—п≥вроб≥тництво з учн¤ми на уроках ≥стор≥њ
ЋунаЇ черговий дзвоник. я вхожу до класу на черговий урок ≥стор≥њ чи правознавства. јле черговий в≥н не лише дл¤ мене, але й дл¤ всього класу, лише сьогодн≥ в≥н може бути шостим або нав≥ть сьомим уроком дл¤ кожного з учн≥в. ќтже, кожного дн¤ вчителю треба виган¤ти ≥з своњх думок слова: змусити, покарати, знизити. Ќатом≥сть задумуватис¤ над питанн¤м: ¤к зац≥кавити, заохотити, нав≥ть за≥нтригувати. јдже хтось з учн≥в сьогодн≥ вже отримав дв≥йку ≥ вибивс¤ з кол≥њ, хтось посваривс¤ з батьками чи друз¤ми, у когось негаразди ≥з здоров ¤м (останн≥м часом у великоњ к≥лькост≥ учн≥в), а дл¤ когось шк≥льне навчанн¤ нав≥ть не п≥д силу. ƒивл¤чись на них, ¤ подумки перетворюю науковий педагог≥чний терм≥н "актив≥зац≥¤ розумовоњ д≥¤льност≥ учн≥в" на просте слово "сп≥вроб≥тництво".
ўоб учн≥ мали змогу заспокоњтис¤ ≥ хоч трохи розкр≥поститис¤, ми часто починаЇмо урок не з опитуванн¤, не з складного нового матер≥алу, а з сьогодн≥шньоњ дати. ћайже кожен день чимось значений в ≥стор≥њ6 ¤кась ц≥кава дата чи день народженн¤ видатного д≥¤ча або рел≥г≥йне св¤те, або просто день ¤когось св¤того. обов ¤зково розпов≥даю, ¤к≥ звичањ виконувались в цей день в нашому народ≥, чи можна працювати, чи можна ворожити ≥ ¤к саме, ¤к≥ народн≥ прикмети в≥щуЇ цей день. ÷е коротке, ц≥каве дл¤ д≥тей будь-¤кого в≥ку пов≥домленн¤, до того ж можна проанал≥зувати зв ¤зок ≥стор≥њ з народознавством, до того ж створюЇтьс¤ б≥льш теплий психолог≥чний кл≥мат на уроц≥.
¬ арсенал≥ моњх "винаход≥в" Ї розминка. –озминка - це своЇр≥дне бл≥цопитуванн¤ по минулому пройденому матер≥алу. ѕри цьому ¤ намагаюс¤ використати асоц≥ативне мисленн¤ д≥тей. Ќаприклад, на попередньому уроц≥ всесв≥тньоњ ≥стор≥њ у моЇму клас≥ ми вивчили тему "ѕоширенн¤ соц≥ал≥стичних ≥дей в ™вроп≥". ¬читель питаЇ, з ¤кою людиною пов ¤зане слово "с≥рники"? ¬≥дпов≥дь: "Ѕакун≥н". „ому? ¬ нього Ї думка: не треба готувати революц≥ю, досить с≥рника, щоб њњ полум ¤ спалахнуло. ј слово "крад≥жка"? - ѕрудон, бо в≥н вважав велику власн≥сть "крад≥жкою". ¬читель ≥рон≥чно пом≥чаЇ, о сьогодн≥ у нас негаразди з дисципл≥ною, пр¤мо ¤кесь безвладд¤. ”чн≥ здогадуютьс¤, що мова йде про сусп≥льно-пол≥тичну теч≥ю - анарх≥ю.
™ у нас ще одна своЇр≥дна гра. –обл¤чи вступне слово до початку викладенн¤ нового матер≥алу, вчитель навмисне припускаЇтьс¤ помилок. Ќев≥рна дата, географ≥чн≥ назви чи просто помилкова думка. ѕ≥сл¤ цього питаЇ клас: "¬и згодн≥, так?" Ќеуважний легко погоджуЇтьс¤ (бо в≥н звик), але хтось пом≥чаЇ помилку ≥ обов ¤зково виправл¤Ї њњ, аргументуючи свою думку. јле тут необх≥дно запам ¤тати: н≥ в ¤кому раз≥ не можна робити помилки письмово на дошц≥, бо нев≥рно твердженн¤ заф≥ксуЇтьс¤ в дит¤ч≥й пам ¤т≥.
¬с≥ ≥гри привчають д≥тей бути б≥льш уважними ≥ зосередженими на уроц≥. ўоб першому знайти помилку чи в≥дпов≥сти на бл≥цопитуванн≥, треб¤ ретельно п≥дготувати домашнЇ завданн¤.
”рок ≥стор≥њ - один з небагатьох, котрий даЇ можлив≥сть розвивати усну мову, мислити вголос ≥, на мою думку, набувати життЇвого досв≥ду, навчатись на помилках ≥нших покол≥нь свого народу чи ≥нших крањн. јле дл¤ цього урок повинен носити не т≥льки ≥нформативний, але й творчий характер. јдже точн≥ дати ≥ др≥бн≥ под≥њ з часом з≥трутьс¤, нав≥ть, з найкращоњ пам ¤т≥, а от вм≥нн¤ оперувати матер≥алом, формувати своњ думки повинно залишитис¤.
“ак, наприклад, на уроках правознавства, п≥д час роботи з конституц≥Їю1996 року учн≥ не т≥льки вивчають теоретично њњ положенн¤, статт≥, але й навод¤ть конкретн≥ приклади х житт¤, аргументац≥ю з пер≥одичних видань. ÷е вчить њх творчо працювати з джерелами та першоджерелами. ƒл¤ цього провод¤тьс¤ практичн≥ роботи. ”чн≥ працюють по статт¤м онституц≥њ 1996 року, обов ¤зково пор≥внюючи њх з попередньою рад¤нською онституц≥Їю1978 року. ƒовод¤ть, що сучасна онституц≥¤ на в≥дм≥ну в≥д онституц≥њ 1978 року гарантуЇ реал≥зац≥ю особистих прав громад¤н; визначають причини поразки ÷ентральноњ –ади (10 кл.), користуючись текстами њњ ун≥версал≥в. ÷е вже елементи досл≥дницькоњ роботи, п≥д час ¤коњ учн≥ обов ¤зково робл¤ть своњ висновки. ј вчитель т≥льки узагальнюЇ всю учн≥вську роботу, ¤ка створена п≥д час њх творчоњ д≥¤льност≥.
Ќав≥ть, ¤кщо урок проходить у форм≥ шк≥льноњ лекц≥њ, то учн≥ ретельно готують завданн¤ - стор≥чн≥ дов≥дки про державних д≥¤ч≥в, про пол≥тичних борц≥в чи про ¤кусь важливу ≥сторичну под≥ю. “ак, учн≥ VIII клас≥в при вивченн≥ теми "”крањнськ≥ земл≥ в друг≥й половин≥ XVII стол≥тт¤" приготували ц≥лу низку пол≥тичних портрет≥в украњнських гетьман≥в. ѓх завданн¤ - показати не лише пол≥тичного д≥¤ча, але й особист≥сть, з притаманними њй рисами характеру, позитивними ¤кост¤ми та слабкост¤ми. ѕ≥сл¤ розпов≥д≥ вчител¤ ≥ пов≥домлень учн≥в виникають дискус≥њ: чи був ≤.ћазепа зрадником, чи в≥н Ї героЇм дл¤ ”крањни (8 кл.); чи¤ пол≥тична програма - ÷ентральноњ –ади гетьманату —коропадського чи ƒиректор≥њ - була б≥льш прийн¤тою дл¤ тогочасноњ ”крањни, чому вона не зд≥йснилас¤
(10 кл.).’то розв ¤зав ≤≤ св≥тову в≥йну: Ќ≥меччина чи —–—–, √≥тлер чи —тал≥н мр≥¤ли захопити весь св≥т. ≈фективн≥сть урок≥в-диспут≥в дуже велика, п≥д час таких урок≥в учн≥ вчатьс¤ не т≥льки в≥дстоювати своњ переконанн¤, але й сумн≥ватис¤, прислуховуватис¤ до думок ≥ншого, не л¤катис¤ мати протилежну точку зору.
Ќа уроках ≥стор≥њ не можливо без традиц≥йного опитуванн¤. јле слухати один одного учн¤м набагато важче, н≥ж слухати вчител¤. ўо зробити, щоб зосередити увагу учн≥в при опитуванн≥? ƒл¤ цього даЇтьс¤ завданн¤ - приготувати найб≥льш ц≥кав≥ додатков≥ питанн¤ дл¤ учн¤, та ще так≥ , ¤к≥ допомогли б йому дати ¤комога повну в≥дпов≥дь. ѕитанн¤ репродуктивного характеру (що? де? коли?) лише ускладнюють завданн¤ учн¤, що в≥дпов≥даЇ. ќтже, необх≥дно так сформувати питанн¤, щоб в ньому був нат¤к на те, про що в≥дпов≥даючий забув сказати, ≥ таким чином , покращити його оц≥нку. јктивн≥сть учн≥в на уроц≥, найб≥льш ц≥кав≥ питанн¤ оц≥нюютьс¤ вчителем.
ƒуже ц≥каво дл¤ учн≥в Ї краЇзнавча робота. раЇзнавчий матер≥ал, ¤к б≥льш близький, знайомий п≥дсилюЇ конкретн≥сть ≥ наочн≥сть сприйн¤тт¤ ≥сторичних под≥й, маЇ важливе виховне значенн¤.
Ќа мою думку, уроки, що присв¤чен≥ ≥стор≥њ р≥дного краю за програмою мають бути повторювально-узагальню вальними. ј краЇзнавчий матер≥ал повинен використовуватис¤ майже на кожному уроц≥.
я намагаюсь навчати учн≥в самост≥йно знаходити матер≥ал з ≥стор≥њ „ерн≥г≥вщини. ¬ нашому каб≥нет≥ ≥стор≥њ вже з≥браний ц≥кавий краЇзнавчий матер≥ал по окремим розд≥лам програми ≥стор≥њ ”крањни: книги, документи, художн¤ л≥тература, реферати по ≥стор≥њ „ерн≥г≥вщини. ќкремими темами , що Ї особливо близькими ≥ болючими дл¤ нас прид≥л¤Їмо б≥льше уваги. ѕри вивчен≥ теми "√олодомор 1932-33 рок≥в на ”крањн≥" дес¤тикласники провели досл≥дженн¤ в своњх родинах ≥ в своњх селах, куди прињжджали на кан≥кулах. ќсь тод≥ на уроц≥ ми розкрили ту трагед≥ю, ¤ку перехили не просто попередн≥ покол≥нн¤, а наш≥ р≥дн≥, наш≥ земл¤ки на р≥дн≥й земл≥.
¬ цьому роц≥ найкращ≥ краЇзнавц≥ серед учн≥в 11-х клас≥в п≥дготували матер≥ал про ¬елику ¬≥тчизн¤ну в≥йну на „ерн≥г≥вщин≥ ≥ про героњв нашого краю в ц≥й в≥йн≥. р≥м матер≥ал≥в б≥бл≥отек, музењв, вони використали спогади своњх родич≥в про в≥йну. ≤з своњми розпов≥д¤ми одинадц¤тикласниками зав≥тали до 3-х-6-х клас≥в нашоњ школи на уроки, класн≥ години, присв¤чен≥ 60-й р≥чниц≥ визволенн¤ „ерн≥г≥вщини. ÷е були щир≥, небайдуж≥ опов≥данн¤, перш≥й педагог≥чний досв≥д дл¤ старших. ј дл¤ малюк≥в можливо перше усв≥домленн¤ безглуздост≥ ≥ жорстокост≥ будь-¤коњ в≥йни, а також траг≥чност≥ ≥ мужност≥ нашого народу в ≤≤ св≥тов≥й.
ќтже, треба вчитис¤ сп≥впрацювати з учн¤ми на уроках. ’оча ¤ усв≥домлюю, що ц¤ сп≥впрац¤ була ≥ залишитьс¤ не зовс≥м р≥вноправною, вона на користь вчител¤, вчитель ≥ учень знаход¤тьс¤ в р≥зному становищ≥. ¬читель до кожноњ думки чи ≥дењ готовий, в≥н реал≥зуЇ те, що придумав вдома, готуючись до уроку. ј на другому, третьому уроках на паралел≥ вчитель вже граЇ в народженн¤ ≥ розвиток думки. ƒо реч≥, ц≥ уроки вчител≥ найб≥льше ≥ любл¤ть.
“ому ми разом з старшокласниками створили ≥ ≥нший вид сп≥впрац≥ - диспут. ¬ наш≥й школ≥ п≥д моњм кер≥вництвом вже дек≥лька рок≥в працюЇ дискус≥йний клуб старшокласник≥в ≥ вчител≥в "—ов≥сть". «а цей час ми в≥дпрацювали план проведенн¤ диспут≥в. ќбов ¤зково працюЇ рада клуба - це найб≥льш активн≥ представники старшокласник≥в ≥ вчител≥в, ¤к≥ обирають тему наступного диспуту, запрошують гостей, провод¤ть анкетуванн¤ з цього питанн¤. ¬с≥ учасники наших зас≥дань намагаютьс¤ працювати зг≥дно з пам ¤ткою дл¤ проведенн¤ диспуту:
ѕеред виступом обов ¤зково подумай, про що говорити.
√оловне - аргументи, лог≥ка, переконлив≥сть.
—перечайс¤ чесно, не перекручуй думки ≥ слова опонента.
ѕоважай думку опонента.
якщо доведено хибн≥сть твоЇњ думки, май мужн≥сть визнати, що ти неправий.
¬ к≥нц≥ свого виступу зроби висновок.
Ќаш≥ зас≥данн¤ обов зково готуютьс¤ заздалег≥дь. јле до них готуЇмось д≥йсно разом. ƒл¤ нашого зас≥данн¤ створюЇтьс¤ анкета або шк≥льне соц≥альне опитуванн¤, з тем. як≥й було присв¤чено дек≥лька зас≥дань -
"–ел≥г≥¤ ≥ сучасн≥сть" јнкета до ц≥Їњ теми:
„и вважаЇте ¬и себе в≥руючою людиною?
¬аше ставленн¤ до рел≥г≥њ: шк≥длива, корисна, нешк≥длива?
як впливаЇ рел≥г≥¤ на людину?
яка рел≥г≥¤ краще?
ќкремо готуютьс¤ питанн¤ дл¤ обговоренн¤:
- оли виникла потреба в рел≥г≥њ?
„и потр≥бна рел≥г≥¤ сучасн≥й людин≥?
¬≥ра ≥ рел≥г≥¤. ÷е одне ≥ теж?
"якщо Ѕога нема - його сл≥д вигадати" ¬аше ставленн¤ до ц≥Їњ думки.
„и можлива нова рел≥г≥¤, котра не буде "оп≥умом дл¤ народу"?
Ќа зас≥данн≥ мають абсолютно р≥вне право голосу учн≥ ≥ вчител≥, що зав≥тали до дискус≥йного клубу. ќсь тут д≥ти бачать вчительськ≥ експромти, ориг≥нальн≥сть думки, вм≥нн¤ сперечатись, все те, що ц≥нують учн≥. ќтже, диспут створюЇ особливий психолог≥чний кл≥мат, при¤зн≥ стосунки м≥ж учн¤ми ≥ вчител¤ми, ¤к≥ пот≥м перенос¤тьс¤ ≥ на урок.
“еми дл¤ "сов≥ст≥" обирались найр≥зноман≥тн≥ш≥:
ѕошук сучасноњ моральноњ особистост≥. «ахист своњх кандидатур.
яким повинен бути вчитель?
ўо таке осв≥чена людина?
якою повинна бути сучасна арм≥¤?
ќбрати свого представника до м≥ського органу самовр¤дуванн¤ школ¤р≥в на шк≥льному референдум≥ (при таЇмному голосуванн≥).
¬с≥ ц≥ питанн¤ Ї дуже ц≥кавими ≥ актуальними дл¤ наших учн≥в. Ќаш≥ диспути створюють умови дл¤ справжньоњ сп≥впрац≥ ≥ нав≥ть сп≥втворчост≥ учн≥в ≥ вчител≥в. ƒискус≥йний клуб "—ов≥сть" змушуЇ ≥ д≥тей ≥ вчител≥в перегл¤нути своЇ ставленн¤ одне до одного, розширюЇ св≥тогл¤д учн≥в. ћи разом вчимос¤ культур≥ сп≥лкуванн¤. ¬се це актив≥зуЇ д≥¤льн≥сть учн≥в ≥ позаурочний час.
ќтже, не дивл¤чись на економ≥чн≥ негаразди в галуз≥ осв≥ти, або нав≥ть всупереч ним, у нас Ї Їдина можлив≥сть працювати г≥дно - т≥льки шл¤хом сп≥вроб≥тництва з учн¤ми. “ому перед кожним робочим днем варто нагадати соб≥, що вчитель покликаний не програмувати дит¤чий мозок певною ≥нформац≥Їю ≥ не демонструвати учн¤м недос¤жний глибокий р≥вень власних знань. ћи покликан≥ передус≥м допомагати учн¤м знайти себе ≥ св≥й шл¤х у житт≥, звичайно, отримати вм≥нн¤ ≥ знанн¤, що Ї ц≥кавими, доступними, необх≥дними кожному. ¬певнений, в цьому нам значно може допомогти обм≥н досв≥дом м≥ж колегами6 авторськими концепц≥¤ми, методами, розробками урок≥в або просто маленькими ц≥кавинками, ¤к≥ додають блиску дит¤чим очам.