—≥м'¤ - складова частина сусп≥льства



—оц≥ал≥зац≥¤

¬ихованн¤ ≥ становленн¤ людини в≥дбуваЇтьс¤ у пр¤м≥й залежност≥ в≥д зовн≥шн≥х фактор≥в. ѕроцес входженн¤ людини в соц≥альне середовище, ≥нтеграц≥¤ в систему соц≥альних зв'¤зк≥в, тобто стосунк≥в м≥ж людьми називаЇтьс¤ соц≥ал≥зац≥Їю. —оц≥ал≥зац≥¤ - процес ≥, одночасно, результат засвоЇнн¤ ≥ активного в≥дтворенн¤ людиною соц≥ального досв≥ду, що в≥дбуваЇтьс¤ у сп≥лкуванн≥ ≥ д≥¤льност≥. —оц≥ал≥зац≥¤ може в≥дбуватис¤, ¤к в умовах стих≥йного впливу на особист≥сть р≥зних умов житт¤, незалежних в≥д нього, так ≥ в умовах спец≥ально направленого на особист≥сть впливу, наприклад, вихованн¤. “обто соц≥ал≥зац≥¤ це процес перетворенн¤ людськоњ ≥стоти на сусп≥льний ≥ндив≥д, утвердженн¤ њњ, ¤к особистост≥, включенн¤ њњ у сусп≥льне житт¤, ¤к активноњ д≥йовоњ сили.

¬ процес≥ взаЇмод≥њ з ≥ншими людьми маленька людина переймаЇ звички, набуваЇ нових знань, з'¤вл¤ютьс¤ у¤вленн¤ про св≥т, про ≥нших людей, а пот≥м ≥ про себе, ¤к особист≥сть. ¬ивчаючи св≥т, ми пост≥йно п≥знаЇмо себе, пор≥внюючи себе з кимось. ћи набуваЇмо знань про те, ¤к потр≥бно вести у сусп≥льств≥, тобто про норми повед≥нки, про ц≥нност≥ прийн¤т≥ у сусп≥льств≥. Ќав≥ть р≥дну мову ми вчимо сп≥лкуючись змалку з≥ своњми батьками, р≥дними людьми, товаришами. ¬ процес≥ соц≥ал≥зац≥њ в≥дбуваЇтьс¤ самоствердженн¤ людини. «ростаючи, ми розум≥Їмо, що в цьому св≥т≥ ми щось сприймаЇмо беззаперечно. ј до чогось ми не готов≥ ≥ сприймаЇмо критично. јдже все це в≥дбуваЇтьс¤ у взаЇмод≥њ з оточуючим св≥том. ≤ зростаючи, ми також розум≥Їмо, що св≥т не такий простий. ≤ ми повинн≥ навчитись, сп≥вставл¤ючи себе ≥ свою повед≥нку з повед≥нкою ≥нших людей у вс≥х випадках керуватись принципами заснованими на демократичних ц≥нност¤х.

як ми бачимо соц≥ал≥зац≥¤ - це двосторонн≥й процес. « одного боку вона передбачаЇ пристосуванн¤ людини до сусп≥льних вимог, а з ≥ншоњ сторони соц≥ал≥зац≥¤ дозвол¤Ї людин≥ зм≥нювати ц≥ вимоги ≥ збагачувати њх. ѕроцес соц≥ал≥зац≥њ стосуЇтьс¤ т≥льки людей, тому що т≥льки серед людей ≥снують соц≥альн≥ зв'¤зки, а серед тварин њх немаЇ. —аме людина усв≥домлюЇ своЇ минуле, тепер≥шнЇ ≥ майбутнЇ. Ћюдина в≥дчуваЇ себе Ћёƒ»Ќќё.

