÷ив≥льне право ”крањни
÷ив≥льно - правов≥ в≥дносини
÷ив≥льно - правов≥ в≥дносини Ї двох вид≥в:
в≥дносини, пов'¤зан≥ з волод≥нн¤м, користуванн¤м та розпор¤дженн¤м певним майном ( майнов≥ в≥дносини );
в≥дносини, пов'¤зан≥ ≥з задоволенн¤м особистих ≥нтерес≥в учасник≥в, що не мають майнового характеру ( особист≥ немайнов≥ в≥дносини). ƒо другого виду належать в≥дносини, пов'¤зан≥ з ≥м`¤м особи, њњ честю, г≥дн≥стю, д≥ловою репутац≥Їю.
÷ив≥льно - правов≥ в≥дносини складаютьс¤ з таких елемент≥в : суб'Їкти ( учасники ), об'Їкти та зм≥ст.
”часниками ( суб'Їктами ) цих в≥дносин можуть виступати ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи. ‘≥зичними особами Ї громад¤ни, ≥ноземц≥, а також особи без громад¤нства. ”часть у цив≥льних в≥дносинах також можуть брати: держава ”крањна, јвтономна –еспубл≥ка рим, територ≥альн≥ громади, ≥ноземн≥ держави та ≥нш≥ суб'Їкти публ≥чного права.
ƒо об'Їкт≥в цив≥льно - правових в≥дносин належать: реч≥, д≥њ, результати творчоњ д≥¤льност≥ ос≥б, особист≥ немайнов≥ блага.
—кладову цих в≥дносин - њх зм≥ст - становл¤ть цив≥льн≥ права та обов'¤зки учасник≥в цив≥льно - правових в≥дносин. ѕрава Ї м≥рою можливоњ повед≥нки особи, тод≥ ¤к обов'¤зки - м≥рою належноњ повед≥нки.
÷ив≥льно - правов≥ в≥дносини виникають не сам≥ по соб≥, а на п≥дстав≥ юридично значущих обставин ( юридичних факт≥в ). ѕ≥дставами виникненн¤ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в цив≥льне законодавство визнаЇ:
договори та ≥нш≥ право чини;
створенн¤ л≥тературних, художн≥х твор≥в, винаход≥в та ≥нших результат≥в ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥;
завданн¤ майновоњ ( матер≥альноњ ) та моральноњ шкоди ≥нш≥й особ≥;
≥нш≥ юридичн≥ факти.
ѕравоздатн≥сть ≥ д≥Їздатн≥сть. ћайнов≥ права неповнол≥тн≥х
÷ив≥льною правоздатн≥стю називають здатн≥сть особи мати цив≥льн≥ права та обов'¤зки, а цив≥льною д≥Їздатн≥стю - здатн≥сть своњми д≥¤ми набувати прав та створювати дл¤ себе юридичн≥ обов'¤зки.
÷ив≥льну правоздатн≥сть мають ус≥ ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи. ѕри цьому момент виникненн¤ та припиненн¤ цив≥льноњ правоздатност≥ та д≥Їздатност≥ у ф≥зичноњ та юридичноњ особи - в≥др≥зн¤ютьс¤.
«а загальним правилом, цив≥льна правоздатн≥сть ф≥зичноњ особи виникаЇ в момент њњ народженн¤ ≥ припин¤Їтьс¤ в момент њњ смерт≥. ¬ окремих випадках охорон¤ютьс¤ ≥нтереси зачатоњ, але ще не народженоњ дитини. ‘≥зична особа маЇ ус≥ особист≥ немайнов≥, майнов≥ та ≥нш≥ цив≥льн≥ права, що визначен≥ законом. «аконом - з метою запоб≥ганн¤ будь - ¤кому обмеженню можливост≥ ф≥зичноњ особи мати цив≥льн≥ права та обов'¤зки - встановлено, що : а) правочин, ¤кий обмежуЇ таку можлив≥сть, Ї з правовоњ точки зору н≥кчемним; б) недоступними Ї обмеженн¤ таких прав та обов'¤зк≥в правовими актами ѕрезидента ”крањни, орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њхн≥х посадових ос≥б.
«а загальним правилом, ф≥зична особа набуваЇ прав та обов'¤зк≥в ≥ зд≥йснюЇ њх п≥д своњм ≥менем. ¬одночас, в окремих випадках ( наприклад, при зд≥йсненн≥ свого авторського права ) особа може використовувати дл¤ цього псевдон≥м або д≥¤ти без зазначенн¤ ≥мен≥.
‘≥зична особа, ¤ка усв≥домлюЇ значенн¤ своњх д≥й та може керувати ними, маЇ цив≥льну д≥Їздатн≥сть. ÷ив≥льна д≥Їздатн≥сть залежно в≥д в≥ку та псих≥чного стану може бути: 1) частковою; 2) неповною та 3) повною.
„астковою цив≥льною д≥Їздатн≥стю волод≥ють особи, ¤к≥ не дос¤гли 14 рок≥в ( малол≥тн≥ ). “ак≥ особи мають право:
самост≥йно вчин¤ти др≥бн≥ побутов≥ правочини ( що задовольн¤ють побутов≥ потреби такоњ особи, в≥дпов≥дають њњ розвитку ≥ стосуютьс¤ предмета, ¤кий маЇ невисоку варт≥сть);
зд≥йснювати особист≥ немайнов≥ права на результати ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥, що охорон¤ютьс¤ законом.
Ќеповну цив≥льну д≥Їздатн≥сть мають особи у в≥ц≥ в≥д 14 до 18 рок≥в ( неповнол≥тн≥ ). ¬они мають право вчин¤ти набагато б≥льше правочин≥в. ÷ њм надано право, зокрема:
самост≥йно розпор¤джатис¤ своњм зароб≥тком, стипенд≥Їю чи ≥ншими доходами;
бути учасником ( засновником ) юридичних ос≥б ( ¤кщо це не заборонено законом чи установчими документами юридичноњ особи);
самост≥йно укладати догов≥р банк≥вського вкладу ( рахунку ) та розпор¤джатис¤ вкладом, внесеним ними на своЇ ≥м`¤.
ѕовну цив≥льну д≥Їздатн≥сть мають особи, ¤к≥ дос¤гли 18 рок≥в
( повнол≥тн≥ . ” визначених законом випадках повну цив≥льну д≥Їздатн≥сть можуть набувати або отримувати й особи, ¤ким не виповнилос¤ 18 рок≥в.
“аким чином, обс¤г майнових прав неповнол≥тн≥х залежить в≥д трьох основних момент≥в:
њх в≥ку;
роду зан¤ть ( на¤вност≥ самост≥йного зароб≥тку чи ≥ншого доходу );
перебуванн¤ у шлюб≥ та на¤вност≥ д≥тей.
«акон передбачаЇ можлив≥сть обмеженн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи встановленн¤ над нею п≥клуванн¤ з обмеженн¤м њњ у здатност≥ набувати дл¤ себе права та створювати дл¤ себе обов'¤зки. ќбмежити цив≥льну д≥Їздатн≥сть ф≥зичноњ особи може лише суд. “аке р≥шенн¤ в≥н може прийн¤ти стосовно двох категор≥й ос≥б:
ос≥б, ¤к≥ страждають на псих≥чний розлад, що ≥стотно впливаЇ на њхню здатн≥сть усв≥домлювати значенн¤ своњх д≥й та керувати ними;
ос≥б, ¤к≥ зловживають спиртними напо¤ми, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо ≥ тим ставл¤ть себе чи своњ с≥м`њ, а також ≥нших ос≥б, ¤ких вони за законом повинн≥ утримувати, у скрутне матер≥альне становище.
‘≥зична особа, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, може самост≥йно вчин¤ти лише др≥бн≥ побутов≥ правочини.