–озвиток моторики у д≥тей дошк≥льного та молодшого шк≥льного в≥ку



¬ступ .

–озвиток моторики в д≥тей допом≥жноњ школи.

≈кспериментальна частина.

–ухов≥ зан¤тт¤ з ф≥зкультури спри¤ють розвитку моторики та психоф≥зичного розвитку д≥тей.

–озвиток др≥бноњ моторики у д≥тей дошк≥льного в≥ку.

ѕсихомоторн≥ напр¤мки усп≥шного розвитку механ≥зм≥в оволод≥нн¤ письмом.

 омплекс граф≥чних завдань п≥дготовки руки до письма.

¬исновок.

—писок використаноњ л≥тератури.

«м≥ст

¬ступ .

–озвиток моторики в д≥тей допом≥жноњ школи.

≈кспериментальна частина.

–ухов≥ зан¤тт¤ з ф≥зкультури спри¤ють розвитку моторики та психоф≥зичного розвитку д≥тей.

–озвиток др≥бноњ моторики у д≥тей дошк≥льного в≥ку.

4.1. ѕсихомоторн≥ напр¤мки усп≥шного розвитку механ≥зм≥в оволод≥нн¤ письмом.

4.2.  омплекс граф≥чних завдань п≥дготовки руки до письма.

¬исновок.

—писок використаноњ л≥тератури.

¬ступ

јктуальн≥сть теми.

ќдним ≥з основних завдань логопедичноњ служби в школ≥ Ї допомога учн¤м, що мають недол≥ки мовленн¤ ≥, внасл≥док цього, не встигають у навчанн≥.

ѕор¤д з патолог≥Їю усного мовленн¤ ≥снують порушенн¤ ≥ писемного мовленн¤. «а чинним "ѕоложенн¤м про логопедичн≥ пункти", 75% ус≥х учн≥в, що займаютьс¤ на логопедичному пункт≥, становл¤ть школ¤р≥, у ¤ких ви¤влен≥ порушенн¤ письма та читанн¤ обумовлен≥ фонетико-фонематичним недорозвитком або нер≥зко вираженим загальним недорозвитком мовленн¤.

«а останн≥ми досл≥дженн¤ми у 50% учн≥в допом≥жних шк≥л ≥ 3-5% учн≥в масових шк≥л на¤вн≥ порушенн¤ писемного мовленн¤; у школах з дл¤ д≥тей з важкими порушенн¤ми мовленн¤ та «ѕ–- 20%. ” хлопчик≥в ц≥ порушенн¤ зустр≥чаютьс¤ у 4-6 раз≥в част≥ше, н≥ж у д≥вчаток.

ѕроанал≥зуЇмо причини. ” б≥льшост≥ д≥тей з порушенн¤ми читанн¤ ≥ письма ( дислекс≥¤ ≥ дисграф≥¤) пренатальний, натальний, постнатальний пер≥оди прот≥кають неспри¤тливо:

- патолог≥¤ ваг≥тност≥ й полог≥в (токсикоз ваг≥тност≥, недоношен≥сть, стр≥мк≥ пологи, акушерськ≥ ускладненн¤, асф≥кс≥¤);

- паталог≥чна спадков≥сть (труднощ≥ у навчанн≥ батьк≥в, дислекс≥¤, псих≥чн≥ захворюванн¤).

Ќер≥дко до цього у постнатальному пер≥од≥ додаютьс¤ травми голови або "ланцюжок" соматичних та ≥нфекц≥йних захворювань. ѕорушенн¤ читанн¤ та письма стають супутн≥ми в д≥тей з м≥н≥мальною мозковою дисфункц≥Їю, затримкою псих≥чного розвитку, важкими порушенн¤ми усноњ мови. ÷еребральними парал≥чами, порушенн¤ми

слуху, зору у розумово в≥дсталих д≥тей. ќтже, ц≥ вади Ї складовою частиною складних мовних та нервово- псих≥чних порушень. « кл≥н≥чноњ точки зору порушенн¤ читанн¤ та письма у д≥тей ≥з збереженим ≥нтелектом - це один ≥з вид≥в затримки псих≥чного розвитку, ¤кий про¤вл¤Їтьс¤ через надзвичайно низьк≥ можливост≥ засвоЇнн¤ навичок читанн¤ ≥ письма.

” д≥тей логопат≥в ц≥Їњ категор≥њ в≥дм≥чаЇтьс¤ не сформован≥сть багатьох псих≥чних функц≥й: зорового анал≥зу ≥ синтезу; просторових у¤влень; слуховоњ ≥ мовноњ диференц≥ац≥њ звук≥в мовленн¤; порушенн¤ уваги, пам'¤т≥, емоц≥йно-вольовоњ сфери. ÷е призводить до порушень окремих операц≥й письма ≥ писемного мовленн¤ взагал≥.

ћета роботи

–озробити практичн≥ поради по розвитку др≥бноњ моторики дл¤ д≥тей дошк≥льного в≥ку та д≥тей допом≥жних шк≥л.

1. –озвиток моторики в учн≥в допом≥жноњ школи.

