¬икористанн¤ сучасних технолог≥й - створенн¤ нових можливостей розвитку п≥сл¤дипломноњ осв≥ти.



”сп≥шн≥сть перетворень у таких сусп≥льствах в значн≥й м≥р≥ залежать в≥д спроможност≥ молод≥ конструктивно реал≥зувати себе за умов трансформац≥йних процес≥в. ѕри цьому зростаЇ роль системи осв≥ти ¤к ≥нструменту адаптац≥њ молод≥ до самост≥йного житт¤ та пошуку шл¤х≥в власного життЇвого усп≥ху. ≤ цей шл¤х, ¤к св≥дчить досв≥д йде через перех≥д в≥д традиц≥йноњ модел≥ осв≥ти дл¤ тотал≥тарного сусп≥льства до сучасноњ модел≥ осв≥ти, за умов ¤коњ формуЇтьс¤ партнерство адм≥н≥страц≥њ навчальних заклад≥в, викладач≥в, вчител≥в, учн≥в, студент≥в по формуванню у молод≥ ¤костей, що робл¤ть њњ спроможною стати менеджером власного майбутнього. ѕри цьому головним Ї формуванн¤ навичок роботи з традиц≥йними та в≥ртуальними ≥нформац≥йними джерелами, знаходженн¤ креативних р≥шень, вм≥нн¤ працювати в команд≥, використовувати знанн¤ дл¤ вир≥шенн¤ практичних завдань, вм≥ти реал≥зовувати проектн≥ технолог≥њ, презентувати себе та своњ результати за умов тендер≥в та конкуренц≥њ, мати пост≥йну потребу в самоосв≥т≥, в≥дчувати свою перспективу в житт≥ громад.

ƒл¤ цього потр≥бн≥ структурн≥ зм≥ни. ≤ перш за все через зм≥ну традиц≥йноњ ор≥Їнтац≥њ з загальноосв≥тньоњ та виховна функц≥й осв≥ти соц≥альну адаптац≥ю особистост≥ учн¤, студента до системи ц≥нностей демократичного сусп≥льства, ринкових в≥дносин, системи соц≥альних ≥нститут≥в та соц≥альних можливостей ≥ соц≥альних послуг, ¤к≥ ≥снують в сусп≥льств≥ та можуть бути використаними особист≥стю персонального та командного усп≥ху. «вичайно, що вир≥шенн¤ цих завдань можливе лише за умови партнерських в≥дносин в осв≥т≥. ќсобливо важливим дл¤ усп≥шних перетворень за умов реформуванн¤ трансформац≥йного сусп≥льства Ї фактор часу. Ќа нашу думку в осв≥т≥ в≥н актуал≥зуЇтьс¤ спроможн≥стю сусп≥льства швидко використати досв≥д розвинутих, демократичних держав на р≥вн≥ певного навчального закладу. Ќа думку нац≥онального експерта ѕроекту "≤нновац≥¤ та оновленн¤ осв≥ти дл¤ пол≥пшенн¤ добробуту та зниженн¤ р≥вн¤ б≥дност≥" (ѕрограма розвитку орган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й) ѕавла ’обзе¤ т≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ в св≥т≥ потребують в≥дходу в≥д трьох традиц≥йних складових осв≥ти: послуги, пунктуальн≥сть, повторенн¤ до ≥ншоњ стратег≥њ, коли так≥ пон¤тт¤ ¤к знанн¤, вчитель та навчанн¤ потребують ≥ншого розум≥нн¤ та ≥нших стратег≥й реал≥зац≥њ. –еволюц≥ю в осв≥ти, ¤ка в≥дбуваЇтьс¤ в сучасному св≥т≥, можна виразити за такою схемою: школа навчаЇ - школа керуЇ знанн¤ми - кожен мусить бути менеджером свого майбутнього.

«авданн¤ школи сьогодн≥ пол¤гаЇ в тому, щоб привчити учн≥в планувати свою ≥нформац≥йну та ≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть ≥ вм≥ти здобувати знанн¤ самим, сформувати творчий п≥дх≥д до використанн¤ знань на практиц≥ (найкраще цьому спри¤Ї вм≥нн¤ подати, по¤снити, в≥дсто¤ти та реал≥зувати ≥дею власного шк≥льного проекту).

