¬икористанн¤ нових педагог≥чних технолог≥й на уроках сусп≥льних дисципл≥н
¬ умовах реформуванн¤ загальноњ середньоњ осв≥ти на ≥стор≥ю та ≥н-ш≥ сусп≥льствознавч≥ дисципл≥ни покладаютьс¤ важлив≥ завданн¤, пов'¤зан≥ з соц≥альною адаптац≥Їю особистост≥, п≥дготовкою до активного громадського житт¤ та вихованн¤, з одного боку, загальнолюдських ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й, а з ≥ншого - глибокого патр≥отизму. ќсобливоњ уваги потребуЇ формуванн¤ ≥с-торичноњ св≥домост≥, що даЇ змогу критичного осмислювати минуле й сучас-не та прогнозувати майбутнЇ.
ѕрот¤гом останнього дес¤тир≥чч¤ ’’ ст. у педагог≥чн≥й та ≥сторичн≥й науках в≥дбулис¤ ≥стотн≥ зм≥ни, що знай-шли своЇ в≥дображенн¤ в оф≥ц≥йному визначенн≥ педагог≥чною громадськ≥с-тю необх≥дност≥ перегл¤ду парадигми ф≥лософ≥њ осв≥ти, ор≥Їнтац≥њ навчально-виховного процесу школи на розвиток особистост≥ учн¤ та в≥дмов≥ значноњ частини ≥сторик≥в в≥д визначенн¤ монопол≥њ одн≥Їњ ≥деолог≥њ чи ≥сторичноњ концентрац≥њ на тлумаченн¤ ≥стор≥њ, сприйн¤тт¤ плюрал≥зму думок в ≥сторич-н≥й науц≥ ¤к реал≥й сьогоденн¤. ¬иход¤чи з цього, одним з головних завдань шк≥льноњ осв≥ти маЇ бути розвиток учн¤, ≥стор≥¤ не ¤к навчальний предмет повинна не ст≥льки давати знанн¤ факт≥в, ск≥льки навчити учн≥в розум≥ти ≥с-тор≥ю, осмислювати њњ. ÷≥ ≥дењ окреслюють основн≥ контури модел≥ сучасного навчанн¤ ≥стор≥њ, ¤к≥ ч≥тко означив в≥домий британський фах≥вець у галуз≥ ≥с-торичноњ дидактики ћ.—тобарт: " урс ≥стор≥њ маЇ бути синтезом соц≥альноњ, рел≥г≥йноњ, культурноњ, економ≥чноњ ≥стор≥њ й не повинен обмежуватись лише пол≥тичними та економ≥чними под≥¤ми. ¬ивченн¤ ≥стор≥њ - це не лише ви-вченн¤ факт≥в, а й активний процес, в ¤кому учн≥ мають працювати з ц≥лою низкою джерел. Ќавчанн¤ ≥стор≥њ маЇ розвивати в учн≥в навички самост≥йно-го мисленн¤, роботи з документами, ставити запитанн¤, ум≥нн¤ зробити об-ірунтован≥ та збалансован≥ висновки. ≤стор≥¤ допомагаЇ учн¤м виробити так≥ ¤кост≥, ¤к ≥нтелектуальна чесн≥сть, наукова точн≥сть ≥ терпим≥сть; п≥дготувати до житт¤ в плюрал≥стичному ≥ демократичному сусп≥льств≥".
—учасний урок сусп≥льних дисципл≥н повинен бути демократичним. ¬читель повинен стимулювати учн≥в висловлювати своЇ ставленн¤ до т≥Їњ чи ≥ншоњ под≥њ. Ќаприклад ,в 11 клас≥ вивчаючи “егеранську конференц≥ю, можна уч-н¤м запропонувати питанн¤ традиц≥йн≥: "як≥ питанн¤ обговорювались? «на-ченн¤ конференц≥њ? јле ¤ пропоную ≥нше завданн¤ "¬аш репортаж з “егера-ну листопад-грудень 1943 року".
¬ проф≥льному клас≥ Ї час дл¤ роботи з ≥сторичними документами. ÷е лабораторно-практичн≥ роботи. Ќа-приклад, вивчаючи тему: "√олод 1933 року" учн≥ знайомл¤тьс¤ з документа-ми. ÷е приватн≥ листи, постанови ÷ ѕ(б)”, дов≥дки ƒѕ” ”—––, постанови –ад¤нському ”—––, статистичн≥ дан≥, усна народна творч≥сть час≥в голодо-мору. ƒ≥ти самост≥йно визначають причини, масштаби, насл≥дки голодомо-ру.
”чн≥ повинн≥ в≥дчувати епоху, ¤ку вивчають. “ак, моњ оди-надц¤тикласники, вивчаючи початок ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, записали спогади своњх р≥дних про т≥ часи.
Ќа уроках ≤стор≥њ учн≥ повинн≥ вчитись вести дискус≥ю. ¬ 10 клас≥ ми судили тотал≥таризм. ¬ клас≥ були су-дд≥, прокурор, адвокат, св≥дки. ”чн≥ з≥брали величезну к≥льк≥сть факт≥в, дока-з≥в, зробили висновки. «вичайно, були емоц≥њ. јле головне, що вс≥ думки бу-ли почут≥.
÷≥кавими дл¤ учн≥в Ї урок-театр.
¬и-вчаючи сусп≥льн≥ дисципл≥ни сл≥д використовувати ≥нтерактивн≥ методи на-вчанн¤ (ѕриклад: розб≥р пон¤тт¤ право гра з ручкою). Ќа першому уроц≥ громад¤нознавство ми домовились про права та обов'¤зки учн≥в ≥ вчител≥в на уроц≥.
я часто говорю учн¤м, що ≤стор≥¤ - вчитель щоденно вчить Ћюдство - учн¤. ≤ в≥д того, ¤к старанно Ћюдство засвоњть ц≥ уроки за-лежить, ¤к ми будемо жити в майбутньому. ≤ коли д≥ти см≥ливо провод¤ть ≥с-торичн≥ паралел≥, коли у них виникають питанн¤ до вчител¤, коли ми спори-мо, значить мета навчанн¤ дос¤гаЇтьс¤.