Культурна розбудова України в період Гетьманщини (1750-1764)



Мета: продовжити знайомити учнів з розвитком української культури; допомагати учням зрозуміти труднощі культурного життя; показати, що в нелегких умовах ХVІІ-ХVІІІ ст. український народ зумів досяг-ти значних висот у розвитку духовної і матеріальної культури; ознайомити учнів з основними досягнення-ми у культурному розвитку; через аналіз духовної та матеріальної культури розкривати риси народу; під-креслити, що справжнім творцем культури був на-род.

Вчити учнів працювати з різними джере-лами інформації; аналізувати й узагальнювати істори-чні події і явища; формувати в учнів вміння робити ви-сновки, складати текстові таблиці.

Поняття: Гетьманщина, культура, Просвітительство, бароко, ве-ртеп, інтермедія, балаган.

Структура уроку

І. Організаційний момент - 2 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів - 5 хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу - 30 хв.

Особливості розвитку української культу-ри

Освіта і книгодрукування

Література та усна народна творчість

Наука

Театр, музика

Архітектура. Живопис

ІV. За-кріплення нових знань і вмінь учнів - 5 хв.

V. Підсумки уроку - 2 хв.

VІ. Домашнє завдання - 1 хв.

Хід і зміст уроку

І. Ор-ганізаційна частина

ІІ. Актуалізація опор-них знань і вмінь учнів

Бесіда. Учитель ставить запитання, які б допомогли учням зорієнтува-тися в обставинах життя на Україні у ХVІІ-ХVІІІ ст. Тому доцільно було б поставити питання:

- Що таке Гетьманщина?

Учні повинні дати визна-чення цього поняття.

Гетьманщина - назва української держави, відновленої внаслідок Націона-льно-визвольної війни українським народом під про-водом Б. Хмельницького, що існувала 1648-1782рр. Офіційна назва - Військо Запорізьке.

- Які по-дії відбулися в історії України в цей період?

Як ви гадаєте, ці події могли вплинути на розвиток куль-тури України?

Яким чином?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель на-зиває тему, мету уроку і план її вивчення.

І питання. Особливості розвитку української культу-ри.

Учитель пропонує учням прочитати §26 по-сібника Власова або §29 посібника Сас і коротко сфо-рмувати особливості розвитку культури у ХVІІІ ст.

При самостійному опрацюванні цього матеріа-лу, учні повинні виділити такі особливос-ті:

Розвиток української культури за часів Ге-тьманщини відбувався за складних умов.

Національно-визвольна війна й відро-дження Української держави сприяли піднесенню тво-рчого духу українського наро-ду.

Культурницька політика українських геть-манів, спрямована на підтримку Української правосла-вної церкви, національної освіти, книгодрукування, мистецтва.

Прагнення встановити контроль над культурним життям українських держав, які володіли землями України.

Формування національної культури.

Формування в Україні національ-ної культури значною мірою відбувалося на баро-ковій основі. Бароко вирізняли посилений інтерес до людських почуттів і громадянських вчинків, різних символів (умовних позначень чогось) і алегорій (інос-казань), багата фантазія у використанні деталей, гну-тих ліній, різних прикрас, тяжіння до театральності і парадності.

На українську культуру вплинули також ідеї Просвітництва, які, зокрема, зводилися до обстоювання свободи особистості й засудження кріпо-сництва.

Особливості культури баро-ко

Вигадливе поєднання деталей, ліній, прикрас

Інтерес до людських почуттів та гро-мадянських вчинків

Увага до символів і алего-рій

Театральність, парадність

Учитель разом з учнями з'ясовує і записує на дошці особливос-ті розвитку української культури. Учитель використо-вує наочність "Особливості українського баро-ко".

Слово вчителя

- А як же ставиться ца-ризм до української культури?

Протягом ХVІІІ ст. царський уряд послідовно здійснював політику ру-сифікації України. Створювалися перешкоди для роз-витку української культури.

