¬≥дносини у с≥м'њ



‘ункц≥њ с≥м'њ

 ожна с≥м'¤ маЇ своњ обов'¤зки перед сусп≥льством, державою ≥ в першу чергу перед тими хто живе разом. ¬ ус≥ часи ц≥ обов'¤зки були р≥зн≥, зм≥нюючись ≥ набуваючи ≥ншоњ ¤кост≥. ќдними з основних обов'¤зк≥в або функц≥й с≥м'њ Ї: в≥дтворююча, виховна, господарсько-побутова.

1. ‘ункц≥¤ в≥дтворенн¤ пов'¤зана з необх≥дн≥стю ≥снуванн¤ людини, ¤к б≥олог≥чного виду. ¬ багатьох крањнах ™вропи ≥ в ”крањн≥ також ц¤ функц≥¤ переживаЇ кризу: зменшилась к≥льк≥сть шлюб≥в, знизилась народжуван≥сть, поглиблюЇтьс¤ процес стар≥нн¤ населенн¤. ¬се це зумовило демограф≥чну кризу в ”крањн≥.

2. ‘ункц≥¤ вихованн¤ засв≥дчуЇ, ¤к в≥дбуваЇтьс¤ процес вихованн¤, ¤к≥ пр≥оритети йому надаютьс¤. јле в часи зм≥н у сусп≥льств≥ саме с≥м'¤ стаЇ механ≥змом моральноњ, психолог≥чноњ п≥дтримки людини. «береженн¤ с≥мейних традиц≥й ось, що стаЇ головним в пер≥оди ≥сторичних випробувань. —аме в с≥м'њ з'¤вл¤ютьс¤ ≥ акумулюютьс¤ родинн≥ ц≥нност≥, формуЇтьс¤ ≥сторична самосв≥дом≥сть людини, њњ горд≥сть за свою с≥м'ю, св≥й народ, в≥ра в його майбутнЇ. ¬ с≥м'њ закладаютьс¤ основи вихованн¤ та формуванн¤ майбутньоњ особистост≥, через нењ передаютьс¤ нащадкам духовн≥ надбанн¤, життЇвий досв≥д, трудов≥ навички, нац≥ональний ментал≥тет.

3. √осподарська-побутова функц≥¤ безпосередньо пов'¤зана з попередньою. «≥ створенн¤м с≥м'њ у подружж¤ виникають зобов'¤занн¤ одне перед одним. ¬ першу чергу це пов'¤зано з≥ сп≥льною трудовою д≥¤льн≥стю у с≥м'њ. ѕрац¤ необх≥дна р≥ч у житт≥ кожноњ людини. «авд¤ки прац≥ вона здобуваЇ визнанн¤ ≥ заслуговуЇ на повагу тих, хто њњ знаЇ. —аме в с≥м'њ вс≥ починають вчитис¤ в≥дпов≥дальност≥ ≥ обов'¤зок кожного виконувати будь-¤ку роботу. —п≥льне веденн¤ домашнього господарства ≥ економ≥чне забезпеченн¤ с≥м'њ в сучасних умовах обумовлене зм≥ною ролей, що в≥д≥грають в с≥м'њ ж≥нки. ¬се част≥ше саме вони перебирають на себе функц≥њ годувальника. ѕом≥тно посиливс¤ ≥ процес в≥докремленн¤ молод≥, ¤ка самост≥йне веде своЇ господарство. Ќеаби¤ке значенн¤ набуваЇ ≥ шлюбний контракт, за ¤ким розпод≥л¤ютьс¤ рол≥ член≥в с≥м'њ у веденн≥ господарства. јле дуже важливо знати, що добробут с≥м'њ залежить в≥д сп≥льноњ прац≥ вс≥х член≥в родини по його дос¤гненню. ћолодше покол≥нн¤ вчитьс¤ на прикладах своњх батьк≥в економно вести господарство, заощаджувати грош≥. ≤ ми можемо це засв≥дчити на прикладах багатьох украњнських с≥мей, можливо ≥ на ¬аш≥й.