¬ихованц≥ допом≥жноњ школи, внасл≥док викликаних р≥зними причинами в≥дхилень у вищ≥й нервов≥й д≥¤льност≥, тимчасово в≥дстають у розумовому розвитку ≥ мають вади руховоњ функц≥њ, що, зрозум≥ло, знижуЇ њхн≥ можливост≥ не т≥льки в засвоЇнн≥ знань, а й оволод≥нн≥ практичними д≥¤ми п≥д час навчанн¤, ≥гор, самообслуговуванн¤, прац≥. « огл¤ду на це вивченн¤ особливостей моторики молодших школ¤р≥в у р≥зних видах д≥¤льност≥ ≥ застосуванн¤ педагог≥чних засоб≥в, ¤к≥ посилюють здатн≥сть опановувати рухов≥ вм≥нн¤ й навички, Ї важливою д≥л¤нкою корекц≥йно-виховноњ роботи, безпосередньо пов'¤заноњ з п≥дготовкою вихованц≥в до житт¤. –≥вень розвитку названих потенц≥й - важливий показник готовност≥ учн¤ до трудовоњ д≥¤льност≥. ќптимальна за зм≥стом ≥ обс¤гом рухова активн≥сть молодшого школ¤ра - важлива передумова його ф≥зичного та псих≥чного розвитку. ƒо того ж виконанн¤ ц≥леспр¤мованих рухових д≥й у ход≥ навчанн¤, прац≥, ≥гор пос≥даЇ центральне м≥сце в удосконаленн≥ анал≥затор≥в, забезпеченн≥ њх взаЇмод≥њ, а внасл≥док цього ≥ в корекц≥њ вад таких д≥тей. —л≥д п≥дкреслити, що саме на зан¤тт¤х ф≥зкультурою рухов≥ д≥њ виступають водночас ¤к об'Їкт ≥ зас≥б психоф≥з≥олог≥чного розвитку д≥тей.

ќднак ф≥зичн≥ вправи позитивно впливають на розвиток особистост≥ лише тод≥, коли правильно виконуютьс¤. “ож ¤сно, що формуванн¤ у школ¤р≥в спроможност≥ опановувати рухов≥ д≥њ ≥ виробл¤ти в них ум≥нн¤ правильно виконувати њх у вс≥х видах д≥¤льност≥ Ї важливим завданн¤м ф≥звихованн¤ учн≥в допом≥жноњ школи.

” молодших школ¤р≥в цього типу навчального закладу ви¤вл¤ютьс¤ вади рух≥в у побутових, навчальних, ≥грових ≥ трудових д≥¤х. —постереженн¤ за учн¤ми п≥д час од¤ганн¤ та взуванн¤ показуЇ: багато з них не можуть правильно виконати ц≥ добре в≥дом≥ њм операц≥њ. ¬падаЇ у в≥ч≥ те, що д≥ти не вм≥ють прибрати зручну робочу позу, невм≥ло працюють руками й погано взаЇмод≥ють ними. ќсобливо трудно њм виконувати д≥њ, пов'¤зан≥ з ≥зольованими рухами пальц≥в рук, наприклад, при заст≥банн≥ іудзик≥в, зашнуровуванн≥ переважно вс≥Їю кистю, надм≥рно напружуючи при цьому м'¤зи ≥ погано координуючи рухи.

Ќа уроках письма в багатьох д≥тей заф≥ксовано недол≥ки у вигл¤д≥ порушень просторовоњ регул¤ц≥њ, пов≥льного темпу, надм≥рного напруженн¤ руки ≥ недостатн≥х рух≥в кист≥. ¬они м≥цно стискують ручку пальц¤ми, що залишаютьс¤ нерухомими, пишуть букви переважно за допомогою рух≥в передпл≥чч¤ та плеча, надто сильно натискують на перо.

ѕ≥д час прац≥ учн≥-початк≥вц≥ ви¤вл¤ють незграбн≥сть ≥ невпевнен≥сть рух≥в. —постер≥гаЇтьс¤ така своЇр≥дн≥сть: д≥ти виконують трудов≥ д≥њ одн≥Їю (¤к правило, правою) рукою, а другою лише тримають предмет.  оли ж за вказ≥вкою вчительки

школ¤р почав розминати виб≥р з пластил≥ну пальц¤ми л≥воњ руки, то перестав напружувати пальц≥ правоњ.

≈ксперементальна частина

Ќа початку навчального року провели обстеженн¤ учн≥в 2-3х клас≥в загальноосв≥тньоњ школи. —еред 245 учн≥в ви¤влено 35 д≥тей з порушенн¤м писемного мовленн¤ р≥зного ступен¤ ≥ походженн¤. ј серед 6-ти клас≥в першокласник≥в (150 учн≥в) було ви¤влено 32 д≥тей з нествореними передумовами дл¤ усп≥шного навчанн¤ грамоти, ¤к≥ без спец≥альноњ допомоги в другому п≥вр≥чч≥ можуть поповнити цей контингент дисграф≥к≥в.

ƒл¤ де¤ких ви¤влених учн≥в дисграф≥к≥в корекц≥¤ вад письма може бути проведена самим учителем-класоводом п≥сл¤ в≥дпов≥дноњ консультац≥њ логопеда та психолога. –ешта учн≥в потребуЇ безпосередньо логопедичноњ допомоги у спец≥альних логопедичних групах дл¤ д≥тей-дисграф≥к≥в корекц≥¤ вад письма проводитьс¤ за спец≥альним планом роботи.

≤ саме тому, мотивац≥йною основою роботи було досл≥дженн¤ передумов виникненн¤ та способ≥в усуненн¤ вад писемного мовленн¤ в учн≥в молодших клас≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л. ј також - доведенн¤ необх≥дност≥, доц≥льност≥ ≥ важливост≥ психолого-логопедичноњ роботи щодо корекц≥њ та усуненн¤ цих вад.

¬елика увага прид≥л¤Їтьс¤ д≥т¤м допом≥жних шк≥л щодо розвитку др≥бноњ моторики руки.

¬ажливим завданн¤м л≥кар≥в-психолог≥в Ї ви¤вленн¤ ф≥зичних вад дитини в ранньому в≥ц≥.

“ому перш н≥ж почати л≥куванн¤ ( зан¤тт¤), потр≥бн≥ знанн¤ нормального розвитку ≥ пост≥йне спостереженн¤ за розвитком дитини з ÷ѕ.

2. –ухов≥ зан¤тт¤ на ф≥зкультур≥ спри¤ють розвитку моторики та психоф≥з≥олог≥чного розвитку д≥тей.

—постер≥гаючи за д≥тьми на зан¤тт¤х ф≥зкультури пом≥тили, що учн≥ допом≥жноњ школи не вм≥ють правильно використати своњ ф≥зичн≥ можливост≥ дл¤ дос¤гненн¤ високого результату. ¬насл≥док знижених п≥знавальних потенц≥й, а також утруднень у пристосуванн≥ ц≥л≥сних рухових д≥й (стрибк≥в у довжину, висоту, метань на дальн≥сть та в ц≥ль) до конкретних умов, ц≥ д≥ти р≥дко вдаютьс¤ до досв≥ду попередн≥х спроб, щоб виконати вправи на вдосконаленн¤ наступних, њм властив≥ недостатнЇ просторове ≥ часове регулюванн¤ рух≥в, а також надм≥рне дозуванн¤ м'¤зових зусиль.

” ход≥ ц≥Їњ роботи доц≥льно враховувати п≥знавальн≥ можливост≥ та особливост≥ кожного в оволод≥нн≥ практичними д≥¤ми. ƒосв≥д ≥ спец≥альн≥ досл≥дженн¤ св≥дчать про те, що ц≥й мет≥ спри¤Ї активн≥сть п≥знавальноњ д≥¤льност≥ учн≥в, ≥нтересу до зан¤ть ф≥зичними вправами. «авд¤ки цьому вихованц≥ ви¤вл¤ють розумову ≥ ф≥зичну активн≥сть у њх виконанн≥, наполеглив≥сть в оволод≥нн≥ знанн¤ми та вм≥нн¤ми, вольов≥ зусилл¤, щоб подолати втому, невпевнен≥сть або страх. ¬насл≥док цього п≥знавальний ≥нтерес позитивно впливаЇ на посиленн¤ здатност≥ школ¤р≥в удосконалювати рухов≥ д≥њ на уроках, п≥д час ф≥зкультурно-оздоровчих заход≥в у режим≥ шк≥льного дн¤ (ранковоњ г≥мнастики, ф≥зкульт-хвилинок), ≥гор та ф≥зичних вправ на великих перервах, щоденних ф≥зкультурних зан¤ть у групах п≥д кер≥вництвом виховател≥в), поза-класних форм ф≥зкультурно-масовоњ роботи (ф≥зкультурних гуртк≥в, змагань, туристських поход≥в); зан¤ть з учн¤ми спец≥альноњ медичноњ групи.

” навчальн≥й програм≥ з цього предмета дл¤ допом≥жних шк≥л вихованн¤ в д≥тей п≥знавального ≥нтересу розгл¤даЇтьс¤ ¤к важливе

завданн¤. ƒоведено, що б≥льшост≥ вихованц≥в таких шк≥л притаманне вузьке коло ≥нтерес≥в, а самим ≥нтересам- поверхов≥сть, нест≥йк≥сть, низька д≥Їв≥сть. Ќа уроках у них спостер≥гаЇтьс¤ ≥нтелектуальна ≥нертн≥сть, неуважн≥сть.

ќсобливост≥ п≥знавального ≥нтересу у д≥тей ц≥Їњ категор≥њ ви¤вл¤ютьс¤ на зан¤тт¤х ф≥зкультурою дещо своЇр≥дно. Ќа початку навчанн¤ школ¤р≥ ставл¤тьс¤ до зан¤ть ¤к до гри, можливост≥ задовольнити природну потребу в рухов≥й активност≥, ¤ка значно загострюЇтьс¤ у цей пер≥од: д≥т¤м доводитьс¤ пор≥вн¤но довгий час проводити, сид¤чи за партою. «а таких умов зан¤тт¤ ф≥зичними вправами Ї фактором, що позитивно впливаЇ на адаптац≥ю вихованц≥в до шк≥льного житт¤.

¬одночас на уроках ф≥зкультури зд≥йснюЇтьс¤ педагог≥чне керована навчальна д≥¤льн≥сть, у ход≥ ¤коњ молодш≥ школ¤р≥ докладають ф≥зичних ≥ розумових зусиль, щоб оволод≥ти руховими вм≥нн¤ми й навичками, запам'¤тати пор¤док шикувань, зм≥ст ≥ правила ≥гор, навчитись ви¤вл¤ти км≥тлив≥сть, спритн≥сть, засвоњти правила повед≥нки в умовах в≥дносноњ свободи. «авд¤ки цьому у д≥тей поступово посилюЇтьс¤ п≥знавальний ≥нтерес до ф≥зичних вправ, що, у свою чергу, п≥двищуЇ њхню спроможн≥сть засвоювати нов≥ рухи, д≥њ.

¬арто п≥дкреслити, що пер≥од початкового навчанн¤ пос≥даЇ особливе м≥сце у пробудженн≥ ≥ розвитку в учн≥в ≥нтересу до зан¤ть ф≥зкультурою, а також у корекц≥йно-розвивальному впливов≥ њх на особист≥сть з≥ згаданими в≥дхиленн¤ми. ” початкових класах треба належну увагу прид≥л¤ти розвитку в д≥тей спроможност≥ швидко ≥ точно виконувати рухи пальц¤ми рук, ум≥ло взаЇмод≥¤ти обома руками, спритно "перебудовувати" рухи в≥дпов≥дно до умов.  орекц≥¤ вад розвитку рух≥в руки, цього основного органу предметних д≥й людини, Ї важливим завданн¤м початкового навчанн¤ ≥ неодм≥нною умовою п≥дготовки учн≥в до навчальноњ, побутовоњ та виробничоњ прац≥. ¬оно реал≥зуЇтьс¤ на зан¤тт¤х ф≥зкультурою у ход≥

роботи з великими ≥ малими м'¤чами, обручами, палиц¤ми, скакалкою, а також спец≥альних вправ дл¤ розвитку ≥зольованих рух≥в пальц≥в рук (протиставленн¤ великого пальц¤ вказ≥вному, середньому, без≥менному, м≥зинцю, одночасне розведенн¤ пальц≥в на одн≥й руц≥ ≥ зведенн¤ на друг≥й тощо).