¬ цьому принципова в≥дм≥нн≥сть традиц≥йноњ школи, що переказуЇ знанн¤ в≥д сучасноњ школи, ¤ка керуЇ знанн¤ми | 1 |

“радиц≥йна школа

учитель переказуЇ готов≥ знанн¤, в≥дпов≥даЇ за результати навчанн¤, даЇ ≥нструкц≥ю, ¤к виконати завданн¤, оч≥куЇ в≥д учн¤ правильноњ в≥дпов≥д≥, перев≥р¤Ї знанн¤ зг≥дно з визначеними критер≥¤ми ≥ оц≥нюЇ учн¤

—учасна школа

учитель Ї трансл¤тором знань, переказуЇ знанн¤ ≥ вчить вчитис¤, порадником, ¤кий допомагаЇ вчитис¤, та при цьому учень Ї сп≥вв≥дпов≥дальним за результати навчанн¤, навчаЇтьс¤ самост≥йно планувати свою працю, п≥знаЇ джерела знань та вчитьс¤ оц≥нювати њх корисн≥сть, вчитьс¤ творчо мислити, де право на помилку Ї нормальним, вчитьс¤ р≥зноб≥чно застосовувати своњ знанн¤, заохочуЇтьс¤ до самооц≥нки

—аме тому усп≥шн≥сть реформуванн¤ осв≥ти в ”крањн≥ сьогодн≥ багато в чому залежить в≥д швидкого напрацюванн¤, апробац≥њ та попул¤ризац≥њ моделей реального досв≥ду переходу в≥д школи готових книжних р≥шень до школи, в ¤к≥й закладаютьс¤ п≥двалини знань та вм≥нь њх практичного використанн¤, потреба в саморозвитку та ≥нновац≥йн≥й д≥¤льност≥, спроможност≥ реал≥зувати адм≥н≥стратора школи, вчител¤, учн¤ через партнерство в осв≥т≥, ¤к на р≥вн≥ школи, так ≥ через систему м≥жшк≥льноњ комун≥кац≥њ. Ќа р≥вн≥ нашоњ кафедри ми розробили та пробуЇмо опрацювали таку модель роботи.

1. «м≥на модел≥ навчально процесу.