 оли в –ос≥њ робили опитуванн¤ в 1991 роц≥ школ¤р≥в з питанн¤: "’то справл¤Ї на ¬ас найб≥льший вплив?", то на 1 м≥сц≥ учн≥ шк≥л поставили своњх однол≥тк≥в, на 2 м≥сц≥ були батьки, на 3 - вчител≥. (ћабуть, результати ≥ в ”крањн≥ будуть схож≥. јдже тод≥ ми ще не стали незалежною державою.) як видно з цих даних одним з основних фактор≥в, що впливаЇ на становленн¤ особистост≥ Ї с≥м'¤.  р≥м того, вплив сусп≥льства на людину в≥дбуваЇтьс¤ також ≥ через школи, засоби масовоњ ≥нформац≥њ, неформальне ≥ формальне оточенн¤ однол≥тк≥в.

ўо таке с≥м'¤

Ќа сучасному етап≥, коли наше сусп≥льство переживаЇ суттЇв≥ зм≥ни у вс≥х сферах житт¤: соц≥ально-економ≥чн≥й, пол≥тичн≥й, культурн≥й, величезного значенн¤ набувають впливи педагог≥чного характеру, в першу чергу с≥м'њ. —аме там починаЇтьс¤ процес соц≥ал≥зац≥њ п≥дростаючого покол≥нн¤, закладаЇтьс¤ п≥двалини њх громад¤нськоњ позиц≥њ. ѕотенц≥ал с≥м'њ багато в чому визначаЇ ефективн≥сть громад¤нськоњ св≥домост≥ своњх член≥в. —≥м'¤ Ї первинною ланкою п≥дготовки людини до житт¤ у сусп≥льств≥.

—≥м'¤, що Ї складовою будь-¤кого сусп≥льства будь-¤коњ крањни, завжди мала велике значенн¤ у житт≥ людини. «гадайте, на початку цив≥л≥зац≥њ с≥м'¤ необх≥дна була людини, щоб вижити. “≥льки об'Їднавшись в родину можна було здобути њжу ≥ захистити св≥й д≥м. «а багато рок≥в багато що у с≥м'њ зм≥нилос¤. јле ¤к ≥ в давн≥ часи, члени с≥м'њ (батько ≥ мати, брати ≥ сестри, д≥дус≥ ≥ бабус≥) живуть разом ≥ ведуть сп≥льне господарство, що Ї головною ознакою с≥м'њ. —≥м'¤ Ї першим кораблем, ¤кщо можна так сказати, у бурхливому мор≥ життЇвих випробувань, на ¤кому д≥ти вчатьс¤ перемагати труднощ≥. —≥м'¤ Ї м≥сцем де плекаЇтьс¤ Їдн≥сть, де батько ≥ мати Ї вз≥рцем дл¤ д≥тей, а д≥ти Ї над≥Їю дл¤ батьк≥в. ¬ с≥м'њ з покол≥нн¤ в покол≥нн¤ переймаютьс¤ звички, стиль житт¤, в≥дбуваЇтьс¤ ор≥Їнтац≥¤ ц≥нностей. ƒуже важливо, щоб члени с≥м'њ надавали один одному допомогу. јдже д≥ти починають сприймати навколишнЇ середовище з народженн¤ ≥ роз≥братис¤ у цьому св≥т≥ без допомоги старших њм буде важко. ”загальнюючи сказане, ми просто скажемо, що с≥м'¤ - це мала група сусп≥льства, його частина, в ¤к≥й людей поЇднують родинн≥ зв'¤зки, сп≥льне веденн¤ господарства ≥ моральна в≥дпов≥дальн≥сть одне перед одним.

