Культурна розбудова України в період Гетьманщини (1750-1764 років)
Мета уроку: - сформувати розуміння учнями основних напрямків та особливостей культурної розбудови України в період Гетьманщини, - розвинути і закріпити знання учнями основних понять культури,
- розвивати в учнів уміння працювати з різними джерелами інформації, готувати повідомлення та виступати перед однокласниками ,
- розвивати вміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал , виховувати стійкий інтерес до історії та культури України , рідного краю , почуття патріотизму,
- виховувати в учнів естетичні смаки .
Обладнання : карти "Російська імперія в II половині XVIII ст." та
"Політична карта України", епідіаскоп, магнітофон
Тип уроку : урок - конференція
Структура уроку:
I. Організаційний момент
II. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності
III.Засвоєння нових знань (конференція)
IV..Закріплення нових знань та умінь учнів V.Підсумки уроку VI.Домашнє завдання
Хід уроку
I. Організаційний момент .
II. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності учнів.
Звучить пісня Тараса Петриненко " Україно"
Дороги іншої не треба
Поки зорить Чумацький шлях .
Я йду до тебе , йду до тебе
По золотих твоїх стежках .
Мені не можна не любити ,
Тобі не можна не цвісти .
Лиш доти варто в світі жити,
Поки живеш і квітнеш ти .
Приспів : Україно , Україно ,
Після далечі доріг
Вірне серце твого сина
Я кладу тобі до ніг .
Бо ми кохаєм до нестями
І ще не скоро нам кінець .
Ще, може , нашими серцями
Розпалим тисячі сердець .
Ще свічка наша не згоріла
Ще наша молодість при нас .
А те , чи варте наше діло ,
То скажуть люди , скаже час .
Приспів .
Учитель : Людина має завжди пам'ятати, звідки вона родом , де її коріння , глибоко знати історію свого народу , його мову , культуру .На думку відомого російського письменника М.Чернишевського "можна не знати тисячі наук і бути освіченою людиною , але не знати історію свого народу може лише людина, нерозвинена розумово ." ХУШ століття ... Різні події відбулись у цей період у житті українського народу : і спроба гетьмана І.Мазепи визволити Україну з-під влади Росії, і прагнення російських царів , особливо Петра І та Катерини 11, ліквідувати автономію України , перетворити її на провінцію своєї держави, знищити козацькі вольності.
Ми ж говоритимемо сьогодні з вами про часи , коли останній гетьман України , наш земляк Кирило Григорович Розумовський зробив спробу відродити велич України , посилити гетьманську владу , хоча б частково повернути державні права і вольності, багато зробив для розбудови української культури .
Оголошення теми і мети уроку. Мотивація .
Вступна бесіда (бліц-опитування )
1 . Що , на вашу думку , входить у поняття "культура" ?
2 . Які галузі культури ви знаєте ?
3 . Які історичні фактори впливали на розвиток культури України в першій половині ХУШ століття ?
III. Засвоєння нових знань. (конференція )
Учитель : Наш сьогоднішній урок ми проведемо у формі конференції. До нас завітали історики , мистецтвознавці, експерти з питань культури .
Перш ніж говорити про культурну розбудову України в період Гетьманщини слід зупинитися на самій постаті гетьмана К.Розумовського як людини , на його відношенні до освіти та культури .Надаємо слово шановному історику .
Учень-історик : Гетьман Кирило Розумовський походив із родини простого козака Григорія Розума із села Лемеші (нині село Козелецького району Чернігівської області). Гарну освіту він здобув завдяки своєму старшому братові Олексію , який із співака Імператорської капели в Санкт-Петербурзі став фаворитом цариці Єлизавети Петрівни , графом , одним із найбагатших людей імперії.Малий Кирило отримав добру домашню освіту , а потім у 1743 році був відправлений на навчання в Західну Європу в супроводі академіка графа Г.Теплова . У Берліні він навчався у знаменитого математика Леонарда Ейлера , потім відвідував заняття в університетах Геттінгена , Кенігсберга і Страсбурга . Через два роки по закінченні навчання К.Розумовський повернувся у Росію і незабаром у 18-річному віці був призначений царицею Єлизаветою Петрівною президентом Імператорської Академії наук , яку очолював успішно майже два десятиліття . Освічена і культурна людина , гетьман Кирило Розумовський був знаним меценатом тих часів . Видатний український історик Дмитро Антонович називав К.Розумовського та останнього кошового Запорізької Січі П.Калишевського "останніми лицарями козацької України , які ніби розуміють , що їх часи минають і поспішають у пишних пам'ятниках мистецтва увіковічити свою добу, її блиск , велич" . Учитель : А зараз нам необхідно проаналізувати один документ .Це уривок із праці українського історика початку XX століття Василя Біднова "Школа й освіта на Україні" . Для нас він особливо цікавий тим , що в ньому йдеться про наш Сіверський край . Отже , до роботи приступає група експертів .
