Культурна розбудова України в період Гетьманщини (1750-1764)
Мета: продовжити знайомити учнів з розвитком української культури; допомагати учням зрозуміти труднощі культурного життя; показати, що в нелегких умовах ХVІІ-ХVІІІ ст. український народ зумів досяг-ти значних висот у розвитку духовної і матеріальної культури; ознайомити учнів з основними досягнення-ми у культурному розвитку; через аналіз духовної та матеріальної культури розкривати риси народу; під-креслити, що справжнім творцем культури був на-род.
Вчити учнів працювати з різними джере-лами інформації; аналізувати й узагальнювати істори-чні події і явища; формувати в учнів вміння робити ви-сновки, складати текстові таблиці.
Поняття: Гетьманщина, культура, Просвітительство, бароко, ве-ртеп, інтермедія, балаган.
Структура уроку
І. Організаційний момент - 2 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів - 5 хв.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу - 30 хв.
Особливості розвитку української культу-ри
Освіта і книгодрукування
Література та усна народна творчість
Наука
Театр, музика
Архітектура. Живопис
ІV. За-кріплення нових знань і вмінь учнів - 5 хв.
V. Підсумки уроку - 2 хв.
VІ. Домашнє завдання - 1 хв.
Хід і зміст уроку
І. Ор-ганізаційна частина
ІІ. Актуалізація опор-них знань і вмінь учнів
Бесіда. Учитель ставить запитання, які б допомогли учням зорієнтува-тися в обставинах життя на Україні у ХVІІ-ХVІІІ ст. Тому доцільно було б поставити питання:
- Що таке Гетьманщина?
Учні повинні дати визна-чення цього поняття.
Гетьманщина - назва української держави, відновленої внаслідок Націона-льно-визвольної війни українським народом під про-водом Б. Хмельницького, що існувала 1648-1782рр. Офіційна назва - Військо Запорізьке.
- Які по-дії відбулися в історії України в цей період?
Як ви гадаєте, ці події могли вплинути на розвиток куль-тури України?
Яким чином?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель на-зиває тему, мету уроку і план її вивчення.
І питання. Особливості розвитку української культу-ри.
Учитель пропонує учням прочитати §26 по-сібника Власова або §29 посібника Сас і коротко сфо-рмувати особливості розвитку культури у ХVІІІ ст.
При самостійному опрацюванні цього матеріа-лу, учні повинні виділити такі особливос-ті:
Розвиток української культури за часів Ге-тьманщини відбувався за складних умов.
Національно-визвольна війна й відро-дження Української держави сприяли піднесенню тво-рчого духу українського наро-ду.
Культурницька політика українських геть-манів, спрямована на підтримку Української правосла-вної церкви, національної освіти, книгодрукування, мистецтва.
Прагнення встановити контроль над культурним життям українських держав, які володіли землями України.
Формування національної культури.
Формування в Україні національ-ної культури значною мірою відбувалося на баро-ковій основі. Бароко вирізняли посилений інтерес до людських почуттів і громадянських вчинків, різних символів (умовних позначень чогось) і алегорій (інос-казань), багата фантазія у використанні деталей, гну-тих ліній, різних прикрас, тяжіння до театральності і парадності.
На українську культуру вплинули також ідеї Просвітництва, які, зокрема, зводилися до обстоювання свободи особистості й засудження кріпо-сництва.
Особливості культури баро-ко
Вигадливе поєднання деталей, ліній, прикрас
Інтерес до людських почуттів та гро-мадянських вчинків
Увага до символів і алего-рій
Театральність, парадність
Учитель разом з учнями з'ясовує і записує на дошці особливос-ті розвитку української культури. Учитель використо-вує наочність "Особливості українського баро-ко".
Слово вчителя
- А як же ставиться ца-ризм до української культури?
Протягом ХVІІІ ст. царський уряд послідовно здійснював політику ру-сифікації України. Створювалися перешкоди для роз-витку української культури.