Ставлення цари-зму до української культури .Протягом ХVІІІ ст. царський уряд послідовно здійснював політику зро-сійщення України. Створювалися перешкоди для роз-витку української культури.

Російська мова за-проваджувалася в адміністративних установах. Вона стала насаджуватися у книгодрукуванні, а з часом - і в освіті. З 1721р. Синод - імперський орган, що управляв Церквою, встановив контроль над українськими дру-карнями. Дозволялося друкувати лише церковні книги, причому тільки російської мовою. У 1724р. царські це-нзори закрили Чернігівську друкарню. Вона змогла відновити свою роботу лише через 20 років.

У 1763р. гетьман К.Розумовський звернувся до царського уряду із проханням перетворити Києво-Могилянську академію на університет, відкрити університет у Бату-рині, а також заснувати при університетах друкарні. Однак Катерина ІІ відкинула ці проекти. Вона не ба-жала підвищення рівня освіченості українського суспі-льства, що призвело б до посилення автономних пози-цій Гетьманщини. Невдовзі у Києво-Могилянській академії обов'язковим стало викладання російською мовою.

Царський уряд намагався скористатися інтелектуальними силами, яких породила українська культура. Високоосвічені вихідці з України ставали ак-тивними провідниками реформ Петра І у Росії. Напри-клад, ректор Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович був близьким соратником царя і фактично очолював Російську православну церкву. Професор ці-єї ж академії Стефан Яворський не лише займав ви-сокі церковні пости, а й був президентом Слов'яно-греко-латинської академії в Москві. У цьому місті він заснував театр.

Провідниками імперської полі-тики ставали здібні українські адміністратори. Один з них - Олександр Безбородько виконував обов'язки особистого секретаря Катерини ІІ.

Довгий час Києво-Могилянська академія була важливим джерелом поповнення освіченими кадрами Російської імперії. Вихованцями цього навчального закладу були майже усі ректори, а також більшість професорів Московської академії.

Російська імперія нарощувала свою могутність, експлуатуючи найбільш талановитих і освічених вихідців з України.

Питання 2-6 ви-вчаються учнями самостійно у групах. Робота в групах створює навчальну атмосферу, активізує пізнавальну діяльність учнів. Кожен має можливість як відповіда-ти, запитувати, так і висловлюватись. Робота в малих групах сприяє розвиткові навичок мовлення, колекти-вного обговорення, прийняття рішень, уміння працю-вати в команді.

Ідеї, які продукуються групою, допомагають учням бути корисними один одному. Ви-словлення думок допомагає їм відчути власні можли-вості та зміцнити їх.

Починаючи роботу, об'єднуємо учнів в малі групи і розподіляємо завдання між групами. Учні повинні за короткий час (15хв.) ви-конати це завдання і представити результати роботи своєї групи.

Учні розподіляють ролі, які вони можуть виконувати.

Спікер (керівник гру-пи);

Секретар;

Посередник;

Доповідач.

Учні пригадують правила роботи в гру-пі.

Вчитель організовує роботу груп. Учні отримують наступні завдання:

Група А.

Освіта і книгодрукування . Києво-Могилянська академія.

Скільки початкових шкіл було в Гетьманщині?

У яких містах діяли колегіуми? Хто в них навчався?

Чому Києво-Могилянську академію називали осередком науки й мистецтва? Яке вона мала значення?

Які дру-карні працювали в Україні? В яких міс-тах?

Група Б.

Література.

Який поет-ченець по-чав першим використовувати книжну українську мо-ву? Він же уславився і як перший фолькло-рист.

Якими творами уславився вихованець Києво-Могилянської академії Іван Величковсь-кий?

Хто з українських діячів писав твори на церковні теми? Назвіть імена діячів і їх робо-ти.

Якому творові судилась слава першого під-ручника з історії? Хто його автор?

Які відомі козацькі літописи були створені в цей час? Назвіть їх.

Група Д.

Із чим був пов'язаний роз-виток природничих наук, що спостерігався в Україні протягом ІІ половини ХVІІ - першої половини ХVІІІ ст.?

