—Ќ≤ƒ - сучасна проблема людства



ћета дати знанн¤ про ¬≤Ћ ≥ —Ќ≤ƒ, ≥стор≥ю њх виникненн¤, д≥ю на орган≥зм та шл¤хи передач≥.

ѕон¤тт¤ дл¤ засвоЇнн¤ п≥дл≥тками: ¬≤Ћ, —Ќ≤ƒ, шл¤хи передач≥, засоби запоб≥ганн¤ в≥д ≥нф≥куванн¤

—труктура зан¤тт¤:

¬иступ аг≥тбригади

≤нформац≥йне пов≥домленн¤: "¬≤Ћ - його будова, принцип д≥њ на кл≥тину та орган≥зм".

ѕрес-конференц≥¤ за питанн¤ми "ƒе виник ¬≤Ћ? як про¤вл¤Їтьс¤ —Ќ≤ƒ? Ўл¤хи передач≥ ¬≤Ћ? як ви¤вл¤ють ¬≤Ћ? ѕрепарати, що протисто¤ть —Ќ≤ƒу".

¬права "ўо б ви зробили?"

¬права "ќбговоренн¤ листа"

–ольова гра "„орнильна пл¤ма" - закр≥пленн¤ набутих знань.

ѕ≥дведенн¤ п≥дсумк≥в "ўо необх≥дно знати про ¬≤Ћ та —Ќ≤ƒ. як запоб≥гти ¬≤Ћ-≥нф≥куванню"

¬иступ аг≥тбригади

ћи люди в чорному. ћи т≥, хто спостер≥гаЇ ≥ досл≥джуЇ усе незрозум≥ле ≥ часто страшне дл¤ нашого розум≥нн¤ на планет≥ «емл¤.

Ќ≥, ми не досл≥джуЇмо прибульц≥в з ≥нших планет, не шукаЇмо њх серед людей, бо серед нас Ї т≥, ¤к≥ можливо страшн≥ш≥ за прибульц≥в.

“ак, це т≥, ¤к≥ прот¤гом ≥снуванн¤ людства не раз забирали житт¤ м≥льйон≥в. ѕричому робили це так швидко, що ≥нколи вимирали ц≥л≥ села, а ≥нколи крањни.

“ак, це т≥, з ким людство ще по справжньому не навчилось боротись, нав≥ть дос¤гнувши усп≥х≥в у розвитку науки, техн≥ки та медицини.

’то ц≥ страшн≥ незнайомц≥, ¤к≥ живуть на планет≥ значно довше людини? „и зможемо ми в к≥нц≥ к≥нц≥в отримати перемогу над ними?

÷е в≥руси. ÷е орган≥зми ¤ких ≥ живими назвати дуже важко, бо жити ≥ розвиватись вони можуть лише у живих кл≥тинах ≥нших орган≥зм≥в. ≤з багатьма з них людина навчилась боротись.

јле серед них Ї один наймолодший, найп≥дступн≥ший, ¤кий у 100% випадк≥в приводить до смерт≥ заражуваного. ÷е ¬≥Ћ

„ому ми вир≥шили розказати про ¬≤Ћ? Ѕо зараз ц¤ ≥нфекц≥¤ Ї проблемою є1 у св≥т≥.

«вучить ≥нформац≥¤ по статистиц≥:

«г≥дно з ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 22 червн¤ 2001 року в ”крањн≥ 2002 р≥к був оголошений роком боротьби з≥ —Ќ≤ƒом. ¬ св≥т≥ за останн≥ 20 рок≥в ¬≤Ћ було ≥нф≥ковано понад 60 млн ос≥б.

¬ —х≥дн≥й ™вроп≥ найвищий р≥вень поширенност≥ ¬≤Ћ реЇструЇтьс¤ в ”крањн≥. якщо в б≥льшост≥ крањн св≥ту переважаЇ статевий шл¤х передач≥ ¬≤Ћ, то в крањнах —Ќƒ та ”крањн≥ переважаЇ парентеральний шл¤х (через кров). Ќа сьогодн≥ переважна к≥льк≥сть ¬≤Ћ - ≥нф≥кованих (71%) це споживач≥ ≥н,Їкц≥йних наркотик≥в, але зб≥льшуЇтьс¤ ≥ к≥льк≥сть зараженн¤ статевим шл¤хом. Ќов≥ випадки ¬≤Ћ - ≥нф≥кованих реЇструютьс¤ переважно серед ос≥б в≥ком 15-29 рок≥в. ¬ ”крањн≥ еп≥дем≥¤ —Ќ≤ƒу розвиваЇтьс¤ загрожуючими темпами.

¬важаЇтьс¤, що зараз ¬≤Ћ - ≥нф≥ковани в крањн≥ Ї близько 1% дорослого населенн¤. «росла к≥льк≥сть д≥тей народжених в≥д ¬≤Ћ - ≥нф≥кованих матер≥в, зараз њх 937.

¬ —умськ≥й област≥ станом на 01.05.2002 року зареЇстровано 397 ¬≤Ћ - ≥нф≥кованих за останн≥ 3 роки. ƒ≥агноз —Ќ≤ƒу встановлений 47 особам. ѕомерло 14 чолов≥к. Ќайб≥льший р≥вень захворюванност≥ ¬≤Ћ - ≥нфекц≥Їю зареЇстровано у м.Ўостка (це пов,¤зано ≥з великою к≥льк≥стю в,¤зн≥в). « 2001 року набула спалахового характеру ¬≤Ћ - ≥нфекц≥¤ в м≥стах  онотоп та —уми.

ћ≥сто —уми:

34 ¬≤Ћ - ≥нф≥кованих

6 хворих на —Ќ≤ƒ

м≥сто  онотоп:

54 ¬≤Ћ - ≥нф≥кованих

12 хворих на —Ќ≤ƒ

3 померло

¬ зв,¤зку з цим ми прийшли до вас, щоб розпов≥сти про ¬≤Ћ, про —Ќ≤ƒ - хворобу, що викликаЇ цей в≥рус, ми в≥дпов≥мо на вс≥ ваш≥ запитанн¤ ≥ обговоримо к≥лька ситуац≥й з ¤кими можемо зустр≥тись у житт≥. јле спочатку розгл¤немо - ¤кий же в≥н, п≥дступний незнайомець, що несе смерть.

