Ѕезроб≥тт¤ у „ерн≥гов≥



ѕлан:

1. ўо таке безроб≥тт¤?

2. ƒ≥¤льн≥сть ƒержавноњ служби зайн¤тост≥.

3. ≤нтерв'ю з м≥ським, обласним та районним центрами зайн¤тост≥.

4. —оц≥альне опитуванн¤ населенн¤ на тему: "Ѕезроб≥тт¤ у „ерн≥гов≥".

5. «в≥т про д≥¤льн≥сть групи.

Ѕезроб≥тт¤ у „ерн≥гов≥

ћета : розкрити проблему безроб≥тт¤ взагал≥, досл≥дити його р≥вень в „ерн≥гов≥ в

пор≥вн¤нн≥ з 2003 р.; просл≥дкувати за д≥¤льн≥стю служб зайн¤тост≥ в нашому м≥ст≥, д≥знатис¤ думку сусп≥льства щодо безроб≥тт¤.

Ѕезроб≥тт¤ - це соц≥ально-економ≥чне ¤вище,при ¤кому частина робочоњ сили (економ≥чно активне населенн¤) не зайн¤та у сфер≥ економ≥ки. “обто у реальному житт≥ безроб≥тт¤ виступаЇ ¤к перевищенн¤ пропозиц≥њ робочоњ сили над попитом на нењ. ¬ ”крањн≥ вперше у 1991 роц≥ з прийн¤тт¤м «акону "ѕро зайн¤т≥сть населенн¤" законодавчо визначаЇтьс¤ безроб≥тт¤. «г≥дно з нашим законодавством, безроб≥тними вважаютьс¤ люди працездатного в≥ку, ¤к≥ втратили роботу з незалежних в≥д них причин, не мають зароб≥тку, а також т≥ громад¤ни, що виход¤ть вперше на ринок прац≥, зареЇстрован≥ в центрах зайн¤тост≥, шукають роботу ≥ здатн≥ приступити до прац≥.

ƒо безроб≥тних, зареЇстрованих в органи державноњ служби зайн¤тост≥, в≥днос¤тьс¤ особи, що не мають роботи, шукають роботу ≥ в установленому пор¤дку отримали оф≥ц≥йний статус безроб≥тного в органах державноњ служби зайн¤тост≥.

Ѕезроб≥тт¤ вважаЇтьс¤, з одного боку, важливим стимул¤тором активност≥ працюючого населенн¤, а з ≥ншого - великим сусп≥льним лихом. ¬с≥ крањни св≥ту прикладають багато зусиль дл¤ подоланн¤ безроб≥тт¤, але жодн≥й ще не вдалос¤ л≥кв≥дувати його повн≥стю. ¬загал≥ експерти ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ прац≥ вважають, що найближчими роками в середньому в св≥т≥ р≥вень безроб≥тт¤ дос¤гне 10% ≥ повн≥стю л≥кв≥дувати його не зможе жодна крањна.

Ѕезроб≥тт¤ не може бути доц≥льним н≥ в економ≥чному, н≥ в соц≥альному план≥, оск≥льки його зростанн¤ створюЇ ц≥лий комплекс проблем: скорочуЇтьс¤ куп≥вельна спроможн≥сть населенн¤, бюджет втрачаЇ платник≥в податк≥в, п≥дприЇмство - персонал. «ростають ризик соц≥ального напруженн¤, додатков≥ витрати на п≥дтримку безроб≥тних.

—учасн≥ теор≥њ ринку прац≥ розр≥зн¤ють переважно три типи безроб≥тт¤: фрикц≥йне (пов'¤зане з пошуками або оч≥куванн¤м роботи, що в≥дпов≥даЇ квал≥ф≥кац≥њ безроб≥тних, њхн≥м уподобанн¤м щодо умов прац≥), структурне ( Ї насл≥дком зм≥н у структур≥ споживчого попиту ≥ в технолог≥¤х, що зм≥нюють структуру загального попиту на робочу силу) й цикл≥чне (спричин¤Їтьс¤ спадом виробництва). ‘рикц≥йне та структурне безроб≥тт¤ мають б≥льш-менш сталий характер ≥ разом утворюють природне безроб≥тт¤, що в≥ддзеркалюЇ реальн≥ адаптац≥йн≥ можливост≥ в економ≥ц≥.