Ставлення цари-зму до української культури .Протягом ХVІІІ ст. царський уряд послідовно здійснював політику зро-сійщення України. Створювалися перешкоди для роз-витку української культури.
Російська мова за-проваджувалася в адміністративних установах. Вона стала насаджуватися у книгодрукуванні, а з часом - і в освіті. З 1721р. Синод - імперський орган, що управляв Церквою, встановив контроль над українськими дру-карнями. Дозволялося друкувати лише церковні книги, причому тільки російської мовою. У 1724р. царські це-нзори закрили Чернігівську друкарню. Вона змогла відновити свою роботу лише через 20 років.
У 1763р. гетьман К.Розумовський звернувся до царського уряду із проханням перетворити Києво-Могилянську академію на університет, відкрити університет у Бату-рині, а також заснувати при університетах друкарні. Однак Катерина ІІ відкинула ці проекти. Вона не ба-жала підвищення рівня освіченості українського суспі-льства, що призвело б до посилення автономних пози-цій Гетьманщини. Невдовзі у Києво-Могилянській академії обов'язковим стало викладання російською мовою.
Царський уряд намагався скористатися інтелектуальними силами, яких породила українська культура. Високоосвічені вихідці з України ставали ак-тивними провідниками реформ Петра І у Росії. Напри-клад, ректор Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович був близьким соратником царя і фактично очолював Російську православну церкву. Професор ці-єї ж академії Стефан Яворський не лише займав ви-сокі церковні пости, а й був президентом Слов'яно-греко-латинської академії в Москві. У цьому місті він заснував театр.
Провідниками імперської полі-тики ставали здібні українські адміністратори. Один з них - Олександр Безбородько виконував обов'язки особистого секретаря Катерини ІІ.
Довгий час Києво-Могилянська академія була важливим джерелом поповнення освіченими кадрами Російської імперії. Вихованцями цього навчального закладу були майже усі ректори, а також більшість професорів Московської академії.
Російська імперія нарощувала свою могутність, експлуатуючи найбільш талановитих і освічених вихідців з України.
Питання 2-6 ви-вчаються учнями самостійно у групах. Робота в групах створює навчальну атмосферу, активізує пізнавальну діяльність учнів. Кожен має можливість як відповіда-ти, запитувати, так і висловлюватись. Робота в малих групах сприяє розвиткові навичок мовлення, колекти-вного обговорення, прийняття рішень, уміння працю-вати в команді.
Ідеї, які продукуються групою, допомагають учням бути корисними один одному. Ви-словлення думок допомагає їм відчути власні можли-вості та зміцнити їх.
Починаючи роботу, об'єднуємо учнів в малі групи і розподіляємо завдання між групами. Учні повинні за короткий час (15хв.) ви-конати це завдання і представити результати роботи своєї групи.
Учні розподіляють ролі, які вони можуть виконувати.
Спікер (керівник гру-пи);
Секретар;
Посередник;
Доповідач.
Учні пригадують правила роботи в гру-пі.
Вчитель організовує роботу груп. Учні отримують наступні завдання:
Група А.
Освіта і книгодрукування . Києво-Могилянська академія.
Скільки початкових шкіл було в Гетьманщині?
У яких містах діяли колегіуми? Хто в них навчався?
Чому Києво-Могилянську академію називали осередком науки й мистецтва? Яке вона мала значення?
Які дру-карні працювали в Україні? В яких міс-тах?
Група Б.
Література.
Який поет-ченець по-чав першим використовувати книжну українську мо-ву? Він же уславився і як перший фолькло-рист.
Якими творами уславився вихованець Києво-Могилянської академії Іван Величковсь-кий?
Хто з українських діячів писав твори на церковні теми? Назвіть імена діячів і їх робо-ти.
Якому творові судилась слава першого під-ручника з історії? Хто його автор?
Які відомі козацькі літописи були створені в цей час? Назвіть їх.
Група Д.
Із чим був пов'язаний роз-виток природничих наук, що спостерігався в Україні протягом ІІ половини ХVІІ - першої половини ХVІІІ ст.?
