¬ихованн¤ духовност≥ в особистост≥ на принципах педагог≥ки толерантност≥

ƒемократичн≥ перетворенн¤ ≥ соц≥альн≥ потр¤с≥нн¤ в сусп≥льств≥ викликали необх≥дн≥сть вихованн¤ нестандартноњ, високо моральноњ, творчоњ особистост≥. ѕеред школою ≥ учительством виникають складн≥ ≥ в≥дпов≥дальн≥ завданн¤, ¤к≥ не можуть бути розв"зан≥ без фундаментальноњ перебудови зм≥сту, форм ≥ метод≥в навчанн¤ ≥ вихованн¤ учн≥вськоњ молод≥. ÷е можливо виконати лише завд¤ки п≥двищенню культурного р≥вн¤, в≥дродженн¤ загальнолюдських духовних ц≥нностей, перебудов≥ системи народноњ осв≥ти, поверненню њњ до гуман≥стичних джерел, до морального вихованн¤ д≥тей та юнацтва.

¬ихованн¤ у школ≥ найт≥сн≥ше пов'¤зане з духовним св≥том педагога, з потенц≥алом його особистост≥. “ому в умовах перебудови вищоњ педагог≥чноњ осв≥ти особливого значенн¤ набуваЇ проблема гуман≥зац≥њ, вихованн¤ духовност≥ особистост≥ на засадах добра, миру, толерантност≥, взаЇмоповаги ≥ сп≥вроб≥тництва.

—ьогодн≥ актуально звучать слова найвидатн≥шого украњнського вченого ¬.ќ.—ухомлинського:"Ћюдина по-справжньому виховуЇтьс¤ тод≥, коли вона й сама виховуЇ ≥ншу людину. ѕочутт¤ особистоњ г≥дност≥, чест≥, гордост≥ пробуджуЇтьс¤ в людин≥ за тих умов, коли вона вкладаЇ частину своњх духовних сил в ≥ншу людину, прагне зробити њњ кращою, бачить у н≥й, ¤к у дзеркал≥, себе, своњ моральн≥ риси, творч≥ зд≥бност≥, майстерн≥сть".

√енеральна конференц≥¤ ёЌ≈— ќ в рамках проголошеного ќќЌ –оку толерантност≥ прийн¤ла ƒекларац≥ю принцип≥в толерантност≥, де особлива увага звертаЇтьс¤ на обов"¤зок крањн-член≥в розвивати та забезпечувати повагу прав людини та основних свобод дл¤ вс≥х без вин¤тку, незалежно в≥д њхньоњ раси, стат≥, мови, нац≥ональноњ належност≥, рел≥г≥њ або стану здоров"¤, ≥ боротис¤ з про¤вами нетерпимост≥, зробити все необх≥дне дл¤ утвердженн¤ ≥деал≥в толерантност≥ в сусп≥льств≥, оск≥льки толерантн≥сть Ї не т≥льки важливим принципом, а й необх≥дною умовою миру та соц≥ально-економ≥чного розвитку вс≥х народ≥в.

¬иход¤чи ≥з ƒекларац≥њ принцип≥в толерантност≥, толерантн≥сть означаЇ поважанн¤, сприйманн¤ та розум≥нн¤ багатого р≥зноман≥тт¤ культур нашого св≥ту, форм самовираженн¤ людськоњ особистост≥.

“олерантн≥сть - це Їдн≥сть у р≥зноман≥тт≥. ÷е не лише моральний обов"¤зок, а й пол≥тична та правова потреба. “олерантн≥сть - це не поступка, поблажлив≥сть чи потуранн¤. ÷е, передус≥м, активна позиц≥¤, що формуЇтьс¤ на основ≥ визнанн¤ ун≥версальних прав та основних свобод людини. “олерантн≥сть у жодному раз≥ не може бути виправданн¤м пос¤ганню на ц≥ основн≥ ц≥нност≥.

¬и¤вленн¤ толерантност≥ не означаЇ терпимого ставленн¤ до соц≥альноњ несправедливост≥, в≥дмови в≥д своњх або прийн¤тт¤ чужих переконань. ÷е означаЇ, що кожен може дотримуватись своњх переконань ≥ визнаЇ таке ж право за ≥ншими. ÷е св≥дчить про визнанн¤ того, що люди за природою своЇю в≥др≥зн¤ютьс¤ зовн≥шн≥м вигл¤дом, становищем, мовою, повед≥нкою ≥ мають право жити в мир≥, в гармон≥њ з собою ≥ навколишн≥м св≥том та збер≥гати свою ≥ндив≥дуальн≥сть. ÷е також означаЇ, що погл¤ди одн≥Їњ людини не можуть бути нав"¤зан≥ ≥ншим. Ѕез толерантност≥ не може бути миру, а без миру неможлив≥ розвиток ≥ демократ≥¤.