ƒопов≥дь учн¤ з теми "¬≤Ћ - в≥рус —Ќ≤ƒу".

¬перше збудник —Ќ≤ƒу був ≥зольований у 1983 роц≥ в ≥нститут≥ Ћу≥ ѕастера у ‘ранц≥њ ≥з “-л≥мфоцит≥в хворого. ¬ 1984 роц≥ –обертом √алло в≥н був названий в≥русом “-лейкозу. ѕ≥зн≥ше було вид≥лено 4 види ¬≤Ћ. ”с≥ вони в≥днос¤тьс¤ до групи ретров≥рус≥в. –етров≥руси отримали свою назву в зв,¤зку з тим, що в њх розвитку Ї етап, на ¤кому перен≥с ≥нформац≥њ в≥дбуваЇтьс¤ в напр¤мку зворотньому тому, ¤кий вважаЇтьс¤ звичайним.

який же в≥н в≥рус —Ќ≤ƒу? ѕ≥д електронним м≥кроскопом в≥рус маЇ вигл¤д екзотичноњ кв≥тки. ÷е обумовлено тим, що його зовн≥шн¤ оболонка маЇ своЇр≥дн≥ пелюстки - шипопод≥бн≥ виступи, к≥нц≥ ¤ких потовщен≥ у вигл¤д≥ булави. ” незр≥лих, молодих в≥рус≥в - в≥р≥он≥в ц≥ пелюстки довш≥ н≥ж у дорослих.

1. двошарова л≥п≥дна мембрана

2. пелюстки мембрани

3. серцевина в≥русу

4. в≥роскелет

5. б≥лкова оболонка

6. –Ќ  (2 молекули)

7. зворотн¤ транскриптаза

Ѕ≥ох≥м≥ки провели вивченн¤ складу л≥п≥д≥в зовн≥шньоњ оболонки ¬≤Ћ. ¬и¤вилос¤, що його склад дуже схожий на склад мембрани еритроцит≥в людини. „им обумовлена така схож≥сть незрозум≥ло, але вченими доведено, що коли такий в≥рус розмножуЇтьс¤ в кл≥тин≥ ≥ виходить з своЇњ оболонки, то в його "одежу" вбудовуютьс¤ видозм≥нен≥ б≥лки кл≥тинного походженн¤, залишаючи таким чином печатку кл≥тини. ѕ≥д оболонкою знаходитьс¤ цил≥ндр≥чне, або конусовидне ¤дро. ¬ останньому п≥д щ≥льною б≥лковою оболонкою знаходитьс¤ генетична ≥нформац≥¤ в≥руса та фермент, ¤кий допомагаЇ вбудуватись в геном ≥нф≥кованоњ кл≥тини.

–етров≥руси, у тому числ≥ ≥ ¬≤Ћ, ¤вл¤ють собою ун≥кальну групу генетичних паразит≥в, ¤к≥ вбудовуютьс¤ в кл≥тинну хромосому ≥ набувають статус (положенн¤) частини кл≥тинного геному. “аку форму генетичного паразитизма називають молекул¤рним симб≥озом.

јле, щоб вбудуватись в геном кл≥тини, в≥рус спочатку повинен проникнути в нењ. Ќормальна, здорова кл≥тина ¤вл¤Ї собою "фортецю" ворота ¤коњ закрит≥ на суперсекретний замок. як же в нењ проникаЇ ¬≤Ћ? –ан≥ше вчен≥ вважали, що ¬≤Ћ може проникати лише в “-л≥мфоцити хелпери (пом≥чники). јле, ¤к показали подальш≥ досл≥дженн¤, ¬≤Ћ може розмножуватись ≥ в ≥нших кл≥тинах - макрофагах, моноцитах, кл≥тинах нейрогл≥њ ≥ дендритах. ” цих кл≥тин на поверхн≥ Ї рецептор, ¤кий в≥д≥граЇ роль замка в воротах кл≥тини "фортец≥".  лючем до цього замка буде ¬≤Ћ (пелюстки на поверхн≥ оболонки в≥руса).

 л≥тина в ¤ку проник в≥рус н≥чого не "в≥дчуваЇ" ≥ веде себе, ¤к доброзичлива господин¤: в≥члив≥ протеази допомагають хитрому гостю розд¤гнутись. ј б≥льше йому н≥чого ≥ не треба, в≥н вже починаЇ диктувати своњ умови, проникнувши в "штаб" кл≥тини - ¤дро.

як працюЇ ¬≤Ћ у кл≥тин≥?

ѕ≥сл¤ того, ¤к ¬≤Ћ проник у кл≥тину ≥ "зн¤в" оболонку, в≥н випускаЇ в цитоплазму кл≥тини –Ќ  та спец≥альний фермент - ревертазу. ‘ермент використовуЇ –Ќ  в≥русу, ¤к матрицю (шаблон) ≥ синтезуЇ по њњ подоб≥ в≥русну ƒЌ . ѕот≥м, ¤к дзеркальне в≥дображенн¤ синтезуЇтьс¤ друга нитка ƒЌ . «,Їднавшись разом вони утворюють ƒЌ  - транскрипт, або ƒЌ  - коп≥ю в≥русного геному. ƒЌ  - коп≥¤ проникаЇ у ¤дро кл≥тини ≥ приЇднуЇтьс¤ до њњ ƒЌ .

ѕот≥м под≥њ можуть розвиватись по двом шл¤хам:

ѕо першому шл¤ху в≥рус, захопивши кл≥тину, в≥дразу може почати синтез соб≥ под≥бних в≥рус≥в (в≥р≥он≥в). ÷е так званий гострий тип ≥нфекц≥њ. ¬≥н характеризуЇтьс¤ п≥двищенн¤м проникност≥ кл≥тинних мембран дл¤ ус≥х в≥рус≥в ≥ м≥кроорган≥зм≥в. ¬ зв,¤зку з цим р≥зко падаЇ ≥мун≥тет орган≥зму.