—≥мейний бюджет

—кладовою ц≥Їњ господарсько-побутовоњ функц≥њ Ї с≥мейний бюджет, сукупн≥сть доход≥в та витрат с≥м'њ на певний пер≥од. —≥мейний бюджет Ї основою економ≥чного житт¤ родини. ѕитанн¤ пов'¤зан≥ з грошима Ї дуже важливими дл¤ вс≥х член≥в родини.

—≥мейний бюджет

ƒоходна частина

«ароб≥тна плата член≥в с≥м'њ

ѕенс≥њ, стипенд≥њ, прем≥њ

≤ндив≥дуальна трудова д≥¤льн≥сть

ƒоходи в≥д земельноњ д≥л¤нки, п≥дсобного господарства

јкц≥њ

ѕодарунки

¬идаткова частина

1. ¬итрати на харчуванн¤, квартплату, транспорт, господарч≥ ц≥л≥, од¤г

2.  ультурн≥ заходи

3. ¬итрати на в≥дпочинок

4. ¬итрати на л≥куванн¤, осв≥ту

5.  ишеньков≥ грош≥

—≥мейний бюджет повинен задовольн¤ти розумн≥ потреби член≥в с≥м'њ, а значить у його плануванн≥ ≥ розпод≥л≥ мають право брати участь ≥ д≥ти. ≤нформован≥сть вс≥х член≥в с≥м'њ щодо бюджету створюЇ розум≥нн¤ першочергових витрат, необх≥дних в першу чергу вс≥м членам с≥м'њ. –≥вноправн≥сть, взаЇмна дов≥ра, розум≥нн¤ потреб ≥нших - ось ц≥ фактори, що спри¤ють по¤в≥ демократичним нормам с≥мейного бюджету. як зробити так, щоб н≥хто не в≥дчував себе забутим ≥ обманутим? ¬ багатьох с≥м'¤х вс≥ грош≥, що надход¤ть витрачаютьс¤ в залежност≥ в≥д необх≥дност≥.

ћайже у вс≥х с≥м'¤х постала проблема кишенькових грошей: де¤к≥ батьки вважають безп≥дставними вимоги д≥тей мати так≥ грош≥. јле в б≥льшост≥ с≥мей кишеньковими вважають грош≥ подарован≥ або зароблен≥ самими д≥тьми. ƒе¤к≥ с≥м'њ не мають такоњ к≥лькост≥ грошей, щоб дозвол¤ти д≥т¤м ними в≥льно, на св≥й розсуд розпор¤джатис¤. ѕросто необх≥дно зрозум≥ти, що треба виходити з реальноњ ситуац≥њ ≥ не вимагати незд≥йсненного. ¬имагати ж в≥д батьк≥в плати за прибиранн¤ к≥мнати, або ¤коњсь ≥ншоњ роботи по дому по крайн≥й м≥р≥ буде вигл¤дати см≥шно. ¬ б≥льшост≥ демократичних крањн це питанн¤ вир≥шуЇтьс¤ в кожному випадку окремо, в межах закон≥в, моральних норм ≥ правил сп≥в≥снуванн¤, прийн¤тих в держав≥.