“олерантн≥сть необх≥дна у взаЇминах м≥ж окремими особами, в с≥м"њ та у громад≥. ” школах, ун≥верситетах та осередках неформальноњ осв≥ти, вдома ≥ на робот≥ необх≥дно формувати атмосферу толерантност≥, душевност≥, стосунки в≥дкритост≥, уважн≥сть один до одного та почутт¤ сол≥дарност≥. ¬се це приходить через вихованн¤. ¬ихованн¤ Ї найефективн≥шим засобом запоб≥ганн¤ про¤вам нетерпимост≥.

¬ихованню в дус≥ толерантност≥ спри¤Ї прищепленню почутт¤ сол≥дарност≥ ¤к м≥ж окремими особами, так ≥ мовними групами та нац≥¤ми. ¬ ≥нтересах м≥жнародноњ злагоди принципово важливо , щоб кожна людина, громада та нац≥¤ усв≥домлювали ≥ поважали багатокультурний характер людського сп≥втовариства.

¬ихованн¤ в дус≥ толерантност≥ починаЇтьс¤ з прищепленн¤ люд¤м знань про њхн≥ права ≥ свободи з метою забезпеченн¤ њх реал≥зац≥њ та зм≥цненн¤ прагненн¤ кожного до захисту прав ≥нших.

ќсновн≥ принципи толерантност≥ мають чимало точок дотику з ≥де¤ми гуман≥стичноњ психолог≥њ, особливо, коли розгл¤дати ≥ осмислювати суть особистост≥, њњ духовний св≥т. ѕеред сучасними педагогами стоњть завданн¤ ц≥л≥сного розвитку дитини, а дл¤ цього потр≥бен де¤кий осв≥тн≥й прост≥р, що даЇ людин≥ можлив≥сть самореал≥зац≥њ ≥ вибору. –озв"¤занн¤ цього завданн¤ можливо лише в атмосфер≥ позитивного психолог≥чного кл≥мату. ¬ихованн¤ в дус≥ толерантност≥ включаЇ проблеми, ¤к≥ турбують сучасних школ¤р≥в ≥ ¤к≥ можна згрупувати за такими основними напр¤мами:

стосунки учн¤ з однокласниками;

стосунки його з батьками;

усуненн¤ конфл≥ктних ситуац≥й з учител¤ми.

 ожен вчитель пост≥йно повинен удосконалювати себе, прагнути таких стосунк≥в з учн¤ми, ¤к≥ були б побудован≥ на дов≥р"њ, поваз≥ й любов≥. ј особливо в наш час, коли довкола ст≥льки несправедливост≥, зла та жорстокост≥, коли д≥ти й п≥дл≥тки потрапл¤ють у св≥т наркотик≥в та алкоголю, вчител≥ повинн≥ бути толерантн≥шими ≥ гуманн≥шими. јдже та соц≥альна д≥йсн≥сть, ¤ка оточуЇ нас, часто спотворюЇ стосунки м≥ж вчителем та учн¤ми. ѕедагог повинен вм≥ти реально оц≥нити становище учн¤, звернути увагу не лише на його проблеми у школ≥, а й удома. ћожливо, батьки чињ проблеми в особистому житт≥ заважають, не дають можливост≥ учнев≥ повн≥стю реал≥зувати себе у навчанн≥. Ќа все це учителю обов"¤зково сл≥д звертати увагу ≥ намагатис¤ допомагати учн¤м у будь-¤ких ситуац≥¤х. ¬чителю просто необх≥дно волод≥ти словом, засобом переконанн¤. ÷е ключ до вир≥шенн¤ багатьох проблем, часом й конфл≥кт≥в, ¤к≥ виникають у процес≥ виховноњ д≥¤льност≥.

¬ наш≥ дн≥, в час складних соц≥альних потр¤с≥нь, особливо необх≥дна толерантн≥сть у взаЇминах м≥ж членами с≥м"њ. јле дл¤ гармон≥йного розвитку дитини потр≥бне особисте щаст¤ батьк≥в, гармон≥йна с≥м"¤. яким би гарним не був догл¤д за дитиною, њй не потр≥бна повноц≥нна с≥м"¤. ¬ наш≥ ж дн≥ це трапл¤Їтьс¤ дуже р≥дко. Ќеповноц≥нна с≥м"¤ згубно д≥Ї на дитину. ѕедагог повинен знати, в ¤ких умовах проживають учн≥, адже т≥льки в≥н може благотворно вплинути на формуванн¤ псих≥ки дитини, ¤ка живе в неблагополучн≥й с≥м"њ, бути розумним та обережним порадником батьк≥в, давати виважен≥, продуман≥ поради, пам"¤таючи, що головне - здоров"¤ ≥ душевна р≥вновага дитини. ¬ихованн¤ в дус≥ толерантност≥ сл≥д розгл¤дати ¤к нев≥дкладне завданн¤ ≥ у зв"¤зку з цим необх≥дно створювати р≥зн≥ методики формуванн¤ толерантност≥ на систематичн≥й та рац≥ональн≥й основ≥.