“радиц≥йним дл¤ роботи кафедр нашого типу Ї в≥дпрацюванн¤ рекомендованих тем та њх вдосконаленн¤. “а мабуть така робота з урахуванн¤м того, що теми зм≥нюютьс¤ базового значно р≥дше н≥ж повторн≥ зањзди на п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ тих, хто њх вже слухав (раз на 5 рок≥в) створюЇ ситуац≥ю неефективност≥ оновленн¤, простого розширенн¤ традиц≥йних лекц≥й.  р≥м того, мабуть акцент при розробц≥ заход≥в потр≥бен не на самих курсах переп≥дготовки, а на спроможност≥ використати навчальний процес ¤к джерело оновленн¤, оптимально - ≥нновац≥йного оновленн¤, своЇњ повс¤кденноњ д≥¤льност≥. Ќа нашу думку саме можлив≥сть вибору в межах навчального процесу Ї одн≥й з п≥двалин њњ ефективного функц≥онуванн¤. —аме тому ми спробували перейти в≥д ч≥тко ф≥ксованих тем до вар≥ативноњ програми викладанн¤ курсу гуман≥тарних дисципл≥н, в ¤кому вид≥л¤ютьс¤ базов≥ блоки ≥ у в≥дпов≥дност≥ до потреб кожноњ категор≥њ вчител≥в, адм≥н≥стратор≥в шк≥в кожним методистом обираЇтьс¤ конкретна тема. ѕ≥д час п≥дготовки до поњздки, а пот≥м перебуванн¤ в —Ўј, у мене ¤к у викладача з 20-р≥чним стажем роботи у вищий школ≥, трен≥нгов≥ форми визвали певну роздвоЇн≥сть. « одного боку, досить незвична модель, що потребуЇ пост≥йного сп≥лкуванн¤ ≥ пошуку р≥шень р≥зних р≥вней, а з другого, в чомусь ≥нформац≥йно дуже спрощена (немаЇ притаманн≥й наш≥й практиц≥ великих масив≥в ≥нформац≥њ, все досить локально, у в≥дпов≥дност≥ до означених ц≥лей). “а чим б≥льше ми њх проходили, тим б≥льше ¤ переконувавс¤ в тому, що це дуже ефективна модель навчального процесу, особливо дл¤ трансформац≥йного сусп≥льства. Ѕо саме через нењ дуже швидко вир≥шуютьс¤ не т≥льки проблеми формуванн¤ особистост≥, а ≥ швидко ламаютьс¤ традиц≥йн≥ осв≥т¤нськ≥ стереотипи ≥ запроваджуютьс¤ нов≥, ≥нтерактивн≥ модел≥ д≥¤льност≥. ѕ≥сл¤ того, ¤к вс≥ наш≥ викладач≥ пройшли через вс≥ доступн≥ осв≥т¤нськ≥ трен≥нгов≥ програми, наша команда прийшла до висновку, що одним з напр¤мк≥в модерн≥зац≥њ њњ роботи Ї активне запровадженн¤ трен≥нг≥в ¤к в навчальний процес, так ≥ в роботу з осв≥т¤нами у м≥жкурсовий пер≥од. ѕри цьому ми п≥шли шл¤хом ≥ використанн¤ вже апробованих трен≥нгових моделей метр≥в осв≥т¤нських трен≥нгових програм осв≥т¤нських асоц≥ац≥й та об'Їднань "Ќова "ƒоба", "¬чител≥ за демократ≥ю та партнерство", "I*Earn", американськоњ програми "≤ј“–", так ≥ розробку власних трен≥нг≥в, ¤к≥ актуальн≥ за умов реал≥й нашого рег≥ону. “ак, наприклад, неадекватн≥сть р≥вн¤ реальних усп≥х≥в, дос¤гнень, напрацювань моделей вир≥шенн¤ певних проблем р≥вню ≥нформуванн¤ про цей досв≥д в традиц≥йних та телекомун≥кац≥йних джерелах, визначили одним з спр¤мувань нашоњ д≥¤льност≥ розробку спец≥ального трен≥нгу "≤нтеграц≥¤ школи до сучасного ≥нформац≥йного простору", розробку кафедральноњ програми використанн¤ сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й в д≥¤льност≥ кафедри. ўо ц≥каво, спочатку трен≥нги, особисто у мене визвали б≥льше дистанцюванн¤, н≥ж повного розум≥нн¤. ћабуть вс≥ ми Ї продуктами системи, з ¤коњ вийшли. ј зараз ¤ думаю, ск≥льки б вс≥ ми наростили, ¤кби розпочали цю практику рок≥в на 20 ран≥ше. ’очетьс¤ привести такий приклад. ¬ одному з проект≥в "ћереж≥ громад¤нськоњ осв≥ти" програми IATP проекту IREX р≥к тому у нас розпочала участь команда учн≥в 8 класу, ¤к≥ працювали за програмою"ћи - громад¤ни ”крањни" асоц≥ац≥њ "Ќова "ƒоба", що базуЇтьс¤ на сучасних ≥нтерактивних технолог≥¤х в осв≥т≥. “радиц≥йними учасниками були учн≥ 10 - 11 клас≥в. Ќаша команда зразу адаптувалась ≥ грала на р≥вних. я паралельно працюю в —умському нац≥ональному ун≥верситет≥. ≤ коли в курсах "—оц≥олог≥њ", "ѕол≥толог≥њ", "—оц≥олог≥њ перех≥дних процес≥в", що читаю студентам, ¤ розпочав ≥нтегрувати до традиц≥йних лекц≥йно сем≥нарських форм ≥нтегрувати елементи трен≥нг≥в, то звернув увагу на р≥зке зростанн¤ ефективност≥ навчального процесу на ≥спитах та зал≥ках. «араз ¤ саме активно працюю над тим, ¤к залучити трен≥нгов≥ форму до навчального процесу в вуз≥. Ѕо у студент≥в Ї реальна потреба в таких формах. ÷е показала њх активна участь в спец≥альних трен≥нгових програмах дл¤ журнал≥ст≥в та юрист≥в, ¤к≥ в≥дбувались в поза навчальний час у в≥дпов≥дност≥ до прохань студент≥в. ƒа, ще хот≥лос¤ б висловити ≥ таку думку. ћодел≥ трен≥нг≥в не можуть зводитись т≥льки до одн≥Їњ форми, њх структура ≥ зм≥ст повинн≥ перш за все адаптуватись до завдань, ¤к≥ вир≥шуютьс¤. —аме тому ми не пробуЇмо коп≥ювати трен≥нги, ¤ки в≥дв≥дуЇмо, а пробуЇмо використовувати њх розвиваючий потенц≥ал.

