"ўо? ƒе?  оли?" дл¤ кер≥вника клубу ≥нтелектуал≥в



«м≥ст

≤. ѕрограма зан¤ть дл¤ роботи клубу ерудит≥в

1. ѕо¤снювальна записка

2. ѕрограма першого року роботи клубу

3. Ќавчально-тематичний план

II. ћетодичн≥ розробки основних зан¤ть

1. «апитанн¤ - основа гри

2. јлгоритм пошуку в≥дпов≥д≥

3. –озпод≥л командних ролей

4. Ќетрадиц≥йн≥ ≥нтелектуальн≥ ≥гри

5. ќсновн≥ особливост≥ "Ѕрейн-рингу"

III. 10 ор≥Їнтир≥в тому, хто створюЇ клуб ерудит≥в

IV. ƒодатки. ћатер≥али роботи клубу

ѕрограма зан¤ть клубу "≤нтелектуал"

(перший piк навчанн¤).

1. ¬ступне зан¤тт¤. ≤стор≥¤ i принципи гри "ўо? ƒе?  оли?". ѕравила гри. √ра в наш≥й г≥мназ≥њ (м≥ст≥, район≥).

2. «апитанн¤ - основа гри. ¬имоги до запитанн¤: ц≥кава ≥нформац≥¤, лог≥чне формуванн¤, лог≥чний шл¤х до в≥дпов≥д≥, однозначн≥сть в≥дпов≥д≥, ч≥тке джерело ≥нформац≥њ. як працювати над питанн¤м. ¬м≥нн¤ знаходити незвичайне в звичайному.

3. јлгоритм пошуку в≥дпов≥д≥.  лючове слово в запитанн≥. як будувати лог≥чний ланцюжок. ѕрийоми шифруванн¤ ≥нформац≥њ, ¤к≥ найб≥льш част≥ше зустр≥чаютьс¤. ”м≥нн¤ мислити не стандартно.

4. ≈рудиц≥¤ - ключ до ycпixy. Ќеобх≥дн≥сть поновленн¤ знань. ѕринцип ≥нтелектуальноњ розминки.

5. як працювати з книгою. ќсновн≥ принципи роботи з книжкою. —пециф≥чн≥ прийоми дл¤ складанн¤ питань.

6. ‘орми нетрадиц≥йних лог≥чних iгoр.

1) "≤нтелектуальн≥ хрестики i нулики." 2) "¬≥дкинь або подвой." 3) "–еал≥њ". 4) "¬≥рю - не в≥рю". 5) "Ќадуваловка". 6) "“равест≥. 7) "ѕеревертн≥, шароњди" та ≥нш≥.

7. ѕринципи гри в команд≥.  оманда - Їдиний механ≥зм. як слухати один одного. Ќеобх≥дн≥сть висловлюванн¤ вс≥х думок за столом. ўо не потр≥бно робити при обговорен≥. як побудувати лог≥чний ланцюжок командою.

8. –озпод≥л командних ролей. ‘ункц≥њ кап≥тана, генератора ≥дей, критика. ≤ншi можлив≥ рол≥.

9. ¬≥дпрацюванн¤ гри в тр≥йках. ѕ≥дб≥р тр≥йок i в≥дпрацюванн¤ взаЇмод≥њ в них. „ому тр≥йка - ще не команда?

10. ¬≥дпрацюванн¤ гри в шест≥рках. ‘ормуванн¤ команд. ¬иробленн¤ д≥лового психолог≥чного кл≥мату в команд≥.

11. ќсновн≥ особливост≥ "Ѕрейн-рингу". ¬≥дм≥нност≥ гри "Ѕрейн-ринг" в≥д "ўо? ƒе?  оли?". ¬имоги до запитань на "Ѕрейн-ринг". ќсобливост≥ обговоренн¤ при гpi в "Ѕрейн-ринг".

12. Iгpoв≥ зан¤тт¤. ѕ≥дготовка i проведенн¤ iгop у г≥мназ≥њ.

“ема: «апитанн¤ - основа гри.

ћета: ознайомити учн≥в з вимогами до запитанн¤ в гр≥ "ўо? ƒе?  оли?", планом побудови запитанъ; виробити вм≥нн¤ складати запитанн¤, розвивати рису характеру знаходити звичайне в незвичайному.

1. “еоретичний матер≥ал.

„им в≥др≥зн¤Їтьс¤ гра "ўо? ƒе?  оли?" в≥д багатьох в≥кторин. ‘ормально н≥чим. јле по сут≥ в≥дм≥н≥сть Ї великою, i м≥ститьс¤ вона в екстремальних ситуац≥¤х, ¤к≥ заставл¤ють гравц≥в, напружуючи вс≥ сили, знаходити одне Їдине ефектне р≥шенн¤ де¤коњ проблеми - запитанн¤.

ћудра ≥нформац≥¤, ¤ку можна знайти i прочитати, в≥дкривши потр≥бний дов≥дник, сама по co6i не Ї запитанн¤м дл¤ гри "ўо? ƒе?  оли?".

¬имоги до питань можна под≥лити на два види: формальн≥ i неформальн≥.

1) ‘ормальн≥ вимоги:

а) в≥дпов≥дь повинна бути лише одна Їдино правильна - тобто не мати двох i б≥льше вар≥ант≥в в≥дпов≥д≥. ЌеприЇмност≥ такого роду зустр≥чаютьс¤ дуже часто. ўоб зв≥льнитись в≥д такого браку в запитанн¤ додають ¤кусь ≥нформац≥ю, ¤ка в≥дноситьс¤ т≥льки до заданого об'Їкта. ¬≥дом≥ гравц≥ це називають "м≥ткою". ј тод≥ досить по-новому сформулювати запитанн¤.

б) коректн≥сть запитанн¤ - тобто в запитанн≥ повинна м≥ститись лише перев≥рена i п≥дтверджена ≥нформац≥¤ в письмових джерелах, а не думки i пл≥д фантаз≥њ автора. “ому, написавши запитанн¤, завжди вказують ≥нформац≥цю про джерело, ¤ке використовують в запитанн≥.

в) новизна запитанн¤ - тобто це запитанн¤ в гpi звучить вперше i н≥де ран≥ше не використовувалось.

2) Ќеформальн≥ вимоги:

1) Ќе пиши запитанн¤, на ¤к≥ ти сам не хот≥в би в≥дпов≥дати.

 расиве запитанн¤ поЇднуЇ в co6i i лог≥ку, i фантаз≥ю, спираЇтьс¤ i на ерудиц≥ю, i на ≥нтуњц≥ю. ≥нформац≥¤, що м≥стить запитанн¤, Ї необх≥дною i достатньою дл¤ знаходженн¤ правильноњ в≥дпов≥д≥, а форма подач≥ - своЇр≥дна i ц≥кава. ѕри цьому в запитанн≥ повинна бути ниточка, пот¤гнувши за ¤ку, можна розмотати весь клубок. ≥нша справа, що вона Ї прихована i обвита хибними шл¤хами, ¤к≥ необх≥дно знайти i в≥дкинути.

√отових рецепт≥в, ¤к написати хороше запитанн¤ дати не можна, бо запитанн¤ - це маленький л≥тературний тв≥р, це - акт творчост≥ i будь-¤кий под≥бний акт оц≥нюЇтьс¤ суб'Їктивно.

јле окреслити де¤к≥ штрихи цього процесу можна. ƒл¤ початку потр≥бно знайти ц≥каву ≥нформац≥ю - п≥знавальну, п≥кантну, в загальному ¤ку-небудь, т≥льки не нудну.

«найшовши ≥нформац≥ю, не посп≥шайте зразу ж писати запитанн¤. ќбдумайте матер≥ал з ycix стор≥н, згадайте, що ви знаЇте по ц≥й тем≥ i можете застосувати, проанал≥зуйте, ¤к≥ асоц≥ац≥њ викликаЇ у вас предмет запитанн¤, пошукайте можлив≥сть дл¤ гри словами, i зовс≥м може бути, що ви побудуЇте запитанн¤ зовс≥м не таке, ¤к хот≥ли спочатку, а б≥льш тонше, вишукан≥ше, ц≥кав≥ше. «апитанн¤ може бути одноходовим, а може бути дво-, три- i багатоходовим. —кладн≥сть запитанн¤ визначаЇтьс¤ переважно к≥льк≥стю ход≥в, ¤к≥ необх≥дно зробити при його розв'¤занн≥. ’≥д - це пром≥жна проблема, вир≥шенн¤ ¤коњ даЇ необх≥дну ≥нформац≥ю дл¤ в≥дпов≥д≥ на запитанн¤ в ц≥лому.

„асто буваЇ так, що частина ≥нформац≥њ в≥дома добре, а частина - не дуже. Ќ≥коли не потр≥бно ставити малов≥дому ≥нформац≥ю в в≥дпов≥дь. якщо загадково звучить запитанн¤ - це непогано, а ¤кщо в≥дпов≥дь - тод≥ н≥ . ¬ цьому випадку потр≥бно подивитис¤, чи не буде краще, коли переставити ≥нформац≥ю з в≥дпов≥д≥, а загадати, в≥дпов≥дно те, що ви хот≥ли сказати в запитанн≥.

’орош≥ запитанн¤ дл¤ "ўо? ƒе?  оли?" повинн≥ нести ≥нтелектуальний i моральний розвиток дл¤ вс≥х, хто бере участь в його написанн≥ i в процес≥ знаходженн¤ в≥дпов≥дей

II. 3 методичноњ скарбнички.

ƒана тема зан¤тт¤ Ї одн≥Їю з найважлив≥ших тем даноњ програми, адже основою вс≥Їњ гри (¤к розваги i ¤к можливост≥ розвитку учн¤) Ї запитанн¤. ”чень розвиваЇтьс¤, шукаючи в≥дпов≥дь п≥д час гри i також коли сам будуЇ запитанн¤ дл¤ ≥нших. “ому такий напр¤мок розвитку учн¤ не зак≥нчуЇтьс¤ лише одним ось цим зан¤тт¤м; до нього звертаютьс¤ пост≥йно, практично на кожному зан¤тт≥.

ƒане зан¤тт¤ можна почати з розгадуванн¤ запитань, ¤к≥ склали на домашнЇ завданн¤ учн≥. Ѕажано вибрати найкращ≥, а також п≥д час теоретичноњ частини спробувати виправити помилки в ≥нших.

“еоретичний матер≥ал найкраще почати з цитуванн¤ двох запитань, ¤к≥ наочно показують ¤ким повинно i ¤ким не повинно бути запитанн¤ в гpi "ўо? ƒе?  оли?". Ќаприклад такими:

а) Ќазв≥ть останнього в XIX ст. президента ‘ранц≥њ ?. (Ћубе);

б) який л≥тературний герой, не дивл¤чись на два ¤вних ф≥зичних недол≥ки, об≥ймав дв≥ посади - командну i адм≥н≥стративну? (ћийдодир). як бачите р≥зниц¤ в присутност≥ позитивних емоц≥й, коли немаЇ в≥дпов≥д≥ команди в другому випадку на дек≥лька пор¤дк≥в б≥льша.

¬ ≥гров≥й частин≥ зан¤тт¤ можна провести гру, ¤ку придумали в клуб≥ "—амсон" з ¬еликих лук - "Ќадуваловка".

÷¤ гра Ї ≥деальним тренуванн¤м не т≥льки ≥нтуњц≥њ гравц≥в, але i дл¤ про¤вленн¤ фантаз≥њ, вм≥нн¤ лакон≥чно i точно подати ≥нформац≥ю, i при тому обдурити ≥нших. I найголовшше - гра дозвол¤Ї непом≥тно i з задоволенн¤м поповнити св≥й лексикон.

ѕ–ј¬»Ћј √–»:

¬ гpi беруть участь 4-8 гравц≥в чи команд. ¬едучий диктуЇ учасникам список з дек≥лькох сл≥в (5-10). ÷≥ слова повинн≥ бути наст≥льки заковирист≥ i маловживан≥, щоб бути впевненим, що гравц≥ њx не знають. ƒал≥ учасникам даЇтьс¤ час на обдумуванн¤, за ¤кий кожен з них повинен таЇмно в≥д суперник≥в написати ≥ здати ведучому св≥й вар≥ант тлумаченн¤ сл≥в. ќсновна умова: тлумаченн¤ повинн≥ бути такими, щоб своЇю "правильн≥стю" ввести в оману суперник≥в.

ѕ≥сл¤ збору вcix записок ведучий додаЇ до них ще одну - з правильною в≥дпов≥ддю. ƒал≥ в≥н читаЇ слово i вс≥ тлумаченн¤ до нього, в тому числ≥ i правильне (пор¤док зачитуванн¤ в≥дпов≥дей-тлумачень пост≥йно зм≥нюЇтьс¤). √равц≥ по черз≥ (визначеним жеребом) називають правильний на њх погл¤д вар≥ант (при цьому свою верс≥ю вибирати заборонено). ѕ≥сл¤ цього ведучий говорить правильну верс≥ю i визначаЇ, хто кого "надув". I так з ≥ншими словами. √равець отримуЇ два бали за виб≥р правильного вар≥анту i один бал за кожного суперника, ¤кий "клюнув" на його тлумаченн¤. ѕереможець визначаЇтьс¤ сумою бал≥в по вс≥х словах. ѕо зак≥нченн≥ гри можна присудити два почесних званн¤: тому, хто "надував" част≥ше вс≥х -званн¤ "Ќасос", а найдов≥рлив≥шому - званн¤ "Ѕалон".

ѕриклад гри: ѕопробуйте визначити, ¤кий вар≥ант правильний серед визначень:

1) Ѕагдадка - це: а) легка прозора тканина; б) карточний пас'¤нс; в) тонка перегородка з дерев'¤них планок; г) л≥тн¤ добудова в Ѕолгар≥њ.

2) √рюер - це: а) кар'Їрний ескаватор; б) малий ¤к≥р на фрегат≥; в) один з сорт≥в швейцарського сиру; г) невелике в≥трильне судно з пр¤мокутними в≥трилами.

3) ƒебай - це: а) несистемна одиниц¤ дипольного моменту молекул; б) назва двозубих вил на ƒону; в) вид бойового мистецтва; г) пом≥щик в —ередн≥й јз≥њ.

4)  алтук - це: а) вод¤ний гopix; б) по¤с розшитий б≥сером; в) вид мал¤рського пензл¤; г) м≥лкий морський залив.

5) ‘ребел≥чка - це: а) вес≥льний по¤с; б) шнурок дл¤ зат¤гуванн¤ корсету; в) нац≥ональний головний y6ip; г) вихователька д≥тей дошк≥льного в≥ку.

¬≥дпов≥д≥: 1) в; 2) в; 3) а;4) г; 5) г.

“ема: јлгоритм пошуку в≥дпов≥д≥.

ћета: ознайомити учн≥в з алгоритмом роботи гравц≥в п≥д час обдумуванн¤ в≥дпов≥д≥. –озкрити прийоми шифруванн¤ ≥нформац≥њ, ¤к≥ найчаст≥ше зустр≥чаютьс¤. —формувати вм≥нн¤ будувати лог≥чний ланцюжок i знаходити ключов≥ слова в запитанн≥. –озвивати вм≥нн¤ мислити нестандартно.

1.“еоретичний матер≥ал.

”сп≥х командного пошуку правильноњ в≥дпов≥д≥ залежить в≥д таких основних складових:

а) загального психолог≥чного настрою гравц≥в;

б) волод≥нн¤ специф≥чними навичками.

ѕро них i поговоримо.

ќсь де¤к≥ загальн≥ психолог≥чн≥ правила, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ продуктивного пошуку р≥шенн¤. ÷≥ правила сформулював в≥домий психолог, а в минулому не менш в≥домий знавець ¬. «арецький.

1. ўоб розв'¤зати задачу, потр≥бно хот≥ти њњ розв'¤зати.

2. ўоб розв'¤зати задачу, потр≥бно в≥рити, що њњ р≥шенн¤ можливе.

3. ўоб розв'¤зати задачу, потр≥бно њњ розв'¤зувати.

4. ўоб розв'¤зати задачу, потр≥бно зрозум≥ти, що заважаЇ њњ вир≥шенню.

5. ўоб розв'¤зати задачу, потр≥бно в тому, що заважаЇ, знайти шл¤х розв'¤занн¤.

«вичайно, виконанн¤ цих правил не гарантуЇ само по co6i дос¤гненн¤ позитивного результату. јле њx невиконанн¤ гарантуЇ негативний результат.  р≥м того, анал≥зуючи на њx основ≥ св≥й власний досв≥д, ви зможете визначитись з сильними i слабкими сторонами вашоњ iгpoвоњ натури, i зрозум≥ти, ¤ка позиц≥¤ в команд≥ дл¤ вас оптимальна. ј визначившись з цим, легко визначитись з вибором команди.

ƒе¤к≥ специф≥чн≥ (профес≥йн≥) навички, тобто прийоми i правила обговоренн¤, просто очевидно дл¤ будь-кого ≥з здоровим глуздом. јле втратити п≥д час азарту гри здоровий глузд дуже просто. ј перемагаЇ завжди той, хто збер≥гаЇ тверезу голову до к≥нц¤. ќтож:

ѕо-перше: запитанн¤ потр≥бно уважно вислухати в≥д початку до к≥нц¤. ƒосить часто гравц≥, почувши в≥дому ≥нформац≥ю, починають бурхливо реагувати i пропускають ц≥ле запитанн¤;

ѕо-друге: запитанн¤ потр≥бно вислуховувати i тому, що в≥дпов≥дь повинна в≥дпов≥дати запитанню. —к≥льки раз команди прогор≥ли на тому, що не вникнувши в суть, в≥дпов≥дали не на те запитанн¤! «ам≥сть " оли?"-"ƒе?", зам≥сть "якщо"-"ўо робив" i т.д. якщо з цим виникають проблеми, то в команд≥ повинна бути людина, ¤ка за будь-¤ких умов запише саме запитанн¤ i буде нагадувати його при необх≥дност≥ вс≥м.

ѕо-третЇ: запитанн¤ потр≥бно вислухати i тому, що в ньому можуть бути де¤к≥ п≥дказки, або ¤к говор¤ть "ключов≥ слова" - ниточка, пот¤гнувши за ¤ку, розпутуЇш весь клубочок. кр≥м того можна пропустити i "м≥тку", факт, дату, або ще щось, ¤ке зразу в≥докремить масу неправильних вар≥ант≥в в≥д правильного.

“ому не починайте обговорювати п≥д час звучанн¤ запитанн¤, а дослухайте до к≥нц¤.

„и потр≥бно записувати запитанн¤? ÷е справа виключно ≥ндив≥дуальна. ѕроте хоча б одна людина в команд≥ повинна бути, щоб заф≥ксувати дати, пр≥звища, назви та ≥нше. „асто зустр≥чаютьс¤ запитанн¤ i так≥, ¤к≥ просто потребують запису, в ¤кому не побачивши дан≥ на пaпepi, просто не зрозум≥ш в чому справа. ƒобре, ¤кщо з ц≥ею функщЇю справл¤етьс¤ одна людина.

 оли даних Ї дуже багато, то використовуЇтьс¤ прийом "включенн¤ по черз≥". Ќаприклад коли потр≥бно записати дек≥лька р¤дк≥в в≥рша, то перший р¤док записуЇ перший гравець, другий - другий, що сидить за годинниковою стр≥лкою i т. д. ƒл¤ цього потр≥бна лише м≥н≥мальна з≥бран≥сть, ¤ка виробл¤Їтьс¤ i в≥дпрацьовуЇтьс¤ на тренуванн¤х.

ўо робити дал≥ коли запитанн¤ почуте i записане? «вичайно ч≥ткого алгоритму розв'¤зку будь-¤кого запитанн¤ немаЇ, ≥накше гра втратила б св≥й ≥нтерес i зм≥ст. јле знову ж таки де¤к≥ напрацьован≥ прийоми Ї.

ѕо-перше: потр≥бно визначитись, ¤кщо можливо, з часом i м≥сцем д≥њ в запитаншн≥ - це одразу звузить круг пошуку.

ѕо-друге: зрозум≥ти, ¤к≥ acoц≥ац≥њ викликаЇ запитанн¤, - це часто Ї корисн≥ше, н≥ж пр¤м≥ знанн¤.

ѕо-третЇ швидко i ч≥тко викласти все, що команда знаЇ по задан≥й тем≥.

ѕо-четверте: проанал≥зуйте сам текст запитанн¤ знаходженн¤ ключових сл≥в i особливостей подач≥ ≥нформац≥њ,- ¤кщо будь-¤кого слова або словосполученн¤ ¤вно "колить око" (¤вно, сильно акцентоване, вибиваетьс¤ випадае з загального р¤ду, здаЇтьс¤ непотр≥бним), то там i шукайте ключ до в≥дпов≥д≥!.

«ор≥Їнтувавшись, таким способом, починайте вигадувати верс≥њ, "вит¤гувати на ст≥л" все, що у вас Ї, нав≥тъ абсолютно абсурдн≥ ≥дењ - вони неспод≥вано можуть викликати "правильн≥" асоц≥ац≥њ у товариш≥в по команд≥.

„им б≥льше верс≥й ви висунете i проанал≥зуете, тим б≥льше у вас Ї шанciв дати правильну в≥дпов≥дь. ѕри цьому дуже важливо, щоб кожний слухав кожного (¤краз це потр≥бно в≥дпрацьовувати на тренуванн¤х).

„им б≥льше будете грати, тим б≥льше запитань ви розв'¤жете, практично "чистими руками". ’оч прийом≥в складанн¤ запитанн¤ Ї багато, але вони повторюютьс¤ i Ї дуже добре в≥дпрацьованими. “а ¤кщо хорошого гравц¤ запитають "¬ ¤кому роц≥ комета √але¤ останн≥й раз виходила на орб≥ту ѕлутона ?", в≥н, н≥ на секунду не задумуючись, в≥дпов≥сть "Hi в ¤кому", бо знаЇ, що конкретна дата у в≥дпов≥д≥ може бути лише в тому випадку, ¤кщо вона - ц¤ дата - Ї широков≥дома.

ѕотр≥бно використовувати будь-¤ку можливють, щоб потренуватись i перев≥рити своњ сили i не бо¤тись програти, а завжди п≥сл¤ гри (i т≥льки п≥сл¤ нењ) анал≥зувати свою гру.

2. 3 методичноњ скарбнички.

ќсновна психолог≥¤ i моральна рад≥сть в≥д гри з≥брана в тому момент≥, в тому пром≥жку часу, в ¤кому команда обдумуЇ, вибираЇ, перебираючи вс≥ вар≥анти, правильну в≥дпов≥дь. I дуже важливо, ¤к проходить цей час в≥д запитанн¤ до в≥дпов≥д≥. “ому важлив≥сть ц≥Їњ теми очевидна.  орисн≥ навички виробл¤ютьс¤ в процеci пост≥йних тренувань i анал≥з≥в гри. «в≥дси левову частину часу, що в≥дводитьс¤ на зан¤тт¤, потр≥бно в≥двести на гру.

Ќа початку подати коротко теоретичн≥ в≥домост≥. ѕ≥сл¤ цього потр≥бно на дек≥лькох прикладах показати шл¤х знаходженн¤ в≥дпов≥д≥.

«апитанн¤ 1. ¬≥домий англ≥йський ф≥зик i х≥м≥к заклав основи свого великого в≥дкритт¤ в дитинств≥, коли побачив, що Ї мало толку посилати його в л≥с по достиглу ¤году суницю. Ќазв≥ть його пр≥звище.

’≥д думок:

ѕри уважному анал≥з≥ запитанн¤ зразу кидаЇтьс¤ в оч≥, що мова ≥де не просто про суниц≥, а достигл≥ суниц≥. јле повинно бути дивним це. Ќав≥що це п≥дкреслювати адже i так зрозум≥ло, що ¤годи збирають лише достиглими. „и не Ї це ключове слово? „и не криЇтьс¤ тут розгадака? “епер м≥ркуЇмо дал≥: чи можливо, що згаданий вчений не м≥г в≥др≥знити достиглу суницю в≥д недостиглоњ. јле в≥н тод≥ не м≥г в≥др≥знити зелений кол≥р в≥д червоного. ј це ¤вище носить назву дальтон≥зм. “од≥ це i Ї вчений, що в≥дкрив це. ƒальтон.

«апитанн¤ 2. ÷≥ три з≥рки телеекрану в≥дом≥ вс≥м. Ўатена звати ‘≥л≥п, блондина - —тепан. ј ¤к називають лисого.

’≥д думок:

3≥рки телеекрану i повинн≥ бути в≥дом≥ вс≥м. ўо за ‘≥л≥п? Ќа думку спадаЇ т≥льки  ≥ркоров, але повинно њx бути троЇ. ’то ж тод≥ св≥тлий —тепан? ¬ чому ж тут проблема? ƒивимос¤ ще раз: н≥¤коњ ≥нформац≥њ, кр≥м ≥мен, цих з≥рок нам не сказали. ѕопробуЇмо " покрутити " ≥мена≥ Ќаприклад в зменшенн≥й форм≥: ‘≥л≥п - ‘≥л¤, —тепан - —тепанчик, —тепашка. I все стаЇ зрозум≥лим. “рет≥й - це ’рюша, мова йде про ведучих в програм≥ "ƒоброњ'

ноч≥ мал¤та".

«апитанн¤ 3.ќдного разу ƒжерому  . ƒжерому приснивс¤ сон. —нилось йому, що в≥н прийшов у театр, а в гардероб≥ в нього вимагали здати те, що найб≥льше всього заважаЇ ≥ншим в театр≥. ўо ж саме?

’≥д думок:

«розум≥ло, що заставл¤ли здавати те, що не т≥льки не прийде в голову, але i буде, м'¤ко кажучи абсурдним. ўо не заважаЇ ≥ншим в≥дв≥дувачам театру найб≥льше. ћоже голова? Ќе погано, але заважаЇ вона т≥льки одному, двом, а мова йде про багатьох. Ќе будемо "зациклюватись" на самому перегл¤д≥, адже ще Ї хвилини перед виставою, шуканн¤ свого м≥сц¤, антракт. ј предмет, що його треба здати; ¤вно з того р¤ду, що ≥ голова. якщо не вона, то що ж. ћоже ноги?

ƒл¤ закр≥пленн¤ цього матер≥алу можна використати гру "Ўароњди".

«м≥ст гри пол¤гаЇ в тому що, в великому слов≥ можна знайти два-три менших слова . ѓх зашифровано i потр≥бно в≥дгадати вс≥ слова i слово в ц≥лому.

Ќаприклад слово " аракуль" можна розбити на слова - кара i куль. «апитанн¤ буде звучати так: помста великого м≥шка або шк≥ра малоњ в≥вц≥.

ќсь ще дек≥лька запитань дл¤ ц≥Їњ гри.

—поруда дл¤ ремонту суден у вигл¤д≥ бублика або учитель грецькою мовою? ( доктор.)

2.  олишн¤ кава з бубликом або машина дл¤ перем≥щенн¤ грунту? (екскаватор.)

3. японська гра египецького бога або нер≥вн≥сть рельЇфу? ( гора.)

4. “анкова гусениц¤ бубликом або механ≥зм? ( трактор.)

5. “анцювальний веч≥р на бочц≥ або терраса ? ( балкон.)

6. ¬каз≥вка на м≥сце знаходженн¤ папуги або ж≥ноче ≥м'¤ ? ( “амара.)

7. "¬еликий Ѕрюс" не заперечуЇ або ж≥ноче ≥м'¤? ( Ћ≥за.)

8. ѕро великий сп≥вочий колектив або чолов≥че ≥м'¤ ? ( ѕрохор.)

9. —мерть гогол≥вського геро¤ - чудовища або чолов≥че ≥м'¤ ? (ћатв≥й.)

10. «года з одн≥Їю м≥жнародною спортивною орган≥зац≥Їю або помешканн¤ ? ( замок.)

11. «дивуванн¤ перед танковою гусеницею або найманий роб≥тник? (батрак.)

12. ќбов'¤зково система —екам або держава? ( Ќепал.) i т. д.

ѕод≥бних сл≥в можна знайти безл≥ч.

“ема: –озпод≥л командних ролей.

ћета: ознайомити учн≥в з можливими рол¤ми в команд≥, розпов≥сти про мету створенн¤ команди, функц≥њ кап≥тана, генератора ≥дей, критика.

1 .“еоретичн≥ в≥домост≥

"ўо? ƒе?  оли?" i "Ѕрейн-ринг" - командн≥ ≥гри. I перше, що потр≥бно зробити, приступаючи до створенн¤ своЇњ команди, - зрозум≥ти, нав≥що ми њњ створюЇмо. «давалось би, питанн¤ це непотр≥бне i тут все зрозум≥ло: дл¤ того, щоб отримувати задоволенн¤ в≥д гри i перемагати поб≥льше. јле на практиц≥ ви¤вл¤Їтьс¤, що ц≥ два процеси часто не сп≥впадають. 3 приЇмними дл¤ вас людьми ви можете раз за разом програвати, а з тими, кого бачити не хочете, отримувати найб≥льш≥ перемоги. “ому потр≥бно одразу визначитись, що дл¤ вас важлив≥ше - спортивний результат чи рад≥сть в≥д сп≥лкуванн¤.

ћоже скластис¤ думка, що команду потр≥бно комплектувати за принципом "доповненн¤ знань".

“обто, коли ¤ добре знаю математику, а м≥й товариш б≥олог≥ю, то нам потр≥бно шукати ≥сторика, ф≥лолога, мистецтвознавц¤ i, поЇднавши вс≥ знанн¤, у нас буде сильна команда. Hi, i ще раз н≥.

ѕростим складанн¤м знань ви н≥чого не доб'Їтесь. ¬ "ўо? ƒе?  оли?" потр≥бна не сума знань, а взаЇмод≥¤ м≥ж гравц¤ми i примноженн¤ њх зусиль. “ому потр≥бно по-≥ншому розпод≥л¤ти рол≥ в команд≥.

ќсь дек≥лька п≥дход≥в, ≥дей побудови команди. ѕ≥дх≥д перший - його називають "≥дейним" - i вид≥л¤ють три основн≥ рол≥: генератор ≥дей, критик ≥дей i синтезатор ≥дей.

. √енератор ≥дей, a iњx в команд≥ може бути дек≥лька, повинен швидко придумати i висловити ¤комога б≥льше ≥дей, говорити про все, що в задан≥й ситуац≥њ приходить в голову. Ќав≥ть ¤вн≥ дурниц≥. ¬они теж корисн≥.  ритик ≥дей все ставить п≥д сумн≥в i пробуЇ довести свою правоту. —интезатор ≥дей вислуховуЇ вс≥ "за" i "проти", зважуЇ кожну верс≥ю, п≥дключаЇ ≥нту≥ц≥ю i приймаЇ р≥шенн¤. ƒов≥ра команди до такоњ людини повинна бути величезна, в≥н не може бо¤тись помилитис¤. “ому цю роль частенько виконуЇ кап≥тан.

ƒругий п≥дх≥д - психолог≥чний. Ѕеручи до уваги психолог≥ю сп≥дкуванн¤, командн≥ рол≥ д≥л¤ть за психолог≥чними функц≥¤ми. ќсь основн≥ з них, хоча р≥зн≥ команди вид≥л¤ють р≥зн≥ рол≥.

 ап≥тан - головна функц≥¤ - цементувати команду, сл≥дувати за настро¤ми, брати в≥дпов≥дальн≥сть на себе. .

≈рудит - ц¤ функц≥¤ потр≥бна, щоб команда в≥дчувала, що за столом Ї ц≥ла криниц¤ знань, ¤ка допоможе, i це додаЇ впевненост≥.

¬есельчак - його основне завданн¤ п≥дтримувати настр≥й команди, зн≥мати вогнище напруги i, ¤к показуЇ практика, саме несерйозна людина Ї найпродуктивн≥ша в команд≥.

ћовчун - також вносить свою долю в створенн¤ благотворного психолог≥чного кл≥мату в команд≥. ¬≥н пом≥тний в ситуац≥њ, коли вс≥ починають впадати в пан≥ку.

ѕрекрасна дама - дл¤ того, щоб надихати мужчин на подвиги.

“рет≥й п≥дх≥д - функц≥ональний, зг≥дно ¤кого в команд≥ повинн≥ бути: диспетчер, том пр¤мого доступу, лог≥к, ≥туњт, i тверда голова. ≤ншими словами гравц≥ в команд≥ виконують певн≥ комплекси (i iгровi, i психолог≥чн≥, i ≥нтелектуальн≥) функц≥њ.

ƒиспетчер - це теж саме, що i синтезатор ≥дей. B≥н в≥дпов≥дальний за виб≥р верс≥њ i керуЇ обговоренн¤м. ѕо своњх психолог≥чних функц≥¤х в≥н мовчун, хоча i найчаст≥ше кап≥тан.

“ом пр¤мого доступу (“ѕƒ) - приблизно теж саме що i ерудит i його знанн¤ повинн≥ працювати.

Ћог≥к - повинен прагнути зрозум≥ти лог≥ку запитанн¤, його зм≥ст i ≥дею, в≥дс≥¤ти все зайве i врахувати це у в≥дпов≥д≥.

≥нтуњт - його функц≥¤ зрозум≥ла з назви. ¬≥н працюЇ в випадках, коли здаютьс¤ i лог≥ка, i знанн¤. ¬≥н повинен серед дек≥лькох верс≥й в≥дшукати правильну i так≥й людин≥ дорога в кап≥тани.

I на к≥нець тверда голова - найчаст≥ше це кап≥тан. …ого функц≥¤ под≥бна до тих, ¤к≥ виконуЇ кап≥тан психолог≥чний - гасить нервозн≥сть в команд≥, настроюЇ команду.

ѕо такому принципу побудована в≥дома вс≥м одеська команда. ѕропагандист саме цього п≥дходу побудови команди –оман ћорозовський вважаЇ, що оптимально мати в команд≥ два “ѕƒ i по одному вс≥х ≥нших, хоча i сам при цьому п≥дкреслюЇ, що в њx команд≥ чистих виконавц≥в таких функц≥й не було.

÷е зайвий раз п≥дкреслюЇ, ту думку, що будь-¤ка класиф≥кац≥¤, дуже i дуже умовна.

√ра ц≥кава тим, що ти забуваЇш в н≥й хто ти Ї за функц≥¤ми лог≥к чи мовчун, чи ще хтось. ≤нша справа що до початку гри, при створенн≥ команди ц≥ рекомендац≥њ можна i врахувати. Ќе завадить.

2. ћетодичн≥ вказ≥вки.