Хто був автором першого підручника зі змішаної математики?
Як розвивалась медици-на? Коли було відкрито вищий навчальний заклад - Єлисаветградську госпітальну медико-хірургічну шко-лу?
З ім'ям якого діяча пов'язують розквіт фі-лософської думки на Україні? Яке вчення він обстою-вав?
Група С.
Який навчальний заклад вважався провідним осередком музичної культури України?
За часів якого українського гетьмана Глухів став музичною столицею України?
Як розвивався в сей період театр? Які різновиди театру іс-нували на Україні?
Поясніть поняття "шкільна драма", "інтермедія", "вертеп", "бала-ган".
Назвіть визначних композиторів цього часу. Хто з них написав посібник з партерної музики та співу?
Група Е.
Архітектура. Живо-пис.
Що означає слово "баро-ко"?
Козацьке бароко. Які споруди були збудо-вані цим стилем? Назвіть їх.
Чим відрізняється козацький бароковий храм від храму княжо-го?
Хто з українських гетьманів вкладав свої кошти у будівництво?
Назвіть основні жанри живопису в Україні? Хто з майстрів представляв кож-ний із цих жанрів? Назвіть їх і їхні робо-ти.
Опрацювавши матеріал підручника учні по-винні представити результати своєї роботи через допо-відача або спікера, а також секретар переносить ре-зультати роботи групи у таблицю, яка вже підготовле-на вчителем на дошці. Учні повинні перенести записи із дошки до своїх зошитів. При підготовці відповідей учитель повинен належним чином продумати і прави-льно сформулювати завдання для груп, щоб забезпечи-ти максимальну взаємодію учнів. Також необхідно під-готувати відповідний, належним чином підібраний за-охочувальний матеріал, у тому числі пам'ятки матеріа-льної культури, наочність, письмові документи. Поки учні працюють, учитель спостерігає за роботою кожної групи і при необхідності надає конкретній групі допо-могу.
Вчитель готує матеріали, які отримує ко-жна група для роботи, а потім цими матеріалами буде ілюструвати свої відповіді.
Портрети. Стефа-на Яворського
К. Розумовського
Івана Мазепи
Лазаря Бара-новича
Григорія Сковороди
Феофана Прокоповича
Дмитрія Туптало.
Народна картина "Козак Ма-май"
Зображення Києво-Братського монастиря з будівлями Києво-Могилянської акаде-мії;
будівля Чернігівського колегіу-му;
Софійський собор у Киє-ві;
Успенський собор Києво-Печерської лав-ри;
Михайлівський Золотоверхий собор у Киє-ві;
церква Катерини у Черніго-ві;
Георгіївський собор Видубицького монас-тиря;
Будинок полкової канцелярії в Черніго-ві.
Гравюри, зразки рукописної збірки "Млеко" і титульний аркуш збірки Галятовського "Ключ розу-міння" і т.д.
Учні використовують ці матеріали під час представлення результатів своєї робо-ти.
Учні представляють результати роботи груп. Учитель коригує їх роботу, якщо потрібно ро-бить доповнення. При розгляді філософського напрям-ку в Україні, відповіді учнів доповнює доповідь про життя Г.С.Сковороди. Учень готує повідомлення на 3-4 хвилини.
Після представлення результатів роботи груп треба звернути увагу на краєзнавчий ма-теріал. Багато подій цього періоду безпосередньо пов'язані з нашою місцевістю. Тому необхідно зверну-ти увагу учнів на українських діячів, чиї імена пов'язані з нашою землею.
Лазар Баранович (1620-1693) - професор і ректор Києво-Могилянської колегії. З 1657р. - чернігівський архієпископ. У 1674р. організував Новгород-Сіверську друкарню, яку з 1679р. було переведено до Чернігова. Був добрим му-зикантом, створював канти і духовні пісні. Заснував хорову капелу. Писав вірші. Помер у Чернігові. Помер у Борисоглібськом соборі.