—аме з ц≥Їю метою , на баз≥ шк≥льних миротворчих об"Їднань «ќЎ єє 4, 11, 12, 13, 15, гуман≥тарноњ г≥мназ≥њ, спец≥ал≥зованоњ школи з поглибленим вивченн¤м ≥ноземноњ мови "÷ентр Ќад≥њ" м.–≥вного, а також студентського науково-досл≥дного об"Їднанн¤ "ћиротворець" –ƒ√” впроваджуютьс¤ р≥зн≥ ефективн≥ форми ≥ методи роботи з вихованн¤ учн≥вськоњ молод≥ на принципах педагог≥ки толерантност≥, зокрема диспути, "кругл≥ столи", колективн≥ читанн¤, дебати, рольов≥ ≥гри, "”роки толерантност≥", прес-конференц≥њ, вечори, конкурси малюнка та плаката, проведенн¤ благод≥йних операц≥й "ѕошана", участь у проведенн≥ всеукрањнських, м≥жнародних акц≥й, св¤т, “ижн≥в злагоди ≥ взаЇморозум≥нн¤.

Ўк≥льн≥ дит¤ч≥ миротворч≥ об"Їднанн¤ ≥снують з 1996 року. «а свою ц≥каву, пл≥дну роботу ув≥йшли до јсоц≥ац≥њ клуб≥в м≥жнародноњ дружби, засновником ¤коњ Ї украњнський ком≥тет руху "ѕедагоги за мир та взаЇморозум≥нн¤".

Ќа допомогу шк≥льним клубам миру залучен≥ студенти –ƒ√”, ¤к≥ Ї членами науково-досл≥дного об"Їднанн¤ "ћиротворець". як майбутн≥ педагоги вони провод¤ть ≥нформац≥йну роботу в школах, прищеплюючи нове мисленн¤ в галуз≥ педагог≥ки миру ≥ толерантност≥.

—туденти на першому етап≥ досл≥дженн¤ розробили науков≥ роботи, 7 листопада 2002 року п≥дготували ≥ провели "круглий ст≥л" , - "« педагог≥кою толерантност≥ в третЇ тис¤чол≥тт¤" , - де висв≥тлювали питанн¤ вихованн¤ учн≥вськоњ молод≥ в дус≥ гуман≥зму ≥ ненасильства, формуванн¤ планетарноњ св≥домост≥, оптим≥зац≥њ м≥жкультурного та м≥жнац≥онального сп≥лкуванн¤.

Ќадал≥ в практичн≥й д≥¤льност≥ студент≥в - ознайомленн¤ учн≥в з окремими статт¤ми  онвенц≥њ ќќЌ про права дитини,  онституц≥Їю ”крањни, ƒекларац≥Їю принцип≥в толерантност≥, що допоможе школ¤рам будувати стосунки з≥ св≥том на засадах творенн¤ , а не руйнуванн¤, прищеплювати неконфронтац≥йне, "небарикадне" баченн¤ св≥ту, прагненн¤ толерантно, неконфл≥ктно вир≥шувати будь-¤ке питанн¤.

¬же традиц≥Їю стало проведенн¤ дит¤чого фестивалю серед учн≥вських миротворчих об"Їднань. ¬они вз¤ли участь у чотирьох р≥зних за тематикою фестивал¤х - "«аради миру", "” нас друз≥ на вс≥й планет≥",  оли ти любиш р≥дний край", "¬с≥ д≥ти мають право".

” нин≥шньому навчальному роц≥, 7 травн¤ на баз≥ «ќЎ є13 проводитиметьс¤ науково-практична конференц≥¤ за участю шк≥льних клуб≥в миру ≥ студент≥в - член≥в науково-досл≥дного об"Їднанн¤ ћиротворець"

—под≥ваЇмось, що робота учн≥вських миротворчих об"Їднань буде ≥ надал≥ пл≥дною, ц≥кавою ≥ змагальною. јдже серц¤ ≥ душ≥ наших д≥тей з великою готовн≥стю розкриваютьс¤ назустр≥ч усьому доброму. “≥льки потр≥бно њх зац≥кавити, захопити корисними справами на благо миру, злагоди, добра, що допоможе њм стати по-справжньому милосердними, миролюбними, гуманними, толерантними людьми.

ћи повинн≥ в≥рити, що майбутнЇ планети, людства, нашоњ крањни ≥ нас з вами не таке похмуре. ¬ природ≥ немаЇ ≥ не може бути н≥чого безглуздого. ќтже, ≥ невпинне в≥дродженн¤ людськоњ цив≥л≥зац≥њ на «емл≥ теж виправдане. якщо людство розвиватиме в соб≥ в≥чн≥ ≥стини - любов, щиросерд¤, доброзичлив≥сть, духовн≥сть - те, на чому тримаЇтьс¤ житт¤, - тод≥ неодм≥нно з"¤витьс¤ б≥льше шанс≥в побачити над≥йне майбутнЇ! “ак, майбутнЇ людства залежить перш за все в≥д нас самих!