ќргани самоорган≥зац≥њ населенн¤

ѕравова регламентац≥¤ створенн¤ та д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤

«м≥ст

¬ступ

√ромадсько-публ≥чна природа орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤

ѕор¤док створенн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤

3. ѕроблеми реал≥зац≥њ законодавчо врегульованоњ процедури створенн¤, функц≥онуванн¤ та припиненн¤ д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤

4. ¬≥тчизн¤на ≥ заруб≥жна практика залученн¤ громад¤н до вр¤дуванн¤

5. ¬исновок

¬ступ

ƒосв≥д розвинутих демократичних крањн ™вропи показуЇ, що значною м≥рою њхн≥й усп≥шний розвиток обумовлений активною сп≥впрацею орган≥в влади з м≥сцевими громадами дл¤ вир≥шенн¤ м≥сцевих проблем. “ака сп≥впрац¤ Ї насл≥дком розвинутоњ демократичноњ системи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, в котр≥й громада маЇ право впливати на процес прийн¤тт¤ р≥шень м≥сцевою владою ≥ активно користуЇтьс¤ таким правом.

¬ ”крањн≥ принципи демократичного самовр¤дуванн¤ мають давн≥ ≥сторичн≥ традиц≥њ. «гадаймо хоча б кн¤жу чи козацьку добу, коли роль громади п≥д час прийн¤тт¤ р≥шень була вир≥шальною. ќднак, тотал≥тарне минуле з жорстким командно-адм≥н≥стративним методом керуванн¤ державою залишило до сьогодн≥ вагомий негативний сл≥д в у¤вленн¤х населенн¤ щодо можливост≥ самовр¤дуванн¤ взагал≥.

Ќова онституц≥¤ ”крањни та закон ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥" визначили первинним суб'Їктом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ територ≥альну громаду й гарантували "право та реальну здатн≥сть територ≥альн≥й громад≥ самост≥йно або п≥д в≥дпов≥дальн≥сть орган≥в та посадових ос≥б м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вир≥шувати питанн¤ м≥сцевого значенн¤". ÷≥ акти передбачають нов≥ механ≥зми участ≥ громади у вир≥шенн≥ м≥сцевих проблем. ¬ першу чергу, це м≥сцев≥ ≥н≥ц≥ативи, громадськ≥ слуханн¤, м≥сцев≥ референдуми, загальн≥ збори та органи самоорган≥зац≥њ населенн¤.

«г≥дно нового законодавства про м≥сцеве самовр¤дуванн¤, органи самоорган≥зац≥њ населенн¤ - це представницьк≥ органи, що створюютьс¤ частиною жител≥в, ¤к≥ тимчасово або пост≥йно проживають на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ в межах села, селища, м≥ста. ќргани м≥сцевого самовр¤дуванн¤ можуть дозвол¤ти за ≥н≥ц≥ативою жител≥в створювати будинков≥, вуличн≥, квартальн≥ та ≥нш≥ органи самоорган≥зац≥њ населенн¤ ≥ над≥л¤ти њх частиною власноњ компетенц≥њ, ф≥нанс≥в, майна.

ќргани самоорган≥зац≥њ населенн¤ створюютьс¤ з ≥н≥ц≥ативи громад¤н ≥ Ї дуже под≥бними до звичайних громадських орган≥зац≥й, але, на в≥дм≥ну в≥д останн≥х, можуть мати б≥льше повноважень (делегованих органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤) й, в≥дпов≥дно, принести б≥льше корист≥ дл¤ своЇњ громади. ƒосв≥д показав, що на територ≥¤х, де ≥снують органи самоорган≥зац≥њ населенн¤, набагато краще вир≥шуютьс¤ м≥сцев≥ проблеми, ≥ не останню роль в цьому процес≥ в≥д≥граЇ сп≥впрац¤ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та громади.

Ѕезпосередн¤ участь громади в м≥сцевому самовр¤дуванн≥ довела свою життЇздатн≥сть прот¤гом найт¤жчих рок≥в зат¤жноњ економ≥чноњ кризи й маЇ стати не т≥льки важливим елементом стаб≥льност≥ украњнського сусп≥льства, а й практичною школою демократ≥њ та кузнею нових кадр≥в, пол≥тик≥в новоњ доби.

1 розд≥л

√ромадсько-публ≥чна природа орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤

¬ажливим самост≥йним елементом системи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ виступають органи самоорган≥зац≥њ населенн¤, ¤к≥ мають досить складну громадсько-публ≥чну природу.

“ак, з одного боку, вони виступають формою участ≥ населенн¤ у вир≥шенн≥ питань м≥сцевого значенн¤ ≥ зд≥йснюють передан≥ њм повноваженн¤ в≥дпов≥дних с≥льських, селищних, м≥ських рад, що дозвол¤Ї характеризувати њх ¤к вкладн≥ структури, ¤к≥ мають певн≥ сп≥льн≥ риси з органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ≥ншими органами публ≥чноњ влади.

« другого боку, органи самоорган≥зац≥њ населенн¤ працюють на громадських засадах (вин¤тки можуть бути зроблен≥ лише дл¤ њх кер≥вник≥в) ≥ њх можна розгл¤дати ¤к специф≥чну форму самоорган≥зац≥њ громад¤н за м≥сцем проживанн¤ - в межах м≥крорайон≥в, вулиць, квартал≥в тощо, що говорить про њх близьк≥сть до громадських орган≥зац≥й. “аким чином, органи самоорган≥зац≥њ населенн¤ характеризуютьс¤ ¤к окремими рисами органу публ≥чноњ влади, так ≥ рисами громадськоњ орган≥зац≥њ, а доц≥льн≥сть њх ≥снуванн¤ обумовлена двома факторами : по-перше, прагненн¤м створити реальн≥ можливост≥ дл¤ розгортанн¤ м≥сцевоњ демократ≥њ, залученн¤ член≥в територ≥альноњ громади до безпосередньоњ участ≥ у вир≥шенн≥ окремих питань м≥сцевого значенн¤ (≥, тим самим, наблизити процес прийн¤тт¤ р≥шень про наданн¤ в≥дпов≥дних громадських послуг до њх споживач≥в), по-друге, намаганн¤ми розвантажити органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в≥д вир≥шенн¤ тих питань м≥сцевого значенн¤, що можуть бути усп≥шно вир≥шен≥ самим населенн¤м, шл¤хом передач≥ цих питань разом з в≥дпов≥дними ф≥нансовими ≥ матер≥альними ресурсами до повноважень орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ .

ѕод≥бний дуал≥зм орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ обумовлюЇ необх≥дн≥сть детальноњ правовоњ регламентац≥њ њх орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ на к≥лькох р≥вн¤х:

Ќа конституц≥йному р≥вн≥ (ст.140 онституц≥њ ”крањни) закр≥плюЇтьс¤ можлив≥сть, загальний пор¤док створенн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ (за ≥н≥ц≥ативою жител≥в та з дозволу с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ ради) та принцип, зг≥дно з ¤ким вони можуть над≥л¤тис¤ в≥дпов≥дною радою частиною власноњ компетенц≥њ, ф≥нанс≥в, майна.

Ќа законодавчому р≥вн≥ регламентац≥¤ питань орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ законами ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥" та "ѕро органи самоорган≥зац≥њ населенн¤". ¬ першому з них (ст.14) в≥дтворен≥ конституц≥йн≥ положенн¤ щодо створенн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ та над≥ленн¤ њх повноваженн¤ми. ¬ другому питанн¤ правового статусу орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ отримали б≥льш детальну регламентац≥ю.

Ќа локальному р≥вн≥ (в актах м≥сцевого самовр¤дуванн¤ - статутах територ≥альних громад, р≥шенн¤х в≥дпов≥дних м≥сцевих рад тощо) визначаютьс¤:

система орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤, процедура ≥н≥ц≥юванн¤ њх створенн¤, пор¤док наданн¤ дозволу на њх створенн¤ ;

власн≥ та делегован≥ повноваженн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤, повноваженн¤ њх посадових ос≥б;

форми роботи орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ та форми участ≥ член≥в територ≥альноњ громади у њх робот≥;

гарант≥њ д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤;

пор¤док дострокового припиненн¤ повноважень орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤.

«акон ”крањни "ѕро органи самоорган≥зац≥њ населенн¤" був прийн¤тий 11 липн¤ 2001 року, але процес становленн¤ законодавства про органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ розпочавс¤ ще з рад¤нських час≥в.

“ак, 17 жовтн¤ 1975 року ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”–—– було затверджено ѕоложенн¤ про громадськ≥ селищн≥, с≥льськ≥, вуличн≥, квартальн≥, д≥льничн≥, домов≥ ком≥тети в ”крањнськ≥й –—–. ¬ ѕоложенн≥ передбачалос¤, що ц≥ ком≥тети орган≥зують виконанн¤ р≥шень збор≥в громад¤н, можуть скликати так≥ збори з ≥н≥ц≥ативи виконавчих ком≥тет≥в м≥сцевих рад або з власноњ ≥н≥ц≥ативи, виносити на розгл¤д збор≥в громад¤н питанн¤ ≥з заслуховуванн¤м по¤снень та застосуванн¤м засоб≥в громадського впливу щодо ос≥б, ¤к≥ порушили громадський пор¤док, правила соц≥ал≥стичного сп≥вжитт¤ тощо.

«акон ”крањни "ѕро органи самоорган≥зац≥њ населенн¤" включаЇ в≥с≥м розд≥л≥в.

” першому розд≥л≥ "«агальн≥ положенн¤" сформульовано мету «акону, м≥ститьс¤ глосар≥й терм≥н≥в, використаних у «акон≥, даЇтьс¤ нормативне визначенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, закр≥плен≥ завданн¤ цих орган≥в, принципи њх орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥., визначаЇтьс¤ територ≥альна основа д≥¤льност≥ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤.

” другому розд≥л≥ "«агальн≥ положенн¤" сформульовано мету «акону, м≥ститьс¤ глосар≥й терм≥н≥в, використаних у «акон≥, даЇтьс¤ нормативне визначенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, закр≥пленн≥ завданн¤ цих орган≥в, принципи њх орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥., визначаЇтьс¤ територ≥альна основа д≥¤льност≥ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤:

пор¤док ≥н≥ц≥юванн¤ створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤;

пор¤док наданн¤ дозволу на створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤;

пор¤док обранн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤;

терм≥н повноважень органу самоорган≥зац≥њ населенн¤;

предмет ѕоложенн¤ про орган самоорган≥зац≥њ населенн¤;

пор¤док легал≥зац≥њ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤.

” третьому розд≥л≥ "ѕовноваженн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤" визначаЇтьс¤ структура повноважень органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ (власн≥ та делегован≥) та принципи формуванн¤ матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в, необх≥дних дл¤ забезпеченн¤ њх реал≥зац≥њ.

” четвертому розд≥л≥ "ћатер≥ально-техн≥чна основа органу самоорган≥зац≥њ населенн¤" визначаютьс¤ ф≥нансова та матер≥альна основи д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤.

” п'¤тому розд≥л≥ "ќрган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ органу саморган≥зац≥њ населенн¤" визначаютьс¤:

форма роботи органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ - його зас≥данн¤;

пор¤док прийн¤тт¤ р≥шень органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ та њх правова природа;

правовий статус член≥в органу самоорган≥зац≥њ населенн¤;

повноваженн¤ кер≥вника та секретар¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤.

” шостому розд≥л≥ "«абезпеченн¤ реал≥зац≥њ повноважень орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ та законодавства ”крањни щодо орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤" визначен≥ механ≥зм контролю за ф≥нансовою д≥¤льн≥стю орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ та п≥дстави ≥ пор¤док припиненн¤ њх д≥¤льност≥.

” сьомому розд≥л≥ "√арант≥њ д≥¤льност≥ та в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про органи самоорган≥зац≥њ населенн¤":

зар≥плен≥ основн≥ гарант≥њ д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤;

встановлений пор¤док оскарженн¤ р≥шень, д≥й чи безд≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤;

форми в≥дпов≥дальност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ та њх посадових ос≥б за порушенн¤ законодавства.

” восьмому розд≥л≥ "ѕрик≥нцев≥ положенн¤" встановлено пор¤док набутт¤ чиннот≥ цим «аконом, передбачен≥ заходи щодо переЇстрац≥њ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ та приведенн¤ у в≥дпов≥дн≥сть до цього «акону положень чинного законодавства ”крањни.

2 розд≥л

ѕор¤док створенн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤

« ≥н≥ц≥ативою про створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ до м≥сцевоњ ради можуть звернутись збори або конференц≥¤ (дал≥ дл¤ спрощенн¤ будемо вживати терм≥н збори, що буде означати або збори, або коеференц≥ю) жител≥в в≥дпов≥дноњ територ≥њ, котр≥ мають право голосу (зг≥дно з виборчим законодавством ”крањни), ¤кщо в них брало участь, або було представлено не менше половини жител≥в в≥дпов≥дноњ територ≥њ. ƒосв≥д показуЇ, що при утвореннњ будинкових ком≥тет≥в Ї доц≥льним проводити загальн≥ збори громад¤н, а при утворенн≥ територ≥альних ком≥тет≥в доц≥льн≥ше проводити конференц≥ю мешканц≥в (з квотою представництва: ор≥Їнтовано 1 делегат-представник в≥д 5-50 мешканц≥в даноњ територ≥њ).

ѕ≥дставою дл¤ створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ Ї факт компактного проживанн¤ певноњ к≥лькост≥ ос≥б у межах одн≥Ї територ≥њ. ѕроведенн¤ збор≥в чи конференц≥њ можуть ≥н≥ц≥ювати м≥ський (селищний) голова, виконавчий ком≥тет органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також ≥н≥ц≥ативна група громад¤н, котр≥ тимчасово чи пост≥йно проживають на дан≥й територ≥њ та мають право голосу. Ѕажано, щоб ≥н≥ц≥ативна група громад¤н була чисельн≥стю не менше 20 ос≥б. ѕро дату, час та м≥сце проведенн¤ збор≥в чи конференц≥њ ≥н≥ц≥атори збор≥в пов≥домл¤.ть виконавчий ком≥тет м≥сцевоњ ради або районну адм≥н≥страц≥ю оф≥ц≥йним листом, що повинен бути зареЇстрованим у м≥сцев≥й влад≥ не п≥зн≥ше н≥ж за 10 д≥б до заходу. “акож, не п≥зн≥ше ¤к за 10 д≥б до проведенн¤ збор≥в чи конференц≥њ ≥н≥ц≥аторам сл≥д пов≥домити громад¤н, ¤к≥ проживають на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ, про дату, час та м≥сце проведенн¤ збор≥в, перел≥к питань, ¤к≥ передбачаЇтьс¤ винести на розгл¤д. ‘орми пов≥домленн¤ громад¤н можуть бути р≥зн≥: лист≥вки, поквартирний обх≥д, через засоби масовоњ ≥нформац≥њ тощо.

ѕеред початком збор≥в ≥н≥ц≥ативна група проводить реЇстрац≥ю присутн≥х на зборах чи конференц≥њ шл¤хом скаладанн¤ списку присутн≥х ≥з зазначенн¤м: пр≥звища, ≥мен≥ та по батьков≥, року народженн¤, сер≥њ та номеру паспорта, м≥сц¤ проживанн¤. «бори чи конференц≥¤ Ї правом≥рними, ¤кщо в њх робот≥ бере участь, або Ї представленою не менше половини жител≥в в≥дпов≥дноњ територ≥њ, ¤к≥ мають право голосу.

«бори в≥дкриваЇ представник ≥н≥ц≥ативноњ групи, ¤кий допов≥даЇ про к≥льк≥сть присутн≥х на зборах, на¤вн≥сть кворуму дл¤ в≥дкритт¤ збор≥в ≥ проводить голосуванн¤ щодо в≥дкритт¤ збор≥в, обранн¤ голови та секретар¤ збор≥в (презид≥њ збор≥в). Ѕажано, щоб голова та секретар збор≥в були обран≥ з≥ складу ≥н≥ц≥ативноњ групи. √олова збор≥в надаЇ слово дл¤ виступ≥в, пропозиц≥й, проводить голосуванн¤ стосовно проект≥в р≥шень. —екретар збор≥в веде протокол збор≥в, в ¤кому зазначаЇтьс¤: дата проведенн¤, м≥сце проведенн¤, к≥льк≥сть присутн≥х, результати голосуванн¤ за пропозиц≥њ, р≥шенн¤ ≥ т.д. секретар разом з головою збор≥в п≥дписуЇ протокол збор≥в, матер≥али реЇстрац≥њ учасник≥в збор≥в та зав≥р¤Ї протоколи л≥чильноњ ком≥с≥њ. √оловуючий на зборах доводить до в≥дома учасник≥в збор≥в ≥нформац≥ю про присутн≥х, ¤к≥ не Ї учасниками збор≥в, але мають право дорадчого голосу. Ќа зборах ≥з правом дорадчого голосу можуть бути присутн≥ депутати вс≥х р≥вн≥в, представники виконавчих орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, гост≥. Ќа зборах обираЇтьс¤ л≥чильна ком≥с≥¤, та ≥нш≥ органи необх≥дн≥ дл¤ нормальноњ роботи. «бори голосуванн¤м затверджують пор¤док денний ≥ регламент збор≥в. Ќа основ≥ внесених до пор¤дку денного та розгл¤нутих питань збори приймають р≥шенн¤. –≥шенн¤ збор≥в приймаютьс¤ б≥льш≥стю голос≥в громад¤н, що присутн≥ на зборах, в≥дкритим голосуванн¤м.

«а¤ва про утворенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, протокол збор≥в (конференц≥њ) жител≥в за м≥сцем проживан¤ з зазначенн¤м основних напр¤м≥в д≥¤льност≥ органу самоорган≥зац≥њ, а також список учасник≥в збор≥в передаЇтьс¤ ≥н≥ц≥ативною групою до орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ѕитанн¤ про наданн¤ дозволу дл¤ створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, внесене на розгл¤д в≥дпов≥дноњ ради, розгл¤даЇтьс¤ на найближчому њњ зас≥данн≥ за участю член≥в ≥н≥ц≥ативноњ групи збор≥в жител≥в за м≥сцем проживанн¤. ” р≥шенн≥ ради про наданн¤ дозволу на створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ мають бути визначен≥ його назва, основн≥ напр¤ми д≥¤льност≥, повноваженн¤ та умови њх зд≥йсненн¤, територ≥¤, в межах ¤коњ маЇ д≥¤ти орган самоорган≥зац≥њ населенн¤. –≥шенн¤ м≥сцевоњ ради про наданн¤ дозволу на створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ доводитьс¤ до жител≥в у встановленому пор¤дку.

“акож можливою Ї в≥дмова м≥сцевоњ ради надати дозв≥л на створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, ¤кщо ≥н≥ц≥юванн¤ створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ було зд≥йснено з порушенн¤м вимог, встановлених законом. ¬ цьому випадку р≥шенн¤ про в≥дмову у наданн≥ дозволу на створенн¤ територ≥ального чи будинкового ком≥тету може бути оскаржене в суд≥ в установленому законом пор¤дку.

ѕ≥сл¤ отриманн¤ дозволу на створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ виконавчий ком≥тет м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що надав цей дозв≥л, орган≥зовуЇ проведенн¤ збор≥в (чи конференц≥њ) жител≥в за м≥сцем проживанн¤. √оловними питанн¤ми пор¤дку денного цих збор≥в Ї обранн¤ персонального складу (кер≥вника, заступника кер≥вника, секретар¤, ≥нших член≥в ком≥тету) органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, прийн¤тт¤ та затвердженн¤ положенн¤ про орган самоорган≥зац≥њ населенн¤ тощо.

«акон передбачаЇ проведенн¤ таЇмного голосуванн¤ за персональний склад органу самоорган≥зац≥њ населенн¤. “ут може виникнути р¤д питань, тому що чинне виборче законодавство ”крањни не передбачаЇ процедури дотриманн¤ таЇмниц≥ голосуванн¤ п≥д час проведенн¤ вибор≥в до орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤. “ому в даному випадку це питанн¤ повинне бути вир≥шене регламентом збор≥в (конференц≥Їю).

” положенн≥ про орган самоорган≥зац≥њ населенн¤ зазаначаютьс¤: назва та юридична адреса органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, основн≥ завданн¤ та напр¤ми д≥¤льност≥, права та обов'¤зки член≥в органу самоорган≥зац≥хњ населенн¤, територ≥¤, в межах ¤коњ д≥Ї орган самоорган≥зац≥њ населенн¤, строк повноважень органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ та пор¤док њх дострокового припиненн¤, пор¤док використанн¤ кошт≥в та ≥ншого майна, пор¤док зв≥тност≥, пор¤док припиненн¤ д≥¤льност≥ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, ≥нш≥ питанн¤, пов'¤зан≥ з д≥¤льн≥стю.

ѕ≥сл¤ проведенн¤ збор≥в, обранн¤ персонального складу органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ та затвердженн¤ положенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ реЇстрац≥¤ органу. ”повноважен≥ зборами (конференц≥Їю) жител≥в за м≥сцем проживанн¤, представники подають до реЇструючого органу виконавчого ком≥тету в≥дпов≥дноњ ради за¤ву. ƒо за¤ви додаютьс¤: коп≥¤ р≥шенн¤ в≥дпов≥дноњ ради про наданн¤ дозволу на створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, протокол збор≥в (конференц≥њ) жител≥в за м≥сцем проживанн¤ з р≥шенн¤ми про обранн¤ член≥в органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, про затвердженн¤ положенн¤ про орган самоорган≥зац≥њ населенн¤, про обранн¤ уповноважених представник≥в дл¤ проведенн¤ реЇстрац≥њ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, у двох прим≥рниках положенн¤, котре затверджене зборами (конференц≥Їю), персональний склад член≥в органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ ≥з зазначенн¤м пр≥звища, ≥мен≥ та по батьков≥, року народженн, м≥сц¤ проживанн¤ кожного з них. –еЇструючий орган може провести перев≥рку в≥домостей, що м≥ст¤тьс¤ в поданих на реЇстрац≥ю документах, ≥ за результатами розгл¤ду за¤ви приймаЇ р≥шенн¤ про реЇстрац≥ю або в≥дмову в реЇстрац≥њ. –≥шенн¤ про в≥дмову в реЇстрац≥њ може бути оскаржене до суду в установленому законом пор¤дку.

ѕ≥сл¤ реЇстрац≥њ орган самоорган≥зац≥њ населенн¤ ≥нформуЇ населенн¤ про своЇ м≥сцезнаходженн¤, час роботи ≥ прийом громад¤н.

“акож законодавством передбачена процедура легал≥зац≥њ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤. јле пор¤док легал≥зац≥њ не описано, тому це питанн¤ повинно визначатись органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

ќписана вище процедура створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ маЇ дорадчий характер ≥ не Ї ун≥версальною чи обов'¤зковою дл¤ виконанн¤. ќднак сл≥д вказати на те, що декотр≥ органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вже прийн¤ли власн≥ положенн¤ щодо меха≥зму реЇстрац≥њ та легал≥зац≥њ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤. ¬ такому випадку сл≥д дотримуватись процедури, що описана в цих документах ≥ не суперечить онституц≥њ ”крањни, «акону ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤" та «акону ”крањни "ѕро органи самоорган≥зац≥њ населенн¤".