—≥м'¤: традиц≥њ ≥ зм≥ни

„асто вз≥рцем д≥т¤м у процес≥ соц≥ал≥зац≥њ (процес≥ регул¤ц≥њ повед≥нки у сусп≥льств≥ ≥ набуттю сусп≥льного досв≥ду) Ї батьки. «давна в украњнськ≥й с≥м'њ ц≥нувалась роль батьк≥в. ≤ щасливими вважалис¤ т≥ с≥м'њ, де ц≥нувалис¤ любов, повага, взаЇмодопомога м≥ж батьком ≥ мат≥р'ю, м≥ж батьками ≥ д≥тьми. “епер це також залишаЇтьс¤ актуальним. јвторитет батьк≥в не м≥г будуватис¤ на сил≥, а т≥льки на доброзичливих стосунках м≥ж ус≥ма членами с≥м'њ. ћати завжди була порадницею батька, берегинею с≥мейного вогнища, а ≥нколи ≥ сама брала на себе кер≥вництво с≥мейними справами. ≤ це природно в≥ддзеркалювалось у д≥т¤х. ¬ першу чергу це стосувалось моральних рис. —аме у с≥м'њ дитина отримувала перш≥ уроки поваги до предк≥в ≥ любов до Ѕатьк≥вщини. ўоб пересв≥дчитис¤ у цьому лише згадайте стор≥нки украњнськоњ ≥стор≥њ. –одина ставала основою формуванн¤ характеру майбутнього захисника, майбутнього громад¤нина. ” с≥м'њ формувалась ≥ демократична особист≥сть, ¤ка не могла терп≥ти фальш≥ у с≥мейних стосунках, ¤ка поважала ≥нших ≥ вимагала поваги до себе.

јле бували с≥м'њ де панували ворожнеча ≥ конфл≥кти. ≤ тод≥ дитина виробл¤ла зовс≥м ≥нш≥ риси характеру. „ерез в≥дсутн≥сть прагненн¤ старшого покол≥нн¤ бути щирими, в≥двертими ≥ мудрими у вихованн≥ своњх д≥тей њм на зм≥ну приходили так≥, про ¤ких говор¤ть: "ўо пос≥Їш, те й пожнеш ".

”крањнська с≥м'¤ в ус≥ часи, з давн≥х давен переживала впливи: економ≥чн≥, пол≥тичн≥, ≥ноземн≥. Ќе дивл¤чись на це завжди значна роль в≥дводилась батьков≥, ¤к годувальнику ≥ захиснику. јвторитет батька у давн≥й с≥мейн≥й традиц≥њ будувавс¤ на його вимогливост≥ ≥ справедливост≥. «авжди значну роль у вихованн≥ д≥тей в≥д≥гравали ж≥нки. јле в наш час все б≥льше д≥тей вони вирощують без чолов≥к≥в.  ожна дес¤та с≥м'¤ неповна, тобто дитину виховуЇ т≥льки один з батьк≥в, в основному це мати. ћайже половина с≥мей мають одну дитину, а значний в≥дсоток взагал≥ не мають д≥тей.

—≥м'¤ Ї дуже чутливою до зм≥н, що в≥дбуваютьс¤ у сусп≥льств≥, ¤ке перебрало на себе т≥ функц≥њ, що ран≥ше належали с≥м'њ. ”крањнська с≥м'¤ втрачаЇ св≥й патр≥архальний уклад, що в≥дбиваЇтьс¤ ≥ на вихованн≥. Ќавчанн¤ ≥ вихованн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за межами с≥м'њ ≥ в≥дпочиваЇмо ми все част≥ше поза родиною. Ќав≥ть розвиток транспорту впливаЇ на зменшенн¤ контролю старших над д≥тьми. « ≥ншоњ сторони втрачаЇтьс¤ дух авторитаризму, ж≥нки все част≥ше виступають на р≥вних з чолов≥ками у справ≥ вихованн¤ д≥тей. Ќа зм≥ну приходить демократична взаЇмод≥¤.

–есурс є 2

ѕрисл≥в'¤

—кор≥ше один батько вигодуЇ дес¤ть д≥тей, н≥ж дес¤теро д≥тей одного батька.

Ќе т≥ батьки, що на св≥т привели, а т≥ що в люди вивели.

ƒ≥ти батька не учать.

Ќе послухаЇш батька-матер≥, то навчить тебе лиха година.

ќтець по-батьк≥вськ≥ поб'Ї, по-батьк≥вськ≥ й помилуЇ.

’то батька-мат≥р зневажаЇ, той добра не знаЇ.

” добрих батьк≥в добр≥ й д≥ти.

ѕо татку й дит¤тко.

¬≥д малих д≥тей болить голова, а в≥д великих серце.

ƒитина без прута не виросте.

ƒитина - мов порожн¤ посудина: що в нењ вв≥лЇш, те й держить.