” залежност≥ в≥д причин вив≥льненн¤ робочоњ сили безроб≥тт¤ Ї добров≥льним та вимушеним. ƒо добров≥льного в≥днос¤ть фрикц≥йне та ≥нституц≥йне безроб≥тт¤ (створюЇтьс¤ ≥нститутом соц≥ального захисту безроб≥тних, а також п≥двищенн¤м гарантованого м≥н≥муму зароб≥тноњ плати).

ƒо вимушеного безроб≥тт¤ в≥днос¤тьс¤ так≥ види: технолог≥чне, структурне, конверц≥й- не, економ≥чне, маржинальне ≥ молод≥жне. ¬имушене безроб≥тт¤ в умовах економ≥ки з деформованими ринковими в≥дношенн¤ми виступаЇ ¤к приховане, що пов'¤зане з так званою зайн¤т≥стю.

¬ залежност≥ в≥д величини часового ≥нтервалу безроб≥тт¤ може бути тривалим (4 - 8 м≥с¤ц≥в), довготривалим (8 - 18 м≥с¤ц≥в) ≥ заст≥йним (б≥льше 18-ти м≥с¤ц≥в); може бути прихованим ≥ легал≥зованим.

” зв'¤зку з тим, що економ≥чн≥, моральн≥ та соц≥альн≥ втрати в≥д безроб≥тт¤ велик≥, ур¤ди вс≥х крањн прикладають зусилл¤, щоб дос¤гти зниженн¤ безроб≥тт¤ нижче природного або нормального р≥вн¤. “ому вводитьс¤ ще одне пон¤тт¤ - оптимального безроб≥тт¤, що означаЇ безроб≥тт¤, р≥вень ¤кого нижче природного. ƒосв≥д багатьох крањн Ї св≥дченн¤м того, що в м≥ру пад≥нн¤ р≥вн¤ безроб≥тт¤ нижче природного, випуск продукц≥њ зб≥льшуЇтьс¤ вище потенц≥йного. ≤ тут ми зустр≥чаЇмос¤ з таким парадоксом, що нав≥ть при дос¤гненн≥ оптимального р≥вн¤ безроб≥тт¤ добробут населенн¤ на максимальному р≥вн≥ не забезпечуЇтьс¤. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥докд≥њ закон≥в ринковоњ економ≥ки: ≥снуЇ т≥сний зв'¤зок ≥ залежн≥сть зароб≥тноњ плати, ц≥н на споживч≥ товари в≥д розм≥р≥в безроб≥тт¤.

 онституц≥¤ ”крањни про право на працю та трудову д≥¤льн≥сть(–озд≥л ? ?):

-  ожен маЇ право на працю, що включаЇ можлив≥сть заробл¤ти соб≥ на житт¤ працею, ¤ку в≥н в≥льно обираЇ або на ¤ку в≥льно погоджуЇтьс¤(ст.43).

- ƒержава створюЇ умови дл¤ повного зд≥йсненн¤ громад¤нами права на працю, гарантуЇ р≥вн≥ можливост≥ у вибор≥ профес≥њ та роду трудовоњ д≥¤льност≥, реал≥зовуЇ програми профес≥йно-техн≥чного навчанн¤, п≥дготовки ≥ переп≥дготовки кадр≥в, в≥дпов≥дно до сусп≥льних потреб(ст.43).

-  ожен маЇ право на належн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥, на зароб≥тну плату, не нижчу в≥д визначеноњ законом(ст.43).

- √ромад¤нам гарантуЇтьс¤ захист в≥д незаконного зв≥льненн¤(ст.43).

-  ожен, хто працюЇ, маЇ право на в≥дпочинок(ст.45).

-  ожен маЇ право на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, ¤ка не заборонена законом(ст.42).

- √ромад¤ни мають право на соц≥альний захист, що включаЇ право на забезпеченн¤ њх у раз≥ повноњ, частковоњ або тимчасовоњ втрати працездатност≥, втрати годувальника, безроб≥тт¤ з належних в≥д них обставин, у старост≥ та ≥нших випадках, передбачених законом(ст.46).

