Виховання загальнолюдських цінностей на основі гуманізації навчально-виховного процесу
Школа була і завжди залишається центром виховання в маленькій людині майбутнього громадянина дзеркальної чистоти, високої духовності, доброти і чуйності, радості пізнання, доброзичливості і людяності.
Бути людиною... Згадуючи своє дитинство, спостерігаючи за дітьми протягом багатьох років, доводилось не раз чути , коли маленькі діти, граючись, говорять один одному: "Будь людиною!" Скажи щось чи зроби щось. І не як-небудь, а зроби найкраще. Отже, бути людиною, причому справжньою людиною, - означає бути найкращим.
Добре було б, коли поряд було б тільки те, до чого і до кого ми повинні прагнути, рівнятись. Але життя є життя. Особливо в сучасний період, коли життя є досить важким для батьків, дітей. В житті все інакше.
Сьогодні в селі школа є єдиним осередком культури, освіти, духовності. Проте, всі негаразди суспільства відбиваються на підростаючому поколінні, яке бачить розвал економіки, невиконання Конституційних норм, особливо про безкоштовність навчання, насильство і рекет на екранах телевізорів і т.д.
Важко працювати вчителю. А ми ж формуємо майбутнє України, виховуємо людей, до чиїх рук потрапить держава в наступні роки. Тому вчитель, справжній учитель, який у школу прийшов за покликом серця, залишається учителем і сьогодні, коли школа переживає труднощі, працює з дітьми, виховує їх, вміло підходить до реалізації принципу гуманізації навчально-виховного процесу.
Гуманізація навчання і виховання. Проблема гуманізації людських відносин завжди була актуальною. Думаю, що не помилюсь, коли скажу, що на сьогодні вирішення цієї проблеми потребує особливої уваги, бо оточуюче середовище не сприяє формуванню у дітей рис гуманності. Тому саме школа має бути джерелом поповнення браку гуманізму в багатьох сім'ях та в навколишньому середовищі.
Наша Вертіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів імені М.П.Кирпоноса вже багато років працює над втіленням основ гуманізації в шкільне життя. Досвід роботи школи по цьому питанню вивчався на протязі 1997 - 1998 років обласним інститутом післядипломної освіти, а саме Єрмак Надією Василівною та Мащенко Ольгою Михайлівною. Саме тому колектив школи рік назад погодився на створення школи нового типу - школи гуманної педагогіки.
Оскільки гуманізація - процес тривалий, цілісний, його ефективність залежить від того, на скільки вдало, правильно, чітко буде спланована робота школи по вирішенню поставленої мети. Скажу відразу - не все так гладко виходить, як хотілось би.
В першу чергу потрібно мати відповідний учительський колектив, колектив однодумців, ентузіастів, наставників, які вміло могли б вести за собою дітей, навчати і виховувати їх. Таким і є наш колектив.
По друге: ми чітко повинні знати, чого мусимо досягти. Особлива роль у цьому процесі належить, звичайно, дирекції школи. Якщо директор і його заступники спільно вирішують питання шкільного життя, вміють прислухатись до порад одне одного, членів колективу, об'єктивно оцінюють думку кожного, тоді і розпочата справа досягне певних результатів.
По третє: виховуючи в дитині людину на гуманних засадах, ми вирішуємо проблему, над якою працює районний відділ освіти: особистісно зорієнтований підхід до навчання та виховання учнів... і всіх його принципів:
принципу неповторності дитини,
визнання відсутності нездібних дітей,
урахування нерівності розумових здібностей дітей,
принципу індивідуалізації навчально-виховного процесу,
врахування індивідуальних особливостей дитини,
визнання кожного учня особистістю,
принципу навчання через подолання труднощів,
принципу обов'язковості самостійної розумової праці у процесі навчання,
принципу людяності, тактовності і чуйності по відношенню до дитини,
розуміння оцінки, як інструмента виховання,
залежності розвитку особистості учня від особистості вчителя і ін.
Дотримуючись в своїй роботі виконання всіх цих принципів, ми ставимо в першу чергу декілька вимог до вчителя, які висуває В.О.Сухомлинський.
Вимога 1. Любов до власної справи.
В.О.Сухомлинський пише: "Щоб знайти у кожному учневі найсильнішу його сторону, відкрити в ньому золоту жилку, всі вчителі повинні бути людьми, пристрасно закоханими в свою працю, що вміють запалити вогник такої самої любові у своїх вихованців." ("Суспільство і вчитель", Вибрані твори Т.5, С.115).
Вимога 2. Вимога високої кваліфікації.
"Чим більше знає вчитель, чим частіше й успішніше відкриває він перед учнями горизонт науки, тим більшу допитливість і жадобу до знань виявляють учні..." ("Павлиська середня школа" , Вибрані твори Т.4, С.56).
Вимога 3. Вимога високих моральних якостей.
Вимога 4. Вимога творчого підходу вчителя до навчання і виховання.
З метою забезпечення дотримання цих вимог з вчителями школи ми проводимо педагогічні читання, де знайомимося зі спадщиною видатного педагога В.О.Сухомлинського.
Аналізуючи педагогічну спадщину великого педагога, можна стверджувати, що вже в 60-тих роках він будував свою діяльність на демократизації системи освіти та гуманізації виховання особистості. Він був глибоко переконаний, що реалізація ідеї гуманізації і демократизації навчання і виховання не можлива без орієнтації всього педагогічного процесу на пріоритетний розвиток в учнів загальнолюдських норм життєдіяльності. У своїх працях Василь Олександрович створив такі високі загальнолюдські норми життєдіяльності, як Вітчизна, праця, діти, материнство, родина, цінність, Земля, культура, людська гідність, мир, сумління, справедливість і т. ін.