—аме тому кафедрою традиц≥йних лекц≥йно-сем≥нарських форм з 2001 року активно використовуЇтьс¤ модель трен≥нг≥в. —аме трен≥нгов≥ форму дозвол¤ють вчител¤м найб≥льш швидко адаптуватись до нових умов роботи не перекреслюючи стар≥ традиц≥њ, а просто наочно демонструючи њх недостатн≥сть за умов поточноњ педагог≥чноњ д≥¤льност≥, дозвол¤ють особ≥ в дуже ≥нтенсивному вар≥ант≥ переосмислити завданн¤ системи осв≥ти, напрацювати нов≥ фахов≥ ¤кост≥, ¤к≥ дозвол¤ють працювати в систем≥ ≥нтеракц≥њ та партнерства в навчальному процес≥. ѕрактично кафедрали пройшли спец≥альну п≥дготовку за трен≥нговими програмами асоц≥ац≥њ "Ќова доба", "¬чител≥ за демократ≥ю та партнерство", трансатлантичного проекту "ќсв≥та дл¤ демократ≥њ в ”крањн≥", украњно-канадського проекту "ќснови демократ≥њ", "I*Earn", IATP, проекту ™вроком≥с≥њ "–озбудова громад¤нського сусп≥льства в  иЇв≥ та обраних област¤х ”крањни". “е що це в≥дпов≥даЇ сучасним тенденц≥¤м розвитку осв≥ти, мабуть пдтверджуЇ той факт, що т≥льки в 2003-2004 навчальному роц≥ на проханн¤ в≥дд≥л≥в управл≥нь осв≥ти м.  онотоп, Ўостка, √лух≥в,  ролевець, смт. —ередино-Ѕуда викладачами кафедри було проведено 20 вињзних трен≥нг≥в. ¬елику допомогу в адаптац≥њ сучасного св≥тового педагог≥чного досв≥ду надаЇ журнал "¬≥сник шк≥льних обм≥н≥в посольства —Ўј", д≥¤льн≥сть јмериканських –ад в м.  иЇв≥, особливо таких заход≥в, ¤к "ярмарок донорських орган≥зац≥й" (листопад 2003 р.) та спец≥ал≥зованих конференц≥й випускник≥в осв≥т¤нських програм, партнерська ≥нформац≥йна п≥дтримка з боку проекту "√ромадськ≥ зв'¤зки". —аме так≥ заходи дозвол¤ють бути пост≥йно про≥нформованим про те, що робитьс¤ ≥ншими випускниками, ¤к використовувати њх надбанн¤, ¤ку ц≥каву ≥нформац≥ю ≥ де можна знайти.

2. —п≥впрац¤ з осв≥т¤нськими фондами та програмами.

ѕерш за все ефективною ви¤вилис¤ сп≥впрац¤ по запровадженню нових, ≥нтерактивних курс≥в соц≥ально-гуман≥тарних курс≥в в школи. Ѕо саме в них реал≥зован≥ практичн≥ моменти застосуванн¤ сучасного американського, Ївропейського осв≥т¤нського досв≥ду.  афедра максимально спри¤ла розповсюдженню цих курс≥в в школах област≥, проводила в≥дпов≥дн≥ консультац≥њ по доц≥льност≥ њх запровадженн¤, реал≥зувала кафедральну програму з громад¤нськоњ осв≥ти на пер≥од 2001 -2003 рок≥в.

¬ сектор≥ громад¤нськоњ осв≥ти завд¤ки сп≥впрац≥ з ректоратом ≥нституту та управл≥нн¤ми та в≥дд≥лами осв≥ти в районах —умськоњ област≥ нам вдалос¤ за терм≥н 2002-2004 рр. в 40 раз≥в зб≥льшити к≥льк≥сть шк≥л, в ¤ких читаютьс¤ забезпечен≥ за американськими та Ївропейськими технолог≥¤ми нов≥ курси "√ромад¤нська осв≥та", "ћи - громад¤ни ”крањни", "ѕрактичне право" б≥льше 150 вчител≥в пройшли спец≥ал≥зовану трен≥нгову п≥дготовку за проектами "Ќовоњ "ƒоби", "ќсв≥та дл¤ демократ≥њ в ”крањн≥", "¬чител≥ за демократ≥ю та партнерство", близько 1000 п≥дручник≥в курс≥в "√ромад¤нська осв≥та", "ћи - громад¤ни ”крањн≥", що видан≥ завд¤ки матер≥альн≥й п≥дтримц≥ —Ўј та ™вроради, були завезен≥ до шк≥л област≥ безкоштовно. —ьогодн≥ багато з тих кер≥вник≥в шк≥л, ¤к≥ не залучились до цього процесу в 2001-2002 роках щиро визнають, що вони втратили багато часу, бо ц≥ курси на практиц≥ закр≥плюють партнерськ≥ стосунки школ≥, зб≥льшують можливост≥ навчального процесу...≤ ѕ–» ÷№ќћ” Ќјƒјё“№ ћќ∆Ћ»¬≤—“№ Ѕ≈« ќЎ“ќЌќ√ќ Ќј¬„јЌЌя ¬„»“≈Ћ≤¬ ≤ ќ“–»ћ”¬јЌЌя Ќј…—”„ј—Ќ≤Ў»’ ѕ≤ƒ–”„Ќ» ≤¬. ј трен≥нгов≥ програми, що провод¤ть досв≥дчен≥ тренери, дозвол¤ють вчител¤м швидко практично, а не книжково адаптуватись до нових форм роботи. ћи п≥дкреслюЇмо, досв≥дчен≥. Ѕо ≥нколи в нашому сусп≥льств≥ бажанн¤ проводити трен≥нги висловлюють ≥ люди, ¤к≥ можливо мають велик≥ дос¤гненн¤ у традиц≥йних модел¤х навчального процесу, але сам≥ н≥ одн≥Їњ трен≥нговоњ програми не пройшли. ѕри цьому ми повинн≥ визнати, що припустили ≥ певних помилок в попул¤ризац≥њ цих курс≥в. ÷е переб≥льшенн¤ рол≥ листовоњ розсилки ≥нформац≥њ, недостатн¤ робота з кер≥вниками шк≥л, закладами осв≥ти. ѕотр≥бно було б≥льше працювати "вживу", проводити в≥дпов≥дн≥ презентац≥њ, кругл≥ столи, диспути та ≥нш≥ активн≥ форму, до ¤ких ми вдались тод≥, коли можлив≥сть отриманн¤ безкоштовних п≥дручник≥в значно зменшилась.

ќдним ≥з шл¤х≥в зб≥льшенн¤ наших можливостей стало створенн¤ на баз≥ кафедри партнерських структур. ÷е ≥ ресурсний центр трансатлантичного проекту "ќсв≥та дл¤ демократ≥њ в ”крањн≥" (дуже шкода, що цей дуже попул¤рний проект зак≥нчивс¤), д≥Ї в≥ртуальний центр з громад¤нськоњ осв≥ти програми IATP проекту IREX, ¤кий використовуЇ можливост≥ комп'ютерного класу ≥нституту, ¤кий допом≥г осв≥т¤нам област≥ п≥двищити свою ≥нформац≥йну культуру та навички користуванн¤ ≤нтернет(за трир≥чний терм≥н роботи б≥льше 2000 вчител≥в стали його користувачами), за¤вити про себе в мереж≥ ≤нтернет розм≥стивши там своњ матер≥али. ѕри цьому сл≥д враховувати, що б≥льш≥сть користувач≥в центру практично познайомились з ≤нтернетом на трен≥нгах, що використанн¤ дл¤ б≥льшост≥ з них безкоштовне використанн¤ ≤нтернету Ї проблемою, ≥ вони дуже вд¤чн≥ нашому центру, ≥ особливо, рег≥ональному центру ≤ј“– за п≥дтримку осв≥т¤н трен≥нговими програмами та можлив≥стю працювати в ≤нтернет≥. —л≥д зауважити ≥ активн≥сть учн≥в в робот≥ центру, ¤кий залучаЇ њх до ≥нтерактивних ≤нтернет проект≥в "¬≥кторина з громад¤нськоњ осв≥ти", "”чн≥вськ≥ консультативн≥ ради", приймати участь в м≥жнародних чатах. ≤ на думку школ¤р≥в, ≥ на думку вчител≥в, адм≥н≥стратор≥в шк≥л, кер≥вник≥в районних ланок осв≥ти все це спри¤Ї формуванню партнерських в≥дносин у навчальних закладах, формуванню у д≥тей навичок критичного мисленн¤, бажанн¤ адаптувати теоретичний матер≥ал до р≥вн¤ рег≥ональних проблем. ÷¤ д≥¤льн≥сть дозволила кафедр≥ знайти нов≥ можливост≥ дл¤ сучасноњ переп≥дготовки ≥ самих викладач≥в, бо ≥нтерактивн≥ технолог≥њ орган≥зац≥њ навчального процесу за книжкою не вивчиш. “а при цьому сл≥д визначити ≥ велику силу негативного стереотипу серед вчител≥в старше 30-35 рок≥в про те, що вони не зможуть осилити ≥ ѕ  ≥ ≤нтернет. Ќаск≥льки приЇмно бачити њх оч≥ п≥сл¤ того, ¤к закр≥пленн≥ перш≥ навички роботи з ≤нтернетом. ƒо реч≥, нав≥ть школи област≥, в ¤ких немаЇ ≤нтернету, сьогодн≥ Ї учасниками проект≥в "ћереж≥ громад¤нськоњ осв≥ти ”крањни" програми ≤ј“–.