ƒ≥ти - найб≥льша рад≥сть у св≥т≥.

” кого д≥тки, у того й збитки.

Ќе доспи, не, доњш, а дитину пот≥ш.

ѕотурай малому, то ¤к виросте, буде тебе на стар≥сть бити.

Ќе кричи, а л≥пше навчи.

”чи д≥тей не страшкою, а ласкою.

—ин хоч м≥й, але розум маЇ св≥й.

як≥ ми сам≥, так≥ й наш≥ д≥ти.

Ќема в св≥т≥, ¤к родина, то вам скаже ≥ дитина.

—в≥й завжди г≥рший за чужого.

Ќе навчив батько, не навчить ≥ д¤дько.

« молодого, ¤к з воску, що хоч то вил≥пиш.

ћолод≥сть ≥ мудр≥сть не с≥дають на одн≥м ст≥льц≥.

–озпутне житт¤ в молодост≥ приносить хворобу на старост≥.

Ќе розум≥Ї молодий старого, аж доки сам не постар≥Ї.

—тарий хоче спати, а молодий гул¤ти.

Ќе роками стар≥сть гарна, а д≥лами.

–есурс є 3

¬ ”крањн≥ в 2000 роц≥ проводилос¤ опитуванн¤ серед тис¤ч дорослих громад¤н ”крањни. ѕри в≥дпов≥д≥ на питанн¤: "як≥ риси повинна прищеплювати с≥м'¤?", був отриманий такий результат:

1 м≥сце - 85,6 % голос≥в - працелюбн≥сть;

2 м≥сце - 70,2 % голос≥в - почутт¤ в≥дпов≥дальност≥;

3 м≥сце - 58,6 % голос≥в - терпим≥сть ≥ повага до ≥нших людей;

4 м≥сце - 51 % голос≥в - бережлив≥сть;

5 м≥сце - 47,4 % голос≥в - вм≥нн¤ поводитис¤ у товариств≥;

Е

9 м≥сце - 20,9 % голос≥в - вм≥нн¤ д≥литис¤;

10 м≥сце - 10,8 % - рел≥г≥йн≥сть

як ми бачимо б≥льш≥сть людей, а це 97,2 % в≥ддан≥ с≥м'њ.

85 % опитаних вважають, що батьк≥в треба любити, ¤кими б вони не були, але водночас 84,3 % респондент≥в вказують, що проживати потр≥бно окремо в≥д батьк≥в. 55 % украњнц≥в п≥дтверджують тезу про те, що батьки повинн≥ робити все можливе дл¤ д≥тей, але 34,7 % проти цього, вважаючи, що ≥ у дорослих повинен залишатис¤ час ≥ кошти на особисте житт¤.

ѕитанн¤ ≥ завданн¤

ўо таке соц≥ал≥зац≥¤?

’то або що впливаЇ на становленн¤ людини, ¤к особистост≥?

ƒайте своЇ визначенн¤ соц≥ал≥зац≥њ, використавши наведен≥ у текст≥?

¬ текст≥ знайд≥ть р≥зн≥ визначенн¤ с≥м'њ ≥ випиш≥ть 5 основних њњ рис.

Ќав≥що створюЇтьс¤ с≥м'¤? Ќав≥що створювалась с≥м'¤ колись ≥ тепер?

¬ чому р≥зниц¤ ¬ашоњ с≥м'њ в≥д с≥мей ¬аших батьк≥в (д≥дус≥в ≥ бабусь), коли вони були д≥тьми? «а ¤ким критер≥¤ми њх можна пор≥вн¤ти? ¬ипиш≥ть 3 сп≥льн≥ ≥ 3 в≥дм≥нн≥ ознаки цих с≥мей.

як≥ багатор≥чн≥ традиц≥њ ≥снують у ¬аших с≥м'¤х?

«апитанн¤ до ресурсу є 1 - Ris 5

ўо об'ЇднуЇ ц≥ дв≥ карикатури?

ѕридумайте сюжет карикатури, що в≥дображаЇ под≥бн≥ риси взаЇмин у с≥м'њ.