” другому вар≥ант≥ в≥рус може затањтись ≥ не про¤вл¤тись дуже довгий час (нав≥ть до 10 ≥ б≥льше рок≥в). “од≥ людина буде нос≥Їм ¬≤Ћ, але сама не хвор≥тиме. Ћише п≥д д≥Їю ¤кихось не вивчених провокуючих фактор≥в в≥дбуваЇтьс¤ пробудженн¤ в≥руса ≥ тод≥ починаЇтьс¤ хвороба?

¬≥д чого залежить по ¤кому шл¤ху п≥де хвороба?

” значн≥й м≥р≥ в≥д внутр≥шн≥х захисних сил самоњ кл≥тини, та орган≥зму вц≥лому. “ому у одних людей —Ќ≤ƒ про¤вл¤Їтьс¤ в≥дразу, а у ≥нших н≥.

як ¬≤Ћ впливаЇ на ≥мунну систему?

¬загал≥ в орган≥зм≥ ≥снуЇ 2 види л≥мфоцит≥в, ¤к≥ забезпечують ≥мун≥тет: ¬-л≥мфоцити та “-л≥мфоцити. ќстанн≥ забезпечують кл≥тинний ≥мун≥тет. ¬ залежност≥ в≥д виконуваних функц≥й вони под≥л¤ютьс¤ на 4 види. “-хелпери (пом≥чники) - грають центральну роль в розвитку ≥мунноњ в≥дпов≥д≥ орган≥зму. ¬они не лише допомагають “-к≥ллерам, вони ще забезпечують роботу ¬-л≥мфоцит≥в. ѕри потрапл¤нн≥ ¬≤Ћ у кров в≥дбуваЇтьс¤ поступове, але пост≥йне зниженн¤ “-хелпер≥в, а також антит≥л, ¤к≥ утворюютьс¤ ¬-л≥мфоцитами.  р≥м цього знижуЇтьс¤ активн≥сть моноцит≥в ≥ вони перестають винищувати внутр≥шньокл≥тинних паразит≥в. ѕ≥зн≥ше перестають працювати “-к≥ллери. ќрган≥зм стараЇтьс¤ в≥дновити своњ ≥мунн≥ сили. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ так: л≥мфовузли зб≥льшуютьс¤ в розм≥рах. —кладаютьс¤ вони з фол≥кул≥в, кожен з ¤ких може утворити ц≥лу колон≥ю л≥мфоцит≥в. јле в ураженому орган≥зм≥ л≥мфоњдн≥ фол≥кули стають великими, а попул¤ц≥¤ кл≥тин навпаки - дуже малою. ѕ≥зн≥ше л≥мфовузли хворих повертаютьс¤ до норми, але фол≥кули в них неначе випален≥: в них н≥чого немаЇ.

“епер, коли ви ознайомлен≥ з будовою в≥руса та принципом його роботи у кл≥тин≥ ≥ орган≥зм≥, ми готов≥ в≥дпов≥сти вам на ус≥ запитанн¤, ¤к≥ ц≥кавл¤ть вас, стосовно ¬≤Ћ-≥нфекц≥≥ та хвороби —Ќ≤ƒу.

ѕерел≥к можливих запитань, ¤к≥ виникають у учн≥в

≥ ор≥Їнтовн≥ в≥дпов≥д≥ на них

«в≥дки з,¤вивс¤ ¬≤Ћ?

™ к≥лька в≥домих на сьогодн≥ верс≥й походженн¤ ¬≤Ћ

јфриканська верс≥¤

™ немало допущень, що јфрика Ї не лише прабатьк≥вщиною людства але й батьк≥вщиною —Ќ≤ƒу.

¬се почалось з того, що у 1981 роц≥ у Ћос - јнджелес≥ ви¤вили нову хворобу. јмериканськ≥ вчен≥ вир≥шили перев≥рити банки донорськоњ кров≥. ¬и¤вилось, що антит≥ла “-л≥мфоцит≥в були знайден≥ в кров≥ донор≥в з «ањру, ¤ка була здана ще у 1959 роц≥, а сам в≥рус отриманий з кров≥ донора-негрит¤нки (здано у 1976 роц≥). ѕ≥зн≥ше ¬≤Ћ був знайдений в кров≥, ¤ку донори јфрики здали ще на початку 70-х рок≥в. ј раз —Ќ≤ƒ був у јфриц≥ ще на початку 70-х рок≥в, ще за 10 рок≥в до його по¤ви в —Ўј та ™вроп≥, то мабуть резонно визнати по¤ву його на "чорному" континент≥. јмериканськ≥ вчен≥ почали "облаву" на в≥рус —Ќ≤ƒу у крањнах јфрики ≥ отримали фантастичн≥ результати. ¬и¤вилось, що майже половина жител≥в африканських м≥стечок маЇ ¬≤Ћ. јле результати мали ≥ще одну особлив≥сть: серед людей похилого в≥ку в≥русу практично н≥ в кого не ви¤влено. ÷е говорило про те, що ≥нф≥куванн¤ ¬≤Ћ в≥дбулось недавно (60-70 роки).

¬чен≥ јфрики виступили проти верс≥њ виникненн¤ —Ќ≤ƒу на цьому континент≥, бо на той час анал≥з кров≥ на ¬≤Ћ не давав 100% гарант≥њ точност≥. ѕо-друге таке поширенн¤ в јфриц≥ можливо говорить про те, що њњ жител≥ б≥льш спри¤тлив≥ до ц≥Їњ хвороби. ≤ по-третЇ, ¤кби в≥рус —Ќ≤ƒу був у јфриц≥ ран≥ше 80-х рок≥в, його напевне пом≥тили б ран≥ше.

