стол≥ть.

-виробити власне ставленн¤ до проблеми м≥сц¤ ”крањни в Ївропейськ≥й ≥стор≥њ

≤. ™вропа ≥ Ївропейц≥

1.1. ќбм≥ркуйте ≥ виконайте завданн¤:

«астосовуючи метод "м≥крофону", зак≥нч≥ть реченн¤: "™вропа ≥ Ївропейц≥-це...

ќбговор≥ть в груп≥ своњ визначенн¤. яке з них ви вважаЇте найб≥льш точним ≥ прийн¤тним дл¤ себе? .як≥ народах Ї Ївропейц¤ми? ўо визначаЇ њхню належн≥сть до ™вропи?

ћи часто вживаЇмо терм≥н ™вропа в географ≥чному сенс≥, ™вропа-географ≥чний рег≥он, ¤кий прост¤гаЇтьс¤ в≥д √≥бралтару на «аход≥ до ”ральських г≥р на —ход≥ ≥ становить з јз≥Їю сп≥льний материк ™враз≥ю.

—ам терм≥н за походженнн¤м маЇ шумеро-акадськ≥ корен≥. "≈реб"-означаЇ м≥сце,, де с≥даЇ (заходить) сонце; "асу'-сх≥д сонц¤. « ћежир≥чч¤ слова потрапили до ф≥н≥к≥йц≥в, а згодом разом з абеткою до грек≥в. ќск≥льки

ѕерська ≥мпер≥¤ ≥ ≤нд≥¤ знаходились в≥д грек≥в на сх≥д, греки стали першими зах≥дниками, Ївропейц¤ми. ј м≥сце, де вони жили- заходом, тобто ™вропою. ƒ≥т¤м античноњ доби на питанн¤, зв≥дки п≥шло людство, розпов≥дали про створенн¤ св≥ту, потоп ≥ ™вропу. ™вропа стала найшанован≥шою легендою античного св≥ту.™вропа - мат≥р ћ≥носа o цар¤  риту, одже прамат≥р найдавн≥шоњ галузки середземноморськоњ цив≥л≥зац≥њ. –имський поет ќв≥д≥й у " ћетаморфозах" ув≥чнив ™вропу ¤к цар≥вну , котру спокусив батько бог≥в-«евс.

o ѕригадайте м≥ф про ™вропу.

1.2 ѕеречитайте цитати вид≥лен≥ на початку теми. « котрими ви погоджуЇтесь, ¤к≥ з них заперечуЇте. ¬≥дпов≥дь аргументуйте, застосовуючи метод "ѕрес*.

3. ≤сторичний шл¤х ™вропи.

¬ античному св≥т≥ ≥сторичн≥ кордони ™вропи не були ч≥тко окреслен≥, ан≥ культурно, ан≥ пол≥тичне. ™вропа входила тод≥ до складу великих ≥мпер≥й.

-ѕригаайте ¤ких?

ќднак з њх розпадом ≥ поширенн¤м христи¤нства, ™вропа одержала нове значенн¤: ѕ почали ототожнювати з христи¤нським св≥том. ” середньов≥чну добу слово "ЇвропеЇць" найчаст≥ше означало ''христи¤нин". ” цьому сенс≥ важко не погодитись ≥з твердженим французького ≥сторика ≈рнесга –еиана:

"™вропа грецька за своњм мисленн¤м ≥ мистецтвом, римська за правом та юдео-христи¤нська за рел≥г≥Їю"

≤з розколом (1054р.) христи¤нського св≥ту, терм≥н ™вропа част≥ше вживавс¤ на означенн¤ лише њњ католицькоњ частини. ј п≥сл¤ географ≥чних в≥дкритт≥в та по¤ви Ќового св≥ту( јмерики) ,™вропу стали називати —тарим св≥том. ѕом≥ркуЇмо разом.

