”чн≥ та вчител≥ - суперники чи партнери?
—тосунки м≥ж учн¤ми та вчител¤ми
ќдн≥Їю з найважлив≥ших проблем у сучасн≥й школ≥ Ї демократизац≥¤ в≥дносин м≥ж вчител¤ми ≥ учн¤ми. —аме ц≥ стосунки визначають, чи можливо створити спри¤тливу, ¤к дл¤ учн≥в, так ≥ дл¤ вчител≥в атмосферу в школ≥. јдже це дуже важливо дл¤ того, щоб виконувати ц≥ завданн¤, ¤к≥ сто¤ть перед сучасною школою. Ќав≥ть той факт, що у т≥й школ≥, де пануЇ доброзичлива атмосфера учн≥ набагато швидше оволод≥вають знанн¤ми ≥ вм≥нн¤ми вартий того, щоб зм≥нити в≥дносини м≥ж педагогами ≥ школ¤рами на краще.
‘акти шк≥льного житт¤ у багатьох закладах осв≥ти св≥дчать, пров≥дною д≥ючою особою залишаЇтьс¤ вчитель, а учень Ї лише виконавцем його вол≥, часто не маючи права на самост≥йну ≥н≥ц≥ативу. ј це шкодить не т≥льки становленню Ћёƒ»Ќ», а й дуже часто Ї причиною поганого навчанн¤ учн≥в.
“ак, взаЇмов≥дносини педагог≥в ≥ учн≥в ≥нколи бувають дуже складними. ≤ це не проблема сьогоденн¤. ¬она завжди ≥снувала, але ≥ у ц≥й сфер≥ пом≥тн≥ позитивн≥ зм≥ни, пов'¤зан≥ з прилученн¤м ”крањни до загальнодемократичних ц≥нностей, що знаход¤ть своЇ в≥дбитт¤ ≥ в ”крањнських загальноосв≥тн≥х закладах. ¬заЇмини м≥ж головними учасниками навчального процесу стають в≥дкрит≥шими. ”чн≥ вже не в≥днос¤тьс¤ до вчител≥в з пересторогою, ¤к це було ще 10 - 20 рок≥в тому, а вступають у д≥алог, стають його молодшими партнерами у навчальному процес≥. ¬читель стаЇ "першим серед р≥вних", ¤кщо можна перефразувати середньов≥чне присл≥в'¤. ƒо думки учн¤ все част≥ше прислуховуютьс¤ вчител≥, про що св≥дчить розвиток учн≥вського самовр¤дуванн¤. ¬се це вплив демократичних тенденц≥й у наш≥й осв≥т≥.
јле, водночас, цей процес не набув широкого розголосу. ”чн≥ ≥ вчител≥ йдуть назустр≥ч один одному ще дуже пов≥льними кроками. —тиль взаЇмин потребуЇ значних зм≥н, ¤к≥ можна ≥ потр≥бно прискорити готовн≥стю, ¤к учн≥в, так ≥ њх наставник≥в, до зм≥н форми ≥ зм≥сту њх стосунк≥в.
Ќе Ї великою таЇмницею той фаут, що б≥льше половини вчител≥в ≥ учн≥в в≥дчувають дискомфорт у в≥дносинах. ¬одночас, 57 % вчител≥в кињвських шк≥л Ї схильними до авторитарного стилю роботи у клас≥ ≥ лише 27 % в≥дсотк≥в до демократичного. √адаЇмо так≥ ж тенденц≥њ ≥ в ц≥лому по ”крањн≥. «розум≥ло, що майже н≥хто з учн≥в не буде радитись з авторитарним вчителем щодо своњх проблем ≥ такий вчитель аж н≥¤к не спри¤Ї пол≥пшенню в≥дносин з учн¤ми. “ому не дивно, що третина учн≥в навчальних заклад≥в в≥дчувають дискомфорт ≥ не т≥льки у в≥дносинах з вчител¤ми.
јле там де панують дружн≥ ( не пан≥братськ≥ ) в≥дносини, там учн≥ ≥ вчатьс¤ краще ≥ мають позитивне ставленн¤ до школи.
