ћ≥ж музикою мого народу ≥ музикою ≥нших народ≥в немаЇ непереборних меж
ѕ≥дтема: —пор≥днен≥сть украњнськоњ й б≥лоруськоњ музики.
ћета: - визначити сп≥льн≥ риси украњнськоњ та б≥лоруськоњ музики;
виховувати в учн≥в любов ≥ повагу до культури ≥нших народ≥в;
пор≥вн¤ти народн≥ струнн≥ щипков≥ ≥нструменти слав'¤нських народ≥в;
продовжувати вокально-хорову роботу над вдосконаленн¤м вокально-хорових навичок.
ћузичний матер≥ал. –ос≥йська народна п≥сн¤ "¬низ по матушке по ¬олге".
”крањнська народна п≥сн¤ "∆уравель".
ѕ.„айковський. ‘≥нал другоњ симфон≥њ.
Ѕ≥лоруська народна п≥сн¤ "ѕереп≥лонька".
¬ар≥ац≥њ на тему б≥лоруськоњ народноњ п≥сн≥ "ѕереп≥лонька".
Ќаочн≥сть. ѕортрет ѕ.„айковського, таблиц¤ є1 ≥з зображенн¤м симфон≥чного оркестру, таблиц¤ є 11 ≥з нотним записом рос≥йськоњ народноњ п≥сн≥ "¬низ по матушке по ¬олге", д≥аф≥льм "ћузичн≥ ≥нструменти народного оркестру", слайди ≥з зображенн¤м народних ≥нструмент≥в.
“ехн≥чн≥ засоби: програвач, плат≥вки фонохрестомат≥њ 3 клас є 1,10, в≥деопроектор.
’≥д уроку.
≤. ќрган≥зац≥йний момент.
ћузичне прив≥танн¤.
¬прави дл¤ сп≥ву. –озсп≥вуванн¤. (ƒив. додаток).
ѕри сп≥в≥ сл≥дкувати за в≥льною щелепою та високою сп≥вацькою позиц≥Їю.
ѕерев≥рка домашнього завданн¤.
ћузику ¤ких народ≥в ми слухали на попередньому уроц≥? (–ос≥йського й украњнського народ≥в).
як≥ твори цих народ≥в ми вивчали? (–ос≥йська народна п≥сн¤ "¬низ по матушке по ¬олге", украњнська народна п≥сн¤ "–еве та стогне ƒн≥пр широкий").
ј чи можна впевнено говорити, що п≥сн¤ "–еве та стогне ƒн≥пр широкий" - народна? (Ќ≥).
„ому? (“ому, що њњ написав малов≥домий композитор ƒ. рижан≥вський, ≥з часом його призв≥ще забулос¤, але найв≥дом≥ша п≥сн¤ продовжуЇ своЇ житт¤).
„и пригадали ваш≥ батьки композиторськ≥ п≥сн≥, ¤к≥ з часом стали вважатис¤ народними? (≤. ƒунаЇвський "ќй цветЄт калина").
ѕовторенн¤ ≥ вдосконаленн¤ виконанн¤ рос≥йськоњ народноњ п≥сн≥ "¬низ по матушке по ¬олге". ( ористуватис¤ таблицею є11).
—л≥д по¤снити учн¤м.
” рос≥йських прот¤жних п≥сн¤х початок п≥сн≥ часто виконуЇ сол≥ст (або група сп≥вак≥в), пот≥м мелод≥ю п≥дхоплюЇ увесь хор.
“акий вар≥ант виконанн¤ можливий ≥ дл¤ п≥сн≥ "¬низ по матушке по ¬олге": широкий мелодичний х≥д ≥ по¤ва мажорного ладу на початку другоњ фрази зумовлюють вступ хору.
ƒавайте спробуЇмо. (—п≥ваЇмо п≥сню з сол≥стом ≥ хором).