- ÷е право гарантуЇтьс¤ загальнообов'¤зковим державним соц≥альним страхуванн¤м за рахунок страхових внеск≥в громад¤н, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, а також бюджетних та ≥нших джерел соц≥ального забезпеченн¤(ст.46).

ƒержавна служба зайн¤тост≥

ƒержавна служба зайн¤тост≥ - Їдина в украњнському сусп≥льств≥ державна соц≥альна установа, ¤ка на засадах соц≥ального страхуван¤ щор≥чно надаЇ на безоплатн≥й основ≥ широкий спектрсоц≥альних послуг майже 3 млн. незайн¤тих та безроб≥тних громад¤н р≥зного в≥ку, стат≥, нац≥ональност≥ на вс≥й територ≥њ ”крањни.

ƒержавна служба зайн¤тост≥ прид≥л¤Ї велику увагу формуванню активноњ повед≥нки безроб≥тних на ринку прац≥, усв≥домленнютого, що вони сам≥ Ї творц¤ми свого майбутнього, налагоджуЇ ефективне сп≥вроб≥тництво з работодавц¤ми, сп≥льно з м≥сцевими органами державноњ виконавчоњ влади вдосконалюЇ механ≥зм њх зац≥кавленост≥ у створенн≥ робочих м≥сць, особливо дл¤ соц≥ально незахищених верств населенн¤.

 р≥м того центральн≥ зайн¤тост≥ провод¤тьс¤ сем≥нари з самост≥йного пошуку роботи, трен≥нги та ¤рмарки ваканс≥й ≥ профес≥й, нац≥лен≥ на п≥двищенн¤ власноњ активност≥ безроб≥тних у процес≥ пошуку роботи, на ор≥Їнтуванн¤ њх щодо в≥дкритт¤ власноњ справи. ” раз≥ неможливост≥ надати п≥дход¤щу роботу безроб≥тному може бути запропоновано пройти профес≥йну переп≥дготовку або п≥двищити свою квал≥ф≥кац≥ю.  р≥м працевлаштуванн¤ ос≥б на пост≥йно д≥юч≥ м≥сц¤, рег≥ональн≥ центри зайн¤тост≥ сп≥льно з органами м≥сцевоњ влади орган≥зовують оплачуван≥ громадськ≥ роботи (загальнодоступн≥ види тимчасовоњ трудовоњ д≥¤льност≥ громад¤н, ¤к≥ не потребують спец≥альноњ квал≥ф≥кац≥њ ≥ виконуютьс¤ на догов≥рн≥й основ≥).

—пец≥ал≥сти державноњ служби зайн¤тост≥ нададуть необх≥дну ≥нформац≥ю (про стан ринку прац≥, потребу п≥дприЇмств в квал≥ф≥кованих кадрах, перспективи розвитку ринку профес≥й, вимоги до профес≥й, можливост≥ профес≥йного росту ≥ самовдосконаленн¤ в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥, можливост≥ в≥дкритт¤ власноњ справи ≥ т. д.). ¬они допоможуть ви¤вити нахили, зд≥бност≥, об'Їктивно оц≥нити своњ особист≥ ¤кост≥, розробити ≥ндив≥дуальний план розвитку кар'Їри, а також порад¤ть ту сферу д≥¤льност≥, ¤ка в≥дпов≥датиме ≥ндив≥дуальним можливост¤м безроб≥тного.

ўо ж до роботодавц≥в, то њм надаЇтьс¤ допомога у швидкому та ¤к≥сному п≥дбор≥ прац≥вник≥в ≥з числа безроб≥тних, п≥дготовц≥ спец≥ал≥ст≥в на конкретн≥ робоч≥ м≥сц¤ ≥ т. д.

√ромад¤ни, що потребують спец≥ального захисту (ж≥нкам, молод≥, особам передпенс≥йного в≥ку) нададуть у центр≥ зайн¤тост≥ допомогу в пошуку п≥дход¤щоњ роботи та спри¤нн¤ у працевлаштуванн≥, виплату допомоги по безроб≥ттю, њм створюютьс¤ окрем≥ п≥льги.