—тосунки в с≥м'њ

—≥мейн≥ в≥дносини охоплюють ус≥ основн≥ види д≥¤льност≥: в≥д навчанн¤ до в≥дпочинку. ≤ кожен знаЇ, що будь-¤кий процес д≥¤льност≥ вимагаЇ кер≥вництва. ¬дома такими кер≥вниками Ї батько ≥ мати. „асто влада в дом≥ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ встановлених правил. ¬они можуть бути розумн≥ ≥ тод≥ будуть сприйматис¤ вс≥ма членами родини ¤к належне ≥ ¤к≥ беззаперечно њм будуть п≥дкор¤тис¤. јле пор¤док ≥ дисципл≥на повинн≥ бути дл¤ вс≥х однаков≥.  оли немаЇ подв≥йних стандарт≥в (тоб≥ можна, а мен≥ н≥), то ц≥ правила Ї гарант≥Їю усп≥ху ≥ злагоди в с≥м'њ. Ѕатьки повинн≥ д≥йти згоди у тому, що маЇ бути законом правл≥нн¤ у дом≥. Ќе та с≥м'¤ може бути м≥цною, в ¤коњ немаЇ проблем ≥ конфл≥кт≥в, а та, ¤ка долаЇ ус≥ перешкоди. “≥льки у злагод≥ ≥ любов≥ може ≥снувати пор¤дн≥сть, щир≥сть, працелюбн≥сть. ÷≥ ц≥нност≥ були, Ї ≥ залишатьс¤ назавжди характерними ознаками демократичних с≥мейних в≥дносин. ј ¤кщо у с≥м'њ пануЇ негативне ставленн¤ одне до одного, то це породжуЇ конфл≥кти, недов≥ру, а то й ненависть.

¬ кожн≥й с≥м'њ бажано намагатис¤ дос¤гти того, щоб взаЇмов≥дносини член≥в с≥м'њ були побудован≥ на позитивних емоц≥¤х сп≥льних ≥нтерес≥в. ÷е не значить, що власн≥ ≥нтереси треба беззаперечно п≥дпор¤дкувати потребам ≥нших член≥в с≥м'њ, будь то д≥ти, або доросл≥. јле ¤кщо ц≥л≥ ≥ потреби висуваютьс¤ сп≥льно, то вони стають сп≥льними ц≥л¤ми кожного члена с≥м'њ, що дуже важливо дл¤ с≥мейних в≥дносин.

—учасне швидкоплинне житт¤ створюЇ нестаб≥льн≥сть с≥мей. « одн≥Їњ сторони у зв'¤зку з технотронним виробництвом трудов≥ обов'¤зки д≥тей, що ще донедавна допомагали батькам у прац≥ звелись майже нан≥вець. јле матер≥альн≥ потреби член≥в с≥мей все зб≥льшуютьс¤, зростають ≥ вимоги по њх задоволенню. « ≥ншоњ сторони досв≥д старшого покол≥нн¤ не завжди в≥д≥граЇ роль дороговказу. «'¤вл¤ютьс¤ нов≥ економ≥чн≥ фактори, ¤к≥ ран≥ше не ≥снували ≥ про ¤к≥ батьки нав≥ть не здогадувались. “ому дуже часто приймати р≥шенн¤ молод≥й людин≥ приходитьс¤ самост≥йно. Ќа перший план виходить потреба не п≥дкоренн¤, а вихованн¤ ≥н≥ц≥ативи, демократичних ц≥нностей ≥ норм.

јвторитаризм чи демократизм?

јле не в ус≥х с≥м'¤х це зрозум≥ло. ¬ родин≥ можуть бути р≥зн≥ типи вихованн¤, р≥зн≥ п≥дходи до взаЇмод≥њ м≥ж ус≥ма членами с≥м'њ. ” ц≥лому можна вид≥лити два основних типи взаЇмов≥дносин у с≥м'њ: демократичний ≥ авторитарний.

ѕри демократичному стил≥ члени родини поважають один одного. Ѕатьки багато часу провод¤ть з д≥тьми, доброзичливо до них ставл¤тьс¤, поважають њх ≥нтереси, прагнуть допомогти.  оли виникаЇ сп≥р, то в≥н вир≥шуЇтьс¤ сп≥льно, враховуючи аргументи стор≥н. ” член≥в с≥м'њ розвиваЇтьс¤ здатн≥сть альтернативних форм повед≥нки, коли об'Їктивно висв≥тлюютьс¤ ¤к негативн≥, так ≥ позитивн≥ моменти у в≥дносинах м≥ж ними. —≥мейн≥ конфл≥кти обговорюютьс¤ на с≥мейних нарадах за участ≥ вс≥х, де вс≥ мають можлив≥сть вносити своњ пропозиц≥њ щодо вир≥шенн¤ конфл≥ктних ситуац≥й. ÷е згуртовуЇ родини ≥ додаЇ оптим≥зму.

