ѕлан д≥й ”крањна-Ќј“ќ
÷ей ѕлан д≥й було розроблено в≥дпов≥дно до р≥шенн¤ ом≥с≥њ ”крањна-Ќј“ќ з метою поглибленн¤ ≥ розширенн¤ в≥дносин ”крањна-Ќј“ќ : в≥н в≥дображаЇ стратег≥ю в≥дносин ”крањни з ќрган≥зац≥ю ѕ≥вн≥чноатлантичного договору (Ќј“ќ) . ¬≥н базуЇтьс¤ на ’арт≥њ про особливе партнерство , п≥дписан≥й у ћадрид≥ 9 липн¤ 1997 р., ¤ка залишаЇтьс¤ основою в≥дносин ”крањна-Ќј“ќ .
ћетою цього ѕлану д≥й Ї ч≥тке визначенн¤ стратег≥чних ц≥лей ≥ пр≥оритет≥в ”крањни дл¤ дос¤гненн¤ ѓѓ мети у повноњ ≥нтеграц≥њ у Ївроатлантичн≥ структури безпеки ≥ дл¤ створенн¤ стратег≥чних рамок дл¤ ≥снуючого ≥ майбутнього сп≥вроб≥тництва ”крањна-Ќј“ќ в≥дпов≥дно до ’арт≥њ. ѕлан д≥й м≥стить сп≥льно погоджен≥ принципи ≥ ц≥л≥. « метою забезпеченн¤ дос¤гненн¤ цих ц≥лей ≥ принцип≥в зг≥дно з –озд≥лом V розробл¤тимутьс¤ щор≥чн≥ ÷≥льов≥ ѕлани (÷ѕ) , ¤к≥ включатимуть конкретн≥ внутр≥шн≥ заходи ”крањни та в≥дпов≥дн≥ стальн≥ заходи ”крањна-Ќј“ќ. ѕерший розд≥л , ¤кий стосуЇтьс¤ економ≥ки ≥ пол≥тики м≥ж ”крањною ≥ Ќј“ќ , на мою думку , може позитивно вплинути на внутр≥шню ≥ зовн≥шню пол≥тику ”крањни . ¬се ж таки «ах≥д маЇ найб≥льше досв≥ду у сфер≥ демократичних зм≥н у сусп≥льств≥ ≥ маЇ найб≥льший досв≥д всередин≥ своњх крањн п≥д час масових депрес≥й , що пов'¤зан≥ по-перше з≥ зм≥ною св≥домост≥ людей, њхнього св≥тосприйн¤тт¤ ≥ по-друге - це ц≥лком природна реакц≥¤ п≥д час демократизац≥њ , переходу до ринкових в≥дносин . ѕрикладом може бути, знов-таки, наша р≥дна ”крањна, ми могли бачити, ¤к≥ труднощ≥ люди зустр≥ли п≥сл¤ розколу —–—–, масове безроб≥тт¤, велик≥ збитки на п≥дприЇмствах, б≥знесмени того часу не дуже бажали вкладати грош≥ в б≥знес . бо б≥льш≥сть була впевнена у неусп≥шному розвитку, але т≥ люди, ¤к≥ ризикнули ≥нвестувати в економ≥ку, зараз досить усп≥шн≥ п≥дприЇмц≥. ѕлани д≥й на приклад≥ ”крањна-Ќј“ќ це н≥би напр¤мок дл¤ таких крањн, ¤к ”крањна. ƒуже важко в≥дбудовувати економ≥ку ≥ культуру нац≥њ, що впродовж стол≥ть весь час знаходилась п≥д чињмсь контролем, дуже важливо саме в наш час починати розвивати м≥жнародн≥ в≥дносини, в≥дкидати на останн≥й план ¤дерну зброю , зброю масового знищенн¤ ≥ ставити добробут простих людей - ось з чого перш за все треба починати.
« першого розд≥лу "”крањна продовжуватиме проводити внутр≥шню пол≥тику , основану на змащенн≥ демократ≥њ та верховенств≥ права , поваз≥ до прав людини , при
'edцип≥ розпод≥лу влади ≥ незалежност≥ суд≥в , демократичних виборах в≥дпов≥дно до норм ќрган≥зац≥њ з безпеки та сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥ (ќЅќ™), пол≥тичному плюрал≥зм≥ , свобод≥ слова , поваз≥ до прав нац≥ональних та етн≥чних меншин та недискрим≥нац≤ѓ за пол≥тичними, рел≥г≥йними або етн≥чними ознаками." «в≥сно, усп≥х цих принцип≥в напр¤му буде залежать не ск≥льки в≥д нашого державного кер≥вництва, ск≥льки в≥д самих украњнц≥в , њхнього розум≥нн¤ сп≥льноњ участ≥ в державотворенн≥, ≥ дуже велика в≥дпов≥дальн≥сть вже лежить на плечах молодого покол≥нн¤ , ось про що маЇтьс¤ на уваз≥ в наступних розд≥лах, ¤к≥ захищають права людин (особливо дитини), захист ≥нформац≥њ ≥ свободи слова, - це Ї фундамент нашоњ держави.
ƒруга частина першого розд≥лу описуЇ в≥дпов≥дальн≥сть законодавчоњ , виконавчоњ ≥ особливо судовоњ г≥лок вади перед свободою преси ≥ в≥льного поширенн¤ ≥нформац≥њ . я вважаю , що принципи свободи ≥ преси та в≥льне поширенн¤ ≥нформац≥њ Ї нар≥жними камен¤ми дл¤ утвердженн¤ демократичноњ держави ≥ сусп≥льства , що маЇ керуюватис¤ верховенством права . ѕоложенн¤ онституц≥њ ”крањни щодо свободи слова та ≥нформац≥њ в≥дпов≥дають статт≥ 19 «агальноњ декларац≥њ прав людини ≥ статт≥ 10 онвенц≥њ про захист прав людини ≥ основних свобод . ƒоступ до ≥нформац≥њ з обмеженим доступом та њњ захист грунтуЇтьс¤ на вимогах Ќј“ќ ≥ нац. законодавств≥ ”крањни , зокрема на ”год≥ про безпеку м≥ж ”р¤дом ”крањни ≥ Ќј“ќ , п≥дписан≥й 13 березн¤ 1995р., та ратиф≥кован≥й ¬ерховною –адою ”крањни 12 вересн¤ 2002 р. “ому , це ц≥лком Ї законним захищати своњ права ≥ не треба бо¤тис¤ несправедливост≥ - несправедлив≥сть буде трапл¤тис¤ ¤кщо люди будуть мовчати ≥ н≥чого не робити заради себе, заради своњх д≥тей . «а планом д≥й ”крањна-Ќј“ќ ”крањна маЇ почати реформувати галузь оборони та безпеки з метою забезпеченн¤ державного суверен≥тету ≥ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥, спри¤ти зм≥цненню миру та стаб≥льност≥ в Ївроатлантичному рег≥он≥. ÷е також буде мати св≥й вплив на ”крањну, але особисто ¤ проти вс¤коњ зброњ ≥ арм≥њ взагал≥, окр≥м , мабуть , —Ѕ” ≥ м≥л≥ц≥њ , щоб п≥дтримувати пор¤док , особливо дл¤ ”кранш, ¤ка зараз дуже страдаЇ ≥з-за нестач≥ грошей в бюджет≥ ≥ взагал≥ - з ким ми будемо воювати при так≥й внутр≥шн≥й ситуац≥њ в крањн≥ ≥ при такому низькому р≥вн≥ в≥йськовоњ технолог≥њ? як на мене, це безглуздо.