’ворих на сн≥д необх≥дно ≥золювати в≥д сусп≥льства (√ра)



” гр≥ беруть участь дв≥ команди:

ј-стверджуюча, ¤ка погоджуЇтьс¤ з темою ≥ буде в≥дстоювати правильн≥сть даного твердженн¤;

N-заперечуюча, ¤ка буде в≥дстоювати протилежну точку зору.

¬ кожн≥й команд≥ по 3 учасники. Ќа виступи даЇтьс¤ по 5-6 хвилин, дл¤ перехресного допиту -3 хвилини.

ј-1

ѕро —Ќ≤ƒ у нас в держав≥ прийн¤то говорити 2-3 рази на р≥к , в≥дм≥чаютьс¤ дн≥ боротьби з ц≥Їю хворобою. јЋ≈ : ми вважаЇмо, що про цю хворобу треба говорити кожен день ≥ кожен час, бо скоро людство опинитьс¤ на краю пр≥рви.

“ому ми обрали темою сьогодн≥шн≥х дебат≥в тему. ѕов"¤зану з≥ —Ќ≤ƒом:

"’¬ќ–»’ Ќј —Ќ≤ƒ Ќ≈ќЅ’≤ƒЌќ ≤«ќЋё¬ј“» ¬≤ƒ —”—ѕ≤Ћ№—“¬ј".

–озгл¤немо терм≥ни сьогодн≥шньоњ теми:

’¬ќ–»…-це людина, у ¤коњ Ї порушенн¤ життЇд≥¤льност≥ орган≥зму п≥д впливом неспри¤тливих фактор≥в.

—Ќ≤ƒ-це синдром набутого ≥мунодиф≥циту людини, ¤кий викликаЇтьс¤ специф≥чним в≥русом.

≤«ќЋё¬ј“»-пом≥стити окремо, позбавити можливост≥ контакту з ≥ншими,в≥докремлювати в≥д середовища, позбавл¤ти зв"¤зку з ким-небудь, в≥дособлювати.

—”—ѕ≤Ћ№—“¬ќ-це сукупн≥сть сусп≥льних в≥дносин, що зв"¤зують людей у процес≥ виробництва ≥ в≥дтворенн¤ њх матер≥ального житт¤.

“ј , ми вважаЇмо , що ц¤ тема надзвичайно важлива, тому що проблема ¬≤Ћ ≥ —Ќ≤ƒу ≥з медико б≥олог≥чних перейшла у соц≥альну площину. ѕонад 33 м≥льйони людей у св≥т≥ сьогодн≥ живуть з ц≥Їю ≥нфекц≥Їю. ” де¤ких африканських крањнах —Ќ≤ƒ знищуЇ ц≥л≥ покол≥нн¤. —еред громад¤н ”крањни ¬≤Ћ було зареЇстровано вперше у 1987 роц≥. ѕрот¤гом наступних рок≥в ≥нфекц≥¤ поширювалас¤ поступово. 1995 року в≥дбувс¤ р≥зкий стрибок угору. Ќин≥ оф≥ц≥йно зареЇстровано близько 29 тис¤ч ¬≤Ћ-≥нф≥кованих .«а оц≥нкою ¬ќќ« ≥ ќќЌ-—Ќ≤ƒ в ”крањн≥ число хворих може с¤гнути до 240 тис¤ч ос≥б. ўом≥с¤ц¤ в держав≥ ви¤вл¤Їтьс¤ близько 500 нових випадк≥в захворювань на ¬≤Ћ-≥нфекц≥ю. ѕереважна б≥льш≥сть≥нф≥кованих- люди в≥ком в≥д 20 до 39 рок≥в.

 ожна людина, с≥м"¤ може потрапити в число ≥нф≥кованих, тож особисто в≥д нас та нашоњ повед≥нки залежить, ¤к житимемо у майбутньому. ¬с≥ ми знаЇмо, що —Ќ≤ƒ дуже серйозне захворюванн¤, ¤ке знищуЇ здатн≥сть орган≥зму боротис¤ з ≥нфекц≥¤ми ≥ зло¤к≥сними новоутворенн¤ми. ¬ результат≥ зараженн¤ людина стаЇ беззахисною перед м≥кробами та в≥русами.

¬перше —Ќ≤ƒ був зареЇстрований у 1981 роц≥ в —Ўј, коли серед молодих чолов≥к≥в гомосексуал≥ст≥в Ќью-…орка ≥ Ћос- јнжелеса була ви¤влена незвичайна еп≥дем≥¤ важких пневмон≥й ≥ пухлини шк≥ри-саркома  апош≥. „ерез 2 роки п≥сл¤ реЇстрац≥њ захворюванн¤ був визначений ран≥ше нев≥домий в≥рус, збудник ц≥Їњ хвороби. « 1981 року к≥льк≥сть хворих на —Ќ≤ƒ зросла в тис¤чу раз≥в ≥ скоро дос¤гне позначки 40 м≥льйон≥в чолов≥к ≥ найб≥льша трагед≥¤ пол¤гаЇ в тому, що страждаЇ багато невинних людей. ÷е т≥, ¤к≥ випадково були ≥нф≥кован≥ при переливанн≥ кров≥, пересадц≥ орган≥в, в результат≥ недбалост≥ л≥кар≥в. јле найб≥льш траг≥чну стор≥нку у цьому списку складають хвор≥ д≥ти, ¤к≥ ≥нф≥куютьс¤ в≥д хвороњ матер≥ в пер≥од ваг≥тност≥ , полог≥в або кормл≥нн¤ материнським молоком. “урботливе ставленн¤ до д≥тей завжди було одним ≥з найголовн≥ших закон≥в загальнолюдськоњ морал≥. „ому за помилки своњх батьк≥в повинн≥ страждати н≥ в чому невинн≥ д≥ти? Ќастав час покласти цьому край. ™диний вих≥д ≥з ц≥Їњ ситуац≥њ- це ≥зол¤ц≥¤ вс≥х хворих на —Ќ≤ƒ в≥д сусп≥льства.

