“рудове право



ѕредмет та джерела трудового права.

“рудове право - самост≥йна галузь права, що регулюЇ в≥дносини м≥ж прац≥вником ≥ власником чи уповноваженим ним органом або ≥ншою ф≥зичною особою з приводу виникненн¤, зм≥ни припиненн¤ трудових правов≥дносин, встановлюЇ права ≥ обов'¤зки в галуз≥ прац≥ та в≥дпов≥дальност≥ за њњ порушенн¤.

ќсновними джерелами трудового права Ї  онституц≥¤ ”крањни та  одекс закон≥в про працю ”крањни, закони "ѕро зайн¤т≥сть населенн¤" в≥д 1 березн¤ 1991 року, "ѕро оплату прац≥" в≥д 24 березн¤ 1995 року, "ѕро охорону прац≥" в≥д 14 жовтн¤ 1992 року, "ѕро колективн≥ договори ≥ угоди" в≥д 1 липн¤ 1993 року, "ѕро в≥дпустки" в≥д 15 листопада 1996 року, "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥" в≥д 15 вересн¤ 1999 року та ≥нш≥ нормативно - правов≥ акти.

 онституц≥¤ ”крањни закр≥пила основн≥ права в галуз≥ прац≥, в тому числ≥, право на працю, на р≥вн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥, на зароб≥тну плату, не нижчу в≥д визначеноњ законом, право на страйк дл¤ захисту своњх економ≥чних ≥ соц≥альних ≥нтерес≥в, право на в≥дпочинок, право на соц≥альний захист тощо. ”  онституц≥њ ”крањни (ст. 43) зазначаЇтьс¤, що кожен громад¤нин маЇ право на працю, що включаЇ можлив≥сть заробл¤ти соб≥ на житт¤ працею, ¤ку в≥н в≥льно обираЇ або на ¤ку в≥льно погоджуЇтьс¤.

ƒержава створюЇ умови дл¤ повного зд≥йсненн¤ громад¤нами права на працю, гарантуЇ р≥вн≥ можливост≥ у вибор≥ профес≥њ та роду трудовоњ д≥¤льност≥, реал≥зуЇ програми профес≥йно - техн≥чного навчанн¤, п≥дготовки ≥ переп≥дготовки кадр≥в до сусп≥льних потреб.

 онституц≥Їю ”крањни проголошуЇтьс¤, що використанн¤ примусовоњ прац≥ заборон¤Їтьс¤. Ќе вважаЇтьс¤ примусовою працею в≥йськова або альтернативна (нев≥йськова) служба, а також робота чи служба, ¤ка виконуЇтьс¤ за вироками чи ≥ншим р≥шенн¤м суду або в≥дпов≥дально до закон≥в про воЇнний ≥ про надзвичайний стан.  ожен маЇ право на безпечн≥ й здоров≥ умови прац≥, на зароб≥тну плату, не нижчу в≥д визначеноњ законодавством.  онституц≥Їю ”крањни заборон¤Їтьс¤ використанн¤ прац≥ ж≥нок ≥ неповнол≥тн≥х на небезпечних дл¤ њхнього здоров'¤ роботах, гарантуЇтьс¤ захист громад¤н в≥д незаконного зв≥льненн¤. ѕраво на своЇчасне одержанн¤ винагороди за працю захищаЇтьс¤ законом.

 онституц≥Їю проголошуЇтьс¤ право не лише на працю, а й на в≥дпочинок. “ак, у статт≥ 5 зазначаЇтьс¤, що кожен, хто працюЇ, маЇ право на в≥дпочинок, це право забезпечуЇтьс¤ наданн¤м дн≥в щотижневого в≥дпочинку, а також оплачуваноњ щор≥чноњ в≥дпустки, встановленн¤м скороченого робочого дн¤ щодо окремих профес≥й ≥ виробництв, скороченоњ тривалост≥ роботи у н≥чний час.

ƒетальне регулюванн¤ права громад¤н на працю, на страйк, на в≥дпочинок зд≥йснюЇтьс¤ чинним законодавством про працю.  одекс закон≥в про працю в≥д 10 грудн¤ 1971 року Ї основним кодиф≥кованим джерелом трудового права, що конкретизуЇ  онституц≥ю. ƒаним актом передбачено, що право на працю реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом укладанн¤ трудового договору про роботу на п≥дприЇмств≥, в установ≥, в орган≥зац≥њ, при цьому в≥льний виб≥р профес≥њ, роду зан¤ть ≥ роботи забезпечуЇтьс¤ державою.

ѕон¤тт¤ колективного договору.

 олективний догов≥р - це угода, ¤ка укладаЇтьс¤ м≥ж власником або уповноваженим ним органом (особою), з одн≥Їњ сторони, ≥ профсп≥лковими орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ д≥ють в≥дпов≥дно до своњх статут≥в, а у раз≥ њх в≥дсутност≥ - представниками, в≥льно обраними на загальних зборах найманих прац≥вник≥в або уповноважених ними орган≥в, з другоњ сторони.

якщо п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ створено к≥лька профсп≥лкових орган≥зац≥й, вони повинн≥ на засадах пропорц≥йного представництва (зг≥дно з к≥льк≥стю член≥в кожноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ) утворити об'Їднаний представницький орган дл¤ укладанн¤ колективного договору. ¬ цьому раз≥ кожна профсп≥лкова орган≥зац≥¤ маЇ визначитис¤ щодо своњх конкретних зобов'¤зань за колективним договором та в≥дпов≥дальност≥ за њх невиконанн¤. ѕрофсп≥лкова орган≥зац≥¤, що в≥дмовилась в≥д участ≥ в об'Їднаному представницькому орган≥ позбавл¤Їтьс¤ права представл¤ти ≥нтереси прац≥вник≥в при п≥дписанн≥ колективного договору.

 олективний догов≥р укладаЇтьс¤ на основ≥ чинного законодавства, прийн¤тих сторонами зобов'¤зань з метою регулювати виробничий, трудових ≥ соц≥ально - економ≥чних в≥дносин ≥ узгодженн¤ ≥нтерес≥в труд¤щих, власник≥в та уповноважених ними орган≥в.  олективний догов≥р укладаЇтьс¤ на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форм власност≥ ≥ господарюванн¤, ¤к≥ використовують найману працю ≥ мають право юридичноњ особи.  олективний догов≥р може укладатис¤ в структурних п≥дрозд≥лах п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ в межах компетенц≥њ цих п≥дрозд≥л≥в.

” колективному договор≥ встановлюютьс¤ взаЇмн≥ зобов'¤занн¤ стор≥н щодо регулюванн¤ виробничих, соц≥ально - економ≥чних в≥дносин, зокрема:

зм≥ни в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥;

забезпеченн¤ продуктивноњ зайн¤тост≥;

нормуванн¤ ≥ оплата прац≥, встановленн¤ форм, системи, розм≥р≥в зароб≥тноњ плати та ≥нших вид≥в трудових виплат (доплат, надбавок, прем≥й та ≥н.);

встановленн¤ гарант≥й, компенсац≥й, п≥льг;

участ≥ трудового колективу у формуванн≥, розпод≥л≥ ≥ використанн≥ прибутку п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (¤кщо це передбачено статутом);

режим роботи, тривалост≥ робочого часу ≥ в≥дпочинку;

умов ≥ охорони прац≥;

забезпеченн¤ житлово - побутового, культурного, медичного обслуговуванн¤, орган≥зац≥њ оздоровленн¤ ≥ в≥дпочинку прац≥вник≥в;

гарант≥й д≥¤льност≥ профсп≥лковоњ чи ≥нших представницьких орган≥зац≥й труд¤щих;

умов регулюванн¤ фонд≥в оплати прац≥ та встановленн¤ м≥жквал≥ф≥кац≥йних (м≥жпосадових) сп≥вв≥дношень в оплат≥ прац≥.

 олективний догов≥р може передбачати додатков≥ пор≥вн¤нн¤ з чинним законодавством ≥ угодами гарант≥њ, соц≥ально - побутов≥ п≥льги. ”мови колективного договору, що пог≥ршують пор≥вн¤нн¤ з чинним законодавством ≥ угодами становища прац≥вник≥в, Ї нед≥йсними.

 олективний догов≥р п≥дл¤гаЇ пов≥домн≥й реЇстрац≥њ м≥сцевими органами виконавчоњ влади.