Групова робота над документом за методом "акваріум".
(Група учнів (4-5 чол.) отримує текст документу і завдання до нього , займає місце в центрі класу і за визначений час (Зхв.) аналізує документ і визначається з відповіддю на завдання. Решта учнів класу слідкує за ходом обговорення в групі, а потім оцінює роботу групи , аргументацію відповіді, доповнює її, вносить свої пропозиції).
Документ : "У 1768 році на території повітів (пізніших) Чернігівського , Городянського і Сосницького було 134 школи і одна школа припадала на 746 душ населення , а у 1875 році на тій же території було тільки 52 школи , а кожна школа припадала на 6750 душ населення . І це ще добре , бо в 1860 році на цілу Чернігівську губернію припадало тільки 70 шкіл : в них було 2290 учнів , а кожна школа припадала на 17413 душ населення" .
Завдання : 1 . Який висновок , на вашу думку, можна зробити на основі цього документу про рівень шкільної освіти в Україні у середині XVIII століття .
2 . Чим , на вашу думку , можна пояснити таку розбіжність у кількості шкіл та учнів у середині ХУЩ та середині XIX століть ?
Учитель : Отже , ми прийшли до висновку , що у часи гетьманування Кирила Розумовського велика увага приділялась шкільній освіті. Щоб перевірити його вірність ,надамо слово історикам .
Учень-історик : У 1763 році гетьман К.Розумовський провів реформу освіти. В усіх полках Гетьманщини почали діяти школи для обов'язкового навчання козацьких дітей . У цих школах навчалось також чимало дівчаток , що в ті часи було рідкісним явищем навіть у західноєвропейських країнах і викликало здивування і захоплення у іноземців . К.Розумовський також підтримував колегіуми в Чернігові , Переяславі, Харкові, в яких здобували середню освіту та центр вищої освіти та науки в Україні - Києво-Могилянську академію .Гетьман виношував плани відкриття університету в Батурині, але не встиг їх здійснити . Після ліквідації Гетьманщини російський царський уряд поклав кінець українській вищій і середній школі, а натомість завів російські школи для привілейованих станів , недоступні для широких мас, занедбав справу початкової освіти , не співчував анітрохи українським школам , бо вони не відповідали його імперській політиці і не підтримував їх . Учитель : У часи гетьманування Розумовського нового поштовху у розвитку отримали архітектура та скульптура , про що свідчать чудові пам'ятки , багато з яких збереглись і донині.
1-й учень - мистецтвознавець : У ці часи зросло муроване будівництво культових , світських і оборонних споруд . Зводяться численні храми , розбудовуються монастирі і прикрашаються старі, часів Київської Русі собори . У архітектурі та мистецтві панують життєрадісний , насичений соковитими декоративними прикрасами стиль барокко та прийшовший йому на заміну легкий і елегантний стиль рококо . Багато будівель зводились на кошти гетьмана , членів його родини , козацьких старшин .
2-й учень-мистецтвознавець : Ось на екрані ви бачите чудовий собор Різдва Богородиці у Козельці, який було споруджено у 1752-1763 роках на замовлення Наталії Розумовської, матері гетьмана , видатними архітекторами росіянином А.В.Квасовим та українцем І.Г.Григоровичем-Барським у стилі барокко . Собор двоповерховий.На першому ярусі церква Адріана і Наталії -усипальня матері гетьмана . Вражають витончений ліпний декор стін собору та багатоярусний , різьблений з липи , позолочений іконостас висотою 27 метрів (створений , як вважають, за участю архітектора В.В.Растреллі ) .Ікони для іконостасу писав зі своїми помічниками художник Г.А.Стеценко . Поруч із собором височіє чотириярусна дзвіниця, збудована у 1766 - 1770 роках
/ ілюстрація на екрані/. Зверніть увагу на прекрасний портрет Наталії Розумовської, виконаний невідомим художником у середині ХУШ століття . /ілюстрація на екрані /.