„ќћ” ћ» “ј  ¬¬ј∆ј™ћќ :

1.ѕќ-ѕ≈–Ў≈, вс≥ ми знаЇмо, що —Ќ≤ƒ не передаЇтьс¤ через пов≥тр¤, за побутових умов, через поц≥лунок, особист≥ реч≥. “ому, на перший погл¤д, так≥ хвор≥ не загрожують ≥ншим люд¤м, своњм близьким та родичам. јле ск≥льки вони будуть знаходитис¤ серед нас, ст≥льки буде ≥снувати небезпека зараженн¤ дл¤ ≥нших людей: ¤к то випадков≥ зараженн¤ в л≥карн¤х, стоматолог≥чних каб≥нетах, або зараженн¤ л≥кар≥в, що обслуговують хворих на —Ќ≤ƒ людей. «верн≥ть увагу на те, що в цих випадках страждають, в основному, пор¤дн≥ люди ≥з благополучних с≥мей, ¤к≥ ведуть пристойний спос≥б житт¤. “ому, ≥золювавши хворих, ми дамо можлив≥сть ≥ншим люд¤м жити спок≥йно, не бо¤тис¤ за своЇ майбутнЇ.

2.ѕќ-ƒ–”√≈, -вс≥ ми знаЇмо, що б≥льш≥сть людей, хворих на —Ќ≤ƒ, Ї наркомани, пов≥њ, гомосексуал≥сти, тобто, т≥ люди, що ведуть аморальний спос≥б житт¤. якраз наркомани становл¤ть найб≥льшу группу ос≥б, ≥нф≥кованих ¬≤Ћ. –азом гомосексуал≥сти ≥ наркомани складають приблизно 90-95% вс≥х хворих на —Ќ≤ƒ у Ївропейських крањнах ≥ —Ўј. ¬они стали основними жертвами ≥ джерелом ≥нфекц≥њ. «вичайно, ми можемо роздавати шприц≥ наркоманам, закликати гењв ≥ пов≥й використовувати презервативи ≥ вести пор¤дний спос≥б житт¤, але з цього н≥чого не вийде. ѕотр≥бно ≥золювати њх в≥д сусп≥льства, ≥ тод≥ на св≥т≥ значно зменшитьс¤ к≥льк≥сть людей такого типу, ≥ вони не загрожуватимуть нормальним люд¤м. јдже, —Ќ≤ƒ- це сан≥тар людства.

3.ѕќ-“–≈“™,- це потр≥бно безпосередньо хворим на —Ќ≤ƒ. якщо вс≥х њх ≥золювати в спец≥альн≥ м≥сц¤, то вони не будуть там себе почувати ≥зго¤ми. ѓх н≥хто не буде принижувати, вказувати на них пальц¤ми, шарахатис¤ в≥д них, ¤к в≥д чуми. “ам вони будуть працювати, в≥льно сп≥лкуватис¤ м≥ж собою, жити не бо¤чись, що завтра њх зв≥льн¤ть з роботи, або виключать з навчального закладу.

ќ“∆≈, —Ќ≤ƒ-це ≥нфекц≥йне захворюванн¤, смертельне дл¤ людини.  ожна ≥нфекц≥йна хвороба маЇ св≥й ≥сторичний початок , розвиток,≥ на к≥нець, ≥сторичне завершенн¤. “ому необх≥дно прикласти вс≥х зусиль, щоб це ≥сторичне завершенн¤ не було траг≥чним дл¤ людства.

ƒ¤кую, ¤ готова до запитань.

ѕ≈–≈’–≈—Ќ»… ƒќѕ»“ / питанн¤ задаЇ гравець N-3 /

1.¬и сказали, що хворих на —Ќ≤ƒ потр≥бно ≥золювати в≥д сусп≥льства, тобто силою пом≥стити в спец≥альн≥ м≥сц¤. јле ж це суперечить украњнському законодавству, зокрема ст. 33  онституц≥њ ”крањни, де кожен маЇ право на в≥льне пересуванн¤? як бути з цим?

2.„и не здаЇтьс¤ вам, що ваш спос≥б боротьби з≥ —Ќ≤ƒом суперечить нормам морал≥, та христи¤нському вченню "возлюби ближнього свого"?

N-1

«вичайно, ми згодн≥ з вами, що —Ќ≤ƒ- це небезпечна хвороба, ¤ка несе в соб≥ величезну загрозу людству. јле ми р≥шуче в≥дкидаЇмо ваш спос≥б боротьби з ц≥Їю недугою. ѕовернемос¤ ще раз до характеристики ц≥Ї хвороби.—Ќ≤ƒ - цесиндром набутого ≥мунодеф≥циту- це к≥нцева стад≥¤ ≥нфекц≥йного захворюванн¤, викликаного в≥русом ≥мунодеф≥циту людини /¬≤Ћ/. ÷ей в≥рус вражаЇ спец≥альн≥ кл≥тини кров≥ /л≥мфоцити/, ¤к≥ в≥дпов≥дають за захист орган≥зму людини в≥д р≥зних м≥кроб≥в та пухлин ≥ поступово вбиваЇ ц≥ кл≥тини. ≤мун≥тет орган≥зму пов≥льно, прот¤гом багатьох м≥с¤ц≥в та рок≥в, знижуЇтьс¤ ≥ це приводить до виникненн¤ р≥зних захворювань, перш за все ≥нфекц≥йних, що вражають леген≥, органи травленн¤, шк≥ру, нервову систему та ≥н.