”¤в≥ть соб≥ ™вропу у вигл¤д≥ сон¤ж¤. ¬и масте можлив≥сть наростити на ньому пелюстки в≥дом≥ вам Ївропейськ≥ крањни. ќб'Їднайтесь у пари по чотири чолов≥ка ≥ напиш≥ть на пелюстка назви крањн. ѕерев≥рте чи ус≥ Ївропейськ≥ крањни вами назван≥? як≥ труднощ≥ у вас виникали при виконанн≥ цього завданн¤?

2.1. ѕригадайте курсу всесв≥тньоњ ≥стор≥њ основн≥ в≥хи в розвитку Ївропейських держав. «верипь увагу на так≥ моменти:

-становленн¤ ≥ розвиток держав

-особливост≥ економ≥чного, пол≥тичного, кульитурного житт¤

- участь у загалноЇвропейських под≥¤

¬и, напевне, переконались, що Їдн≥сть ™вропи в њњ розмањтт≥, або ¤к вважав французький президент генерал Ўарль де √олль у "™вроп≥ в≥тчизн". “а попри очевидн≥ в≥дм≥нност≥ вс≥ Ївропейськ≥ держави мають ≥ багато

сп≥льного:

-њх насел¤ють народи,переважно, ≥ндоЇвропейськоњ культури та

спор≥днен≥ з ними,

-вс≥ Ївропейськ≥ рег≥они е нащадками христи¤нського св≥ту;

-вони пов'¤зан≥ м≥ж собою ус≥ма типами пол≥тичних,економ≥чних,культуриих взасмозв"¤зк≥в ≥ взаЇмод≥й;

-однаково бо¤тьс¤ зовн≥шнього впливу ≥ стурбован≥ ним. ќтож, основоположна Їдн≥сть Ївропейських рег≥он≥в не менш очевидна,н≥ж р≥зниц¤ м≥ж ними.

3. ћ≥сце ”кр¤њни в Ївропейськ≥й ≥стор≥њ

ƒо 1945 рожу меж≥ ™вропи встановлювались по л≥н≥њ "зал≥зноњ зав≥си",що розд≥л¤ла комун≥стичний ≥ некомун≥стнчний св≥ти.

ƒержави —х≥дноњ ™вропи мали ''нещаст¤" опинитись за межами багатоњ, сильноњ ≥ б≥льш економ≥чно розвиненоњ «ах≥дноњ ™вропи. “ому в зах≥дноЇвропейськ≥й ≥стор≥њ була знадна неувага до сх≥дноЇвропейськоњ "сестри".

« крахом –ад¤нського —оюзу & створенн¤м ™вропейського —оюзу було перегл¤нуто погл¤д на ™вропу ,≤ѓ ≥сторичн≥ кордони ≥ м≥сце у новому св≥товому пор¤дку.

Ќаша ”крањна у 1995 роц≥ стала членом –ади ™вропи, пост≥йно декларуЇ своЇ прагненн¤ бути у Ївропейських структурах.

”крањнський нрод в≥д перед≥сторичних час≥в творив з ≥ншими Ївропейську культуру та цив≥л≥зац≥ю. ”крањнська пров≥дна верства жила тнмиж ≥де¤ми та ≥деалами ( власна ≥н≥ц≥атива, свобода, г≥дн≥сть, гордий, незалежнипький дух, що й зах≥дноЇвропейська.

3.1 ќб'Їднайтесь у пари ≥ пригадайте факти приналежност≥ украњнц≥в до Ївропейськоњ сп≥льноти за час≥в  ињвськоњ –ус≥, √адицицько-¬олинськоњ держави. «апор≥зькоњ —≥ч≥

ƒовед≥ть визначну роль нашоњ держави у вигнанн≥ ≥ виснаженн≥ хвил≥ завойовник≥в з≥ —ходу, ¤ким вона коштом власноњ кров≥ та державност≥ зупинила у њх просуванн≥ у «ах≥дну ™вропу.