≤нтерв'ю з прац≥вниками „ерн≥г≥вських м≥ського, обласного та районного центр≥в зайн¤тост≥:

«агальн≥ питанн¤ щодо ≥нтерв'ю:

ѕр≥звище, ≥м'¤ та по-батьков≥ представника; посада.

ќсновне завданн¤ вашого центру ≥ чи дос¤гаЇте ви усп≥х≥в щодо його виконанн¤?

«ростаЇ безроб≥тт¤ чи спадаЇ в пор¤вн¤нн≥ з 2003р.?

яка усп≥шн≥сть вашоњ д≥¤льност≥?

який час безроб≥тна людина може сто¤ти на обл≥ку? яку допомогу надаЇ служба?

як≥ профес≥њ чи спец≥альност≥ зараз мають найб≥льший попит роботодавц≥в?

Ћюди ¤коњ спец≥альност≥ найб≥льше потребують вашоњ допомоги?

„и зостаютьс¤ задоволеними в≥д вашоњ допомоги ¤к роботодавц≥, так ≥ найман≥ прац≥вники?

„ерн≥г≥вський м≥ський центр зайн¤тост≥ вул. ѕопудренка, 14

ѕолевиченко ќ. ћ. - головний спец≥ал≥ст в≥дд≥лу п≥дтримки безроб≥тних.

”сп≥х≥в, звичайно ж, дос¤гаЇмо, а нашим завданн¤м Ї орган≥зац≥¤ Їдиноњ технолог≥њ незайн¤того населенн¤, ¤ка створюЇ важливий елемент новоњ адаптованоњ до умов ринку системи соц≥ального захисту ≥ самозахисту населенн¤, п≥двищуЇ ефективн≥сть роботи державноњ служби зайн¤тост≥ щодо наданн¤ соц≥альних послуг безроб≥тним громад¤нам ≥ роботодавц¤м.

¬ основу технолог≥њ покладено дотриманн¤ таких принцип≥в орган≥зац≥њ роботи персоналу, ¤к синхронн≥сть ≥ пропорц≥йн≥сть, пр¤моточн≥сть ≥ безперервн≥сть, спец≥ал≥зац≥¤ ≥ кооперуванн¤ прац≥.

3. ¬ пор≥вн¤нн≥ з 2003 роком знизивс¤ р≥вень безроб≥тт¤. «а вересень до уваги кл≥Їнт≥в

було запропоновано 1526 ваканс≥й, 605 громад¤н знайшли роботу.

4. «а с≥чень - вересень 2004р. ми дос¤гли таких усп≥х≥в:

а) чисельн≥сть незайн¤того населенн¤, що перебувало на обл≥ку - 12389 чол.;

б) зареЇстровано - 8466чол. (134.7% - в≥дпов≥дно до пер≥оду 2003р.);

в) працевлаштувалис¤ - 5607 чол. (126.1% - в≥дпов≥дно до 2003р.);

г) проходило профес≥йне навчанн¤ - 1124 чол. (102%);

д) брало участь у громадських роботах - 2063 чол. (102.4%);

е) зн¤то з обл≥ку - 2794 чол. (83%);

Ї) чисельн≥сть незайн¤того населенн¤ на к≥нець вересн¤ - 3988 чол.

5. Ѕезроб≥тна людина може сто¤ти на обл≥ку необмежений пер≥од або ж до тих п≥р,

доки не працевлаштуЇтьс¤ чи в≥дмовитьс¤ в≥д допомоги нашого центру за власним

бажанн¤м.

«араз потр≥бн≥ висококвал≥ф≥кован≥ спец≥ал≥сти будь-¤кого проф≥л¤. јле зокрема

йде перенасищенн¤ юрист≥в, економ≥ст≥в, бугалтер≥в, натом≥сть, залишаЇтьс¤ нестача в таких спец≥альност¤х, ¤к: токар, верстатник, електрик, ткач, газоварювальник, фрезерувальник ≥ т. д. ћають попит також вузьк≥ спец≥альност≥ (наприклад, маркетинг).

«вичайно ж звертаютьс¤ люди р≥зних спец≥альностей, але найб≥льше - педагоги.

Ѕезперечно, ми намагаЇмос¤ ¤к найб≥льше задовольнити обидв≥ сторони. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в це вдаЇтьс¤ нашому центру, але не завжди.