«араженн¤ можливе лише у випадку , коли кров, сперма, чи грудне молоко людини, зараженоњ ¬≤Ћ потрапл¤Ї в кров ≥ншоњ людини. Ќайпоширен≥шим способом зараженн¤ Ї статевий акт без презерватива. Ќебезпека зараженн¤ ≥снуЇ при використанн≥ загальних шприц≥в дл¤ введенн¤ наркотик≥в шл¤хом ≥н"Їкц≥й. –изик ≥нф≥куванн¤ при переливанн≥ кров≥ чи використанн≥ дл¤ л≥куванн¤ препарат≥в з нењ в ”крањн≥ практично виключений. « 1987 року кров кожного донора перев≥р¤Їтьс¤ на на¤вн≥сть ¬≤Ћ ≥ при одержанн≥ позитивного результату не використовуЇтьс¤ н≥ дл¤ ¤ких ц≥лей. ƒо цього часу не в≥домо жодного випадку зараженн¤ ¬≤Ћ через сечу, кал, слину, п≥т, сльози: уууу цих вид≥ленн¤х орган≥зму ≥нф≥кованоњ людини ¬≤Ћ м≥ститьс¤ в к≥лькост¤х, недостатн≥х дл¤ зараженн¤ ≥ншоњ людини. ќтже, немаЇ н≥¤коњ небезпеки зараженн¤ при рукостисканн≥, обн≥манн≥, поглажуванн≥ та поц≥лунках, точно так , ¤к н≥чого не загрожуЇ людин≥, коли нос≥й в≥русу кашл¤Ї або чхаЇ в його б≥к. “ар≥лки, стакани, нож≥ та ложки, телефони, дверн≥ ручки та ≥нш≥ предмети побуту, ¤кими користуютьс¤ чи до ¤ких доторкаютьс¤ хвор≥ на —Ќ≤ƒ, не Ї небезпечними. ЌемаЇ також небезпеки при користуванн≥ одними й тими ж убиральн¤ми, ваннами чи саунами. –обота чи сп≥льне проживанн¤ ≥з зараженими людьми, догл¤д за ними не пов"¤зан≥ з ¤кою-небудь небезпекою. “ак нав≥що ≥зольовувати цих нещасних, ¤кщо в повс¤кденному житт≥ вони н≥чим нам не загрожують. ѓм потр≥бно, навпаки, допомагати, щоб вони жили у своњх с≥м"¤х, пор¤д з р≥дними, не почували себе ≥зго¤ми у сусп≥льств≥, а були повноправними його членами. “епер у¤в≥ть, чи захоче мати в≥ддати свою хвору дитину в ¤кусь резервац≥ю, ≥ навпаки, чи захоче дитина розлучитис¤ з≥ своЇю хворою мат≥р"ю ≥ жити окремо.≤ взагал≥, хто маЇ право таке зробити? јдже за таким вчинком буде сто¤ти трагед≥¤ чиЇњсь с≥м"њ.“ому ми вважаЇмо, що ≥зол¤ц≥¤ дуже вплине на людину в моральному план≥, вона буде позбавлена сенсу житт¤ . ќтже, ≥зольовувати н≥кого н≥куди не потр≥бно. ѕотр≥бно шукати ≥нш≥ шл¤хи боротьби з≥ —Ќ≤ƒом, не так≥ жорсток≥ ≥ б≥льш гуманн≥. Ќаприклад, щоб л≥кв≥дувати випадков≥ зараженн¤ в л≥карн¤х, необх≥дно встановити там б≥льш сувор≥ш≥ правила г≥г≥Їни ≥ сан≥тар≥њ, користуватис¤ т≥льки одноразовими медичними ≥нструментами, ввести обов"¤зкове обстеженн¤ населенн¤ на —Ќ≤ƒ, вести пор¤дний спос≥б житт¤, ≥ тод≥ н≥¤кий —Ќ≤ƒ вам не загрожуЇ .

Ќе можна ≥золювати хворих на —Ќ≤ƒ також з т≥Їњ причини, що це суперечить украњнському законодавству ≥, зокрема,  онституц≥њ ”крањни. ќсь ст.29 цього документу: " ожна людина маЇ право на свободу та особисту недоторкан≥сть..." —т.33 вказуЇ , що:

" ожному, хто на законних п≥дставах перебуваЇ на територ≥њ ”крањни, гарантуЇтьс¤ свобода пересуванн¤, в≥льний виб≥р м≥сц¤ проживанн¤, право в≥льно залишати територ≥ю ”крањни..." ƒоречно також згадати ст.28, де вказано: " ожен маЇ право на повагу до його г≥дност≥. Ќ≥хто не може бути п≥дданий катуванню , жорстокому, нелюдському або такому, що принижуЇ його г≥дн≥сть, поводженню чи покаранню..." ќтже, ≥золювавши хворих на —Ќ≤ƒ / ≥ в б≥льшост≥ випадк≥в це робилос¤ б примусово /, ви б порушили украњнське законодавство, а цього аж н≥¤к робити не можна.

“акож ми не маЇмо права втручатис¤ в особисте житт¤ людини. ÷е п≥дтверджуЇ, знову ж таки,  онституц≥¤ ”крањни, зокрема ст.32: "Ќ≥хто не може зазнавати втручанн в його особисте ≥ с≥мейне житт¤..." “ак що, людина, будь вона пов≥Їю, наркоманом чи гомосексуал≥стом, маЇ право на особисте житт¤. ≤ ми не маЇмо права њх кудись ≥зольовувати, нав≥ть ¤кщо вони хвор≥ на —Ќ≤ƒ.

ќтже, наша команда вважаЇ, що ваш спос≥б боротьби з≥ —Ќ≤ƒом Ї надзвичайно жорстокий, принижуЇ людську г≥дн≥сть, порушуЇ украњнське законодавство, тому в≥н не може бути виправданий.

ƒ¤кую , ¤ готова до запитань.

ѕ≈–≈’–≈—Ќ»… ƒќѕ»“ / питанн¤ задаЇ гравець ј-3 /

1.¬и сказали, що ≥зол¤ц≥¤ хворих на —Ќ≤ƒ суперечить  онституц≥њ ”крањни, а ¤к же бути ≥з ст.27 , де вказано, що кожен маЇ право захищати своЇ житт¤ ≥ здоров"¤ , житт¤ ≥ здоров"¤ ≥нших людей?

2.¬и сказали, що , щоб запоб≥гти розповсюдженню —Ќ≤ƒу потр≥бно вести пор¤дний спос≥б житт¤. јле чи реально це? як можна примусити пов≥й, гењв, наркоман≥в цим не займатис¤?

ј-2

ўо таке —Ќ≤ƒ? ÷е скорочена назва страшноњ ≥ , на жаль, не вил≥ковноњ на сьогодн≥шн≥й день хвороби.—ьогодн≥ ц¤ хвороба прогресуЇ ≥ хворих стаЇ все б≥льше ≥ б≥льше. ≤ щоб запоб≥гти цьому, ми вважаЇмо, що хворих на —Ќ≤ƒ потр≥бно ≥золювати , щоб вони не розносили цю хворобу по св≥ту ≥ не наражали на небезпеку ≥нших людей.