3 розд≥л

ѕроблеми реал≥зац≥њ законодавчо врегульованоњ процедури створенн¤, функц≥онуванн¤ та припиненн¤ д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤

”же перший досв≥д виконанн¤ положень «акону "ѕро органи самоорган≥зац≥њ населенн¤" св≥дчить про на¤вн≥сть певних проблемних питань, що виникають у процес≥ створенн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤, визначенн¤ њх компетенц≥њ, форм та метод≥в роботи тощо. ¬ багатьох територ≥альних громадах процес запровадженн¤ у практику самоуправл≥нн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ фактично зводитьс¤ до створенн¤ будинкових чи, у кращому випадку, вуличних ком≥тет≥в. ќднак ц≥ органи не над≥л¤ютьс¤ реальними повноваженн¤ми щодо вир≥шенн¤ питань м≥сцевого значенн¤ та в≥дпов≥дними матер≥альними й ф≥нансовими ресурсами. ÷е, у свою чергу, Ї причиною "ном≥нал≥зац≥њ" рол≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤, њх ≥снуванн¤ фактично лише на папер≥.

ѕитанн¤ щодо того, ¤к зв≥льнити органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в≥д такоњ поточноњ роботи, ¤ка навантажуЇ органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ "др≥бними" проблемами, що набагато краще можуть бути вир≥шен≥ самим населенн¤м, було й залишаЇтьс¤ довол≥ актуальним. « точки зору реал≥зац≥њ принципу субсид≥арност≥ ц≥лком обгрунтованою вигл¤даЇ ≥де¤ заф≥ксувати в закон≥ можлив≥сть створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ ≥ виписати можлив≥сть делегуванн¤ йому певних повноважень орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

ѕравило, зг≥дно ¤кого суб'Їкт управл≥нн¤ набагато ефективн≥ше зд≥йснюЇ покладен≥ на нього функц≥њ, коли об'Їкт знаходитьс¤ ¤комога "ближче", Ї акс≥омою дл¤ переважноњ б≥льшост≥ випадк≥в сусп≥льного житт¤. ƒ≥Ї воно й у сфер≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤. р≥м того, доц≥льн≥сть зд≥йсненн¤ такого "наближенн¤" зумовлюЇтьс¤ ще й тим, що господар (власник) завжди ставитьс¤ до об'Їкта господарюванн¤ ¤к до свого, а зв≥дси - ефективне, дбайливе, рац≥онально виважене ставленн¤ до ф≥нансових та матер≥альних ресурс≥в.

ќргани самоорган≥зац≥њ населенн¤ мають дуал≥стичну природу походженн¤ та функц≥онуванн¤. ¬они одночасно виступають ¤к орган≥зац≥њ член≥в територ≥альноњ громади дл¤ задоволенн¤ њхн≥х сп≥льних потреб м≥сцевого значенн¤ (громадська природа) ≥ ¤к орган≥зац≥¤ публ≥чна - у в≥дносинах з окремими членами територ≥альноњ громади, органами державноњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ¬они, з одного боку, Ї формою участ≥ населенн¤ у вир≥шенн≥ питань м≥сцевого значенн¤ через реал≥зац≥ю переданих њм в≥дпов≥дними радами повноважень. ÷е, у свою чергу, дозвол¤Ї характеризувати њх ¤к владн≥ структури, ¤к≥ мають певн≥ сп≥льн≥ риси з органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

« ≥ншого боку, вони (њх члени) працюють на громадських засадах, а тому њх можна розгл¤дати ¤к специф≥чну форму самоорган≥зац≥њ громад¤н за м≥сцем проживанн¤ у визначених законом межах.

ќднак, занадто складною Ї передбачена законом процедура створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤. “реба звернути увагу на саму лог≥ку створенн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤. –≥шенн¤ щодо ≥н≥ц≥юванн¤ створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ приймаЇтьс¤ на загальних зборах за м≥сцем проживанн¤ громад¤н, п≥сл¤ цього рада "даЇ добро", пот≥м провод¤тьс¤ ще одн≥ загальн≥ збори, на ¤ких приймаЇтьс¤ положенн¤. ÷е положенн¤ сл≥д легал≥зувати шл¤хом реЇстрац≥њ у виконком≥, а пот≥м - провести загальн≥ збори, де обрати персональний склад орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤. “аким чином, йдетьс¤ про надзвичайно складну процедуру, оск≥льки, ¤кщо дотримуватись букви закону, треба три рази проводити загальн≥ збори. ѕри цьому процедура проведенн¤ загальних збор≥в у «акон≥ ч≥тко не виписана. ƒос≥ не прийн¤то закон≥в про пр¤м≥ форми демократ≥њ на м≥сцевому р≥вн≥, про м≥сцев≥ збори тощо.

ѕроцедура проведенн¤ збор≥в жител≥в за м≥сцем проживанн¤ ч≥тко не визначена н≥ в даному закон≥, н≥ в ≥нших актах чинного законодавства ”крањни, а ѕоложенн¤ про загальн≥ збори громад¤н за м≥сцем проживанн¤ в ”крањн≥, затверджене ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 17 грудн¤ 1993 року, значною м≥рою суперечить законам ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥" та "ѕро органи самоорган≥зац≥њ населенн¤".