 олективний догов≥р набираЇ чинност≥ в≥д дн¤ п≥дписанн¤ його сторонами або в≥д дн¤, зазначеному в ньому, ≥ д≥Ї до часу укладанн¤ нового договору або перегл¤ду чинного, ¤кщо ≥нше не передбачено договором.

” раз≥ реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства догов≥р збер≥гаЇ чинн≥сть прот¤гом строку, на ¤кий його укладено, або може бути перегл¤нутий за згодою стор≥н.

” раз≥ зм≥ни власника п≥дприЇмства чинн≥сть колективного договору збер≥гаЇтьс¤ прот¤гом строку його д≥њ, але не б≥льше одного року. ” цей пер≥од сторони повинн≥ розпочати переговори про укладенн¤ нового чи зм≥ни або доповненн¤ чинного колективного договору.

” раз≥ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства колективний догов≥р д≥Ї прот¤гом усього строку проведенн¤ л≥кв≥дац≥њ.

 олективний догов≥р поширюЇтьс¤ на вс≥х прац≥вник≥в незалежно в≥д того, чи Ї вони членами профсп≥лки, ≥ Ї обов'¤зковим ¤к дл¤ власника або уповноваженого ним органом так ≥ дл¤ прац≥вник≥в.

”кладенню колективного договору, угоди передують колективн≥ переговори. Ѕудь - ¤ка ≥з стор≥н не ран≥ш ¤к за три м≥с¤ц≥ до зак≥нченн¤ строку д≥њ колективного договору, угоди або у строки, визначен≥ цими документами, письмово пов≥домл¤Ї ≥нш≥ сторони про початок переговор≥в. ƒруга сторона прот¤гом семи дн≥в розпочати переговори. ѕор¤док веденн¤ переговор≥в з питань розробки, укладанн¤ або внесенн¤ зм≥н до колективного договору, угоди визначаЇтьс¤ сторонами ≥ оформлюЇтьс¤ в≥дпов≥дним протоколом.

ƒл¤ врегулюванн¤ розб≥жностей п≥д час веденн¤ колективних переговор≥в сторони використовують примирн≥ процедури.

якщо в ход≥ переговор≥в сторони не д≥йшли згоди з незалежних в≥д них причин, то складаЇтьс¤ протокол розб≥жностей, до ¤кого внос¤тьс¤ остаточно сформован≥ пропозиц≥њ стор≥н про заходи, необх≥дн≥ дл¤ усуненн¤ цих причин, а також про строки в≥дновленн¤ переговор≥в. ѕрот¤гом трьох дн≥в п≥сл¤ складанн¤ протоколу розб≥жностей сторони провод¤ть консультац≥њ, формують ≥з свого складу примирну ком≥с≥ю, а у раз≥ недос¤гненн¤ згоди звертаютьс¤ до посередника, обраного сторонами. ѕримирна ком≥с≥¤ або посередник у терм≥н до семи дн≥в розгл¤дають протокол розб≥жностей ≥ виносить рекомендац≥њ по сут≥ спору. ” раз≥ недос¤гненн¤ згоди м≥ж сторонами в≥дносно внесенн¤ рекомендац≥њ допускаЇтьс¤ орган≥зац≥¤ та проведенн¤ страйк≥в у пор¤дку, що не суперечить законодавству ”крањни.

ѕроект колективного договору обговорюЇтьс¤ у трудовому колектив≥ ≥ виноситьс¤ на розгл¤д загальних збор≥в (конференц≥њ) трудового колективу в≥дхил¤ть проект колективного договору або окрем≥ його положенн¤, сторони в≥дновлюють переговори дл¤ пошуку необх≥дного р≥шенн¤. “ерм≥н цих переговор≥в не повинен перевищувати 10 дн≥в. ѕ≥сл¤ цього проект в ц≥лому в≥дноситьс¤ на розгл¤д збор≥в (конференц≥њ) трудового колективу. ѕ≥сл¤ схваленн¤ проекту колективного договору загальними зборами (конференц≥Їю) трудового колективу в≥н п≥дписуЇтьс¤ уповноваженими представниками стор≥н не п≥зн≥ш ¤к 5 дн≥в з моменту його схваленн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено зборами (конференц≥Їю) трудового колективу.

«м≥ни ≥ доповненн¤ до трудового договору, угоди прот¤гом строку њх д≥њ можуть вносити т≥льки за взаЇмною згодою стор≥н в пор¤дку, визначеному колективним договором.

 онтроль за виконанн¤ колективного договору зд≥йснюЇтьс¤ безпосередньо сторонами, ¤к≥ його уклали, або уповноваженими ними представниками.

” раз≥ зд≥йсненн¤ контролю сторони зобов'¤зан≥ надати необх≥дну дл¤ цього на¤вну ≥нформац≥ю. ўор≥чно в строки, передбачен≥ колективним договором, сторони, що його п≥дписали, зв≥тують про його виконанн¤.

якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови колективного договору, профсп≥лки, що його уклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особ≥) поданн¤ про усуненн¤ цих порушень, ¤ке розгл¤даЇтьс¤ у тижневий строк. ” раз≥ в≥дмови усунути порушенн¤ або недос¤гненн¤ згоди у зазначений строк профсп≥лки мають право оскаржити неправом≥рн≥ д≥њ або безд≥¤льн≥сть посадових ос≥б до суду.

ѕор¤док укладанн¤ та припиненн¤ трудового договору.

ѕраво на працю реал≥зуЇтьс¤, насамперед, шл¤хом укладанн¤ трудового договору.

“рудовий догов≥р - це угода м≥ж прац≥вником ≥ власником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповноваженим ним органом чи ф≥зичною особою, за ¤кою прац≥вник зобов'¤зуЇтьс¤ виконувати роботу, визначену ц≥Їю угодою, з дотриманн¤м правил внутр≥шнього розпор¤дку, а власник або уповноважений ним орган чи ≥нша ф≥зична особа зобов'¤зуЇтьс¤ виплачувати прац≥вников≥ зароб≥тну плату та забезпечувати умови прац≥, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ роботи.

ѕрац≥вник маЇ право реал≥зувати своњ зд≥бност≥ до продуктивноњ творчоњ прац≥ шл¤хом укладанн¤ трудового договору на одному або одночасно на к≥лькох п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, ¤кщо ≥нше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою стор≥н.

“рудовий догов≥р можуть укладати особи, виповнилос¤ 16 рок≥в. як вин¤ток, за згодою одного з батьк≥в або особи, ¤ка њх зам≥нюЇ, трудовий догов≥р можуть укладати особи, що дос¤гли 15 рок≥в. «аконодавство допускаЇ також, що за згодою одного з батьк≥в, в≥льний в≥д навчанн¤ час на роботу можуть прийматис¤ учн≥ п≥сл¤ дос¤гненн¤ 14 - р≥чного в≥ку.

” залежност≥ в≥д строку, на ¤кий укладено трудовий догов≥р, в≥н може бути:

безстроковим;

укладеним на визначений строк, встановлений за погодженн¤м стор≥н;

укладеним на час виконанн¤ роботи.

“рудовий догов≥р може бути укладений в усн≥й або письмов≥й форм≥.

ƒодержанн¤ письмовоњ форми Ї обов'¤зковим у таких випадках:

при орган≥зованому набор≥ роб≥тник≥в;

з приводу роботи в районах з особливими природними, географ≥чними та геолог≥чними умовами прац≥;

при укладанн≥ трудового договору з неповнол≥тн≥ми;

при укладанн≥ контракту;

у випадках, коли прац≥вник напол¤гаЇ на письмов≥й форм≥ договору;

при укладанн≥ трудового договору з ф≥зичною особою

в ≥нших, передбачених законодавством, випадках.

ѕри укладанн≥ трудового договору громад¤нин зобов'¤заний подати паспорт або ≥нший документ, що посв≥дчуЇ особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про осв≥ту, про стан здоров'¤ тощо. јле при укладанн≥ трудового договору заборон¤Їтьс¤ вимагати в≥д ос≥б, ¤к≥ вступають на роботу, в≥домост≥ про њх парт≥йну ≥ нац≥ональну приналежн≥сть, походженн¤, прописку ≥ документи, поданн¤ ¤ких не передбачено законодавством.