–одина - це м≥сце, де з раннього дитинства вчать сп≥лкуватис¤ з ≥ншими людьми, вчать розум≥ти оточуюче дитину сусп≥льство ≥ њњ м≥сце в ньому. якщо дитин≥ дозвол¤ють брати участь у р≥зних м≥роприЇмствах разом з батьками, ¤кщо його думку вислуховують ≥ враховують, хоча б ≥нколи, то дитина вчитьс¤ демократичним традиц≥¤м, прийн¤тим у сусп≥льств≥. ¬она стаЇ впевненою у своњх силах ≥ у своњй необх≥дност≥ при вир≥шенн≥ сусп≥льних проблем. “од≥ батьки в≥р¤ть у своњх д≥тей, а д≥ти дов≥р¤ють своњм батькам .

јвторитарний стиль, навпаки, побудований на переконанн≥, що сила - найголовн≥ше. ѕри цьому батьки вважають, що вони краще знають, ¤к повинн≥ вести себе д≥ти, що њм потр≥бн≥ше. ÷е перекручене розум≥нн¤ влади, коли той кому належить кер≥вництво переконаний у правот≥ своњх д≥й. Ќа його думку йому краще в≥домо, ¤к треба робити його п≥длеглим. јле чи завжди це приносить користь? „и завжди мета виправдовуЇ засоби? ћожливо не все те благо, що дос¤гаЇтьс¤ примусом?

ƒуже часто повед≥нка батьк≥в обумовлена стереотипами, сформованими ще у дитинств≥ (њх самих так виховували). ¬они часто бувають незадоволен≥ своЇю дитиною, вважають њњ непристосованою до житт¤, ≥ в≥дпов≥дно негативно до нењ ставл¤тьс¤. —правами дитини так≥ батьки часто взагал≥ не ц≥кавл¤тьс¤, вважаючи, що н≥чого вона в цьому житт≥ дос¤гти не може. «в≥дси ≥ надм≥рний контроль, ≥ прагненн¤ в≥д≥рвати дитину в≥д реального житт¤, умовл¤нн¤ ≥ зал¤куванн¤, "висловлюванн¤" побажань, тобто пост≥йний пресинг.

ƒитина, що виросла в авторитарн≥й с≥м'њ нер≥шуча ≥ невпевнена в тому, чи маЇ вона право взагал≥ задавати питанн¤, що њњ ц≥кавл¤ть, висловлювати свою думку, розв'¤зувати проблеми.

ѕитанн¤ ≥ завданн¤

яку з перел≥чених у текст≥ п≥дручника ¬и вважаЇте найголовн≥шою? ј можливо вони однаково важлив≥? јргументуйте свою думку.

—твор≥ть власний бюджет умовноњ с≥м'њ з двох батьк≥в, д≥дус¤ ≥ двох д≥тей. Ќа ¤ких принципах в≥н буде побудований?

якби ¬ам необх≥дно було укладати шлюбний контракт, то ¤к≥ б пункти ¬и в нього включили.

’то з член≥в ¬ашоњ с≥м'њ маЇ найб≥льше прав, хто найменше?

яким ¬и бачите правила своЇњ майбутньоњ с≥м'њ?

Ќавед≥ть 5 характерних ознак авторитаризму ≥ 5 рис демократизму в с≥мейних в≥дносинах.

який стиль в≥дносин переважаЇ у знайомих ¬ам с≥м'¤х?

«авданн¤ (–есурси)

є1

Ѕатьки назвали в пор¤дку важливост≥ 7 причин, що ускладнюють вихованн¤ д≥тей.

ЌедостатнЇ матер≥альне забезпеченн¤.

Ќедостатньо часу.

Ќедостатн≥й педагог≥чний досв≥д.

ѕоган≥ житлов≥ умови.

Ќегативний вплив неформальних груп однол≥тк≥в на сина або доньку.