«апитанн¤ до ресурсу є 2

як≥ позитивн≥ риси украњнськоњ с≥м'њ в≥добразились у цих присл≥в'¤х?

як≥ негативн≥ риси в с≥м'¤х пом≥тив народ ≥ сказав про них у цих присл≥в'¤х?

як≥ висновки можна зробити про характер украњнських с≥мей, прочитавши ц≥ присл≥в'¤?

як≥ з цих присл≥в'њв ¬ам ≥мпонують?

як≥ з цих присл≥в'њв в≥дпов≥дають демократичним стосункам в с≥м'њ?

як≥ з цих присл≥в'њв можна в≥днести до авторитарного стилю вихованн¤?

«апитанн¤ до ресурсу є3

як ¬и прокоментуЇте ц≥ дан≥? „и задовольн¤ють ¬они ¬ас?

як ¬и гадаЇте, ¤к≥ риси були випущен≥ у цих результатах?

Ѕез ¤ких рис цей список буде неповний?

” цьому опитуванн≥ було питанн¤ про рейтинг життЇвих ц≥нностей. ¬≥дпов≥д≥ дали таке розташуванн¤ головних ц≥нностей дл¤ людини:

1 м≥сце - здоров'¤;

2 м≥сце - стосунки ≥з с≥м'Їю;

3 м≥сце - можлив≥сть отримувати зароблене;

4 м≥сце - р≥вень добробуту;

Е

Ќаведемо останн≥ три позиц≥њ

–ел≥г≥¤

 ар'Їра

ѕол≥тика

„и погоджуЇтесь ¬и з цими висновками громадського опитуванн¤?

„им ¬и по¤сните таке розташуванн¤ перших ≥ останн≥х трьох позиц≥й?

ѕро що св≥дчать ц≥ дан≥?

—ередньостатистичн≥ дан≥ св≥дчать про те, що впливаЇ в першу чергу на повед≥нку людини. як≥ ж це фактори?

¬плив близьких людей (88,2 %).

ћоральн≥ принципи (59,8 %).

«акон (44,6 %).

Ѕорг перед державою (20,3 %).

ѕол≥тичн≥ переконанн¤ (10,3 %).

як ц≥ факти св≥дчать про значенн¤ с≥м'њ в сьогодн≥шн≥х умовах ≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ в н≥й?

÷≥ дан≥ на ¬ашу думку позитивн≥ чи негативн≥?

÷≥ дан≥ були опубл≥кован≥ у журнал≥ "Ќац≥ональна безпека ≥ оборона" є4, 2000 року.

„ому саме в цьому журнал≥ були опубл≥кован≥ наведен≥ дан≥?

„и ≥снуЇ взаЇмозв'¤зок м≥ж цими даними ≥ нац≥ональною безпекою?

„и це просто зб≥г обставин?

ћетодичн≥ рекомендац≥њ до уроку є 1- час в дужках вказаний максимальний

ћќ“»¬ј÷≤я проводитьс¤ у вигл¤д≥ бес≥ди прот¤гом 10 - 15 хвилин.

«м≥ст першого уроку розгл¤даЇтьс¤ за 30 -35 хвилин, що залишилис¤.

ѕункт перший "—оц≥ал≥зац≥¤" розгл¤даЇтьс¤: м≥н≥ - лекц≥¤ ( 5 хв.), п≥сл¤ цього фронтальна робота з пит. є1, є2 ( 3 хв.)

„итанн¤ пункту "ўо таке с≥м'¤"(3 хв.)

ѕот≥м групова робота над пит. є3 ( 2хв.) ≥ є4 ( 2хв.), фронтальна бес≥да по пит. є5 (2хв.) (або пит. є5 в≥ддати додому)

√рупова робота з ресурсом є 1(2хв.)

ћ≥н≥ - лекц≥¤ по пункту 1.3 (5хв.)

√рупова робота з ресурсом є 3 (5 - 10 хв.)

ƒомашнЇ завданн¤: питанн¤ є 6 ≥ є7, робота з ресурсом є 2.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz