–омантика осв≥ти, або нав≥що навчанню надавати громадського характеру?



ѕершу лекц≥ю з психолог≥њ ¤ завжди починаю з пропозиц≥њ до студент≥в записати еп≥граф всього курсу: " ожна наука маЇ сенс т≥льки тод≥, коли робить людину щасливою". ћожна сперечатись про конкретн≥ випадки, але Ї в цих словах щось в≥д гасла дл¤ осв≥ти. ћоже, осв≥ти майбутнього. —учасний прагматизм зв≥в стан щаст¤ до звочайноњ емоц≥њ - радост≥ за оц≥нку. ј цього можна д≥статис¤ далеко в≥д науки ( дивись вс≥ "методи" учн¤ - прагматика : шпаргалка, " бомба " тощо). ≤ т≥льки щаст¤ в≥д сп≥лкуванн¤ з науою, ¤к формою колективноњ пам'¤т≥ людства- вим≥рюЇ глибину осв≥ти. „и багато у нас таких щасливих людей? ќсобливо серед школ¤р≥в? ћабуть, н≥. ÷ьому Ї безл≥ч причин. Ўк≥льна осв≥та, ¤к ≥ндустр≥¤, використовуЇ суто спортивн≥ категор≥њ б≥гу - учень "встигаючий", або " в≥дстаючий ". —пробуй тут зупинитись ≥ побавитись особистим в≥дкритт¤м, прим≥р¤ючи його до р≥зних ¤вищ, ¤к≥ од разу привабливо грають веселкою р≥зноман≥тних таЇмниць! Ћегенди про те , що наш≥ д≥ти недопитлив≥, вигадуЇ сама школа, скор≥ше це робитьс¤ дл¤ того, щоб виправдати св≥й скажений темп та навал ≥нформац≥њ п≥д назвою " компонент" (!?). « такою осв≥тою д≥ти, п≥дл≥тки "прощаютьс¤ " з полегшенн¤м, мов сход¤ть з брон≥поњзда(надзвукового винищувача). «ауважу, що ¤к правило , вс≥ вони п≥сл¤ цього й надал≥ перебувають в ст≥нах школи!

ѕрощаванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ на психолог≥чному р≥вн≥ - зникаЇ щаст¤ в≥д сп≥лкуванн¤ з наукою, ¤ке так св≥тилос¤ в очах першокласника...

“ож школу треба не звинувачувати, а њй треба допомогти. —истеми з великою ≥нерц≥Їю важливо додати рухлив≥, зм≥нн≥ форми осв≥ти на ¤к≥ здатна т≥льки громада. ѓх головна функц≥¤ доповнювати ( а не повторювати ) шк≥льну осв≥ту, повертати њй суто виховний характер- добров≥льн≥сть, свободу форм ≥ метод≥в, неможлив≥сть ≥снувати без позитивноњ мотивац≥њ у д≥тей. ≤ виникненн¤, ≥ зникненн¤ цих додаткових громадських форм осв≥ти звичайне ¤вище ≥х ≥снуванн¤. ” той час ¤к зникненн¤ школи - соц≥альна катастрофа. Ўк≥льна осв≥та це добре знаЇ, ≥ набула "всесв≥тнього" досв≥ду ≥м≥тац≥њ своњх "реформ" та "вдосконалень". «вичайно, не за злим нам≥ром, - зм≥н вимагаЇ сусп≥льство. але у школи не вистачаЇ над≥йних та незалежних супутник≥в, ¤к≥ б зд≥йснювали "розв≥дку" можливостей, ¤бо ж безпосередньо впливали на ¤к≥сть школи. –≥зноман≥тн≥ державн≥ позашк≥льн≥ центри вражен≥ хворобою ≥ндустр≥њ ("обс¤г", "залученн¤") не менше за школу. “ому њх допомога нагадуЇ р¤т≥вний круг з кам≥нн¤. ≤ кошти т¤гне, ≥ на дно. ™диною альтернативою Ї розвиток громадськоњ осв≥ти - рухливоњ, зм≥нноњ, незалежноњ, не прагматичноњ, виховноњ. ¬≥д р≥шенн¤ ≥ потреб громади залежить ≥снуванн¤ њњ форм, а зникненн¤ катастрофою не загрожуЇ - навпаки, це природнЇ оновленн¤.

≤де¤ створити громадський л≥цей була суто соц≥альною: допоможемо "розумникам", у ¤ких немаЇ грошей. ѕод≥лимось тим, що знаЇмо. —кладена програма громадського л≥цею була з самого початку вт≥ленн¤м захоплень орган≥затор≥в: математика, астроном≥¤, наукова фантастика (винах≥дництво), ≥нформатика. «в'¤зок м≥ж ними встановивс¤ в≥дразу на "безмежовому" р≥вн≥, тому що без в≥дпов≥дноњ математики не "д≥¤ла" астроном≥¤, без астроном≥њ наукова фантастика перетворюЇтьс¤ в звичайну казку ("трилер", "жах", "фентез≥"), винах≥дництво ставало техн≥чними пустощами, а ≥нформатика - комп'ютерними ≥грами. ¬≥дносно до школи програма л≥цею була стов≥дсотковим доповненн¤м, бо доросл≥ "розумники" взагал≥ убрали астроном≥ю з≥ школи, фантастика та винах≥дництво н≥коли не вважались предметами вивченн¤, а комп'ютер≥в в конкретн≥й школ≥ не було - ¤к ф≥зичних об'Їкт≥в. √ромадський характер л≥цею виводив зан¤тт¤ в ньому у позашк≥льний час, та ще й з восьмоњ ранку. Ќав≥ть зараз, коли минуло п'¤ть рок≥в, ¤ вважаю великим нашим дос¤гненн¤м, суттЇвим показником зробленого - натовп л≥цењст≥в щодн¤ о восьм≥й ранку, за будь-¤коњ погоди, в кан≥кули та п≥д час... карантину в школ≥. ƒуже швидко ми пом≥тили, що "розумники", ¤ким ми так бажали допомогти поступово "зам≥нюютьс¤" на "ломоносових", ¤к≥ просто приход¤ть ≥ прос¤тьс¤ до л≥цею. ≤ тримаютьс¤ п≥сл¤ цього в л≥цењ м≥цно. ј частка "розумник≥в" прагматично обирала шл¤х свого "гарантованого майбутнього", ≥дучи в "справжн≥" - л≥цењ, г≥мназ≥њ, п≥дготовч≥ в≥дд≥ленн¤. јле середн≥й р≥вень усп≥шност≥ серед тих, хто залишавс¤ в громадському л≥цењ, в≥д ц≥ењ втрати н≥¤к на постраждав, а одного разу нав≥ть зр≥с.

ј починалось все з експедиц≥й.  ожного л≥та ми ставимо наметовий таб≥р у чудовому л≥с≥ на берез≥ ѕсла у Ћебединському район≥ нашоњ област≥. ƒо нього дл¤ проведенн¤ досл≥дницьких експедиц≥й по черз≥ вињзджають л≥цейн≥ класи. —юди ж прибуваЇ б≥бл≥отека, телескопи, м≥кроскопи, пересувн≥ ф≥зична та х≥м≥чна лаборатор≥њ. “еми досл≥джень л≥цењсти обирають заздалег≥дь. ќбирають в≥льно, що ц≥кавить та до чого думка схильна, у галуз¤х, ¤ких може й не бути в програм≥ л≥цею ( зустр≥чались теми з ≥стор≥њ, еколог≥њ, метеоролог≥њ, етнограф≥њ та м≥сцевого фольклору). “ака ситуац≥¤, звичайно, вимагала додаткового залученн¤ до роботи в експедиц≥њ дорослих ентуз≥аст≥в - "фах≥вц≥в", але так принципово поважалась ≥ндив≥дуальн≥сть кожного л≥цењста. «а звичай в фаворитах ход¤ть теми з астроном≥њ, ф≥зики природних ¤вищ, техн≥чного моделюванн¤, б≥олог≥њ та ботан≥ки.

Ќевже ц≥ д≥ти будуть в л≥тн≥й час, на берез≥ р≥чки, в л≥с≥, займатись наукою? ’≥ба було мало шк≥льних зан¤ть дл¤ цього?

Ќа перший погл¤д здаЇтьс¤ що в табор≥ "в≥льний час". “роЇ хлопц≥в, на перший погл¤д, н≥чого не робл¤ть, лежачи дивл¤тьс¤ в небо. јвжеж, вони спостер≥гають за хмарами та њх рухом, ≥нколи перекочуючись на жив≥т, щоб зробити ¤к≥сь записи у зошит. ” самому табор≥ дв≥ д≥вчинки та хлопчик за допомогою дзеркальц¤ та ц≥лого набору скл¤нок намагаютьс¤ визначити р≥вень забрудненн¤ р≥чковоњ води. ’тось спостер≥гаЇ зм≥ну р≥вн¤ поверхневого нат¤ж≥нн¤, добавл¤ючи сум≥ш≥ до води. ¬ кущах завз¤т≥ хлопц≥ встановлюють "р≥вноважну систему", пап≥рець з кресленн¤м ¤коњ висить поруч, на кущику. ÷е буде охоронна система табору.

„и бувають такими д≥ти?

¬иходить, бувають...

¬ цю мить вони уважн≥, з≥бран≥, зосереджен≥ на начанн≥, ажде вони навчаютьс¤ у природи, ¤к досл≥дники науковц≥, що створюють науку. “епер наука маЇ дл¤ них особист≥сний безпосередн≥й сенс. ≤ той, хто бачив це у школ≥ - вчителював недарма.

¬ експедиц≥¤х д≥ти мають те, про що б≥льш≥сть шк≥л т≥льки мр≥ють, бо в своњй повс¤кденност≥, схож≥й на центр динам≥тного вибуху, мають зовс≥м ≥нш≥ пороги чутливост≥. ‘ормувати позитивну мотивац≥ю п≥знавальноњ д≥¤льност≥ можливо т≥льки ¤к зм≥ну стан≥в, а не п≥днесенн¤ емоц≥й. ≈кспедиц≥¤ - це тривалий стан емоц≥йно-вольовоњ та п≥знавальноњ сфери особистост≥. ÷≥лодобове перебуванн¤ на природ≥, подоланн¤ труднощ≥в мандр≥вного житт¤, знайомство з флорою та фауною, гранд≥озн≥стю природних ¤вищ доповнюютьс¤ "компонентом" сп≥лкуванн¤ та взаЇмод≥њ на р≥зних р≥вн¤х - в≥д комун≥кац≥њ до взаЇмов≥дносин, в≥д звичайноњ роботи до ƒ≥¤льност≥. ™ в духовному св≥т≥ експедиц≥њ значне м≥сце мр≥њ, романтиц≥, творчост≥. ¬с≥ разом вони ≥ формують стан особистост≥, ¤к≥й комфортно, ц≥каво, щасливо...

«вичайно експедиц≥¤ - не ≈дем. ¬≥дбуваЇтьс¤ тут багато под≥й, потребуючих педагог≥чного втручанн¤ та психолог≥чноњ п≥дтримки. «'¤сувалось, що л≥цењсти багато чого не вм≥ють - розкладати вогнище, готувати њжу, ремонтувати знар¤дд¤. ѕсихолог≥ччно, у б≥льшост≥ учасник≥в експедиц≥њ ≥снують бар'Їри до темр¤ви, самотност≥. як справжн≥ мешканц≥ м≥ста вони швидко втомлюютьс¤, безпорадн≥ у побут≥ , обмежен≥ у ступен¤х свободи рух≥в, њх захисн≥ реакц≥њ не концентрован≥, а ≥нтенсивн≥. јле умови експедиц≥њ, обставини, ¤к≥ ц≥леспр¤мовано скадаЇ колектив дорослих, зм≥нюють стан особистост≥ дитини у позитивному напр¤мку. ƒ≥ти вчатьс¤ слухати природу, розум≥ти њњ красу, ц≥нувати взаЇмов≥дносини в груп≥ та самост≥йно вир≥шувати своњ проблеми. ÷ьому спри¤ють ≥гри та змаганн¤, сп≥лкуванн¤ на м≥н≥мальн≥й педагог≥чн≥й дистанц≥њ.

√ра "Ќ≥чний кажан" вчить не бо¤тис¤ темр¤ви. ” н≥чному л≥с≥ на певн≥й дистанц≥њ один в≥д одноњ встановлюютьс¤ скл¤нки з палаючими св≥чками. Ѕ≥л¤ кожноњ з них знаход¤тьс¤ предмети-ц≥л≥. ƒ≥т¤м треба поодинц≥ пройти весь маршрут та з≥брати повну колекц≥ю предмет≥в. «вичайно, що доросл≥ знаход¤тьс¤ десь поруч, але д≥ти про це не знають. « надзвичайним напруженн¤м вони долають головну перешкоду - страх. “а треба бачити њх щаслив≥ оч≥, коли вони повертаютьс¤ до вогнища, м≥цно тримаючи в долон¤х св≥дченн¤ своЇњ перемоги. Ќ≥чне чергуванн¤, мандр≥вки у сус≥днЇ селище з ор≥Їнтац≥Їю т≥льки по зор¤х - все це зм≥нюЇ стан дитини, робить њњ готовою до випробувань. “ривале самообслуговуванн¤, чергуванн¤ в л≥сов≥й њдальн≥, обладнанн¤ свого житла, прирученн¤ вогню, - ≥ ось перед вами д≥йсно щаслива дитина, ¤ка усв≥домила необмежн≥сть своњх можливостей. ƒодайте до цього пост≥йний ф≥зичний гарт, футбол, волейбол, плаванн¤ в р≥чц≥ - вийде чудовий оздоровч≥й вплив експедиц≥њ на ф≥зичний стан особистост≥. ј це теж важлива складова частина щаст¤.

Ќай¤скрав≥ш≥ зор≥ на неб≥ мають власн≥ назви. ѕознайомитись з ними та з њх дом≥вкою - суз≥р'¤м - це значить зблизити себе з ¬сесв≥том, його таЇмниц¤ми.  ожна гал¤вина - книга з рослинами-стор≥нками. Ќавчитись њх читати - перший крок щоб обер≥гати ≥ не кривдити. ѕрохолодна р≥чка - це св≥т житт¤. ј ¤кщо навчитись плавати, д≥статись на протилежний берег, то ¤к розширитьс¤ обр≥й можливостей?

Ћ≥тн≥ експедиц≥њ утворюють певну атмосферу романтичност≥, в ¤к≥й п≥знавати св≥т не т≥льки ц≥каво, але й гармон≥йно з ус≥м житт¤м. √армон≥ю можна визначити ¤к в≥дчутт¤ краси. ≤ цю красу створила осв≥та.

’ай вибачать читач≥ за стиль, але про романтику розпов≥сти ≥накше неможливо. “е, що вс≥ знанн¤ вийшли з житт¤ людей та спр¤мован≥ знову ж на житт¤ - усв≥домлюЇтьс¤ на р≥зних р≥вн¤х: в≥д р≥вн¤ простого споживанн¤ до р≥вн¤ д≥Ївоњ участ≥ в житт≥. Ўкола, на жаль, не може освоњти осв≥тню романтику, њњ швидкост≥ та гнучкост≥. ÷е поле громадських форм осв≥ти. “≥льки коли це усв≥домить сама громада?  оли громадська осв≥та прийме ранг впливу на шк≥льну систему? «вичайно, прийме! “ому прийме, що в н≥й живе велика руш≥йна сила - романтика.

ѕ≥сл¤мова.

≤стор≥¤ соц≥ально-педагог≥чного ÷ентру "—»√ЌјЋ" нал≥чуЇ 23 роки. ¬ 1980 роц≥ в —умському державному педагог≥чному ≥нститут≥ були заснован≥, майже одночасно, клуб науковоњ фантастики "¬ега" та заг≥н сурмач≥в та барабанщик≥в "—игнал". ≤де¤ громадськоњ осв≥ти вперше народилась у фантаст≥в ¤к просв≥тницька д≥¤льн≥сть дл¤ широкого загалу громадськост≥ з попул¤ризац≥њ науки, та ¤к осв≥тн¤ взаЇмодопомога м≥ж членами клубу. "¬ег≥вц≥" готували науков≥ пов≥домленн¤ з часопис≥в та попул¤рних книжок та читали њх в школах, б≥бл≥отеках, перед студентською аудитор≥Їю пед≥нституту. ўо ц≥кавило, над тим ≥ працювали. јдже восьмикласникам, ≥нколи, доводилось по¤снювати космолог≥чн≥ насл≥дки теор≥њ в≥дносност≥ студентам ф≥зико-математичного факультету, або сумн≥вн≥сть прийн¤тоњ в ≥стор≥њ хронолог≥њ под≥й студенту ≥ст.- факу, ≥ вони справл¤лись з цим т≥льки п≥сл¤ тривалоњ п≥дготовки. —кладаючи проекти школи майбутнього юн≥ фантасти обов'¤зково додавали умову, - з ¤когось часу - що вивчати, де, та ск≥льки, буде вир≥шувати сам учень.

—ьогодн≥ "—»√ЌјЋ" став соц≥ально-педагог≥чним ÷ентром, в ¤кому займаютьс¤ б≥льше 200 д≥тей, зареЇстрован≥ дв≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, видаЇтьс¤ три дит¤ч≥ газети. "ѕравонаступником" клубу "¬ега" став громадський л≥цей "—уз≥р'¤", про л≥тн≥ експедиц≥њ ¤кого ≥ йде мова в вище наведен≥й статт≥.

¬ 2001 роц≥ мен≥ довелось познайомитись з американською осв≥тою, прийн¤вши участь в програм≥ "√ромадськ≥ зв'¤зки". ћою увагу привернув пост≥йний громадський процес в керуванн≥ та управл≥нн≥ осв≥тою. —труктура осв≥тн≥х заклад≥в —Ўј зазнаЇ пост≥йного "тиску" з боку р≥зноман≥тних громадських ≥н≥ц≥атив, б≥льш того, вона ≥сторично складалась так, щоб бути пост≥йно "оновлюваною" процесами, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в м≥сцевих громадах. ¬они ≥ Ї замовниками осв≥тн≥х завдань школи. –≥зноман≥тн≥сть шк≥льних "ф≥лософ≥й", пост≥йне творенн¤ альтернативних, "чартерних" шк≥л, ≥ на завершенн¤ "≥новац≥йноњ лихоманки" - велика к≥льк≥сть громадських орган≥зац≥й, ¤к≥ доповнюють осв≥ту, вир≥шуюч≥ м≥сцев≥ соц≥альн≥ завданн¤ - допомога ≥спаномовним учн¤м, ≥нвал≥дам. робота з "важкими" д≥тьми. ÷≥каво, що нав≥ть усп≥шн≥сть у вивченн≥ шк≥льних предмет≥в Ї пр≥оритетом скор≥ше дл¤ федеральних орган≥в влади, ¤к≥ хочуть встановити хоча б ¤кийсь загальнодержавний "Їдиний стандарт" осв≥ти. ѕриор≥тет же дл¤ м≥сцевих нагл¤дових рад - вихованн¤ особистост≥, њњ гуман≥стичних ¤костей, громадськоњ св≥домост≥, критичного мисленн¤, ≥ндив≥дуальност≥.

ƒл¤ демократизац≥њ осв≥ти на ”крањн≥ пропонуЇтьс¤ часто пр¤мий експорт зах≥дних ≥новац≥й. ѕеренести форму легше н≥ж зм≥ст, ≥дею. √ромад¤нська осв≥та потребуЇ розум≥нн¤ саме ≥дењ. ќдну з таких ≥дей громад¤нськоњ осв≥ти ≥ пропонуЇ автор статт≥. јдже не дидактика правознавчих предмет≥в формуЇ громадський характер сусп≥льних в≥дносин, а участь громади в вибор≥ та в формуванн≥ осв≥ти.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму




Hosted by uCoz