ѕ≥дготовка кер≥вника загальноосв≥тнього навчального закладу
ƒокор≥нне реформуванн¤ системи осв≥ти, шл¤хи ¤кого визначен≥ у Ќац≥ональн≥й доктрин≥ розвитку осв≥ти ”крањни, «акон≥ про загальну середню осв≥ту, низц≥ нормативних документ≥в з управл≥нн¤ середньою школою залежать в≥д р≥вн¤ внутр≥шньошк≥льного управл≥нн¤. —аме управл≥нн¤ загальноосв≥тн≥м навчальним закладом Ї наймасов≥шим ≥ найб≥льшою м≥рою враховуЇ вс≥ фактори впливу на школу, забезпечуЇ найважлив≥ш≥ характеристики сучасних перетворень в осв≥т≥. ј це в свою чергу п≥дносить значущ≥сть профес≥йноњ компетентност≥ директора школи, його готовност≥ до зд≥йсненн¤ управл≥нських функц≥й з урахуванн¤м соц≥ально-педагог≥чних умов роботи навчального закладу.
ѕереосмисленн¤ теор≥њ управл≥нн¤ школою, по¤ва нових управл≥нських функц≥й зумовлюЇ нов≥ вимоги до п≥дготовки кер≥вних кадр≥в.
јнал≥з стану досл≥дженост≥ проблеми п≥дготовки резерву кер≥вник≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л дозвол¤Ї зробити висновок, що даний процес ще недостатньо розроблений у педагог≥чн≥й науц≥.
Ћише останн≥м часом питанн¤ профес≥йноњ готовност≥ до управл≥нн¤ загальноосв≥тн≥ми навчальними закладами ≥нтенсивно почали розробл¤тис¤ на методолог≥чному, теоретичному та частково технолог≥чному р≥вн¤х.
¬становлено, що тривалий час формуванн¤ готовност≥ резерву кер≥вник≥в до управл≥нськоњ д≥¤льност≥ зд≥йснювалос¤ на основ≥ системного ≥ функц≥онального п≥дход≥в, основною одиницею процесу управл≥нн¤ загальноосв≥тн≥м навчальним закладом був управл≥нський цикл.
” сучасних умовах демократизац≥њ сусп≥льства, зм≥ни зм≥сту й структури осв≥ти, зростанн¤ автономност≥ д≥¤льност≥ загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в, особливого значенн¤ набуваЇ питанн¤ п≥дготовки резерву кер≥вник≥в заклад≥в до управл≥нськоњ д≥¤льност≥ . як св≥дчать досл≥дженн¤, в умовах ринковоњ економ≥ки й зростанн¤ конкурентноспроможност≥ спец≥ал≥ст≥в у вс≥х соц≥альних сферах посилюютьс¤ вимоги до њх профес≥йноњ д≥¤льност≥ в ц≥лому ≥ ,зокрема, до управл≥нськоњ д≥¤льност≥ кер≥вник≥в у галуз≥ осв≥ти.
«а таких умов в≥дбуваЇтьс¤ поступовий перех≥д в≥д спрощеного розум≥нн¤ д≥¤льност≥ кер≥вника ¤к суб'Їкта управл≥нн¤ до усв≥домленн¤ њњ ¤к суто управл≥нськоњ д≥¤льност≥ , ¤ка Ї багатофункц≥ональною ≥ посл≥довною. —учасний кер≥вник загальноосв≥тнього навчального закладу повинен мати ірунтовну п≥дготовку з теор≥њ управл≥нн¤ соц≥ально педагог≥чними системами, педагог≥ки, економ≥ки, ф≥лософ≥њ осв≥ти та ≥нших наук сум≥сних ≥з педагог≥кою, розгл¤дати об'Їкт управл≥нн¤ - загальноосв≥тн≥й навчальний заклад ¤к в≥дкриту, соц≥ально - педагог≥чну систему, ¤ка взаЇмод≥Ї ≥з соц≥умом; задовольн¤ти осв≥тн≥ запити р≥зних верств населенн¤, забезпечувати розвиток закладу в конкурентному середовищ≥.
ѕрофес≥йна готовн≥сть резерву кер≥вник≥в загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в до управл≥нськоњ д≥¤льност≥ визначаЇтьс¤ ¤к особист≥сне, ц≥л≥сне новоутворенн¤, ¤к ≥нтегральна ¤к≥сть особистост≥ у структур≥ ¤коњ вид≥л¤Їтьс¤ ц≥нн≥сно-мотивац≥йний та особист≥сний, когн≥тивно-п≥знавальний та операц≥йний компоненти, реал≥зац≥¤ ¤ких у сукупност≥ забезпечуЇ ефективне управл≥нн¤ загальноосв≥тн≥м навчальним закладом.