ƒо наступного уроку

”¤в≥ть, що ви - видавець журналу "™вропа ≥ св≥т". —клад≥ть список тем,котр≥ обов'¤зково будуть висв≥тлен≥ у вашому журнал≥. «апиш≥ть њх дл¤ представленн¤ у клас≥. ≤ обгрунтуйте, чому ц≥ теми були обран≥ вами.

™вропа та св≥т

 оментар ÷ю тему вивчають на двох уроках. Ќа першому розгл¤дають два перш≥ пункти цього плану, а на другомувивча.тьс¤ третЇ питанн¤ ≥ веетьс¤ обговоренн¤ теми загалом. √оловне - дати можлив≥сть висловлюватись ус≥м учн¤м.

ќч≥кувальн≥ результати

-по¤снювати що таке ™вропа ≥ хто так≥ Ївропейц≥

-анал≥зувати ≥ використовувати р≥зн≥ джерела ≥нформац≥њ дл¤ визначенн¤ ≥сторичного шл¤ху ™вропи прот¤гом стол≥ть.

-виробити власне ставленн¤ до проблеми м≥сц¤ ”крањни в Ївропейськ≥й ≥стор≥њ

ѕлан теми

™вропа та Ївропейц≥;

≤сторичний шл¤х ™вропи;

ћ≥сце ”крањни в Ївропейськ≥й ≥стор≥њ.

ќбладнанн¤

ѕап≥р, маркери, дошки, роздатковий матер≥ал, карта ™вропи, атласи

ќсносн≥ етапи ≥ методи уроку :

1. ѕредставленн¤ теми ≥ оч≥куваних результат≥в уроку (у¤вний м≥крофон) 10-15 хв.

2. ¬права 1.2 (метод "ѕрес") 10-15хв.

3. ќпрацюванн¤ ≥нформац… пос≥бника, бес≥да 5-10 хв.

4. ѕ≥дсумки уроку 5-7 хв.

як проводити урок 1.

1. ѕредставленн¤ теми ≥ оч≥куваних результат≥в.

ѕо¤сн≥ть, що ми вивчаЇмо новий курс. “акий навчальний предмет ≥снуЇ у Ївропейських вузах ≥ забезпечуЇ базовими знаин¤ми з Ївропейськоњ

≥стор≥њ.

ћи ¤к Ївропейська крањна маЇмо знати про свою Ївропейську цив≥л≥зац≥ю, формувати св≥й св≥тогл¤д, черпати з европейсько≥≥ скарбниц≥.

2. ѕредставте тему: оч≥куван≥ результати уроку. јбо запропунуйте учн¤м

зачитати њх

1.1. ¬права "’то так≥ свропейц≥"

1. ѕемдавайте учн¤м по черз≥ "у¤вний м≥крофон" ≥ попрос≥ть висловити свою думку на питанн¤ "ўо таке ™вропа ≥ хто так≥ Ївропейц≥". якщо хтось не може одразу висловитись, передайте м≥крофон ≥ншому, але неодм≥нно згодом поверн≥тьс¤ до тих учн≥в, ¤к≥ не брали участь в обговоренн≥.

1.2. ѕеречитайте з учн¤ми цитати, вид≥лен≥ на початку теми. Ќе коментуйте њх висловлювань, ваше завданн¤ - дати змогу учн¤м в≥льно висловлювати своњ думки ≥ стимулювати њх до в≥дпов≥дних м≥ркувань

2. ѕоц≥кавтесь,чи доводилось учн¤м бувати в Ївропейських крањнах.? ўо

сп≥льного ≥ чим ми в≥дм≥нн≥ в≥д них?

3. –оздайте учн¤м п≥дготовлен≥њ! пелюстки або прапорц≥ Ївропейських держав ≥ запропонуйте виконати вправу 2.1. ѕом≥ркуЇмо разом. «ам≥сть сон¤ха, можна скористатись картою ™вропи (без позначень крањн) ≥ виконати аналог≥чне завданн¤. ¬ к≥нц≥, можна використати додаток "™вропейськ≥ держави", поданий вище.