Хто був автором першого підручника зі змішаної математики?

Як розвивалась медици-на? Коли було відкрито вищий навчальний заклад - Єлисаветградську госпітальну медико-хірургічну шко-лу?

З ім'ям якого діяча пов'язують розквіт фі-лософської думки на Україні? Яке вчення він обстою-вав?

Група С.

Який навчальний заклад вважався провідним осередком музичної культури України?

За часів якого українського гетьмана Глухів став музичною столицею України?

Як розвивався в сей період театр? Які різновиди театру іс-нували на Україні?

Поясніть поняття "шкільна драма", "інтермедія", "вертеп", "бала-ган".

Назвіть визначних композиторів цього часу. Хто з них написав посібник з партерної музики та співу?

Група Е.

Архітектура. Живо-пис.

Що означає слово "баро-ко"?

Козацьке бароко. Які споруди були збудо-вані цим стилем? Назвіть їх.

Чим відрізняється козацький бароковий храм від храму княжо-го?

Хто з українських гетьманів вкладав свої кошти у будівництво?

Назвіть основні жанри живопису в Україні? Хто з майстрів представляв кож-ний із цих жанрів? Назвіть їх і їхні робо-ти.

Опрацювавши матеріал підручника учні по-винні представити результати своєї роботи через допо-відача або спікера, а також секретар переносить ре-зультати роботи групи у таблицю, яка вже підготовле-на вчителем на дошці. Учні повинні перенести записи із дошки до своїх зошитів. При підготовці відповідей учитель повинен належним чином продумати і прави-льно сформулювати завдання для груп, щоб забезпечи-ти максимальну взаємодію учнів. Також необхідно під-готувати відповідний, належним чином підібраний за-охочувальний матеріал, у тому числі пам'ятки матеріа-льної культури, наочність, письмові документи. Поки учні працюють, учитель спостерігає за роботою кожної групи і при необхідності надає конкретній групі допо-могу.

Вчитель готує матеріали, які отримує ко-жна група для роботи, а потім цими матеріалами буде ілюструвати свої відповіді.

Портрети. Стефа-на Яворського

К. Розумовського

Івана Мазепи

Лазаря Бара-новича

Григорія Сковороди

Феофана Прокоповича

Дмитрія Туптало.

Народна картина "Козак Ма-май"

Зображення Києво-Братського монастиря з будівлями Києво-Могилянської акаде-мії;

будівля Чернігівського колегіу-му;

Софійський собор у Киє-ві;

Успенський собор Києво-Печерської лав-ри;

Михайлівський Золотоверхий собор у Киє-ві;

церква Катерини у Черніго-ві;

Георгіївський собор Видубицького монас-тиря;

Будинок полкової канцелярії в Черніго-ві.

Гравюри, зразки рукописної збірки "Млеко" і титульний аркуш збірки Галятовського "Ключ розу-міння" і т.д.

Учні використовують ці матеріали під час представлення результатів своєї робо-ти.

Учні представляють результати роботи груп. Учитель коригує їх роботу, якщо потрібно ро-бить доповнення. При розгляді філософського напрям-ку в Україні, відповіді учнів доповнює доповідь про життя Г.С.Сковороди. Учень готує повідомлення на 3-4 хвилини.

Після представлення результатів роботи груп треба звернути увагу на краєзнавчий ма-теріал. Багато подій цього періоду безпосередньо пов'язані з нашою місцевістю. Тому необхідно зверну-ти увагу учнів на українських діячів, чиї імена пов'язані з нашою землею.

Лазар Баранович (1620-1693) - професор і ректор Києво-Могилянської колегії. З 1657р. - чернігівський архієпископ. У 1674р. організував Новгород-Сіверську друкарню, яку з 1679р. було переведено до Чернігова. Був добрим му-зикантом, створював канти і духовні пісні. Заснував хорову капелу. Писав вірші. Помер у Чернігові. Помер у Борисоглібськом соборі.

