¬плив засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ на навчально-виховний процес та навколишнЇ середовище
ѕрот¤гом останн≥х дес¤тир≥ч в≥дбуваЇтьс¤ ≥нтенсивна ≥нформатизац≥¤ сусп≥льства. Ќа зм≥ну ≥ндустр≥альному приходить ≥нформац≥йне сусп≥льство, оск≥льки ¤к≥сть ≥ ефективн≥сть практичного використанн¤ ≥нформац≥њ в≥дкриваЇ нов≥ можливост≥ дл¤ прогресу цив≥л≥зац≥њ та п≥днесенн¤ р≥вн¤ житт¤ людини. ƒл¤ кожного громад¤нина в≥дкриваЇтьс¤ перспектива одержати ≥нформац≥ю незалежно в≥д њњ типу, м≥сц¤ ≥ часу, вм≥нн¤ працювати з нею. —ередовище, в ¤кому функц≥онуЇ людина, переповнене ≥нформац≥Їю, людина вже не мислить себе без пост≥йного нагромадженн¤ нових знань, под≥й, ¤к≥ поширюютьс¤ за допомогою друку, рад≥о, телебаченн¤, мереж≥ Internet та ≥нших засоб≥в.
Ћатинське кореневе слово "≥нформо" означаЇ наданн¤ форми чомусь. “ому слово "≥нформувати" ≥нколи визначають ¤к "формувати св≥дом≥сть", "впливати на мисленн¤ або виховувати його".
“ак, «ћ≤ ≥ навчанн¤ мають величезний вплив на людину, њњ розвиток, ≥нтереси ≥ в≥д≥грають неаби¤ку роль у навчально-виховному процес≥. ≤нформац≥¤ не лише "формуЇ св≥дом≥сть" дитини, а й вимагаЇ "перетравлен-н¤", тобто потребуЇ анал≥зу й осмисленн¤, тим самим допомагаЇ розвивати критичне мисленн¤ учн≥в.
—учасний урок - це поЇднанн¤ традиц≥йних технолог≥й та нових ≥нформац≥йних джерел, ¤к≥ передбачають використанн¤ теле- та рад≥омовленн¤, пер≥одики, арх≥вних матер≥ал≥в тощо. ÷е також можлив≥сть використанн¤ ресурс≥в Internet. ÷е використанн¤ додаткового матер≥алу, ¤кий в≥дпов≥дно можна знайти дл¤ р≥зних категор≥й учн≥в. ≤снуЇ 2 шл¤хи: 1) використанн¤ спец≥ально приготовлених програм навчанн¤, де передбачаютьс¤ матер≥али дл¤ р≥зних вид≥в мовленнЇвоњ д≥¤льност≥, також пропонуЇтьс¤ методика њх використанн¤; 2) самост≥йний в≥дб≥р окремого матер≥алу щодо конкретних ц≥лей навчанн¤.
Internet в≥д≥граЇ велику роль при вивченн≥ ≥ноземних мов ¬еликою попул¤рн≥стю у вчител≥в ≥ноземних мов користуютьс¤ уроки, розроблен≥ групою спец≥ал≥ст≥в ≥нформац≥йного агентства –ейтер. ÷¤ програма побудована по типу ланцюжка урок≥в дл¤ р≥зних р≥вн≥в навчанн¤. ѕропонуЇтьс¤ ≥нформац≥¤ на р≥зн≥ теми з р≥зним р≥внем навчанн¤ (elementary, pre-intermediate, intermediate, upper-intermediate, advanced). Ќаприклад, "Millennium was not the night between 2000 and 2001" - дв≥ статт≥ ¤к матер≥ал дл¤ роздум≥в. ѓх можна опрацювати, даючи в≥дпов≥д≥ на питанн¤ плюс дискус≥¤, ¬чителю пропонуютьс¤ рекомендац≥њ по орган≥зац≥њ уроку: етап перед текстовоњ п≥дготовки, робота з текстом, п≥сл¤ текстова д≥¤льн≥сть. ћожна вийти на граматичну стор≥нку, зайти в б≥бл≥отеку програми, звернутис¤ до стор≥нки вчител¤. « метою навчанн¤ читанн¤ ≥ опрацюванн¤ ≥нформац≥йних текст≥в можна використати наступне: погода в р≥зних частинах св≥ту, розклад поњзд≥в, куп≥вл¤-продаж, подорож тощо. ѕропонуЇтьс¤ ц≥кавий матер≥ал дл¤ ознайомлюю чого читанн¤ - пол≥тичн≥ висловлюванн¤ видатних людей (королеви ™лизавети ≤, ƒж. еннед≥,
–. ≥пл≥нга ≥ т.д.). ÷е документи ≥стор≥њ. "Words against great Spanish Armada", зверненн¤ королеви до народу, - це ¤скрава у¤ва про б≥ль, любов та стан душ≥ автора.
–озвиток критичного мисленн¤ - це дуже важливий аспект не лише у навчанн≥ читанн¤, а в повс¤кденному житт≥, де героњ Ї реальними, а њхн≥ вчинки - це д≥њ твоњ ≥ твоњх друз≥в. Ќавчити д≥тей мислити критично - означаЇ правильно поставити запитанн¤, направити њх увагу в правильне русло, вчити самост≥йно робити висновки та знаходити р≥шенн¤.
–есурси «ћ≤ широко використовують ≥сторики, адже власне ≥стор≥¤ - це сукупн≥сть ≥нформац≥њ. Ѕагат≥ можливост≥ пропонують арх≥вн≥ матер≥али, пер≥одичн≥ виданн¤, ауд≥о та в≥деозаписи р≥зноман≥тних прес-конференц≥й, форум≥в, ≥нтерв'ю тощо.
” час, коли комп'ютеризац≥¤ полонила майже увесь св≥т, украњнц≥ лишаютьс¤ одн≥Їю з найб≥льш читаючих нац≥й. нига була ≥ лишаЇтьс¤ чи не найдоступн≥шим джерелом ≥нформац≥њ. ’оча 96% б≥бл≥отекар≥в не задовольн¤ють б≥бл≥отечн≥ фонди. «а цими цифрами - незадоволенн¤ вчител≥в , школ¤р≥в та њхн≥х батьк≥в. Ѕ≥бл≥отекам не вистачаЇ, передус≥м, молод≥жноњ преси ≥ пер≥одики, науково-попул¤рноњ та дов≥дковоњ л≥тератури, що в≥дпов≥дала б програмам з украњнськоњ та заруб≥жноњ л≥тератур. —учасний св≥т перенасичений катакл≥змами. ѕ≥сл¤ „орнобил¤ нас не потр≥бно переконувати в тому, що глобальна еколог≥чна катастрофа можлива. јле л≥тератури з проблем еколог≥њ не вистачаЇ не лише б≥бл≥отекам. ј р≥вень еколог≥чноњ неграмотност≥ населенн¤ вже с¤гнув меж≥. ќдн≥Їю з причин економ≥чноњ кризи в наш≥й крањн≥ Ї в≥дставанн¤ в≥д технолог≥чно розвинених крањн у галуз≥ нових ≥нформац≥йних технолог≥й.
≤снуЇ думка, що телебаченн¤ в≥дбиваЇ у д≥тей любов до книги. ” цьому переконан≥ б≥льш≥сть вчител≥в ≥ батьк≥в, але не д≥тей. ƒ≥ти-телемани наст≥льки захоплюютьс¤ перегл¤дом ус≥х можливих ф≥льм≥в ≥ телепрограм, що це згубно впливаЇ на њхнЇ здоров'¤. ј нер≥дко й псих≥чний стан. “ак у Ќ≥меччин≥ п≥д час медогл¤ду д≥тей, ¤к≥ мали йти у 1 клас, ви¤влено, що близько 30% страждають в≥д надлишковоњ ваги, 40% - мають проблеми з координац≥Їю рух≥в, у 60% неправильна постава. ўоб заохотити д≥тей рухатис¤, Ќ≥мецька ≥нституц≥¤ з питань дорожнього руху разом ≥з викладачами ф≥зкультури розробили гральний наб≥р, що складаЇтьс¤ з м'¤ких диск≥в, м'¤ч≥в та ≥нших ≥грашок.
—ьогодн≥ стр≥мкий розвиток електронних ≥гор вит≥сн¤Ї телев≥зор. Ћюбител≥ комп'ютерних розваг захоплюютьс¤ он-лайновими ≥грами. √ра Ultima Online, ¤ка з'¤вилас¤ в 1997 роц≥ - це перша гра на баз≥ Internet.
ѕерсонаж≥ гри - це мешканц≥ в≥ртуальноњ крањни, ¤к≥ через Internet одночасно беруть участь у гр≥, це можуть бути гравц≥ з багатьох крањн, ¤к≥ мають можлив≥сть посп≥лкуватис¤ м≥ж собою ≥ в≥дчути себе частиною всесв≥тньоњ родини. ѕроте он-лайнова гра може стати "наркотиком" дл¤ п≥дл≥тк≥в, провод¤чи перед комп'ютером дес¤тки годин. ћожливо, у гр≥ вони не бо¤тьс¤ ви¤вити своњ бажанн¤ й емоц≥њ, тому й т≥кають в≥д д≥йсност≥ у св≥т фантаз≥й.
ћожна стати телеманом, "наркозалежним" в≥д комп'ютера, шален≥ти в≥д супер-сучасноњ музики, але чомусь ще жодна людина не стала залежною в≥д книги. Ќевже це пережиток часу?...
ќдним з основних завдань школи Ї формуванн¤ ≥нформац≥йноњ культури учн¤ ¤к складовоњ загальноњ культури особистост≥. “ому педагог повинен навчити школ¤ра вм≥ло використовувати найр≥зноман≥тн≥ш≥ джерела ≥нформац≥њ дл¤ задоволенн¤ його осв≥тн≥х потреб. як н≥коли ран≥ше, нин≥ сучасна школа потребуЇ ¤комога ширшого доступу до ≥нформац≥йних джерел. “ому доц≥льним Ї створенн¤ мед≥а-центр≥в у школах, ¤к≥ нададуть можлив≥сть модерн≥зувати навчанн¤ за допомогою доступу до новоњ ≥нформац≥њ ≥ застосуванн¤ њњ на практиц≥.