ѕроблеми ≥ загадки громад¤нськоњ осв≥ти в ”крањн≥



ƒл¤ людей, ¤к≥ займаютьс¤ питанн¤ми громад¤нськоњ осв≥ти в ”крањн≥, на певному етап≥ њхньоњ зац≥кавленност≥ виникаЇ ситуац≥¤ роздор≥жж¤: л≥воруч п≥деш - кон¤ втратиш, праворуч п≥деш - Е , пр¤мо - Е ” так≥й ситуац≥њ попервах зрозум≥ло лише те, що треба йти вперед, оск≥льки поверненн¤ назад насправд≥ не усуваЇ проблем, а так само породжуЇ њх, т≥льки в цьому випадку в≥дбуваЇтьс¤ в≥ддаленн¤ в≥д мети ≥ блуканн¤ в хащах. ќтож, напр¤мок руху зрозум≥лий, питанн¤ пол¤гаЇ лише в тому, ¤кими шл¤хами просуватис¤.

ƒосв≥д розвинутих демократ≥й св≥дчить, що њх ефективн≥сть ірунтуЇтьс¤ на збалансованост≥ взаЇмовплив≥в сусп≥льства ≥ держави, ≥ цей баланс - на користь сусп≥льства, воно первинне тому, що за своЇю ¤к≥стю Ї громад¤нським сусп≥льством. —амов≥дтворенн¤ ц≥Їњ ¤кост≥ в≥дбуваЇтьс¤ ¤к через спец≥альн≥ осв≥тн≥ заходи , так ≥ завд¤ки самому ≥снуванню розвинутого громад¤нського середовища, ¤ке Ї характеристикою способу житт¤, ≥, ¤к насл≥док, громад¤нська осв≥та та самов≥дтворенн¤ цього середовища з кожним наступним покол≥нн¤м значною м≥рою тотожн≥. “е, що зах≥дн≥ сусп≥льства ще й усв≥домлюють необх≥дн≥сть певного забезпеченн¤ базису цього процесу, св≥дчить про њхню глибинну переконан≥сть у природност≥ такого модусу ≥снуванн¤. Ќаданн¤ необх≥дних знань молодим громад¤нам в систем≥ осв≥ти багаторазово закр≥плюЇтьс¤ ≥ тренуЇтьс¤ через здобутт¤ ≥ндив≥дуального досв≥ду, ум≥нь, навичок через сп≥лкуванн¤ з батьками та однол≥тками, участь в дит¤чих та юнацьких громадських орган≥зац≥¤х, формуванн¤ парадигми реал≥зац≥њ ц≥лей шл¤хом в≥льноњ взаЇмод≥њ в межах громад¤нського середовища. яким чином все об'Їдналос¤ в систему - питанн¤ б≥льш конкретне≥ зрозум≥ти це можливо вивчаючи досв≥д кожноњ крањни. «даЇтьс¤, це той випадок, коли в≥дпов≥дь ≥ загадка виникають одночасно: специф≥ка ”крањни ще б≥льша, н≥ж р≥зниц¤ м≥ж сформованими демократ≥¤ми ≥, отже, запозиченн¤ њхнього досв≥ду маЇ певн≥ межи, включаючи беззастережно лише ц≥нн≥сний компонент.

ћожна т≥льки здогадуватись, ск≥льки часу п≥де на формуванн¤ громад¤нського сусп≥льства в ”крањн≥. ’оча й ≥снуЇ певна суперечн≥сть м≥ж ринковою економ≥чною системою та забезпеченн¤м прав людини ≥ громад¤нина, але њхн≥й взаЇмозв'¤зок б≥льше позитивний ≥ демонструЇ тривал≥сть взаЇмоузгодженн¤, насл≥дком ¤кого стаЇ виникненн¤ середнього класу, визначенн¤ сусп≥льством м≥сц¤ держави (чого вартий несв≥домий висл≥в "наша держава"), ≥нституц≥ал≥зац≥ю демократичного середовища, виробленн¤ в≥дпов≥дноњ модел≥ ≥нформац≥йного простору, нарешт≥, зм≥ни в горезв≥сному ментал≥тет≥, про ¤к≥ добре по≥нформован≥ оптим≥сти кажуть, що вони в≥дбуваютьс¤ з природною зм≥ною покол≥нь. ”весь цей комплекс ц≥кавить суб'Їкт≥в сусп≥льного житт¤ ≥ лишаЇтьс¤ з'¤сувати, хто з них може бути сп≥льником у справ≥ просуванн¤ до громад¤нського сусп≥льства, а хто видаЇ себе за такого. ƒобре, коли ц¤ тактична проблема в ”крањн≥ не переросте в стратег≥чну на ірунт≥ cui prodest. ќднак ≥ серед беззастережних прихильник≥в громад¤нськоњ осв≥ти ≥снуЇ певна неузгодженн≥сть. якщо теоретичн≥ п≥двалини громад¤нського сусп≥льства розум≥ютьс¤ б≥льш-менш однотипно, то на р≥вн≥ практики з'¤совуютьс¤ певн≥ пр≥оритети, ¤к-от, перевага пол≥тичного компоненту чи зведенн¤ зм≥сту до правознавчого ухилу, тод≥ ¤к специф≥чним вигл¤даЇ саме громад¤нськ≥сть в локальному ≥ загальному розум≥нн≥, поза¤к саме вона Ї серцевиною св≥домого ставленн¤ до вс≥х ≥нших аспект≥в ≥ забезпечуЇ наступн≥сть зростанн¤ громад¤нськоњ культури.

Ќеобх≥дно з'¤сувати парадигму формуванн¤ громад¤нського сусп≥льства ≥ будувати

громад¤нську осв≥ту виход¤чи з нењ. ƒосить сильною залишаЇтьс¤ тенденц≥¤, позначена запитанн¤м: що ми будуЇмо? ћан≥вцем з минулих час≥в слугуЇ ч≥ткий план, ¤кий повинен бути вт≥лений у житт¤, хоча насправд≥ це нав≥ть не утоп≥¤, оск≥льки "утоп≥њ завжди реал≥зуютьс¤, це њхна визначальна риса" (ћ. ћамардашв≥л≥). Ўироко в≥домий спос≥б спроб ≥ помилок, котрий  .ѕоппер ушл¤хетнив ¤к часткову соц≥альну ≥нженер≥ю, у нас, на жаль, методолог≥чно ≥ методично не в≥дпрацьований, а саме в≥н найкраще в≥дпов≥даЇ духу громад¤нського сусп≥льства. Ќе варто зайвий раз констатувати незвичн≥сть дл¤ ”крањни такого п≥дходу. ÷е та сама в≥дпов≥дальн≥сть, ¤ка пов'¤зана з≥ свободою та мисленн¤м, до ¤ких закликав  ант, говор¤чи, що "треба мати мужн≥сть користуватис¤ власним розумом". Ќа щаст¤, ми позбавлен≥ колишнього жорсткого регламентуванн¤ в осв≥т≥, хоча, з ≥ншого боку, в≥дчуваЇтьс¤ необх≥дн≥сть б≥льш ч≥ткого визначенн¤ основних елемент≥в осв≥тньоњ системи, у зв'¤зку з чим можна було б передбачати њњ громад¤нську складову. ” будь-¤кому раз≥ маЇмо можлив≥сть пом≥ркувати ≥ над цим.

ѕерспективно було б доц≥льним використати перех≥д на дванадц¤тир≥чну загальну середню осв≥ту, з ¤ким пов'¤заний перегл¤д зм≥сту осв≥ти та програм, дл¤ введенн¤ громад¤нськоњ осв≥ти в њњ

систему. ¬≥ддален≥сть у час≥ повномасштабного завершенн¤ осв≥тньоњ реформи може бути використана дл¤ в≥дпрацюванн¤ ≥ випробуванн¤ елемент≥в громад¤нськоњ осв≥ти. «араз важливо принципово утвердити в св≥домост≥ в≥дпов≥дальних ос≥б њњ необх≥дн≥сть ≥ розпочинати сер≥ю п≥лотних проект≥в. “им самим громад¤нська осв≥та вже виконуватиме свою функц≥ю, а необх≥дн≥ висновки з досв≥ду будуть накопичуватись. ƒе¤ку ≥нформац≥ю дл¤ роздум≥в надаЇ вже ≥снуючий досв≥д середньоњ школи. ѓњ основними завданн¤ми ≥ напр¤мками д≥¤льност≥ Ї навчанн¤, вихованн¤ ≥ розвиток молод≥. ќстанн≥м часом (п≥д впливом лавинноњ ≥нформатизац≥њ) нарешт≥ була усв≥домлена думка ћонтен¤, що "мозок гарно влаштований вартуЇ б≥льше, н≥ж мозок гарно наповнений" ≥ м≥сце навчанн¤ в осв≥тньому процес≥ зазнало зм≥н: знанн¤, залишаючись певною базою навчанн¤, втрачають безумовну перш≥сть пор≥вн¤но з ум≥нн¤ми та навичками. Ќатом≥сть, розвиток особистост≥, тобто створенн¤ њњ необмежених суб'Їктивних можливостей д≥¤ти та самовдосконалюватись набуваЇ все б≥льшоњ актуальност≥ в план≥ ≥нновац≥йних методик та технолог≥й. јле ще б≥льш ц≥кавим в контекст≥ громад¤нськоњ осв≥ти стаЇ питанн¤ про роль виховного елементу. ¬ихованн¤ може ≥ повинно розгл¤датись в громад¤нськ≥й осв≥т≥ ¤к серцевинний компонент, в ¤кому робитьс¤ найб≥льший акцент на ц≥нн≥сн≥й складов≥й, котра не просто повинна ≥снувати в св≥домост≥ ("знанн¤ про"), а визначаЇ собою л≥н≥ю повед≥нки через моральн≥ переконанн¤. “аким чином, головною призмою, через ¤ку заломлюЇтьс¤ процес громад¤нськоњ осв≥ти, виступаЇ вихованн¤, звичайно, в Їдност≥ з розвитком ≥ навчанн¤м. ‘ормально це вигл¤даЇ ¤к орган≥зац≥¤ середовища, ¤ке впливаЇ на особист≥сть, простору њњ д≥¤льност≥, наближеного до реального життЇвого простору ≥ процес≥в, ¤к≥ в ньому в≥дбуваютьс¤.

” зв'¤зку з цим доц≥льно приск≥плив≥ше придивитис¤ до сп≥в≥снуванн¤ в середн≥х навчальних закладах двох тип≥в взаЇмостосунк≥в учител¤ та учн≥в, ¤к≥ визначають собою атмосферу, кл≥мат зростанн¤ особистост≥. ќдин тип можна визначити ¤к педагог≥ку сп≥вроб≥тництва, в рамках ¤коњ так звана педагог≥чна дистанц≥¤ розум≥Їтьс¤ не формально, а досить широко, сама створюючи можлив≥сть педагог≥чноњ творчост≥, ≥нший тип узагальнимо ¤к авторитарну педагог≥ку, спр¤мовану перш за все на забезпеченн¤ формального авторитету педагога в очах учн≥в, що значно звужуЇ спектр педагог≥чного впливу. —пробуйте в≥дгадати, ¤кий з них б≥льше пасуЇ духов≥ громад¤нськоњ осв≥ти. ѕроблема пол¤гаЇ в тому, ¤к зробити, аби, по-перше, цю загадку загадали соб≥ вс≥ педагоги, по-друге, щоб вони дали на нењ правильну в≥дпов≥дь, ¤ка мала б практитчн≥ насл≥дки. “ут ми ризикуЇмо потрапити в пастку "глобал≥зму", небезп≥дставно вбачаючи залежн≥сть в≥д створенн¤ в≥дпов≥дноњ сусп≥льноњ атмосфери, тобто в≥д виникненн¤ самого громад¤нського сусп≥льства, але така в≥дпов≥дь була б в≥домою лог≥чною хибою petitio principii, оск≥льки осв≥та - один з визначальних чинник≥в цього процесу. ѕокладанн¤ великих над≥й на адм≥н≥стративний вплив також нагадуЇ ту щуку, ¤ку кинули у р≥чку. «алишаЇтьс¤ спод≥ватись, що ≥нституал≥зац≥¤ громад¤нськоњ осв≥ти в силу системного Їфекту в≥дбудетьс¤ таким чином, коли сама собою стане зрозум≥лою нев≥дворотн≥сть демократичного напр¤мку розвитку.

Ќа перший, абстрактний, погл¤д, нав≥ть введенн¤ ¤когось ун≥ф≥кованого курсу з громад¤нськоњ осв≥ти суперечить принципу свободи, ¤к основноњ риси громад¤нського сусп≥льства. јле оск≥льки "ди¤вол тањтьс¤ в детал¤х", варто перейн¤тис¤ тим, ¤к зд≥йснюватиметьс¤ викладанн¤ ≥ контроль за ним, сформулювавши зм≥ст ≥ сформувавши систему громад¤нськоњ осв≥ти в середн≥й школ≥. ƒл¤ цього Ї значн≥ передумови, десь б≥льш формальн≥, десь б≥льш зм≥стов≥.  оли починати? јби не зап≥знитис¤!

ћаючи на уваз≥ положенн¤ «акону ”крањни "ѕро загальну середню осв≥ту" та в≥ков≥ можливост≥ учн≥в, на першому ступен≥ (1-4 класи) та прот¤гом б≥льшоњ частини другого ступен¤ (5-8

класи) варто було б зконцентрувати увагу на виховному компонент≥, забезпечуючи первинну

ор≥Їнтац≥ю д≥тей в соц≥ум≥, закладанн¤ норматив≥в ≥ ц≥нностей сусп≥льноњ повед≥нки, розвиток

≥н≥ц≥ативи, комун≥кативних навичок та необх≥дних соц≥ально-психолог≥чних ¤костей у т≥сному зв'¤зку з реал≥¤ми житт¤ класу, школи, району, м≥ста, крањни, св≥ту. «важаючи на ≥нтегрован≥сть навчально-виховного процесу, це може зд≥йснюватись ¤к через пов≥домленн¤ необх≥дноњ ≥нформац≥њ (на уроках, спец≥альних заходах), так ≥ через виховний вплив. ўоб забезпечити д≥Їв≥сть такого впливу, варто до визначенн¤ напр¤мк≥в вихованн¤ в середн≥х закладах осв≥ти ввести компонент громад¤нського вихованн¤, спираючись на визначен≥ законом завданн¤ загальноњ середньоњ осв≥ти (статт¤ 5 «акону) та маючи на уваз≥ автентичне розум≥нн¤ громад¤нськоњ осв≥ти, тобто, не плутаючи його, наприклад, з патр≥отичним чи нац≥ональним вихованн¤м. ќтже, йдетьс¤ про наповненн¤ ≥снуючоњ системи вихованн¤ новим зм≥стовим компонентом.

Ќа другому етап≥ (9 клас та 10-12 класи), продовжуючи виховний вплив можна було б зб≥льшити роль навчального компонента, аби забезпечити ¤к≥сно новий р≥вень громад¤нського

розвитку. –еал≥зуючи можливост≥ вже ≥снуючих дисципл≥н (≥стор≥¤, соц≥альна та економ≥чна географ≥¤ тощо) з висв≥тленн¤ пон¤ть та ≥дей, що стосуютьс¤ демократ≥њ, можна було б

переструктуризувати курс з основ правознавства, врахувати досв≥д вивченн¤ факультативного курсу "Ћюдина ≥ св≥т" ≥ створити систематичний курс, умовно - громад¤нознавство, - дл¤ 9-12 клас≥в ¤к предмет ≥нвар≥антноњ частини Ѕазового навчального плану загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в. «окрема, виход¤чи з досв≥ду, практичних потреб та в≥кових можливостей учн≥в, ор≥Їнтовний зм≥ст такого курсу м≥г би включати:

9 клас - практичне право;

10 клас - елементи теор≥њ держави ≥ права, конституц≥йне право;

11-12 класи - громадська ≥ громад¤нська позиц≥¤ та д≥¤льн≥сть (з елементами соц≥олог≥њ, соц≥альноњ психолог≥њ, пол≥толог≥њ, юридичних та економ≥чних знань тощо).

ќбов'¤зковий навчальний час на вивченн¤ цього курсу можна було б встановити м≥н≥мально 1 годину на тиждень ≥з його зб≥льшенн¤м, за бажанн¤м школи, за рахунок вар≥ативноњ складовоњ.

ƒухов≥ ≥ сутност≥ такого курсу об'Їктивно суперечать пасивно-репродуктивн≥ форми ≥ методи навчанн¤. ≤ тут можна зупинитис¤ на двох аспектах ¤к≥сного перетворенн¤ системи викладанн¤. ѕо-перше, ≥снують певн≥ психолого-педагог≥чн≥ та дидактичн≥ законом≥рност≥ осв≥тнього процесу, ¤к≥ хоча й не ≥гноруютьс¤, але значною м≥рою спотворюютьс¤ класно-урочною системою в нових умовах ≥нформац≥йного сусп≥льства. ÷е призводить, з одного боку, до звуженн¤ можливостей р≥зноб≥чноњ активност≥ учн≥в, а з ≥ншого - до њх перевантаженн¤. ¬же ≥снуюч≥ нетрадиц≥йн≥ системи навчанн¤ (наприклад, модульно-розвивальна система) запоб≥гають цим недол≥кам ≥ Ї значно гнучк≥шими ≥ перспективн≥шими. ѕо-друге, - ≥ це суттЇво пов'¤зано з першим, - спектр засоб≥в у громад¤нськ≥й осв≥т≥ повинен включати переважно д≥¤льн≥сн≥ методи ≥ форми, зор≥Їнтован≥ на особист≥сн≥, творч≥, активн≥ установки (практикуми, комун≥кативн≥ форми, дискус≥йн≥ п≥дходи, ≥гров≥ методики, наближен≥ до реальност≥), оск≥льки просте отриманн¤ знань зовс≥м не гарантуЇ њх застосуванн¤ на практиц≥. Ќов≥ п≥дходи до навчанн¤ повинн≥ надавати необх≥дний прост≥р дл¤ цього.

ƒл¤ вир≥шенн¤ проблеми практики громадськоњ та громад¤нськоњ д≥¤льност≥ дуже ефективною Ї система самовр¤дуванн¤ учн≥в, змодельована на основах громад¤нського сусп≥льства. ѕрот¤гом всьго часу навчанн¤ в школ≥ учн≥, чи то ¤к активн≥ д≥¤ч≥ (старш≥ школ¤р≥), чи то ¤к спостер≥гач≥ та стажери (школ¤р≥ молодшого та середнього в≥ку) могли б накопичувати в≥дпов≥дний досв≥д, в≥дпрацьовувати способи майбутньоњ громад¤нськоњ д≥¤льност≥ ≥ не лише на приклад≥ шк≥льних проблем, а й на матер≥ал≥ функц≥онуванн¤ територ≥альних громад, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, громадських орган≥зац≥й. «нов таки, загадкою залишаЇтьс¤ те, ¤к ≥снуюч≥ в б≥льшост≥ випадк≥в п≥дходи до самовр¤дуванн¤ можуть бути перетворен≥ в таку нову ¤к≥сть, хоча прецеденти Ї ≥ вони св≥дчать про серйозне ставленн¤ учн≥в до ц≥Їњ гри насправд≥.

«араз важко окреслити детальн≥ контури украњнськоњ системи громад¤нськоњ осв≥ти. ƒорогу здолаЇ той, хто йде. “им, хто спробував подивитис¤ на сусп≥льне житт¤ та осв≥тн≥ проблеми п≥д новим кутом зору, зрозум≥ло, наск≥льки ц≥кав≥ше, дарма, що важче, рухатись вперед. “им, хто зд≥йснив певн≥ зусилл¤ над собою, зрозум≥ло, що вони вже не можуть ≥накше. “им, хто ≥де вперед з оберненим назад обличч¤м (вар≥ант: ≥де догори по сходах, що ведуть вниз, ¤к сп≥валос¤ в одн≥й з п≥сеньок), хот≥лос¤ б нагадати, що проблеми визначаютьс¤ задл¤ того, щоб њх вир≥шувати. «даЇтьс¤, в≥дпов≥дь на останню загадку цього викладу - ¤к бачить автор вир≥шенн¤ проблем громад¤нськоњ осв≥ти в ”крањн≥, - зрозум≥ла.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму




Hosted by uCoz