як п≥дтверджують спостереженн¤ за роботою кер≥вник≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л, допускаЇтьс¤ формал≥зм в управл≥нськ≥й д≥¤льност≥, ¤кий Ї результатом низькоњ компетенц≥њ або небажанн¤м зрозум≥ти необх≥дн≥сть впровадженн¤ перспективних педагог≥чних технолог≥й управл≥нн¤ , спр¤мованих на удосконаленн¤ навчально-виховного процесу.
ѕроблема ≥снуванн¤ формал≥зму в шк≥льн≥й справ≥ , ¤к в≥домо, не нова. ¬с¤ ≥стор≥¤ розвитку управл≥нн¤ сучасним загальноосв≥тн≥м навчальним закладом - це подоланн¤ застар≥лих форм ≥ метод≥в, навчанн¤, вихованн¤. ѕро¤ви формал≥зму у внутр≥шньошк≥льному управл≥нн≥ досить р≥зноман≥тн≥: численн≥сть план≥в, перенасичен≥сть ≥ обт¤жлив≥сть заходами ≥ т. д..
ќдним ≥з засоб≥в упередженн¤ формал≥зму в управл≥нськ≥й д≥¤льност≥ Ї п≥двищенн¤ компетенц≥њ ≥ фаховоњ майстерност≥ кер≥вника загальноосв≥тнього навчального закладу ¤к суб'Їкта менеджменту з одночасним формуванн¤м загальноњ культури педагог≥чного колективу.
—истема п≥дготовки управл≥нських кадр≥в дл¤ загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в враховуЇ особливост≥ осв≥тньоњ галуз≥ област≥, зокрема: специф≥ку демограф≥чноњ та етнопол≥тичноњ ситуац≥њ, розташуванн¤ б≥льшост≥ шк≥л у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, переважанн¤ малокомпетентних шк≥л ≤ ступен¤ та низькою наповнюван≥стю шк≥л ≥ клас≥в у селах, плинн≥стю кадр≥в,у тому числ≥ й управл≥нських.
¬ област≥ склалась ≥ позитивно зарекомендувала себе ц≥л≥сна система орган≥зац≥йно-управл≥нськоњ методичноњ роботи з кер≥вними кадрами.
«авд¤ки в≥дпрацьован≥й систем≥ формуЇтьс¤, розвиваЇтьс¤ ≥ удосконалюЇтьс¤ багатофункц≥ональна д≥¤льн≥сть кер≥вник≥в осв≥тньоњ галуз≥ р≥зних район≥в област≥.
” той же час, складн≥сть функц≥онуванн¤ загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в област≥ посилюЇтьс¤ на¤вними соц≥ально-економ≥чними умовами, в ¤ких перебувають педагог≥чн≥ прац≥вники та кер≥вники шк≥л, що до певноњ м≥ри знижуЇ престиж педагог≥чноњ профес≥њ.
¬и¤влено ≥ р¤д проблем зд≥йсненн¤ добору на посаду директора загальноосв≥тнього навчального закладу. —еред них:
зниженн¤ соц≥ального статусу осв≥ти ≥ вчител¤ в сусп≥льств≥, недостатн¤ увага з боку держави до найсуттЇв≥ших потреб осв≥ти ≥ осв≥т¤н;
зростанн¤ функц≥ональних обов'¤зк≥в директора сучасноњ школи на тл≥ навчально-техн≥чноњ бази, недостатнЇ ф≥нансуванн¤ школи;
плинн≥сть кадр≥в через недостатню п≥дготовлен≥сть до управл≥нськоњ д≥¤льност≥ в школ≥;
незабезпечен≥сть своЇчасноњ та ¤к≥сноњ п≥дготовки резервного складу кер≥вних кадр≥в;
≥ з другого боку зростанн¤ рол≥ ≥ функц≥й осв≥ти в сусп≥льств≥, зм≥на зм≥сту та переход≥в до орган≥зац≥њ навчанн¤ ≥ вихованн¤ в процес≥ реформуванн¤ школи, модерн≥зац≥¤ розвитку осв≥ти лише п≥двищуЇ в≥дпов≥дальн≥сть кер≥вника школи.
ѕроблема забезпеченн¤ управл≥нськоњ ≥нфраструктури шк≥л кер≥вниками новоњ формац≥њ особливо рельЇфно ви¤вл¤ютьс¤ у зд≥йсненн≥ ≥нновац≥й на рег≥ональному р≥вн≥. јдже саме на м≥сц¤х у конкретних школах в≥дбуваЇтьс¤ не т≥льки квал≥ф≥коване виконанн¤ управл≥нських р≥шень, а пошук ≥ вт≥ленн¤ нових ≥дей модерн≥зац≥њ шк≥льноњ осв≥ти.
«азначен≥ особливост≥ функц≥онуванн¤ шк≥льноњ осв≥ти в област≥ ≥ зумовили потребу розробки новоњ системи п≥дготовки резерву кер≥вник≥в загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в до управл≥нськоњ д≥¤льност≥. ќсновою дл¤ проектуванн¤ модул≥в системи п≥дготовки резерву кер≥вник≥в загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в до управл≥нськоњ д≥¤льност≥ враховуЇтьс¤ положенн¤ теор≥й внутр≥шньошк≥льного управл≥нн¤, п≥дсумки вивченн¤ стану п≥дготовки резерву кер≥вник≥в шк≥л, особливост≥ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ галуз≥ област≥. —кладовими модел≥ Ї: соц≥ально-педагог≥чн≥ запити щодо потреб п≥дготовки кер≥вник≥в загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в нового типу, визначенн¤ мети ≥ принцип≥в п≥дготовки резерву кер≥вник≥в шк≥л орган≥зац≥йно-педагог≥чний, зм≥стовий (формуванн¤ компонент≥в готовност≥ до управл≥нськоњ д≥¤льност≥) та результативно-оц≥нний.
Ќауковими критер≥¤ми, на ¤к≥ сл≥д ор≥Їнтуватис¤ не лише п≥д час оц≥нки д≥¤льност≥ кер≥вника загальноосв≥тнього навчального закладу, а й у процес≥ зд≥йсненн¤ його п≥дготовки: забезпеченн¤ своЇчасного й адекватного реагуванн¤ на вс≥ значущ≥ дл¤ загальноосв≥тнього навчального закладу зм≥ни зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього середовища, розум≥нн¤ сучасноњ школи ¤к в≥дкритоњ, складноњ багатофункц≥ональноњ
соц≥ально-педагог≥чноњ системи з високим ступенем соц≥ал≥зац≥њ прац≥вник≥в, своЇчасне використанн¤ нових можливостей ≥ водночас врахуванн¤ ≥снуючих обмежень у реал≥зац≥њ план≥в розвитку закладу, забезпеченн¤ ц≥л≥сност≥ ≥ стаб≥льност≥ його функц≥онуванн¤ з дотриманн¤м принцип≥в колег≥альност≥, в≥дкритост≥, демократизму. —истема п≥дготовки резерву кер≥вник≥в загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в до управл≥нськоњ д≥¤льност≥ передбачаЇ так≥ стани:
≤ - в≥дб≥р ≥ формуванн¤ резерву кер≥вник≥в на р≥вн≥ навчального закладу;
≤≤ - орган≥зац≥¤ навчанн¤ резерву кер≥вник≥в на р≥вн≥ районних (м≥ських) в≥дд≥л≥в (управл≥нь осв≥ти);
≤≤≤ - орган≥зац≥¤ навчанн¤ резерву кер≥вник≥в загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в на р≥вн≥ обласного ≥нституту п≥сл¤дипломноњ педагог≥чноњ осв≥ти та управл≥нн¤ осв≥ти ≥ науки.
«а визначеними критер≥¤ми шл¤хом вх≥дного д≥агностуванн¤ до "Ўколи кадрового резерву" в≥дбираютьс¤ педагоги, ¤к≥ працюють за спец≥ально розробленими програмами та навчально - тематичними планами. ” ход≥ лекц≥й, лекц≥й д≥алог≥в, проблемних сем≥нар≥в, круглих стол≥в, п≥д час розв'¤зуванн¤ педагог≥чних та управл≥нських ситуац≥й, виконанн¤ творчих роб≥т, п≥дготовки зас≥дань педагог≥чних рад, участ≥ в тематичних перев≥рках шк≥л, виконанн¤ обов'¤зк≥в директора школи на час його в≥дсутност≥ слухач≥ "Ўколи кадрового резерву" оволод≥вають знанн¤ми та ум≥нн¤ми з управл≥нн¤ загальноосв≥тн≥ми навчальними закладами. ƒо слухач≥в "Ўколи кадрового резерву" застосовуЇтьс¤ диференц≥йований п≥дх≥д, завд¤ки чому враховуЇтьс¤ тип закладу ≥ реальне оточенн¤, де буде працювати майбутн≥й кер≥вник. “ворч≥ завданн¤ ≥ндив≥дуального плану також передбачають виконанн¤ роб≥т ≥з врахуванн¤м специф≥ки умов майбутньоњ управл≥нськоњ д≥¤льност≥.
ƒл¤ проведенн¤ зан¤ть "Ўколи кадрового резерву" у кожному район≥, м≥ст≥ визначено базов≥ школи з урахуванн¤м рейтингу та творчих потенц≥ал≥в педагог≥чних колектив≥в. “ак, наприклад у озелець кому район≥ наказом по в≥дд≥лу осв≥ти про роботу з резервами кер≥вних кадр≥в на 2002-2003 навчальний р≥к , базовими визначен≥ так≥ школи:
озелецька «ќЎ ≤-≤≤≤ ст. є2 (веденн¤ шк≥льноњ документац≥њ)
озелецька «ќЎ ≤-≤≤≤ ст.. є3 (атестац≥¤ педагог≥чних кадр≥в);
Ћемеш≥вська «ќЎ ≤-≤≤≤ ст.. (технолог≥њ розробки управл≥нського р≥шенн¤);
ƒесн¤нська г≥мназ≥¤(впровадженн¤ в практику роботи школи ≥нновац≥йних технолог≥й);
осач≥вська «ќЎ ≤-≤≤≤ ст. (управл≥нн¤ сучасною школою в умовах гуман≥зац≥њ навчально-виховного процесу);
Ќовошл¤х≥вська «ќЎ ≤-≤≤≤ ст. (орган≥зац≥¤ проф≥льного навчанн¤).
—лухач≥ "Ўколи кадрового резерву" опановують науков≥ п≥дходи, законом≥рност≥, принципи, функц≥њ, методи внутр≥шньошк≥льного управл≥нн¤, види управл≥нськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ в сукупност≥ складають зм≥стовий компонент п≥дготовки, ≥ дозвол¤ть њм набути методолог≥чну компетентн≥сть та ефективно реал≥зовуватис¤ в практичн≥й управл≥нськ≥й д≥¤льност≥.
ѕретенденти на посаду кер≥вник≥в навчальних заклад≥в повинн≥ навчитис¤ управл¤ти сучасною школою й забезпечувати ефективне функц≥онуванн¤ ≥ розвиток. ƒл¤ цього необх≥дно:
висок≥ громадськ≥ ¤кост≥;
глибоке усв≥домленн¤ рол≥ осв≥ти ≥ вихованн¤ у молод≥, прагненн¤ до зм≥цненн¤ держави, њњ економ≥ки, науки, культури, зростанн¤ добробуту, утвердженн¤ загальнолюдських ц≥нностей у в≥дносинах м≥ж людьми;
покликанн¤ до педагог≥чноњ профес≥њ, в≥дпов≥дний р≥вень розвитку педагог≥чних зд≥бностей, на¤вн≥сть сформованих ц≥нностей та позитивноњ спец≥альноњ ор≥Їнтац≥њ щодо рол≥ особистост≥ в сусп≥льств≥.
Ќаступним важливим аспектом Ї на¤вн≥сть особистих ¤костей у претендента на посаду кер≥вника загальноосв≥тнього навчального закладу:
сформован≥сть позитивноњ "я - концепц≥њ";
вимоглив≥сть до себе ≥до своЇњ прац≥;
впевнен≥сть, ум≥нн¤ керувати собою;
здатн≥сть до творчоњ д≥¤льност≥, до ризику;
здатн≥сть до самоп≥знанн¤ ≥ прагненн¤ до саморозвитку;
≥н≥ц≥ативн≥сть та внутр≥шн¤ свобода;
прагненн¤ доводити розпочату справу до завершенн¤;в≥дкрит≥сть до наукового, культурного, ≥нформац≥йного середовища.
Ќауков≥ досл≥дженн¤ з орган≥зац≥йноњ психолог≥њ показують, що профес≥йно значущ≥ ¤кост≥ кер≥вника формуютьс¤ на основ≥ рис л≥дерсва, ¤к≥ до певноњ м≥ри Ї спадковими. –озроблено алгоритм в≥дбору претендент≥в на посаду кер≥вника загальноосв≥тнього навчального закладу, ¤кий передбачаЇ так≥ д≥њ:
психолого-педагог≥чна п≥дготовка колективу, щодо ви¤вленн¤ претендент≥в до складу резерву на посаду кер≥вника;
ви¤вленн¤ л≥дер≥в у колектив≥ методом соц≥ометричного зр≥зу;
вивченн¤ реального р≥вн¤ профес≥йноњ майстерност≥ претендента, його творчих зд≥бностей, потреб та ≥нтерес≥в методом експертних оц≥нок;
визначенн¤ в≥дпов≥дност≥ ви¤влених ¤костей претендента за профес≥ограмою кер≥вника школи;
анал≥з в≥дпов≥дност≥ реального р≥вн¤ компетентност≥ претендента(що ви¤вл¤Їтьс¤ в узагальненому результат≥ його прац≥ й даних д≥агностики) та вимог сусп≥льства до особистост≥ кер≥вника.
ритер≥¤ми сформованост≥ у майбутн≥х кер≥вник≥в компонент≥в готовност≥ Ї ц≥л≥сно-мотивац≥йний компонент (профес≥йн≥ ц≥нност≥, профес≥йна самоадекватн≥сть, профес≥йний ≥нтерес, самооц≥нка, самоп≥знанн¤, саморегул¤ц≥¤) та особист≥сний компонент (розвиток л≥дерських ¤костей, педагог≥чних зд≥бностей, педагог≥чноњ культури, профес≥йно значимих ¤костей, ум≥нн¤ волод≥ти собою, самокритичн≥сть); когн≥тивно-п≥знавальний компонент (педагог≥чна ерудиц≥¤, адекватн≥сть застосуванн¤ знань, п≥знавальн≥ ¤кост≥ профес≥йного характеру, постановка ≥ розв'¤занн¤ творчих завдань, баченн¤ управл≥нських проблем, ум≥нн¤ генерувати педагог≥чн≥ ≥дењ, критичн≥сть оц≥нюванн¤ управл≥нських р≥шень) та операц≥йний компонент (оволод≥нн¤ сукупн≥стю ум≥нь реал≥зац≥њ управл≥нських функц≥й, зд≥йсненн¤ постановки й дос¤гненн¤ стратег≥чних, тактичних ≥ оперативних ц≥лей загальноосв≥тнього навчального закладу, вм≥ти розробл¤ти власну стратег≥ю розвитку загальноосв≥тнього навчального закладу.
«авд¤ки виважен≥й кадров≥й пол≥тиц≥ осв≥та област≥ маЇ хороший кадровий потенц≥ал.
Ќа виконанн¤ рег≥ональноњ програми "¬читель" зд≥йснюютьс¤ заходи щодо оптим≥зац≥њ кадрового забезпеченн¤ навчальних заклад≥в, у тому числ≥ й управл≥нськими кадрами.
–озроблена модель п≥дготовки резерву кер≥вних кадр≥в до управл≥нськоњ д≥¤льност≥ з урахуванн¤м рег≥ональноњ специф≥ки Ї ефективною, по що св≥дчать результати проведеного досл≥дженн¤.
—писок використаних джерел.
јнтологи¤ педагогической мысли ”краинской ——– // —ост. Ќ.Ѕ. алиниченко. - ћ. ѕедагогика, 1988.- 640 —.
Ѕегей ¬.ћ. ”правл≥нн¤ загальноосв≥тньою школою на демократичних засадах - Ћьв≥в: ¬ид-во Ћьв≥в. держ. ун-ту, 1995. -—. 196.
Ѕондар ¬.≤., расовицький ћ.ё., ѕроблеми удосконаленн¤ кер≥вних педагог≥чних кадр≥в// –ад¤нська школа. -1975. - є7. - —. 78 - 85.
ƒаниленко Ћ.≤. ќновленн¤ зм≥сту та орган≥зац≥йноњ структури навчанн¤ кер≥вних кадр≥в в ≥нститут≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ// ƒиректор школи. -2000. -є18 - —. 1-2.
∆ебровський Ѕ.ћ. ‘ормуванн¤ профес≥йноњ готовност≥ директора школи до управл≥нн¤ ¤к≥стю осв≥ти: јвтореф. дис. канд. пед наук: 13.00.01. - ., 2002. - —. 20.
«акон ”крањни "ѕро загальну середню осв≥ту"// ќсв≥та ”крањни -1999. - є 25 - —. 5-7.
ал≥н≥на Ћ. ѕрофес≥ограма украњнського директора школи. -2001. - є3. - —.1, 13-15.
арамушка Ћ.ћ. ѕсихолог≥чн≥ основи управл≥нн¤ у систем≥ середньоњ осв≥ти: Ќавчальний пос≥бник. - .: 13ћЌ, 1997.-—.179
Ќац≥ональна доктрина розвитку осв≥ти ”крањни у ’’≤ стол≥тт¤. - .: Ўк≥льний св≥т, 2001. - —.23.