”кладанн¤ трудового договору оформл¤Їтьс¤ наказом чи розпор¤дженн¤м власника або уповноваженого ним органу про зарахуванн¤ прац≥вника на роботу. “рудовий догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним ≥ тод≥, коли наказ чи розпор¤дженн¤ не були видан≥, але прац≥вника фактично допущено до роботи.

” раз≥ укладанн¤ трудового договору м≥ж прац≥вниками ≥ ф≥зичною особою, ф≥зична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущенн¤ прац≥вника до роботи зареЇструвати укладений у письмов≥й форм≥ трудовий догов≥р у державн≥й служб≥ зайн¤тост≥ за м≥сцем свого проживанн¤.

ќсобливою формою трудового договору Ї контракт, ¤кий укладаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥. ” контракт≥ вказуЇтьс¤ строк його д≥њ, трудов≥ права, обов'¤зки та в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н, умови матер≥ального забезпеченн¤ та ор≥Їнтац≥њ прац≥вника, оплата прац≥, соц≥ально - побутов≥ умови дл¤ прац≥вника, умови роз≥рванн¤ контракту (в т. ч. дострокового).  онтракт не може пог≥ршувати дл¤ прац≥вника умови прац≥ та оплату у пор≥вн¤нн≥ з чинним законодавством. —фера застосуванн¤ контракту визначаЇтьс¤ законами ”крањни.

ѕри укладанн≥ трудового договору може бути передбачено випробуванн¤ з метою перев≥рки в≥дпов≥дност≥ прац≥вника робот≥ або посад≥, ¤ка йому доручаЇтьс¤. ”мова про випробуванн¤ повинна бути вказана в наказ≥ про прийн¤тт¤ на роботу.

—трок випробуванн¤ при прийн¤тт≥ на роботу не може перевищувати трьох м≥с¤ц≥в, а в окремих випадках, за погодженн¤м з в≥дпов≥дним ком≥тетом профсп≥лки, - шести м≥с¤ц≥в. —трок випробуванн¤ при прийн¤тт≥ на роботу роб≥тник≥в не може перевищувати одного м≥с¤ц¤.

якщо прот¤гом цього строку буде встановлено в≥дпов≥дн≥сть прац≥вника робот≥ або посад≥, власник вправ≥ роз≥рвати трудовий догов≥р без з профсп≥лковим ком≥тетом. якщо строк випробуванн¤ зак≥нчивс¤ ≥ прац≥вник продовжуЇ працювати, то в≥н вважаЇтьс¤ таким, що витримав випробуванн¤.

¬ипробуванн¤ не встановлюЇтьс¤:

дл¤ ос≥б, ¤к≥ не дос¤гли 18 рок≥в;

дл¤ молодих роб≥тник≥в, ¤к≥ зак≥нчили профес≥йн≥ навчально - виховн≥ заклади;

дл¤ молодих спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ зак≥нчили вищ≥ навчальн≥ заклади;

дл¤ ос≥б, що зв≥льнилис¤ у запасах з в≥йськовоњ чи альтернативноњ служби;

дл¤ ≥нвал≥д≥в, направлених на роботу в≥дпов≥дно до рекомендац≥њ медико - соц≥альноњ експертизи.

ƒо початку роботи власник або уповноважений ним орган зобов'¤зан≥:

роз'¤снити прац≥вников≥ його права та обов'¤зки;

ознайомити прац≥вника з правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку та трудовим договором;

визначити прац≥вников≥ робоче м≥сце, забезпечити його необх≥дними дл¤ роботи засобами;

провести ≥нструктаж з техн≥ки безпеки, протипожежноњ охорони тощо.

ќсновними документами про трудову д≥¤льн≥сть прац≥вника Ї трудова книжка.

“рудов≥ книжки ведутьс¤ на вс≥х прац≥вник≥в, ¤к≥ працюють на п≥дприЇмствах, орган≥зац≥¤х або у ф≥зичноњ особи понад п'¤ть дн≥в. “рудов≥ книжки ведутьс¤ також на позаштатних прац≥вник≥в при умов≥, ¤кщо вони п≥дл¤гають державному соц≥альному страхуванню. ѕрац≥вникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформл¤Їтьс¤ не п≥зн≥ше п'¤ти дн≥в п≥сл¤ прийн¤тт¤ на роботу. ƒо трудовоњ книжки занос¤тьс¤ в≥домост≥ про роботу, заохоченн¤ та нагороди за усп≥хи в робот≥ на п≥дприЇмств≥, орган≥зац≥њ; в≥домост≥ про ст¤гненн¤ до нењ не занос¤тьс¤.

—таттею 36  одексу закон≥в про працю встановлюютьс¤ так≥ п≥дстави припиненн¤ трудового договору:

угода стор≥н;

зак≥нченн¤ строку трудового договору, кр≥м випадк≥в, коли трудов≥ в≥дносини фактично тривають ≥ жодна ≥з стор≥н не поставила вимоги про њх припиненн¤;

призов або вступ прац≥вника на в≥йськову службу, направленн¤ на альтернативну (нев≥йськову) службу;

роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника, з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профсп≥лкового чи ≥ншого уповноваженого на п≥дприЇмств≥ трудовим колективом органу;

переведенн¤ прац≥вника, за його згодою, на ≥нше п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю або перех≥д на виборну посаду;

в≥дмова прац≥вников≥ в≥д переведенн¤ на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть разом з п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю, а також в≥дмова в≥д продовженн¤ роботи у зв'¤зку з≥ зм≥ною ≥стотних умов прац≥;

набранн¤ законноњ сили вироком суду, ¤ким прац≥вника засуджено (кр≥м випадк≥в умовного засудженн¤ ≥ в≥дстрочки виконанн¤ вироку) до позбавленн¤ вол≥, виправних роб≥т не за м≥сцем роботи або ≥ншого покаранн¤, ¤ке включаЇ можлив≥сть продовженн¤ даноњ роботи;

ѕ≥дстави передбачен≥ контрактом.

«ароб≥тна плата.

«ароб≥тна плата - це винагорода, обчислена, ¤к правило, у грошовому вираз≥, ¤ку власник або уповноважений ним орган виплачуЇ прац≥вников≥ за виконану ним роботу. –озм≥р зароб≥тноњ плати залежить в≥д складност≥ та умов виконанн¤ роботи, профес≥йно - д≥лових ¤костей прац≥вника, результат≥в його прац≥ та господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥ максимальним розм≥ром не обмежуЇтьс¤. ќплата прац≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ в першочерговому пор¤дку п≥сл¤ сплати обов'¤зкових платеж≥в.

«ароб≥тна плата маЇ певну структуру ≥ складаЇтьс¤ з основноњ та додатковоњ зароб≥тноњ плати.  р≥м того, законодавством передбачено виплачуванн¤ заохочувальних та компенсац≥йних виплат.

ќсновна зароб≥тна плата - це винагорода за виконану роботу в≥дпов≥дно до встановлених норм прац≥ (норми часу, вироб≥тку, обслуговуванн¤, посадов≥ обов'¤зки). ¬они встановлюютьс¤ у вигл¤д≥ тарифних ставок (оклад≥в) ≥ в≥др¤дних розц≥нок дл¤ роб≥тник≥в та посадових оклад≥в дл¤ службовц≥в.

ƒодаткова зароб≥тна плата - це винагорода за працю понад установлен≥ норми, за трудов≥ усп≥хи та винах≥длив≥сть ≥ за особлив≥ умови прац≥. ¬она включаЇ доплати, надбавки, гарант≥йн≥ ≥ компенсац≥йн≥ виплати, передбаченн≥ чинним законодавством; прем≥њ, пов'¤зан≥ з виконанн¤м завдань ≥ функц≥й.

ƒо ≥нших заохочувальних та компенсац≥йних виплат належать виплати у форм≥ винагород за п≥дсумками роботи за р≥к, прем≥њ за спец≥альними системами ≥ положенн¤ми, компенсац≥йн≥ та ≥нш≥ грошов≥ ≥ матер≥альн≥ виплати, ¤к≥ не передбачен≥ актами чинного законодавства або ¤к≥ провод¤тьс¤ понад встановлен≥ зазначеними актами норми.

ƒержавно соц≥альною гарант≥Їю, обов'¤зковою на вс≥й територ≥њ ”крањни дл¤ п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ ≥ господарюванн¤ Ї м≥н≥мальна зароб≥тна плата.

ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата - це законодавчо встановлений розм≥р зароб≥тноњ плати за просту, неквал≥ф≥ковану працю, нижче за ¤кий не може провадитис¤ оплата за виконану прац≥вником м≥с¤чну погодинну норму прац≥ (обс¤г роб≥т). ƒо м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати не включаютьс¤ доплати за роботу надурочний час, у важких, шк≥дливих умовах прац≥, на роботах з особливими природними географ≥чними ≥ геолог≥чними умовами та умовами п≥двищеного ризику дл¤ здоров'¤, а також прем≥њ до юв≥лейних дат, за винаходи та рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ, матер≥альна допомога.

–озм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м:

варт≥сноњ величини м≥н≥мального споживчого бюджету з поступовим зближенн¤м р≥вн≥в цих показник≥в в м≥ру стаб≥л≥зац≥њ та розвитку економ≥ки крањни;

загального р≥вн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати;

продуктивн≥сть прац≥, р≥вн¤ зайн¤тост≥ та ≥нших економ≥чних умов.

ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата встановлюЇтьс¤ у розм≥р≥ не нижчому за варт≥сну величину меж≥ малозабезпеченост≥ в розрахунку на працездатну особу. –озм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати встановлюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни за поданн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¤к правило, один раз на р≥к п≥д час затвердженн¤ ƒержавного Ѕюджету ”крањни з урахуванн¤м пропозиц≥й з урахуванн¤м пропозиц≥й, вироблених шл¤хом переговор≥в представник≥в або уповноважених ними орган≥в.

ќсновою орган≥зац≥њ оплати прац≥ Ї тарифна система, ¤ка включаЇ:

тарифн≥ с≥тки;

тарифн≥ ставки;

схеми посадових оклад≥в;

тарифно - квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики (дов≥дники).

“арифна система оплати прац≥ використовуЇтьс¤ дл¤ розпод≥лу роб≥т залежно в≥д њх складност≥, а прац≥вник≥в - залежно в≥д њх квал≥ф≥кац≥њ та за розр¤дами тарифноњ с≥тки. ¬она Ї основою формуванн¤ та диференц≥ац≥њ розм≥р≥в зароб≥тноњ плати.

“арифна с≥тка (схема посадових оклад≥в) формуЇтьс¤ на основ≥:

тарифноњ с≥тки роб≥тника першого розр¤ду, ¤ка встановлюЇтьс¤ у розм≥р≥, що перевищуЇ законодавчо встановлений розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати;

м≥жквал≥ф≥кац≥йних (м≥жпосадових) сп≥вв≥дношень розм≥р≥в тарифних ставок (посадових оклад≥в).

Ќорми колективного договору, що допускають оплату прац≥ нижче в≥д норм, визначених генеральною, галузевою або рег≥ональною угодами, але не нижче в≥д державних норм ≥ гарант≥й в оплат≥ прац≥, можуть застосовуватис¤ лише тимчасово на пер≥од подоланн¤ ф≥нансових труднощ≥в терм≥ном не б≥льше ¤к ш≥сть м≥с¤ц≥в.

–озм≥р зароб≥тноњ плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та м≥н≥мальний розм≥р зароб≥тноњ плати невиконанн¤ продукц≥њ, що ви¤вилас¤ браком, та з ≥нших причин, ¤к≥ мали м≥сце з вини прац≥вника.

«ароб≥тна плата виплачуЇтьс¤ прац≥вников≥ регул¤рно в робоч≥ дн≥ в строки, встановлен≥ у колективному договор≥, але не ран≥ше двох раз≥в на м≥с¤ць через пром≥жок часу, що не перевищуЇ ш≥стнадц¤ти календарних дн≥в. ” раз≥, коли день виплати зароб≥тноњ плати зб≥гаЇтьс¤ з вих≥дним, св¤тковим або не робочим днем, зароб≥тна плата виплачуЇтьс¤ напередодн≥. «а особистою письмовою згодою прац≥вника виплати зароб≥тноњ плати може зд≥йснюватис¤ через установи банк≥в, поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) з обов'¤зковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

”триманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати можуть провадити т≥льки у випадках, передбачених законодавством. ѕри кожн≥й виплат≥ зароб≥тноњ плати загальний розм≥р ус≥х п≥драхунк≥в не може перевищувати двадц¤ти в≥дсотк≥в зароб≥тноњ плати, а у випадках, передбачених законодавством, - п'¤тдес¤ти в≥дсотк≥в зароб≥тноњ плати, що належить до виплати прац≥вникам. ÷≥ обмеженн¤ не поширюютьс¤ на в≥драхованих ≥з зароб≥тноњ плати при в≥дбуванн≥ покаранн¤ у вигл¤д≥ виправних роб≥т ≥ при ст¤гненн≥ ал≥мент≥в на неповнол≥тн≥х д≥тей.

ѕон¤тт¤ та види в≥дпочинку у трудовому прав≥.

„ас в≥дпочинку вважаЇтьс¤ часом, прот¤гом ¤кого прац≥вник в≥льний в≥д виконанн¤ трудових обов'¤зк≥в ≥ може використовувати його на св≥й розсуд.

«аконодавство розр≥зн¤Ї так≥ види в≥дпочинку:

перерви в робочому дн≥ дл¤ в≥дпочинку ≥ харчуванн¤;

щоденний в≥дпочинок п≥сл¤ роботи;

щотижнев≥ дн≥ в≥дпочинку;

св¤тков≥ ≥ неробоч≥ дн≥;

щор≥чн≥ ≥ додатков≥ в≥дпустки.

ѕерерви прот¤гом робочого дн¤ надаютьс¤ дл¤ в≥дпочинку та харчуванн¤. «а загальним правилом, така перерва надаЇтьс¤ через чотири години роботи тривал≥сть до двох годин. ѕерерва не включаЇтьс¤ в робочий час.

ѕерерва м≥ж робочими зм≥нами тривають з моменту зак≥нченн¤ роботи в попередн≥й день ≥ до початку наступного. “ака перерва повинна бути не меншою подв≥йноњ тривалост≥ часу роботи в попередн≥й зм≥н≥ (включаючи ≥ час перерви на об≥д).

¬их≥дн≥ дн≥ надаютьс¤ прац≥вникам п≥сл¤ зак≥нченн¤ трудового тижн¤. ѕри цьому тривал≥сть щотижневого безперервного в≥дпочинку повинна бути не менше ¤к 42 години. ѕри п'¤тиденному робочому тижн≥ прац≥вникам надаЇтьс¤ два вих≥дних на тижн≥ - один вих≥дний день. «агальними вих≥дним днем Ї нед≥л¤. ƒругий вих≥дний день при п'¤тиденному робочому тижн≥, ¤к правило, маЇ надаватис¤ п≥др¤д загальним вих≥дним днем.

–обота у вих≥дн≥ дн≥ заборон¤Їтьс¤. «алученн¤м окремих прац≥вник≥в до роботи у вих≥дн≥ дн≥ провадитьс¤ за письмовим наказом власниками або уповноваженого ним органу з дозволу профсп≥лкового ком≥тету у вин¤ткових випадках:

дл¤ в≥дверненн¤ громад¤нського або стих≥йного лиха, виробничоњ авар≥њ ≥ негайного усуненн¤ њњ насл≥дк≥в;

дл¤ в≥дверненн¤ нещасних випадк≥в, загибел≥ або псуванн¤ державного або громад¤нського майна тощо;

робота у вих≥дний день може компенсуватис¤, за згодою стор≥н, наданн¤м ≥ншого дл¤ в≥дпочинку або у грошов≥й форм≥ у подв≥йному розм≥р≥.

—в¤тков≥ ≥ неробоч≥ дн≥ встановлюютьс¤  одексом закон≥в про працю.

—в¤тковими дн¤ми Ї:

1 с≥чн¤ - Ќовий р≥к;

7 с≥чн¤ - –≥здво;

8 березн¤ - ћ≥жнародний ж≥ночий день;

1 ≥ 2 травн¤ - ƒень м≥жнародноњ сол≥дарност≥ труд¤щих;

9 травн¤ - ƒень перемоги;

28 червн¤ - день конституц≥њ ”крањни;

24 серпн¤ - ƒень незалежност≥ ”крањни.