ќбласний центр зайн¤тост≥ вул.  оцюбинського, 40

«аступник начальника в≥дд≥лу орган≥зац≥њ спри¤нн¤ працевлаштуванн¤ √азука ≤гор √ригорович.

ќсновне завданн¤ нашого центру зайн¤тост≥: забезпеченн¤ соц≥альноњ гарант≥њ незайн¤тому населенню шл¤хом працевлаштуванн¤, навчанн¤, перенавчанн¤, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, профор≥Їнтац≥њ, орган≥зац≥¤ громадських роб≥т ≥ т. д. ћи нама- гаЇмось зробити все, що в≥д нас залежить.

Ѕезроб≥тт¤ спадаЇ пор≥вн¤но з 2003р. «окрема, виконуютьс¤ показники передбачен≥ "ѕрограмою зайн¤тост≥ населенн¤ област≥ на затвердженн¤ 2004р.".

¬ минулому роц≥ в нашому ќ÷« на обл≥ку сто¤ло - 53444 чол., а в 2004р. - 52603.

ќтже, можна зробити висновок, що чисельн≥сть людей, що сто¤ть на обл≥ку, зменшуЇтьс¤ в пор≥вн¤нн≥ з 2003роком.

 онкретний час звичайно не регламентуЇтьс¤,але служба робить все можливе, що б

тривал≥сть безроб≥тт¤ зменшити.

Ћюдин≥ надаЇтьс¤ допомога в п≥дбор≥ необх≥дноњ роботи, наданн≥ матер≥альноњ допомоги в пер≥од безроб≥тт¤.

ћають дуже великий попит на ринку прац≥ буд≥вельн≥ ≥ ≥нструментальн≥ спец≥альност≥, в ¤ких саме ≥ спостер≥гаЇтьс¤ нестача.

÷е переважна б≥льш≥сть ос≥б, що зареЇстрован≥ в державн≥й служб≥ зайн¤тост≥, що

Ќе користуютьс¤ попитом (юристи, економ≥сти, бухгалтери) або люди взагал≥ без спец≥альноњ осв≥ти.

÷е, звичайно ж питанн¤ не до нас, а до работодавц≥в ≥ найманих прац≥вник≥в, але ¤

вважаю, що в ¤к≥йсь м≥р≥ вони Ї задоволеними.

–айонний центр зайн¤тост≥ вул. Ўевченка, 103

ѕров≥дний спец≥ал≥ст в≥дд≥лу працевлаштуванн¤ - —н≥тко —. ¬.

ƒос¤гаЇмо, а завданн¤ центру Ї шуканн¤ працевлаштуванн¤ незайн¤тоњ частини населенн¤ шл¤хом розгортанн¤ р≥зних активних програм спри¤нн¤ зайн¤тост≥ (створенн¤ банку ваканц≥й, спри¤нн¤ самозайн¤тост≥ ≥ таке ≥нше).

—початку року до служби звернулос¤ 1169 ос≥б, а р≥вень безроб≥тт¤ щодо 2003 року зменшивс¤ на 112ос≥б.

«а 9 м≥с¤ц≥в центром зайн¤тост≥ було працевлаштовано 595 ос≥б, пройшло профнавчанн¤ 152 особи, брало участь у громадських роботах - 497 ос≥б.

Ћюдина передпенс≥йного в≥ку може сто¤ти на обл≥ку 720 календарних дн≥в, молодь п≥сл¤ зак≥нченн¤ навчального закладу, демоб≥л≥зован≥ з в≥йськовоњ служби - 180 календарних дн≥в, а решта - 360 дн≥в служба надаЇ матер≥альну допомогу.

Ќайб≥льший попит роботодавц≥в мають так≥ профес≥њ, ¤к л≥кар, тесл¤р, електрик, продавець, тракторист, мал¤р-штукатур ≥ ≥нш≥.

ƒо нас за допомогою звертаютьс¤ переважно юристи, програм≥сти, бухгалтери.

я думаю що так, бо наш центр намагаЇтьс¤ ¤кнайповн≥ше задовольнити обидв≥ сторони.

—оц≥олог≥чне опитуванн¤ населенн¤ м≥ста „ерн≥гова на тему: "Ѕезроб≥тт¤ в нашому м≥ст≥"

«апитанн¤ дл¤ проведенн¤ соц≥олог≥чного опитуванн¤:

а) „и вважаЇте ви безроб≥тт¤ д≥йсно проблемою ≥ чи турбуЇ вона вас?

б) ’то на вашу думку винен в т≥й ситуац≥њ щодо безроб≥тт¤, що склалась у нас?

в) як≥ методи боротьби з ним?

г) ¬и працюЇте, стоњте на б≥рж≥, в центр≥ зайн¤тост≥?

д) «вертались ви до центру зайн¤тост≥ чи знаЇте взагал≥ про його ≥снуванн¤?

1. ћ≥ротн≥ченко Ќ≥на ≤ван≥вна, 29 рок≥в

а) Ѕезроб≥тт¤ - це дуже важлива проблема, ¤ка турбуЇ мене.

б) я вважаю, що винна держава, ¤ка довела до кризи п≥дприЇмств, до зменшенн¤ робочих м≥сць.

в) ¬≥дкривати п≥дприЇмства.

г) я працюю медсестрою в обласному госп≥тал≥ дл¤ ≥нвал≥д≥в та ветеран≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни.

д) Ќе зверталас¤ до центру зайн¤тост≥, але знаю про його ≥снуванн¤.

2. ƒенесенко ¬олодимирович ћиколайович, 36 рок≥в

а) Ѕезроб≥тт¤ дл¤ мене не проблема ≥ не турбуЇ мене.

б) Ќа мою думку винна держава.

в) ѕотр≥бно працювати, працювати ≥ ще раз працювати. ћожна займатис¤ приватною

справою(наприклад, торгувати). якщо хочеш, то знайдеш, де заробити грош≥.

г) я не працюю ≥ не стою на б≥рж≥.

д) «вертавс¤, центр зайн¤тост≥ знайшов мен≥ роботу, але ¤ попрацював 2 м≥с¤ц≥ ≥ залишив њњ.

3.  олосова ™вген≥¤ ќс≥повна, 80 рок≥в

а) я вважаю це проблемою, але вона мене не турбуЇ, бо ¤ пенс≥онер ≥ отримуЇ пенс≥ю.

б) ѕричинами ситуац≥њ Ї зменшенн¤ робочих м≥сць, не працюють п≥дприЇмства ≥

фабрики.

в) ѕовинн≥ запрацювати п≥дприемства, потр≥бно в селах в≥дновити колгоспи, ферми.

г) я пенс≥онерка.

д) ѕро його ≥снуванн¤ знаю, але не зверталась.

4. ƒеркач ќлена √енад≥њвна, 20 рок≥в

а) Ѕезроб≥тт¤ в наш час- дуже важлива проблема, вона хвилюЇ мене.

б) ¬инна держава.

в) Ќе знаю.

г) я працюю кондитером на пекарн≥ "≈фес".

д) «наю про його ≥снуванн¤.

5. ƒзюба “ет¤на ≤ван≥вна, 32 роки

а) “ак. Ѕезроб≥тт¤- це д≥йсно проблема у нашому м≥ст≥.

б) ћабуть, кер≥вники нашоњ влади.

в) ѕотр≥бно в≥дкривати державн≥ п≥дприЇмства ≥ працевлаштувати ¤кнайб≥льше людей,

¤к≥ цього потребують.

г) ƒогл¤дала за дитиною, а на цей час стою на б≥рж≥ з метою працевлаштуванн¤.

6. Ќ≥на ≤ван≥вна, 68 рок≥в

а) Ѕезроб≥тт¤ мене дуже хвилюЇ, тому що моњ д≥ти безроб≥тн≥ ≥ зараз знаход¤тьс¤ в пошуку роботи.

б) „астково винн≥ люди, а в де¤к≥й м≥р≥ ≥ влада.

в) Ќе знаю.

г) я пенс≥онер.

д) Ќе зверталась, але знаю, що в≥н ≥снуЇ.

7. Ўум≥лова “ет¤на √еорг≥вна, 44 роки

а) Ќа мою думку, безроб≥тт¤ - це дуже серйозна проблема.  ожного дн¤ все б≥льше людей втрачаЇ роботу, а дуже багато зовс≥м не можуть њњ знайти.

