ѕотенц≥ал використанн¤м м≥жнародного осв≥т¤нського досв≥ду дл¤ демократизац≥њ системи осв≥ти ”крањни.



—учасне украњнське сусп≥льство в≥дноситьс¤ до тих, ¤к≥ називають трансформац≥йними. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ пол≥тики, ≥ економ≥ки, ≥ ќ—¬≤“». Ќов≥ завданн¤ потребують формуванн¤ у нашого п≥дростаючого покол≥нн¤ нових ¤костей.

Ќа думку нац≥онального експерта ѕроекту "≤нновац≥¤ та оновленн¤ осв≥ти дл¤ пол≥пшенн¤ добробуту та зниженн¤ р≥вн¤ б≥дност≥" (ѕрограма розвитку орган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й) ѕавла ’обзе¤* т≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ у св≥т≥ потребують в≥дходу в≥д трьох традиц≥йних складових осв≥ти: послуги, пунктуальн≥сть, повторенн¤ до ≥ншоњ стратег≥њ, коли так≥ пон¤тт¤ ¤к знанн¤, вчитель та навчанн¤ потребують ≥ншого розум≥нн¤ та ≥нших стратег≥й реал≥зац≥њ. –еволюц≥ю в осв≥ти, ¤ка в≥дбуваЇтьс¤ в сучасному св≥т≥, можна виразити за такою схемою: школа навчаЇ - школа керуЇ знанн¤ми - кожен мусить бути менеджером свого майбутнього.

ј неможливо без партнерства адм≥н≥страц≥њ школи, вчител≥в та учн≥в, без залученн¤ учн≥в до прийн¤тт¤ р≥шень, обиранн¤ моделей навчального процесу. ¬ свою чергу ≥ вчитель повинен бути ≥ншим, перейти в≥д схеми нос≥¤ в≥рноњ ≥нформац≥њ до ≥нтерактивноњ модел≥ формуванн¤ таких ¤костей учн¤, ¤к вм≥нн¤ нарощувати знанн¤ самост≥йно, працювати з ≥нформац≥йними джерелами, адм≥н≥струвати свою ≥дею в розробленому проект≥, працювати в команд≥, вм≥ти в≥дстоювати свою позиц≥ю, презентувати результати ≥ндив≥дуальноњ та командноњ д≥¤льност≥, бути толерантним, вм≥ти на баз≥ програмноњ учбовоњ ≥нформац≥њ вир≥шувати практичн≥ завданн¤.

ѕри цьому важливу роль повинн≥ в≥д≥гравати т≥ наш≥ педагоги, адм≥н≥стратори шк≥л, хто мав досв≥д безпосереднього стажуванн¤ в —Ўј, а також т≥, хто пройшов ≥нтенсивну п≥дготовку через мережу шк≥льних осв≥т¤нських проект≥в та програм, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ за допомогою та ф≥нансовою п≥дтримкою державного департаменту —Ўј. ÷е також стосуЇтьс¤ ≥ безпосередн≥х осв≥т¤нських проект≥в, що реал≥зуютьс¤ за п≥дтримки —Ўј. ѕри цьому дуже важливо, що осв≥т¤нськ≥ структури були

* ƒив. ѕавло ’обзей. ѕр≥оритети у формуванн≥ ц≥лей осв≥ти в≥дпов≥дно до потреб сусп≥льства. - ¬≥сник програм шк≥льних обм≥н≥в. ¬идаЇтьс¤ за спри¤нн¤м ¬≥дд≥лу преси, осв≥ти та культури ѕосольства —Ўј в ”крањн≥..- 2002/ є 14/с. 4-8

http://visnyk.iatp.org.ua

зор≥Їнтованими на таке сп≥вроб≥тництво. ƒосв≥д нашоњ кафедри нагл¤дно демонструЇ ефективн≥сть ¤к вивченн¤ викладачами цього досв≥ду, так ≥ можлив≥сть його швидкого запровадженн¤ на р≥вн≥ рег≥ону.

«авд¤ки створенню на баз≥ комп'ютерного класу ≥нституту в≥ртуального центру з громад¤нськоњ осв≥ти програми IATP проекту IREX (ф≥нансуЇтьс¤ в≥дд≥лом осв≥ти та культури держдепартаменту —Ўј) ми отримали принципово нову можлив≥сть переп≥дготовки педагог≥чних кадр≥в з використанн¤м сучасних ≥нформац≥йних та комун≥кативних технолог≥й, а також безпосередньо залучаЇмо д≥тей до ≤нтернет проект≥в. Ќа сьогодн≥ дуже ц≥кавим Ї проект формуванн¤ шк≥льних л≥дер≥в "”чн≥вськ≥ консультативн≥ ради".

¬елику допомогу нам надаЇ —умський центр IATP проекту IREX в орган≥зац≥њ сем≥нар≥в та трен≥нг≥в пров≥дних фах≥вц≥в ≥з вуз≥в ”крањни та —Ўј, в вивченн≥ рег≥онального досв≥ду випускник≥в американських програм.

ѕотреба запровадженн¤ нових зм≥стовних курс≥в та технолог≥й в школ≥ вимагаЇ активноњ допомоги школам в зд≥йсненн≥ цього на практиц≥. ѕри цьому наш досв≥д св≥дчить про результативн≥сть такоњ практики переп≥дготовки вчител≥в, ¤к пошук осв≥т¤нських проект≥в, програм, фонд≥в, донорських орган≥зац≥й, ¤к≥ стимулюють запровадженн¤ нових курс≥в кадрового, технолог≥чно та ≥нформац≥йно.

÷е стосуЇтьс¤ ¬сеукрањнськоњ асоц≥ац≥њ вчител≥в ≥стор≥њ "Ќова доба", американо- евро- украњнського трансатлантичного проекту "ќсв≥та дл¤ демократ≥њ в ”крањн≥", канадського проекту "ƒемократична осв≥та", американськоњ програми IATP проекту IREX, всеукрањнськоњ благод≥йноњ орган≥зац≥њ "¬чител≥ за демократ≥ю та партнерство". —п≥впрац¤ з ними не т≥льки спри¤ла швидк≥й адаптац≥њ вчител≥в до нових курс≥в ("√ромад¤нська осв≥та", "ћи - громад¤ни ”крањни", "ƒемократична осв≥та", "ѕрактичне право"), а ≥ надала школам можлив≥сть отримати в≥дпов≥дну к≥льк≥сть найсучасн≥ших п≥дручник≥в, ¤к≥ дуже подобаютьс¤ д≥т¤м. “≥льки за 2002-2003 навчальний р≥к к≥льк≥сть шк≥л, в ¤ких викладаютьс¤ ц≥ курси в област≥ зб≥льшилась у 40 раз≥в.

 афедра спри¤Ї запровадженню грантовоњ д≥¤льност≥. “ак њњ представники були науковими консультантами проект≥в г≥мназ≥њ л≥нгв≥стики та права " азка" "«ростаЇмо разом" (2002-2003 рр., грант проекту "√армон≥¤"), проекту розм≥щено в каталоз≥ –ади ™вропи "ћи - не д≥ти, ми- партнери" (2003 р.).

Ќа сьогодн≥ кафедра активно попул¤ризуЇ технолог≥ю шк≥льних проект≥в в рег≥он≥ ≥ надаЇ практичну допомогу школам в запровадженн≥ њњ на практиц≥. ј також сп≥льно с органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ накопичуЇ практику розробки рег≥ональних соц≥альних проект≥в, ¤к≥ об'Їднують зусилл¤ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, молод≥жних орган≥зац≥й, шк≥льних громад в вир≥шенн≥ рег≥ональних проблем.

ƒосв≥д св≥дчить, що вивченн¤ та використанн¤ американського осв≥т¤нського досв≥ду найб≥льш ефективно за умов залученн¤ до цього випускник≥в американських програм.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму




Hosted by uCoz