Ќайб≥льш в≥домий спос≥б поширенн¤ ц≥Їњ хвороби - це наркоман≥¤. ∆итт¤ наркомана коротке ≥ нещасливе, тому що затьмарений розум не може рельно сприймати житт¤ та насолоджуватис¤ його ¤скравими фарбами.

“ак, наркомани б≥льше ≥нших ризикують захвор≥ти —Ќ≤ƒом, бо приймають наркотики внутр≥шньовенно, використовуючи при цьому один ≥ той самий шприць. ¬и у¤вл¤Їте соб≥ таку картину. якась покинута богом квартира, у ¤коњ немаЇ н≥ мебл≥в, н≥ чогось людського. Ўпалери взагал≥ в≥дсутн≥, Ї одн≥ гол≥ ст≥ни. ј на п≥длоз≥- купа шприц≥в ≥ купа людей, ¤к≥ говор¤ть ¤к≥сь н≥сен≥тниц≥ та см≥ютьс¤ з р≥зних др≥бниць. ¬пов≥тр≥ хмара диму, ≥ лунаЇ гучна музика.„и хот≥ли б ви бачити серед них свою дитину чи когось ≥з ролич≥в? «вичайно н≥!

≤нший спос≥б - захвор≥ти у л≥карн≥. —Ќ≤ƒ- це велика загроза дл¤ л≥кар≥в, що обслуговують хворих, ≥ навпаки, дл¤ пац≥Їнт≥в, ¤ких обслуговують хвор≥ л≥кар≥. ћедичн≥ прац≥вники заражаютьс¤ в умовах л≥кувального закладу. ÷е проколи шк≥ри шприцем п≥д час ≥н"Їкц≥њ, пор≥зи р≥жучими ≥нструментами/скальпелем/, попаданн¤ кров≥ на шк≥ру чи в оч≥ / ¤кщо там Ї рана /. Ќаприклад, у 1991 роц≥ в —Ўј 40 л≥кар≥в були ≥нф≥кован≥ п≥д час виконанн¤ своњх профес≥йних обов"¤зк≥в. ≤ навпаки, стоматолог ≥з —Ўј ≈йсер заразив 5 пац≥Їнт≥в, бо був сам хворим. ј згадаймо масов≥ зараженн¤ в –ос≥њ, в м≥стах: —таврополь, ≈л≥ста, ¬олгоград, –остов-на-ƒону. ÷ей список можна продовжувати. „и хот≥ли б ви опинитис¤ перед небезпекою зараженн¤ в л≥карн≥? «вичайно, н≥!

ј ск≥льки таких людей, ¤к≥ навмисне рознос¤ть цю хворобу ≥ заражають ≥нших. Ќав≥ть на територ≥њ нашого невеличкого м≥стечка можна спостер≥гати таку картину. …де соб≥ по вулиц≥ юнак. Ќа перший погл¤д- звичайний хлопець, а лишень п≥дходиш ближче- все, перед тобою- смерть! — кл¤н≥ оч≥ так≥ мутн≥, що нав≥ть з≥ниць не видно. Ћице вкрите чир¤ками та р≥зними ¤звами, руки ще страшн≥ш≥. “≥ло виснажене та в"¤ле. ≤ це т≥льки зовн≥. ј в середин≥? ¬ середин≥- пустка. ¬≥д цього стаЇ моторошно. „и хот≥ли б ви бачити пор¤д з собою таку людину? «вичайно, н≥! „и захоче мати, щоб њњ дитина бачила "живого привида", ¤кий розносить ≥нфец≥ю? «вичайно, н≥! ≤, безумовно, н≥¤ка мати не захоче бачити в такому стан≥ своЇ р≥дне дит¤. “ому ми вважвЇмо, що хворих на —Ќ≤ƒ треба ≥золювати, щоб вони не кал≥чили житт¤ пор¤дних людей.

Ўироке розповсюдженн¤ —Ќ≤ƒу приносить величезн≥ економ≥чн≥ збитки.  рањни јмерики, ™вропи ≥ јз≥њ витрачають велик≥ суми грошей на вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми. ƒжордж ћанн сказав: " ≈коном≥чн≥ збитки т≥льки дл¤ јфрики ≥ јз≥њ , пов"¤зан≥ з≥ —Ќ≤ƒом, оц≥нютьс¤ приблизно в 750-800 м≥л≥ард≥в долар≥в. ќбстеженн¤ в —Ўј коштуЇ 10-20 долар≥в, а л≥куванн¤- 30-50 тис¤ч. якщо найближчим часом не вдастьс¤ вз¤ти п≥д контроль еп≥дем≥ю —Ќ≤ƒу, то дл¤ крањн јз≥њ ≥ јфрики це буде соц≥альною, економ≥чною катастрофою.  р≥м демограф≥чного виродженн¤ в цих рег≥онах / в де¤ких районах к≥льк≥сть хворих складаЇ 70% /, еп≥дем≥¤ —Ќ≤ƒу приведе до розладу њх економ≥чного розвитку". Ќам здаЇтьс¤, що ≥золювати хворих у певн≥ м≥сц¤ ≥ утримувати њх там завдасть мнше економ≥чних збитк≥в, н≥ж щор≥чно м≥льйони долар≥в витрачати на њх л≥куванн¤ та пошуки новоњ вакцини. “ак думають багато людей. Ќаприклад, нещодавно було зроблене опитуванн¤ у кињвських школах. "ўо треба зробити, щоб зупинити —Ќ≤ƒ?"- запитали у школ¤р≥в.” в≥дпов≥дь почули: "ѕерестр≥л¤ти ус≥х хворих на —Ќ≤ƒ", "≤золювати њх в≥д сусп≥льства", "«нищити пов≥й, наркоман≥в". “ак≥ ж сам≥ в≥дпов≥д≥ ми почули ≥ в≥д старшокласник≥в нашоњ школи, коли звернулис¤ до них з аналог≥чним запитанн¤м. «вичайно, знищувати хворих людей жорстоко ≥ негуманно. ј ≥золювати њх в≥д сусп≥льства- це ц≥лком правильне вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми.