÷е означаЇ, що африканська верс≥¤ не Ї д≥йсною.

Ќасл≥док ¤дерних вибух≥в

÷е друга верс≥¤ виникненн¤ —Ќ≤ƒу. ƒоктор —тр≥нглас ≥з ѕ≥тсбургського ун≥верситету виказав припущенн¤, що переважанн¤ —Ќ≤ƒу в ≈кватор≥альн≥й јфриц≥ пов,¤зано з Sr-90 ( стронц≥Їм-90), ¤кий випадаЇ на землю з дощами п≥сл¤ ≥спит≥в ¤дерноњ зброњ. —Ќ≤ƒ найчаст≥ше зустр≥чаЇтьс¤ у крањнах, розм≥щених по обидва боки в≥д екватора. якраз тут випадають троп≥чн≥ ливн≥, ¤к≥ принос¤ть найб≥льшу к≥льк≥сть стронц≥ю-90.  р≥м того —Ќ≤ƒ найчаст≥ше зустр≥чаЇтьс¤ на п≥вдень та сх≥д в≥д французського ¤дерного пол≥гону в —ахар≥. —тр≥нглас вважаЇ, що його г≥потеза п≥дтверджуЇтьс¤ тим, що всесв≥тн¤ еп≥дем≥¤ лейкем≥њ почалась через 5 рок≥в п≥сл¤ вибуху американських бомб в ’иросим≥ та Ќагасак≥. ÷¤ еп≥дем≥¤ викликала п≥двищену смертн≥сть немовл¤т в —Ўј в≥д грипу ≥ запаленн¤ легень, ¤ка знизилась до нормального р≥вн¤ лише п≥сл¤ того, ¤к були припинен≥ ¤дерн≥ вибухи у тому район≥. јле ц¤ верс≥¤ не п≥дтверджуЇтьс¤ тим, що —Ќ≤ƒ ≥снуЇ вже понад 20 рок≥в.

"—л≥д мавпи"

«араз б≥льш≥сть вчених вважають, що еп≥дем≥¤ —Ќ≤ƒу почалась у 1976-1977 роках у јфриц≥, на √ањт≥ та в —Ўј ≥ в≥рус маЇ мавп,¤че походженн¤.

÷ентральна јфрика Ї традиц≥йним ареалом проживанн¤ зеленоњ мавпи. ” нењ прот¤гом тис¤чол≥ть у кров≥ живе л≥мфотропний в≥рус “-л≥мфоцит≥в. јфриканська зелена мавпа - головний резервуар, в≥русу ≥мунодиф≥циту мавп (¬≤ћ), ¤кий Ї родичем ¬≤Ћ, що викликаЇ —Ќ≤ƒ. ” попул¤ц≥њ зелених мавп ¬≤ћ м≥ститьс¤ у 30-70% особин. ’оча ¬≤ћ не викликаЇ хвороби у цих мавп, в≥н може бути причиною мавп,¤чого —Ќ≤ƒу у ≥нших вид≥в. ћожливо в≥дбулась мутац≥¤ в≥русу ≥ передача його людин≥ (п≥д час укус≥в, бо цих мавп часто тримають в поселенн¤х абориген≥в).

„ому ж в≥дбулись мутац≥њ? ¬важають, що до цього привела на¤вн≥сть п≥двищеного рад≥ац≥йного фону, обумовленого залежами урану у де¤ких районах јфрики. јнал≥з в≥русу ¬≤Ћ та ¬≤ћ показав, що геном њх в≥др≥зн¤Їтьс¤ менше н≥ж на 1%.

÷ю г≥потезу п≥дтримують майже вс≥ в≥русологи. ” них Ї положенн¤, що непатогенн≥ дл¤ природних хаз¤њв в≥руси в результат≥ подоланн¤ м≥жвидового бар,Їру часто стають високопатогенними дл¤ нових хаз¤њв.

як можна заразитись ¬≤Ћ?

¬≤Ћ можна вид≥лити з ус≥х р≥дин орган≥зму: плазми кров≥, спинномозковоњ р≥дини, сльози, слини, семенноњ р≥дини, сеч≥ та материнського молока. јле не ус≥ ц≥ р≥дини можуть переносити ≥нфекц≥ю, бо концентрац≥¤ ¬≤Ћ у них р≥зна. –еально ≥нф≥кованими (а значить здатними до розповсюдженн¤ в≥русу) Ї р≥дини статевих залоз ≥ орган≥в. ¬иход¤чи з цього, зараженн¤ може в≥дбутись у таких випадках:

статев≥ стосунки

при переливанн≥ кров≥

трансплантац≥¤ орган≥в та тканин

використанн¤ нестерильних шприц≥в та голок

в≥д хвороњ матер≥ - дитин≥; при ваг≥тност≥, п≥д час полог≥в, та при годуванн≥ молоком (не доведено)

’то найчаст≥ше хвор≥Ї на —Ќ≤ƒ?

“≥ люди, ¤к≥ мають найб≥льшу можлив≥сть заразитись ≥ хвор≥ти на —Ќ≤ƒ складають так зван≥ групи ризику:

≤ група: гомосексуал≥сти до 70%. ѕричому в≥к захвор≥вших серед них у 95% складаЇ 20-30 рок≥в.

≤≤ група: наркомани до 20%. ƒуже часто хвор≥ належать в≥дразу ≥ до ≤ ≥ до ≤≤ групи.¬≥к хворих складаЇ 20-30 рок≥в.

≤≤≤ група: гетеросексуал≥сти, ¤к≥ не мають пост≥йних статевих партнер≥в - до 5%.

≤V група: хвор≥ на гемоф≥л≥ю, ¤к в≥домо, це лише чолов≥ки ≥ зараженн¤ у них в≥дбуваЇтьс¤ найчаст≥ше при переливанн≥ кров≥, до 4%.

V група: вих≥дц≥ з √ањт≥ та жител≥ ÷ентральноњ јфрики - до 5%.