Ќеробочими дн¤ми Ї рел≥г≥йн≥ св¤та:

7 с≥чн¤ - –≥здво ’ристове;

один день (нед≥л¤) - ѕасха (¬еликдень);

один день (нед≥л¤) - “р≥йц¤.

«а поданн¤м рел≥г≥йних громад неправославних конфес≥й, зареЇстрованих в ”крањн≥, кер≥вництво п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й надаЇ особам, ¤к≥ спов≥дують в≥дпов≥дн≥ рел≥г≥њ, до трьох дн≥в в≥дпочинку прот¤гом року дл¤ св¤ткуванн¤ њх великих св¤т з в≥дпрацюванн¤м за ц≥ дн≥.

Ќай тривал≥шим часом в≥дпочинку Ї в≥дпустка.

¬иди та тривал≥сть в≥дпусток.

ўор≥чн≥ в≥дпустки - це встановлений законодавством безперервний в≥дпочинок прац≥вника ≥з збереженн¤м за ним м≥сц¤ роботи та зароб≥тноњ плати.

 одекс закон≥в про працю та «акон≥в ”крањни "ѕро в≥дпустки" в≥д 15 листопада 1996 року, встановили так≥ види в≥дпусток:

щор≥чн≥ в≥дпустки (основна в≥дпустка, додаткова в≥дпустка за роботи ≥з шк≥дливими та важкими умовами прац≥, додаткова в≥дпустка за особливий характер прац≥, ≥нш≥ додатков≥ в≥дпустки, передбачен≥ законодавством);

додатков≥ в≥дпустки у зв'¤зку з навчанн¤м;

творча в≥дпустка;

соц≥альн≥ в≥дпустки (в≥дпустка у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами, в≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку, додатков≥ в≥дпустки прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей);

в≥дпустки без збереженн¤ зароб≥тноњ плати.

«аконодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись ≥нш≥ види в≥дпусток.

ўор≥чн≥ в≥дпустки надаютьс¤ громад¤нам, ¤к≥ перебувають у трудових в≥дносинах з п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми, а також працюють за трудовим договором у ф≥зичних ос≥б. ўор≥чн≥ в≥дпустки под≥л¤ютьс¤ на к≥лька вид≥в.

щор≥чна основна в≥дпустка надаЇтьс¤ прац≥вникам тривал≥стю не менше ¤к 24 календарн≥ дн≥ за в≥дпрацьований робочий р≥к. ќсобам в≥ком до 18 рок≥в надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥сть 31 календарний день.

ѕромислово - виробничому персоналу вуг≥льноњ, сланцевоњ, металург≥йноњ, електроенергетичноњ промисловост≥, а також зайн¤тому на в≥дкритих г≥рничих роботах, на роботах на поверхн≥ шахт, розр≥з≥в, кар'Їр≥в ≥ рудник≥в, на буд≥вельно - монтажних роботах у шахтовому буд≥вництв≥, на транспортуванн≥ та збагаченн≥ корисних копалин, надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 24 календарн≥ дн≥ ≥з зб≥льшенн¤м за кожн≥ два в≥дпрацьован≥ роки на 2 календарн≥ дн≥, але не б≥льше 28 календарних дн≥в.

ѕрац≥вникам, зайн¤тим на п≥дземних г≥рничих роботах та в розр≥зах, кар'Їрах ≥ рудниках глибиною 150 метр≥в ≥ нижче надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 28 календарних дн≥в незалежно в≥д стажу роботи, а в розр≥зах, кар'Їрах ≥ рудниках глибиною до 150 метр≥в - 24 календарн≥ дн≥ ≥з зб≥льшенн¤м на 4 календарн≥ дн≥ при стаж≥ роботи на даному п≥дприЇмств≥ 2 роки ≥ б≥льше.

ѕрац≥вникам л≥совоњ промисловост≥ та л≥сового господарства, державних запов≥дник≥в, нац≥ональних парк≥в, що мають л≥сов≥ площ≥, л≥сомисливських господарств, пост≥йних л≥созагот≥вельних п≥дрозд≥л≥в ≥нших п≥дприЇмств, а також л≥сництв надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 28 календарних дн≥в за —писком роб≥т, профес≥й ≥ посад, затверджуваним  аб≥нет≥в ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

¬оЇн≥зованому особовому складу г≥рничор¤тувальних частин надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 30 календарних дн≥в, невоЇн≥зованим прац≥вникам г≥рничор¤тувальних частин - 24 календарн≥ дн≥ ≥з зб≥льшенн¤м за кожних два в≥дпрацьованих роки на 2 календарн≥ дн≥, але не б≥льше 28 календарних дн≥в.

 ер≥вним, педагог≥чним, науково - педагог≥чним прац≥вникам осв≥ти та науки надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю до 56 календарних дн≥в у пор¤дку затвердженому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

≤нвал≥дам I ≥ II груп надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 30 календарних дн≥в, а ≥нвал≥дам III групи - 26 календарних дн≥в.

ўор≥чна додаткова в≥дпустка за роботу ≥з шк≥дливими ≥ важкими умова прац≥ тривал≥стю до 35 календарних дн≥в надаЇтьс¤ прац≥вникам, зайн¤тим на роботах, пов'¤заних з негативним впливом на здоров'¤ шк≥дливих виробничих фактор≥в.

щор≥чна додаткова в≥дпустка за особливий характер прац≥ надаЇтьс¤ окремим категор≥¤м прац≥вник≥в, робота ¤ких пов'¤зана з п≥двищеним нервово емоц≥йним та ≥нтелектуальним навантаженн¤м або виконуЇтьс¤ в особливих природних географ≥чних та геолог≥чних умовах та умовах п≥двищеного ризику дл¤ здоров'¤ - тривал≥стю до 35 календарних дн≥в та прац≥вникам з ненормовим робочим днем - тривал≥стю до 7 календарних дн≥в.

«аконодавством може бути передбачено наданн¤ ≥нших щор≥чних додаткових в≥дпусток.

ўор≥чна додаткова в≥дпустка за бажанн¤м прац≥вник≥в може надаватись одночасно з щор≥чною основною в≥дпусткою або окремо в≥д нењ. «агальна тривал≥сть основноњ та додатковоњ в≥дпусток не може перевищувати 59 календарних дн≥в, але прац≥вник≥в, зайн¤тим на п≥дземних г≥рничих роботах, - 69 календарних дн≥в.

ѕраво прац≥вника на щор≥чн≥ основну та додатков≥ в≥дпустки повноњ тривалост≥ у перший р≥к роботи настаЇ, за де¤кими вин¤тками, п≥сл¤ зак≥нченн¤ шести м≥с¤ц≥в безперервноњ роботи на даному п≥дприЇмств≥.

ўор≥чну в≥дпустку на проханн¤ прац≥вника може бути под≥лено на частини будь - ¤коњ тривалост≥ за умови, не менше 14 календарних дн≥в. Ќевикористану частину щор≥чноњ маЇ бути надано прац≥внику, ¤к правило, до к≥нц¤ робочого року, але не п≥зн≥ше 12 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ робочого року, за ¤кий надаЇтьс¤ в≥дпустка.

ƒодатков≥ в≥дпустки у зв'¤зку з навчанн¤м надаЇтьс¤ р≥зним категор≥¤ громад¤н, ¤к≥ здобувають осв≥ту.

ѕрац≥вникам, ¤к≥ здобувають загальну середню осв≥ту, надаЇтьс¤ додаткова оплачувана в≥дпустка на пер≥од складанн¤:

випускних ≥спит≥в в основн≥й школ≥ - тривал≥сть 10 календарних дн≥в;

випускних ≥спит≥в в старш≥й школ≥ - тривал≥стю 23 календарних дн≥в;

перев≥дних ≥спит≥в в основн≥й та старш≥й школах - в≥д 4 до 6 календарних дн≥в без урахуванн¤ вих≥дних.

ѕрац≥вникам, ¤к≥ складають ≥спити екстерном за основну або старшу школу, надаЇтьс¤ додаткове оплачувана в≥дпустка тривал≥стю в≥д 21 до 28 календарних дн≥в.

ѕрац≥вникам, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ на веч≥рн≥х в≥дд≥ленн¤х профес≥йно - техн≥чних заклад≥в осв≥ти, надаЇтьс¤ додаткове оплачувана в≥дпустка дл¤ п≥дготовки та складанн¤ ≥спит≥в загальною тривал≥стю 35 календарних дн≥в прот¤гом року.