ƒ¤кую, ¤ готова в≥дпов≥сти на ваш≥ запитанн¤.

ѕ≈–≈’–≈—Ќ»… ƒќѕ»“ / питанн¤ задаЇ гравець N-1 /

1.¬и пропонуЇте ≥зол¤ц≥ю хворих на —Ќ≤ƒ.ј у¤в≥ть, що ви або хтось ≥з ваших р≥дних захвор≥ли на цю хворобу, чи хот≥ли б ви опинитис¤ в ≥зол¤ц≥њ або чи хот≥ли б ви бачити там своњх р≥дних ?

2.як саме, конректно, ви у¤вл¤Їте процес ≥зол¤ц≥њ хворих на —Ќ≤ƒ?

N-2

—ьогодн≥ зрозум≥ло, що —Ќ≤ƒ залишатиметьс¤ серйозною пробламою людства прот¤гом багатьох рок≥в, але не можна ≥золювати хвору людину, бо це Ї негуманно по в≥дношенню до вс≥х цих людей.≤снуЇ закон ”крањни "ѕро запоб≥ганн¤ захворюваност≥ на —Ќ≤ƒ та соц≥альний захист населенн¤". ќсь ст. 17 цього закону: " √ромад¤ни ”крањни та ≥нш≥ особи, ≥нф≥кован≥ в≥русм ≥мунодеф≥циту людини та хвор≥ на —Ќ≤ƒ, ¤к≥ проживають або перебувають на територ≥њ ”крањни, мають право на поважне та гуманне ставленн¤ сусп≥льства, ¤ке виключаЇ приниженн¤ людськоњ г≥дност≥". јле де¤к≥ л≥кар≥, забувши кл¤тву √≥пократа, розповсюджують конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю про своњх пац≥Їнт≥в. ќсь, наприклад, л≥кар≥ оголосили на одному ≥з п≥дприЇмств про ви¤вленн¤ —Ќ≤ƒу у одного з прац≥вник≥в; директор заводу розпов≥в про це по м≥сцевому рад≥о, назвавши ≥м"¤ хворого; молоду вчительку, ¤казаразилас¤ в≥д свого нареченого, забрали на очах у всього села; журнал≥ст тк гарно описав зовн≥шн≥сть хворого, що його стали п≥знавати сус≥ди. ∆итт¤ цих людей перетворилос¤ в жах, њх почали уникати ≥ принижувати. ƒе¤ким люд¤м довелос¤ зм≥нювати пр≥звище, м≥сце роботи. ќсь ще одна ситуац≥¤: мати, хвора на —Ќ≤ƒ, народила дитину. ƒитина хвор≥ла на пневмон≥ю, њх пом≥стили у звичайну палату. —ан≥тарка ц≥Їњ л≥карн≥ розпов≥ла вс≥м у палат≥ про цю хвору ж≥нку. ѓњ з дитиною пом≥стили в окремий бокс. ќсь, що було дал≥: " Ќаш бокс плохо отапливалс¤, дуло в нем, как в проходном дворе. —утки никто из врачей не заходил. ќдин раз у ребенка катетер забилс¤, из-под ключицы даже сукровица с гноем сочилась. ¬ первый раз еду принесли в холодном виде. ѕопросила, чтобы врача позвали, а мне сказали: " —ейчас!", - и дверь закрыли. ѕотом по¤вилс¤ врач и даже не послушал легкие. ѕеред выпиской ¤ попросила кип¤тку, ребенку чай сделать. ѕринесли гор¤чие помои: мутную воду с остатками то ли манки, то ли молока. Ёту гадость ¤ ребенку не дала". Ќевже ви вважаЇте, що дитина винна, що вона захвор≥ла? ’≥ба вона винна, що народилас¤ на св≥т? ќсь вам ≥ гуманне ставленн¤! Ћюди, хвор≥ на —Ќ≤ƒ, потребують п≥дтримки, бо в них ≥ так душевне потр¤с≥нн¤. јле вони на наших очах перетворюютьс¤ в ≥згоњв. “ому заражен≥ можуть почати мстити за себе, вход¤чи в анон≥мн≥ статев≥ зв"¤зки. ј тепер у¤в≥ть соб≥, що хтось ≥з ваших р≥дних, або ви сам≥ в результат≥ л≥карськоњ недбалост≥заразилис¤ на —Ќ≤ƒ. „и хот≥ли б ви бачити своњх р≥дних в ≥зольованих м≥сц¤х ≥ не сп≥лкуватис¤ з ними? „и хот≥ли б ви сам≥ опинитис¤ в такому м≥сц≥, позбавлен≥ всього? ћабуть, н≥!

јмериканськ≥ вчен≥ на основ≥ проведенн¤ еп≥дем≥олог≥чного анал≥зу робл¤ть висновок, що ризик зараженн¤ медичного персоналу, працюючого з хворими, не перевищуЇ 0,1%, а дл¤ прац≥вник≥в, випадково вколовшихс¤ зараженими голками дор≥внюЇ 0,3- 0,4% , на в≥дм≥ну в≥д гепатиту ¬, ¤кий дос¤гаЇ 35%. ћедичн≥ прац≥вники повинн≥ працювати з ≥нструментами та матер≥алами одноразового використанн¤. ¬есь медичний ≥нструментар≥й багаторазового використанн¤ треба гарно обробл¤ти. ќтже, ризик зараженн¤ в л≥карн≥ м≥н≥мальний, згодом в≥н може бути зведений до нул¤.

ќс≥б, ≥нф≥кованих ¬≤Ћ не треба ≥зольовувати, а потр≥бно створювати с≥м"њ з ¬≤Ћ-≥нф≥кованих, щоб хвор≥ люди не почували себе самотн≥ми, н≥кому не потр≥бними, тим б≥льше, що велику частину хворих складають молод≥ люди. «авд¤ки цьому вони мають можлив≥сть отримати свою частку людського щаст¤.

