„итай-м≥сто ≥ зустр≥ч≥ в ньому
“ема: „итай-м≥сто ≥ зустр≥ч≥ в ньому.
ћета: –озширити у¤вленн¤ д≥тей про б≥бл≥отеку, ознайомити з правилами користуванн¤ б≥бл≥отечними фондами; розкрити значенн¤ окремих б≥бл≥отечно- б≥бл≥ограф≥чних пон¤ть; викликати бажанн¤ стати активними читачами б≥бл≥отеки.
ќбладнанн¤: –екомендац≥йний плакат-завданн¤ до уроку; обладнанн¤ б≥бл≥отеки.
ѕлан - конспект.
1. Ѕес≥да з використанн¤м плаката-завданн¤.
„и звична дл¤ вас, д≥ти, тема уроку?
ўо в н≥й привернуло вашу увагу?
як ще можна назвати ц≥каве м≥сто, в ¤ке ми з вами сьогодн≥ зав≥тали?
’то з мешканц≥в м≥ста може в≥дпов≥сти на запитанн¤, що нас ц≥кавл¤ть?
ƒ≥ти, ¤к≥ ц≥кав≥ дл¤ вас книжки, журнали ви перегл¤нули, прочитали до уроку?
’то скориставс¤ дл¤ цього послугами б≥бл≥отеки?
ўо ви можете розпов≥сти про б≥бл≥отеку?
2. «багаченн¤, актив≥зац≥¤ словникового запасу учн≥в. ”творенн¤ сл≥в-пон¤ть, пов'¤заних з б≥бл≥отекою.
„и завжди ви розум≥Їте значенн¤ сл≥в, ¤к≥ часто трапл¤ютьс¤ вам у б≥бл≥отец≥, з ¤кими звертаютьс¤ до вас б≥бл≥отекар≥. ƒавайте вс≥ разом з'¤суЇмо окрем≥ з них:
јбонемент - м≥сце в б≥бл≥отец≥, де видають книжки додому. ÷е право
користуватис¤ книжкою, журналом, газетою, дов≥дником прот¤гом певного часу. ÷е документ, що засв≥дчуЇ це право.
артотека - систематизован≥ картки з пов≥домленн¤м дов≥дникового, або обл≥кового характеру. ÷е невеличк≥ шухл¤дки дл¤ збер≥ганн¤ таких карток.
„итальний зал - спец≥ально обладнане прим≥щенн¤ в б≥бл≥отец≥ дл¤ читанн¤ книжок, газет, журнал≥в.
„итач - той, хто читаЇ книжки, до кого звернут≥ твори писемност≥. “ой, хто в≥дв≥дуЇ громадську б≥бл≥отеку.
‘ормул¤р - невелика книжечка, заведена на кожного читача б≥бл≥отеки, в ¤ку записують дан≥ про видан≥ йому книжки.
—телаж≥ - полиц≥ на ¤ких у певному пор¤дку збер≥гаютьс¤ книги.
’то знаЇ, в ¤кому пор¤дку збер≥гаютьс¤ книги на стелажах?
як в≥дшукати саме ту, що ц≥кавить вас?
„и можна перечитати вс≥ книжки, що Ї в б≥бл≥отец≥?
3. ƒоповненн¤, розширенн¤ вчителем читацького досв≥ду д≥тей.
ѕослухайте, д≥ти, уривок з опов≥данн¤ ј.√лухова " омпас у книжковому мор≥". («а √луховим ј. “а ≥н., Ќаша б≥бл≥отека, ћ., нига, 1964, с.54-57)
4. –оздуми над прослуханим.
ѕро ¤ке книжкове море йшлос¤ в опов≥данн≥? ўо означаЇ слово " омпас"? ўо служить компасом у книжковому мор≥? ”чн≥ висловлюють своњ думки. ¬читель узагальнюЇ в≥дпов≥д≥ д≥тей.
омпасом, що допомагаЇ знайти необх≥дну книжку, Ї каталог. …ого картки складен≥ в шухл¤дах за алфав≥тним пор¤дком.
5. ќзнайомленн¤ учн≥в з каталожними картками.
Ѕ≥бл≥отекар знайомить учн≥в з р≥зновидами каталожних карток.