ѕрац≥вникам, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва у вищих закладах осв≥ти з веч≥рньою та заочною формами навчанн¤, надаютьс¤ додатков≥ оплачуван≥ в≥дпустки:

на пер≥од настановних зан¤ть, виконанн¤ лабораторних роб≥т, складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в дл¤ тих, хто навчаЇтьс¤ на першому другому курсах у вищих закладах осв≥ти першого та другого р≥вн¤ акредитац≥њ з веч≥рньою формою навчанн¤, - 10 календарних дн≥в щор≥чно, третього та четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ з веч≥рньою формою навчанн¤ - 20 календарних дн≥в щор≥чно, незалежно в≥д р≥вн¤ акредитац≥њ з заочною формою навчанн¤ - 30 календарних дн≥в щор≥чно;

на пер≥од настановних зан¤ть, виконанн¤ лабораторних роб≥т, складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в дл¤ тих, хто навчаЇтьс¤ на третьому ≥ наступних курсах у вищих закладах осв≥ти першого та другого р≥вн≥в акредитац≥њ з веч≥рньою формою навчанн¤, - 20 календарних дн≥в щор≥чно, третього та четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ з веч≥рньою формою навчанн¤ - 30 календарних дн≥в щор≥чно, незалежно в≥д р≥вн¤ акредитац≥њ з заочною формою навчанн¤ - 40 календарних дн≥в щор≥чно;

на пер≥од складанн¤ державних ≥спит≥в у вищих закладах осв≥ти незалежно в≥д р≥вн¤ акредитац≥њ - 30 календарних дн≥в;

на пер≥од п≥дготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих закладах осв≥ти з веч≥рньою та заочною формами навчанн¤ першого та другого р≥вн≥в акредитац≥њ - два м≥с¤ц≥, а у вищих закладах осв≥ти третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ - чотири м≥с¤ц≥;

прац≥вникам, допущеним до складанн¤ вступних ≥спит≥в в асп≥рантури з в≥дривом або без в≥дриву в≥д виробництва, дл¤ п≥дготовки та складанн¤ ≥спит≥в надаЇтьс¤ один раз на р≥к додаткова оплачувана в≥дпустка з розрахунку 10 календарних дн≥в на кожний ≥спит.

ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва в асп≥рантур≥ та усп≥шно виконують ≥ндив≥дуальний план п≥дготовки, надаЇтьс¤ додаткова оплачувана в≥дпустка тривал≥стю 30 календарних дн≥в та за њх бажанн¤м прот¤гом чотирьох рок≥в навчанн¤ - один в≥льний в≥д роботи день на тиждень з оплатою його в розм≥р≥ 50 в≥дсотк≥в середньоњ зароб≥тноњ плати прац≥вника.

“ворча в≥дпустка надаЇтьс¤ прац≥вникам дл¤ зак≥нченн¤ дисертац≥йних роб≥т, написанн¤ п≥дручник≥в та в ≥нших випадках, передбачених законодавством.

ќсобливим видом в≥дпусток Ї соц≥альн≥ в≥дпустки:

в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами надаЇтьс¤ на п≥дстав≥ медичного висновку ж≥нкам тривал≥стю до полог≥в - 70 календарних дн≥в; п≥сл¤ полог≥в - 56 календарних дн≥в (70 календарних дн≥в - у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше д≥тей та у раз≥ ускладненн¤ полог≥в), починаючи з дн¤ полог≥в. ∆≥нкам, ¤к≥ усиновили новонароджених д≥тей безпосередньо з пологового будинку, надаЇтьс¤ в≥дпустка з дн¤ усиновленн¤ тривал≥стю 56 календарних дн≥в (70 календарних дн≥в - при усиновленн≥ двох або б≥льше д≥тей);

в≥дпустки дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку надаЇтьс¤ за бажанн¤м ж≥нок п≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами. ѕ≥дприЇмство за рахунок власних кошт≥в може надавати ж≥нкам частково оплачувану в≥дпустку без збереженн¤ зароб≥тноњ плати дл¤ догл¤ду за дитиною б≥льшоњ тривалост≥. ÷¤ в≥дпустка може бути використана повн≥стю або частинками також батькам дитини, бабою, д≥дом чи ≥ншим родичам, ¤к≥ фактично догл¤дають за дитиною, або особою, ¤ка усиновила чи вз¤ла п≥д оп≥ку дитину;

додаткова в≥дпустка прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей, надаЇтьс¤ ж≥нц≥, ¤ка працюЇ ≥ маЇ двох ≥ б≥льше д≥тей в≥ком до 15 рок≥в або дитини - ≥нвал≥да. “ака в≥дпустка надаЇтьс¤ за њњ бажанн¤м щор≥чно тривал≥стю 5 календарних дн≥в без урахуванн¤ вих≥дних.

“ривал≥сть в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами обчислюЇтьс¤ сумарно ≥ становить 126 календарних дн≥в (140 календарних дн≥в - у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше д≥тей та в раз≥ ускладненн¤ полог≥в). ¬она надаЇтьс¤ повн≥стю незалежно в≥д к≥лькост≥ дн≥в, фактично використаних до полог≥в. ƒо в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний за за¤вою ж≥нки приЇднати щор≥чну в≥дпустку незалежно в≥д тривалост≥ њњ роботи в поточному робочому роц≥.

«ароб≥тна плата прац≥вникам за пер≥од в≥дпустки виплачуЇтьс¤ не п≥зн≥ше н≥ж за три дн≥ до њњ початку.

” раз≥ зв≥льненн¤ прац≥вника йому виплачуЇтьс¤ грошова компенсац≥¤ за вс≥ не використан≥ ним дн≥ щор≥чноњ в≥дпустки, а також додатков≥ в≥дпустки прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей. «а бажанн¤ прац≥вника частина щор≥чноњ в≥дпустки зам≥нюЇтьс¤ грошовою компенсац≥Їю. ѕри цьому тривал≥сть наданоњ прац≥вников≥ щор≥чноњ та додаткових в≥дпусток не повинна бути менша н≥ж 24 календарн≥ дн≥.

ќсобам в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в зам≥на вс≥х вид≥в в≥дпусток грошовою компенсац≥Їю не допускаЇтьс¤.

ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥ орган≥зац≥њ.

ѕрац≥вник, ¤кий завдав матер≥альноњ шкоди п≥дприЇмству, установ≥ орган≥зац≥њ, несе матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть незалежно в≥д того, чи був в≥н прит¤гнутий до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ за д≥¤нн¤, ¤кими завдано цю шкоду. ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть пол¤гаЇ в обов'¤зку прац≥вника в≥дшкодувати шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ у результат≥ незалежного виконанн¤ ним своњх обов'¤зк≥в. ѕрац≥вник, ¤кий запод≥¤в шкоду, може добров≥льно покрити њњ повн≥стю або частково. «а згодою власника або уповноваженого ним органу прац≥вник може передати покритт¤ запод≥¤ноњ шкоди р≥вноц≥нне майно або поправити пошкоджене.

ѕри покладанн≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ права ≥ законн≥ ≥нтереси прац≥вник≥в гарантуютьс¤ шл¤хом встановленн¤ в≥дпов≥дальност≥ т≥льки за пр¤му д≥йсну шкоду, лише в межах ≥ пор¤дку, передбачених законодавством, ≥ за умови, коли така шкода запод≥¤на п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ винними протиправними д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю) прац≥вника. ÷¤ в≥дпов≥дальн≥сть, ¤к правило, обмежуЇтьс¤ певною частиною зароб≥тку прац≥вника ≥ не повинна перевищувати повного розм≥ру запод≥¤ноњ шкоди, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законодавством.

«аконодавство встановлюЇ два види матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥:

обмежену, ¤ка не перевищуЇ середнього зароб≥тку прац≥вника;

повну.

