Ќарис з ≥стор≥њ розвитку мед≥аосв≥ти
" оли на початку 1990-х рок≥в ¤ перегл¤дала публ≥кац≥њ зах≥дних науковц≥в про вплив теленасильства на аудитор≥ю, зокрема на п≥дл≥тк≥в, та дискус≥њ навколо теми про те, ¤к подолати такий вплив, мен≥ подумалос¤: нам би ваш≥ проблеми. “од≥ наше р≥дне украњнське телебаченн¤ було дитинно-цнотливе, а ¤кщо "щось" ≥ з'¤вл¤лос¤, то н≥¤ких проблем не створювало, бо його було м≥зерно мало, воно було новинкою, ≥, ¤к все нове, викликало лише ц≥кав≥сть. Ќин≥ ¤, звичайно, шкодую, що тод≥ забажалос¤ "њхн≥х" проблем. Ѕо вже маЇмо њх ≥, щонайг≥рше, хвороба - майже њхн¤, однак л≥куванн¤ вимагаЇ нашого, украњнського. ≤ згадана ситуац≥¤ -- з ≥нформац≥йним забрудненн¤м украњнського телееф≥ру, -- здаЇтьс¤, загострюЇтьс¤. ќстанн≥ публ≥кац≥њ "“елекритики", ¤к-от "√еть жахи ≥ порно з украњнського телееф≥ру!", "“елекер≥вники-проти жах≥в" та ≥нш≥ под≥бн≥, ¤скраве тому св≥дченн¤. Ѕ≥льше того, на ћ≥жнародн≥й конференц≥њ "“рансформац≥¤ телебаченн¤ у крањнах з перех≥дним процесом", ≥н≥ц≥йована ™вропейським ≥нститутом «ћ≤ та ќЅ—™ (лютий 2002р. ћ≥нск) прозвучало, що украњнське “Ѕ сьогодн≥ "найбрудн≥ше" в ™вроп≥. «г≥дно з даними мон≥торингу ™вропейського ≥нституту «ћ≤, саме украњнському телебаченню характерна найб≥льша к≥льк≥сть програм з≥ сценами жорстокост≥, насилл¤ та порно.
як≥ ж шл¤хи виходу з цього телетупика пропонуЇ Ќацрада з питань телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤? ќдин з них- введенн¤ ≥ндексац≥њ телепродукц≥њ та техн≥чне блокуванн¤ батьками аналог≥чних передач на час, поки вони њх немаЇ вдома. ¬их≥д ц≥лком реальний, пор≥вн¤но недорогий, поширений в окремих Ївропейських крањнах та —Ўј.
“акож пропонуЇтьс¤ стимулювати нац≥ональн≥ канали до створенн¤ б≥льшоњ к≥лькост≥ програм та ф≥льм≥в дл¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в. ™, щоправда, й ще один спос≥б-«јЅќ–ќЌ»“» показ такого гатунку ф≥льм≥в у прайм-тайм.
ќтже, спершу щодо заборон та р≥зних техн≥чних блокувань. ћоже й справд≥ - з насильством треба боротис¤ лише насильницькими методами - р≥зними способами примусити не дивитис¤? ƒуже спод≥ваюс¤, що вони хоча б частково спрацьовують, але не в≥рю в це, ≥ не т≥льки тому, що саме заборонений пл≥д - найсолодший. јле й тому, що ми сам≥ не так давно проходили через р≥зн≥ заборони й "глушiнн¤" рад≥охвиль, коли рад¤нськ≥ державн≥ кер≥вники вир≥шували за нас, що нам корисно, а що шк≥дливо знати. —аме тому не хот≥лос¤ б ≥ти њхнею стезею. ќкр≥м того, в часи, коли домашнЇ в≥део було ¤вищем вкрай екзотичним, а касети нелегальним шл¤хом передавали з заморських крањв, нав≥ть тод≥ ѕ–» Ѕј∆јЌЌ≤ цю проблемну продукц≥ю перегл¤нути було не так вже й проблемно. “ому, на моЇ глибоки переконанн¤, сл≥д говорити про ще один спос≥б пор¤тунку в≥д нашого телев≥з≥йного "маЇмо те, що маЇмо". ¬≥н теж добре в≥домий в крањнах ™вропи та јмерики, в≥днедавна попул¤рний ≥ в –ос≥њ- це впровадженн¤ ћ≈ƒ≤јќ—¬≤“» (в≥домоњ в св≥т≥ ¤к media literacy). ѕеревага цього шл¤ху пол¤гаЇ ще й в тому, що т≥, хто оволод≥в ним, зможе протисто¤ти не лише порно та насильницьк≥й телечорнус≥, але й пропагандистському чи чороноп≥арницькому впдиву. ’то скаже, ¤кого нин≥ в прес≥ та на “Ѕ б≥льше ≥ котрий шк≥длив≥ший?
Ѕезперечно, не все варто в≥дкидати, щоб самим знову винаходити велосипед. “ому звернемось до того, ¤к ц≥ проблеми вир≥шують у св≥т≥.
явище мед≥аосв≥ти п≥д дещо ≥ншими назвами (мед≥акультура\media culture -Ѕритан≥¤, екранна осв≥та\screen education- анада) з"¤вилось наприк≥нц≥ тридц¤тих. ќднак в нин≥шньому вигл¤д≥ стало попул¤рним в анад≥, Ѕритан≥њ, ‘ранц≥њ,. —Ўј в 60-их. ўе в 1959 роц≥ анада першою започаткувала шк≥льну навчальну програму з мед≥аосв≥ти дл¤ учн≥в 11-их клас≥в. ѓѓ автором був в≥домий професор ћаршал ћакЋюЇн. —ьогодн≥ цей предмет вивчають ¤к у вс≥х школах крањни, так ≥ в б≥льшост≥ ун≥верситет≥в. –озум≥нн¤ канад≥йського п≥дходу до нього найкраще по¤снить висл≥в одного з пров≥дних мед≥аосв≥т¤н .¬орснопа, ¤кий стверджував, що мед≥а стало нашим довк≥лл¤м, тому було б , принаймн≥, нерозумно ≥гнорувати те, що нас оточуЇ.
¬елика Ѕритан≥¤ надала мед≥аосв≥т≥ дво¤кого зм≥сту. —першу мед≥апедагоги розвинули концепц≥ю "мед≥а-щепленн¤", ¤ка повинна була на основ≥ вм≥нн¤ критично сприймати побачене та розум≥нн¤ законом≥рностей функц≥онуванн¤ «ћ≤ навчити школ¤р≥в протисто¤ти шк≥дливому впливу мед≥а. ≤нший п≥дх≥д був близьким до французького й пропонував допомогти учн¤м виробити висок≥ естетичн≥ смаки до екранноњ продукц≥њ, ¤к≥ б просто не дозвол¤ли њм згодом дивитись низькопробну. ¬ласне естети-французи, спов≥дуючи принцип, що в д≥тей "мислити- значить робити", намагались навчити школ¤р≥в активно використовувати мед≥а засоби дл¤ власного самовираженн¤. ќч≥кувалос¤, що дитина-творець з розвинутим художн≥м смаком швидше збагне ¤к≥сний витвор ≥ншоњ особи. Ќа початку 60-х мед≥апрограма була запроваджена в двохстах початкових та ста середн≥х школах ‘ранц≥њ. 1998 р≥к став роком масового впровадженн¤ мед≥аосв≥ти в нац≥ональн≥ навчальн≥ плани јнгл≥њ.
¬ —Ўј п≥к активност≥ мед≥аосв≥т¤н теж припав на ш≥стдес¤т≥, хоч обов"¤зковим в шк≥льн≥й програм≥ не став, оск≥льки навчанн¤ там не маЇ Їдиноњ державноњ централ≥зованоњ системи. ѕроте американська мережа Media Literacy сьогодн≥ в≥дома усьому св≥ту завд¤ки напр¤мку "навчанн¤ осв≥т¤н" (Education for Educators). ¬она широко пропонуЇ дл¤ вчител≥в сем≥нари, навчальн≥ програми, пос≥бники, видаЇ профес≥йн≥ журнали, продукуЇ навчальн≥ ф≥льми.
–ос≥¤ни бачать мед≥аосв≥ту ¤к частину загальноњ осв≥ти своњх д≥тей, нер≥дко ≥нтегровану в ≥нш≥ шк≥льн≥ дисципл≥ни. ≤нод≥ рос≥йська мед≥аосв≥та виступаЇ синон≥мом к≥нопедагог≥ки, ¤ка дозвол¤Ї розширити св≥тогл¤д учн¤, стаЇ частиною його загальноњ естетичноњ осв≥ти. Ќаприклад Ћ. «азнобина стверджувала, що найрезультативн≥шою Ї мед≥аов≥та, не ¤к самост≥йний курс, а ≥нтегрована п≥дчас вивченн¤ ≥нших дисципл≥н.
¬ 2000-ому роц≥ рос≥йськ≥ мед≥аосв≥т¤ни п≥дготували потужний сайт в ≤нтернет≥, на ¤кому д≥л¤тьс¤ напрацьованим досв≥дом, анал≥зують заруб≥жний, подають багато корисного та ц≥кавого матер≥алу дл¤ вс≥х, хто ц≥кавитьс¤ ц≥Їю областю знань.
„имало ц≥кавих знах≥док можна спробувати пересадити на украњнський грунт. ≤ все ж, надто р≥зний стиль та р≥вень житт¤ заставл¤ють шукати власн≥ шл¤хи подоланн¤ цих телеперешкод.
ћед≥а-грамотн≥сть пропонуЇ об"Їднати зусилл¤ щонайширшим колам фах≥вц≥в: осв≥т¤нам, психологам, журнал≥стам, св¤щеникам, юристам - дл¤ сп≥льноњ прац≥. Ќа круглому стол≥, ¤кий сп≥льно орган≥зували ≤нститут еколог≥њ масовоњ ≥нформац≥њ (ЋЌ”) та ≤нститут рел≥г≥њ ≥ сусп≥льства (ЋЅј) восени 2001 р. було висловлено низку ≥дей -в≥д дозволу д≥т¤м м≥н≥мально дивитис¤ “Ѕ, через пост≥йну батьк≥вську ≥нтерпретац≥ю побаченого - до прищепленн¤ д≥т¤м психолог≥чного ≥мун≥тету до теленасильства чи порнограф≥њ.
ќдн≥Їю з пропозиц≥й ≤нституту Ї власне мед≥аосв≥тн≥й п≥дх≥д-навчити д≥тей анал≥зувати побачене чи прочитане, намагатись збагнути причину його по¤ви. ѕропонуЇтьс¤ своЇр≥дне налаштовуванн¤ гл¤дача на потр≥бну хвилю того, ¤к сприймати побачен".