√оловне народне Ќовгород-—≥верське училище



"Ѕыть по сему, а училище

сие обратить в гимназию"

¬ 1782 р. ≥мператриц¤  атерина II створила особливу ком≥с≥ю по орган≥зац≥њ народних училищ. «а затверженим ц≥Їю ком≥с≥Їю в 1786 р. "—татутом народним училищам у –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ" було засновано загальностанов≥ училища двох тип≥в: у губернських м≥стах- "головн≥" чотирикласн≥ з чотирма учител¤ми, у пов≥тових м≥стах- "мал≥" двокласн≥ з двома учител¤ми. ќск≥льки Ќовгород- —≥верський з 1782 по 1796 р≥к був центром нам≥сництва, тобто губернським м≥стом, то в ньому ≥ було в≥дкрито 11 лютого 1789 головне народне училище, перше в Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥. ” пов≥тових м≥стах —тародуб≥ та √лухов≥ ввели мал≥ народн≥ училища.

ƒиректором вс≥х цих училищ був призначений ≤ван ≤ванович ’аланський. ¬ 1784 роц≥ в≥н був призначений прокурором верхнього земського суду Ќовгород-—≥верського нам≥сництва. «вернув на себе загальну увагу своњм "“опографическим описанием Ќовгорода-—еверского", ¤ке було п≥днесено  атерин≥ ≤≤ п≥д час њњ проњзду через м≥сто у 1787 роц≥. ≤мператриц¤ милостиво прийн¤ла працю ≥ подарувала авторов≥ золоту табакерку.

ј через два роки, по рекомендац≥њ генерал-губернатора –ум¤нцева, ≤.≤.’аланський був призначений директором Ќовгород-—≥верського училища, де в≥н працював до 5 березн¤ 1825 року. ”чилище м≥стилось в центральн≥й частин≥ м≥ста за ”спенським собором, а в 1798 роц≥ було переведено до колишнього губернаторського будинку.

¬ 1-му клас≥ училища вивчались: "св¤щенна ≥стор≥¤ старого запов≥ту, скорочений катех≥зис, читанн¤ ≥ письмо по - рос≥йськи ≥ початкова арифметика."

¬ 2-му клас≥: "св¤щенна ≥стор≥¤ нового запов≥ту, докладний катех≥зис, книги про обов`¤зки людини ≥ громад¤нина, арифметика, читанн¤ ≥ письмо по-н≥мецьки ≥ по - латин≥, малюванн¤, чистописанн¤ и правопис"

¬ 3-му клас≥: "рос≥йська граматика, латинська граматика, географ≥¤, початок ≥стор≥њ загальноњ, н≥мецька мова, малюванн¤."

¬ 4-му клас≥ (2 роки навчанн¤): "синтаксис рос≥йськоњ мови з розбором, латинська граматика з розбором приклад≥в, ≥стор≥¤ загальна ≥ рос≥йська, алгебра, геометр≥¤, рос≥йська ≥ загальна географ≥¤, загальн≥ основи механ≥ки, ф≥зики и природничоњ ≥стор≥њ, н≥мецька граматика и малюванн¤."

”чн≥ в основному читали ≥ переказували зм≥ст тексту, або зазубрювали напам'¤ть. ¬ б≥бл≥отец≥ в1808 р. було всього 625 том≥в книг. ѕеред Ќовим роком проводились екзамени в присутност≥ учител≥в ≥нших клас≥в.

¬читель брав листочки паперу, писав пр≥звище учн¤, згортав у трубочку ≥ так переписував ус≥х. ј питанн¤ були записан≥ вс≥ по пор¤дку. ѕерем≥шавши вс≥ трубочки в≥н брав любу, називав пр≥звище учн¤ ≥ той в≥дпов≥дав на чергов≥ питанн¤. ѕеред ѕетровим днем (на початку липн¤)

проводились " в≥дкрит≥" або публ≥чн≥ екзамени, на ¤к≥ запрошувались вчител≥, р≥дн≥, почесн≥ гост≥.

Ќавчанн¤ в училищ≥ було безкоштовне.

¬с≥ 35 рок≥в педагог≥чноњ д≥¤льност≥ ≤.≤.’аланський турбувавс¤ про розвиток училища ≥ воно було одним ≥з кращих.

¬ 1802 р. було створено м≥н≥стерство народноњ осв≥ти, вс¤ –ос≥йська ≥мпер≥¤ була розд≥лена на 6 учбових округ≥в: ѕетербурзький, ћосковський, ƒерптський, ¬≥ленський,  азанський ≥ ’арк≥вський. ¬ 1804 роц≥ було видано "—татут навчальних заклад≥в, п≥дв≥домчих ун≥верситетам". ¬ губерн≥¤х в≥дкривались г≥мназ≥њ, в пов≥тових м≥стах- пов≥тов≥ училища, а в округах- ун≥верситети з училищими ком≥тетами. “ак „ерн≥г≥вська губерн≥¤ з ус≥ма училищами ув≥йшла до складу ’арк≥вського учбового округу. “ак ¤к Ќовгород - —≥верський з 1796 року став пов≥товим м≥стом, то постало питанн¤ про л≥кв≥дац≥ю головного народного училища. …ого дол¤ в значн≥й м≥р≥ залежала в≥д головного в≥зитера ’арк≥вського ун≥верситету ≤. ‘. “имковського, ¤кий на зас≥данн≥ учених ун≥верситету в присутност≥ м≥н≥стра осв≥ти ѕ. ¬. «авадовського допов≥в про добрий учбовий стан училища. ћ≥н≥стр також в≥дв≥дав училище, побував на зан¤тт¤х, пров≥в ≥спити учн¤м ≥ п≥дготував зв≥т на ≥м'¤ ≥мператора: "ѕ≥д час перебуванн¤ мого в Ќовгород-—≥верському знайшов ¤ тамтешнЇ народне училище в найкращому, ¤к бажати можна, стан≥... ÷≥ причини спонукають мене клопотатис¤ про висачайше благовол≥нн¤, щоб залишити училище в тепер≥шньому становищ≥, не перевод¤чи його в нижчу ступ≥нь пов≥тового училища..." ≥ запропонував нагородити директора грошовою прем≥Їю 3 000 карбованц≥в. Ќа зв≥т посл≥дувала резолюц≥¤ 16 грудн¤ 1805 роц≥: " Ѕыть по сему, а сие училище обратить в гимназию ".

√≥мназ≥¤

¬ 1807 роц≥ вийшло разпор¤дженн¤ ’арк≥вського ун≥верситету директору училища ≤. ≤. ’аланському в≥дкрити пов≥тове училище ≥ два класи г≥мназ≥њ. ƒл¤ в≥дкритт¤ г≥мназ≥њ 14 червн¤ 1808 роц≥ в Ќовгород - —≥верський прињхав професор ’арк≥вського ун≥верситету ≤лл¤ ‘едорович “имковський. ¬≥н пров≥в екзамени з ус≥х предмет≥в, п≥сл¤ чого на педрад≥ 27 червн¤ оголосив, що ≥з 154 учн≥в в≥д≥брано дл¤ першого класу г≥мназ≥њ 29, дл¤ 2 -го 27, дл¤ першого класу пов≥тового училища - 32, дл¤ другого - 26, решта - 40 учн≥в склали п≥дготовчий клас.

29 червн¤ о 8 годин≥ в училищному зал≥ були з≥бран≥ ус≥ учн≥ ≥ чиновники. ѕрофесор зачитав статт≥ нового статуту про мету утворенн¤ г≥мназ≥њ. ѕот≥м урочиста процес≥¤ п≥д дзвони рушила в м≥сцевий —пасо-ѕреображенський монастир. ѕопереду йшли цехи з своњми значками, за ними учн≥ по класах у супровод≥ учител≥в ≥ директора, за ними численна публ≥ка. ¬ головних двер¤х великого храму церемон≥¤ була зустр≥нута вс≥м м≥ським духовенством на чол≥ з арх≥мандритом ≤Їрон≥мом. ѕо зак≥нченн≥ молебну вс≥ повернулис¤ до училища, де ≤.‘. “имковський оголосив про в≥дкритт¤ г≥мназ≥њ. ’арк≥вський ун≥верситет ухвалив приймати до нењ учн≥в за результатами екзамен≥в, розсаджувати за усп≥шн≥стю, призначати аудитор≥в, ¤к≥ п≥дт¤гували б слабких, водили вс≥х до церкви, за проступки карали однаково р≥вном≥рно. ”н≥верситет визначив ≥ покаранн¤ в г≥мназ≥њ : догана учител¤, сто¤нн¤ б≥л¤ порогу, позбавленн¤ м≥сц¤ в р¤ду старшинства за усп≥хами, догана директора, сид≥нн¤ за задн≥й лавц≥ до виправленн¤, пов≥домленн¤ р≥дних про порушенн¤, друге пов≥домленн¤ в≥д директора, оголошенн¤ ≥мен≥ несумл≥нного учн¤ по вс≥х класах, переведенн¤ в нижчий клас, пов≥домленн¤ р≥дних про виключенн¤, ¤кщо не виправл¤Їтьс¤ - виключенн¤ з г≥мназ≥њ.

√≥мназ≥¤ за статутом 1804 р. повинна була готувати юнацтво до вступу в ун≥верситет.

¬ першому клас≥ вивчали: алгебру, геометр≥ю, плоску тригонометр≥ю (6 годин на тиждень) стародавню ≥стор≥ю з географ≥Їю, м≥фолог≥ю старовинних час≥в (6 год.), французьку мову ( 4 год.), н≥мецьку ( 4 год.), латинську ( 6 год.) лог≥ку, загальну граматику (4 год.) малюванн¤ (2 год.).

¬ 2-му клас≥: прикладна математика ≥ ф≥зика (6 год.), загальна ≥стор≥¤ з географ≥Їю, рос≥йська ≥стор≥¤ ≥ рос≥йська географ≥¤ (6 год.), психолог≥¤ ≥ моральна ф≥лософ≥¤ (4 год.), латинська мова (6 год.), н≥мецька (4 год.), французька (4 год.) ≥ малюванн¤ (2 год.).

¬ 3-му клас≥: математика ≥ ф≥зика (6 год.), загальна статистика (4 год.), естетика ≥ риторика (4 год.), природнича ≥стор≥¤ (4 год.), латинська мова (4 год.), н≥мецька (4 год.), французька (4 год.), малюванн¤ (2 год.).

¬ 4-му клас≥: статистика рос≥йськоњ держави (2 год.), право природниче ≥ народне (4 год.), пол≥тична економ≥¤ (4 год.), природнича ≥стор≥¤ (4 год.), технолог≥¤ (4 год.), комерц≥¤ (4 год.), н≥мецька мова (4 год.), французька (4 год.) ≥ малюванн¤ (2 год.).

Ѕув ≥ припис учител¤м математики, природничоњ ≥стор≥њ ≥ технолог≥њ з учн¤ми, ¤к≥ найкраще вчатьс¤, ходити на екскурс≥њ дл¤ ознайомленн¤ з млинами, г≥дромашинами, дл¤ збиранн¤ трав, камен≥в ≥ р≥зних пор≥д земл≥.

ƒиректор г≥мназ≥њ ≤. ≤. ’аланський робив все дл¤ покращанн¤ навчанн¤: встановив зв'¤зок з губернатором, з буд≥вничою експедиц≥Їю ≥ м≥ською думою з приводу ремонту г≥мназичноњ будови ≥ отримав 1500 карбованц≥в асигнувань , виписуЇ книги ≥ пос≥бники, наймаЇ прислугу, закупаЇ мебл≥. «а свою працю в≥н одержав под¤ку училищного ком≥тету. ј взагал≥ на утриманн¤ г≥мназ≥њ . ƒержавним казначейством в≥дпускалось 5000 крб. на р≥к. ƒиректор велику увагу прид≥л¤в г≥мназичн≥й б≥бл≥отец≥, ¤ка в 1812 роц≥ нал≥чувала 1098 том≥в. Ќа його проханн¤ вислали книги училищний ком≥тет, ’арк≥вський ун≥верситет, њх дарували прогресивн≥ представники громадськост≥. ≤.≤.’аланський звернувс¤ до поета √аврили –омановича ƒержав≥на в 1813 роц≥ з проханн¤м над≥слати дл¤ г≥мназ≥њ ус≥ його твори ≥ отримав позитивну в≥дпов≥дь."

¬ 1811 роц≥ ’арк≥вський ун≥верситет дав розпор¤дженн¤ директору ≤.≤.’аланському скласти список книг в так≥й к≥лькост≥, щоб г≥мназ≥¤ не потребувала њх хоча б два роки. ≤ книги були вислан≥ по замовленню з ѕетербурга на 1746 крб. в 1812 роц≥, але п≥д час французькоњ навали були загублен≥ в дороз≥.

” 1816 роц≥ г≥мназ≥ю в≥дв≥дав державний канцлер ћикола ѕетрович –ум¤нцев ≥ запропонував комусь з учител≥в написати ≥стор≥ю Ќовгород-—≥верського кн¤з≥вства.  оли д≥знавс¤, що в б≥бл≥отец≥ немаЇ необх≥дноњ л≥тератури, в≥н об≥ц¤в њх над≥слати. Ќевдовз≥ над≥йшло немало ц≥нних книг: "»стори¤ государства –оссийского", "Ќиконова летопись", "—обрание государственных грамот и договоров" та ≥нш≥.

¬ г≥мназ≥ю над≥йшло нав≥ть 36 книг з каб≥нету ≥мператора.

¬ перший пер≥од ≥снуванн¤ 4-х класноњ г≥мназ≥њ було багато проблем. «начн≥ нововведенн¤ були в 1816 роц≥, коли посаду м≥н≥стра духовних справ ≥ осв≥ти зайн¤в кн¤зь ќлександр ћиколайович √ол≥цин. ¬≥н спробував ввести м≥цне рел≥г≥йне начало в усю систему вихованн¤. ≤з г≥мназичного курсу були виключен≥ : технолог≥¤, трудов≥ науки, загальна граматика, психолог≥¤, право природниче ≥ народне, пол≥тична економ≥¤. Ѕула запроваджена плата за навчанн¤.

 р≥м того, прим≥щенн¤ г≥мназ≥њ було старе й т≥сне, в де¤ких класах учн¤м доводилос¤ сто¤ти за партами. як писав  .ƒ.”шинський, воно "скор≥ше нагадувало парову винокурню, н≥ж храм науки".

“а навчально-виховна робота завд¤ки турботам директора була вз≥рцевою.ѕопечитель учбового округу ™.¬. орнЇЇв писав у 1823 роц≥, що з ус≥х огл¤нутих ним заклад≥в ’арк≥вського округу Ќовгород-—≥верська г≥мназ≥¤ по навчальн≥й частин≥ займаЇ перше м≥сце.

5 березн¤ 1825р. на 80-му роц≥ житт¤ помер ≤.≤.’аланський. “имчасово обов'¤зки директора виконував учитель Ћевицький. ј вже в серпн≥1825року директором Ќовгород-—≥верськоњ г≥мназ≥њ був призначений ≤лл¤ ‘едорович “имковський.

ѕрийн¤вши г≥мназ≥ю, за спогадами його плем≥нника ћ.ќ. ћаксимовича, “имковський любив њњ ¤к свою дитину, був у н≥й весь - до виснаженн¤ сил, ≥ поставив њњ на високий щабель досконалост≥.

¬ 1828 роц≥ було розроблено м≥н≥стерством осв≥ти новий статут г≥мназ≥й ≥ училищ. «г≥дно з ним Ќовгород - —≥верська г≥мназ≥¤ в 1833 роц≥ перетворилась з 4 - х класноњ у 7 - ми класну. Ќавчальний р≥к починавс¤ 1 серпн¤. ƒо ц≥Їњ дати батькам треба було подати проханн¤ на ≥м`¤ директора г≥мназ≥њ, додавши метричне св≥доцтво про народженн¤ та св≥доцтво про званн¤ або послужний

список батька. ¬ г≥мназ≥ю приймались д≥ти не молодше 10 рок≥в. ¬ступаючий до г≥мназ≥њ повинен був до цього навчатис¤ в ¤кому небудь пов≥товому училищ≥ ≥ надати в≥дпов≥дн≥ документи про усп≥хи у навчанн≥ ≥ повед≥нку. якщо дитина не вчилась, то њй при вступ≥ до г≥мназ≥њ влаштовували ≥спити. « 1833 року г≥мназ≥¤ вв≥йшла до т≥льки створеного  ињвського учбового округу.

“од≥ ж було введено форму дл¤ г≥мназист≥в (син≥й сюртук з плисовим ком≥рцем ≥ син≥й кашкет), а в 1835 роц≥ њњ зм≥нили (темно-син≥й сюртук ≥з червоним ком≥ром, такий же кашкет ≥ с≥ре пальто).

Ѕули введен≥ нов≥ правила перев≥дних ≥ випускних екзамен≥в. ≤спити на атестат проводились у присутност≥ запрошеноњ публ≥ки, ус≥х член≥в педради. ѕерев≥дн≥ ≥спити проводились ком≥с≥Їю у склад≥ директора, ≥нспектора, викладача ≥ двох асистент≥в за заздалег≥дь п≥дготовленими програмою ≥ б≥летами. ¬≥д учн≥в вимагалис¤ м≥цн≥ знанн¤ наук ≥ не завчен≥ напам'¤ть в≥дпов≥д≥.  ожен учитель ставив оц≥нки, а пот≥в складавс¤ загальний екзаменац≥йний протокол, до ¤кого вносилис¤ оц≥нки окремо за в≥дпов≥дь ≥ за повед≥нку.

«нанн¤ оц≥нювалис¤ за особливою системою бал≥в, дл¤ кожного предмета була сво¤ найвища оц≥нка (наприклад, з рос≥йськоњ мови в перших трьох класах - 10 бал≥в, в наступних трьох - 9, а в сьомому - 7). ” 1835 роц≥ ввели п'¤тибальну систему ≥ учн≥в за в≥дм≥нн≥ усп≥хи почали нагороджувати медал¤ми. ѕрактикувалос¤ переведенн¤ через клас, випуск п≥сл¤ шостого класу. ≈кзамени проводились п≥сл¤ кан≥кул, а з 1844 року ≥ перев≥дн≥, ≥ вступн≥ - у травн≥.

ƒиректор г≥мназ≥њ ≤.‘.“имковський дуже дбав про повед≥нку та усп≥хи учн≥в. "” часи ≤лл≥ ‘едоровича “имковського вихованц≥ г≥мназ≥њ в≥дзначались на екзаменах у вс≥х ун≥верситетах. ћ≥ж нами жила, ми й сам≥ не знали чому, ¤кась благогов≥йна повага до науки ≥ до тих небагатьох учител≥в ≥ нав≥ть товариш≥в, ¤к≥ ревно нею займалис¤" - згадував  .ƒ.”шинський. ¬ 1837 р. з 320 учн≥в "хорош≥" усп≥хи мали 157, "посередн≥"- 69, похвальними листами нагороджен≥ 20.