З діяльністю Л.Барановича пов'язана діяльність диригента і компо-зитора Семеона Пекалицького, який жив у Новгороді-Сіверському.

У другій половині ХVII ст. у Нов-городі-Сіверському діяла Слов'янолатинська школа, скрипторій, в якому виготовлялися високохудожні рукописні книги, працювали іконописці.

1785р. заснована Новгород-Сіверська семінарія. До цього ча-су відноситься проект влаштування в Новгороді-Сіверському університету.

У 60-х роках ХVIIIст. При п'яти місцевих церквах діяли початкові школи і шпиталі.

Лобисевич Опанас Кирило-вич (1732-1805рр.) - український письменник ХVIIIст., один із зачинателів українського відроджен-ня.

З 1761р. був перекладачем у гетьмана К.Розумовського. 1765-1774рр. секретар гетьмана К.Розумовського.

Висновок.

В кінці розгляду матеріалу доцільно запропонувати учням зробити висновок.

При цьому учні повинні від-значити, що духовне життя України у час Гетьманщи-ни залишалося дуже багатим. Культура українського народу за роки визвольних змагань.

Культура українського народу за роки визвольних змагань дося-гла настільки високого рівня, що й упродовж наступ-ного століття була здатна протистояти нищівному на-ступові імперії. Найкращі здобутки українських митців другої половини ХVІІ- першої половини ХVІІІ ст. (ар-хітектура козацького бароко, зображення козака Ма-мая та ікони народних майстрів, сповнені любові до рідної землі та її минулого, козацькі літописи) станов-лять нині нашу національну гордість. Вони не лише не втратили своєї мистецької цінності, а й увійшли до зо-лотої скарбниці світової культури, навіки уславивши своїх творців і народ, що їх виплекав. Утиски й забо-рони, до яких вдавалися колонізатори, звісна річ, за-вдавали шкоди нашій культурі (скільки талантів було занапащено, а скільком довелося зректися коріння, щоби творити), одначе спинити духовний розвій нашо-го народу не змогли. Свідченням цього є мистецькі до-сягнення наступних поколінь, витворені власним тися-чолітнім досвідом.

Після висновку доцільно опрацювати документ.

Д.Дорошенко "Нарис історії України"

Учитель зачитує документ. Перед учнями ставиться питання.

"Хоча й об-межена та раз-у-раз обкроювана, автономія Гетьман-щини все ж таки давала певний захист для розвитку української культури. І ця культура в кінці ХVII і на початку ХVIII століть розвинулась до тої висоти, яка дає право поставити Гетьманщину часів Мазепи, Ско-ропадського, Апостола й Розумовського на один рівень із найбільш освіченими краями тогочасної Європи. Вона стала культурним огнищем, впливи якого розхо-дилися на цілий схід Європи та на Балкани. Навіть мо-сковський терор і політика виснаження духовних, фі-зичних та економічних сил українського народу, про-ваджена російським урядом після Мазепи, довго не могли знищити цієї культури."

Чи згодні ви з такою позицією автора?

Використовуємо ме-тод "Займи позицію". Учні поділяються на три групи "Згоден", "Не згоден", "Утримуюсь".

Вони до-водять свою позицію з цього питання.

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Закріплення доцільно провести у формі бесіди.

Якою була політика російського цариз-му щодо української культури?

Назвіть най-більш відомих діячів культури цього періоду. Назвіть їх твори.

Доведіть, що Києво-Могилянська ака-демія в першій половині ХVІІ- першій половині ХVІІІ ст. була одним з найвпливовіших центрів освіти, нау-ки. Назвіть відомих вам вихованців Києво-Могилянської академії.

Назвіть відомих вам ді-ячів культури нашого краю.

Поясніть значення термінів: бароко, вертеп, балаган, просвітительст-во.

V. Підсумки уроку.

VІ. До-машнє завдання §26 (посібник Власова)

§ 29 (Посібник Сас)

підготувати повідомлення про роботу Новго-род-Сіверської друкарні.



На головну



Світ географії та туризму



Hosted by uCoz