ќбмежену матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть у розм≥р≥ запод≥¤ноњ з њх вини шкоди, але не б≥льшу свого середнього м≥с¤чного зароб≥тку, несуть:

прац≥вники - за з≥псутт¤ або знищенн¤ через недбал≥сть матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в, вироб≥в (продукц≥й), в тому числ≥ при њх виготовленн≥, за з≥псутт¤ або знищенн¤ через недбал≥сть ≥нструмент≥в, вим≥рювальних прилад≥в, спец≥ального од¤гу та ≥нших предмет≥в, виданих п≥дприЇмством, установою орган≥зац≥Їю прац≥вников≥ в користуванн¤;

кер≥вники п≥дприЇмств, установ орган≥зац≥й та њх заступники, а також кер≥вники структурних п≥дрозд≥л≥в та п≥дприЇмств, в установах, орган≥зац≥¤х та њх заступники, ¤кщо шкоду п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ запод≥¤но зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обл≥ку ≥ збер≥ганн¤ матер≥альних та грошових ц≥нностей, невжитт¤м необх≥дних заход≥в до запоб≥ганн¤ просто¤м, випусков≥ недобро¤к≥сноњ продукц≥њ, розкладанню, знищенню ≥ з≥псутт¤ матер≥альних чи грошових ц≥нностей.

ѕрац≥вники несуть повну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть у повному розм≥р≥ шкоди, запод≥¤ноњ з њх вини п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ, у випадках, ¤кщо:

м≥ж прац≥вником ≥ п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю укладено письмовий догов≥р про вз¤тт¤ на себе прац≥вником повноњ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за незабезпеченн¤ ц≥лост≥ майна та ≥нших ц≥нностей, переданих йому дл¤ збер≥ганн¤ або дл¤ ≥нших ц≥лей;

майно та ≥нш≥ ц≥нност≥ були одержан≥ прац≥вником п≥д зв≥т за зразковою дов≥рен≥стю або за ≥ншими разовими документами;

шкоду завдано д≥¤ми прац≥вника, ¤к≥ мають ознаку д≥¤нь, пересл≥дуваних у крим≥нальному пор¤дку;

шкоду завдано прац≥вником, ¤кий був у нетверезому стан≥;

шкоду завдано недостачею, умисним знищенн¤м або умисним з≥псутт¤м матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в, вироб≥в (продукц≥њ), в тому числ≥ при њх виготовленн≥, а також ≥нструмент≥в, вим≥рювальних прилад≥в, спец≥ального од¤гу та ≥нших предмет≥в, виданих п≥дприЇмством, установою орган≥зац≥Їю прац≥вников≥ в користуванн¤;

в≥дпов≥дно до законодавства на прац≥вника покладено повну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ при виконанн≥ трудових обов'¤зк≥в;

посадова особа, винна в незаконному зв≥льненн≥ або переведенн≥ прац≥вника на ≥ншу роботу.

ѕокритт¤ шкоди прац≥вниками в розм≥р≥, що не перевищуЇ середнього м≥с¤чного зароб≥тку, провадитьс¤ за розпор¤дженн¤м власника або уповноваженого ним органу, кер≥вниками п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та њх заступниками - за розпор¤дженн¤м вище сто¤чого в пор¤дку п≥длеглост≥ органу шл¤хом в≥драхуванн¤ ≥з зароб≥тноњ плати прац≥вника. –озпор¤дженн¤ власника або уповноваженого ним органу або вищесто¤щого в пор¤дку п≥длеглост≥ органу маЇ бути зроблено не п≥зн≥ше двох тижн≥в з дн¤ ви¤вленн¤ запод≥¤ноњ прац≥вником шкоди ≥ звернено до виконанн¤ не ран≥ше семи дн≥в з дн¤ пов≥домленн¤ про це прац≥вником. якщо прац≥вник не згоден з в≥драхуванн¤м або його розм≥ром, трудовий сп≥р за його за¤вою розгл¤даЇтьс¤ в пор¤дку, передбаченому законодавством.

” решт≥ випадк≥в покритт¤ шкоди провадитьс¤ шл¤хом поданн¤ власником або уповноваженим ним органом позову до м≥сцевого суду. —уд при визначенн≥ розм≥ру шкоди, що п≥дл¤гаЇ покриттю, кр≥м пр¤моњ д≥йсноњ шкоди, враховуЇ ступ≥нь вини прац≥вника ≥ ту конкретну обстановку, за ¤коњ шкоду було запод≥¤но.  оли шкода стала насл≥дком не лише винноњ повед≥нки прац≥вника, але й в≥дсутност≥ умов, що забезпечують збереженн¤ матер≥альних ц≥нностей, розм≥р покритт¤ повинен бути в≥дпов≥дно зменшений. —уд може зменшити розм≥р покритт¤ шкоди, запод≥¤ноњ прац≥вником, залежно в≥д його майнового стану, за вин¤тком випадк≥в, коли шкода запод≥¤на злочинними д≥¤ми прац≥вника, вчиненим з корисливою метою.

ќсобливост≥ прац≥ молод≥, ж≥нок та ≥нвал≥д≥в.

¬раховуючи ф≥з≥олог≥чн≥, психолог≥чн≥, в≥ков≥ та ≥нш≥ особливост≥, правове регулюванн¤ трудових в≥дносин молод≥, ж≥нок та ≥нвал≥д≥в маЇ певн≥ в≥дм≥нност≥ щодо ≥нших категор≥й прац≥вник≥в.

«а загальним правилом, на роботи приймаютьс¤ особи, ¤ким виповнилос¤ 16 рок≥в. як вин¤ток, за згодою одного ≥з батьк≥в або особи, що його зам≥нюЇ, можуть приймати на роботу особи, ¤к≥ дос¤гли п'¤тнадц¤ти рок≥в.  р≥м того, допускаЇтьс¤ прийн¤тт¤ на роботу учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л, профес≥йно - техн≥чних ≥ середн≥х спец≥альних заклад≥в дл¤ виконанн¤ легкоњ прац≥, що не завдаЇ шкоди здоров'ю ≥ не порушуЇ процесу навчанн¤, у в≥льний в≥д навчанн¤ час по дос¤гненню ним чотирнадц¤тир≥чного в≥ку за згодою одного з батьк≥в або особи, що його зам≥нюЇ.

Ќа кожному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ маЇ вестис¤ спец≥альний обл≥к неповнол≥тн≥х прац≥вник≥в, ¤к≥ не дос¤гли в≥с≥мнадц¤ти рок≥в, ≥з зазначенн¤м њх дати народженн¤.

Ќеповнол≥тн≥ у трудових правов≥дносинах прир≥внюютьс¤ у правах до повнол≥тн≥х, а в галуз≥ охорони прац≥, робочого часу, в≥дпусток та де¤ких ≥нших умов прац≥ користуютьс¤ п≥льгами, встановленими законодавством ”крањни.

ќсновними особливост¤ми прац≥ неповнол≥тн≥х Ї:

њм не встановлюЇтьс¤ випробувальний строк при першому прийн¤тт≥ на роботу;

њх заборон¤Їтьс¤ залучати на важких роботах ≥ на роботах з шк≥дливими або небезпечними умовами прац≥, а також на п≥дземних роботах;

њх заборон¤Їтьс¤ залучати до п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановленн≥ дл¤ них граничн≥ норми;

ус≥ особи, молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в, приймаютьс¤ на роботу лише п≥сл¤ попереднього медичного огл¤ду ≥ подальшому, до дос¤гненн¤ 21 року, щороку п≥дл¤гають обов'¤зковому медичному огл¤дов≥;

њх заборон¤Їтьс¤ залучати до н≥чних, надурочних роб≥т ≥ роб≥т у вих≥дн≥ дн≥;

щор≥чн≥ в≥дпустки неповнол≥тн≥м прац≥вникам надаютьс¤ у зручний час, а перший р≥к роботи в≥дпустки надаютьс¤ за њх за¤вою до настанн¤ шестим≥с¤чного терм≥ну безперервноњ роботи на даному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ;

зв≥льненн¤ неповнол≥тн≥х прац≥вник≥в з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу допускаЇтьс¤, кр≥м додержанн¤ загального пор¤дку зв≥льненн¤, т≥льки за згодою районноњ (м≥ськоњ) ком≥с≥њ в справах неповнол≥тн≥х;

зв≥льненн¤ неповнол≥тнього можливе не лише з власноњ ≥н≥ц≥ативи, але ≥ з ≥н≥ц≥ативи батьк≥в, усиновител≥в ≥ п≥клувальник≥в неповнол≥тнього, а також державних орган≥в та посадових ос≥б, на ¤ких покладено нагл¤д ≥ контроль за додержанн¤м законодавства про працю у випадку, коли виконанн¤ трудового договору з неповнол≥тн≥м, у томи числ≥ й строкового загрожуЇ здоров'ю неповнол≥тнього або порушуЇ його законн≥ ≥нтереси.