3-й учень-мистецтвознавець : На кошти Розумовських було збудовано багато чудових споруд .Так , у 1774 році стараннями Кирила Розумовського було споруджено унікальну пам'ятку дерев'яного будівництва - церкву Різдва Богородиці у селі Шептаки (Новгород-Сіверського району) .На жаль , вона не збереглась до наших часів.
Зверніть увагу на екран. Ви бачите збудовану на кошти Розумовського архітектором Григоровичем-Барським у 1755 році Трьохсвятительську церкву в селі Лемеші, на батьківщині гетьмана.Ця церква вражає відвідувачів своєю дивовижною акустикою : кожен найменший звук немов злітає до самісінького неба. Учень-екскурсовод : А тепер дозвольте запропонувати заочну фото екскурсію і ознайомити вас з іншими архітектурними пам'ятками того часу . / Розповідь супроводжується ілюстраціями на екрані /.
- Покровська церква у Києві (1766-1772 ) - арх.І.Г.Григорович-Барський
- Андріївська церква у Києві (1747-1753) -арх..В.В.Растреллі та Ї.Ф.Мічурін
- Миколаївська церква в селі Городище Менського району (1763 р) - унікальна пам'ятка дерев'яної монументальної архітектури
- Вознесенська церква у смт Короп , збудована у 1764 р.
на кошти атамана "Генеральної армати" П.Юркевича. Всередині збереглися фрагменти олійного живопису кінця ХУІІІ століття . Пам'ятки світської архітектури :
- Кловський палацу Києві (1752-1756)-арх..Шедель, П.І.Неєлов ,С.Д.Ковнір
- Марийський палац у Києві (1745-1752) -арх..В.В.Растреллі, П.І.Неєлов , Ї.Ф.Мічурін.
- Будинок полкової канцелярії у Козельці (1756-1760) - арх.А.В.Квасов та І.Г.Григорович-Барський.
Учитель : У часи Гетьманщини розвивалися театральне мистецтво, музика, живопис .
4-й учень-мистецтвознавець : У 1751 році при дворі гетьмана у Глухові був відкритий театр .Тут влаштовувалися концерти , ставились опери , балети , комедії.Художнє оформлення вистав здійснював художник Г.А.Стеценко . Організовувалися виступи великої (до 40 чол.) придворної капели співаків (серед них виділявся Гаврило Марцинкевич ). Капелу очолював український музикант Андрій Андрійович Рачинський (1724-1794), який писав духовну музику , пізніше був придворним камер-музикантом у Петербурзі .До Глухівського театру запрошували співаків з Італії та Франції .К.Розумовський зібрав також велику художню колекцію
З сім'єю Розумовських та Глуховом пов'язані імена ще двох відомих діячів української культури. Уродженець Сосниці М.Ф.Полторацький (1729-1795), який мав, чудовий голос - баритон ,був привезений у Петербург графом Олексієм Розумовським .Із простого співака з часом став директором придворної співацької капели , якою керував понад ЗО років , до смерті.
Серед його учнів , зокрема , були славетні композитори Максим Березовський і Дмитро Бортнянський. Між іншим , оспівана О.С. Пушкіним Анна Керн (їй присвячено вірш " Я помню чудное мгновенье" ) - внучка М.Ф. Полторацького .
Уродженцем Глухова був відомий художник А. П. Лосенко (1737 - 1773) академік і педагог , директор Петербурзької Академії мистецтв.
IV. Закріплення нових знань і умінь учнів.
Учитель : Ось і підходить до кінця наша конференція . Пропоную завдання для всіх : подумати хвилину, осмислити побачене й почуте на уроці і визначити основні напрямки культурної розбудови України в період Гетьманщини (1750 - 1764) / працюємо за методом "мозкового штурму" /.
V. Підведення підсумків уроку, виставлення оцінок.
VI. Домашнє завдання: § 39. Коротко сформулювати висновок про роль К. Розумовського в розбудові української культури / не більше З речень/.