ћожливо наш≥й крањн≥ треба навчитис¤ такому ставленню до хворих —Ќ≤ƒом, ¤к у —Ўј. ” хворих американц≥в не виникаЇ комплексу неповноц≥нност≥ або в≥дчутт¤ своЇњ загрози дл¤ сусп≥льства, вони не в≥дчувають себе прокаженими серед лютого натовпу. “ому- вони нормальн≥ люди. ј хвороба- це просто не пощастило. ÷е не њх провина. ¬ —Ўј проблему ≥згоњв перемогли за допомогою знанн¤, тобто, великою к≥льк≥стю вс≥л¤ких осв≥тн≥х програм, безл≥ччю буклет≥в, л≥тератури ≥ ≥ншоњ продукц≥њ антисн≥довського напр¤мку.

—Ќ≤ƒ- це хвороба, ¤к грип чи коклюш, з нею треба боротис¤, але не шл¤хом ≥зол¤ц≥њ хворих/ ¤к, соромно сказати, пропонують старшокласники шк≥л/. ¬≤Ћ- ≥нф≥кован≥ так≥ ж люди, ¤к ми, але жити њм набагато важче. ¬они ≥згоњ, позначен≥ тавром, ¤кого не повинно бути. “ак≥ люди повинн≥ жити в турбот≥ ≥ п≥клуванн≥, а ¤кщо њх утискати ≥ принижувати, то справа може д≥йти, нав≥ть, до самогубства.

ј зараз ¤ процитую слова одн≥Їњ людини, ¤ка веде здоровий спос≥б житт¤: " —Ќ≤ƒ- це сан≥тар людства, ¤кий спасе людство в≥д наркоман≥в, гењв, пов≥й. Ќа св≥т≥ дуже багато зайвих людей, не вистачаЇ њж≥ житла..." ≤ ви теж дотримуЇтес¤ такоњ думки. ѕропонуЇте вс≥х хворих пом≥стити в ≥зольован≥ м≥сц¤, але ви, не замислюючись, повторюЇте слова найб≥льш реакц≥йних д≥¤ч≥в. ј саме, н≥мецьк≥ нацисти знищували в таборах сотн≥ тис¤ч гомосексуал≥ст≥в.

ќтже, ¤ вс≥м вам раджу зрозум≥ти, що ≥золювати людей, хворих на —Ќ≤ƒ, не означаЇ вир≥шити проблему, пов"¤заную з ц≥Їю страшною хворобою.

ƒ¤кую, ¤ готова вдпов≥сти на ваш≥ запитанн¤.

ѕ≈–≈’–≈—Ќ»… ƒќѕ»“ / питанн¤ задаЇ гравець ј-1 /

1.—каж≥ть, будь ласка, ¤кби випадково хтось ≥з ваших р≥дних заразивс¤ на —Ќ≤ƒ, чи не зм≥нили б ви свою думку щодо ≥зол¤ц≥њ? / јдже, коли б вс≥ хвор≥ були ≥зольован≥ , ваш≥ б р≥дн≥ не заразилис¤ /.

2. ¬и пропагуЇте гуманне ставленн¤ до вс≥х людей. јле скаж≥ть, ¤к можна ставитис¤ гуманно до людей, ¤к≥ ведуть аморальний спос≥б житт¤, ≥ своЇю повед≥нкою несуть загрозу всьому людству?

ј-3

¬ ≥стор≥њ людства, ¤ка багата на р≥зн≥ катастрофи ≥ катакл≥зми, знайдетьс¤ не так багато под≥й, ¤к≥ так , ¤к —Ќ≤ƒ , змогли б сколихнути все сусп≥льство, поселивши в ньому страх. Ќав≥ть письменники-фантасти не змогли передбачити, що в к≥нц≥ другого тис¤чол≥тт¤ нашоњ ери виникне така загроза дл¤ людства. Ќ≥ вкого не виникало у¤вленн¤, що в середину орган≥зму проникне не рад≥ац≥¤ ≥з космосу, не новий пестицид, а в≥рус- вбивц¤, безпощадний у своњх д≥¤х, ≥ неодм≥нно такий, що призводив зараженого до гибел≥.

як сказав англ≥йський вчений ƒжон —≥л: "—Ќ≤ƒ- це найсильн≥ша ≥ найсмертельн≥ша еп≥дем≥¤, з ¤кою з≥ткнулос¤ людство, вона може н≥кого не пожал≥ти ".

„и м≥г передбачити Ћюк ћонтаньЇ, професор ѕастер≥вського ≥нституту, в≥дкривший в≥рус —Ќ≤ƒу, що його в≥дкритт¤ стане головним жахом 20 стол≥тт¤.

—ьогодн≥ без переб≥льшенн¤ можна сказати, що найб≥льшою ≥ Їдиною перешкодою на шл¤ху цив≥л≥зованого розвитку багатьох крањн залишаЇтьс¤ примара страшного лиха, ¤ким Ї ¬≤Ћ- ≥нфекц≥¤ та —Ќ≤ƒ. ѕоширенн¤ њх впродовж останн≥х рок≥в було особливо швидким ≥ жорстким. 50 млн. людей у св≥т≥ ≥нф≥кован≥ в≥русом ≥мунодеф≥циту, понад 16 млн. ѕомерло, а щор≥чний показник летальност≥ , пов"¤заноњ з≥ —Ќ≤ƒом, с¤гнув рекордноњ позначки- 2,6 млн. чолов≥к / особливо загрозлива ситуац≥¤ склалас¤ в крањнах јфрики- ≥з 100 померлих 85 хвор≥ на —Ќ≤ƒ, ≥ тривал≥сть житт¤ там знизилась до 50 рок≥в /.

ќсобливо страшно те, що велика к≥льк≥сть ж≥нок, ¤к≥ повинн≥ стати матер¤ми, хвор≥ють на —Ќ≤ƒ. яке ж потомство вони народ¤ть, щоб продовжити р≥д людський? ¬≥д цих припущень стаЇ моторошно.

÷¤ пандем≥¤ / вже нав≥ть не еп≥дем≥¤ / —Ќ≤ƒу набрала колосальних масштаб≥в, з нею з кожним днем стаЇ все важче ≥ важче боротись. ƒокладено величезних зусиль, витрачено багато кошт≥в, але все ви¤вилос¤ марним.  ≥льк≥сть хворих на —Ќ≤ƒ неупинно зростаЇ. ÷¤ хвороба вбиваЇ м≥льйони д≥тей, виснажуЇ ≥ забираЇ житт¤ дес¤тк≥в м≥льйон≥в людей у розкв≥т≥ сил.