б) ¬лада.

в) Ќе допускати закритт¤ завод≥в, п≥дприЇмств ≥ намагатис¤ спри¤ти в≥дкриттю нових.

г) я працюю на п≥дприЇмств≥ "’≥мволокно".

д) Ќ≥, не зверталась.

“аким чином, можна зробити висновок, що частину населенн¤ м. „ерн≥гова зовс≥м не турбуЇ проблема безроб≥тт¤ (це, переважно, люди пенс≥йного в≥ку, що отримують пенс≥ю, люди середнього в≥ку, ¤к≥ спок≥йно працюють або ж не працюють ≥ живуть за кошти одного з член≥в своЇњ с≥м'њ). ƒруга частина населенн¤ (це, переважно, молодь п≥сл¤ зак≥нченн¤ навчальних заклад≥в та ≥нш≥, що сто¤ть на обл≥ку в центр≥ зайн¤тост≥) розум≥Ї ситуац≥ю, але вважаЇ, що винна, майже у всьому, влада, ≥ пропонуЇ зб≥льшувати к≥льк≥сть робочих м≥сць, не думаючи, що це аж н≥ ¤к не приведе до вир≥шенн¤ проблеми.

«в≥т про д≥¤льн≥сть групи

Ќаша група складаЇтьс¤ з 10 чолов≥к. Ќад завданн¤ми працюЇмо разом.  ер≥вником групи Ї ќвд≥Їнко ¬алентина.  ожен член колектива маЇ р≥вн≥ обов'¤зки ≥ права.

ƒл¤ дос¤гненн¤ бажаних результат≥в при виконанн≥ проекту ми под≥лилис¤ на дек≥лька групок. јн≥к≥на ќлександра, ’уторна ёл≥¤ ≥ ќвд≥Їнко ¬алентина сп≥лкувались з представниками м≥ського центру зайн¤тост≥, “рет¤к јртем ≥ ƒерев'¤нко ќльга - з представниками обласного центру, а –удник ≤рина ≥ —авченко Ќатал≥¤ - районного. ∆уренко ћарина ≥ ƒурицька ≤рина опитували населенн¤ м≥ста, а ƒоценко Ќатал≥¤ шукала в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю по б≥бл≥отеках. Ќад мета-планом працювали вс≥м колективом.

ўо ж до проекту "Ѕезроб≥тт¤ в „ерн≥гов≥", то ми поставили мету роботи, дл¤ розв'¤занн¤ ¤коњ знайшли законодавчу базу, вивчили л≥тературу по проблем≥ безроб≥тт¤, в≥дв≥дали м≥ський, обласний та районний центри зайн¤тост≥, провели соц опитуванн¤ населенн¤ м≥ста.

Ѕезроб≥тт¤ - це найболюч≥ша проблема кожноњ крањни. ѕовн≥стю здолати його не вдалось в жодн≥й держав≥ св≥ту(нав≥ть у крањнах з розвинутою, соц≥ально ор≥Їнтованою економ≥кою простежуЇтьс¤ де¤кий в≥дсоток безроб≥тних). « одного боку, безроб≥тт¤ стимулюЇ активн≥сть працюючого населенн¤, а з ≥ншого - Ї сусп≥льним лихом. ¬ ”крањн≥ воно Ї також великою проблемою, особливо в цей час. –ан≥ше к≥льк≥сть безроб≥тних була невисока ≥ приблизно стала, а тепер, у зв'¤зку з загостреною пол≥тичною ситуац≥Їю в держав≥, ц¤ проблема в≥д≥йшла на другий план. «вичайно ж, центри зайн¤тост≥, ¤к≥ Ї майже в кожному населеному пункт≥, ведуть дуже активну д≥¤льн≥сть щодо працевлаштуванн¤ людей, проте повна л≥кв≥дац≥¤ безроб≥тт¤ Ї практично неможливою. як п≥дсумок, можна сказати, що в кожн≥й крањн≥ повинн≥ зд≥йснюватись заходи, проводитись реформи дл¤ покращенн¤ трудовоњ д≥¤льност≥ населенн¤ ≥ зменшенн¤ к≥лькост≥ безроб≥тних.



Ќа головну



Hosted by uCoz