ƒ≥ти, Ї р≥зноман≥тн≥ картки - це своЇр≥дн≥ компаси, що допомагають нам зробити правильний виб≥р, швидко зор≥Їнтуватис¤ у книжковому мор≥. (ƒемонструЇ картки). ÷е також ≥люстрована каталожна картка, це типова каталожна картка. ѓх можна складати дл¤ зручност≥ не лише в алфав≥тному пор¤дку, а й групувати за тематикою, за авторською приналежн≥стю. —истематизований каталог показуЇ, ¤к≥ Ї в б≥бл≥отец≥ книги з р≥зних галузей знань, тем, напр¤мк≥в.
артки з описом книг розташовуютьс¤ в каталоз≥ в особливому пор¤дку, ¤кий називаЇтьс¤ систематичним. артку в б≥бл≥отец≥ заповнюЇ б≥бл≥отекар, а в домашн≥й - в≥д сьогодн≥ можете заповнювати картку ви. Ћише пригадаЇмо, ¤к заповнювати цю картку. Ќа першому р¤дочку пишемо пр≥звище та ≥н≥ц≥али автора. Ќа другому - њњ заголовок. ƒал≥ йдуть п≥дзаголовочн≥ дан≥ - про жанр твор≥в, призначенн¤ книжки, художник≥в, упор¤дник≥в. «а цими доними вказують м≥сце ≥ р≥к виданн¤, видавництво.
Ќаприклад:
ѕавучков≥ рушники. азки.
’уд., ѕавлюк —. - ., ¬еселка, 1991.
ј зараз кожен з вас заповнить каталожну картку на книжку, ¤ка знаходитьс¤ у вас на стол≥.
ѕравильн≥сть запису перев≥р¤Їтьс¤.
б) –озв'¤ж≥ть незвичайну задачу. ќсь њњ умова:
ƒ≥дусь ≥з внуками впор¤дковували книжки в домашн≥й б≥бл≥отец≥. ѕетрик вир≥шив на одну полицю поставити знайом≥ книжки, а на ≥ншу - нев≥дом≥. ј атрус¤ запропонувала розкласти книжки по-≥ншому: окремо розташувати в≥рш≥, окремо - опов≥данн¤, казки ≥ т. д. ƒ≥дусь лаг≥дно усм≥хнувс¤ до внук≥в ≥ сказав:
ўо сказав д≥дусь внукам? як ще можна розташувати книжки на поличках власноњ б≥бл≥отеки? як ви в≥дшукаЇте потр≥бну книжку?
”загальнююча бес≥да за зм≥стом уроку.
¬ ¤кому чудовому м≥сц≥ ми побували ми побували сьогодн≥?
як називають жител≥в цього м≥ста?
ƒе вони мешкають?
ўо допомагаЇ читачам ор≥Їнтуватис¤ в м≥ст≥?
’то перел≥ч≥ть правила користуванн¤ б≥бл≥отечними фондами.
6. ÷≥кавинки дл¤ д≥тей.
” минулому ц≥нн≥ книги збер≥галис¤ у монастир¤х. ѓх приковували довгими ланцюгами до ст≥н ≥ полиць.
«абудькуват≥ читач≥ були в ус≥ часи. ” 1957 роц≥ в одну з англ≥йських б≥бл≥отек повернули книгу "¬чис¤ в'¤зати ≥ вишивати" читачка так захопилас¤ нею, що тримала аж 43 роки.
“ис¤чу рок≥в тому також збирали книжки. Ѕ≥бл≥отека багдадського хал≥фа ¬ез≥р-ас-—а-х≥да нал≥чувала майже сто тис¤ч книжок, б≥льшу частину житт¤ в≥н пров≥в у в≥йськових походах, ≥ його завжди супроводжував караван з книгами. ÷≥каво, що верблюди йшли в пор¤дку розташуванн¤ букв алфав≥ту ≥ караванщики-б≥бл≥отекар≥ могли швидко знайти потр≥бну книжку. ÷е був перший своЇр≥дний каталог.
Ќайб≥льша книжка вийшла у св≥т у минулому стол≥тт≥, у 1832 роц≥ в Ћондон≥. Ќазивалас¤ вона "ѕантеон англ≥йських героњв" ѓњ висота - 5,7 м, ширина - 3,7 м.. –озм≥р букв - 15 см. Ќайменша книжка "ћурашечки" видрукована в 1980 роц≥ в япон≥њ, њњ розм≥ри 1,4 х 1,4 см.
Ќайб≥льше "б≥бл≥отечне" м≥сто ”крањни - ињв. “ут 1339 б≥бл≥отек, що вм≥щують 81,5 млн. одиниць збер≥ганн¤.
7. ƒомашнЇ завданн¤: заповнити каталожн≥ картки на книжки, ¤к≥ Ї в домашн≥й б≥бл≥отец≥.