Виховання на основі пріоритету загальнолюдських цінностей у педагогічній діяльності В.О.Сухомлинського - це основа розробленої ним концепції гуманної педагогіки. У своїх працях Василь Олександрович дає відповіді на питання про значення та зміст загальнолюдських норм життєдіяльності. Він вважав, що людину слід навчати і виховувати тільки гуманною, у дусі загальнолюдських норм. Він ставив людину на перше місце і виховання в ній всього людяного поклав в основу гуманної педагогіки. Він вважав людину найпрекраснішою істотою. Демократична і гуманістична основа в його педагогічній спадщині ґрунтується на положенні про особливу і безумовну самоцінність людини, її власну людську гідність.
Взявши за основу висновки і переконання В. Сухомлинського, наша школа працює над проблемою "Виховання в учнів загальнолюдських цінностей та свідомого ставлення до навчання". Девіз " В нашій школі ти повинен стати справжньою людиною" став реальністю саме завдяки створеній системі єдності навчання та виховання, єдиних вимог до дітей з боку вихователів. Ми глибоко переконані, що лише навчаючись, дитина виховується, виховується своїм вчителем, вихователем. Вона, як губка, всмоктує в себе все, що бачить в учителеві. А все ж починається з початкової школи. І якою була перша вчителька у дітей, в більшості випадків такими будуть і діти. В нашій школі працює дуже сильне методоб'єднання вчителів молодших класів.
Навчання - основна праця учнів. Уміння добре вчитись - це прагнення принести радість собі, вчителям, батькам. Щорічно ми маємо до 10% учнів, які відмінно навчаються, до 35 - 40% мають досягненя 8 - 12 балів. Все це дякуючи вчительському колективу.
В колективі ми маємо 2 вчителі-методисти. Це вчитель історії Веклич Валентина Олексіївна та вчитель української мови та літератури Горбатенко Ганна Іванівна. 12 старших вчителів. Середній вік вчительського колективу - за 40 років. Стаж педагогічної діяльності більшості з них перевищує 20 років. Це свідчить про досвідченість вчительського колективу.
Вчитель допризовної підготовки юнаків Сидорець Олександр Миколайович в своїй роботі велику увагу приділяє прищепленню дітям любові до Батьківщини, готує хлопців до її захисту. Його випускники зараз служать у різних родах військ ЗС України, працюють викладачами військових училищ, академій, захищають повітряний простір і береги нашої молодої держави. Являючись керівником туристичного гуртка, Олександр Миколайович прививає дітям любов до рідного краю, бережливе ставлення до оточуючого середовища, до природи рідного краю. Все це він робить лише на основі власного прикладу. Діти дуже люблять і поважають цього вчителя і більшість хочуть бути схожими на нього.
Вчитель географії Хомченко Михайло Іванович - строгий, вимогливий вчитель. Разом з тим людяність і повага до дітей, які притаманні цьому вчителеві, є основою його авторитету серед батьків, учнів, колег.
В.О.Сухомлинський був глибоко переконаний у тому, що справжньою школою виховання та навчання є сім'я. Особливу роль він відводить Матері як основі основ життя на Замлі.
Одержання очікуваних результатів у вихованні морально здорового покоління не можливе без участі батьків. Тому в школі працює батьківський лекторій, який дає можливість батькам глибше вникнути і зрозуміти проблеми освіти, школи, залучити їх до участі у вихованні, досягненні єдиної мети. Батьки із задоволенням беруть участь у підготовці та проведенні шкільних свят, надають допомогу у ремонті класних кімнат, часто звертаються за порадами до класних керівників, вчителів.
Рівень сформованого гуманізму у дітей виміряти дуже важко. Лише через роки ми можемо помітити результат наших намагань. І дуже приємно нам, коли ми чуємо і бачимо, яких результатів досягають у житті наші випускники. Про це вони діляться з нашими учнями випускних класів під час традиційного свята зустрічі з випускниками минулих років, яке щорічно проводиться у першу суботу лютого.
Ми пишаємося випускниками нашої школи. Серед них: Герої Радянського Союзу генерал Кирпонос М.П. (його ім'я носить наша школа), генерал-лейтетант Мороз І.М. генерал-майор Яловий Ф.С. Гордістю школи є заслужений артист України Минько В.М., кандидат технічних наук Легенда М.Ф., кандидат медичних наук Лебідь О.П., герой соціалістичної праці Дудченко П.І., відомий український письменник, донедавна голова спілки письменників України Мушкетик Ю.М. Ми гордимося нашими випускниками 80-х 90-х років, які в даний час працюють на керівних посадах різних сфер промисловості і виробництва. Це в основному випускники-медалісти. І тому ми не віримо, що все вимірюється лише грошима і намагаємось це довести до наших вихованців.
Єдина проблема хвилює нас на сьогоднішній день. Це дитячі душі, які, попри всім нашим намаганням заповнити їх краплинами гуманізму, отруюються брудом оточуючого середовища. Діти сильно піддаються діям аморального сьогодення, постійно опиняються перед вибором між добром і злом, красою і брудом. А раптом виберуть останнє? Саме цього ми вчителі боїмося і всіма силами намагаємось допомогти сучасній молоді зробити правильний вибір, адже від їх вибору залежить доля держави.