ќзнайомте њх з методом "ѕрес", ¤кий вони використовуватимуть при в≥дпов≥д≥.  раще, ¤кщо в≥н у форм≥ плакату вис≥тиме на дошц≥, щоб учн≥ навчились його застосовувати у виразн≥й ≥ стисл≥й форм≥.

ѕќ«»÷≤я я важаю, що...

(вислов≥ть свою думку, по¤сн≥ть

в чому пол¤гаЇ ваша точка зору)

ќЅ√–”Ќ“”¬јЌЌя ... тому, що ...

(по¤сн≥ть причину виникненн¤

ц≥сƒ думки, тобто на чому грунтуютьс¤

докази на п≥дтримку вашоњ позиц≥њ)

ѕ–» Ћјƒ наприклад...

(навед≥ть факти, що демонструють ваш≥

докази, вони п≥дсил¤ть вашу позиц≥ю)

¬»—Ќќ¬ » таким чином....( ќтже...)

(узагальн≥ть свою думку, зроб≥ть висновок

про те, що необх≥дно робити; тобто це вже

заклик прийн¤ти вашу позиц≥ю)

ќсновн≥ етапи ≥ методи уроку 2

≤.ѕерев≥рка домашнього завданн¤. ќц≥н≥ть њх. 10-15 хв

2. ќпрацюванн¤ ≥нформац≥њ пос≥бника 5-10 хв.

3.¬иконанн¤ вправи. 10-15 хв

4.ѕ≥дсумки уроку 5-7 хв.

1. ѕерев≥рка домашнього завданн¤.

«апропонуйте учн¤м представити п≥дготовлен≥ завданн¤. ќбговор≥ть та оц≥н≥ть њх з точки зору актуальносте повноти та корисност≥. Ќайкращ≥ зразки видрукуйте дл¤ шк≥льноњ газети.

2. ќпрацювавши зм≥ст пос≥бника, виконайте вправу.

 оментар: виконанн¤ цього завданн¤ вимагаЇ знанн¤ з курсу ≥стор≥њ ”крањни, тому доречними будуть книги, дов≥дкова л≥тература, ¤кою зможуть скористатис¤ учн≥.

4 ѕ≥дсумки уроку(самооц≥нка)

«апропонуйте учн¤м стислий перел≥к ум≥нь ≥ навичок, ¤к≥ вони опанували, вивчаючи цю тему, та оц≥н≥ть њх за трибальною системою (3-опанував достатньо, 2-опанував, але не повн≥стю, 1-потребую вдосконаленн¤)

ќбов'¤зково оц≥н≥ть роботу вс≥х учн≥в на цьому уроц≥

ƒодаток "™вропейськ≤ держави"

1. јвстр≥¤

2. јлбан≥¤

3. јндорра

4. Ѕельг≥¤

5. Ѕ≥лорусь

6. Ѕолгар≥¤

7. Ѕосн≥¤-√ерцоговина

8. ¬ат≥кан

9. ¬еликобритан≥¤

10.√рец≥¤

11.ƒан≥¤

12.≈стон≥¤

≤«.≤рланд≥¤

14.≤сланд≥¤

15.≤спан≥¤

16.≤тал≥¤

≤7.Ћатв≥¤

18.Ћита ≤«.Ћ≥хтенштейн

20.Ћюксембург

21.ћакедон≥¤

22.ћальта

23.ћолдова

24.ћонко

25.Ќ≥ерланди(√одданд≤¤)

26.Ќ≥меччина

27.Ќорвег≥¤

29.ѕольща

29.ѕортугал≥¤

30.–ос≥¤

«≤.–умун≥¤

32.—ан-ћарино

33.—ловаччина

34.—ловен≥¤

35.”горщина

36.”крањна

37.‘≥нл¤нд≥¤ 38.‘ранц≥¤

39.’орват≥¤

40.„ех≥¤

41.Ўвейцар≥¤

42.Ўвец≥¤

43.ёгослав≥¤(—ерб≥¤ ≥ „орногор≥¤)



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz