—учасний погл¤д на педагог≥чну та психолог≥чну науку



Ћише п≥сл¤ здобутт¤ незалежност≥ в ”крањн≥ розпочавс¤ процес державотворенн¤. ¬ажливою його частиною Ї формуванн¤ та вт≥ленн¤ в житт¤ власноњ пол≥тики в галуз≥ осв≥ти. ¬она спр¤мована на дос¤гненн¤ украњнською осв≥тою сучасного св≥тового р≥вн¤, в≥дродженн¤ њњ самобутнього нац≥онального характеру, докор≥нне оновленн¤ њњ зм≥сту, орган≥зац≥йних засад побудови та д≥¤льност≥, примноженн¤ ≥нтелектуального потенц≥алу ”крањни та внеску у розбудову економ≥ки, науки ≥ культури крањни та добробуту њњ народу.

Ќещодавно була розроблена ≥ затверджена ¤к державний документ "Ќац≥ональна доктрина розвитку осв≥ти ”крањни у стол≥тт≥", ¤ка визначаЇ стратег≥ю ≥ основн≥ напр¤ми њњ розвитку у стол≥тт≥.

” вступ≥ доктрини осв≥та визначаЇтьс¤ ¤к стратег≥чна основа розвитку особистост≥, сусп≥льства, нац≥њ й держави, запорука майбутнього, найб≥льш масштабна ≥ людиноЇмна сфера сусп≥льства, його пол≥тичноњ, соц≥ально-економ≥чноњ, культурноњ й науковоњ орган≥зац≥њ.

–озвиток осв≥ти Ї стратег≥чним ресурсом подоланн¤ кризових процес≥в, пол≥пшенн¤ людського житт¤, забезпеченн¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в, зм≥цненн¤ авторитету ≥ конкурентоспроможност≥ украњнськоњ держави на м≥жнародн≥й арен≥. ќсв≥та ≥ наука Ї найголовн≥шими умовами утвердженн¤ ”крањни на св≥товому ринку високих технолог≥й.

√оловна мета украњнськоњ системи осв≥ти - створити умови дл¤ розвитку ≥ самореал≥зац≥њ кожноњ особистост≥ ¤к громад¤нина ”крањни, формувати покол≥нн¤, здатн≥ навчатис¤ впродовж житт¤, створювати ≥ розвивати ц≥нност≥ громад¤нського сусп≥льства. —истема осв≥ти маЇ забезпечувати:

формуванн¤ особистост≥;

збереженн¤ ≥ продовженн¤ украњнськоњ культурно-≥сторичноњ традиц≥њ, формуванню культури м≥жетн≥чних в≥дносин;

вихованн¤ людини демократичного св≥тогл¤ду ≥ культури;

формуванн¤ у д≥тей ≥ молод≥ ц≥л≥сноњ науковоњ картини св≥ту ≥ сучасного св≥тогл¤ду, зд≥бностей ≥ навичок самост≥йного наукового п≥знанн¤;

розвиток у д≥тей ≥ молод≥ творчих зд≥бностей;

вихованн¤ здорового способу житт¤;

формуванн¤ трудовоњ ≥ моральноњ життЇтворчоњ мотивац≥њ;

п≥дготовку людей високоњ осв≥ченост≥ й культури;

еколог≥чне, етичне та естетичне вихованн¤ й формуванн¤ високоњ гуман≥стичноњ культури особистост≥;

орган≥зац≥ю навчально-виховного процесу з урахуванн¤м сучасних дос¤гнень науки, педагог≥чноњ теор≥њ, соц≥альноњ практики, створенн¤ та впровадженн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й навчанн¤;

р≥зноман≥тн≥сть тип≥в ≥ вид≥в заклад≥в осв≥ти, ≥ндив≥дуал≥зац≥ю навчанн¤ ≥ вихованн¤.

ѕр≥оритетами державноњ пол≥тики в розвитку осв≥ти Ї:

особист≥сна ор≥Їнтац≥¤ осв≥ти;

створенн¤ однакових можливостей дл¤ д≥тей ≥ молод≥ у здобутт≥ ¤к≥сноњ осв≥ти;

удосконаленн¤ системи неперервноњ осв≥ти та осв≥ти впродовж житт¤;

розвиток украњномовного осв≥тнього ≥ культурного простору;

формуванн¤ нац≥ональних та загальнолюдських ц≥нностей;

впровадженн¤ ≥нформац≥йних педагог≥чних технолог≥й;

створенн¤ ≥ндустр≥њ навчальних засоб≥в;

використанн¤ наукових результат≥в та ≥нше.

ƒержавна нац≥ональна програма "ќсв≥та" акцентуЇ увагу на вир≥шенн≥ пр≥оритетного завданн¤ осв≥тн¤нськоњ галуз≥ - "створенн≥ життЇздатноњ системи безперервного навчанн¤ ≥ вихованн¤ дл¤ дос¤гненн¤ високих осв≥тн≥х р≥вн≥в, забезпеченн¤ можливостей пост≥йного самовдосконаленн¤ особистост≥, формуванн¤ ≥нтелектуального та культурного потенц≥алу ¤к найвищоњ ц≥нност≥ нац≥њ".

÷е вимагаЇ в≥д педагог≥чноњ науки переосмисленн¤ та досл≥дженн¤ ц≥лого р¤ду педагог≥чних проблем.

«окрема, н≥ наука, н≥ школа до сьогодн≥ не надавали необх≥дноњ уваги технолог≥њ педагог≥чноњ прац≥, хоча профес≥йна культура вчител¤ - це, перш за все, культура технолог≥чна.

¬ орган≥зац≥њ навчального процесу в навчальних закладах впроваджуютьс¤ прогресивн≥ педагог≥чн≥ технолог≥њ, зокрема рейтингова система оц≥нки р≥вн¤ п≥дготовки ¤к у межах комплексу дисципл≥н, так ≥ кожноњ окремоњ дисципл≥ни.

–озробкою та впровадженн¤м передових педагог≥чних технолог≥й займаютьс¤ ≥нститути јкадем≥њ педагог≥чних наук, творч≥ асоц≥ац≥њ, ≥нш≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ викладач≥в.

« чим же пов'¤заний всезростаючий ≥нтерес до педагог≥чних технолог≥й ?

ѕо-перше, це необх≥дн≥сть впровадити в педагог≥ку системно-д≥¤льний п≥дх≥д. ѕо-друге, потреба реал≥зувати особист≥сно-ор≥Їнтоване навчанн¤. ѕо-третЇ, можлив≥сть вилучити з навчанн¤ малоефективн≥ вербальн≥ способи передач≥ знань. ≤, нарешт≥, мотивувати проектуванн¤ технолог≥чного ланцюжка процедур, прийом≥в, форм взаЇмод≥њ учител¤ ≥ учн≥в, ¤к≥ дають гарант≥њ осв≥тн≥м результатам ≥ знижують негативн≥ насл≥дки роботи низько квал≥ф≥кованих педагог≥в.

ѕон¤тт¤ "технолог≥¤" волод≥Ї регул¤тивним впливом, ¤кий пол¤гаЇ в тому, що спонукаЇ вчених ≥ практик≥в:

знаходити основи результативноњ навчальноњ д≥¤льност≥;

будувати њњ на ≥нтенсивн≥й, тобто максимально науков≥й, а не на екстенсивн≥й (що веде до невиправданоњ витрати сил, часу, ресурс≥в) основ≥;

моб≥л≥зувати кращ≥ дос¤гненн¤ науки, ¤к≥ забезпечать потр≥бний результат;

спиратись на прогнозуванн¤ ≥ проектуванн¤, л≥кв≥дувати ймов≥рн≥сть корекц≥й п≥д час навчального процесу;

найб≥льшою м≥рою ≥нформатизувати навчанн¤ та автоматизувати рутинн≥ операц≥њ тощо .

“ехнолог≥чн≥сть стаЇ сьогодн≥ дом≥нуючою характеристикою д≥¤льност≥ вчител¤, означаЇ перех≥д на ¤к≥сно новий щабель ефективност≥, оптимальност≥, науком≥стськост≥ осв≥тнього процесу.

¬ теор≥њ та практиц≥ роботи школи ≥снуЇ багато вар≥ант≥в учбово-виховного процесу.  ожен автор ≥ виконавець привносить до нього щось своЇ, ≥ндив≥дуальне, в зв'¤зку з чим говор¤ть, що кожна конкретна технолог≥¤ Ї авторською. ќднак, б≥льш≥сть технолог≥й за своЇю метою, зм≥стом, застосувальними методами ≥ засобами мають достатньо багато схожого ≥ за цими загальними ознаками можуть бути об'Їднан≥ у дек≥лька узагальнених груп.

¬ид≥л¤ютьс¤ так≥ групи педагог≥чних технолог≥й:

за р≥внем застосуванн¤;

за ф≥лософською основою;

за ведучим фактором псих≥чного розвитку;

за концепц≥Їю засвоЇнн¤;

за ор≥Їнтац≥Їю на особист≥сн≥ структури;

за орган≥зац≥йними формами;

за типом управл≥нн¤ п≥знавальною д≥¤льн≥стю;

за п≥дходом до дитини;

за переважаючим (дом≥нуючим) методом;

за напр¤мком модерн≥зац≥њ ≥снуючоњ традиц≥йноњ системи;

за категор≥Їю тих, хто навчаЇтьс¤.

Ќайб≥льш актуальними в наш час особист≥сно-ор≥Їнтован≥ технолог≥њ, ¤к≥ ¤вл¤ють собою вт≥ленн¤ гуман≥стичноњ ф≥лософ≥њ, психолог≥њ та педагог≥ки.

ѓх мета - ор≥Їнтуючись на властивост≥ особистост≥, на њњ формуванн¤, њњ розвиток не по чиЇмусь замовленню, а у в≥дпов≥дност≥ до природних зд≥бностей, - виховувати ц≥леспр¤мовану особист≥сть, ¤ка прагне до максимальноњ реал≥зац≥њ своњх можливостей (самоактуал≥зац≥њ), ¤ка в≥дкрита дл¤ сприйн¤тт¤ нового досв≥ду, здатна на св≥домий ≥ в≥дпов≥дальний виб≥р у р≥зноман≥тних життЇвих ситуац≥¤х.

“ехнолог≥њ особист≥сноњ ор≥Їнтац≥њ намагаютьс¤ в≥днайти методи ≥ засоби навчанн¤ ≥ вихованн¤, ¤к≥ б ¤кнайб≥льше в≥дпов≥дали ≥ндив≥дуальним особливост¤м кожноњ дитини.

« ц≥Їю метою берутьс¤ на озброЇнн¤ методи психод≥агностики, зм≥нюютьс¤ в≥дносини ≥ орган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ д≥тей, застосовуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ потужн≥ засоби навчанн¤ (в тому числ≥ комп'ютер), перебудовуЇтьс¤ зм≥ст осв≥ти. «окрема, це - "ѕедагог≥ка сп≥вроб≥тництва", "√уманно-особист≥сна технолог≥¤ Ў.јмонашв≥л≥", "—истема ≤льњна: викладанн¤ л≥тератури ¤к предмета, що формуЇ людину" та ≥н.

ѕринцип активност≥ дитини у процес≥ навчанн¤ був ≥ залишаЇтьс¤ одним з основних у дидактиц≥.  ожна технолог≥¤ волод≥Ї засобами, ¤к≥ актив≥зують та ≥нтенсиф≥кують д≥¤льн≥сть учн≥в, але в де¤ких технолог≥¤х ц≥ засоби складають головну ≥дею ≥ основу ефективност≥ результат≥в, що характеризуютьс¤ високим р≥внем мотивац≥њ, усв≥домленого потребою в засвоЇнн≥ знань ≥ ум≥нь. –езультативн≥стю ≥ в≥дпов≥дн≥стю соц≥альним нормам.

ƒо таких технолог≥й можна в≥днести ≥гров≥ технолог≥њ, проблемне навчанн¤, комун≥кативн≥ технолог≥њ, систему ¬. ‘. Ўаталова та ≥н.

ƒл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ управл≥нн¤ та орган≥зац≥њ навчального процесу використовуютьс¤ так≥ ≥нновац≥йн≥ педагог≥чн≥ технолог≥њ:

перспективно-випереджальне навчанн¤ з використанн¤м опорних систем при коментованому управл≥нн≥ (технолог≥¤ —. ћ. Ћисенковоњ);

технолог≥¤ р≥вневоњ диференц≥ац≥њ;

технолог≥¤ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ навчанн¤;

технолог≥¤ програмованого навчанн¤ (модульне навчанн¤);

колективний спос≥б навчанн¤ (технолог≥¤ ¬.  . ƒь¤ченка);

групов≥ технолог≥њ навчанн¤;

комп'ютерн≥ (нов≥ ≥нформац≥йн≥) технолог≥њ навчанн¤.

—утн≥сть цих технолог≥й пол¤гаЇ в реал≥зац≥њ таких принцип≥в дидактичноњ системи знань, ¤к принцип оптимального зм≥сту; принцип систематичност≥ навчанн¤; принцип рац≥ональних метод≥в оволод≥нн¤ знанн¤ми; в комб≥нац≥њ розм≥щенн¤ учбових предмет≥в, частин учбового матер≥алу; в наступност≥, лог≥чност≥ взаЇмозв'¤зк≥в, акцентах на зм≥ст≥ дидактичноњ системи знань.

ƒидактичн≥ завданн¤ конкретних навчальних предмет≥в вир≥шуютьс¤ за допомогою адекватних технолог≥й навчанн¤ по окремих предметах, ц≥л≥сн≥сть ¤ких забезпечуЇтьс¤ систематичн≥стю наукового зм≥сту навчального предмету, а також дотриманн¤м у навчально-виховному процес≥ критер≥њв технолог≥чност≥ (концептуальност≥, системност≥, керованост≥, ефективност≥, в≥дтворюваност≥).

ѕедагог≥чн≥ технолог≥њ по окремих предметах можуть бути ¤к в≥дособленими, самост≥йними, так ≥ вбудованими в загальношк≥льну технолог≥ю, мати сп≥льну з нею концептуальну частину.

ƒо таких технолог≥й належать, зокрема, технолог≥¤ раннього й ≥нтенсивного навчанн¤ грамоти (ћ. ќ. «айцев); технолог≥¤ поетапного вивченн¤ ф≥зики (ћ. ћ. ѕалтишев) та ≥н.

ѕедагог≥чн≥ технолог≥њ, ¤к≥ протисто¤ть традиц≥йн≥й систем≥ навчанн¤, прийн¤то розгл¤дати ¤к альтернативну. “обто це - радикальна в≥дмова в≥д традиц≥йних концептуальних основ педагог≥чного процесу (соц≥ально-ф≥лософських, психолог≥чних), так ≥ в≥д загальноприйн¤тих орган≥зац≥йних, зм≥стових ≥ методичних принцип≥в; зам≥на њх ≥ншими, альтернативними.

ƒо таких педагог≥чних технолог≥й можна в≥днести ¬альдорфську педагог≥ку (–. Ўтайнер); технолог≥ю в≥льноњ прац≥ (—. ‘рене); технолог≥ю в≥рог≥дн≥шоњ осв≥ти (ќ. ћ. Ћобок) та ≥н.

ѕриродов≥дпов≥дн≥сть - це педагог≥чний принцип, зг≥дно з ¤ким вихователь у своњй д≥¤льност≥ керуЇтьс¤ факторами природного розвитку дитини (я.  оменський, ≤. ѕесталоцц≥, ј. ƒистервег). ” сучасному розум≥нн≥ цей принцип вимагаЇ в≥дпов≥дност≥ навчальноњ технолог≥њ природним законом≥рност¤м, означаЇ необх≥дн≥сть екопсихолог≥чного п≥дходу, спр¤муванн¤ до культурно-етн≥чних виток≥в особистост≥.

ƒо таких технолог≥й, зокрема, можна в≥днести технолог≥ю ћ. ћонтессор≥.

“акож в≥дом≥ технолог≥њ розвиваючого навчанн¤, наприклад, система розвиваючого навчанн¤ Ћ.¬.«анкова; педагог≥чн≥ технолог≥њ авторських шк≥л.

¬ процес≥ становленн¤ незалежноњ держави одним з найважлив≥ших питань Ї створенн¤ новоњ нац≥ональноњ системи осв≥ти з урахуванн¤м з урахуванн¤м перспективних дидактичних ор≥Їнтувань, нових теор≥й ≥ концепц≥й, ¤к≥ знайшли своЇ розповсюдженн¤ в св≥тов≥й культур≥ та цив≥л≥зац≥њ.  риза в сусп≥льному житт≥ призводить до кризи в систем≥ осв≥ти. ƒл¤ того, щоб знайти вих≥д ≥з ц≥Їњ кризи, необх≥дно перестроњти всю систему осв≥ти, необх≥дна ор≥Їнтац≥¤ на нов≥ дидактичн≥ методи, анал≥з деструктивних фактор≥в в р≥зних видах д≥¤льност≥, ¤к≥ вход¤ть в учбовий процес р≥зних форм, етап≥в та вид≥в д≥¤льност≥.

¬икористана л≥тература

Ѕородюк Ќ. ƒержава ≥ осв≥та: визначено перспективи // ”р¤довий кур'Їр-1999- 21 кв≥тн¤ (є73)- с.6.

–озвиток осв≥ти в ”крањн≥ 1992-1993 роки . ƒопов≥дь 44-й сес≥њ ћ≥жнародноњ конференц≥њ з питань осв≥ти (жовтень, 1994)  ињв-1994.

—учасн≥ осв≥тн≥ технолог≥њ,  ињв-¬≥пол-1999.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму




Hosted by uCoz