“а думаЇмо, що ми не навчились використовувати весь потенц≥ал сп≥впрац≥ з осв≥т¤нським програмами в повному обс¤з≥. —аме тому оч≥куЇмо виданн¤ антолог≥њ, ≥ сприймаЇмо њњ ¤к додаткову можлив≥сть залучити нов≥ ресурси, узнати про дос¤гненн¤ сп≥впрац≥ з осв≥т¤нськими програмами ≥нших. ѕ– цьому дуже хочетьс¤ дорости до реальноњ сп≥впрац≥ з аналог≥чною установою в —Ўј.

3. —при¤нн¤ запровадженню проектних технолог≥й в —умському рег≥он≥.

ƒосв≥д нашоњ роботи за пер≥од 2001-2002 рок≥в показав, що спри¤нн¤ освоЇнню ≥нтерактивних осв≥т¤нських технолог≥й потребуЇ доповненн¤ ор≥Їнтац≥Їй навчального закладу на проектну д≥¤льн≥сть

¬ тематичному блоц≥ "‘≥лософ≥¤ осв≥ти" ми показуЇмо роль використанн¤ проект≥в в реформуванн≥ украњнськоњ системи осв≥ти, в д≥¤льност≥ реального навчального закладу, певного вчител¤, надаЇмо консультативну допомогу ¤к в процес≥ навчанн¤, так ≥ безпосередньо на м≥сц¤х, в школах.  ер≥вництво ≥нституту погодилось з 2004-2005 навчального року запровадити практику захисту курсових роб≥т вчител≥в в форм≥ проект≥в, ¤к≥ розрахован≥ на 1-2 роки реал≥зац≥њ (традиц≥йно курсов≥ роботу в≥дображали психолог≥чн≥ особливост≥ уроку, у в≥дпов≥дност≥ ≥з стандартами минулого сусп≥льства), плануЇтьс¤ спец≥альна творча група адм≥н≥стратор≥в пров≥дних шк≥л област≥ по формуванн≥ модел≥ реал≥зац≥њ в школ≥ проектних технолог≥й. ѕоруч з тим кафедрою апробована консультативна допомога та науково-методичних супров≥д сер≥њ проект≥в "ћи не малюки - ми команда партнер≥в" (розм≥щено в каталоз≥ дит¤чих проект≥в "™вроради" 2002 р.), грантового проекту "«ростаЇмо разом"), конкурсних проект≥в дл¤ фонду м≥сцевого самовр¤дуванн¤ при президент≥ ”крањни в≥д осв≥т¤нськоњ громади м.  онотоп "—п≥льн≥ експериментальн≥ програми м≥ськоњ влади та осв≥т¤нськоњ громади м.  онотоп ¤к ≥нновац≥йний механ≥зм наданн¤ соц≥альних послуг" (до реч≥ дуже ц≥кавий проект, дуже ц≥кавий досв≥д. “≥льки за 2002-2003 року через сп≥впрацю мер≥њ м≥ста та осв≥т¤нськоњ громади по озеленю м.  онотоп заклади осв≥ти отримали додатково 200 тис. гривень, ¤к≥ були використан≥ на закуп≥влю комп'ютер≥в дл¤ шк≥л), студентському командному проекту "—тудентський консультативний центр ¤к фактор зниженн¤ крим≥ногенних ризик≥в серед випускник≥в —умськоњ школи ≥нтернату" дл¤ фонду "”крањна. ћолодь. ’’≤ ст.". Ќа сьогодн≥ сп≥льно з представника корпусу миру —Ўј Ўерр≥ ¬≥ль¤мс та √ев≥на ёкал≥ розробл¤Їтьс¤ та буде реал≥зовано програму дл¤ п≥дтримки експерименту по навчанню учн≥в звичайноњ школи з д≥тьми з обмеженими можливост¤ми, що розпочато на баз≥ загальноосв≥тньоњ школи є8 м. —уми.