ƒане зан¤тт¤ Ї першим оф≥ц≥йним зан¤тт¤м, на ¤ких починаЇ формуватись i формуЇтьс¤ команда. ÷ей процес звичайно проходить довгий час i не безбол≥сно, але "ўо? ƒе?  оли?" i "Ѕрейн-ринг" - ≥гри командн≥ i кожному гравцев≥ це потр≥бно пам'¤тати. Ќа вс≥х попередн≥х зан¤тт¤х кер≥вник клубу повинен спостер≥гати за учн¤ми i њx симпат≥¤ми, стосунками один до одного, пробувати р≥зн≥ вар≥анти команд, щоб учн≥ в≥дчули Їдн≥сть в команд≥.

ћожна, ¤кщо дозвол¤Ї час, провести психолог≥чне тестуванн¤ на cyмicнicть i комун≥кабельн≥сть учн≥в, њx темперамент. ≤грову частину зан¤тт¤ можна присв¤тити гpi "–еал≥њ", ¤ка дуже добре навчаЇ взаЇморозум≥нню i навчаЇ будувати лог≥чн≥ ланцюжки знаходженн¤ в≥дповд≥.

—уть гри "–еал≥њ" пол¤гаЇ в тому, що ≥нформац≥¤ про ¤кий-небудь загаданий предмет (¤вище або факт) пов≥домл¤Їтьс¤ не в≥дразу, а поступово, порц≥¤ми. ѕ≥сл¤ кожноњ наступноњ порц≥њ гравц≥ мають 10 (20, 30) секунд на обдумуванн¤ i можлив≥сть дати в≥дпов≥дь в письмов≥й форм≥. јле порц≥й 5, а можлив≥сть в≥дпов≥сти лише одна. I ¤кщо в≥дпов≥дь неправильна, то команда в цьому раунд≥ не отримуЇ бал≥в. „им б≥льше порц≥й заслухано, тим менша к≥льк≥сть бал≥в даЇтьс¤ за правильну в≥дпов≥дь.

√ра повинна вносити ≥нтригу, тому запитанн¤ в "–еал≥¤х" потр≥бно складати так, щоб з першого i другого пов≥домленого факту в≥дпов≥дь була можлива але дуже ризикована. ƒл¤ цього пов≥домл¤Їтьс¤ про задуману р≥ч щось таке, що можуть знати лише одиниц≥. јбо те, що може завадити знайти правильну в≥дпов≥дь серед дек≥лькох. ѕот≥м ≥нформац≥¤ поступово спрощуЇтьс¤. ќстанн¤ ≥нформац≥¤ повинна бути в≥дома вс≥м. ÷е приводить до того, що до в≥дпов≥д≥ додумуютьс¤ вс≥, але дехто ран≥ше за ≥нших.

√ру можна робити тематичною (наприклад про л≥тературних гepoњв, вчених, ≥сторичн≥ под≥њ i т.д.).

ћожна робити на початку гри п≥дказку у вигл¤д≥: "«араз буде загадано неживий предмет" або "«араз мова буде йти про л≥тературного геро¤".

ќсь "–еал≥њ" на тему "√ероњ казок i дит¤чих опов≥дань".

–еал≥¤ I.

1. ¬ одному художньому твоpi в≥н отримуЇ травму на риболовл≥.

ќписуЇтьс¤, ¤к заради здобутт¤ њж≥ в≥н бере уроки вокалу.

Ќав≥ть дитин≥ одразу видно, що в≥н маЇ дуже велик≥ оч≥, вуха i рот.

–ос≥йський художник ув≥ков≥чнив його, ¤к транспортний зас≥б високопоставленоњ особи.

як його не годуй, в≥н все одно в л≥с дивитьс¤.

(¬овк).

–еал≥¤ II.

1. ¬≥н - в≥домий спец≥ал≥ст в своњй област≥, в≥домий ¤к у нас, так i за кордоном.

2. ¬≥н вдало проводить протезуванн¤ i трансплантац≥ю орган≥в.

3. ¬ склад≥ робочоњ групи вињзджаЇ в закордонне в≥др¤дженн¤, де був захоплений групою терорист≥в.

4. ¬≥н зум≥в перевиховати цих терорист≥в.

¬≥н може вил≥кувати так≥ р≥зноман≥тн≥ захворюванн¤, ¤к анг≥на, скарлатина, дифтерит, аппендицит, мал¤р≥¤ i бронх≥т.

(ƒоктор јйболить).

–еал≥¤ Ў.

1. …ого кол≥р сп≥впадаЇ з кольором його супостат≥в i вбивць.

2. Ќам пов≥домили про його рештки двох вид≥в, загальним числом ш≥сть.

3. …ого дол¤ - тема в≥домого циклу парод≥й.

4. …ого господин¤ стара i не маЇ можливост≥ його захистити.

¬≥н загинув тому, що не вчасно захот≥в погул¤ти в л≥с≥.

(— ≥ренький козлик.)

–еал≥¤ IV

1. ѕро них в≥домо, що двоЇ од¤гнен≥ в од¤г р≥зних кольор≥в, а трет≥й в головному убор≥.

2. ѓx родич≥ одного разу вр¤тували одну европейську столицю.

3. ќдного разу њx використовував житель ƒан≥њ, ¤к транспортний зас≥б.

4. ¬они любл¤ть чистоту, тому вмиваютьс¤ в штучному водоймищ≥.

«а ними дуже сумуЇ њхн¤ господин¤ - бабус¤.

(гуси).

–еал≥¤ V.

1. Ќа думку в≥йськового льотчика Ћьва ¬¤тк≥на, в≥н Ї типовим л≥гературним героЇм епохи науково-техн≥чного прогресу.

2. ¬ одному анекдот≥ одного разу не менш в≥домий персонаж переплутав його з бджолою.

3. ƒл¤ нього краще на день народженн¤ мати не один торт i с≥м св≥чок, а навпаки - с≥м торт≥в i одну св≥чку.

4. ¬≥н - мужчина в розкв≥т≥ сил.

5. ¬≥н Ї товаришем малюка.

( арлсон).

–еал≥¤ VI.

1. ™ твердженн¤, що в нього людськ≥ оч≥, ступн≥ i пальц≥.

2. ќсобливост≥ повед≥нки ц≥Їњ тварини також людськ≥. ¬она вм≥Ї ходити на двох ногах, вмиваЇтьс¤, годуЇ грудьми, н¤ньчить i любить своњх д≥тей.

3. ¬она, тварина, нав≥тъ поститьс¤ весь р≥здв¤ний п≥ст.

4. –одич тварини був в≥домий всьому св≥тов≥ вл≥тку 1980 року.

„асто наступае люд¤м на вухо.

(¬едм≥дь).

–еал≥¤ VI≤.

1. ÷е вс≥м в≥дом≥ три з≥рки телеекрану, ¤к≥ ведуть одну з телепередач.

2. ќдин з них шатен, ≥нший - блондин, а трет≥й - лисий.

3. Ќезважаючи на рейтинг телепередач≥, вона виходить лише ввечер≥.

4. ќдин з них любить добре попоњсти, другий займаЇтьс¤ дельтапланеризмом, а трет≥й - дуже хороший i в≥рний друг.

5. ÷i з≥рки - улюбленц≥ мал¤т на канал≥ "√–“".

(‘≥л¤, —тепашка, ’рюша)

“ема: Ќетрадиц≥йн≥ ≥нтелектуальн≥ ≥гри.

ћета: ознайомити учн≥в з р≥зноман≥тт¤м ≥нтелектуальних ≥гор, показати ефективн≥сть њх, ¤к вид розминки, вид в≥дпочинку на шк≥льних вечорах.

“еоретичн≥ матер≥али.

¬ клубах "ўо? ƒе?  оли?" придумана ≥ використовуЇтьс¤ велика к≥льк≥сть ≥грових форм ≥нтелектуальних конкурс≥в ≥ ≥гор.¬они використовуютьс¤ на тренуванн¤х, на р≥зноман≥тних клубних м≥роприЇмствах. “≥,хто працюЇ з п≥дростаючим покол≥нн¤м, т≥ хто орган≥зовуЇ ≥ проводить р≥зн≥ м≥роприЇмства, т≥, хто просто хоче ур≥зноман≥тнити своЇ дозв≥лл¤, можуть з усп≥хом њх використовувати ≥ знайдуть в них багато ц≥кавого дл¤ себе.

√оловна перевага нетрадиц≥йних ≥грових форм в тому, що вони - у в≥дпов≥дност≥ до аудитор≥њ ≥ до мети проведенн¤, мжуть бути наповнен≥ самим р≥зноман≥тним зм≥стом. –≥зноман≥тним по складност≥, по тематиц≥, по ступеню серйозност≥. ¬¬важаЇтьс¤, що одн≥Їю з головних в≥дм≥нностей людини в≥д тварини Ї почутт¤ гумору у людини. ј тому нав≥ть самий оф≥ц≥альний конкурс, нав≥ть з самою серйозною аудитор≥Їю обов"¤зково повинен бути "приправлений" хорошою порц≥Їю момент≥в, зв¤заних з використанн¤м саме цього почутт¤. ≤ м≥роприЇмство, ¤ке проводитьс¤ маЇ тод≥ б≥льше шанс≥в на усп≥х.

¬с≥ нетрадиц≥йн≥ ≥гри можна дл¤ зручност≥ под≥лити на три частини.

¬ першу вход¤ть ≥гри, ¤к≥ можна використовувати дл¤ великого залу.

¬ друг≥й - ≥гри, ¤к≥ використовують в основному на тренуванн¤х.

¬ трет≥й - це зовс≥м специф≥чн≥ конкурси, ¤к≥ вход¤ть зазвичай в один великий.

якщо ¬ам потр≥бно заповнити паузи в м≥роприЇмствах (≥ нав≥ть не зв¤заних з "ўо? ƒе?  оли?" ≥"Ѕреейн-рингом" ) або просто пограти з великою аудитор≥Їю кращих конкурс≥в, н≥ж описан≥ нище, ви не знайдете. ѕроте це не означаЇ, що запрапонован≥ ≥гри не придатн≥ дл¤ тренуванн¤ команди, або дл¤ проведенн¤ в≥льного часу в клас≥, груп≥, клуб≥ або с≥м"њ.

ƒо ц≥Їњ групи можна в≥днести ≥гри: "≈рудит-лото", "¬≥дмовс¤ або

подвой", "¬≥рю - не в≥рю ".

"¬≥рю - не в≥рю"

Ћегка весела гра не потребуЇ значних розумових зусиль, спри¤Ї здруженню команди, тренуЇ кап≥тана вибирати правильну верс≥ю. ƒоц≥льно застосовувати п≥д час розминки. Ќе вимагаЇ жодноњ п≥дготовки.

¬едучий читаЇ твердженн¤, на ¤ке гравц≥ ≥ндив≥дуально чи командою прот¤гом певного часового пром≥жку повинн≥ дати в≥дпов≥дь - правдиве чи неправдиве твердженн¤.

ѕриклад. 1. „и в≥рите ¬и, що перед ƒругою св≥товою в≥йною —–—– випускали протигази в тому числ≥ ≥ дл¤ собак, кор≥в, коней ≥ нав≥ть голуб≥в? (“ак)

2. „и в≥рите ¬и, що слово анекдот греки називають мати-героњн¤? (Ќ≥ так називають незам≥жню ж≥нку)

3. „и в≥рите ¬и, що вираз "‘≥ат-люкс" означаЇ престижний автомоб≥ль? (Ќ≥. ÷е молитва "«≥йде сонце" )

4. „и в≥рите ¬и, що слова "апат≥¤, ≥мпотенц≥¤" однаково перекладаютьс¤? (“ак. Ќеспроможн≥сть)

5. „и в≥рите ¬и, що сам≥ дорог≥ сорти шк≥ри-шевро, хром та лайку даЇ людин≥ коза? (“ак. ÷е шк≥ра одночасно ≥ тонка ≥ м≥цна)

6. „и в≥рите ¬и, що ‘р≥др≥х Ќ≥цше називав ж≥нку дев'¤тою помилкою √оспода? (Ќ≥ . ƒругою)

7. „и в≥рите ¬и, що вход¤чи до залу ресторану чолов≥к повинен даму пропустити вперед? (Ќ≥. ¬≥н повинен знайти столик ≥ запросити до нього даму)

8. „и може дама розливати по келишках конь¤к? (ћоже. якщо за столом одн≥ дами)

"≈ р у д и т - л о т о"

–озвиваЇ лог≥чне мисленн¤, розширюЇ кругоз≥р, тренуЇ пам'¤ть, можливе використанн¤ ¤к в команд≥ так й ≥ндив≥дуально, а також дл¤ визначенн¤ рейтингу гравц≥в.

¬едучий читаЇ запитанн¤ ≥ даЇ на виб≥р чотири вар≥анти в≥дпов≥д≥. √равц≥ вибирають правильний вар≥ант прот¤гом певного пром≥жку часу.

ѕриклад. 1. ћ≥сто у ѕолтавськ≥й област≥, знамените своЇю "згущеним молоком", називаЇтьс¤ : а)  оров'¤ки, б) Ѕуга¤ки, в)  обил¤ки, г) Ћошад¤ки.

2. ѕ≥фагор та його учн≥ л≥кували т≥ло г≥мнастикою, а душу: а) ф≥лософ≥Їю, б) музикою, в) сном, г) ж≥нками

3. ќдне з графств јнгл≥њ маЇ назву: а)  ент, б)  емел, в) „естерф≥льд, г) Ѕеломор-канал

Ќа територ≥њ тепер≥шньоњ Ѕ≥рми колись була крањна п≥д назвою: а) ѕ'ю,б) √ул¤ю,

в) —плю, г) ѓм-њм-њм

5. ¬ поем≥ ≤вана  отл¤ревського "≈нењда" герой ≈ней хот≥в би знати, хто дав йому: а) ћороза, б) ѕлюща, в) ћасола, г)  учму

” ‘ранц≥њ в л≥карн¤х на рани сипл¤ть: а) с≥ль, б) цукор, в) пташине молоко, г) сухий спирт

≤гри другоњ групи т¤жко використовувати в великому зал≥. ¬они Ї просто незам≥ним≥ на тренуванн¤х в клуб≥ ≥нтелектуальних ≥гор, ≥ на будь-¤ких зан¤тт¤х взагал≥ ( нав≥ть в клас≥, на уроц≥ з будь- ¤кого предмету).ѕро де¤к≥ так≥ ≥гри вже йшла мова в попередн≥х темах. —юди вход¤ть ≥гри: "–еал≥њ", "ћаскарад", "ѕортрет", "“ерм≥ни", "√ра в 21, або ≥нтелектуальна розминка".

"“ерм≥ни"

√ра нагадуЇ "≈рудит - лото", хоча дещо складн≥ша. ¬едучий подаЇ ¤кийсь терм≥н ≥ зачитуЇ п"¤ть вар≥ант≥в його визначень, гравц≥ повинн≥ вказати одне або дек≥лька правильних визначень. ўоб ускладнити завданн¤, ведучий може не вказувати к≥льк≥сть правильних вар≥ант≥в. √ра розвиваЇ лог≥чне мисленн¤, спри¤Ї засвоЇннюнауковоњ терм≥нолог≥њ.

ѕриклад.

1. ‘антом - а) персонаж з ф≥льму "‘антомас"

б) л≥так, що перебуваЇ на озброЇнн≥ ¬ѕ— ј нгл≥њ

в) привид, пл≥д у¤ви *

г) модель людини в натуральну величину, що служить наочним пос≥бником, наприклад в медичних учбових закладах *

д) псевдон≥м письменника я. авабати ("—н≥жна крањна", "“ис¤чекрилий журавель")

2. ƒислокац≥¤ - а) розм≥щенн¤ в≥йськ на таритор≥њ крањни*

б) порушенн¤ початкового зал¤ганн¤ пласт≥в г≥рських пор≥д *

в) богин¤-покровителька в≥вчарства в ƒревньому –им≥

г) зм≥щенн¤ к≥сток при перелом≥ *

д) пристр≥й, що допомагаЇ ви¤вл¤ти л≥таки противника

јльтернатива - а) молод≥жний рух в ѕольщ≥, що виступаЇ проти прийманн¤ наркотик≥в

б) необх≥дн≥сть вибору з двох або де¤ких можливостей, що виключають один-одного *

в) фестиваль альтернативноњ музки в —аратов≥

г) будь-¤ка з можливостей при вибор≥ *

д) теч≥¤ у французькому ≥мпрес≥он≥зм≥

јвгур: а) в ƒревньому –им≥ жрець, що гадав по польоту ≥ крику птах≥в*

б) Ћюдина, що робить вигл¤д н≥би посв¤чена в чуж≥ таЇмниц≥ *

в) назва роману –оджера ∆ел¤зни

г) вождь одного з племен вестгот≥в. ¬≥домий тим, що вбив вс≥х 10 своњх дружин, незнаючи ¤ка з них зрадила

д) чолов≥че ≥м¤ у Ќорвег≥њ

≈п≥таф≥¤: а) ≥м¤ католицькоњ св¤тоњ., спаленоњ у 763р. араме¤ми

б) римований (р≥дше провозий) напис на надгробку *

в) в≥рш на честь померлоњ особи *

г) зас≥б у л≥тератур≥, навмисне викривленн¤ д≥йсност≥

д) героњн¤ давньогрецькоњ м≥фолог≥њ, одна з дружин «евса

"ѕ о р т р е т"

ќдна з базових ≥гор при п≥дготовц≥ команди, збагачуЇ гравц≥в ≥нформац≥Їю, формуЇ образне мисленн¤, в≥дкриваЇ нов≥ горизонти баченн¤ питанн¤. ”сп≥х гри напр¤му залежить в≥д вм≥нн¤ сформувати визначенн¤.

¬едучий зачитуЇ характеристики ¤коњсь особи - пол≥тика (ƒжон  еннед≥), воЇначальника (Ќаполеон), персонажа мультф≥льму (ћ≥кк≥ ћаус), актор (ё.Ќ≥кул≥н), геро¤ л≥тературного твору (ќ.Ѕендер) та ≥н. ѕодааЇтьс¤ 5-7 характеристик його особистост≥ або еп≥зоди д≥¤льност≥ чи детал≥ б≥ограф≥њ ≥ т.д. ѕри чому сл≥д розпочинати з найб≥льш загальних та розпливчастих визначень, преход¤чи до б≥льш контректних. ѕеремагаЇ та команда чи гравець, котрий швидше в≥дгадаЇ портрет. ¬≥дпов≥дь можна подавати п≥сл¤ кожноњ зачитаноњ характеристики, доц≥льно обмежити л≥м≥т вар≥ант≥в двома верс≥¤ми, п≥сл¤ чого команда чи гравець вибуваЇ з гри. ¬веденн¤ л≥м≥ту дозвол¤Ї зберегти ≥нтригу (потр≥бно швидше в≥д суперник≥в дати в≥дпов≥дь, але к≥льк≥сть вар≥ант≥в обмежена). ѕри п≥дготовц≥ портрету потр≥бно звертати увагу на малов≥дом≥ сторони житт¤ або подавати њх п≥д неспод≥ваним кутом.

≤снуЇ велика к≥льк≥сть конкурс≥в, ¤к≥ на самост≥йну гру не пот¤гнуть, але з≥бран≥ разом вони дозвол¤ють орган≥зувати одну хорошу розвагу. ÷≥ конкурси формально н≥чим не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д звичайноњ в≥кторини (≥ в принцип≥ њх можна проводити ≥ ¤к в≥кторину окремо ).  оманди, ¤к≥ прињзжають на р≥зноман≥тн≥ фестивал≥ клуб≥в "ўо? ƒе?  оли?" з задоволенн¤м грають в так≥ конкурси.

Ќайб≥льш в≥домим Ї конкурс, ¤кий вперше пройшов в Ћатв≥њ в 1989р. п≥д назвою "ƒаугауп≥лс". ѕод≥бним до нього Ї гра в ƒн≥пропетровську п≥д назвою "—ерпантин- салон". ѕровод¤ть њх на фестивал¤х п≥сл¤ оф≥ц≥йних ≥гор, п≥д час веч≥рнього в≥дпочинку.  оманди повн≥стю перем≥шуютьс¤, адже головним Ї не результат а сп≥лкуванн¤ ≥ отримане задоволенн¤. «а час ≥снуванн¤ "ƒаугауп≥лсу" конкурс≥в, що вход¤ть в його склад було б≥л¤ трьох дес¤тк≥в. ќдн≥ забувались, на њх м≥сце продумувались ≥нш≥. јле Ї ≥ так≥, ¤к≥ м≥цно пижились.

÷е так≥ конкурси ¤к "ѕеревертн≥", "јнекдоти пишемо сам≥", " ƒжокер", "ѕо к≥гт¤х та хвосту", "—п≥льне слово".

"ѕеревертн≥".

Ћегка, весела гра, проходить у невимушен≥й атмосфер≥, формуЇ образне мисленн¤, зб≥льшуЇ словниковий запас, виробл¤Ї навички волод≥нн¤ словом, формуЇ культуру мовленн¤. ƒоц≥льно використовувати п≥д час розминки. Ќадзвичайно добре сприймаЇтьс¤ учн¤ми.

ѕодаЇтьс¤ зв'¤зане реченн¤ - народна приказка, р¤док з п≥сн≥, назва художнього твору, слова ¤кого зам≥нено антон≥мами (протилежн≥ за значенн¤м).

ѕриклад. 1. “ут над  рак≥вським базаром - там п≥д Ћьв≥вським замком.

ћить пустелею летить - час р≥кою пливе.

Ѕагато з л≥су сел¤н - один в пол≥ не воњн.

“а й в≥дпочивав ти з жебраками - ¤к служив ¤ в пана.

√ей, на болот≥ чорний граб - ой, у луз≥ червона калина.

"јнекдоти пишемо сам≥".

ћалов≥домий але "лог≥чний" анекдот обриваЇтьс¤ перед останн≥ми ключовими словами. √равц≥ повинн≥ дописати його.

1.ƒорожний знак. Ќа ньому напис:

"Ўкола! ѕроњжайте пов≥льно, не збийте дитини!"

ј внизу дит¤чим почерком допосано:Е (ѕочекай на вчител¤!)

2. ƒ≥алог друз≥в:

ƒе ти пров≥в в≥дпустку?

ƒва дн≥ в горах а решту Е. (в г≥пс≥ ).

3. ” “емз≥ з≥ткнулис два плавц≥:

—ер, перепрошую, вс≥ навколо в купальних костюмах, а ви в чорному костюм≥ й у капелюс≥Е

Ѕачите, сер, вс≥ ≥нш≥ купаютьс¤, а ¤ Е ( тону ).

4. ўоб стати програм≥стом, ж≥нка насамперед повинна перебороти генетично закладений в н≥й страх перед Е (мишами ).

5. ¬ естонському вар≥ант≥ гри "’то хоче стати м≥льйонером?" запровадили додаткову четверту п≥дказку: Е. (лист другу ).

6. ¬в≥члив≥сть вод≥¤ автобуса пол¤гаЇ в тому, щоб, зачин¤ючи двер≥ , не прищемити останнього пасажира, ¤кий намагаЇтьс¤ вв≥йти, а дозволити йому спок≥йно чекати Е ( наступного автобуса ).

7. - ” мене авто - "гнила вишн¤"Е

 ол≥р?

Ќ≥ Е. (стан ).

8. ”наш≥ дн≥, ¤кщо чолов≥к в≥дчин¤Ї двер≥ перед ж≥нкою, в≥н напевноЕЕ ( швейцар ).

9. ѕриходить "новий" до зубного л≥кар¤. ” кр≥сло с≥в, рота розз¤вив, а л≥кар аж остовп≥в: зуби у нього платинов≥ та д≥амантов≥, мостики - золот≥.

“о що вам, шановний, доп≥каЇ? ƒе болить, що л≥кувати будемо?

Ќ≥чого л≥кувати не будемо! Ѕудемо ставити Е. ( сигнал≥зац≥ю ).

10. ƒ≥вчинка корчить рожиц≥ бульдогу.

“ато: "Ќе дражни собоку!"

ƒ≥вчинка: " ј в≥н ЕЕ " ( перший почав ).

"ƒжокер".

” в≥домому вислов≥ ( приказц≥, р¤дку з п≥сн≥ ) ключове слово зам≥нюють на слово "джокер". «авданн¤ гравц≥в повернути все в початковий вид.

ѕриклад.

1. ƒжокера ноги годують. ( вовка ).

2. ƒжокери спасли –им. ( гуси ).

3. Ѕаба з воза - джокеру легше. ( кобил≥ ).

4. ѕ. ѕавленко: "∆итт¤ - не т≥ джокери, що пройшли, а т≥ що запам¤тались".

( дн≥ ).

5. - ƒжокер, ƒжокер, до роботи!

- ¬ мене порван≥ чоботи. ( √рицю )

"—п≥льне слово".

ўо може бути сп≥льного у неба ≥ шоу-б≥знесу. ј ось що - "з≥рки". ѕо такому принципу ≥ побудований даний конкурс: дають два слова, а знайти потр≥бно третЇ, ¤ке маЇ в≥дношенн¤ ≥до першого ≥ до другого.

"ѕо к≥гт¤х ≥ хвосту".

Ћ≥тературний тв≥р в≥дгадують по його першому ≥ останьому абзацу

(реченню ). ƒл¤ цьго потр≥бно лише вз¤ти в≥дом≥ твори ≥ конкурс готовий.

“ема: ќсновн≥ особливост≥ гри "Ѕрейн-ринг"

ћета: ¬изначити в≥дм≥нност≥ "Ѕрейн-рингу" в≥д "ўо? ƒе?  оли?"; вимоги до питань на цю гру; особливост≥ обговоренн¤ при гр≥; взаЇмод≥¤ команди на ц≥й гр≥.

“еоритичн≥ в≥домост≥

—аме слово "брейн-ринг" було придумано в ƒн≥пропетровському клуб≥ ≥нтелектуальноњ творчост≥ в к≥нц≥ 80-х рок≥в, ¤к один р≥зновид гри "ўо? ƒе?  оли?". ј народилась сама гра лише в 1990 роц≥, у ф≥нал≥ першого телефонного чемп≥онату ћ≥жнародноњ јсоц≥ац≥њ клуб≥в "ўо? ƒе?  оли?". ѕершим ведучим був сам ¬.я.¬орошилов. але вже наступну передачу в≥в вже јндр≥й  озлов, ¤кий ≥ уособлюЇ собою зараз цю гру. « року в р≥к, в≥д нового до нового циклу зм≥нювались, покращувались правила. "Ѕрейн-рингу", ¤к телев≥з≥йного шоу. ѕроте в цю гру стало ц≥каво грати ≥ на фестивал¤х, турн≥рах ерудит≥в. ≤ само-собою зрозум≥ло, що пор¤д з теле-"Ѕрейном" вир≥с ≥ спортивний р≥зновид "Ѕрейн-рингу".

¬ "Ѕрейн-ринг" ≥ в "ўо? ƒе?  оли?" грають одн≥ ≥ т≥ж люди. јле, при вс≥й сп≥льност≥ ц≥ ≥гри дуже в≥др≥зн¤ютьс¤ одна в≥д одноњ, а тому потребують р≥зних ум≥нь ≥ навичок.

ўо ж зм≥нюЇтьс¤ в пор≥вн¤нн≥ з навичками, ¤к≥ Ї в гравц¤ "ўо? ƒе?  оли?".перш н≥ж говорити про це, потр≥бно сказати, що сп≥льним залишаЇтьс¤ тут ≥ тут завданн¤ - потр≥бно в≥дпов≥дати правильно на запитанн¤.

јле щоб робити це швидше суперника, взаЇмод≥¤ в команд≥ повинна бути дещо зм≥нена.  ористуючись мовою шахмат, потр≥бно ≥ти на жертву ¤кост≥ ради виграшу темпу.

ѕо технолог≥њ обговоренн¤:

ѕо-перше, потр≥бно все робити максимально швидко, без скурпульозноњ пров≥рки верс≥њ ≥ тим б≥льше без розширеноњ аргументац≥њ;

ѕо-друге, обговоренн¤ починаЇтьс¤ по ходу звучанн¤ питанн¤, що неможливе в "ўо? ƒе?  оли?" (при цьому потр≥бно не прослухати саме запитанн¤);

ѕо-третЇ, та верс≥¤ ¤ка видаЇтьс¤ б≥льш-менш правильною, вибираЇтьс¤ командою за правильну ≥ припин¤Ї пошук;

ѕо-четверте, р≥зко зб≥льшуЇтьс¤ в≥дпов≥дальн≥стьтого гравц¤, ¤кий даЇ верс≥ю - пров≥р¤ти њњ н≥хто не буде, немаЇ коли.

ѕо командн≥й взаЇмод≥њ:

ѕо-перше, необх≥дно мати умовний сигнал: "я знаю" (б≥льш≥сть команд використовують жест опробований шест≥ркою Ѕл≥нова - п≥дн¤тий вверх великий палець руки);

ѕо-друге, правила "Ѕрейн-рингу" коли в≥дпов≥даЇ визначений ведучим гравець, заставл¤Ї супроводжувати цей жест ч≥тким формулюванн¤м в≥дпов≥дд≥;

ѕо-третЇ, в≥д вс≥х гравц≥в команди вимагаЇтьс¤ пост≥йна консентрац≥¤;

ѕо-четверте, потр≥бна повна дов≥ра один одному ≥ в≥дсутн≥сть будь-¤ких нар≥кань за столом.

ѕо розпред≥ленню ролей:

ѕо-перше, страшенно зб≥льшуЇтьс¤ в≥дпов≥дальн≥сть кап≥тана (кр≥м того, що в≥н повинен прийн¤ти правильне р≥шенн¤, в≥н ще й натискаЇ на кнопку, а спроба розд≥льти ц≥ функц≥њ т≥льки шкодить), тому команда повинна максимально дов≥р¤ти йому ≥ при люб≥й можливост≥ це п≥дкреслювати;

ѕо-друге, зростаЇ роль "теми пр¤мого доступу" - в "Ѕрейн-ринз≥" дуже багато питань на "чист≥" знанн¤;

ѕо-третЇ, т¤жко приходитьс¤ критикам , њм даЇтьс¤ мало часу, ¤кщо даЇтьс¤ взагал≥.

ѕо-четверте, вс≥м приходитьс¤ бути тр≥шки ≥нтуњтами - часу на повноц≥нну лог≥чну "розкрутку" запитанн¤ немаЇ.

ѕо ≥деолог≥њ гри:

ѕри однаковому клас≥ команд все вир≥шуЇ енергетика ≥ концентрац≥¤. Ќайменше розслабленн¤ одного, веде до зниженн¤ тонусу вс≥х. якщо "ўо? ƒе?  оли?" ближче до мистецтва то "Ѕрейн-ринг" - це спорт.

«апитанн¤ дл¤ "Ѕрейн-рингу" н≥чим принципово не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д запитань дл¤ "ўо? ƒе?  оли?".

–≥зниц¤ лише в тому, що в них дуже р≥дко Ї б≥льше двох ход≥в, а чст≥ше лише один-Їдиний.  р≥м того специф≥ка гри дозвол¤Ї використовувати запитанн¤ в ¤ких енмаЇ ч≥ткого в≥докремленн¤ правильноњ верс≥њ в≥д правдопод≥бноњ.

ѕравильну в≥дпов≥дь потр≥бно вгадати, що в "ўо? ƒе?  оли?" недопустиме.

якщо не вгадала одна команда, дивись, повезе друг≥й, а коли ≥ та промаже запитанн¤ можна перенести ≥ до наступного бою.

„аст≥ше тут зустр≥чаютьс¤ ≥ запитанн¤ на "чист≥" знанн¤, але це лише через те, що "Ѕрейн-ринг" - гра б≥льш запитанньом≥стк≥ша. ¬ ≥деал≥ кожна в≥дпов≥дь повинна бути "розкручена", вирахована, а не просто вийн¤та з пам ¤т≥.

’очетьс¤ нагадати тим хто починаЇ орган≥зовувати ≥гри по "Ѕрейн-рингу": ¤скрава форма орган≥зац≥њ - це дуже добре, але в н≥й повинен бути в≥дпов≥дний зм≥ст. якщо ви зробили систему, ¤ка дозвол¤Ївизначити гравц¤, що швидше натиснув кнопку, це ще не означаЇ, що ви готов≥ провести "Ѕрейн-ринг". √оловне бути забезпечиним запитанн¤ми. “≥льки п≥дручник х≥м≥њ або дов≥дник по б≥олог≥њ, наприклад, дл¤ цього не п≥д≥йдуть. Ќе зводьте "Ѕрейн-ринг" до елементарноњ в≥кторини.

10 oр≥Їнтир≥в тому, хто створюЇ клуб ерудит≥в.

ѕ≥двод¤чи п≥дсумки роботи клубу "≤нтелектуал" за попередн≥ роки, можна вид≥лити дек≥лька таких практичних спостережень, про ¤к≥ потр≥бно пам'¤тати людин≥, ¤ка збираЇтьс¤ проводити ≥нтелектуальн≥ ≥гри i створювати клуб ерудит≥в:

1. √оловною перевагою Bcix форм гри, ¤к≥ використовуютьс¤ в клуб≥ ерудит≥в, мають можлив≥сть заповнюватись р≥зноман≥тним зм≥стом.

2. —кладн≥сть i тематику iгop потр≥бно вибирати виход¤чи з того, де i з ким њњ потр≥бно провести.

√ру (а тим б≥льше конкурс) можна в принцип≥ орган≥зувати практично з н≥чого.

3. ƒуже багато в проведенн≥ гри заложить в≥д ведучого, ¤кий повинен волод≥ти матер≥алом i вм≥ти його п≥днести, i н≥коли не повинен втрачати почутт¤ гумору.

4.  раще багато невеличких приз≥в, чим один, нав≥ть i дуже великий.

5. ¬≥дб≥р в клуб≥ i в команд≥ краще всього проводити п≥д час масових конкурс≥в. ‘ормуванн¤ команд - процес довготривалий, i прискорювати його немаЇ потреби.

6. «ан¤тт¤ повинн≥ бути систематичними, зв'¤заними в одне ц≥ле. ќсновний вид зан¤ть - гра!

7. ѕрох≥дних "дл¤ галочки" iгop не повинно бути, результат, абсолютно кожноњ з них, необх≥дно зробити важливим дл¤ учасник≥в.

8. Ќеобх≥дно шукати будь-¤ку можлив≥сть, щоб не варитись у власному соку, а вийти на новий ¤к≥сн≥ший р≥вень. якщо не буде контакту з ≥ншими клубами, тренуванн¤ швидко з≥йдуть нан≥вець.

9. “≥льки жорстка конкуренц≥¤ виховуЇ бойовий дух i зб≥льшуЇ майстерн≥сть.