ѕравове регулюванн¤ прац≥ ж≥нок маЇ так≥ особливост≥:

заборон¤Їтьс¤ використовувати працю ж≥нок на важких роботах ≥ на роботах ≥з шк≥дливими або небезпечними умовами прац≥, а також на п≥дземних роботах, кр≥м де¤ких п≥дземних роб≥т (неф≥зичних роб≥т або роб≥т по сан≥тарному та побутовому обслуговуванню);

заборон¤Їтьс¤ залученн¤ ж≥нок до п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановленн≥ дл¤ них граничн≥ норми;

не допускаЇтьс¤ залученн¤ ж≥нок до роб≥т у н≥чний час, за вин¤тком тих галузей народного господарства, де це викликаЇтьс¤ особливою необх≥дн≥стю ≥ дозвол¤Їтьс¤ ¤к тимчасовий зах≥д;

ж≥нки, що мають д≥тей в≥ком в≥д трьох до чотирнадц¤ти рок≥в або д≥тей - ≥нвал≥д≥в, не можуть залучатис¤ до надурочних роб≥т або направл¤тис¤ у в≥др¤дженн¤ без њх згоди;

ваг≥тним ж≥нкам в≥дпов≥дно до медичного висновку знижуютьс¤ норми вироб≥тку, норми обслуговуванн¤ або вони перевод¤тьс¤ на ≥ншу роботу, ¤ка Ї легшою ≥ виключаЇ вплив неспри¤тливих виробничих фактор≥в, ≥з збереженн¤м середнього зароб≥тку за попередньою роботою;

ж≥нки, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в, в раз≥ неможливост≥ виконанн¤ попередньоњ роботи перевод¤тьс¤ на ≥ншу роботу ≥з збереженн¤м середнього зароб≥тку за попередньою роботою до дос¤гненн¤ дитиною в≥ку трьох рок≥в;

на п≥дстав≥ медичного висновку ж≥нкам надаЇтьс¤ оплачувана в≥дпустка у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами тривал≥стю 70 календарних дн≥в до полог≥в ≥ 56 (у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше д≥тей та у раз≥ ускладненн¤ полог≥в - 70) календарних дн≥в п≥сл¤ полог≥в, починаючи з дн¤ полог≥в;

у раз≥, ¤кщо дитина потребуЇ домашнього догл¤ду, ж≥нц≥ в обов'¤зковому пор¤дку надаЇтьс¤ в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати тривал≥стю, визначеноњ у медичному висновку, але не б≥льш ¤к до дос¤гненн¤ дитиною шестир≥чного в≥ку;

за бажанн¤м ж≥нки у пер≥од перебуванн¤ њњ у в≥дпустц≥ дл¤ догл¤ду за дитиною вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома, при цьому за нею збер≥гаЇтьс¤ право на одержанн¤ допомоги в пер≥од в≥дпустки дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку;

ж≥нкам, ¤к≥ усиновили новонароджених д≥тей безпосередньо з пологового будинку, надаЇтьс¤ в≥дпустка з дн¤ усиновленн¤ тривал≥стю 56 календарних дн≥в (70 календарних дн≥в - при усиновленн≥ двох ≥ б≥льше д≥тей) з виплатою державноњ допомоги у встановленому пор¤дку;

ж≥нц≥, ¤ка працюЇ ≥ маЇ двох ≥ б≥льше д≥тей в≥ком до 15 рок≥в або дитину - ≥нвал≥да, за бажанн¤м щор≥чно надаЇтьс¤ додаткова оплачувана в≥дпустка тривал≥стю 5 календарних дн≥в без урахуванн¤ вих≥дних;

ж≥нкам, що мають д≥тей в≥ком до п≥втора року, надаЇтьс¤ кр≥м загальноњ перерви дл¤ в≥дпочинку ≥ харчуванн¤, додатков≥ перерви дл¤ годуванн¤ дитини. ÷≥ перерви надаютьс¤ не р≥дше н≥ж через три години тривал≥стю не менше тридц¤ти хвилин кожна. ѕри на¤вност≥ двох ≥ б≥льше грудних д≥тей тривал≥сть перерви встановлюЇтьс¤ не менше години. ѕерерви дл¤ годуванн¤ дитини включаютьс¤ в робочий час ≥ оплачуютьс¤ середн≥м зароб≥тком;

заборон¤Їтьс¤ в≥дмовл¤ти ж≥нкам у прийн¤тт≥ на роботу ≥ знижувати њм зароб≥тну плату з мотив≥в, пов'¤заних з ваг≥тн≥стю або на¤вн≥стю д≥тей в≥ком до трьох рок≥в, а одиноким матер¤м за на¤вн≥стю дитини в≥ком до чотирьох рок≥в або дитини - ≥нвал≥да.

«аконодавством, насамперед «аконом "ѕро основи соц≥альноњ захищеност≥ ≥нвал≥д≥в в ”крањн≥" в≥д 21 березн¤ 1991 року, передбачен≥ певн≥ особливост≥ працевлаштуванн¤ та виконанн¤ трудових обов'¤зк≥в ≥нвал≥д≥в:

з метою реал≥зац≥њ творчих ≥ виробничих зд≥бностей ≥нвал≥д≥в та з урахуванн¤м ≥ндив≥дуальних програм реаб≥л≥тац≥њ њм забезпечуЇтьс¤ право працювати на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х ≥з звичайними умовами прац≥, в цехах ≥ на д≥льниц¤х, де застосовуЇтьс¤ прац¤ ≥нвал≥д≥в, а також займатис¤ ≥ндив≥дуальною та ≥ншою трудовою д≥¤льн≥стю, ¤ка не заборонена законом;

в≥дмова в укладанн≥ трудового договору або в просуванн≥ по служб≥, зв≥льненн¤ за ≥н≥ц≥ативою адм≥н≥страц≥њ, переведенн¤ ≥нвал≥д≥в на ≥ншу роботу без його згоди з мотив≥в ≥нвал≥дност≥ не допускаЇтьс¤, за вин¤тком випадк≥в, коли за висновком медики - соц≥альноњ експертизи стан його здоров'¤ ≥ безпец≥ прац≥ ≥нших ос≥б, або продовженн¤м трудовоњ д≥¤льност≥ чи зм≥на њњ характеру та обс¤гу загрожуЇ пог≥ршенню здоров'¤ ≥нвал≥д≥в;

працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в зд≥йснюЇтьс¤ органами ћ≥н≥стерства прац≥ ≥ соц≥альноњ пол≥тики ”крањни, органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, громад¤нськими орган≥зац≥¤ми ≥нвал≥д≥в;

п≥дб≥р робочого м≥сц¤ зд≥йснюЇтьс¤ переважно на п≥дприЇмств≥, де настала ≥нвал≥дн≥сть, з урахуванн¤м побажань ≥нвал≥да, на¤вн≥сть у нього профес≥йних навичок ≥ знань, а також рекомендац≥й медико - соц≥альноњ експертизи;

нормативи робочих м≥сць, призначених дл¤ працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в, визначаЇтьс¤ дл¤ вс≥х п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й (незалежно в≥д форм власност≥ та господарюванн¤) у розм≥р≥ не менше чотирьох в≥дсотк≥в в≥д загальноњ чисельност≥ працюючих; ¤кщо працюЇ в≥д 15 до 25 чолов≥к - встановлюЇтьс¤ нормативу к≥лькост≥ одного робочого м≥с¤ц¤;

при в≥дмов≥ у прийн¤тт≥ на роботу, ненаданн¤ роботи за спец≥альн≥стю ≥нвал≥ду, направленому за розпод≥лом п≥сл¤ зак≥нченн¤ навчального закладу, або при недодержанн≥ ≥нших умов трудового договору ≥ законодавства про працю адм≥н≥страц≥¤ п≥дприЇмства, установи ≥ орган≥зац≥њ в≥дшкодовуЇ витрати на проњзд до м≥сц¤ роботи ≥ назад до м≥сц¤ проживанн¤, а також витрати на проњзд супров≥дника, ¤кщо в≥н Ї необх≥дним.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz