Розвиток гносеологічної активності учнів на уроці української мови та літератури як засіб підвищення якості знань



Завдання шкільного курсу української мови широкі й багатогранні, бо учитель-словесник повинен формувати свідому мовну особистість, яка б відзначалася розвиненим мовленням, а отже, мисленням, інтелектом, емоційно-естетичним сприйняттям мови, мовним чуттям, мовним етикетом. З цією метою необхідно постійно поєднувати теоретичний аспект процесу вивчення мови в школі з повсякденним розв'язанням практичних питань. Учні повинні ознайомитись із мовою як об'єктивною реальністю, усвідомити її роль у суспільному житті, засвоїти лінгвістичні поняття, зрозуміти структуру мови на всіх рівнях її будови, багатство Й різноманітність мовних засобів. Крім цього, вони повинні дотримуватись законів і норм літературної мови, збагачувати словниковий запас, розвивати мислення, виробляти необхідні навички грамотного письма та вміння правильно, виразно, образно висловлювати думки Й почуття.

Одним із найважливіших засобів розв'язання цих освітніх завдань є, на мою думку, розвиток пізнавальної активності учнів. Кожна тема лише тоді буде засвоєна школярами, коли зацікавить їх. З цією метою поєдную різні види завдань, не подаю готових істин, а спонукаю мислити, самостійно розв'язувати різні проблеми. Готуючись до уроків, добре продумую матеріал, добираю такі вправи, які б викликали бажання виконати їх, давали змогу осмислено засвоїти нову інформацію. Ретельно продумую запитання, формулюю їх так, щоб вони спонукали не лише відтворювати матеріал, а й зіставляти, порівнювати. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

Безперечно, важливим у процесі навчання є взаємоконтроль і самоконтроль, який забезпечує безперервну роботу кожного учня на уроці. З цією метою даю такі завдання.

Вивчаючи, наприклад, тему "Правила вживання апострофа" в 5 класі, виконуємо таку вправу.

Розподільний диктант

Запишіть слова у два стовпчики: у перший - без апострофа, у другий -з апострофом.

П'ята, тім'я, свято, п'єса, цвях, дзвякати, рядок, верб'я надвечір'я,

об'єднання, медвяний, Лук'ян, мавпячий, буряк, арф'яр.

Виконавши завдання, учні, що сидять за однією партою, обмінюються зошитами, перевіряють роботу свого товариша і виставляють оцінки. Я вибірково перевіряю роботи учнів і зауважую, якщо не збігаються наші оцінки.

Інший приклад.

Словниковий диктант

Запишіть слова, позначивши орфограми у префіксах.

Премудрий, прикласти, пришити, розіслати, розписка, спиляти,

розсипати, зсипати, безсмертник, прірва, сфабрикувати, прикидати,

пречудово, зробити.

Один учень записує ці слова на дошці. Потім з класу я викликаю учня, який перевіряє виконання завдання. Діти, що сидять за партами, обмінюються зошитами і здійснюють взаємоконтроль. Я теж перевіряю роботи на дошці та в окремих учнів класу.

Самоконтроль здійснюють учні і при виконанні завдаь такого виду.

Перепишіть слова, поставивши м'який знак, де це потрібно.

Біл.., піч.., ріж..те, шіст.., лікар.., піс..ня, тон..ше, смієш..ся,

учител..с..кий, пал..ці, с..омий, різ..кий, секретар.., Ол..зі, Нас..тя.

Після того, як діти виконали завдання, відкриваю контроль, записаний на дошці.

Біль, піч, ріжте, шість, лікар, пісня, тонший, смієшся, учительський,

пальці, сьомий, різкий, секретар, Ользі, Настя.

Кожен учень сам перевіряє свою роботу і виставляє оцінку, дотримуючись норм.

Дуже цікавим видається завдання, коли учні можуть самостійно й дуже швидко перевірити правильність його виконання за поданим ключем.

Випишіть у три колонки слова, у яких: 1) звуків і букв порівну; 2) звуків менше, ніж букв: 3) звуків більше, ніж букв.

Радію, праця, рідня, дзюркіт, авіалінія, алюміній, дощ, жолудь, емальований, цятка, об'їзд, сім'я, розбуджений, електродзвоник, троє, ячмінь, льон, ідея, обсаджувати.

КЛЮЧ: з перших букв повинен скластися вислів М.Горького.

Досвід підказує, що, використовуючи такі вправи, не слід зразу говорити учням, як саме вони зможуть перевірити свою роботу, бо тоді вони не думають над тим, як правильно виконати завдання, використовуючи одержані знання, а тільки підбирають ключ.

Для активізації гносеологічної діяльності постійно використовую вид роботи, який вважаю традиційним, але без якого неможливо навчити учнів грамотно писати. Правильність написання на дошці будь-яких слів, словосполучень, речень перевіряємо й пояснюємо всім класом. Це сприяє виробленню орфографічної зіркості, поліпшенню вміння бачити чужі та власні помилки і виправляти їх, а в кінцевому результаті - підвищенню грамотності учнів.

Цікавими для учнів є й графічні диктанти. Наприклад, при вивченні видів речень за метою висловлювання пропоную учням такий графічний диктант.

Умовні позначення:

Р - розповідне речення.

П - питальне.

С - спонукальне.

1.Хто ви такі?

2.Надійшла осінь.

3.Птахи відлітають у теплі краї.

4.Бережіть красу нашого міста!

5.Чи знаєте ви історію свого краю?

6. Хай сяє сонце над землею!

7.Діти, розкажіть про те, як ви відпочивали влітку.

Після виконання завдання відкриваю контроль на дошці: ПРРСПСС. Діти перевіряють правильність виконання завдання і виставляють собі оцінки. Я проглядаю, чи правильно вони оцінили свої знання.

Це завдання можна ускладнити, якщо учні вже знають, які речення є окличними. Тоді вони одночасно повинні визначити вид речення за метою висловлювання та за інтонацією, використовуючи такі умовні позначки:

Розповідне неокличне - Р.

Розповідне окличне - РО.

Питальне неокличне - П.

Питальне окличне - ПО.

Спонукальне неокличне - С.

Спонукальне окличне - СО.

Враховуючи індивідуальні особливості кожного учня, даю завдання різної складності. Наприклад, при вивченні видів речень за метою висловлювання учні виконують таку вправу. Визначити вид речення за метою висловлювання.

1 .Ми вивчаємо історію рідного міста.

2.Ви відвідували міський краєзнавчий музей?

3.Уважно слухайте розповідь екскурсовода.

Той, хто хоче одержати кращу оцінку, крім цього, виконує додаткове завдання: переробіть розповідні речення в питальні та спонукальне, питальні - у розповідні та спонукальні, спонукальні - у розповідні та питальні, додавши потрібні слова. При цьому учні мають однаковий час на виконання вправи. Оцінка в таких випадках є стимулом для багатьох із них, тому що вони самі визначають, яку кількість завдань будуть виконувати.

З метою розвитку творчих здібностей учнів та перевірки сформованості у них певних навичок даю таке завдання. З поданих слів складіть прислів'я. Це обов'язкове для всіх завдання.

Серпневого, зимовим, дня, не заміниш, тижнем.

Дружбу, і, не спопелить, міцну, вогонь.

Не тече, лежачий, під камінь, і, вода.

Завдання підвищеної складності: визначте члени речення в записаних прислів'ях.

Розвитку пізнавальної активності учнів, пробудженню інтересу до навчання сприяють різні ігрові ситуації, які дають мені можливість поєднати в одне ціле два процеси: засвоєння знань та їх застосування. Така організація роботи дає можливість створити умови, коли всі учні в міру своїх сил і можливостей шукають і знаходять шляхи розв'язання завдань, самостійно роблять висновки, а сам процес пошуку істини захоплює їх, спонукає до дії, створює відповідний психологічний настрій. Звичайно, при використанні ігрових елементів у процесі навчання необхідно враховувати вік учнів, але не можна сказати, що старшокласники менш активні в таких випадках.

Одним із найпростіших завдань такого виду вважаю наступне. При вивченні правил вживання апострофа, наприклад, проводжу гру "Хто найкмітливіший". Я читаю учням загадки і пропоную їм назвати відгадки.

Але цим завдання не обмежується. Ще треба виписати з тексту загадки слово з апострофом і пояснити правила його вживання.

Що горить без полум'я. (Сонце.)

Повна діжка жита п'ятачком накрита. (Мак.)

Хто його уб'є, той свою кров проллє. (Комар.)

Де йшла сотня косарів - вийшло п'ять богатирів: косять, в'яжуть заодно і молотять на зерно. (Комбайн.)

Кругле, як м'яч, хвіст має, а за нього - не підіймеш. (Клубок.)

Пусти з гори - не розіб'ється, пусти на воду - розсиплеться. (Сніг.)

Корова без ніг, без тіла скирту соломи з'їла. (Піч.)

Білий як пір'їна, холодний як крижина. (Сніг.)

Дуже подобається учням гра "Хто більше", яку використовую при вивченні багатьох тем. Наприклад, пропоную учням записати за певний час якнайбільше слів, які мають орфограми у префіксах і пояснити їх написання. Такі завдання учні виконють у зошитах, а потім читають написане. Клас бере участь у визначенні переможців гри. Можна таку гру проводити, дещо змінивши її форму. Клас розбиваю на кілька груп, тобто команд, і учні виконують завдання, виходячи по черзі до дошки та записуючи потрібне слово. Перемагає та команда, яка виконає завдання першою.

Не менш цікавою для учнів є гра "Хто швидше". Наприклад, на дошці записую речення, які треба дописати, доповнюючи їх однорідними членами.

Усюди відчувається подих весни.

Порозцвітали весняні квіти.

Повернулися до рідного краю птахи.

Запозичивши із сучасного телебачення елементи гри "Зоряний час", пропоную дітям із букв даного мною слова скласти й записати інші слова. При вивчені фонетики в 5 класі даю завдання скласти якнайбільше слів із звуків, що входять до даного мною слова. Спочатку це викликає подив, хоча гра добре знайома дітям, а потім примушує замислитися й зрозуміти, що це завдання дещо складніше, ніж те, яке виконували раніше, бо спонукає згадати різницю між буквами та звуками. Потім визначаємо, хто склав найдовше слово та в кого їх найбільше.

Пожвавлює роботу класу гра "Знайди пару", коли треба до слів із першої колонки дібрати антоніми з другої.

Світлий багатий

Бідний ліворуч

Вночі мало

Праворуч темний

Багато вдень

Підіймати вузький

Широкий мінус

Сум літо

Плюс опускати

Зима радість

Доволі часто застосовую гру "Четверте (або третє) зайве", при якій учні повинні швидко зорієнтуватися, які саме слова чи словосполучення записані й чому серед них є зайве.

Золотий годинник, золоті слова, золоті руки, золота людина. Гострий язик, гострий зір, гострий ніж, гостре запалення. Весела дівчина, веселе літо, веселі сніжинки.

Сумує ліс, сумує хлопець, сумує небо.

Якщо діти не можуть швидко зорієнтуватися самі, тоді я уточнюю завдання: серед записаних словосполучень знайдіть ті, в яких є слова з переносним значенням.

Можна застосувати цю гру при вивченні інших тем. Наприклад, серед записаних сполучень слів знайдіть такі, які не утворюють словосполучення.

Над річкою, подякував сестрі, добрий хлопець, вчити вірш.

Сонячний ранок, читати книгу, дівчина малює, ніжна пісня.

Хлопці і дівчата, виступати на концерті, на прохання глядачів, рвучкий вітер.

Намалював картину, говорить голосно, біля села, наша земля.

Різноманітні ігри застосовую при вивченні теми "Фонетика". Вони сприяють не лише розпізнаванню різних фонетичних процесів, а й розвитку мислення, кмітливості, поглибленню вміння зіставляти різні явища.

Замінюючи один звук, утворіть назви:

різних птахів: крок (крук) борона (ворона) мова (сова) балка (галка) осел (орел)

свійських тварин, звірів: коса (коза)

кут (кіт, кит)

рев (лев)

3. дерев: клин (клен) бік (бук) дереза (береза) м'яз (в'яз).

Переставте голосні та приголосні так, щоб утворилися слова з новим значенням.

Дно - назва річки (Дон).

Село - назва тварини (осел).

Траса - чоловіче ім'я (Тарас).

Тік - назва домашньої тварини (кіт). Пила - назва дерева (липа).

Сир - злак (рис).

Стимулюють навчальну діяльність учня лінгвістичні паузи, які спочатку готую я, а потім і школярі, котрі бажають знати мову краще. У процесі підготовки такої інформації вони вчаться працювати з додатковою літературою, що сприяє вивченню не лише української мови, а й інших предметів.

Лінгвістична пауза

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ

Усім добре відомі слова іншомовного походження ПЕНСНЕ, КАШНЕ, ШАНТРАПА, ПЕЛЬМЕНІ, ОДЕКОЛОН. Це прості слова, в яких не виділяються значущі частини. А чи знаєте ви, що це цілі словосполучення, взяті з інших мов? Пенсне - фр. "защеми ніс", кашне - фр. "сховай ніс", шантрапа - фр. "не буде співати", пельмені - з мови комі чи удмуртів пель - "вухо", нянь - "хліб": "вушка з тіста", одеколон - фр. "вода із Кельна".

Одним із шляхів зацікавлення учнів під час роботи на уроці вважаю розгадування готових та самостійне складання власних кросвордів.

Дієвим засобом підвищення пізнавальної активності учнів при вивченні великого обсягу складної і важливої мовної інформації є евристичні методи навчання, в основу яких покладено ідею асоціативного запам'ятовування складних орфограм та окремих слів.

Так, при вивченні в 5 класі тем "Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом", "Уподібнення приголосних звуків" використовую метод асоціативних пар, який полягає в доборі таких слів-відповідників, у яких сумнівний голосний повинен бути наголошеним, а з приголосного, що уподібнюється, починатиметься асоціативний відповідник.

Наприклад, слова, які містять у собі "готову відповідь":

Левада - Лев на леваді

Держава - Де держава?

Чекання - Чекаю чек

П'єдестал - Де п'єдестал?

Можливі і такі варіанти асоціативного запам'ятовування ненаголошених голосних:

Директор - Директор дивиться

Коридор - "Корида" в коридорі

Лимон - Кислий лимон

Криниця - Крикнути в криницю

Щоб запам'ятати слова з приголосними, що уподібнюються, можна використати такі асоціативні пари:

Екзамен - Коля на екзамені

Футбол - турнір з футболу

Айсберг - синій айсберг

Призьба - низька призьба

Такий вид роботи не тільки подобається учням, а й сприяє кращому запам'ятовуванню складних орфограм. Процес заучування напам'ять перетворюється для них на цікаву гру.

Не менш цікавими, на мою думку, є опорні конспекти - своєрідне графчне відтворення теми з допомогою схем та знаків-символів. Такий підхід допомагає учням вдумливо сприймати певну інформацію, зосереджує їх увагу на головному. Роботу над опорним конспектом слід починати зі створення проблемної ситуації (у межах теми) та прогнозування шляхів її вирішення. Це забезпечить активну співпрацю вчителя й учнів. Проблема, яку розв'язують учні, стає поштовхом до розвитку мислення, реалізації їх творчого потенціалу. Здобута таким чином інформація краще запам'ятовується, бо важче дається й емоційно забарвлена радістю самостійного відкриття.

На різних етапах уроку використовую так звані "неправильні" запитання й "неправильні" відповіді. Суть цього прийому полягає у свідомому формулюванні помилкового твердження як "абсолютної істини". Учні не одразу реагують на таку пастку, тоді я зупиняюся, змінюю інтонацію, стимулюючи їхню увагу. Постійне використання цього прийому забезпечує постійний аналіз почутого, а також формує свідоме ставлення до отриманої інформації.

Створити на уроці атмосферу зацікавленості допомагають навчальні таблиці, серед яких є таблиці евристичного характеру, з таких тем, як-от: "Правила вживання апострофа", "Уподібнення приголосних звуків". Наприклад, речення, зашифроване в таблиці допомагає запам'ятати слова, у яких апостроф не вживається. "Розшифорвка", подана в таблиці, має до певної міри сюжетний характер, тому запам'ятовується досить легко: "На святі мавпа (мавпячий) пила духмяний, медвяний, тьмяний, морквяний сік, дзвякаючи цвяхом об склянку". Така яскрава зорова опора є гарантом того, що ця важлива інформація буде закладена в довготривалу пам'ять. Адже "витягти" необхідні слова з цього речення значно простіше, ніж заучувати їх напам'ять.

Розвитку творчих здібностей учнів, глибшому засвоєнню теоретичного матеріалу сприяє таке завдання: скласти казку на лінгвістичну тему. Є кілька варіантів таких завдань. Можна спочатку прочитати лінгвістичну казку на певну тему, а потім запропонувати учням написати власну на цю ж тему. Можна дати початок казки та попросити скласти продовження. Якщо ця робота проводилась уже кілька разів, то учні зможуть самостійно скласти казку, не маючи перед собою ні її зразка, ні даного початку.

Готуючись до твору-опису предмета за власним спостереженням чи за картиною (5 клас), учні з великим задоволенням вчаться робити асоціативне гроно. Такий вид роботи спонукає дітей думати вільно та відкрито і може стати потужним інструментом для залучення до процесу письма навіть тих учнів, які особливого бажання писати твори не мають.

Розвитку зв'язного мовлення учнів, збагаченню їхнього словникового запасу сприяють творчі диктанти різних видів, які теж використовую при вивченні багатьох тем. Цей вид вправ поєднує в собі вироблення навичок орфографії та пунктуації з розвитком мовлення, виконанням стилістичних завдань. Ця форма роботи вимагає від учнів більшої уваги, ініціативи, творчого мислення, ніж під час текстуальних диктантів.

Можна запропонувати таке завдання. Запишіть речення. Доберіть потрібне за змістом слово, обґрунтуйте його вживання.

Ой по горах сніги лежать, по (байраках, борах, пущах, дібровах) струмки біжать.

Двір був просторий, (охайний, чистий, незаплямований), оплетений.

Над Підгір'ям (світле, ясне, променисте) сонце велично зійшло.

Рвучкий вітер (крутить, кидає, жбурляє, метає) в шибки вихри дощових бризок.

Темний гай уже забув зимування сумне і красує в зеленім (уборі, одязі, убранні, наряді).

Або таке завдання. Поширте речення.

Надійшла осінь. Пожовкла трава. Листя почало сохнути. Подув вітерець. Хмаринки розповзлись.

Для сильніших дітей ускладнюю це завдання: поширте речення так, щоб утворився текст. Доберіть заголовок.

Ефективним засобом підвищення гносеологічної активності учнів є вправи з розвитку зв'язного мовлення, коли діти повинні скласти висловлювання, які вони використають у тій чи іншій ситуації. При цьому наголошую, що вони обов'язково повинні врахувати мету й адресата мовлення, а також основні правила спілкування. У таких випадках складається справді природна мовленнєва ситуація. Учні намагаються поділитися враженнями про те, що у них викликало інтерес.

Пропоную, наприклад, такі мовленнєві завдання.

Уявіть собі, що ви приїхали до друга чи подруги в інше місто. Що цікавого ви змогли б розповісти про своє місто?

У вашому класі відбулося свято. Розкажіть про те, що вам найбільше сподобалося, своєму молодшому братикові чи сестричці, другові,мамі. Чи однаковими будуть ваші висловлювання?

Ви дзвоните по телефону й випадково попадаєте не туди, куди вам треба. Як ви будете діяти?

Уявіть, що ви прийшли до бібліотеки. Складіть діалог, який може відбутися в цій ситуації.

Завуч доручив вам повідомити однокласникам про зміни в розкладі. Яке з поданих речень ви виберете?

Що вам більше до вподоби - математика чи фізкультура?

Завтра не беріть із собою форми.

Замість уроку фізкультури завтра буде урок математики.

Діти з великим бажанням виконують такі завдання , бо так вони вчаться ввічливо запитати, про щось попросити, порадити, спонукати до дії.

Сенкан - один із найбільш цікавих для дітей видів роботи, який використовую в середніх і старших класах як на початку уроку у вигляді інтелектуальної розминки, так і в кінці - у вигляді ігрового моменту. Ця методика являє собою складання вільного вірша з 5 рядків, який синтезує інформацію, коротко описує тему. Складається він за формулою:

Тема (іменник). Сонце.

Опис (два прикметники). Яскраве, гаряче.

Дія (три дієслова). Світить, гріє, пече.

Ставлення (фраза - 4 слова). Люблю тепле сонячне проміння.

Синонім (1 слово). Планета.

Значно підвищує відповідальність учнів, пробуджує бажання показати свої знання така ситуація, яку я створюю на уроці. Біля дошки виконує якесь завдання один учень. Щоб перевірити знання теоретичного матеріалу, пропоную учням, що сидять за партами, задати питання з вивченої теми або з теми, що вивчається. Якщо відповідь на це питання учень дати не може, відповідає той, хто його поставив. Виконання такого завдання сприяє не лише тому, щоб учні краще засвоїли теоретичний матеріал, а й вчить їх аналізувати вивчене, самостійно формулювати питання.

Інтелектуальній активності сприяє систематичний добір пізнавальних завдань, при виконанні яких учні засвоюють новий матеріал. Намагаюся ніколи не давати їм готових знань, а спрямовую їхню навчальну діяльність на пошук правильних шляхів розв'язання різних проблем, вчу їх порівнювати різні явища, експериментувати і лише тоді робити самостійні висновки, які потім вони звірять з тим, що написано в підручнику. Це особливо стосується уроків вивчення нового матеріалу, бо все, до чого учні дійшли самостійно, запам'ятовується добре і сприяє розвитку логічного мислення набагато краще, ніж бездумне й часто неосмислене запам'ятовування готових визначень.

Використовуючи саме такі засоби розвитку пізнавальної активності учнів на уроках української мови, вчу дітей змістовно, логічно, чітко висловлювати думки, виробляю в них необхідні навички грамотного письма.



На головну



Світ географії та туризму




Hosted by uCoz