—притн≥сть рук залежить в≥д точност≥ њх зорового та к≥нестетичного сприйманн¤, положенн¤ предмет≥в, ¤кими д≥Ї дитина, в≥д розвитку вм≥нн¤ коригувати рухи п≥д час виконанн¤ вправ та завдань. Ќазван≥ процеси й елементи психомоторноњ д≥¤льност≥ Ї загальними дл¤ вс≥х предметних д≥й. ¬насл≥док цього вони розвиваютьс¤ в учн≥в у вс≥х видах д≥¤льност≥: письма, ручноњ прац≥, малюванн¤, самообслуговуванн¤, зан¤ть ф≥зичними вправами. —укупн≥сть ум≥нь, навичок ≥ спритност≥ д≥й руками визначаЇ р≥вень "ручноњ вм≥лост≥" дитини. ¬исокий р≥вень розвитку таких ум≥нь ≥ ¤костей у молодших школ¤р≥в допом≥жноњ школи набуваЇ особливоњ ваги дл¤ формуванн¤ у них готовност≥ до профес≥йного навчанн¤ надал≥.

ўоб п≥дтримувати у вихованц≥в ≥нтерес до процесу виконанн¤ вправ, необх≥дно сповнювати зан¤тт¤ п≥знавальним ≥ позитивним емоц≥йним зм≥стом. « огл¤ду на те, що в учн≥в допом≥жноњ школи найб≥льш≥ в≥дхиленн¤ спостер≥гаютьс¤ в рухових актах, виконанн¤ ¤ких потребуЇ значноњ розумовоњ та псих≥чноњ активност≥, сл≥д передус≥м посл≥довно розвивати психомоторн≥ функц≥њ, на основ≥ ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ рац≥ональна побудова д≥й. ‘ормуванню вм≥нн¤ правильно виконувати р≥зноман≥тн≥ вправи спри¤ють насамперед т≥, що пов'¤зан≥ з ч≥тким просторовим ≥ часовим регулюванн¤м рух≥в та м'¤зових зусиль, в ¤ких дл¤ учн≥в очевидний зв'¤зок м≥ж напр¤мом, розм≥ром, швидк≥стю, силою руху ≥ його результатом.

” молодших класах усп≥шно застосовуютьс¤ з ц≥Їю метою метанн¤ у ц≥ль на в≥дстань до 5 м та ≥гри: "ћисливц≥ ≥ качки", "ћ'¤ч середньому", стрибки на точн≥сть приземленн¤ ( "—трибки по горбках", "—трибки у

квадрати"), киданн¤ м'¤ча на п≥длогу або у ст≥ну з тим, щоб в≥н в≥дскакував на певну в≥дстань, та ≥н. ¬прави й ≥гри такого спр¤муванн¤ розвивають в д≥тей ум≥нн¤ керувати власними рухами, поб≥жно стимулюючи п≥знавальну активн≥сть. ƒл¤ правильного виконанн¤ завдань учн≥ мають навчитис¤ ч≥тко сприймати характер рух≥в та њх результати, встановлювати причиново-насл≥дков≥ зв'¤зки м≥ж ними ≥ тод≥ вносити в≥дпов≥дн≥ корективи дл¤ вдосконаленн¤ техн≥ки виконанн¤ наступних рух≥в. ¬прави, що потребують ч≥ткоњ регул¤ц≥њ д≥й, допомагають не т≥льки тренуванню функц≥й рухового апарата, а й розвивають ≥ вдосконалюють в учн≥в цього типу т≥ процеси вищоњ нервовоњ д≥¤льност≥, на основ≥ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ рац≥ональна побудова дов≥льних рух≥в, виробл¤ютьс¤ узагальнен≥ вм≥нн¤.

ќсобливоњ уваги потребують д≥ти з глибокими в≥дхиленн¤ми у розумовому розвитку ≥ з≥ складними порушенн¤ми моторики, њм необх≥дно давати ≥ндив≥дуальн≥ завданн¤ або дл¤ кожноњ групи, скаж≥мо, р≥зноман≥тн≥ вправи з м'¤чем дл¤ одного, двох чи трьох учн≥в, прост≥-з р≥вноваги, дл¤ розвитку ≥зольованих рух≥в пальц≥в рук та ≥н. ƒл¤ посиленн¤ ≥нтересу д≥тей до зан¤ть ф≥зкультурою, розширенн¤ њхн≥х можливостей засвоювати нов≥ рухов≥ вм≥нн¤ конче потр≥бно всел¤ти впевнен≥сть у тому, що вони можуть навчитис¤ добре виконувати р≥зн≥ рухи, в≥льно волод≥ти м'¤чем ≥ скакалкою, усп≥шно грати з ус≥ма школ¤рами.

«ан¤тт¤ ф≥зкультурою сл≥д проводити так, щоб вони стимулювали розумову д≥¤льн≥сть: п≥д час вправ та ≥гор д≥ти анал≥зують власн≥ рухи, диференц≥юють њх за розм≥ром, напр¤мом, швидк≥стю, м'¤зовим зусилл¤м, осмислюють способи виконанн¤ р≥зних д≥й, розв'¤зують завданн¤, спр¤мован≥ на самост≥йну орган≥зац≥ю ц≥леспр¤мованих рух≥в, вправл¤ютьс¤ за словом учител¤. ÷е дос¤гаЇтьс¤ внасл≥док застосуванн¤ спец≥альних методичних прийом≥в. “ак, виконуючи загальнорозвивальн≥ та коригувальн≥ вправи, вихованц≥ краще зосереджуютьс¤ на сприйманн≥ власних рух≥в тод≥, коли при повторенн≥ вправи точно збер≥гають њх напр¤м, темп, ампл≥туду.

—початку цей прийом застосовують при виконанн≥ простих вправ - повторити позу, поставити два рази руки в однакове положенн¤ з контролем зору ≥ без нього, виконати два рази к≥лька посл≥довних рух≥в руками й ногами та ≥н. «годом варто практикувати складн≥ш≥ д≥њ, наприклад, п≥дкидати м'¤ч к≥лька раз≥в на однакову висоту, робити однаковоњ довжини кроки без зорового контролю тощо. “ак≥ методичн≥ прийоми дають змогу молодшим школ¤рам добре "в≥дчути" рухи п≥д час першого виконанн¤, щоб пот≥м так само њх повторити.

«начноњ ваги у розвитку в учн≥в школи цього типу спроможност≥ опанувати рухов≥ д≥њ набуваЇ формуванн¤ вм≥нн¤ анал≥зувати й оц≥нювати власн≥ рухи, знаходити помилки й усувати њх. “ак, першокласникам пропонують перев≥рити, чи правильно вони п≥дн¤ли своњ руки, тримають пальц≥, поставили ступн≥ н≥г та ≥н., учн¤м 2-« клас≥в - знайти помилку, що призвела до втрати р≥вноваги п≥д час прис≥данн¤, метанн¤: з ¤коњ причини м'¤ч полет≥в надто високо або низько ≥ т. д. “ак≥ методичн≥ прийоми спри¤ють подоланню розумовоњ ≥нертност≥ при виконанн≥ ф≥зичних вправ, виробл¤ють звичку стежити за своњми рухами ≥ контролювати њх, набуваЇтьс¤ досв≥д осмисленого виконанн¤ д≥й, що значно посилюЇ рухов≥ потенц≥њ школ¤р≥в.

« огл¤ду на сказане уроки ф≥зкультури сл≥д проводити так, щоб д≥ти практикувались у самост≥йному виконанн≥ вправ та рухливих ≥гор, набували в≥дпов≥дних знань. ѕ≥д час розучуванн¤ на уроц≥ комплексу вправ ранковоњ г≥мнастики треба збагачувати учн≥в знанн¤м основних правил виконанн¤ (дотримувати правильноњ постави, узгоджувати диханн¤ й рухи, точн≥сть рух≥в та вих≥дних положень).

¬раховуючи невисок≥ можливост≥ вихованц≥в, потр≥бно спец≥ально навчати њх самост≥йноњ орган≥зац≥њ рухливих ≥гор. ѕ≥сл¤ того, ¤к вони в основному засвоњли правила, њм пропонують п≥дготуватис¤ до гри, вибраноњ ними п≥д кер≥вництвом чергового учн¤, пот≥м самост≥йно гратис¤ п≥д нагл¤дом учител¤, а згодом орган≥зац≥ю ≥ кер≥вництво грою в≥н передаЇ самим д≥т¤м. ”чн¤м, ¤к≥ значно в≥дстають в≥д ≥нших в розвитку ≥нтелекту чи моторики, сл≥д давати ≥ндив≥дуальн≥ завданн¤.

ќбмежен≥ можливост≥ вихованц≥в допом≥жноњ школи у виробленн≥ нових рухових ум≥нь значною м≥рою зумовлюютьс¤ неспроможн≥стю регулювати своњ рухов≥ д≥њ за допомогою мовленн¤. ƒосл≥дженн¤ показують; виправленню ц≥Їњ вади спри¤Ї те, що учн≥ виконують загальнорозвивальн≥ й коригувальн≥ вправи переважно за в≥дл≥ком учител¤ у поЇднанн≥ з показом: спочатку педагог називаЇ та показуЇ рухи ,≥ учн≥ повторюють за ним, а пот≥м удосконаленн¤ техн≥ки виконанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ лише за його словесним по¤сненн¤м.

¬ивчаючи рухов≥ д≥њ за показом, д≥ти допом≥жноњ школи, внасл≥док недостатнього розвитку в них регулювальноњ функц≥њ мовленн¤, оволод≥вають вправами переважно методом насл≥дуванн¤, тож недостатньо усв≥домлюють њх. ѕри поЇднанн≥ слова з показом у молодших школ¤р≥в спочатку створюютьс¤ конкретн≥ образи рух≥в ≥ запам'¤товуютьс¤ њх назви, а закр≥пленн¤ вправи в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою мовних засоб≥в.

Ўироке використанн¤ слова дл¤ кер≥вництва руховими д≥¤ми д≥тей п≥двищуЇ њхню розумову активн≥сть. ѕор¤д з оволод≥нн¤м рухами вони засвоюють елементи рух≥в та положень т≥ла, що вход¤ть до певноњ вправи. ” початкових класах при виконанн≥ загально-розвивальних ≥ коригувальних вправ переважно вербальним методом учн≥ добре запам'¤товують назви: положень рук (вниз, вгору, вперед, в сторони, за спину, на по¤с≥, на голов≥, за головою, до плечей, перед грудьми), елементарних рух≥в (з≥гнути, роз≥гнути, п≥дн¤ти, опустити, нахилитис¤, випр¤митис¤, в≥дставити, приставити, розвести, звести, прис≥сти, встати), њх характеристик (пов≥льно, швидко, одночасно, посл≥довно, р≥вном≥рно, з прискоренн¤м, розслаблено, напружено). “аке навчанн¤ ефективно допомагаЇ розвитку мовленн¤ вихованц≥в, збагачуЇ њхн≥й активний словниковий запас. ƒо того ж, виробленн¤ вм≥нн¤ регулювати власн≥ рухов≥ д≥њ за командою вчител¤ Ї вих≥дним моментом дл¤ розвитку спроможност≥ користуватис¤ зовн≥шньою ≥ внутр≥шньою мовою. «авд¤ки цьому забезпечуЇтьс¤ Їдн≥сть у вир≥шенн≥ осв≥тнього (формувати вм≥нн¤ виконувати вправи, збагачувати словник назвами нових рух≥в, що складають вправи) ≥ корекц≥йного завданн¤ (корекц≥¤ вад регулюючоњ функц≥њ мовленн¤ в рухових д≥¤х учн≥в).

«асвоЇнн¤ д≥тьми на уроках ф≥зкультури назв рух≥в полегшуЇ педагог≥чне керуванн¤ руховими актами за допомогою мовленн¤ в ус≥х видах њхньоњ д≥¤льност≥ - навчальн≥й, трудов≥й, ≥гров≥й, комун≥кативн≥й.

« досл≥джень, проведених в останн≥ роки, в≥домо, що передумовою усп≥шного засвоЇнн¤ рухових д≥й Ї збагаченн¤ учн≥в необх≥дними теоретичними в≥домост¤ми. ќсобливу увагу сл≥д прид≥л¤ти цьому питанню у навчанн≥ ф≥зичних вправ молодших школ¤р≥в, оск≥льки в цьому в≥ц≥ в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на способ≥в засвоЇнн¤ рухових д≥й - в≥д насл≥дуванн¤, властивого д≥т¤м дошк≥льного в≥ку, до активноњ участ≥ у цьому процес≥ мовленн¤ ≥ мисленн¤. ÷≥ методи, у свою чергу, доц≥льно застосовувати дл¤ розвитку п≥знавальних можливостей та регулювальноњ функц≥њ мовленн¤ вихованц≥в допом≥жноњ школи.

ѕ≥двищенню спроможност≥ цих школ¤р≥в оволод≥вати ф≥зичними вправами допомагаЇ опануванн¤ ними основ знань, передбачених новою програмою з ф≥зкультури. “ак, першокласники вивчають правила повед≥нки ≥ пересувань у г≥мнастичному зал≥, набувають знань про значенн¤ ранковоњ г≥г≥Їн≥чноњ г≥мнастики та особистоњ г≥г≥Їни; учн≥ 2 класу засвоюють правила диханн¤ п≥д час виконанн¤ простих г≥мнастичних вправ, 3-го - знанн¤ про значенн¤ ф≥зичних вправ дл¤ здоров'¤ людини, 4-го-правила запоб≥ганн¤ травматизму на уроках.

«д≥йсненн¤ на зан¤тт¤х ф≥зкультурою педагог≥чного впливу на учн≥в, спр¤мованого на п≥двищенн¤ њхньоњ спроможност≥ оволод≥вати руховими вм≥нн¤ми й навичками, в≥д≥граЇ важливу роль у загальн≥й систем≥ корекц≥й-но-виховноњ роботи допом≥жноњ школи, забезпечуючи Їдн≥сть корекц≥њ вад ф≥зичного ≥ псих≥чного розвитку њњ учн≥в.

3. –озвиток ручноњ моторики

Ќеобх≥дн≥сть розвитку моторики рук у –¬ƒ, особливо у дизартрик≥в, обумовлена т≥сною взаЇмод≥Їю ручноњ ≥ мовноњ моторики. ¬досконаленн¤ ручноњ моторики спри¤Ї актив≥зац≥њ моторних мовних зон головного мозку ≥ внасл≥док цього-розвиток мовноњ функц≥њ. –озвиток ручноњ моторики в учн≥в першого класу допом≥жноњ школи маЇ велике значенн¤ не т≥льки дл¤ актив≥зац≥њ мовноњ моторики ,але ≥ дл¤ п≥дготовки –¬ƒ до оволод≥нн¤ письмом.

Ќа попередньому етап≥ корекц≥њ порушень звуковимови рекомендуютьс¤ р≥зн≥

види вправ, спр¤мованих на розвиток спритност≥, точност≥, координац≥њ, синхронност≥ рух≥в пальц≥в рук.

“акож провод¤тьс¤ вправи загального характеру, включен≥ в р≥зк≥ види

д≥¤льност≥:

I . онструюванн¤ ≥з кубик≥в будиночк≥в, башточок ≥ т.д., спочатку за зразком, пот≥м по пам'¤т≥ ≥ дов≥льно.

2.–озбиранн¤ ≥ збиранн¤ розб≥рних ≥грашок (мотр≥йок, п≥рам≥док, чашечок, кубик≥в).

3.—кладанн¤ предметних розр≥зних картинок. —початку даютьс¤ картинки, розр≥зан≥ на 2 частини, пот≥м на 3 ≥ на 4.—початку складають за зразком, дал≥-по

пам'¤т≥.

4.—кладуванн¤ ≥з паличок, с≥рник≥в геометричних ф≥гур, зображень, букв.

5.ќбведенн¤ контур≥в предметних зображень.

6.–озмальовуванн¤ контурних зображень предмет≥в кольоровими ол≥вц¤ми.

7.¬ир≥зуванн¤ кольорових смужок, ф≥гурок по контурам.

8.Ќамотуванн¤ ниток на катушку, клубок.

9.–озст≥банн¤ гудзик≥в, зашнуровуванн¤.

10.–обота з пластил≥ном(скочуванн¤ кульок, жгутик≥в, розплющуванн¤

кульок, жгутик≥в у пл¤цики, самост≥йна творч≥сть д≥тей.)

I1 .–обота з мозањкою.

12.Ѕагаторазове зжиманн¤ пальц≥в в кулак ≥ розжиманн¤.

13.Ѕагаторазове почергове виконанн¤ рух≥в руки: кулак-долон¤-ребро.

14.ѕочергова зм≥на положенн¤ рук: л≥ва рука-кулак, права-долон¤;пот≥м

навпаки права рука-кулак, л≥ва-долон¤.

? д≥тьми провод¤тьс¤ пальчиков≥ ≥гри без мовного супроводу.

ѕальчики

ƒ≥ти п≥дн≥мають л≥ву руку долонею до себе. ѕравою рукою загинають пальц≥

÷ей пальчик хоче спати. («агинають м≥зинчик).

Ћ цей лежить у л≥жку. («агинають без≥менний пальчик).

Ћ цей вже тр≥шечки поспав. («агинають середн≥й пальчик).

ј цей вже заснув. («агинають вказ≥вний пальчик).

ј цей вже м≥цно-м≥цно спить. («агинають великий пальчик).

“их≥ше тих≥ше, не шум≥ть!

—онечко червоне з≥йде,

–анок ¤сний прийде, будуть пташки щебетати,

Ѕудуть пальчики вставати! (–озпр¤мл¤ютьс¤ пальчики рук).

ƒал≥ гра повторюЇтьс¤ з рухами пальц≥в правоњ руки.

’то прињхав(болгарська гра)

ƒ≥ти складують пальц≥ обох рук.

’то прињхав? (Ўвидко хлопають к≥нчиками великих пальчик≥в).

ћи ,ми, ми! ( ≥нчики великих пальц≥в притиснут≥ один до одного, а к≥нчики

≥нших пальчик≥в одночасно швидко хлопають).

ћамо, мамо, це ти? (’лопають к≥нчиками великих пальц≥в).

“ак лак у гак! (’лопають к≥нчиками вказ≥вних пальц≥в).

“ату, тату, це ти? (’лопають к≥нчиками великих пальц≥в).

так, так, так! (’лопають к≥нчиками середн≥х пальц≥в).

Ѕратику, братику, це ти? (’лопають к≥нчиками великих пальц≥в).

“ак дак дак! (’лопають к≥нчиками без≥менних пальц≥в).

ќй, сестричко, це ти? (’лопають к≥нчиками великих пальц≥в).

“ак, так, так! (’лопають к≥нчиками м≥зинчик≥в). *

¬с≥ ми разом, так, так, так! (Xлопають вс≥ма пальчиками).

—идить б≥лочка

ƒ≥ти п≥дн≥мають л≥ву (а пот≥м праву) руку долонею до себе.

—идить б≥лка на в≥зку

ѕродаЇ вона гор≥шки:

Ћисичц≥-сестричц≥, («агинають великий палець правоњ руки).

√оробчику, синичц≥, («агинають вказ≥вний, середн≥й палець).

ћишц≥-норушц≥, («агинають без≥менний палець).

«айчику-поб≥гайчику, («агинають м≥зинчик).

ƒл¤ розвитку ручноњ моторики використовуютьс¤ ≥ ≥гри на розгинанн¤ пальц≥в рук.(ƒодаток1).

¬исновок

ќднак ф≥зичн≥ вправи позитивно впливають на розвиток особистост≥ лише тод≥, коли правильно виконуютьс¤. “ож ¤сно, що формуванн¤ у школ¤р≥в спроможност≥ опановувати рухов≥ д≥њ ≥ виробл¤ти в них ум≥нн¤ правильно виконувати њх у вс≥х видах д≥¤льност≥ Ї важливим завданн¤м ф≥звихованн¤ учн≥в допом≥жноњ школи.

¬раховуючи невисок≥ можливост≥ вихованц≥в, потр≥бно спец≥ально навчати њх самост≥йноњ орган≥зац≥њ рухливих ≥гор. ѕ≥сл¤ того, ¤к вони в основному засвоњли правила, њм пропонують п≥дготуватис¤ до гри, вибраноњ ними п≥д кер≥вництвом чергового учн¤, пот≥м самост≥йно гратис¤ п≥д нагл¤дом учител¤, а згодом орган≥зац≥ю ≥ кер≥вництво грою в≥н передаЇ самим д≥т¤м. ”чн¤м, ¤к≥ значно в≥дстають в≥д ≥нших в розвитку ≥нтелекту чи моторики, сл≥д давати ≥ндив≥дуальн≥ завданн¤.

Ўироке використанн¤ слова дл¤ кер≥вництва руховими д≥¤ми д≥тей п≥двищуЇ њхню розумову активн≥сть. ѕор¤д з оволод≥нн¤м рухами вони засвоюють елементи рух≥в та положень т≥ла, що вход¤ть до певноњ вправи. ” початкових класах при виконанн≥ загально-розвивальних ≥ коригувальних вправ переважно вербальним методом учн≥ добре запам'¤товують назви: положень рук.

«д≥йсненн¤ на зан¤тт¤х ф≥зкультурою педагог≥чного впливу на учн≥в, спр¤мованого на п≥двищенн¤ њхньоњ спроможност≥ оволод≥вати руховими вм≥нн¤ми й навичками, в≥д≥граЇ важливу роль у загальн≥й систем≥ корекц≥й-но-виховноњ роботи допом≥жноњ школи, забезпечуючи Їдн≥сть корекц≥њ вад ф≥зичного ≥ псих≥чного розвитку њњ учн≥в.

ƒодаток 1.

ƒл¤ розвитку ручноњ моторики використовуютьс¤ ≥ ≥гри на розгинанн¤ пальц≥в рук.

 оза ≥ козен¤та

¬исунути вказ≥вий палець ≥ м≥зинчик л≥воњ руки; т≥ ж рухи виконуютьс¤ пальц¤ми правоњ руки; т≥ ж рухи виконуютьс¤ пальц¤ми обох рук.

ќкул¤ри

”творити два к≥льц¤ великим ≥ вказ≥вним пальцем обох рука пот≥м з'Їднати њх.

ƒвоЇ розмовл¤ють

ќбидв≥ руки з≥гнут≥ в кулачок, велик≥ пальц≥ п≥дн≥маютьс¤ в гору, то наближаютьс¤/то в≥ддал¤ютьс¤.

—т≥л

Ћ≥ва рука з≥гнута в кулачок, а права лежить на н≥й горизонтально.

ѕташка п'Ї водичку

ѕальц≥ л≥воњ руки з≥гнут≥ в кулачок, вказ≥вннй палець л≥воњ руки опускаЇтьс¤ в отв≥р.

ƒах

 ≥нчики пальц≥в правоњ ≥ л≥воњ руки з'Їднуютьс¤, долон≥ в нахиленому положенн≥.

√н≥здечко

ƒолон≥ з'Їднуютьс¤ б≥л¤ м≥зинчик≥в, пальц≥ обох рук злегка з≥гнут≥.

 в≥тка

ƒолон≥ знаход¤тьс¤ у вертикальному положенн≥, нижн¤ частина долоней притискуЇтьс¤ одна до одноњ, пальц≥ розкрит≥ ≥ злегка округлен≥.

–авлик

ѕрава рука лежить на стол≥ долонею донизу, вказ≥вний ≥ середн≥й палень вит¤гуютьс¤ вперед, ≥нш≥ пальц≥ згинаютьс¤.

„овник

ƒолон≥ притиснут≥ одна до одноњ, зверху злегка розкриваютьс¤.

—он¤чне пром≥нн¤

–уки схрещуютьс¤ перед грудами, пальц≥ розставлен≥.

ялинка

ƒолон≥ притискуютьс¤ тильною стороною одна до одноњ, пальц≥ схрещуютьс¤,

√ра на ро¤л≥

ƒ≥ти посл≥довно дотикаютьс¤ к≥нчиками пальц≥в стола:

одним пальцем :.1,2,3,4,5;5,4,3,2,1.

ƒвома пальц¤ми: 1 -5,1 -4,1 -3,1-2,1-3,1 -4,1 -5.

¬ процес≥ розвитку ручноњ моторики звертаЇтьс¤ увага ¤к на к≥нетичну орган≥зац≥ю рух≥в, так ≥ на к≥нетичну основу рухового акту.  ожна з наведених вправ може бути використана ¤к з одн≥Їю метою ,так ≥ з ≥ншою метою. ƒл¤ розвитку к≥нетичних в≥дчутт≥в д≥т¤м пропонуЇтьс¤ виконати вправу ≥з закритими очима. –екомендуютьс¤ завданн¤ на в≥дтворенн¤ положень пальц≥в, першочергово показан≥ логопедом. ƒичина закриваЇ оч≥, логопед ставить њњ пальц≥ в певне положенн¤. ѕот≥м дитина в≥дтворюЇ це положенн¤ ≥ншою рукою чи т≥Їю ж рукою п≥сл¤ певноњ паузи.

« метою розвитку ручноњ моторики використовуютьс¤ також вправи, ¤к≥ супроводжуютьс¤ в≥ршами ,в≥дом≥ народн≥ "пальчиков≥" ≥гри.

ѕальчики у л≥с≥

ƒ≥ти тримають перед собою л≥ву ,а пот≥м праву руку долонею до себе.

ќдин, два, три, чотири, п'¤ть,

¬ийшли зайчики гул¤ть.

÷ей пальчик грибок знайшов. («агинають м≥зинчик).

÷ей пальчик чистити став. («агинають без≥менний пальчик).

÷ей р≥зав. («агинають середн≥й пальчик).

÷ей њв. («агинають вказ≥вний пальчик).

ј цей лише дививсь («агинають великий пальчик ≥ лоскочуть долоньку).

ƒрабинка (≥нд≥йська гра)

ƒо к≥нчика великого пальц¤ л≥воњ руки прикладаЇтьс¤ к≥нчик вказ≥вного пальц¤ л≥воњ руки. ѕот≥м к≥нчик вказ≥вного пальц¤ л≥воњ руки з'ЇднуЇтьс¤ з к≥нчиком великого пальц¤ правоњ руки. ƒал≥ вс≥ рухи повторюютьс¤. –ухи починаютьс¤ на р≥вн≥ грудей, а пот≥м руки п≥дн≥маютьс¤ все вище ≥ вище. √ру можна проводити також великими ≥ середн≥ми пальц¤ми, великими ≥ вказ≥вними пальц¤ми.

ѕальчики "в≥таютьс¤"

 ≥нчик великого пальц¤ л≥воњ руки "в≥таЇтьс¤", по черз≥ торкаЇтьс¤ к≥нчик≥в вказ≥вного, середнього, без≥менного пальц≥в ц≥Їњ ж руки; та ж вправа виконуЇтьс¤ пальц¤ми правоњ руки;

та ж вправа виконуЇтьс¤ одночасно пальц¤ми правоњ ≥ л≥воњ руки; пальц≥ л≥воњ руки почергово "в≥таютьс¤" з пальц¤ми правоњ руки(великий з великим, вказ≥вний з вказ≥вним ≥ т. д.)

ќса

ѕ≥дн¤ти праву руку, зжату в кулак, а пот≥м випр¤мити вказ≥вний палець ≥

верт≥ти ним;

та ж вправа проводитьс¤ вказ≥вним пальцем л≥воњ руки;

одночасн≥ рухи вказ≥вних пальц≥в обох рук(оси).

ƒ≥ти б≥жать

¬каз≥вний ≥ середн≥й палець правоњ рук "б≥гають" на стол≥;

та ж вправа проводитьс¤ пальц¤ми л≥воњ руки;

та ж вправа проводитьс¤ одночасно пальц¤ми обох рук(д≥ти б≥гають навперейми).

—писок використаноњ л≥тератури

1. јнтакова Ћ. ¬.—тимул¤ци¤ развити¤ речи у Є

2. «аплатна —.ћ.  орекц≥йна ≥ психолого-педагог≥чна проблема у д≥тей.  . 1994.-56с.

3. ƒемина ».». »следование состо¤ни¤ развити¤ моторики детей с физическими вадами.- .1995- 235с

4. —авина Ћ. ѕ. ѕальчикова¤ г≥мнастика дл¤ развити¤ письма дошкольников.-ћ. 1999 - 45с.

5. –узина ћ.—. —трана пальчикових игор.- —.-ѕетербург,1997.- 17с.

6. »спользование физкультминуток дл¤ развити¤ пальцевой моторики. ∆-л "ƒошкольное воспитание" 1993-є3

7. ÷вентарный¬.¬. »граем пальчиками и развиваем речь.-—.-ѕетербург,1997-87с.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму




Hosted by uCoz