¬ставити –есурс є 1
якби вчителем була ¤
—. –асунова, 16 рок≥в
"якби вчителем була ¤, то н≥коли не використовувала дл¤ своЇњ мети увагу, любов ≥ грош≥ батьк≥в д≥тей".
ќльга яковенко, 17 рок≥в
"Е ¤ б не вимагала в≥д д≥тей подарунк≥в. ¬они Ї виразом гарних стосунк≥в ≥ ставленн¤ д≥тей та њхн≥х батьк≥в, тобто њх потр≥бно заслужити, а не ставити перед фактом, що д≥ти винн≥ мен≥ щось. я б не розв'¤зувала своњ ф≥нансов≥ ≥ побутов≥ проблеми за рахунок учн≥в.
ѕодарунки - це в≥дображенн¤ взаЇмостосунк≥в м≥ж учителем ≥ класом. раще щось скромне, але в≥д щирого серц¤, а вимаганн¤ н≥ до чого хорошого не призведе".
—. –асунова, 16 рок≥в
"Е ¤ б казала, що вимагати в≥д д≥тей подарунки негарно ≥ незаконно. јле ≥ ображати учн¤, ¤кий в≥д щирого серц¤ хоче зробити приЇмне вчителев≥, негарно. я б не вимагала в≥д д≥тей соб≥ подарунки, але просила б њх не забувати проте, що дл¤ багатьох вчител≥в увага д≥тей, хоча б у св¤та, - не на останньому м≥сц≥".
ћ. √аркуша, 16 рок≥в
"Е до подарунк≥в ставилас¤ б обережн≥ше. ’очуть дарувати кв≥ти, хай дарують, цукерки - будь ласкаЕ јле це не вплине на моЇ ставленн¤ до учн≥в".
ќлена ¬довиченко, 17 рок≥в
"Е то не хот≥ла б, щоб до мене ставилис¤ д≥ти ¤к до того, хто все купуЇ ≥ продаЇ. ≤ взагал≥, ¤кщо з перших клас≥в д≥ти будуть бачити це хабарництво, то в них складетьс¤ враженн¤, що так ≥ повинно бути, ≥ перенесуть це в своЇ житт¤".
“ет¤на √аркуша, 16 рок≥в
"Е будувала б своњ стосунки з учн¤ми "на камен≥", ¤к навчаЇ нас ™вангел≥Ї. «в≥сно, будувати любов на подарунках, на "здобренн¤х" - спокуса така велика! јле й швидко руйнуЇтьс¤ така "любов", така "ласка"Е"
«а матер≥алами газети "Ўк≥льний св≥т", 2001р.
ѕричини конфл≥кт≥в
„асто причинами конфл≥кт≥в у навчальних закладах Ї т≥ ж, що ≥ у с≥м'њ. Ќепорозум≥нн¤ св≥тогл¤дних позиц≥й, небажанн¤ йти назустр≥ч одне одному призводить до конфл≥ктних ситуац≥й. ¬≥дсутн≥сть демократичних принцип≥в у шк≥льному житт≥ також призводить до недов≥ри, в≥дстороненн¤ учн≥в в≥д вчител≥в, коли у кожноњ з≥ стор≥н з'¤вл¤ютьс¤ своњ ≥нтереси ≥ потреби.
ѕовед≥нка учн≥в залежить в≥д повед≥нки њх педагог≥в. ≤ ¤кщо вчитель примушуЇ до п≥дкоренн¤ агресивними, диктаторськими методами, то в≥н т≥льки спри¤Ї ще б≥льш≥й протид≥њ з боку учн≥в. ¬иникненн¤ конфл≥кт≥в часто обумовлене р≥внем розвитку колективу, в≥дсутн≥стю дисципл≥ни, на¤вн≥стю "важких" д≥тей.
¬еликий украњнський педагог ¬.ќ.—ухомлинський писав: " √оловна причина потворних, неприпустимих в≥дносин м≥ж наставником ≥ вихованцем, ¤к≥ ≥снують в окремих школах, - це взаЇмна недов≥ра ≥ п≥дозраЕ".
Ѕ≥льш≥сть учн≥в хочуть бачити у своЇму вчителев≥ спочатку людину, а пот≥м вже профес≥онала-предметника. ¬чител≥, навпаки, на перше м≥сце ставл¤ть профес≥йний р≥вень, а вже пот≥м ц≥н¤ть загальнолюдськ≥ ¤кост≥. —аме повага до учн¤ зобов'¤зуЇ вчител¤ п≥дтримувати його. ј байдуж≥сть, напружен≥сть у стосунках призводить до роз'Їднаност≥, взаЇмноњ ворожост≥ м≥ж ними.
јле чи завжди т≥льки винн≥ вчител≥? ≤нколи ≥ серед учн≥в пануЇ ≥нертн≥сть, байдуж≥сть. Ѕайдужими до шк≥льних справ стають учн≥, ¤к≥ задовольн¤ютьс¤ тим, що њм пропонуЇ вчитель. « ≥ншоњ сторони, через невтручанн¤ вчител≥в, учн≥ прагнуть перебрати на себе функц≥њ кер≥вництва шк≥льним житт¤м, що також може призводити до конфл≥кт≥в з вчител¤ми. «начне м≥сце у виникненн≥ конфл≥кту ≥нколи в≥д≥грають ≥ батьки. як часто можна в≥д них почути: "” нас з≥ школою ( вчителем ) конфл≥кт". “ак, за результатами одного опитуванн¤ 40 % батьк≥в вважають, що навчальний заклад не впливаЇ на вихованн¤ д≥тей ≥ т≥льки 10 % вважають, що в≥дчуваЇтьс¤ позитивний вплив на њх д≥тей. “ому часто ≥ батьки не дов≥р¤ють вчител¤м, що також Ї причиною конфл≥кт≥в. Ѕатьки, не усв≥домлюючи цього стають м≥ж своњм сином або донькою ≥ вчителем. Ѕагато хто з батьк≥в гадаЇ, що втручаючись у шк≥льне житт¤ в≥н допомагаЇ своњй дитин≥, начебто захищаючи њњ в≥д проблем, неприЇмностей. јле чи сл≥д завжди втручатис¤ батькам у шк≥льне житт¤? ѕитанн¤ дуже складне. ўоб в≥дпов≥сти на нього, мабуть, необх≥дно зрозум≥ти вс≥м учасникам навчального процесу, щоб не було необх≥дност≥ в≥дв≥дувати батькам школу, взаЇмини у н≥й повинн≥ бути побудован≥ не на принципах тиску, авторитаризму, байдужост≥ ≥ недов≥ри, а на засадах толерантност≥, компром≥су ≥ в≥дпов≥дальност≥.
ƒемократичн≥ ц≥нност≥ того варт≥.
–есурс є 3
ћи не бандити. ћи в≥д≥бран≥ д≥ти з ≥нтел≥гентних с≥мей.
ћи б'Їмос¤ за ¤к≥сть осв≥ти.
„ому вважають, що д≥ти не хочуть вчитис¤? Ќам подобаЇтьс¤ вчитис¤ ≥ ми прекрасно розбираЇмос¤ хто з вчител≥в д≥йсно може навчити, а хто просто займаЇ час.
ѕ≥сл¤ того ¤к у наш≥й груп≥ з англ≥йськоњ мови зм≥нилос¤ п'¤ть вчител≥в, досв≥д оц≥нки вчител≥в у нас був колосальний.
ќ.ћ. ставилась до нас з ус≥Їю н≥жн≥стю, на ¤ку здатне вчительське серце. оли паралельна група зубрила граматичн≥ конструкц≥њ, ми розбирали п≥сн≥ ‘ред≥ ћеркур≥, обговорювали, ¤к стати щасливими, писали тв≥р про д≥м, де нам буде добре. ћи в≥дчували м'¤к≥сть характеру ќльги ћиколањвни.
оли њњ уроки були першими, з 11 учн≥в приходило не б≥льше 4. ожне друге зан¤тт¤ зривалось. —тало зрозум≥ло, що нас неможливо навчити, коли знаходимос¤ в умовах м'¤кого кл≥мату, без р≥зких перепад≥в температури ≥ впливу суворого характеру вчител¤.
Ќаша попередн¤ вчителька була нами занадто сувора, але ми добре зрозум≥ли, що таке складне доповненн¤ ≥ хто так≥ перефаел≥ти. ¬она в≥дмовилась в≥д нас, тому що њй було скучно з нами займатис¤, ми з трудом заучували елементарн≥ , на њњ погл¤д, правила ≥ пост≥йно л≥нувалис¤. ƒо нењ у нас був приголомшливий вчитель, але йому не сподобалос¤ наше прагненн¤ до свободи ≥ незалежност≥. ќстанньою краплею став хом'¤к, ¤кого ми принесли на урок ≥ змушували б≥гати по партах.
“ак ось про ќ.ћ. був проведений наш особистий бл≥ц_опитуванн¤, ¤ке показало, що не дивл¤чись на записи ‘ред≥ ћеркур≥, б≥льшост≥ нова вчителька не сподобалас¤. «начить, потр≥бно њњ зм≥нити - тобто на кожному уроц≥ виводити њњ з себе, пот≥м вона в≥д нас в≥дмовитьс¤. Ќаступного разу, можливо нам повезе б≥льше, адже вчител≥в англ≥йськоњ у л≥цењ багато. ќсобисто ¤ була проти, вона була мен≥ ц≥кава, ¤к людина ≥ ¤ не хот≥ла њњ втрачати. “ому у нас в≥дбувс¤ розкол.
я сп≥лкувалас¤ з ќ.ћ. ≥ стримувала народний гн≥в, поки не в≥дбувс¤ один випадок. ќ.ћ. мене зрадила. ¬она публ≥чно звинуватила мене у тому, що буц≥мто ¤ вз¤ла у нењ ¤к≥сь важлив≥ папери з≥ словами ≥ не повернула. Ќаприк≥нц≥ уроку м≥й однокласник —ерг≥й поклав њй на ст≥л ц≥ аркуш≥. «ради ¤ не простила. ÷≥льн≥сть колективу була в≥дновлена.
Ќаступного року у нас буде нова вчителька.
Ќатал≥¤ Ў., 10 клас, м. ћосква
«а матер≥алами газети "ѕерше вересн¤"
Ўл¤хи попередженн¤ конфл≥кт≥в та њх розв'¤занн¤
Ѕ≥льш≥сть сп≥рних питань, ¤к≥ виникають у навчальному заклад≥ ≥ викликають конфл≥кт лежать у площин≥:
навчанн¤ ( д≥¤льност≥ учн≥в ≥ вчител¤ на уроц≥, повед≥нки п≥д час зан¤ть);
стосунк≥в м≥ж учн¤ми ≥ вчител¤ми, що не стосуютьс¤ навчанн¤;
взаЇмов≥дносин м≥ж учн¤ми.
“ому розв'¤занн¤ конфл≥кт≥в часто обумовлене ставленн¤м учн≥в до школи, ставленн¤м њх батьк≥в до вчител≥в. ¬с≥м в≥домо, що суперечки батьк≥в ≥ вчител≥в майже завжди точатьс¤ навколо учн≥в, ¤ких батьки ≥ вчител≥ вважають причиною цих конфл≥кт≥в. јле причини частини з них можна було б л≥кв≥дувати зразу, ¤кби батьки мали знанн¤ законодавчих акт≥в, шк≥льних правил за ¤ким живе навчальний заклад. «алученн¤ ¬аших батьк≥в до цих знань частково зн≥ме напругу ≥ непорозум≥нн¤ м≥ж ними ≥ школою.
¬и вже знайомились з≥ шл¤хами вир≥шенн¤ конфл≥кт≥в у попередн≥й тем≥. Ќе будемо повторюватись. —кажемо т≥льки, що у школ≥ такими шл¤хами можуть бути:
гумор;
пошук компром≥су;
зверненн¤ за порадою до ≥ншоњ людини;
ультиматум;
анал≥з ситуац≥њ;
тиск на партнера суперечки.
јле не вс≥ вони в≥дпов≥дають демократичним засадам. ≤ тому головне завданн¤ - це вир≥шити конфл≥кт демократичним шл¤хом. ÷е в≥дноситьс¤ ≥ до стосунк≥в м≥ж учн¤ми, 30 % ¤ких стверджують, що мають конфл≥ктн≥ взаЇмини з≥ своњми однокласниками. ј це Ї один з фактор≥в, ¤кий впливаЇ на ставленн¤ учн≥в до навчального закладу. ≤ншими Ї: ставленн¤ до самого процесу навчанн¤, ¤ке повинно бути ц≥кавим, страх отримати погану оц≥нку. ¬≥н може принести ст≥льки неприЇмностей ≥ в≥д≥грати негативне в≥дношенн¤ до школи. —тавленн¤ до вчител≥в також можуть бути джерелом незадоволенн¤, але учн≥ можуть мати ≥ сильну соц≥альну п≥дтримку в≥д своњх наставник≥в. ќдним з головних фактор≥в Ї п≥дтриманн¤ дисципл≥ни. Ќеобх≥дн≥сть виконувати певн≥ правила повед≥нки також може впливати на самопочутт¤ в н≥й у учн¤. „асто, школ¤р≥ порушуючи шк≥льну дисципл≥ну наражаютьс¤ на значн≥ неприЇмност≥, ¤к≥ т≥льки посилюють напругу у в≥дносинах.
ƒосв≥д взаЇмин, що набуваютьс¤ у школ≥, ≥нод≥ стаЇ життЇвим компасом, ¤ким ми керуЇмос¤ у майбутньому та певною м≥рою стаЇ основою усп≥ху у житт≥. √оловною суперечн≥стю цих взаЇмин, ¤к≥ можуть бути колектив≥стськими, при¤тельськими, ≥ндиферентними, конфл≥ктними Ї суперечн≥сть м≥ж свободою й в≥дпов≥дальн≥стю особистост≥ у колектив≥. јле вона може бути розв'¤зана завд¤ки поЇднанню св≥домоњ дисципл≥ни, певних обмежень, ¤к≥ захищають свободу кожного з його правом на особистий виб≥р, на задоволенн¤ власних потреб у шк≥льному житт≥. ўо ж таке "розумна в≥дпов≥дальн≥сть"? вона передбачаЇ виконанн¤ тих вимог ≥ обов'¤зк≥в, що необх≥дн≥ дл¤ життЇд≥¤льност≥ ¤к учн¤, так ≥ його колективу. —аме тому в залежност≥ в≥д типу стосунк≥в у навчальному заклад≥ залежить формуванн¤ не т≥льки ¤костей особистост≥, а й всього процесу соц≥ал≥зац≥њ.
–есурс є 4
—писок є 1 ѕоказники демократичного кл≥мату школи дл¤ учн≥в
ƒо учн≥в, що не дуже добре вчатьс¤ також ставл¤тьс¤ з повагою.
¬чител≥ вважають учн≥в особистост¤ми.
”чн≥ дов≥р¤ють своњ таЇмниц≥ вчител¤м.
¬чител≥ в≥р¤ть св≥дченн¤м учн≥в.
Ќайважлив≥ш≥ р≥шенн¤ приймаютьс¤ за участ≥ учн≥в.
якщо буде виб≥р, то учн≥ виберуть цю школу.
¬ школ≥ пануЇ дух товариськост≥.
Ќов≥ учн≥ приймаютьс¤ доброзичливо.
¬ школ≥ п≥дтримують незалежну ≥ творчу повед≥нку.
”чн≥ ≥ вчител≥ знають про права дитини.
”чн≥, у ¤ких Ї проблеми з навчанн¤м отримують додаткову допомогу.
”чн≥ не бо¤тьс¤ заходити в каб≥нет директора.
¬чител≥ демонструють ту повед≥нку, ¤ку чекають в≥д учн≥в.
√рупи учн≥в мають можливост≥ розробл¤ти нов≥ шк≥льн≥ правила.
¬чител≥ рад¤тьс¤ з учн¤ми з приводу зм≥н у навчанн≥.
—писок є 2 ѕоказники демократичного кл≥мату школи дл¤ батьк≥в
Ѕатьки сприймаютьс¤ школою, ¤к колеги по робот≥.
Ѕатьки захищають школу, ¤кщо вона ускладненн¤.
¬чител¤м подобаЇтьс¤ розмовл¤ти з батьками.
Ѕатьки д≥знаютьс¤ про р≥шенн¤, що стосуютьс¤ њх дитини до прийн¤тт¤ р≥шенн¤.
Ўкола п≥дтримуЇ участь у навчальному процес≥.
Ѕатьки мають можлив≥сть брати участь у складанн≥ шк≥льних правил.
«апитанн¤ ≥ завданн¤ до
¬ипиш≥ть прикметники з тексту, що характеризують в≥дносини м≥ж ¬ами ≥ педагогами?
”чн≥ в≥дпов≥даючи на питанн¤: "ўо робить учител¤ особливим?", дали так≥ в≥дпов≥д≥.
ћаЇ бути ц≥кавим у розмов≥.
ћаЇ бути готовим п≥ти на контакт ≥ допомогти учн¤м у будь-¤кий час.
Ќ≥коли не повинен принижувати учн≥в ≥ не повинен тиснути на них.
ћаЇ бути спок≥йним ≥ вр≥вноваженим.
Ќе повинен вимагати, а т≥льки просити.
«аохочувати учн≥в до знань.
«д≥йснювати пост≥йний контроль над роботою учн≥в, але так, щоб вони не в≥дчували н≥¤кого тиску.
ѕровести урок так, щоб учн≥ чекали наступного з нетерп≥нн¤м.
Ќе повинен н≥коли п≥двищувати голос.
«вертатис¤ до учн≥в на "¬и".
„и ¬и погоджуЇтесь з цими характеристиками?
„и не хот≥ли б додати своњ пропозиц≥њ до них.
—пробуйте скласти так≥ характеристики учню, ¤кби ¬и були вчителем, в≥дпов≥даючи на запитанн¤: "« ¤ким учнем можна сп≥в≥снувати ≥ сп≥впрацювати у нашому навчальному заклад≥?"
¬ ¤ких школах ≥ чому при опитуванн≥ учн≥в могли з'¤витис¤ так≥ дан≥. ¬ислов≥ть припущенн¤, що могло стати причиною таких в≥дпов≥дей.
ѕитанн¤: " „им дл¤ ¬ас Ї школа?"
¬≥дпов≥д≥:
23 % - школа байдужост≥
11 % - школа нахабства
8 % - в'¤зниц¤
6,2 % - будинок знань
0,2 % - м≥сце, де можна ви¤вити себе
«авданн¤ до ресурс≥в
–есурс 1
ѕроти ¤ких в≥дносин виступають учн≥?
ј що б в≥дпов≥ли на п≥дн¤т≥ учн¤ми питанн¤?
„и Ї це проблемою у ¬ашому навчальному заклад≥?
–есурс 2
ѕор≥вн¤йте дан≥ таблиц≥ з власними, що характеризують ¬аш≥ стосунки з вчител¤ми у навчальному заклад≥.
«роб≥ть висновки, чим в≥др≥зн¤Їтьс¤ авторитарний стиль у школ≥ в≥д демократичного.
який стиль пануЇ у ¬ашому клас≥?
–есурс є 3
ѕрочитавши цей лист, скаж≥ть, хто Ї винними у цьому конфл≥кт≥
ўо Ї приводом до конфл≥кту?
„и можна вир≥шити цей конфл≥кт ≥ ¤ким чином це найкраще зробити?
–есурс 4
«≥ списку є 1 вибер≥ть 5 найголовн≥ших показник≥в, ¤к≥ б ¬и хот≥ли бачити у своЇму навчальному заклад≥.
„и реал≥зуютьс¤ ц≥ показники дл¤ батьк≥в у ¬ашому клас≥.
яких показник≥в на сьогодн≥шн≥й день дотримуютьс¤ у ¬ашому навчальному заклад≥.
ўо необх≥дно зробити, щоб установивс¤ такий демократичний кл≥мат там, де ¬и навчаЇтесь?