10. —тавте максимальн≥ ц≥л≥ перед собою i своњми учн¤ми. ƒос¤гти можна всього - головне, дуже захот≥ти.

ƒодатки

–егламент

“урн≥ру серед учн≥в 5-7 та 10-11 клас≥в з г≥мназ≥йноњ гри "Ѕрейн-ринг."

≤ ќсновн≥ положенн¤.

1. “урн≥р проводитьс¤ за вс≥ма загальноприйн¤тими правилами гри "Ѕрейн-ринг."

2. ” кожн≥й команд≥, що бере участь у турн≥р≥, - не менше 4 ≥ не б≥льше 6 чолов≥к. —писок гравц≥в у вигл¤д≥ за¤ви на турн≥р подаЇтьс¤ в оргком≥тет в зазначений час. «ам≥на гравц≥в в ход≥ турн≥ру заборон¤Їтьс¤.

3. “урн≥р складаЇтьс¤ з:

а) трьох в≥дб≥ркових тур≥в;

б) боњв за 1-2 ≥ 3-4 м≥сц¤.(ф≥нал)

4. јпел¤ц≥њ в≥д команд приймаютьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ кожного в≥дб≥ркового туру в письмов≥й форм≥. –≥шенн¤ апел¤ц≥йного жур≥ Ї остаточним ≥ обговоренню не п≥дл¤гаЇ.

5. —уд≥вська колег≥¤ ≥ ведучий маЇ право приймати оперативн≥ р≥шенн¤ (нав≥дь до дисквал≥ф≥кац≥њ команди) зв'¤зан≥ з порушенн¤м дисципл≥ни (¤к загальноњ, так ≥ ≥гровоњ) учасниками турн≥ру.

≤≤ ≤гров≥ правила турн≥ру.

1. ¬≥дб≥рковий тур.

1.1. у вигл¤д≥ ≥грового жеребкуванн¤ м≥ж кап≥танами команд визначаютьс¤ дв≥ команди, ¤к≥ починають гру;

1.2. б≥й продовжуЇтьс¤ до трьох очок;

1.3. першою в≥дпов≥даЇ команда, ¤ка швидше натисне на кнопку п≥сл¤ сигналу ведучого;

1.4. у випадку коли команда даЇ не правильну в≥дпов≥дь, суперник отримуЇ додатково 20 секунд на обдумуванн¤ ≥ право дати свою в≥дпов≥дь;

1.5. у випадку фальстарту в≥дпов≥даЇ лише одна команда;

1.6. у випадку коли н≥ одна команда не даЇ сигналу через хвилину, то вважаЇтьс¤, що на запитанн¤ команди не знайшли правильноњ в≥дпов≥д≥;

1.7. ¤кщо на запитанн¤ правильно не в≥дпов≥даЇ жодна зкоманд, то запитанн¤ переноситьс¤ в ≥нший б≥й;

1.8. команда переможець отримуЇ право вибрати соб≥ команду- суперницю (одну ≥ ту ж команду вибирають лише один раз за гру);

1.9. переможцем туру стаЇ команда,¤ка отримаЇ найб≥льшу к≥льк≥сть перемог;

1.10. в наступному тур≥ переможець участ≥ не бере.

2. ‘≥нал

2.1. ”часть у ф≥нальн≥й частин≥ беруть команди, ¤к≥ перемогли у трьох в≥дб≥рних турах та команда, ¤ка набере найб≥льшу к≥льк≥сть очок за вс≥ тури;

2.2. команди ф≥нал≥сти жеребкуванн¤м розбиваютьс¤ на п≥вф≥нальн≥ пари;

2.3 ѕ≥вф≥нальн≥ боњ провод¤тьс¤ з двох боњв до 3 очок;

2.4 Ѕ≥й за 3-4 м≥сце в турн≥р≥ проводитьс¤ з двох боњв до 3 очок;

2.5 Ѕ≥й за 1-2 м≥сце в турн≥р≥ проводитьс¤ з двох боњв до 5 очок.

≤≤≤ —уд≥вство.

—клад жур≥ визначаЇтьс¤ орган≥затором турн≥ру.

IV Ќагородженн¤.

 оманда переможець отримуЇ :

званн¤ чемп≥она г≥мназ≥њ по "Ѕрейн-рингу";

право з≥грати на новор≥чному зас≥данн≥ клубу "≤нтелектуал."

V. —лужби забезпеченн¤ проведенн¤ турн≥ру.

1. «маганн¤ обслуговують: ведучий; судд≥вська група (у склад≥ трьох ос≥б); апел¤ц≥йне жур≥; асистенти судд≥вськоњ групи.

2. ¬едучий

ƒл¤ проведенн¤ етапу змагань оргком≥тет призначаЇ ведучого змагань, ¤кий ч≥тко ≥ розб≥рливо зачитуЇ запитанн¤, а у випадку в≥дсутност≥ сигнал≥в спов≥щенн¤ веде в≥дл≥к часу. ¬едучий спостер≥гаЇ за дотриманн¤м умов регламенту ≥ пор¤дком веденн¤ гри, а також ≥нформуЇ про порушенн¤ п≥д час змагань судд≥вську групу. ¬едучий маЇ право робити зауваженн¤ та попередженн¤ учасникам змагань, а також присутн≥м та гл¤дачам.

3. —удд≥вська група

ƒл¤ проведенн¤ етапу змагань оргком≥тет призначаЇ судд≥вську групу, ¤ка оц≥нюЇ в≥дпов≥д≥ команд та п≥дбиваЇ п≥дсумки змагань. ” випадку в≥дсутност≥ на картц≥ номера команди, що дала в≥дпов≥дь, судд≥вська група маЇ право не враховувати цю в≥дпов≥дь при п≥дведенн≥ п≥дсумк≥в.

4. јпел¤ц≥йне жур≥

ƒл¤ проведенн¤ етапу змагань оргком≥тет призначаЇ апел¤ц≥йне жур≥, ¤ке з'¤совуЇ суперечност≥ щодо правильност≥ в≥дпов≥д≥ на запитанн¤ етапу змагань. ” випадку незгоди ≥з р≥шенн¤м судд≥вськоњ групи щодо визначенн¤ правильност≥ в≥дпов≥д≥ на запитанн¤, команда прот¤гом 3 годин в≥д часу зак≥нченн¤ туру маЇ право подати письмову за¤ву (апел¤ц≥ю) ≥з викладенн¤м сут≥ неправом≥рного р≥шенн¤ та п≥дтвердженн¤м своЇњ позиц≥њ апел¤ц≥йному жур≥, ¤ке складаЇтьс¤ ≥з фах≥вц≥в. “ерм≥н розгл¤ду апел¤ц≥њ - 2 дн≥ в≥д часу зак≥нченн¤ поданн¤ апел¤ц≥й.

—ценар≥й ф≥нального передновор≥чного зас≥данн¤ клубу "≤нтелектуал"

¬едучий: ƒобрий веч≥р шановн≥ знатоки, ≥нтелектуали, ерудити, всезнайки. ћи вс≥ разом з≥брались в цьому зал≥ п≥двести на висоту слово знанн¤, позмагатись в ерудиц≥њ, км≥тливост≥, випробувати на соб≥ прихильн≥сть фортуни.

я радий представити вам наших гостей без ¤ких цей веч≥р не в≥дбувс¤ б де¤кою м≥рою.

(ѕредставленн¤ гостей)

¬едучий: ≤так, друз≥, у нас сьогодн≥ ф≥нальне зас≥данн¤ член≥в клубу. ‘≥нал ви¤вить найсильн≥шого, найерудован≥шого члена клубу. ‘≥нал це ¤к екзамен. ј, що таке екзамен ви знаЇте - це "випробуванн¤, витримуючи ¤ке ≥ндив≥дум отримуЇ в≥дпов≥дн≥ оф≥ц≥йн≥ права". як≥ права, запитаЇте ви.  оманда, ¤ка сьогодн≥ с¤де за цей ст≥л ≥ переможе буде називатись самою ерудованою командою цього року. ѕогодьтесь, це Ї не так вже ≥ мало. јдже, право на славу - це, ¤к правило, слава по праву.

“ака слава прийшла недавно до команди 5-ј класу, ¤ка стала чемп≥оном г≥мназ≥йноњ гри "ўо? ƒе?  оли?".

≤ зараз њй буде вручено перех≥дний кубок ≥ грамоти.

” склад≥ команди чемп≥оном стали:

√рица –оман, ћ≥лютенко ¬адим,  ул≥нець ѕавло, ’арчук Ќатал¤, ƒанил≥в ¬≥тал≥й, Ћ≥пенко ¬олодимир.

≤де врученн¤

¬едучий: ќск≥льки екзамени - д≥ло серйозне то мен≥ сьогодн≥ буде допомагати спец≥альна ком≥с≥¤.

ј хто Ї членами ком≥с≥њ вам потр≥бно в≥дгадати.

≤так. Ћ≥тературний герой, роману, сюжет ¤кого був проданий авторам за золотий парт сигар. Ќе вп≥знали.

÷е людина ¤ка вс≥х закликаЇ поважати карний кодекс.

ћр≥¤ла про –≥о-де-∆енейро.

Ѕула великим комб≥натором.

ќстап Ѕендер. «устр≥чайте.

¬ходить Ѕендер

Ѕендер: ѕрив≥т. ќтримавши св≥тову славу ¤ змушений був зак≥нчити свою профес≥йну д≥¤льн≥сть. “епер ¤ раритет, змене здмухують п≥люку ≥ при цьому нещадно цитують.

’оча це приЇмно. я весь час в ц≥кав≥й компан≥њ, це в≥дпов≥даЇ мому родоводу. “о ж командувати парадом буду ¤.

«ас≥данн¤ продовжуЇтьс¤ панове народн≥ зас≥дател≥.

ќсь моЇ запитанн¤. Ќе маю н≥ секунди сумн≥в≥в, що ви згадаЇте повне моЇ ≥м ¤.

¬едучий: ѕорадуйте друз≥ ќстапа Ѕендера. Ќазв≥ть його повне ≥м ¤.

(ќстап - —улейман - Ѕерта - ћар≥¤ - ћар≥¤ Ѕендер, син турецького п≥дданого)

¬изначають переможц¤

¬едучий: ј ось м≥й другий пом≥ник.

≤стинний англ≥Їць ≥ джентельмен. Ћюбитель детектив≥в, боксу ≥ гри на скрипц≥.

÷е звичайно ж Ўерлок ’олмс.

’олмс: ¬≥таю вас "джентельмени". ќсь що значить велика л≥тература ( ј ¤ признаюсь чесно њњ недооцнював). —ьогодн≥ в одн≥й компан≥њ великий комб≥натор ≥ детективЕ

Ѕендер: “акож великий.

’олмс: Ќе будемо уточнювати. ≤ це тим б≥льше приЇмно джентельмени, що докор≥нно протир≥чить в≥ктор≥анськ≥й морал≥.

јле моЇ запитанн¤ дл¤ вас таке. „и пам ¤таЇте ви мою профес≥ю ≥ моЇ хобб≥.

¬≥дпов≥дь: ’олм - х≥м≥к, хобб≥ - скрипка.

¬ходить √аспер- јрпер≥

√аспер- јрпер≥: ѕробачте здаЇтьс¤ ¤ не туди попав. ÷е екзамен ерудит≥в.

ѕробачте здаЇтьс¤ ¤ не туди попав. ÷е екзамен ерудит≥в.

Ѕендер: Ќе знаю чи зовс≥м це екзамен, але ерудит≥в ≥ всезнайок тут багато.

јльох≥н - великий шахматист, кидав в чай п≥шака зам≥сть цукру ≥ дивувась тому, чому в≥н не розтаЇ.

ј ¤ весь час попадаю ж туди де потр≥бно або зап≥знююсь.

’олмс: я знаю хто ви. ћ≥й дедуктивний метод мен≥ п≥дказуЇ, що ви доктор, в крањн≥ в ¤к≥й ви живите не маЇ б≥льш мудр≥шого ≥ вчен≥шого н≥ж ви.

” ваш≥й крањн≥ правили до революц≥њ троЇ, ≥ були вони дуже товстими.

Ќущо ќстапе ≤браг≥мовичу чи в≥дгадають наш≥ ерудити хто ц¤ людина.

Ѕендер: я думаю, що так.

’олмс: ј коли ще н≥, в≥дгадають почувши слова п≥сеньки, ¤ку сп≥вали в т≥й крањн≥ вс≥:

 ак лететь с земли до звезд,

 ак поймать лису за звост,

 ак из камн¤ сделать пар,

«нает доктор наш √аспар.

Ѕендер: “а це ж ƒоктор √аспар, ¤кий вивчив сто наук, з крањни "“рьох товстун≥в".

¬едучий: ќсь такою буде у нас сьогодн≥ екзаменац≥йна ком≥с≥¤.

ќтож наступила пора починати наш≥ екзамени.

≤ першими здавати екзамени ерудит≥в будете ви, приймаючи участь в наших конкурсах.

¬ нас в клуб≥ п≥д час буденних зан¤ть ми граЇмо р≥зн≥ нетрадиц≥йн≥ ≥нтелектуальн≥ ≥гри. ≤ з де¤кими ми вже сьогодн≥ познайомились.

ѕерша гра - конкурс називаЇтьс¤

"ѕодвой або в≥дмовс¤"

√ра.

¬≥рю - не в≥рю.

√ра.

¬едучий: ј зараз прийшов час об ¤вити гру

"≈рудит - лото 8 ≥з 32"

’то придбав на початку вечора лотерейн≥ б≥лети мають можлив≥сть виграти своњм розумом ц≥кав≥ призи.

ќголошуЇтьс¤ конкурс "≈рудит - лото".

¬едучий: ≤ от прийшов час випробувати наших ерудит≥в по справжньому. Ќаступила пора ф≥налу.

≤ ¤ оголошую про початок ф≥налу зимовоњ сер≥њ ≥гор

"ўо? ƒе?  оли?".

‘≥нал - 2001 (зима)

" 1. ÷ей предмет Ї ≥ в л≥таку ≥ в гр≥ "ўо? ƒе?  оли?" (в наш≥й гр≥). ќднаковим Ї призначенн¤ ≥ назва. ѕроте ¤кщо в "ўо? ƒе?  оли?" (в нас) назва в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥, то в л≥таку навпаки: назва говорить одне, а насправд≥ предмет вогн¤но-червоний

Ќазв≥ть цей предмет.

(„орний ¤щик)

" 2. ÷е посланн¤ було написане в 1680 роц≥ ≥ п≥дписано: ¬сесв≥тл≥шим ≥ нам≥сником Ѕога на земл≥.

јле б≥льше в≥дома в≥дпов≥дь на нього. Ћист-в≥дпов≥дь був написаний дв≥чч≥. ѕерший п≥дписав ≤ван —≥рко.

ј хто п≥дписав другий написаний набагато п≥зн≥ше, в 1890 роц≥.

(–еп≥н)

" 3. —упер-бл≥ц.

јнгл≥йц≥ кажуть: "–обити гору з кротовинн¤". ј що говоримо ми?

(–обити з мухи слона)

јнгл≥йц≥ справедливо вважають, що серед гнилих ¤блук виб≥р не великий. ј ¤к говоримо ми?

(Ќа безриб њ ≥ рак риба)

јнгл≥йц≥ стверджують, що алмаз р≥же алмаз. ј що говоримо в цьому випадку ми?

( лин клином вибивають)

+ 4. ¬анна, ¤блуко, сон. який зв ¤зок м≥ж ними.

(¬се це допомогло зробити науков≥ в≥дкритт¤. јрх≥мед, Ќьютон, ћендЇлЇЇв.)

+ 5. ћоЇ запитанн¤ не т≥льки на знанн¤, але й на уважн≥сть.

як в≥домо в склад симфон≥чного оркестру вход¤ть: скрипал≥, в≥олончел≥сти, флейтисти, кларнетисти, фаготисти, волторнисти, трамбон≥сти, трубач≥, артисти, що грають на барабанах ≥ арф≥. ј кого ¤ ще не назвав.

(ƒеригент)

" 6. —хильн≥сть ≥ндив≥дуума до мемуар≥в несе загрозу видаленн¤ у вказаного ≥ндив≥дуума одного з найб≥льш зеркальних ≥ найб≥льш душевних орган≥в в≥дображенн¤ середовища, що оточуЇ. ѕереклад≥ть з науковоњ лексики на мову народноњ мудрост≥.

(’то старе згадаЇ тому око геть)

+ 7. Ќ≥мецький ф≥лософ  ант в 10 годин вечора повторюва дек≥лька раз≥в ≥м ¤ грецького ф≥лософа: ÷ицерон, ÷ицерон, ÷ицерон, ÷ицерон. ƒл¤ чого цебуло потр≥бно  анту, ≥ що робимо ≥нколи ми в таких випадках.

(ƒл¤ того щоб заспокоњтись ≥ л¤гти спати. ћи ж рахуЇмо числа чи слонен¤т, ¤к ѕетрик ѕ ¤точк≥н)

+ 8. ¬се почалось з диму, ¤кий отримували при спалюванн≥ г≥лок ≥ деревини певних дерев, а зак≥нчувалось речовинами зовс≥м ≥ншому агрегатному стан≥. Ќазв≥ть ц≥ речовини, коли найб≥льш в≥дома п≥д є5.

(ƒухи)

" 9. ¬ 1888 роц≥ видавництво "ћќ ¬ольф", ¤к завжди випустило книжку "ƒума за думою або пам ¤тна книжка на кожний день". —к≥льки в н≥й було стор≥нок?

(366 - р≥к високосний)

" 10. ¬≥н народивс¤ на початку XVII стол≥тт¤ на п≥вноч≥ ‘ранц≥њ. Ѕув ¤рим прихильником Ћюдов≥ка X≤V. …ого д≥¤льн≥сть в пер≥од 1629 - по 1649 р≥к ≥ з 1651 по 1661 роки не висв≥тлена в л≥тератур≥, хоча в≥н повинен був в цей час бути учасником розгрому повстанн¤ герцога ћонмаранс≥; бойових д≥й п≥д час “ридц¤тил≥тньоњ в≥йни, бути св≥дком укладенн¤ ѕ≥ринейського миру. …ого любило багато ж≥нок. јле вам потр≥бно назвати ≥м ¤ т≥Їњ Їдиноњ, ¤ку в≥н так кохав ≥ так швидко втратив.

( онстанц≥¤ ЅонасьЇ)

" 11. 12 н≥г, 3 хвости ≥ 15 коп≥йок. ѕро кого йде мова?

(“ри порос¤тка)

" 12. ¬ цьому списку:

‘ранц≥¤ на 31 м≥сц≥

Ќ≥меччина - 32

≤нд≥¤ - 49

™вропа - 63

ѕариж - 71

ѕольща - 84

‘ранц≥¤ - 87

јмерика - 95

 ал≥форн≥¤ - 98 ÷ей список добре вам знацомий з навчанн¤. Ќазв≥ть його?

(“аблиц¤ ћендЇлЇЇва

‘ранц≥¤ на 31 м≥сц≥ гал≥й

Ќ≥меччина - 32 герман≥й

≤нд≥¤ - 49 ≥нд≥й

™вропа - 63 Ївроп≥й

ѕариж - 71 лютер≥й

ѕольща - 84 полон≥й

‘ранц≥¤ - 87 франц≥й

јмерика - 95 америц≥й

 ал≥форн≥¤ - 98 кал≥форн≥й )

ƒорог≥ ерудити, всезнайки, шанувальники гри "ўо? ƒе?  оли?", клуб "≤нтелектуал" в≥таЇ ¬ас з Ќовор≥чними св¤тами ≥ –≥здвом ’ристовим. ЅажаЇ, щоб в Ќовому роц≥ у ¬ас збулис¤ вс≥ мр≥њ ≥ пропонуЇ увз¤ти участь у гр≥-лотерењ

"≈рудит-лото 8 з 32".

ƒл¤ участ≥ потр≥бно:

придбати лотерейний квиток;

в≥дпов≥сти на в≥с≥м запитань;

заповнити квиток, в≥д≥рвати частину ј ≥ в≥ддати жур≥, а частину Ѕ залишити в себе;

та чекати результат≥в.

≈рудит- лото "8 ≥з 32"

1. ¬ ¤к≥й крањн≥ Ќовий р≥к св¤ткують на св≥танку?

а) ≤тал≥¤; б) јнгл≥¤; в) япон≥¤; г)  оре¤.

2. яке дерево називають "≥удовим"?

а) липа; б) береза; в) ¤лина; г) осика.

3. ўо в –ос≥њ називали "чортовим ¤блуком"?

а) пом≥дор; б) картоплю; в) апельсин; г) кадик.

4. ўо таке саламаха?

а) страва; б) ¤щ≥рка; в) нещаслива людина; г) п≥сенька.

5. ќсновним суперником  расса був:

а) "—партак"; б) "«ен≥т"; в) "„орноморець"; г) "ћетал≥ст".

6. ¬ наведеному нище списку зайвим Ї:

а) ƒ'јртань¤н; б) ∆еглов; в) ѕроп≥н; г) кап≥тан Ќемо.

7. "’воробою червоних очей" китайц≥ називають:

а) заздр≥сть; б) безсонн¤; в) культурну революц≥ю; г) √–«.

8. —лова "¬бивати таких знавц≥в треба" належать:

а) ведучому "ўо? ƒе?  оли?" ¬орошилову; б) ком≥сару ћегре; в) ќ. Ѕендеру; г) Ћаврент≥ю Ѕер≥ю.

ѕитанн¤ турн≥ру по "Ѕрейн-рингу".

ѕитанн¤ 1: ÷е слово походить в≥д латинського слова "площа", але вживаЇтьс¤ не в геометр≥њ, а найчаст≥ше в б≥олог≥њ. ўо це за слово?

¬≥дпов≥дь: ареал

ѕитанн¤ 2: —каж≥ть, ¤к у грек≥в називалис¤ пристроњ з власним заводом?

¬≥дпов≥дь: автомати

ѕитанн¤ 3: Ќайб≥льш розповсюдженим музичним ≥нструментом у древн≥х грек≥в був авлос - духовий ≥нструмент, схожий на соп≥лку ≥ складаЇтьс¤ з одн≥Їњ чи двох трубок з насадками. ј тепер перевед≥ть на украњнську мову слово авлос.

¬≥дпов≥дь: трубка

ѕитанн¤ 4: ¬≥н намагавс¤ повторити те, що зробив ќлександр ћакедонський, але загинув у вуличному боњ, а став в≥домий завд¤ки своњй битв≥ п≥д јускуле в 279 роц≥ до нашоњ ери. як його ≥м'¤?

¬≥дпов≥дь: ѕ≥рр

ѕитанн¤ 5: ≤м'¤ цього бога швидше за все означаЇ "невидимий". ≤ справд≥, р≥дко кому з земних жител≥в удавалос¤ побачити його до визначеного з висоти терм≥ну. ўо це за бог?

¬≥дпов≥дь: ј≥д

ѕитанн¤ 6:  ого греки у своњх м≥фах часом називали ѕ≥дземним «евсом?

¬≥дпов≥дь: јњда

ѕитанн¤ 7: ѕо-латинському це одночасно й узвишш¤, ≥ м≥сце жертвоприносин. ўо це таке?

¬≥дпов≥дь: в≥втар

ѕитанн¤ 8: як по-грецьки буде "говорити ≥накше"?

¬≥дпов≥дь: алегор≥¤

ѕитанн¤ 9: як древн≥ греки називали посудину з двома ручками?

¬≥дпов≥дь: амфора

ѕитанн¤ 10: як в≥домо, ≈рот - це грецький бог Ћюбов≥. ј ¤ка його латинська назва?

¬≥дпов≥дь: амур (лат. - любов)

ѕитанн¤ 11: ” ƒревн≥й √рец≥њ ц¤ наука була слабко розвинута, скор≥ше, через рел≥г≥йн≥ у¤вленн¤. Ќазва њњ означаЇ "розс≥ченн¤ т≥ла". ўо це за наука?

¬≥дпов≥дь: анатом≥¤

ѕитанн¤ 12: ÷ей в≥сник в≥домий нам, хоча навр¤д чи його хтось бачив. јле, говор¤ть, у кожного з нас Ї цей в≥сник. ’то ж це ?

¬≥дпов≥дь: ангел

ѕитанн¤ 13: “ак спочатку називалас¤ прац¤ ѕрокоп≥¤, спр¤мована проти ёстин≥ан. ѕрац¤ була таЇмною ≥ не публ≥кувалас¤. “епер так називаЇтьс¤ безл≥ч ≥нших праць, частенько й опубл≥кованих ,або таких що передаютьс¤ з вуст в уста. як же ж називалас¤ ц¤ прац¤?

¬≥дпов≥дь: анекдот - невидане

ѕитанн¤ 14: ” грек≥в це слово означало нечутлив≥сть, у нас же - д≥¤, що до нењ приводить. ўо ж це?

¬≥дпов≥дь: анестез≥¤

ѕитанн¤ 15: —каж≥ть, ¤к древн≥ греки назвали би людину, що страждаЇ пот¤гом до зац≥пен≥нн¤?

¬≥дпов≥дь: наркоманом (narke - зац≥пен≥нн¤, mania - пот¤г)

ѕитанн¤ 16: Ќаше слово "м'¤з" походить в≥д слова "миша", тому що б≥цепс чимось нагадуЇ мишу, що пригорнулас¤ до земл≥. —каж≥ть, а ¤к буде "мишен¤" по-латинському?

¬≥дпов≥дь: мускул(вус)

ѕитанн¤ 17: ƒревн≥ римл¤ни називали так те, що надаЇ руху. «араз значенн¤ цього слова практично не зм≥нилос¤, тим б≥льше слов'¤нський аналог цього слова означаЇ те ж саме. ўо це за слово?

¬≥дпов≥дь: мотор (аналог - двигун)

ѕитанн¤ 18: ” древн≥х римл¤н це був храм дев'¤ти. ј в нас?

¬≥дпов≥дь: музей (ћузейон - храм дев'¤ти муз)

ѕитанн¤ 19: ” грек≥в це був глибокий сон, а в нас це дуже важкий стан людини. ўо це?

¬≥дпов≥дь: кома

ѕитанн¤ 20: „ого не може робити людина, хвора абаз≥Їю?

¬≥дпов≥дь: ходити, сто¤ти (basis - ходьба, основа)

ѕитанн¤ 21: –ан≥ш цим словом називалас¤ маг≥чна формула, заклинанн¤, мало кому зрозум≥ле. “а й саме слово служило заклинанн¤м. ўо це за слово?

¬≥дпов≥дь: абракадабра

ѕитанн¤ 22: ѕеревед≥ть на латинь "необмежений, безумовний".

¬≥дпов≥дь: абсолютний

ѕитанн¤ 23: ÷е слово виникло, коли помилково було прийн¤то за науковий терм≥н латин≥зоване ≥м'¤ математика јль-’орезми, ≥ означало воно прикладний метод рахунка. ≤снуЇ воно ≥ зараз, хоча означаЇ щось небагато ≥нше. ўо це за слово?

¬≥дпов≥дь: алгоритм

ѕитанн¤ 24: ” 333 роц≥ до н.е. ќлександр ћакедонський уз¤в де¤ке м≥сто, у ¤кому дл¤ р≥шенн¤ де¤коњ задач≥ в≥н п≥д≥йшов просто ≥ не витрачаючи часу. як називалос¤ м≥сто?

¬≥дпов≥дь: √орд≥й (√орд≥ев вузол)

ѕитанн¤ 25: як ми кличемо того, хто, на думку древн≥х грек≥в, займавс¤ ручною роботою?

¬≥дпов≥дь: х≥рург (heiro - рука, ergon - робота)

ѕитанн¤ 26: —каж≥ть, ¤к по-гречески буде "прощенн¤"?

¬≥дпов≥дь: амн≥ст≥¤.

ѕитанн¤ 27: ” "Ѕрокгаузе й ≈фроне" можна зустр≥ти таке ц≥кавлене визначенн¤: "... - це такий стан нижнього шару атмосфери, коли зовс≥м прозоре при звичайних умовах пов≥тр¤, утрачаЇ свою прозор≥сть". ѕро що воно?

¬≥дпов≥дь: про туман

ѕитанн¤ 28: —каж≥ть, кого ¤понц≥ називають "конем з розпухлою спиною"?

¬≥дпов≥дь: верблюда

ѕитанн¤ 29: ” 1981 роц≥ на ™вропейському ‘орум≥, що в≥дбувс¤ в ∆енев≥, ≥з проблем керуванн¤ економ≥кою був оголошений список з 21 крањни, розташованих по ступен≥ конкурентноздатност≥ вироблених ними товар≥в. яка крањна очолила список?

¬≥дпов≥дь: япон≥¤.

ѕитанн¤ 30: японський публ≥цист “акэси  айко сформулював "ѕравило ¤понського чиновника", що складаЇтьс¤ з трьох "не": не в≥дпочивати, не сп≥знюватис¤... «гадаЇте, що ¤понц≥ - народ досить парадоксальний, ≥ назв≥ть третЇ "не".

¬≥дпов≥дь: не працювати

ѕитанн¤ 31: ÷≥ три слова з'¤вилис¤ в 44 роц≥ до н.е. ≥ ¤вл¤ли собою посланн¤ до друга. ј зараз њх часом можуть бачити т≥, хто добров≥льно псуЇ своЇ здоров'¤. Ќазв≥ть ц≥ слова.

¬≥дпов≥дь: прийшов, побачив, перем≥г (напис на "Marlboro")

ѕитанн¤ 32: ” талмудичному фольклор≥ в центр≥ св≥ту знаходитьс¤ ѕалестина, у центр≥ ѕалестини - ™русалим, у центр≥ храму - —в¤та —в¤тих - в≥втар, а в центр≥ його - кам≥нь перед  овчегом «ав≥ту. ј ¤к цей кам≥нь, що Ѕог кинув у море ≥ з ¤кого почалас¤ св≥тобудова, називаЇтьс¤ в духовному в≥рш≥ "ѕро книгу голубину"?

¬≥дпов≥дь: пуп земл≥

ѕитанн¤ 33: ÷≥Їю формулою користувавс¤ ще римський сенат, причому дуже усп≥шно. ѕо-латинському вона звучить так: "divide et impera". ўо це за формула?

¬≥дпов≥дь: розд≥л¤й ≥ пануй

ѕитанн¤ 34: ”перше цей герой з'¤вивс¤ в Ўарл¤ ѕерро. ¬≥н був лицарем, ≥ знаЇмо ми його не по ≥мен≥, а по де¤к≥й детал≥ його зовн≥шност≥, що в≥др≥зн¤Ї його в≥д ≥нших чолов≥к≥в. ’то в≥н?

¬≥дпов≥дь: —ин¤ Ѕорода

ѕитанн¤ 35: «араз перед сусп≥льством стоњть проблема пошуку нових енергонос≥њв. Ќазв≥ть людину, що першою з описаних у л≥тератур≥ боролас¤ наодинц≥ з енергоустановками дуже перспективного зараз типу?

¬≥дпов≥дь: ƒон  ≥хот

ѕитанн¤ 36: «араз ми теж деколи приб≥гаЇмо до послуг цих грецьких склад≥в, хоча хот≥лос¤ б, щоб ми користалис¤ ними ¤к можна р≥дше. ўо ж це за склади?

¬≥дпов≥дь: аптеки

ѕитанн¤ 37: ѕеревед≥ть з давньоЇврейськоњ мови "житель пустел≥, бедуњн".

¬≥дпов≥дь: араб

ѕитанн¤ 38: √реки цим словом називали посланц≥в, ми - т≥льки трохи б≥льше дес¤ти учн≥в. ўо це за слово?

¬≥дпов≥дь: апостол

ѕитанн¤ 39: ѕетро, як≥в, ѕилип, јндр≥й, ’ома, ‘аддей, —имон, јлфеев, ¬арфолом≥й, ≤оанн, ћатфей.  ого немаЇ?

¬≥дпов≥дь: ≤уди (перераховано 11 апостол≥в)

ѕитанн¤ 40: ” 1958 роц≥ ’удий ƒжим, подолавши в потр≥йному стрибку чотири з зайвим метра, уз¤в перший приз у змаганн≥ й одержав прем≥ю ћарка “вена. ј чому ж результат був наст≥льки низьким?

¬≥дпов≥дь: в≥н був жабою

ѕитанн¤ 41: ўо в людини вдень у п'¤ть раз≥в краще, а вноч≥ в чотири рази г≥рше, н≥ж у к≥шки?

¬≥дпов≥дь: з≥р

ѕитанн¤ 42: як, на думку вчених, крокодил р¤туЇтьс¤ в≥д надлишку солей в орган≥зм≥?

¬≥дпов≥дь: плаче

ѕитанн¤ 43: ” —Ўј де¤ким верхолазам приходитьс¤ працювати косметологами.  расу чињх же обличь вони поправл¤ють?

¬≥дпов≥дь: двадцатиметровых облич вис≥чених у горах Ѕлэк-’илз

ѕитанн¤ 44: ќстр≥в √омера знаменитий своЇю мовою свисту. Ќею здавна скористалис¤ пастухи, переговорюючись на велик≥й в≥дстан≥ в горах. —каж≥ть, а люди ¤ких профес≥й користувалис¤ там ц≥Їю мовою ще недавно?

¬≥дпов≥дь: морських - переговори в туман≥

ѕитанн¤ 45:  астор ≥ ѕолидевк, √еракл ≥ ћелеагр, ќрфей, ѕелей ≥ “еламон. як кликали њхнього проводир¤?

¬≥дпов≥дь: язон (це все аргонавти)

ѕитанн¤ 46: Ѕогин¤ √ера доручила стоокому стражев≥ јргусу стерегти ≤о, але √ермес приспав ≥ убив јргуса, зв≥льнивши ≤о. —каж≥ть, а на чињм же хвост≥ пом≥стила ≤о оч≥ јргуса.

¬≥дпов≥дь: на павиному

ѕитанн¤ 47: —каж≥ть, ¤к у ƒревн≥й √рец≥њ називали раба-виховател¤, що щодн¤ супроводжував дитину в школу ≥ стежив за ним дома?

¬≥дпов≥дь: педагогом (paidagogos - вихователь)

ѕитанн¤ 48: ”с≥ древн≥ досл≥дники –има ≥ сам≥ римл¤не под≥л¤ли населенн¤ –има на дв≥ категор≥њ - плебењв ≥ патриц≥њв. јле була ≥ трет¤. Ќазв≥ть њњ.

¬≥дпов≥дь: раби

ѕитанн¤ 49: ѕеревед≥ть на латинь слова "протизаконне присвоЇнн¤".

¬≥дпов≥дь: плаг≥ат

ѕитанн¤ 50: ¬≥д латинського слова "фолиум" - лист виникло не т≥льки слово "фол≥ант", але ≥ ще одне слово, що в≥дноситьс¤ скор≥ше до металург≥њ ≥ до ковальськоњ справи. ўо це за слово?

¬≥дпов≥дь: фольга

ѕитанн¤ 51: ÷е грецьке слово спочатку позначало шахту ≥ рудник, а згодом стало позначати ≥ те, що там добували. ўо це за слово?

¬≥дпов≥дь: метал

ѕитанн¤ 52: ÷е грецьке слово в грек≥в означало просто "великий". ј тепер воно маЇ точну цифрову характеристику, але самост≥йн≥сть свою втратило ≥ стало частиною багатьох сл≥в. яку числову характеристику воно маЇ?

¬≥дпов≥дь: 1000000 - це "мега"

ѕитанн¤ 53: Ѕ≥льш тис¤чор≥чч¤ список artes liberales - "в≥льних мистецтв" - наук, ¤кий г≥дно займатис¤ в≥льн≥й людин≥ в –им≥, залишавс¤ незм≥нним. ”с≥ спроби ввести в нього ф≥лософ≥ю, г≥мнастику ≥ медицину були безусп≥шн≥. ” цей список входили: граматика, д≥алектика, риторика, математика, геометр≥¤, астроном≥¤. який ще предмет, що викладаЇтьс¤ т≥льки в де¤ких навчальних закладах, входив у це список?

¬≥дпов≥дь: музика

ѕитанн¤ 54: ѕо-грецьки це означаЇ "м≥цний будинок". Ќапевно, наст≥льки м≥цний, що йому можна було дов≥рити на збереженн¤ державн≥ документи. ўо це?

¬≥дпов≥дь: арх≥в

ѕитанн¤ 55: ÷е грецьке т≥сто, м≥сиво мало хто бачив, але ¤кщо його приходитьс¤ бачити, то воно приносить багато лиха. Ќа щаст¤ дл¤ нас, хоча його ≥ дуже багато, воно майже завжди далеко в≥д нас - к≥лометри ≥ к≥лометри, де б ми не знаходилис¤. ўо це?

¬≥дпов≥дь: магма

ѕитанн¤ 56: √робниц≥ Їгипетських фараон≥в нам ус≥м в≥дом≥ - це Їгипетськ≥ п≥рам≥ди. ј чим знаменита гробниц¤ карийского цар¤ , споруджена в 4 ст. до н.е. у √аликарнас≥?

¬≥дпов≥дь: це перший ћавзолей - цар≥ кликали ћавсол

ѕитанн¤ 57: ўо загального в апельсина ≥ крепдешину?

¬≥дпов≥дь: апельсин - китайське ¤блуко, крепдешин - китайський шовк.

ѕитанн¤ 58: « погл¤ду француз≥в, це - зан¤тт¤ дл¤ терпл¤чих, зате њм можна займатис¤ поодинц≥ ≥ не потр≥бно шукати партнер≥в. ўо це?

¬≥дпов≥дь: пась¤нс (фр. patience - терп≥нн¤)

ѕитанн¤ 59: як у ƒревн≥й √рец≥њ називалис¤ описи побуту публ≥чних ж≥нок?

¬≥дпов≥дь: порнограф≥¤

ѕитанн¤ 60: ѕортмоне - це "нос¤щий монету". ј що таке "нос¤щий шпагу"?

¬≥дпов≥дь: портупе¤

ѕитанн¤ 61: ƒревн≥ греки називали њњ Ћ≥в≥Їю ≥ вважали частиною јз≥њ. як називаЇмо њњ ми?

¬≥дпов≥дь: јфрика

ѕитанн¤ 62: ƒревн≥ греки називали цим словом п≥дстави статуй, стел, в≥втар≥в. ћи теж називаЇмо цим словом де¤ку основу, хоча часто ≥ не наст≥льки матер≥альну. ўо це за слово?

¬≥дпов≥дь: база

ѕитанн¤ 63: ” ƒревн≥й √рец≥њ це було нев≥дЇмною частиною вс≥х спортивних споруд, а римл¤не зробили це одн≥Їњ з форм дозв≥лл¤. ўо ж це таке, добре в≥доме й у –ос≥њ ≥ у ‘≥нл¤нд≥њ?

¬≥дпов≥дь: лазн¤

ѕитанн¤ 64: ƒуже довгий час на ќл≥мп≥йських ≤грах у ƒревн≥й √рец≥њ був один-Їдиний вид легкоњ атлетики. який?

¬≥дпов≥дь: б≥г

ѕитанн¤ 65: —каж≥ть, назви ¤ких л≥тературних твор≥в до 6 ст. н.е., коли вони стали називатис¤ так, ¤к ми њх називаЇмо зараз, звучали просто: vita?

¬≥дпов≥дь: б≥ограф≥њ

ѕитанн¤ 66: √реки в таких випадках кричали "алала!" чи "элелеу!". ј що кричали в нас?

¬≥дпов≥дь: "”ра!"

ѕитанн¤ 67: яку територ≥ю древн≥ греки називали ѕреттаникой?

¬≥дпов≥дь: Ѕритан≥ю

ѕитанн¤ 68: ” ƒревньому –им≥ так називавс¤ взагал≥ будь-¤кий посуд ≥ будь-¤ка посудина. «араз це посудом бути перестало, але посудиною залишилос¤. ўо це?

¬≥дпов≥дь: ваза

ѕитанн¤ 69: ¬≥д латинського vetus - "старий" п≥шло не т≥льки слово "старий" ≥ однокор≥нн≥ йому слова. ј ¤ке ще?

¬≥дпов≥дь: ветеран

ѕитанн¤ 70: —каж≥ть по-латинському "я заборон¤ю!"

¬≥дпов≥дь: вето

ѕитанн¤ 71: як древн≥ римл¤не називали св≥й зам≥ський будинок чи маЇток?

¬≥дпов≥дь: в≥лла

ѕитанн¤ 72: —каж≥ть, ¤к ми називаЇмо те, що римл¤не називали висх≥дним?

¬≥дпов≥дь: —х≥д

ѕитанн¤ 73: Ќезважаючи на те, що в античн≥ часи ц¤ профес≥¤ в≥дносилас¤ до числа ремесел, ≥ в стародавност≥ вона користалас¤ повагою. Ќам в≥домий ≥ моральний кодекс ц≥Їњ профес≥њ, що прийшов з тих час≥в. ўо це за профес≥¤?

¬≥дпов≥дь: л≥кар

ѕитанн¤ 74:  ого при ≥мператор≥ ёл≥ан≥, що жив у 4 в. н.е., презирливо могли назвати "галиле¤нин"?

¬≥дпов≥дь: христи¤нина

ѕитанн¤ 75: ™гипетський бог √арпократ зображувавс¤ у вид≥ оголеного кучер¤вого хлопчика з пальцем б≥л¤ рота. √реки ототожнювали його з јполлоном. Ѕогом чого був √арпократ у Їгипт¤н?

¬≥дпов≥дь: богом мовчанн¤

ѕитанн¤ 76: ” римл¤н це була надприродна ≥стота, що уособлюЇ чолов≥чу силу, дух-заступник чолов≥к≥в. ј ми так називаЇмо людину, щоправда, далеко не кожного, ≥ не обов'¤зково чолов≥ка. “ак хто ж це такий?

¬≥дпов≥дь: ген≥й

ѕитанн¤ 77: ѕро це вперше припустив ф≥лософ ѕарменид у 4 в. до н.е.; ≈вдокс  нидский, ірунтуючись на цьому припущенн≥, уперше розрахував розм≥ри «емл≥. “ак що ж припустив ѕарменид?

¬≥дпов≥дь: ўо «емл¤ - кул¤

ѕитанн¤ 78: якби древн≥й грек потрапив в наш час, то в≥н би подумав, що в нас досить багато вовчарень ≥ заклад≥в дл¤ нудист≥в, але ще б≥льше м≥сць дл¤ проведенн¤ дозв≥лл¤. ѕро ¤ких три м≥сц¤ мова йде?

¬≥дпов≥дь: л≥цењ (lykos - вовк), г≥мназ≥њ (gymnos - оголений), школи (schole - дозв≥лл¤)

ѕитанн¤ 79: ” давньогрецьких арм≥¤х було званн¤ гиппарха. Ќазв≥ть найв≥дом≥шого рад¤нського гиппарха.

¬≥дпов≥дь: ћ.Ѕудьонний (гиппарх - командуючий к≥ннотою)

ѕитанн¤ 80: ўо древн≥ греки називали "мистецтвом поводженн¤ з буквами"?

¬≥дпов≥дь: граматику

ѕитанн¤ 81: ≤з грецького це слово означаЇ "п≥знане". ≤ д≥йсно, коли його вимовл¤Ї людина визначеноњ профес≥њ, створюЇтьс¤ враженн¤, що в≥н п≥знав, що з нами в≥дбуваЇтьс¤. Ќазв≥ть це слово.

¬≥дпов≥дь: д≥агноз

ѕитанн¤ 82: якщо географ≥¤ це "землеопис", те що ж таке "землеразд≥ленн¤"?

¬≥дпов≥дь: геодез≥¤

ѕитанн¤ 83: —каж≥ть по-латинському "наставл¤нн¤".

¬≥дпов≥дь: ≥нструкц≥¤

ѕитанн¤ 84: ” ƒревн≥й √рец≥њ документи записувалис¤ на навощенных пластинках з дерева чи металу, зв'¤заних м≥ж собою. як називалис¤ ц≥ пластинки?

¬≥дпов≥дь: дипломи

ѕитанн¤ 85: яка р≥ка в часи п≥зньоњ √рец≥њ називалас¤ ƒанаприсом?

¬≥дпов≥дь: ƒн≥про

ѕитанн¤ 86: як в≥домо, вираз "до грецьких календ" з'¤вивс¤ в ƒревньому –им≥. ўо цей висл≥в значить - знають ус≥, у грек≥в календ не було. ј до кого цей висл≥в в≥дносивс¤ в ƒревньому –им≥?

¬≥дпов≥дь: до боржник≥в - у календи в≥ддавали борги.

ѕитанн¤ 87: ¬ античност≥ вона ц≥нувалас¤, ¤к вище благо,христи¤нство, що прийшло в≥дт≥снило њњ на другий план, а про розходженн¤ м≥ж чолов≥чою ≥ ж≥ночою дотепер ведутьс¤ суперечки. Ќазв≥ть њњ.

¬≥дпов≥дь: дружба.

ѕитанн¤ 88: —каж≥ть, чий вигл¤д дав нам грецький бог ѕан?

¬≥дпов≥дь: ди¤вола

ѕитанн¤ 89: ” фракийц≥в ≥ в грек≥в це називалос¤ ≤стр, а в римл¤н - ƒанувий. ўо це?

¬≥дпов≥дь: ƒунай

ѕитанн¤ 90: як по-грецьки ≥менувавс¤ б Ѕлагов≥ст?

¬≥дпов≥дь: ™вангел≥Ї

ѕитанн¤ 91: ÷им словом, можливо, що походить в≥д сем≥тського "веч≥р", древн≥ греки називали грецьк≥ ≥ фракийск≥ област≥. ўо це за слово?

¬≥дпов≥дь: ™вропа

ѕитанн¤ 92: —каж≥ть по грецьки "старший нагл¤дач".

¬≥дпов≥дь: арх≥Їпископ

ѕитанн¤ 93: яке "особливе в≥ровченн¤" пересл≥дувалос¤ ≥нкв≥зиц≥Їю?

¬≥дпов≥дь: Їресь (≥з грецького - "особливе в≥ровченн¤")

ѕитанн¤ 94: —каж≥ть, ¤ке слово п≥шло в≥д латинського "гестус" - положенн¤ т≥ла?

¬≥дпов≥дь: жест

ѕитанн¤ 95: «агадка —ф≥нкса - спочатку чотири, пот≥м дв≥, пот≥м три. „ого й у кого?

¬≥дпов≥дь: н≥г у людини

ѕитанн¤ 96: ” стародавност≥ вони були бронзов≥ ≥ ср≥бн≥, ручн≥ ≥ складн≥, але таких ¤к знаЇмо ми - не було. ѕро що мова йде?

¬≥дпов≥дь: про дзеркала

ѕитанн¤ 97: ¬авилон¤ни бачили в н≥й уособленн¤ зла, Їгипт¤ни - мудрост≥, а греки використовували њњ ¤к бойову зброю. ’то вона?

¬≥дпов≥дь: зм≥¤

ѕитанн¤ 98:  ого, за св≥дченн¤м ƒал¤, у –ос≥њ називали "двоешниками"?

¬≥дпов≥дь: близнюк≥в

ѕитанн¤ 99: ” ¬еликобритан≥њ почали видавати книги, видрукуван≥ на пластику.  ниги йдуть нарозхват. ƒл¤ кого вони призначен≥?

¬≥дпов≥дь: дл¤ маленьких д≥тей - легко миютьс¤

ѕитанн¤ 100: –ок≥в тридц¤ть вже орган≥затори спортивних чемп≥онат≥в, у ¤ких беруть участь ж≥нки, визначають стать учасниць за допомогою хромосомного тесту. ѕро ус¤кий випадок. ќдне лихо - тести ≥нод≥ брешуть, ≥ приголомшують ж≥нку тим, що вона чолов≥к. ўоб в≥дгородити псих≥чне здоров'¤ спортсменок в≥д под≥бних "в≥дкритт≥в", недавно стали застосовувати й ≥нший метод контролю. який?

¬≥дпов≥дь: гл¤нути на учасницю в голому вид≥

ѕитанн¤ 101: ѕеревед≥ть на грецьку мову "вис¤чий униз"?

¬≥дпов≥дь: перпендикул¤р

ѕитанн¤ 102: ƒревн≥ римл¤ни називали це via lactea, а ¤к називаЇмо це ми?

¬≥дпов≥дь: ћолочний шл¤х

ѕитанн¤ 103: јраби називали це "нузадир", а ¤к ми називаЇмо цю вонючку?

¬≥дпов≥дь: нашатир

ѕитанн¤ 104: як≥ важлив≥ дл¤ нашого орган≥зму, але в≥дкрит≥ т≥льки ледве б≥льш ста рок≥в тому речовини несуть у своњй назв≥ пам'¤ть про Їгипетського бога јмоне?

¬≥дпов≥дь: в≥там≥ни

ѕитанн¤ 105: ѕрот¤гом вс≥Їњ античност≥ був розповсюджений обр¤д ≥нкубац≥њ. —каж≥ть, що потр≥бно було зробити прохачу в храм≥, щоб зробити цей обр¤д?

¬≥дпов≥дь: заснути

ѕитанн¤ 106: ѕеревед≥ть на латинь слово "знар¤дд¤".

¬≥дпов≥дь: ≥нструмент

ѕитанн¤ 107: ћи назвали б його ≤ваном. Ќародивс¤ в≥н у 350 роц≥ в јнт≥ох≥њ. ј ¤ке прозвищи в≥н одержав п≥сл¤ смерт≥ за своЇ красномовство?

¬≥дпов≥дь: «латоуст.

ѕитанн¤ 108: Ќазва ¤коњ крањни походить в≥д латинського vitulus - молочна тварина?

¬≥дпов≥дь: ≤тал≥¤

ѕитанн¤ 109: ” стародавност≥ м≥ж ќльвией ≥ ƒунаЇм жило войовниче плем'¤ короп≥в. ј що одержало назву в≥д цього племен≥?

¬≥дпов≥дь:  арпати

ѕитанн¤ 110: яка хвороба, на думку грек≥в, розколюЇ розум ≥ душу?

¬≥дпов≥дь: шизофрен≥¤ (shizo - розколюю, phren - душу, розум)

ѕитанн¤ 111: ѕо-латинському келла - к≥мната. —лово це збереглос¤ й у наш≥й мов≥. як воно звучить?

¬≥дпов≥дь: кел≥¤

ѕитанн¤ 112: ¬≥льгельм –ентген, якоб-’ендрик ¬ант-√офф, бактер≥олог Ёмиль Ѕеринг, поет –ено ѕрюд, письменник јнри ƒюнана, економ≥ст ‘редерик ѕасстр. ўо поЇднуЇ цих людей?

¬≥дпов≥дь: це перш≥ лауреати Ќобел≥вськоњ прем≥њ.

ѕитанн¤ 113: ѕеревед≥ть на французький "в≥двертаючий пад≥нн¤"?

¬≥дпов≥дь: парашут

ѕитанн¤ 114: Ќа х≥нд≥ це буде: сомвар, мангалвар, будхвар, гурувар, шукравар, шанивар, равивар. ј в нас?

¬≥дпов≥дь: понед≥лок, в≥второк, середовище, четвер, п'¤тниц¤, субота,

ѕитанн¤ 115: ” 1931 роц≥ ». —тал≥н сказав: будувати швидко, дешево, м≥цно ≥ эконом≥чно. ўо ж було побудовано?

¬≥дпов≥дь: Ѕ≥ломорсько-Ѕалт≥йський канал

ѕитанн¤ 116: якось на трапез≥ в знаменитоњ людини блазень сказав: "Ѕлагословенний √осподь, що створив наст≥льки ≥деальну сферу". ѕро що ж в≥н так сказав?

¬≥дпов≥дь: про ¤йце

ѕитанн¤ 117: ’алдфан ћаер, що був директор ¬сесв≥тньоњ ќрган≥зац≥њ охорони здоров'¤, вважаЇ, що це - сама розповсюджена з запоб≥гаючих причин хвороб. ўо ж це?

¬≥дпов≥дь: пал≥нн¤

ѕитанн¤ 118: «араз њх на «емл≥ близько 64 м≥льйон≥в, у —–—– њх було близько 5,6 м≥льйон≥в, а в царськ≥й –ос≥њ 21 м≥льйон - по одн≥Їњ на чотирьох жител≥в. ’то це?

¬≥дпов≥дь: к≥н≥

ѕитанн¤ 119: √овор¤ть, у —ократа запитали: "яке з нерозумних тварин найкрасив≥ше?" ўо в≥дпов≥в —ократе?

¬≥дпов≥дь: ж≥нка

ѕитанн¤ 120: √овор¤ть, одна багата людина зробила наступний напис на двер¤х свого будинку: "Ќехай н≥¤ке зло не проникне сюди". ƒ≥оген здивувавс¤, ¤к тод≥ в будинок проникаЇ... «ак≥нч≥ть думку ƒ≥огена.

¬≥дпов≥дь: дружина господар¤

ѕитанн¤ 121: √≥ппократов≥ приписують висл≥в про те, що в ж≥нки Ї два в≥рних захисники, один живий, ≥нший - н≥. ќбоЇ захищають њњ ≥ ховають њњ. јле ¤кщо њњ захищаЇ неживий, живий њњ вже захистити не може. Ќазв≥ть обох.

¬≥дпов≥дь: чолов≥к ≥ труна

ѕитанн¤ 122: Ћоуренс ѕ≥тер у своЇму "ѕринцип ѕ≥тера" говорить, що де¤к≥ нудн≥ люди можуть опром≥нити будь-¤ку к≥мнату. ўо вони повинн≥ зробити дл¤ цього?

¬≥дпов≥дь: вийти з њњ

ѕитанн¤ 123: Ќа ¤кий од¤г, на думку ≥нд≥йських мудрец≥в, не сл≥д витрачати занадто багато грошей?

¬≥дпов≥дь: на од¤г дл¤ померлого

ѕитанн¤ 124: "ќт будинок суму, де люди похован≥ заживо". ƒе де¤кий Їврейський мудрець начертав ц≥ слова?

¬≥дпов≥дь: на двер¤х в'¤зниц≥

ѕитанн¤ 125: ƒотепний Ѕернард Ўоу говорив, що британський солдат здатний висто¤ти проти кого завгодно, кр≥м одного. ј проти ¤коњ сили нездатний усто¤ти британський солдат?

¬≥дпов≥дь: проти Ѕританського м≥н≥стерства оборони

ѕитанн¤ 126: “алейран говорив, що в≥йна - занадто серйозна справа, щоб дов≥р¤ти њњ...  ому?

¬≥дпов≥дь: в≥йськовим

ѕитанн¤ 127: ѕринцип ѕ≥тера дл¤ д≥лових людей говорить: "якщо ви д≥Їте з порушенн¤м правил, вас штрафують". ј що, в≥дпов≥дно до цього ж принципу, робл¤ть з вами, ¤кщо ви д≥Їте строго за правилами?

¬≥дпов≥дь: вас обкладають податком

ѕитанн¤ 128: ѕринцип компетентност≥ по ѕ≥теру складаЇтьс¤ з двох частин. ѕерша звучить так: "ўоб уникати помилок, потр≥бно набиратис¤ досв≥ду". як звучить друга частина?

¬≥дпов≥дь: щоб набиратис¤ досв≥ду, потр≥бно робити помилки

ѕитанн¤ 129: ѕеревед≥ть з бюрократичноњ мови: "≤нформац≥¤, що неадекватно в≥дбиваЇ факти".

¬≥дпов≥дь: неправда

ѕитанн¤ 130: Ќа —ход≥ його кличуть ясу чи ≤са. ј ¤к його кличемо ми?

¬≥дпов≥дь: ≤сус

ѕитанн¤ 131: Ѕлизько 60 рок≥в тому на французькому цвинтар≥ ѕер-Ћашез з'¤вилас¤ могила.  р≥м ≥мен≥ ≥ пр≥звища, на н≥й написано: "рад¤нський комунар". ’то в н≥й похований?

¬≥дпов≥дь: Ќестор ћахно

ѕитанн¤ 132: —права була у ¬енец≥њ. ќдин гондольЇр прикр≥пив до своЇњ гондоли мотор, ≥ пасажири змогли добиратис¤ до м≥сц¤ призначенн¤ швидше. јле п≥сл¤ надходженн¤ 400 скарг у м≥ський маг≥страт, мотор довелос¤ зн¤ти. ј хто ж скарживс¤?

¬≥дпов≥дь: профес≥йн≥ гондольЇри

ѕитанн¤ 133: ” грек≥в - ласка, у римл¤н - ще ≥ тхори: чорний ≥ альб≥нос. ј в нас хто?

¬≥дпов≥дь: к≥шка - мишей ловить

ѕитанн¤ 134: ’рести бувають р≥зн≥. ѕростий, Їгипетський, андр≥њвський. ј що таке гамм≥рованний хрест?

¬≥дпов≥дь: свастика - чотири букви гама

ѕитанн¤ 135: ” древн≥х грек≥в так називалас¤ посудина дл¤ зм≥шуванн¤ р≥дин. “епер того, що називають цим словом дуже мало на «емл≥, але багато в  осмос≥. ўо це?

¬≥дпов≥дь: кратер

ѕитанн¤ 136: ¬ античн≥й естетиц≥ терм≥ном "меличне" - в≥д грецького melos - п≥сн¤ називалис¤ в≥ршован≥ твори, що виконувалис¤ п≥д акомпанемент струнного музичного ≥нструмента. ј ¤к ц≥ твори називалис¤ ще?

¬≥дпов≥дь: л≥рикою (виконувалис¤ п≥д л≥ру)

ѕитанн¤ 137: ѓњ розробл¤в јристотель, њњ ототожнювали з д≥алектикою, ми не завжди користаЇмос¤ нею, але згадуЇмо њњ в зв'¤зку з обличч¤ми ж≥ночоњ стат≥. ўо це таке?

¬≥дпов≥дь: лог≥ка

ѕитанн¤ 138: ÷е в грек≥в називалос¤ toxon, у римл¤н - arcus. —початку в≥н вважавс¤ в грек≥в варварським, але з гомер≥вских час≥в ц≥нувавс¤ дуже високо. ј в нас в≥н до того ж Ї тезкою де¤коњ рослини. якоњ?

¬≥дпов≥дь: цибул≥

ѕитанн¤ 139: ¬чен≥ ”трехтского ун≥верситету в Ќ≥дерландах завербували б≥л¤ сто громад¤н ”трехта - м≥ста з дуже розвинутою промислов≥стю. ўочетверга вони повинн≥ визначати р≥вень забрудненн¤ атмосфери. яким своњм приладом вони користуютьс¤?

¬≥дпов≥дь: носом

ѕитанн¤ 140: ÷¤ рослина уособлюЇ собою одночасно ≥ р≥дного, ≥ прийомного родича. Ќазв≥ть його.

¬≥дпов≥дь: мати-≥-мачуха

ѕитанн¤ 141: «араз њх у нас буде усе б≥льше ≥ б≥льше. —лово це походить в≥д римського слова з≥ значенн¤м "б≥льше, глава, начальник, учитель". ј в середн≥ стол≥тт¤ вони мали велику владу ≥ часом велик≥ знанн¤. ’то вони?

¬≥дпов≥дь: маг≥стри

ѕитанн¤ 142: ÷ей образ затвердивс¤ в ≥конограф≥њ в перш≥й половин≥ IV стол≥тт¤ ≥ походить в≥д Їгипетських зображень ≤сиди ≥ “ора. ўо це за образ?

¬≥дпов≥дь: образ ћадонни з дитиною

ѕитанн¤ 143: —початку так називали жрец≥в мидийской касти ≥ не плутали њх з чаклунами ≥ чар≥вниками. ’то вони?

¬≥дпов≥дь: маги

ѕитанн¤ 144: ѓх вивчають р≥зн≥ галуз≥ наук, наприклад, пап≥ролог≥¤ ≥ кодакологи¤. ÷ей терм≥н був уведений дл¤ в≥дм≥нност≥ книг, написаних до 14-16 стол≥тт¤. ўо це за терм≥н?

¬≥дпов≥дь: манускрипт

ѕитанн¤ 145: як древн≥ римл¤ни називали рухливу частину домашньоњ обстановки?

¬≥дпов≥дь: мебл¤ми (mobilia - рухливий)

ѕитанн¤ 146: ” ƒревньому –им≥ була м≥ра довжини iter pedestre, р≥вна приблизно 29 км. ўо ж це за в≥дстань?

¬≥дпов≥дь: день шл¤ху.

ѕитанн¤ 147: ” нас це Ї, а в —Ўј чи, скаж≥мо, у ¬еликобритан≥њ, цього немаЇ в так≥й форм≥. ј от у ƒревньому –им≥ так називали ополченн¤. “ак що ж це таке?

¬≥дпов≥дь: м≥л≥ц≥¤

ѕитанн¤ 148: —лово √алактика - грецького походженн¤. ј що ж у ƒревн≥й √рец≥њ ≥менувалос¤ словом galaxias?

¬≥дпов≥дь: ћолочний шл¤х, gala-молоко

ѕитанн¤ 149: ÷е слово походить в≥д грецьких сл≥в "один" ≥ "продане". ≤ д≥йсно, це виникаЇ тод≥, коли усе продано одному. ўо ж це?

¬≥дпов≥дь: монопол≥¤ (в≥д mono ≥ poleo)

ѕитанн¤ 150: ÷е слово походить в≥д латинського слова з≥ значенн¤м "моральний", а асоц≥юЇтьс¤ в нас з де¤ким жанром л≥тературного твору, теж латинськоњ назви. ўо це за слово?

¬≥дпов≥дь: мораль (ц≥Їњ байки така...)

ѕитанн¤ 151: ѕо-латинському manus - рука. —каж≥ть, а в назв≥ ¤коњ детал≥ од¤гу можна зустр≥ти цей кор≥нь?

¬≥дпов≥дь: манжет

ѕитанн¤ 152: ” найдавн≥ш≥ часи зам≥сть цього використовували глину, трави, золу. ” ƒревн≥й јссир≥њ це уже виготовл¤ли. ўо це?

¬≥дпов≥дь: мило

ѕитанн¤ 153: ÷е з'¤вилос¤ в ƒревньому ™гипт≥ ≥ було прив≥леЇм фараона. ” ƒревн≥й √рец≥њ, навпаки, цим користувалис¤ ж≥нки, д≥ти ≥ хвор≥. ј в наш час це часом використовують дл¤ убивства. ўо це?

¬≥дпов≥дь: ст≥лець

ѕитанн¤ 154: ¬ ≤тал≥њ м≥н¤ли ≥ купц≥ користувалис¤ кассапанкою - скринею, до ¤коњ прилаштували спинку.  упц≥ буквально сид≥ли на своњх грошах. ” ¤к≥ ж два слова перетворивс¤ такий ст≥лець?

¬≥дпов≥дь: каса ≥ банк

ѕитанн¤ 155: ” ƒревньому –им≥ це були трон ≥ л≥жко. ” нас це теж збереглос¤ ≥ теж дуже близько зв'¤зане з людиною, але не дай Ѕоже вам цим скористатис¤. ўо це?

¬≥дпов≥дь: катафалк.

ѕитанн¤ 156: ƒревн≥ римл¤ни користувалис¤ рукавичками при брудних роботах ≥ дл¤ захисту в≥д холоду. «астосовували вони њх ≥ там, де ми ними не користуЇмос¤, ≥ не мудро - у римл¤н не було того, що Ї в нас з вами. “о ж де ще використовували римл¤ни рукавички?

¬≥дпов≥дь: дл¤ њж≥

ѕитанн¤ 157: –ецепт: попатрати, вимочити тривалий час у сол¤ному розчин≥ ≥ залити запашними речовинами.  ≥лька механ≥чних операц≥й - ≥ готово. ј що готово?

¬≥дпов≥дь: мум≥¤

ѕитанн¤ 158: ” грек≥в було к≥лька вид≥в н≥мф. Ќа¤ди жили у вод≥ ставк≥в, озер, р≥к, ореади в горах ≥ в л≥сах, нерењди - у мор¤х, др≥ади на деревах. ¬важалос¤, що ус≥ н≥мфи, кр≥м др≥ад, живуть дуже довго, майже в≥чно. ј коли ж зак≥нчувалос¤ житт¤ др≥ад?

¬≥дпов≥дь: з≥ смертю дерева.

ѕитанн¤ 159: ÷ей жанр л≥тератури з'¤вивс¤ вже в древн≥й √рец≥њ, але названий був ≥тал≥йським словом, що означаЇ "новина". ўо це за жанр?

¬≥дпов≥дь: новела.

ѕитанн¤ 160: ” римському судочинств≥ була формула non liquet - не ¤сно. ј ¤ке р≥шенн¤ вин≥с бы наш суд в аналог≥чному випадку?

¬≥дпов≥дь: виправданн¤ за браком доказ≥в

ѕитанн¤ 161: ÷е уперше викрикнув ÷ицерон у 4-≥й промов≥ проти ¬ересу. ≤ зараз вигуки, под≥бн≥ цьому по сут≥ можна почути в≥д людей старших покол≥нь. “ак що ж це за фраза?

¬≥дпов≥дь: O, tempora, o, mores! (ќ, часи, о, звичањ!)

ѕитанн¤ 162: ѕо-египетски це звучить, ¤к wah, по-гречески це означаЇ казан. јле так≥ казани з найдавн≥ших час≥в р¤тували багатьох ≥ багатьох людей, що втратили над≥ю вижити. Ѕез них де¤к≥ подорож≥ були б неможлив≥. ўо це?

¬≥дпов≥дь: оазис (гречок - казан)

ѕитанн¤ 163: ÷е слово в переклад≥ з грецькоњ означаЇ "пересп≥в" ≥ в античност≥ позначало р≥д поез≥њ, що передаЇ видозм≥нений зм≥ст серйозних твор≥в. ўо це за слово?

¬≥дпов≥дь: парод≥¤

ѕитанн¤ 164: 146 метр≥в у висоту, 230 метр≥в основи. ўо це за чудо таке?

¬≥дпов≥дь: п≥рам≥да ’еопса, „удо —в≥ту

ѕитанн¤ 165: ÷е - вища форма соц≥альноњ орган≥зац≥њ до≥сторичного сусп≥льства, однак, прикметник в≥д цього зараз в≥днос¤ть до тварин. Ќазв≥ть це.

¬≥дпов≥дь: плем'¤ (а не череда)

ѕитанн¤ 166: –имськ≥ полководц≥ ≥мператори нер≥дко одержували де¤к≥ пр≥звиська. ѕерше таке пр≥звисько одержав —ципион, прозваний јфриканцем. ƒуже часто привласнювалос¤ ≥м'¤ √ерманик. Ѕали пр≥звиська ƒаник, ѕарфик, ѕерсик, —арматик ≥ Ѕританик. ј за що полководцю давали таке пр≥звисько?

¬≥дпов≥дь: за перемогу над народом, згаданим у пр≥звиську.

ѕитанн¤ 167: ” 1582 року буллою папи римського було виправлено те, що за 1600 ≥з зайвим рок≥в до нього виправив римський же правитель. як звали папу ≥ ¤к звали правител¤?

¬≥дпов≥дь: √ригор≥й ≥ ÷езар

ѕитанн¤ 168: ” 321 роц≥ день —онц¤ було оф≥ц≥йно затверджено ¤к христи¤нське св¤то. ј коли в≥н св¤ткувавс¤?

¬≥дпов≥дь: щотижн¤, це нед≥л¤

ѕитанн¤ 169: —в≥чки бувають стеаринов≥, сальн≥, параф≥нов≥, спермацетов≥. јле от у наш час, з 1881 року, головною стала платинова св≥чка ¬≥ол¤. ј чому?

¬≥дпов≥дь: платинова св≥ча (кандела) ¬≥ол¤ - еталон сили св≥тла

ѕитанн¤ 170: ќдиниц≥ величин бувають сам≥ р≥зн≥. “ак, дл¤ позначенн¤ де¤коњ величини була запропонована абрев≥атура мес. ўо це за величина?

¬≥дпов≥дь: швидк≥сть (метр у секунду)

ѕитанн¤ 171: ¬несистемна¤ одиниц¤ вим≥ру цього була введена американським ученим  райтером ≥ названа н≥й. ќдиницею р≥вн¤ чого Ї н≥й, ¤кщо до Ѕ≥бл≥њ це не маЇ н≥¤кого в≥дношенн¤?

¬≥дпов≥дь: шуму - в≥д слова noise

ѕитанн¤ 172: яка восьма складаЇтьс¤ ≥з семи?

¬≥дпов≥дь: октава

ѕитанн¤ 173: ѕеревед≥ть на латинь два слова: "на сто".

¬≥дпов≥дь: pro centum - в≥дсоток

ѕитанн¤ 174: як не дивно, але це слово не рос≥йського, а латинського походженн¤, ≥ походить в≥д слова pondus - вага. ўо це за слово?

¬≥дпов≥дь: пуд

ѕитанн¤ 175: —каж≥ть по-древнЇруськи "кисть руки".

¬≥дпов≥дь: п'¤дь



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму




Hosted by uCoz