¬≥дсутн¤ допомога школи у вихованн≥.

Ќеспри¤тлива ситуац≥¤ в с≥м'њ.

„и погоджуЇтесь ¬и з ц≥Їю розстановкою?

якщо н≥, то розставте так, ¤к на ¬ашу думку повинн≥ сто¤ти ц≥ 7 пункт≥в, а пот≥м аргументуйте св≥й виб≥р.

є2

¬исловлюванн¤ великих

—вобода Ї право робити все, що дозволено законом.

Ў.ћонтеск'Ї

«акони потр≥бн≥ не т≥льки дл¤ того , щоб зал¤кувати громад¤н, але й дл¤ того, щоб допомагати њм.

¬ольтер

ћолод≥ властиво все робити посп≥хом.

Ўексп≥р

«асуджуючи вчинки ≥нших людей, згадуй своњ.

Ћ.ћ. “олстой

јвторитет ≥ дружба - вода ≥ вогонь, реч≥ р≥знор≥дн≥ ≥ ворож≥; р≥вн≥сть - умова дружби.

¬.√. Ѕел≥нський

Ќерозум≥нн¤ робить з друз≥в ворог≥в.

Ћ. ‘ейтвагнер

Ѕагато дит¤чих ≥гор - насл≥дуванн¤ д≥¤льност≥ дорослих.

я.  орчак

¬се, що ти зробиш дл¤ власних батьк≥в, те й чекай ≥ соб≥ в≥д д≥тей своњх.

ѕ≥ттак

ќдразу п≥сл¤ бога йде батько.

¬. ћоцарт

–озсудлив≥сть батька Ї найкраще навчанн¤ дл¤ д≥тей.

ƒемокр≥т

¬с≥м люд¤м властиво помил¤тис¤.

≈вр≥п≥д

Ќ≥ в чому не помил¤тись - це властив≥сть бог≥в.

ƒемосфен

якщо не висловлен≥ протилежн≥ думки, то н≥ з чого вибрати найкраще.

√еродот

Ќ≥хто не може бути н≥ всезнаючим, н≥ всемогутн≥м.

¬ерг≥л≥й

 оли люди сперечаютьс¤ тому, що прагнуть дос¤гти ≥стини, то сп≥р неминуче повинен припинитис¤, бо ≥стина буваЇ т≥льки одна.

јбу-ль-‘арадж

Ќайважлив≥ше завданн¤ цив≥л≥зац≥њ - навчити людину мислити.

“.≈д≥сон

ƒ≥йсна ознака, за ¤кою можна вп≥знати справжнього мудрец¤, - терпим≥сть.

√.≤бсен

якщо передсуди ≥ помилки минулого насильно з малих рок≥в укор≥н¤тьс¤ у вразлив≥й душ≥ дитини, то просв≥тництво ≥ удосконаленн¤ ц≥лого народу надовго затримаютьс¤ ц≥Їю нещасливою обставиною.

ћ.ƒобролюбов

„и потр≥бно сприймати все за чисту монету? „и варто привчити себе думати, критикувати? «розум≥ло, дл¤ молод≥, що починаЇ сусп≥льне житт¤ найважлив≥ше - не ст≥льки знати ≥ заучувати, ск≥льки навчитись думати, обговорювати ≥ нав≥ть критикувати. √оловне - треба навчитись думати самому ≥ не бо¤тис¤ власних думок, нав≥ть коли вони не сп≥впадають з тим, що здаЇтьс¤ правильним. Ѕез цього нема руху вперед.

ќ. оллонтай

як≥ з цих вислов≥в зац≥кавили ¬ас?

як≥ з цих вислов≥в ¬и запропонуЇте прочитати старшому покол≥нню?

як≥ вислови будуть корисн≥ ≥ дорослим, ≥ ¬ам?