—еред основних проблем, ¤к≥ виникають при застосуванн≥ «акону, сл≥д також й зазначити обс¤г власних повноважень, що можуть бути надан≥ органам самоорган≥зац≥њ населенн¤. ќстанн≥й вигл¤даЇ ¤вно недостатн≥м дл¤ реал≥зац≥њ покладених на ц≥ органи завдань. Ѕ≥льше того, под≥л повноважень орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ на власн≥ та делегован≥ призводить до такоњ ситуац≥њ, коли м≥сцев≥ ради над≥л¤ють органи самоорган≥зац≥њ населенн¤ лише власними повноваженн¤ми, передбаченими в «акон≥.

÷≥лий р¤д положень «акону взагал≥ не отримали розвитку в чинному законодавств≥ ”крањни та в актах локальноњ нормотворчост≥. “ак, наприклад, залишилис¤ невиконан≥ прик≥нцев≥ положенн¤ «акону щодо перереЇстрац≥њ ≥снуючих орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ та приведенн¤ акт≥в аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом.

ќдним з найважлив≥ших питань у сфер≥ створенн¤ та д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ Ї проблема оформленн¤ (наданн¤ статусу, його отриманн¤) таких орган≥в ≥з статусом юридичноњ особи. Ѕезперечно, такий статус надаЇ переваги членам територ≥альноњ громади, ¤к≥ в цьому випадку виступають ¤к юридично оформлений колектив, а тому можуть захищати саме своњ сп≥льн≥ права та ≥нтереси. ¬ ≥ншому випадку вони можуть повн≥стю реал≥зувати, охорон¤ти та захищати своњ права лише поодинц≥, ≥ лише своњ власн≥ права, а у випадку спроби захисту сп≥льних ≥нтерес≥в буде втрачено оперативн≥сть та погоджен≥сть м≥ж окремими членами територ≥альноњ громади.

” той же час «акон ”крањни "ѕро сп≥ввласник≥в багатоквартирних будинк≥в" дозвол¤Ї утворювати так зван≥ кондом≥н≥уми, в межах ¤ких можуть зареЇструватис¤ приватн≥ мешканц≥. “аким чином, в будинку можна створювати або кондом≥н≥ум, або орган самоорган≥зац≥њ населенн¤. ” приватному сектор≥ теж можна утворювати або орган самоорган≥зац≥њ населенн¤, або орган забудовник≥в ≥ндив≥дуальноњ забудови (так зване товариство забудовник≥в). “овариство забудовник≥в може бути юридичною особою, мати власну печатку, рахунок у банку, та вести свою господарську д≥¤льн≥сть.

ѕроблема створенн¤ та функц≥онуванн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ Ї комплексною, вона охоплюЇ широке коло питань правового, орган≥зац≥йного, матер≥ального, ф≥нансового, кадрового та ≥нформац≥йного забезпеченн¤, необх≥дн≥сть вир≥шенн¤ ¤ких передбачаЇ координац≥ю зусиль р≥зних орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, асоц≥ац≥й орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, громадських орган≥зац≥й та наукових установ, а пердус≥м - член≥в територ≥альних громад. ÷¤ проблема потребуЇ пост≥йного наукового досл≥дженн¤, що необх≥дно дл¤ п≥дготовки обгрунтованих пропозиц≥й щодо вдосконаленн¤ нормативноњ регаментац≥њ та практики створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤.

—еред чинник≥в, що стримують створенн¤ та д≥¤льн≥сть орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ та њх широке впровадженн¤ в практику територ≥альних громад, сл≥д визначити так≥:

недостатньо повна та непосл≥довна реал≥зац≥¤ прав територ≥альних громад;

невисокий р≥вень правовоњ культури населенн¤ в ц≥лому;

недосконал≥сть правовоњ регламентац≥њ процедури створенн¤ та д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ в ц≥лому;

в≥дсутн≥сть належного науково-методичного забезпеченн¤ орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤;

в≥дсутн≥сть реального забезпеченн¤ ресурсноњ (кадровоњ), ф≥нансовоњ та майновоњ автоном≥њ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ через д≥¤льн≥сть орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤;

в≥дсутн≥сть досв≥ду окремих територ≥альних громад щодо створенн¤ та д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤.

Ќеобх≥дними передумовами належного функц≥онуванн¤ системи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ї:

досконала нормативна регламентац≥¤ процедури створенн¤ та д≥¤льност≥ орган≥в самооорган≥зац≥њ населенн¤;

реальна незалежн≥сть орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ в≥д орган≥в державноњ влади;

п≥двищенн¤ р≥вн¤ правовоњ культури населенн¤ в ц≥лому;

створенн¤ системи методичноњ допомоги територ≥альним громадам, органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤ з питань створенн¤ та д≥¤льност≥ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤.

онституц≥¤ ”крањни та «акон ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤" визначили первинним суб'Їктом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ територ≥альну громаду й гарантували "право та реальну здатн≥сть територ≥альн≥й громад≥ самост≥йно або п≥д в≥дпов≥дальн≥сть орган≥в та посадових ос≥б м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вир≥шувати питанн¤ м≥сцевого значенн¤". ÷≥ акти передбачають нов≥ механ≥зми участ≥ громади у вир≥шенн≥ м≥сцевих проблем. ¬ першу чергу, це м≥сцев≥ ≥н≥ц≥ативи, громадськ≥ слуханн¤, м≥сцев≥ референдуми, загальн≥ збори, та органи самоорган≥зац≥њ населенн¤. «упинимось детальн≥ше на органах самоорган≥зац≥њ населенн¤.