З діяльністю Л.Барановича пов'язана діяльність диригента і компо-зитора Семеона Пекалицького, який жив у Новгороді-Сіверському.
У другій половині ХVII ст. у Нов-городі-Сіверському діяла Слов'янолатинська школа, скрипторій, в якому виготовлялися високохудожні рукописні книги, працювали іконописці.
1785р. заснована Новгород-Сіверська семінарія. До цього ча-су відноситься проект влаштування в Новгороді-Сіверському університету.
У 60-х роках ХVIIIст. При п'яти місцевих церквах діяли початкові школи і шпиталі.
Лобисевич Опанас Кирило-вич (1732-1805рр.) - український письменник ХVIIIст., один із зачинателів українського відроджен-ня.
З 1761р. був перекладачем у гетьмана К.Розумовського. 1765-1774рр. секретар гетьмана К.Розумовського.
Висновок.
В кінці розгляду матеріалу доцільно запропонувати учням зробити висновок.
При цьому учні повинні від-значити, що духовне життя України у час Гетьманщи-ни залишалося дуже багатим. Культура українського народу за роки визвольних змагань.
Культура українського народу за роки визвольних змагань дося-гла настільки високого рівня, що й упродовж наступ-ного століття була здатна протистояти нищівному на-ступові імперії. Найкращі здобутки українських митців другої половини ХVІІ- першої половини ХVІІІ ст. (ар-хітектура козацького бароко, зображення козака Ма-мая та ікони народних майстрів, сповнені любові до рідної землі та її минулого, козацькі літописи) станов-лять нині нашу національну гордість. Вони не лише не втратили своєї мистецької цінності, а й увійшли до зо-лотої скарбниці світової культури, навіки уславивши своїх творців і народ, що їх виплекав. Утиски й забо-рони, до яких вдавалися колонізатори, звісна річ, за-вдавали шкоди нашій культурі (скільки талантів було занапащено, а скільком довелося зректися коріння, щоби творити), одначе спинити духовний розвій нашо-го народу не змогли. Свідченням цього є мистецькі до-сягнення наступних поколінь, витворені власним тися-чолітнім досвідом.
Після висновку доцільно опрацювати документ.
Д.Дорошенко "Нарис історії України"
Учитель зачитує документ. Перед учнями ставиться питання.
"Хоча й об-межена та раз-у-раз обкроювана, автономія Гетьман-щини все ж таки давала певний захист для розвитку української культури. І ця культура в кінці ХVII і на початку ХVIII століть розвинулась до тої висоти, яка дає право поставити Гетьманщину часів Мазепи, Ско-ропадського, Апостола й Розумовського на один рівень із найбільш освіченими краями тогочасної Європи. Вона стала культурним огнищем, впливи якого розхо-дилися на цілий схід Європи та на Балкани. Навіть мо-сковський терор і політика виснаження духовних, фі-зичних та економічних сил українського народу, про-ваджена російським урядом після Мазепи, довго не могли знищити цієї культури."
Чи згодні ви з такою позицією автора?
Використовуємо ме-тод "Займи позицію". Учні поділяються на три групи "Згоден", "Не згоден", "Утримуюсь".
Вони до-водять свою позицію з цього питання.
ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.
Закріплення доцільно провести у формі бесіди.
Якою була політика російського цариз-му щодо української культури?
Назвіть най-більш відомих діячів культури цього періоду. Назвіть їх твори.
Доведіть, що Києво-Могилянська ака-демія в першій половині ХVІІ- першій половині ХVІІІ ст. була одним з найвпливовіших центрів освіти, нау-ки. Назвіть відомих вам вихованців Києво-Могилянської академії.
Назвіть відомих вам ді-ячів культури нашого краю.
Поясніть значення термінів: бароко, вертеп, балаган, просвітительст-во.
V. Підсумки уроку.
VІ. До-машнє завдання §26 (посібник Власова)
§ 29 (Посібник Сас)
підготувати повідомлення про роботу Новго-род-Сіверської друкарні.