є 3

« листа батьк≥в:

" ћ≥й син хоче отримувати кишеньков≥ грош≥.  оли в≥н дуже наполегливий, ¤ даю йому на морозиво або на ч≥пси, на CD або на в≥деоЕ јле давати грош≥ ¤к зароб≥тну плату - у мене виникаЇ ¤кийсь бар'Їр. ” своЇму дитинств≥ ¤ такого не пам'¤таю, а тепер у моњх знайомих також виникаЇ така проблема".

ƒайте пораду, що робити в так≥й ситуац≥њ?

„и виникали у ¬ас под≥бн≥ проблеми з батьками?

є 4

«аробл¤ти чи байдикувати?

ƒосл≥дженн¤ св≥дчать: с≥мдес¤т в≥дсотк≥в сучасних д≥тей

та п≥дл≥тк≥в хот≥ли б працювати у в≥льний час. јле не знають,

де знайти дл¤ себе безпечну ≥ ц≥каву роботу

„аси, коли метк≥ хлопчаки кидалис¤ з ганч≥ркою ≥ шампунем ледь не п≥д колеса вашого авто, змушуючи руку саму т¤гнутис¤ до гаманц¤, в≥дход¤ть в минуле. Ѕагато юних п≥дприЇмц≥в вважають це вже др≥бним ≥ неприбутковим б≥знесом. “а й м≥л≥ц≥¤ констатуЇ, що р≥зко зростаЇ травматизм серед таких стих≥йних мийник≥в автомоб≥л≥в. “ож ≥ не дивно, що прац≥вники ƒјѓ почали проган¤ти њх з найгар¤ч≥ших перехресть столиц≥Е

ќднак мен≥ пощастило натрапити на одну компан≥ю неподал≥к центру  иЇва: четверо хлопчак≥в ретельно вимивали новеньку "јуд≥". ’лопц≥ погодились розпов≥сти про де¤к≥ тонкощ≥ свого б≥знесу. —початку мили скло автомоб≥л≥в б≥л¤ св≥тлофора. ѕот≥м трохи приторговували бензином б≥л¤ автозаправок, коли з ним були перебоњ. “епер ось ход¤ть по  иЇву ≥ миють автомоб≥л≥.

¬с≥ вони з неповних та малозабезпечених с≥мей. ѕрим≥ром, ¬≥тька з —ашком виховуЇ одна мама, з батьком вони розлучилис¤ к≥лька рок≥в тому, а маминоњ зарплатн≥ б≥бл≥отекар¤ вистачаЇ лише на харчуванн¤, та й то дуже скромне. ” ќлега, за його словами, Ї лише старенька бабус¤, батьки ж померли. Ћ≥дером њхньоњ "арт≥л≥", з усього видно, Ї худорл¤вий, небагатосл≥вний ≤гор. ” нього Ї ≥ тато ≥ мама, ¤ка не працюЇ, а ще братик ≥ сестричка. «арплата батька невелика. ”с≥ хлопц≥ в≥ддають частину грошей у своњ с≥м'њ.

’то вони - майбутн≥ б≥знесмени чи жертви обставин, ¤к≥ призвели до зубож≥нн¤ њхн≥х батьк≥в? «акони ринку невблаганно диктують своњ умови ≥ вже майже н≥кого не дивуЇ, що наш≥ д≥ти, н≥чим не гребуючи, вчатьс¤ "робити грош≥". јле разом ≥з зароб≥тками прийшли до них ≥ жорсток≥ б≥йки за м≥сце п≥д сонцем, небезпека рекету, часом не по-дит¤чому важка прац¤, здирства приниженн¤. «вичайно, не в≥д доброго житт¤ ц≥ хлопц≥ миють чуж≥ авто. ќднак це поки що один з найприбутков≥ших вид≥в п≥дл≥ткового б≥знесу. јле ж ≥ не вс≥ батьки погод¤тьс¤ заради поповненн¤ свого убогого с≥мейного бюджету ризикувати житт¤м чи здоров'¤м дитини. “о ¤к же бути?

«а матер≥алами журналу "—≥м'¤", 1999




На головну


Hosted by uCoz