ѕроте, можна виконувати й ≥ншим вар≥антом: перший куплет засп≥вуЇ сол≥ст, п≥дхоплюЇ група сп≥вак≥в, другий куплет засп≥вуЇ група сп≥вак≥в, п≥дхоплюЇ увесь хор.
“ак ¤к≥ ж риси характеру присутн≥ в л≥ричних п≥сн¤х –ос≥њ? (ћ'¤к≥сть, плавн≥сть, п≥сенн≥сть, сп≥вуч≥сть, прот¤жн≥сть).
≤≤. –обота за темою.
—ьогодн≥ на уроц≥ ми пор≥вн¤Їмо та визначимо сп≥льн≥ риси украњнськоњ й б≥лоруськоњ музики..
Ѕ≥лоруська народна музика репрезентована п≥снею "ѕереп≥лонька" та вар≥ац≥¤ми на њњ тему
ѕригадуЇмо та виконуЇмо б≥лоруську народну п≥сню "ѕереп≥лонька" вивчену в 1 клас≥.
яка за характером ц¤ п≥сн¤? (ћ'¤ка, жал≥бна, плавна, сп≥вуча).
ј чи притаманн≥ так≥ риси характеру л≥ричним п≥сн¤м –ос≥њ та ”крањни? (“ак).
“ак це ≥ Ї сп≥льн≥ риси музичноњ культури слав'¤нських народ≥в.
ѕеред слуханн¤м вар≥ац≥й на тему б≥лоруськоњ народноњ п≥сн≥ "ѕереп≥лонька" дайте в≥дпов≥дь на запитанн¤: "ўо це за будова форми музики - вар≥ац≥¤?" (÷е коли композитор бере тему будь-¤коњ народноњ п≥сн≥ без зм≥н, а пот≥м починаЇ њњ вар'њрувати, тобто зм≥нювати, тому говор¤ть так: "“ема. ¬ар≥ац≥¤ ≤, вар≥ац≥¤ ≤≤ ...).
—луханн¤ вар≥ац≥й на тему б≥лоруськоњ народноњ п≥сн≥ "ѕереп≥лонька".
„и зм≥нилос¤ звучанн¤ п≥сн≥? (“ак).
ј завд¤ки ¤ким засобам музичноњ виразност≥? (ѕрискоренн¤ темпу перетворило п≥сенну мелод≥ю на танцювальну).
„и пом≥тили ви вар≥ац≥йний розвиток? (“ак).
ј тембр звучанн¤ вар≥ац≥й був звичний? (Ќ≥).
÷е тому, що вар≥ац≥њ звучали у виконанн≥ б≥лоруського народного ≥нструменту - цимбал.
“епер ми подивимось д≥аф≥льм "ћузичн≥ ≥нструменти народного оркестру" та пор≥вн¤Їмо украњнську бандуру, рос≥йськ≥ гусл≥, б≥лоруськ≥ цимбали.
ѕерегл¤д д≥аф≥льму.
¬исновок: ’оча ц≥ музичн≥ ≥нструменти р≥зн≥, але мають чимало сп≥льного, њх завжди носили з собою сп≥ваки, ¤к≥ подорожували з м≥ста в м≥сто, кобзар≥, гусл¤р≥, цимбал≥сти.
ƒл¤ того, щоб пор≥вн¤ти б≥лоруську й украњнську музичну культуру, познайомимос¤ з украњнською народною п≥снею "∆уравель".
ќзнайомленн¤ з п≥снею:
а) виконанн¤ п≥сн≥ вчителем;
б) бес≥да про виконану п≥сню.
яка п≥сн¤ за характером? (¬есела, ч≥тка, жарт≥влива, п≥сенна, сп≥вуча).
–озучуванн¤ мелод≥њ та водночас засвоЇнн¤ л≥тературного тексту.