VI група: д≥ти ≥нф≥кованих батьк≥в - до 1%.

„и можна заразитись при поц≥лунку?

¬ипадк≥в зараженн¤ при дружн≥х поц≥лунках або при родинних не спостер≥галось. јле при глибоких поц≥лунках залишаЇтьс¤ ризик набути ¬≤Ћ особливо тод≥, ¤кщо Ї м≥кропошкодженн¤ слизовоњ рота.

’то найчаст≥ше заражаЇтьс¤, чолов≥к в≥д ж≥нки чи навпаки?

¬ результат≥ перев≥рки ≥ опитуванн¤ хворих ви¤вилось, що ж≥нки у три рази част≥ше заражуютьс¤ в≥д чолов≥к≥в н≥ж навпаки.

„и можна заразитись ¬≤Ћ при уколах?

ѕри використанн≥ стерильних шприц≥в - н≥.

„и може заразитись ¬≤Ћ донор кров≥?

Ќ≥, бо зараз кров беруть лише одноразовими системами

„и можна заразитись ¬≤Ћ через одежу, посуд, при њж≥,

користуючись сп≥льними ваннами, ун≥тазами, б≥лизною?

“аких випадк≥в, ще жодного не зареЇстровано, нав≥ть, ¤кщо в с≥м,њ Ї хворий, а ≥нш≥ здоров≥, цього не в≥дбувалось.

„и можна заразитись в басейн≥, саун≥ на пл¤ж≥?

ѕри звичайних контактах - н≥.

якщо в перукарн≥ при стрижц≥, чи при ман≥кюр≥ в≥дбулось пошкодженн¤ шк≥ри, чи можна при цьому заразитись?

якщо в перукарн≥ ≥нструменти стерил≥зують, то цього не буде

„и можна заразитись —Ќ≤ƒом через пов≥тр¤?

Ќ≥ не можна. як би це було можливо то —Ќ≤ƒом хвор≥ли б ус≥ люди незалежно в≥д в≥ку та способу житт¤.

„ерез ¤к≥ препарати, виготовлен≥ ≥з кров≥

може передаватись ¬≤Ћ?

ѕрепарати виготовлен≥ з плазми кров≥ (альбум≥н, ≥муноглобул≥н, ≥нтерферон) не мають в≥русу, тому що в≥н гине при термообробц≥.  л≥тинн≥ препарати можуть мати ¬≤Ћ, бо при температурн≥й обробц≥ вони втрачають своњ властивост≥ ≥ не можуть бути використан≥. “еж саме стосуЇтьс¤ фактор≥в згортанн¤ кров≥, ¤к≥ використовуютьс¤ при гемоф≥л≥њ.

„и можна заразитись —Ќ≤ƒом у зубного л≥кар¤?

ѕри стерил≥зац≥њ ≥нструмент≥в цього в≥дбутись не може.

„и можуть бути переносниками ¬≤Ћ кровосисн≥ комахи?

—кор≥ше всього н≥. ¬ ус¤кому раз≥ вченим ƒжонсоном було це доведено. ѕрот¤гом к≥лькох рок≥в в≥н обстежував одне африканське поселенн¤ в ¤кому були хвор≥ на —Ќ≤ƒ, нос≥њ ¬≤Ћ та здоров≥ люди. Ќавколо була досить велика к≥льк≥сть моск≥т≥в, ¤к≥ не вибирають у ¤коњ людини њм пити кров.  усали вони ус≥х п≥др¤д. јле провод¤ч≥ пост≥йно анал≥з кров≥ не було зареЇстровано жодного випадку передач≥ ¬≤Ћ таким шл¤хом. якби це було можливо то за к≥лька рок≥в усе б поселенн¤ було б нос≥¤ми ¬≤Ћ, або хвор≥ло на —Ќ≤ƒ.

як про¤вл¤Їтьс¤ —Ќ≤ƒ? як≥ симптоми маЇ ц¤ хвороба?

≤ —имптоми —Ќ≤ƒу у дорослих д≥агностуютьс¤ лише при на¤вност≥ принайм≥ двох серйозних симптом≥в у поЇднанн≥ з хоч би одним незначним при в≥дсутност≥ в≥домих причин ≥мунодеф≥циту (зниженн¤ к≥лькост≥ лейкоцит≥в та л≥мфоцит≥в.

—ерйозн≥ симптоми:

зменшенн¤ маси т≥ла на 10% ≥ б≥льше прот¤гом м≥с¤ц¤ без причини

хрон≥чна д≥аре¤ тривал≥стю б≥льше н≥ж м≥с¤ць

лихоманка тривал≥стю б≥льше ¤к м≥с¤ць (перем≥нна чи пост≥йна)

Ќезначн≥ симптоми:

пост≥йний кашель б≥льш, ¤к м≥с¤ць

дерматит на велик≥й д≥л¤нц≥ т≥ла

незникаючий герпес у р≥зних частинах т≥ла, з часом прогресуючий

грибков≥ ураженн¤ порожнини рота ≥ глотки

зб≥льшенн¤ л≥мфоузд≥в в≥дразу у к≥лькох м≥сц¤х (л≥мфоденапат≥¤)

ƒ≥агноз —Ќ≤ƒу в≥дразу ставитьс¤ лише при на¤вност≥ саркоми  апош≥, криптококового мен≥нг≥ту та волосистоњ лейкоплак≥њ.

—аркома  апош≥ - дуже р≥дке в природ≥ захворюванн¤ вперше зареЇстроване у 80-х роках (’’ стол≥тт¤). ѓњ в≥днесли до ендем≥чних хвороб у похилих людей старших 60 рок≥в. ” чолов≥к≥в у 10 раз≥в част≥ше н≥ж у ж≥нок; у особин Їврейського або сх≥дноЇвропейського походженн¤ ≥ лише на територ≥њ јфрики. ¬она ¤вл¤Ї собою пухлину ( або виразку ) на ногах, ¤ка не зникаЇ ≥ не л≥куЇтьс¤. јле хвороба розвиваЇтьс¤ так пов≥льно, що хвор≥ част≥ше помирають в≥д старост≥ н≥ж в≥д саркоми.

” хворих на —Ќ≤ƒ виникаЇ так звана —Ќ≤ƒ - асоц≥йована саркома  апош≥, вона характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю великоњ к≥лькост≥ пухлин ≥ виразок по шк≥р≥, на слизових та внутр≥шн≥х органах ( ви¤вл¤ють при рентген≥ ), швидко прогресуюча ≥ виникаЇ у людей молодше 40 рок≥в.

¬олосиста лейкоплак≥¤ - ¤к досл≥джено, зустр≥чаЇтьс¤ лише у хворих на —Ќ≤ƒ. ’вороба про¤вл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ б≥лих бородавчатих висип≥в на б≥чних поверхн¤х ¤зика та щоках ≥з середини.

≤≤ —имптоми —Ќ≤ƒу у д≥тей:

” д≥тей п≥дозра на —Ќ≤ƒ виникаЇ при на¤вност≥ не менше н≥ж двох серйозних симптом≥в в поЇднанн≥ з двома незначними при в≥дсутност≥ причин до ≥мунодеф≥циту:

—ерйозн≥ симптоми

втрата маси т≥ла ≥ затримка в рост≥;

хрон≥чна д≥аре¤ тривал≥стю б≥льш ¤к м≥с¤ць;

лихоманка тривал≥стю б≥льш ¤к м≥с¤ць;

Ќезначн≥ симптоми

зб≥льшенн¤ багатьох л≥мфоузл≥в;

грибков≥ ураженн¤ порожнини рота ≥ глотки;

звичайн≥ ≥нфекц≥њ, ¤к≥ не припин¤ютьс¤, а прогресують з часом;

тривкий пост≥йний кашель;

дерматит великоњ площ≥ т≥ла;

на¤вн≥сть ≥нфекц≥њ —Ќ≤ƒу у матер≥;

¬ ¤ких випадках розвиваЇтьс¤ ≥мунодеф≥цит без участ≥ ¬≤Ћ?

ѕри опром≥ненн≥;

ѕри довготривал≥й терап≥њ х≥мпрепаратами у онкохворих та при трансплантац≥њ орган≥в;

ѕри нервових враженн¤х орган≥зму (не псих≥чних!)

≤мунодеф≥цит про¤вл¤Їтьс¤ у загальному зниженн≥ к≥лькост≥ лейкоцит≥в кров≥, ¤ке н≥коли не супроводжуЇтьс¤ зм≥ною лейкоцитарноњ формули.

„и ≥снуЇ —Ќ≤ƒ у тварин?

ѕоки що —Ќ≤ƒ ви¤влений лише у людини ≥ мавп, причому в≥руси мавп,¤чого ≥ людського —Ќ≤ƒу дуже схож≥ м≥ж собою.

як ви¤вл¤ють ¬≤Ћ спец≥ал≥сти?

«а останн≥ роки ¤к≥сть тест≥в, ¤к≥ використовують дл¤ ви¤вленн¤ ¬≤Ћ значно п≥двищилась ≥ випадки неправильного тестуванн¤ майже зникли.  р≥м того у б≥льшост≥ крањн введен≥ додатков≥ тести, ¤к≥ забезпечують достов≥рн≥сть результат≥в. Ќа чому ж оснований тест на на¤вн≥сть ¬≤Ћ?

ѕ≥сл¤ зараженн¤ у кров≥ людини з,¤вл¤ютьс¤ антит≥ла до ¬≤Ћ починаючи в≥д 3 тижн≥в до 3 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ зараженн¤. ѕ≥сл¤ цього сроку антит≥ла до ¬≤Ћ завжди присутн≥ в кров≥ людини. ƒл¤ того, щоб ви¤вити ¬≤Ћ, у хворих на —Ќ≤ƒ беруть кров ≥ ≥з кл≥тин кров≥ вид≥л¤ють в≥рус. ÷ей отриманий в≥рус використовують ¤к антиген у тестах. ўо це означаЇ? Ѕеруть кров у п≥дозрюванного на —Ќ≤ƒ. ≤з нењ отримують сироватку, у ¤ку додають антиген (в≥рус). якщо антит≥ла Ї, то в≥дбуваЇтьс¤ ѓх взаЇмод≥¤, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ кольоровоњ реакц≥њ (зм≥на кольору сироватки на той, що вказаний у тестах).

якщо тест п≥дтвердив на¤вн≥сть ¬≤Ћ (позитивна реакц≥¤) то обов,¤зково провод¤ть додатковий тест дл¤ попередженн¤ помилок.

ƒл¤ масових обстежень на антит≥ла до ¬≤Ћ або в неоптимальних лабораторних умовах розроблен≥ спрощен≥ вар≥анти тест≥в. ¬они виг≥дн≥ тод≥ коли результат необх≥дно отримати миттЇво. “ак у жовтн≥ 2002 року винайдений тест дл¤ проведенн¤ ¤кого необх≥дно менше хвилини ≥ всього 1-2 крапл≥ кров≥ (перев≥р¤Їмого). ѕри на¤вност≥ антит≥л до ¬≤Ћ з,¤вл¤ютьс¤ 2 кольоров≥ риски.

„и можна сказати, що тести на 100% ви¤вл¤ють хворобу?

ѕ≥сл¤ проведенн¤ першого тесту н≥, тому обов,¤зково провод¤ть повторн≥ досл≥ди (тести).

яких ос≥б обов,¤зково тестують?

ѕост≥йн≥ донори кров≥;

ќсоби, ¤к≥ надають органи дл¤ трансплантац≥њ;

ќсоби ¤к≥ вињздили за кордон (особливо в —Ўј та крањни јфрики);

”с≥х ваг≥тних ж≥нок;

ќс≥б, ¤к≥ позбавлен≥ свободи (в,¤зн≥в);

ќс≥б, ¤к≥ визнаютьс¤ псих≥чно-хворими ≥ направл¤ютьс¤ на л≥куванн¤.

„и ≥снують препарати дл¤ л≥куванн¤ —Ќ≤ƒу?

ќсновним шл¤хом боротьби з≥ —Ќ≤ƒом Ї його попередженн¤, а не л≥куванн¤. Ѕудь-¤к≥ препарати проти в≥русу повинн≥ викликати, або його загибель, або припин¤ти його подальше розмноженн¤. ѕри цьому препарат не повинен шкодити зараженому орган≥зму. як правило препарати д≥ють на б≥ох≥м≥чн≥ процеси патоген≥в ≥ таким чином њх знешкоджують. јле особлив≥сть житт¤ ≥ розмноженн¤ в≥рус≥в ускладнюють створенн¤ таких препарат≥в.

ўе необх≥дно враховувати, що будь-¤кий препарат маЇ поб≥чну д≥ю на орган≥зм ≥ тому найголовн≥шою характеристикою препарату Ї "терапевтичний ≥ндекс": в≥дношенн¤ токсичноњ дози до ефективноњ. —еред препарат≥в проти —Ќ≤ƒу ус≥ в≥дом≥ на сьогодн≥шн≥й день мають низький "терапевтичний ≥ндекс" ≥ повн≥стю не вбивають в≥рус. “ому пор¤д з цими препаратами хворому обов,¤зково дають л≥ки, ¤к≥ б п≥двищували ≥мун≥тет.

¬с≥ препарати проти —Ќ≤ƒу, ¤к≥ в≥дом≥ на сьогодн≥ можна розд≥лити на сл≥дуюч≥ групи:

ѕрепарати, що перешкоджають приЇднанню в≥русу до кл≥тинноњ мембрани (недосконал≥ тим, що на них в орган≥зм≥ утворюютьс¤ нейтрал≥зуюч≥ антит≥ла, вони д≥ють не лише на в≥рус, а ≥ на мембрану кл≥тини, низький ефект д≥њ)

ѕрепарат, що ≥м≥туЇ будову “-л≥мфоциту, тому в≥рус приЇднуЇтьс¤ до нього ≥ гальмуЇ зараженн¤ л≥мфоцит≥в. Ќа сьогодн≥ отриманий розчинний препарат —ƒч, ¤кий блокуЇ ¬≤Ћ ≥ затримуЇ його розвиток в орган≥зм≥, але не вбиваЇ повн≥стю (отриманий методом генноњ ≥нженер≥њ)

ѕрепарати, ¤к≥ припин¤ють д≥ю зворотньоњ транскриптази в≥русу ≥ в≥н не може приЇднатись до ƒЌ  кл≥тини. ÷е препарат јз≥дотим≥дин, винайдений ще у 1964 роц≥ дл¤ боротьби з раковими кл≥тинами, а у 1985 роц≥ було доведено, що в≥н припин¤Ї розмноженн¤ ¬≤Ћ у кл≥тин≥, покращуЇ стан хворих ≥ не маЇ поб≥чних д≥й, але не вил≥ковуЇ повн≥стю.

“епер, ¤кщо не маЇ запитань ми б хот≥ли обговорити з вами лист, ¤кий над≥слала нам ¬≤Ћ-≥нф≥кована людина. ћи хочемо почути ваше ставленн¤ до данноњ ситуац≥њ та пропозиц≥њ, ¤к≥ ви можливо винесете.

¬права "ќбговоренн¤ листа"

ћета: формуванн¤ толерантного ставленн¤ до проблем людей, ¤к≥ живуть з ¬≤Ћ

’≥д вправи:

”часники розд≥л¤ютьс¤ на 3 групи. ƒал≥ пропонують прочитати ≥ обговорити в п≥дгрупах текст листа ≥ в≥дпов≥сти на запитанн¤.

Ћист ¬≤Ћ-≥нф≥кованого ќлекс≥¤: "Ѕор≥тьс¤ з ≥нфекц≥Їю, а не з людьми..."

"... я працював в оф≥с≥, коли д≥знавс¤, що маю ¬≤Ћ. ”з¤в в≥дпустку та поњхав геть - побути наодинц≥ з самим собою, подумати, ¤к жити дал≥.  оли повернувс¤, м≥й шеф ¤кимось чином уже д≥знавс¤ про те, що ¤ ¬≤Ћ - ≥нф≥кований, ≥ показав мен≥ на двер≥...

ƒе¤к≥ з моњх знайомих, ¤к≥ теж ¬≤Ћ-≥нф≥кован≥, розпов≥дали, що коли њхн≥й статус ставав в≥домим, вони не т≥льки втрачали роботу, а й отримували в≥дмови в отриман≥ ≥нших робочих м≥сць. ѓм в≥дмовл¤ли в медичному обслуговуванн≥, а одного нав≥ть вижили з р≥дного селища.

≤ зараз мене та моњх ¬≤Ћ-≥нф≥кованих друз≥в непокоњть питанн¤: що нам робити, аби сусп≥льство зрозум≥ло, що боротись потр≥бно з в≥русом, а не з людьми?

« повагою ќлекс≥й".

«апитанн¤ дл¤ обговоренн¤:

„и правильно на вашу думку, зробив шеф ќлекс≥¤, зв≥льнивши його з роботи.

ўо робитимуть знайом≥ ќлекс≥¤, ¤к≥ теж ¬≤Ћ-≥нф≥кован≥?

„и мали право в≥дмовл¤ти знайомим ќлекс≥¤ в медичному обслуговуванн≥?

¬права: "ўо б ви зробили?"

ћета: про≥люструвати стиль житт¤ людей, њхн≥й ризик ≥нф≥куватис¤ ¬≤Ћ ≥ можлив≥ д≥њ, щодо попередженн¤ його поширенн¤

’≥д вправи

”часники розпод≥л¤ютьс¤ на три групи.  ожна група отримуЇ картки з ситуац≥¤ми та в≥дпов≥даЇ на запитанн¤ до них

«агальн≥ запитанн¤ дл¤ обговоренн¤

¬ ¤ких випадках ризик зараженн¤ ¬≤Ћ в≥дсутн≥й?

¬ ¤ких випадках ризик зараженн¤ ¬≤Ћ невеликий?

¬ ¤ких випадках ризик зараженн¤ ¬≤Ћ великий?

¬ процес≥ обговоренн¤ представник кожноњ группи читаЇ свою ситуац≥ю, в≥дпов≥даЇ на запитанн¤ та записуЇ на великому аркуш≥ паперу ступ≥нь ризику дл¤ кожноњ ситуац≥њ

–»«»  ¬≤ƒ—”“Ќ≤… | –»«»  Ќ≈¬≈Ћ» »… | –»«»  ¬≈Ћ» »…

—итуац≥¤ 1

¬адим п≥сл¤ школи продаЇ газети. ¬≥н почув, що ќлекс≥й, ¤кий працюЇ поруч з ним, хвор≥Ї на —Ќ≤ƒ. ћати ¬адима, д≥знавшись про це, вимагаЇ, щоб в≥н покинув роботу.

«апитанн¤:

ўо ¬адим маЇ розпов≥сти своњй матер≥ про шл¤хи поширенн¤ ¬≤Ћ.

„и повинен в≥н залишати свою роботу? ѕо¤снити?

який ступ≥нь ризику дл¤ ¬адима ≥нф≥куватис¤ ¬≤Ћ, працюючи разом з ќлекс≥Їм?

—итуац≥¤ 2

ёр≥ 15 рок≥в, ≥ в≥н ≥нф≥кований ¬≤Ћ, ¤кий викликаЇ —Ќ≤ƒ. ёра не вигл¤даЇ хворим, але швидко стомлюЇтьс¤. ¬≥н продовжуЇ ходити до школи, але не знаЇ, чи потр≥бно розпов≥дати про це кому-небудь.

«апитанн¤:

„и повинен ёра, на вашу думку, продовжувати в≥дв≥дувати школу?

„и повинен в≥н розпов≥сти кому-небудь про це?  ому? „ому?

як ви в≥дреагуЇте, ¤кщо в≥н розпов≥сть вам про це?

який ступ≥нь ризику дл¤ ¬ас, ¤кщо ёра сид≥тиме з ¬ами поруч у школ≥?

—итуац≥¤ 3

¬аша найкраща подруга ћаша розпов≥даЇ, що ¬олодимир з ¤ким вона товаришуЇ пропонуЇ њй ≥нтимн≥ стосунки. ¬и також знаЇте, що ¬олодимир мав статев≥ стосунки з ≥ншими д≥вчатами.

«апитанн¤:

ўо ви скажете ћаш≥? „ому?

яка ступ≥нь ризику ¬≤Ћ-≥нф≥куванн¤ дл¤ ћаш≥, ¤кщо в нењ будуть статев≥ стосунки з ¬олодимиром?

–ольова гра "„орнильна пл¤ма" (цю гру можна проводити лише в згуртованих, психолог≥чно ст≥йких дит¤чих колективах, ¤к≥ не мають ¤вних в≥двержених ос≥б. ¬ противному випадку цю гру проводити не можна. Ќав≥ть в ст≥йких колективах вона залишаЇ довготривалий, ст≥йкий негатив п≥сл¤ виконанн¤)

ћета: закр≥пити в ≥гров≥й форм≥ знанн¤ про шл¤хи поширенн¤ ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ.

’≥д гри

“ренер роздаЇ кожному учасников≥ картку з≥ спец≥альними позначками ≥ ол≥вц≥. «наченн¤ позначок учасникам нев≥доме. ѓм пропонуЇтьс¤ за 3 хвилини зав,¤зати ¤комога б≥льше знайомств з ≥ншими учасниками гри та вписати на картку њх ≥мена. „ерез зазначений час тренер зупин¤Ї учасник≥в ≥ даЇ визначенн¤ кожноњ позначки на картках, починаючи з ¬ - ¬≤Ћ-≥нф≥кований. ”часника з ц≥Їю позначкою запрошують стати в голов≥ умовноњ колони. ѕ≥сл¤ цього запрошують прочитати ≥мена з ¤кими умовний ¬≤Ћ-≥нф≥кований встиг завести контакт. «а на¤вност≥ в учасника гри "небезпечного зв,¤зку" з умовним ¬≤Ћ-≥нф≥куванн¤м, запрошують учасника зайн¤ти м≥сце позаду умовного ¬≤Ћ-≥нф≥кованого в колон≥. ≤ так доти, доки поза колоною не залишатьс¤ т≥, хто не був умовно заражений.

«наченн¤ позначок на картц≥ (наприклад група 30 чолов≥к)

¬ - ¬≤Ћ-≥нф≥кований (1-2 картки)

Ў - сум≥сне використанн¤ одного шприца (к≥льк≥сть 10)

— - статев≥ контакти (к≥льк≥сть 10)

ƒ - стосунки побудован≥ на дов≥р≥ (к≥льк≥сть 8-9)

ѕ≥сл¤ гри потр≥бно провести аналог≥ю поширенн¤ ¬≤Ћ з чорнильною пл¤мою, акцентуючи на шл¤хи поширенн¤ та засоби попередженн¤.

«апитанн¤ дл¤ обговоренн¤

Ќаск≥льки великий ризик використанн¤ одного шприца?

який ступ≥нь ризику при статевих контактах?

Ќаск≥льки ви ризикуЇте, ¤кщо ваш≥ стосунки з другом (подругою) побудовано на дов≥р≥?

Ќеобх≥дно зазначити, що стосунки, побудован≥ на дов≥р≥, допоможуть суттЇво знизити ризик зараженн¤ ¬≤Ћ. “ак≥ люди завжди можуть посп≥лкуватис¤ одна з одною в≥дверто, розпов≥сти нав≥ть найнеприЇмн≥шу таЇмницю.



Ќа головну



Hosted by uCoz