«г≥дно з новим украњнським законодавством про м≥сцеве самовр¤дуванн¤ розр≥зн¤ють дек≥лька вид≥в орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤. «окрема ст. 14 «” "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥" говорить, що м≥сцев≥ ради можуть дозволити за ≥н≥ц≥ативою жител≥в утворювати будинков≥, вуличн≥, квартальн≥ та ≥нш≥ органи самоорган≥зац≥њ населенн¤. Ќезрозум≥лим тут залишаЇтьс¤ терм≥н "≥нш≥ органи самоорган≥зац≥њ населенн¤". ”крањнський досв≥д показуЇ, що часто органи самоорган≥зац≥њ населенн¤ утворюютьс¤ в м≥крарайонах чи селах, тобто на територ≥¤х, котр≥ Ї значно б≥льшими за розм≥ри будинку, вулиц≥ чи кварталу. ≤снують певн≥ в≥дм≥нност≥ в робот≥ будинкових ком≥тет≥в та ≥нших орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤. ћожна умовно под≥лити органи самоорган≥зац≥њ населенн¤ на будинков≥ ком≥тети (в межах одного або дек≥лькох будинк≥в, невеликоњ вулиц≥ чи кварталу) та територ≥альн≥ ком≥тети (в межах частини територ≥њ села, селища, м≥крарайону, м≥ста).

ќстанн≥м часом багато уваги в галуз≥ реформуванн¤ житлово-комунального господарства прид≥л¤Їтьс¤ об'Їднанн¤м сп≥ввласник≥в багатоквартирних будинк≥в (ќ—ЅЅ). ”т≥м, не сл≥д плутати будинков≥ ком≥тети та об'Їднанн¤ сп≥ввласник≥в багатоквартирних будинк≥в. ’оча в розвинутих крањнах «аходу ц≥ терм≥ни Ї ≥дентичними, в ”крањн≥ будинковий ком≥тет Ї представницьким органом самоорган≥зац≥њ населенн¤, а об'Їднанн¤ сп≥ввласник≥в багатоквартирного будинку Ї неприбутковою господарською орган≥зац≥Їю, формою об'Їднанн¤ власник≥в житлових та нежитлових прим≥щень у багатоквартирному будинку, ¤ка створюЇтьс¤ дл¤ сп≥льного утриманн¤ ≥ управл≥нн¤ комплексом нерухомого майна, волод≥нн¤, користуванн¤ та, у встановлених законодавством межах, розпор¤джанн¤ сп≥льним непод≥льним майном. ќднак, засади д≥¤льност≥ будинкових ком≥тет≥в ≥ об'Їднань сп≥ввласник≥в (окр≥м певних юридичних момент≥в) Ї под≥бними ≥ часто взаЇмодоповнюютьс¤.

4 розд≥л

¬≥тчизн¤на та заруб≥жна практика залученн¤ громад¤н до м≥сцевого вр¤дуванн¤

ќргани самоорган≥зац≥њ населенн¤ - це св≥тове ¤вище, ¤ке поширене на вс≥х континентах. ¬еликий досв≥д щодо утворенн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ мають р≥зне походженн¤ ≥ природу. “ак, в япон≥њ об'Їднуютьс¤ дек≥лька територ≥альних громад≥ на њх баз≥ створюЇтьс¤ орган самоорган≥зац≥њ населенн¤. Ќормативно-правов≥ акти , ¤к≥ стосуютьс¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ за кордоном значно прост≥ш≥ ≥ зрозум≥л≥ш≥.

÷≥кавим з цього погл¤ду Ї досв≥д сп≥впрац≥ м≥ських посадовц≥в та громад¤н Ѕ≥рм≥нгема (—Ўј). ѕ≥сл¤ регул¤рних зустр≥чей був затверджений ѕлан залученн¤ громад¤н до вр¤дуванн¤. ¬≥дтод≥ до ѕлану пер≥одично вносилис¤ певн≥ зм≥ни, що в≥дпов≥дали новим часам та обставинам.

ћетою ѕлану Ї налагодженн¤ кращого сп≥лкуванн¤, порозум≥нн¤ та сп≥впрац≥ м≥ж громад¤нами та посадовц¤ми орган≥в м≥ського самовр¤дуванн¤ через органи самоорган≥зац≥њ м≥крорайон≥в та громад. ÷≥ структури складаютьс¤ з виборних представник≥в кожного з м≥крорайон≥в м≥ста й покликан≥ допомагати м≥ськ≥й влад≥ визначати корисн≥ дл¤ м≥ста програми, анал≥зувати њх, встановлювати пр≥ор≥тети та впроваджувати в житт¤. ћ≥ський ƒепартамент розвитку громади (а саме, його п≥дрозд≥л - в≥дд≥л ресурс≥в громади) призначив своњх штатних прац≥вник≥в в≥дпов≥дальними за поточне виконанн¤ ѕлану. ѕрограма працюЇ на засадах партнерства. ¬она поЇднуЇ орган≥зац≥йн≥ ≥н≥ц≥ативи та пр≥ор≥тети м≥крорайон≥в з м≥ськими ресурсами та процесом реал≥зац≥њ завдань, покликаних пол≥пшувати ¤к≥сть житт¤ вс≥х м≥крорайон≥в м≥ста.

Ѕюджет м≥ста щор≥чно вид≥л¤Ї кожному м≥крорайонов≥ 3 тис¤ч≥ долар≥в дл¤ њхн≥х власних проект≥в. јле багато м≥крорайон≥в заощаджують ц≥ кошти, аби вкласти в б≥льш≥ проекти. ¬с≥ розрахунки в межах вид≥лених кошт≥в зд≥йснюютьс¤ м≥стом. ўом≥с¤ц¤ виборн≥ посадов≥ особи асоц≥ац≥й мешканц≥в м≥крорайону провод¤ть зустр≥ч м≥ж собою в межах об'Їднань (дл¤ кожного такого об'Їднанн¤ входить в≥д 2 до 6 таких м≥крорайон≥в), де обговорюють сп≥льн≥ проблеми та складають плани щодо сп≥льних проект≥в.

“еритор≥альн≥ ком≥тети раматорська (”крањна) мають вже дес¤тил≥тн≥й досв≥д роботи. Ќайближча до людей влада в м≥ст≥, перш≥ порадники й перш≥ пом≥чники ≥з вир≥шенн¤ найр≥зноман≥тн≥ших питань повс¤кденного житт¤ - так сьогодн≥ оц≥нюють роль терком≥в мешканц≥.