—Ќ≤ƒ справл¤Ї величезнтй вплив на продуктивн≥сть виробництва, торг≥влю та р≥вень ≥нвестиц≥й, а також скорочуЇтьс¤ к≥льк≥сть працездатного населенн¤, зменшуЇтьс¤ валовий нац≥ональний продукт.

ѕро ¤ке ж гуманне ставленн¤ до хворих на —Ќ≤ƒ людей можна говорити, ¤кщо виникла загроза всьому людству вц≥лому. ћи бачимо, що гуманн≥ методи боротьби н≥ до чого не привели, а навпаки, к≥льк≥сть хворих все зб≥льшуЇтьс¤ ≥ зб≥льшуЇтьс¤, ≥ це грозить людтву справжньою катастрофою.

“ому, на наш погл¤д, в≥дпов≥дь одна- треба д≥¤ти б≥льш р≥шуче ≥ жорсток≥ше, ≥накше людство загине в лещатах ц≥Їњ хвороби.

«агрозлива стуац≥¤ склалас¤ ≥ на ”крањн≥. —пец≥ал≥сти обговорюють два шл¤хи розвитку еп≥дем≥њ у наш≥й крањн≥: пов≥льний Ївропейський ≥ швидкий аз≥атсько-бразильський. " …мов≥рно, що через 10-11 рок≥в ¬≤Ћ- ≥нф≥кованих на ”крањн≥ стане 1,5 млн. чолов≥к, а в≥д —Ќ≤ƒу помре б≥льш 160 тис. людей. ј в 2016 роц≥, ми можемо вже втратити майже 2 млн. чолов≥к ",- говорить про страшну ситуац≥ю на ”крањн≥ кер≥вник ”крањнського центру проф≥лактики ≤ боротьби з≥ —Ќ≤ƒом професор јлла ўербнська. ўор≥чно будуть помирати 100 тис¤ч чолов≥к, а населенн¤ скоротитьс¤ з 48 млн. до 44 млн. чолов≥к.

як перемогти —Ќ≤ƒ? “реба обмежити здатн≥сть джерела ≥нфекц≥њ до зараженн¤, тобто, мова йде про обмеженн¤ ≥нф≥кованих ¬≤Ћ заражати ≥нших людей. ћи знаЇмо, що —Ќ≤ƒ через пов≥тр¤ ≥ предмети побуту не передаЇтьс¤, ≥ здавалос¤ б, достатньо заборонити зараженим здавати кров дл¤ переливанн¤, обмежити њх сексуальну активн≥сть, роздати одноразов≥ шприц≥ наркоманам. јле:

-„и Ї гарант≥¤, що наркоман не вколетьс¤ використаним шприцем, ¤кщо у нього зак≥нчилис¤ нов≥ або њх зовс≥м немаЇ? “акоњ гарант≥њ вам не дасть н≥хто.

-„и може розпещена в сексуальному в≥дношенн≥ людина зм≥нити св≥й спос≥б житт¤? «вичайно, н≥!

-„и можна бути впевненим, що заражен≥ особи, ¤к≥ знають про це, не будуть вступати знов у статев≥ в≥дносини. ћабуть, н≥! Ќав≥ть навпаки. ¬они можуть роз≥злитис¤ на весь св≥т ≥ д≥¤ти п≥д видуманими ≥менами, навмисно заражуючи ≥нших.

ќтже, залишаЇтьс¤ Їдиний спос≥б, ≥золювати вс≥х хворих на —Ќ≤ƒ ≥ таким чином перемогти цю хворобу ≥ вберегти людство.

N-3

як це не страшно усв≥домлювати, але нараз≥ в св≥т≥ неухильно зростаЇ к≥льк≥сть ¬≤Ћ-≥нф≥кованих. ” нас найнебезпечн≥ша ситуац≥¤ склалас¤ на ѕ≥вдн≥ ≥ —ход≥ ”крањни. ѕо вс≥й крањн≥ створюютьс¤ орган≥зац≥њ, ¤к≥ намагаютьс¤ зупинити цю еп≥дем≥ю. ѓх прграми включають широкий спектр проф≥лактичних заход≥в, серед ¤ких: доступн≥сть дешевих ≥ ¤к≥сних презерватив≥в, конф≥денц≥йне консультуванн¤ та обстеженн¤ на —Ќ≤ƒ, проф≥лактика зараженн¤ дитини в≥д матер≥ та л≥куванн¤ на ранн≥х стад≥¤х ≥нших венеричних захворювань, ¤к≥ значно зб≥льшують ризик ¬≤Ћ- ≥нф≥куванн¤, ≥ надзвачайно важливим елементом Ї тривал≥ осв≥тн≥ компан≥њ та акц≥њ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ р≥вн¤ об≥знаност≥ сусп≥льства з проблемою —Ќ≤ду, особливо молод≥, на ¤ку припадаЇ понад 1/2 ус≥х ≥нф≥кованих. “ак, ми згодн≥, що боротьба з≥ —Ќ≤ƒом- це наш обов"¤зок. јле такий спос≥б, ¤¤¤¤¤кий запропонували ви- ≤«ќЋё¬јЌЌя, вважаЇмо неприйн¤тним. јдже можна знайти ≥нш≥ способи, б≥льш людськ≥ ≥ б≥льш ефективн≥ дл¤ боротьби з ц≥Їю хворобою.

“ак, постаЇ питанн¤, чому в наш≥й крањн≥ пост≥йно зростаЇ к≥льк≥сть хворих? “ому що багато людей, особливо п≥дл≥тк≥в, не знають, ¤кими шл¤хами передаЇтьс¤ —Ќ≤ƒ, ¤к≥ ознаки хвороби, ¤к запоб≥гти зараженню. ¬≤Ћ- сам по соб≥ нест≥йкий в≥рус. ¬≥н швидко гине п≥д д≥Їю простих дез≥нф≥куючих речовин / спирту, марганц≥вки, хлорам≥ну /, а також високоњ температури / кип"¤т≥нн¤ миттЇво вбиваЇ в≥рус/. “ому елементарн≥ г≥г≥Їн≥чн≥ засоби, ¤к вдома, так ≥ в медичних закладах, легко його знешкоджують. јле при потрапленн≥ до орган≥зму знешкодити його стаЇ неможливо. ћедики всього св≥ту наполегливо шукають радикальн≥ способи боротьби з ¬≤Ћ ≥ в де¤ких напр¤мках медицина дос¤гла пом≥тних усп≥х≥в. —творено препарати, що упов≥льнюють розвиток захворюванн¤,та так≥, що ефективно впливають на де¤к≥ ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤, що виникають на фон≥ —Ќ≤ƒу.

ќпитуванн¤ серед учн≥в -старшокласник≥в  ињвських шк≥л ви¤вили, що лише 47% знають, ¤к передаЇтьс¤ —Ќ≤ƒ. ¬они зазначали переважно один ≥з шл¤х≥в / через кров або статевим шл¤хом /, не конкретизуючи, ¤к саме це в≥дбуваЇтьс¤. –ешта дали неправильн≥ в≥дпов≥д≥ або зовс≥м не в≥дпов≥ли. „ерез ¤кий час з"¤вл¤ютьс¤ ознаки захворюванн¤ в≥домо т≥льки 7% опитуваних. Ћише 1 ≥з 100 п≥дл≥тк≥в знаЇ, чим в≥др≥зн¤Їтьс¤ ¬≤Ћ-≥нф≥кована людина в≥д хворого на —Ќ≤ƒ. як запоб≥гти зараженню? “ут ц≥лком правильних в≥дпов≥дей не було зовс≥м. Ќеточн≥ ≥ фрагментарн≥ знанн¤ ви¤вили лише 1/2 учн≥в / не користуватис¤ одним шприцем, використовувати презервативи ≥ т.д. /. “ак про що ж ми ведемо мову, ¤кщо молрдь майже не об≥знана з ц≥Їю проблемою. ≤нформац≥¤ щодо проф≥лактики поширенн¤ —Ќ≤ƒу, навичок в≥дпов≥дноњ статевоњ повед≥нки надаЇтьс¤ вкрай недостатньо. ” шк≥льному п≥дручнику з б≥олог≥њ ц≥ питанн¤ розгл¤даютьс¤ лише дв≥ч≥; у програм≥ з ќЅ∆ ≥нформац≥¤ про —Ќ≤ƒ теж обмежуЇтьс¤ 2 годинами з 1 по 11 класи. јле ц¤ проблема повол≥ вир≥шуЇтьс¤. Ќараз≥ у нас в ”крањн≥ вступаЇ в д≥ю четверта програма проти еп≥дем≥њ —Ќ≤ƒу. ѓњ пр≥ор≥тетн≥ напр¤мки:

-≥нформац≥йно-осв≥тн¤ робота з д≥тьми та молоддю;

-≥нформац≥йно-проф≥лактична д≥¤льн≥сть засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ;

-зниженн¤ вразливост≥ таких груп населенн¤, ¤к споживач≥ ≥н"Їкц≥йних наркотик≥в, ж≥нки секс-б≥знесу, чолов≥ки, ¤к≥ мають секс з чолов≥ками, ув"¤знен≥;

-заходи щодо донорськоњ кров≥.

“акож це в≥дображено в украњнському законодавств≥. «г≥дно  рим≥нального кодексу ”крањни, ст.108-2, зав≥доме поставленн¤ ≥ншоњ особи в небезпеку зараженн¤ ¬≤Ћ-≥нфекц≥Їю, караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ строком до 5 рок≥в; зараженн¤ ≥ншоњ особи ¬≤Ћ- ≥нфекц≥Їю, ¤ка знала про на¤вн≥сть у нењ ≥нфекц≥њ, караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ до 8 рок≥в. —т.108-3 цього кодексу пов≥домл¤Ї, що неналежне виконанн¤ медичним, фармацевтичним або прац≥вником ≥нших сфер д≥¤льност≥, своњх профес≥йних обов"¤зк≥в через недбале або несумл≥нне до них ставленн¤, що призвело до зараженн¤ особи ¬≤Ћ - караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ строком до 2 рок≥в.

ќтже, ¤к ви бачите , ≥снуЇ багато ≥нших способ≥в боротьби з≥ —Ќ≤ƒом. ÷е розум≥ють б≥льш≥сть людей. ѕ≥д час опитуванн¤ вчител≥в та учн≥в нашоњ школи б≥льш≥сть висловилис¤ за так≥ методи боротьби з хворобою: проводити роз"¤снювальну роботу серед школ¤р≥в, вести пор¤дний спос≥б хитт¤, необх≥дна на¤вн≥сть дешевих та ¤к≥сних засоб≥в контрацепц≥њ, дотриманн¤ особистоњ г≥г≥Їни, не приховувати ≥нформац≥њ про —Ќ≤ƒ.

ќтож , ¤ звертаюс¤ до вас , шановн≥ судд≥, не лише з в≥дчаЇм ≥ безнад≥Їю. Ќавпаки, ¤ спод≥ваюсь под≥литис¤ з вами своњм оптим≥змом. јдже у ц≥й трагед≥њ Ї м≥сце дл¤ над≥њ. Ќезважаючи на всю жахлив≥сть кризи, ≥снуЇ можлив≥сть виходу з нењ ≥ можлив≥сть дл¤ вс≥х нас, працюючи разом, допомогти ж≥нкам, захистити д≥тей, надати п≥дтримку родинам ≥ державам у всьому св≥т≥ у сп≥льн≥й боротьб≥ з≥ —Ќ≤ƒом.

ћен≥ б дуже хот≥лос¤ зак≥нчити свою промову словами Ѕ≥лла  л≥нтона: " ћи не повинн≥ вдавати, що впораЇмос¤ з цим за допомогою лише ≥н"Їкц≥й. Ќам необх≥дно зм≥нити свою повед≥нку, ставленн¤ до ц≥Їњ проблеми, причому зробити це орган≥зовано, дисципл≥новано та системно ".



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz