¬плив глобал≥зац≥њ на реформуванн¤ нац≥ональноњ системи осв≥ти в ”крањн≥
1. “емпи розвитку глобал≥зац≥њ у сучасному св≥т≥ св≥дчать про те, що глобал≥зац≥¤ Ї одн≥Їю з пр≥оритетних ознак розум≥нн¤, прогнозуванн¤, актив≥зац≥њ, корекц≥њ сучасних соц≥альних, економ≥чних, культуролог≥чних, нац≥ональних, етн≥чних процес≥в на св≥товому, рег≥ональному, нац≥онально-державному, сусп≥льно-громадському р≥вн¤х розвитку. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤ ≥ в формуванн≥ нових пр≥оритет≥в економ≥чного розвитку з в≥дпов≥дними зм≥нами в св≥товому та рег≥ональному розпод≥л≥ прац≥, ≥ модерн≥зац≥њ сучасного розум≥нн¤ статусу л≥дерства в рег≥ональн≥й та св≥тов≥й економ≥ц≥ та пол≥тиц≥, в соц≥окультурних процесах, ≥ в формуванн≥ наднац≥ональних формувань типу ™вропейського союзу, ≥ в потреб≥ зростанн¤ партнерства м≥ж державою та громад¤нським сусп≥льством дл¤ максимального самови¤вленн¤ та самореал≥зац≥њ особи. ‘актично св≥товий розвиток наприк≥нц≥ ’’ та на початку ’’≤ ст.. демонструЇ, що найб≥льшого усп≥ху дос¤гаЇ той, хто вм≥Ї реал≥зовувати тенденц≥њ ви¤вленн¤ глобал≥зац≥њ, њњ протир≥чч¤ дл¤ свого розвитку. “≥, хто не пробують сприймати св≥т за старими м≥рками втрачають не т≥льки темпи зростанн¤ сьогодн≥, та ≥ соц≥альну перспективу розвитку на завтра.
√лобал≥зац≥¤ це реальн≥сть, бажають бачити це певн≥ соц≥ально-пол≥тичн≥ сили чи н≥. „ас "≥зм≥в" минув. ≤ зараз можна будувати св≥й власний розвиток ¤к на модел≥ ≥нновац≥йноњ економ≥ки з в≥дпов≥дною модерн≥зац≥Їю ус≥Їњ соц≥альноњ системи ≥ можливост¤ми свого включенн¤ в рег≥онально-св≥товий розвиток ¤к пр≥оритетного партнера, так ≥ залишитись з амб≥ц≥¤ми аграрно-машинобуд≥вноњ економ≥ки, але ≥ з в≥дпов≥дними можливост¤ми свого статусу в св≥товому та рег≥ональному розпод≥л≥ прац≥ ≥ в≥дпов≥дним р≥внем житт¤ (а також масовою м≥грац≥Їю роб≥тничоњ сили на неквал≥ф≥кований ринок прац≥ в заможних державах).
ѕри цьому сл≥д зауважити, що глобал≥зац≥¤ ви¤вл¤Ї ≥ певн≥ протир≥чч¤ в своЇму розвитку. ƒо них, на нашу думку, сл≥д в≥днести:
нер≥вном≥рн≥сть економ≥чного розвитку окремих держав ≥ рег≥он≥в з позиц≥й запровадженн¤ найнов≥тн≥ших технолог≥й ≥ в≥дпов≥дно можливост¤х над- доход≥в ≥ пр≥оритетних позиц≥¤х в розпод≥л≥ ресурс≥в, впливу на розвиток рег≥ональних та нац≥ональних ринк≥в; одним з ви¤в≥в цього Ї зростанн¤ в≥рог≥дност≥ глобальних кризових ¤вищ в≥д фактор≥в, ¤к≥ ран≥ше не впливали на ц≥ процеси (наприклад економ≥чний резонанс на под≥њ, пов'¤зан≥ з терактами 11 вересн¤ 2001 року в —Ўј);
≥нтернац≥онал≥зац≥¤ житт¤ призводить до певного зменшенн¤ рол≥ нац≥онально-культурних фактор≥в житт¤. ÷е не означаЇ т≥льки негативн≥ тенденц≥њ. Ќаприклад, дл¤ усп≥шноњ ≥нтеграц≥њ нових громад¤н (етн≥чних вих≥дц≥в з јфрики та јз≥њ у ™вросоюз≥ в систем≥ запровадженн¤ громад¤нськоњ осв≥ти б≥ла реал≥зована спец≥альна програма, ¤ка стимулювала залученн¤ культурних надбань њх народ≥в дл¤ формуванн¤ громад¤нськоњ культури школ¤р≥в держав, куди вони перењхали);
темпи наростанн¤ глобал≥зац≥њ ≥ р≥вень њх анал≥зу та прогнозуванн¤ в ус≥й динам≥ц≥ ви¤вленн¤ ¤к конструктивних, так ≥ негативних насл≥дк≥в (з в≥дпов≥дними анал≥зом ризик≥в ви¤вленн¤ глобал≥стських тенденц≥й).
«вичайно, це не весь спектр протир≥ч ви¤вленн¤ глобал≥зац≥њ, автори зупинились т≥льки на тих, що безпосередньо допомагають зрозум≥ти зазначену в допов≥д≥ проблему.
2. —учасне украњнське сусп≥льство багато втрачаЇ в≥д того, що р≥вень анал≥зу глобал≥стських процес≥в не завжди пов'¤заний з розробкою стратег≥й та пр≥оритет≥в розвитку певних сусп≥льних п≥дсистем. ÷е значно стримуЇ темпи розвитку украњнського сусп≥льства ≥ в аспектах його повноц≥нноњ (у в≥дпов≥дност≥ до наукового потенц≥алу сусп≥льства та р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ роб≥тничоњ сили) входженн¤ до рег≥ональних (Ївропейський, —Ќƒ) та св≥тового ринк≥в, ≥ в можливост¤х п≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤ ус≥х прошарк≥в населенн¤ (що не т≥льки п≥двисить р≥вень њх соц≥альноњ захищеност≥, а ≥ призведе до масовоњ ор≥Їнтац≥њ реал≥зовувати себе у власн≥й держав≥, а не м≥грац≥њ до заможних крањн з виконанн¤м малоквал≥ф≥кованоњ роботи).
ќсв≥та Ї одн≥Їю з тих п≥дсистем сусп≥льства, в ¤к≥й найгостр≥ше в≥дчуваЇтьс¤ потреба у в≥дображенн≥ в њњ реформуванн≥ процес≥в глобал≥зац≥њ, а також взаЇмозалежн≥сть урахуванн¤ в стратег≥њ розвитку ≥нших п≥дсистем цих процес≥в, бо саме вони робл¤ть певний соц≥альний запит на р≥вень осв≥т¤нських послуг. Ќа нашу думку в сучасному реформуванн≥ системи осв≥ти зроблено набагато б≥льше в урахуванн≥ процес≥в глобал≥зац≥њ набагато б≥льше, н≥ж в економ≥ц≥ та пол≥тиц≥ (наприклад, бажанн¤ ≥нтеграц≥њ до ™вропи на жаль не достатньо осв≥тлено з позиц≥й перспектив нашоњ економ≥ки з позиц≥й Ївропейського ринку розпод≥лу прац≥ та пр≥оритет≥в розвитку галузей нашоњ економ≥ки, а система темп≥в створенн¤ парт≥йних структур зовс≥м не в≥дпов≥даЇ темпам переходу на р≥вень ц≥нн≥сноњ конкуренц≥њ цих структур по стратег≥чним пр≥оритетам нашого глобального та ситуац≥йного розвитку).
—аме тому, на наш погл¤д, процеси реформуванн¤ осв≥ти повинн≥ п≥дсилюватись такими процесами:
активний анал≥з та прогнозуванн¤ тенденц≥й розвитку економ≥ки та ринку прац≥ та в≥дображенн¤ цього в формуванн≥ специф≥кац≥њ осв≥ти. Ѕо на сьогодн≥ ринок ваканс≥й ¤вно св≥дчить про те, що осв≥та не задовольн¤Ї попит економ≥ки за певними профес≥¤ми на ¤к≥ њ зростаючий попит (дл¤ цього достатньо подивитись ≤нтернет≥ на любий сайт пропозиц≥й роботи ≥ в розд≥л≥ "ваканс≥й" подивитись в≥дпов≥дн≥сть њм в розд≥л≥ "резюме". “ут ви¤витьс¤ ≥ ще одна досить ц≥кава р≥ч - дл¤ великоњ к≥лькост≥ ваканс≥й, на ¤к≥ Ї попит, тип осв≥ти не Ї головним критер≥Їм працевлаштуванн¤, за рейтингом в≥н стоњть нижче досв≥ду практичноњ роботи);
розбудова вс≥Їњ системи осв≥ти за базовою ознакою спроможност≥ майбутнього фах≥вц¤ п≥сл¤ працевлаштуванн¤ безпосередньо вир≥шувати практичн≥ завданн¤; а це потребуЇ технолог≥чних зм≥н у процес навчанн¤, розширенн¤ в ньому блоку ≥нновац≥йних технолог≥й, ≥нтеграц≥ю навчального процесу з науковою д≥¤льн≥стю школ¤р≥в та студент≥в при активному закр≥пленн≥ у них принцип≥в критичного, верс≥йного та толерантного мисленн¤;
п≥дсиленн¤ процес≥в адаптац≥њ до соц≥альних реал≥й, в межах ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ формуЇтьс¤ стратег≥¤ власного життЇвого усп≥ху особи за умов ринкових в≥дносин, потреби активного залученн¤ особи до нарощуванню реформац≥йного потенц≥алу украњнського сусп≥льства ¤к гарант≥њ його спроможност≥ бути адекватним викликам глобал≥зац≥њ.