¬ своњй робот≥ вони керуютьс¤ “имчасовим положенн¤м "ѕро органи самоорган≥зац≥њ населенн¤ в м. раматорську". —еред головних напр¤м≥в д≥¤льност≥ територ≥альних ком≥тет≥в можна вид≥лити так≥:

робота ≥з зверненн¤ми громад¤н

допомога депутатам м≥ськради щодо орган≥зац≥њ њхньоњ д≥¤льност≥ в округах

благоустр≥й територ≥њ

пост≥йна сп≥впрац¤ з п≥дприЇмц¤ми, навчальними закладами, громадськими орган≥зац≥¤ми, розташованими на територ≥њ м≥крорайону.

ѕрац≥вники терком≥в беруть участь у наданн≥ матер≥альноњ допомоги малозабезпеченим, консультуванн≥ населенн¤ з соц≥альних та ≥нших питань, прийн¤тт≥ будинк≥в п≥сл¤ ремонту, п≥дготовц≥ житлового фонду до зими, вир≥шенн¤ питань щодо розм≥щенн¤ об'Їкт≥в торг≥вл≥ та ≥нших об'Їкт≥в ≥нфраструктури.

¬ 1992 роц≥ був створений об'Їднаний ком≥тет орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ м≥ста јлчевська, дотримуючись ст. 140 онституц≥њ ”крањни ≥ вс≥ма статт¤ми д≥ючих законодавств. Ѕудинков≥, вуличн≥, квартальн≥ ком≥тети надали йому право зд≥йснювати ≥нформац≥йну, методичну, анал≥тичну, бухгалтерську функц≥њ. ѕри створенн≥ такого органу в першу чергу була поставлена задача в≥дб≥ра кадр≥в, тобто, групи жител≥в будинка, ¤к≥ б могли очолити цю роботу.

ќб'Їднаний ком≥тет орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ орган≥зував дл¤ навчанн¤ кадр≥в пост≥йно д≥юч≥ сем≥нари "ќсновн≥ форми взаЇмод≥њ з органами влади, управл≥нн¤ та органами самоорган≥зац≥њ населенн¤". Ѕула допрацьована нова редакц≥¤ проекту «акону з≥ зм≥нами та доповненн¤ми, де запропоновано надати демократичн≥ права органам самоорган≥зац≥њ населенн¤, в тому план≥, що на зборах (конференц≥¤х) жител≥в повинн≥ сам≥ вир≥шувати, ¤ким засобом проводити голосуванн¤ при вибор≥ член≥в органа самоорган≥зац≥њ населенн¤ - таЇмне чи в≥дкрите.

¬исновки

“ези

ƒосв≥д розвинутих демократичних крањн показуЇ, що значною м≥рою њхн≥й усп≥шний розвиток обумовлений активною сп≥впрацею орган≥в влади з м≥сцевими громадами дл¤ вир≥шенн¤ м≥сцевих проблем.

¬ ”крањн≥ принципи демократичного самовр¤дуванн¤ мають давн≥ ≥сторичн≥ традиц≥њ. ќднак, тотал≥тарне минуле з жорстким командно-адм≥н≥стративним методом керуванн¤ державою залишило до сьогодн≥ вагомий негативний сл≥д в у¤вленн¤х населенн¤ щодо можливост≥ самовр¤дуванн¤ взагал≥.

ќргани самоорган≥зац≥њ населенн¤ - це представницьк≥ органи, що створюютьс¤ частиною жител≥в, ¤к≥ тимчасово або пост≥йно проживають на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ в межах села, селища, м≥ста.

ќргани самоорган≥зац≥њ населенн¤ - це св≥тове ¤вище, ¤ке поширене на вс≥х континентах. ¬еликий досв≥д щодо утворенн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ мають р≥зне походженн¤ ≥ природу, суть ¤коњ пол¤гаЇ в тому, що громада маЇ право впливати на процес прийн¤тт¤ р≥шень м≥сцевою владою ≥ активно користуЇтьс¤ таким правом.

—писок використаноњ л≥тератури

онституц≥¤ ”крањни.- ., 1996. - 63 с.

«акон ”крањни. ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥.

ќф≥ц≥йне виданн¤. - ., 1997. - 100 с.

«акон про м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥. Ќауково-практичний коментар. - ., 1999. - 397 с.

«акон ”крањни "ѕро органи самоорган≥зац≥њ населенн¤": Ќауково-практичний коментар / «а ред. ¬.¬. равченка. - .: јтака-Ќ, 2003. - 152 с.

–озвиток м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥: стан, проблеми, перспективи / ћ.ќ.ѕухтинський, ѕ.“.ѕав ленчик, ¬.ћ. н¤зЇв. - .: Ћогос, 2002. - 212 с.

ѕро формуванн¤ м≥сцевих орган≥в влади ≥ самовр¤дуванн¤. «акон ”крањни в≥д 3 лютого 1994 р. // ћ≥сцеве ≥ рег≥ональне самовр¤дуванн¤ ”крањни, 1994 є 1-2 (6-7). - —. 14-15.

ѕро службу в органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤. «акон ”крањни в≥д 7 червн¤ 2001 р. // ёридичний в≥сник ”крањни, 28 червн¤ - 3 липн¤ 2001 р.

—удовий захист прав та ≥нтерес≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥. Ќавчально-практичний пос≥бник / ¬авринюк ё.–., лепадський ћ., равченко ¬.¬., ѕ≥тцик ћ.¬., ѕодобед Ћ.™. - .: јтака, 2002. - 208 с.

ћ≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥. «агальн≥ збори громад¤н. ћ≥сцев≥ ≥н≥ц≥ативи. √ромадськ≥ слуханн¤: «б. типових м≥сц. нормат. акт≥в / ј.“качук, ¬. ампо, ¬.ѕрошко, ё.√анущак, ћ.√уметник. - .: ≤н-т громад¤н. суп-ва, 2001. - 44 с.

На головну