¬иконанн¤ цього твору вимагаЇ активного звуковеденн¤, вм≥лого розпод≥лу диханн¤. ѕри сп≥в≥ виникають орфоеп≥чн≥ труднощ≥ через незб≥ганн¤ акцент≥в у де¤ких словах ≥ мелод≥њ. “ому сильну частку, на ¤ку падаЇ ненаголошений склад, сл≥д сп≥вати ¤комога легше, вир≥внюючи так≥ розб≥жност≥, наприклад:
показ вчител¤ "∆уравель, журавель",
" онопель, конопель" ≥ т.п.
ј ¤к розпод≥лен≥ динам≥чн≥ в≥дт≥нки у присп≥в≥? (Ќа крещендо, в≥д – (п≥ано) до F (форте).
¬иразний сп≥в, художне виконанн¤.
≤≤≤. - ‘≥нал ƒругоњ симфон≥њ ѕ.„айковського за ориг≥нальн≥стю образ≥в, майстерн≥стю розвитку ≥ ц≥л≥сн≥стю форми справедливо вважаЇтьс¤ кращою частиною циклу. ќсновою центрального образу ф≥налу Ї мелод≥¤ т≥льки що вивченоњ украњнськоњ народноњ п≥сн≥ "∆уравель". “ема п≥сн≥ представлена в експозиц≥њ у вигл¤д≥ великого вар≥ац≥йного циклу, що складаЇтьс¤ з≥ вступу, викладу теми ≥ чотирнадц¤ти вар≥ац≥й.
ѕослухайте ф≥нал ƒругоњ симфон≥њ ѕ.„айковського та простежте, ¤к розвиваЇтьс¤ музичний образ.
—луханн¤ твору.
јнал≥з почутого.
як розвивавс¤ музичний образ? (Ќа початку в≥н був веселий, танцювальний, пот≥м таЇмничий, в середин≥ - л≥ричний ≥ завершуЇтьс¤ тв≥р св¤тковим настроЇм).
¬се правильно, музичний образ, що пов'¤заний ≥з народною танцювальною п≥снею, спочатку ≥скритьс¤ нестримними веселощами ≥ завз¤тт¤м, пот≥м набуваЇ таЇмничост≥, а в розробц≥ - фантастичност≥.
ј чи на прот¤з≥ усього ф≥налу звучала украњнська народна п≥сн¤ "∆уравель"? (Ќ≥, дал≥ з'¤вилась нова тема).
“ак, вар≥ац≥¤м на тему п≥сн≥ "∆уравель" в експозиц≥њ протиставлена св≥тла побочна парт≥¤, що вносить у музику ф≥налу л≥ричне начало.
«≥ставленн¤ масового народного танцю з л≥ричною темою надаЇ ф≥налу багато емоц≥йно-образного зм≥сту. ‘≥нал завершуЇтьс¤ утвердженн¤м величного ≥ св≥тлого образу, св¤тковим настроЇм.
¬исновок: ‘≥нал ƒругоњ симфон≥њ - один ≥з приклад≥в великого симфон≥зму ѕ.„айковського. ћузика ф≥налу маЇ небагато р≥вних соб≥ за ¤скравим вираженн¤м народного гумору та оптим≥зму симфон≥чних твор≥в народного характеру ≥ стилю.
IV. ¬исновок уроку.
ћузику ¤ких народ≥в ми сьогодн≥ слухали та пор≥внювали на уроц≥? (ћузику б≥лоруського та украњнського народ≥в).
„и Ї сп≥льн≥ риси м≥ж музикою цих народ≥в? (“ак, музика цих народ≥в маЇ сп≥льн≥ риси: вона може бути сп≥вучою, п≥сенною, танцювальною, ч≥ткою, стр≥мкою, казковою, л≥ричною).
« ¤кими новими музичними ≥нструментами ви познайомились? (÷имбали - це б≥лоруський ≥нструмент, аналог≥чн≥ в ”крањн≥ - кобза, а в –ос≥њ - гусл≥).
V. ƒомашне завданн¤.
ƒовчити украњнську народну п≥сню "∆уравель".
ѕригадати твори ѕ.„айковського, ¤к≥ ми вивчали.