4. ќкремо сл≥д вид≥лити ефективн≥сть сп≥впрац≥ з центрами ≤ј“–, мережа ¤ких ≥снуЇ в ус≥х обласних центрах ”крањни. «авд¤ки њй ≥сную можлив≥сть не т≥льки п≥двищити комп'ютерну культуру адм≥н≥стратор≥в вчител≥в, учн≥в, створювати певн≥ ≤нтернет ресурси, а ≥ реал≥зовувати велик≥ осв≥т¤нськ≥ проекти (прикладом може бути —умський осв≥т¤нський портал - http://mycity.iatp.org.ua), ≥ певн≥ осв≥т¤нськ≥ програми - програма навчанн¤ адм≥н≥стратор≥в шк≥л м. —уми, результатом ¤коњ Ї створенн¤ 70% «ќЎ своњх власних сайт≥в. «авд¤ки партнерськ≥й та технолог≥чний п≥дтримц≥ ќлега √ончаренко ( ер≥вника —умського рег≥онального центру ≤ј“–) кафедр≥ та в≥ртуальному центру з громад¤нськоњ осв≥ти вдалос¤ реал≥зувати св≥й найб≥льш вдалий проект 2003 р. - культуролог≥чний проект "—в≥т очима д≥тей" (http://mycity.iatp.org.ua/artschool ), ¤кий було визнано одним з кращих сайт≥в ≤ј“– в серпн≥ 2003 року. ћета проекту - дати можлив≥сть талановитим д≥т¤м за¤вити про себе, а на другому етап≥ надати њм можлив≥сть реал≥зац≥њ сп≥льних культуролог≥чних проект≥в. «авд¤ки вињзним трен≥нгам представник≥в —умського центру ≤ј“– ќлега √ончаренко та јндр≥¤ ѕ≥вн¤ в м.  онотоп с≥м д≥тей, роботи ¤ких розм≥щен≥ в галерењ проекту, створили власн≥ сайти. Ќа сьогодн≥ розробл¤Їтьс¤ сп≥льна комплексна студентська програма —умського в≥ртуального центру з громад¤нськоњ осв≥ти програми ≤ј“–, —умського центру ≤ј“–, кафедри пол≥толог≥њ, соц≥олог≥њ та права —умського нац≥онального ун≥верситету, ¤ку за окремими напр¤мками вже розпочато. ¬она охоплюЇ студент≥в юридичних, англомовних, журнал≥стських спец≥альностей. ¬она розрахована на те, щоб студенти адаптувались до сучасного осв≥т¤нського ≥нформац≥йного та фахового простору, навчились розробл¤ти та реал≥зовувати власн≥ та командн≥ проекти, приймати участь в осв≥т¤нських конкурсах, зб≥льшили можливост≥ своЇњ самореал≥зац≥њ та пошуку роботи, зрозум≥ли проблеми рег≥онального розвитку з позиц≥й глобал≥зац≥њ, сталого розвитку, рол≥ громад в житт≥ сусп≥льства.

Ћ≥тература.

1. ƒив. ѕавло ’обзей. ѕр≥оритети у формуванн≥ ц≥лей осв≥ти в≥дпов≥дно до потреб сусп≥льства. - ¬≥сник програм шк≥льних обм≥н≥в. ¬идаЇтьс¤ за спри¤нн¤м ¬≥дд≥лу преси, осв≥ти та культури ѕосольства —Ўј в ”крањн≥..- 2002/ є 14/с. 4-8



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму




Hosted by uCoz