ƒл¤ нагл¤ду за повед≥нкою ≥ зан¤тт¤ми директор призначав учн≥в з двох старших клас≥в, склав особлив≥ правила купанн¤ в ƒесн≥ ≥ вимагав неухильного дотриманн¤ њх. «а цими правилами т≥, хто хот≥в купатис¤, повинн≥ були у певний

час ¤вл¤тис¤ в г≥мназ≥ю. ѕ≥д нагл¤дом чергового учител¤ ≥ двох-трьох старшокласник≥в вони вирушали на р≥чку у визначене м≥сце. ¬ 1827 роц≥ в г≥мназ≥њ з`¤вилась посада л≥кар¤ з платнею в 500 крб. на р≥к (¤к ≥ в директора г≥мназ≥њ).  р≥м того були орган≥зован≥ не передбачен≥ програмою зан¤тт¤ з музики ≥ танц≥в за окрему додаткову плату (50 крб. на р≥к). ” 1838 роц≥ стан здоров'¤ ≤.‘.“имковського пог≥ршивс¤ ≥ в≥н змушений був п≥ти у в≥дставку. ƒиректором г≥мназ≥њ в 1838 роц≥ став јндр≥й “имоф≥йович Ѕатаровський, а попечителем округу став —ерг≥й ≤ванович ƒавидов. ¬они робили спробу п≥дн¤ти усп≥шн≥сть ≥ авторитет школи, ¤ка з кожним роком зб≥льшувала число учн≥в:

1833 - 126;

1834 - 288;

1835 - 325;

1838 - 430.

Ѕуд≥вл¤ була т≥сною ≥ старою. ўе ≤.≤.’аланський розгортав д≥¤льн≥сть по збору кошт≥в дл¤ буд≥вництва нового прим≥щенн¤. «≥брали т≥льки 7000 крб. ј в1839 роц≥ було асигновано 143204 крб. дл¤ буд≥вництва.

Ѕуд≥вл¤ була закладена 8 травн¤ 1841 року ≥ зак≥нчена 1 вересн¤ 1843 року, а о 9 годин≥ ранку 30 серпн¤ 1844 року попечитель Ћадомирський, директор, вс≥ чиновники ≥ виховател≥ г≥мназ≥њ п≥сл¤ л≥тург≥њ ≥ молебн¤ в собор≥ м≥сцевого монастир¤ в≥дправились в супровод≥ численноњ публ≥ки в нове прим≥щенн¤. ¬ головному зал≥ осв¤тили воду, розвели учн≥в по класах, де перед ними виступив св¤щенник, дав настанови ≥ поради, покропив водою. ѕот≥м знову з≥бралис¤ вс≥ в зал≥, де виступили вчител≥ г≥мназ≥њ з промовами. ј у дв≥ години попечитель Ћадомирський запросив гостей на св¤тковий об≥д. ¬вечер≥ св¤то продовжилось розк≥шною ≥люм≥нац≥Їю прим≥щенн¤ г≥мназ≥њ ≥ “р≥умфальних вор≥т.

¬ новому прим≥щенн≥ по-новому поставили питанн¤ про пол≥пшенн¤ навчанн¤ ≥ вихованн¤. ƒл¤ заохоченн¤ учн≥в у кожному клас≥ були поставлен≥ парти особливого кольору: одна дл¤ в≥дм≥нник≥в ≥ друга дл¤ старанних. ѓм дозвол¤лос¤ носити на мундир≥ золот≥ нашивки, њхн≥ ≥мена друкувалис¤ в губернських в≥домост¤х ≥ спов≥щались попечителю, ¤кий виносив њм под¤ки. ¬они мали окрем≥ м≥сц¤ в церкв≥, за столом.

¬ цей час були введен≥ б≥лети дл¤ проведенн¤ екзамен≥в, а в ≥нструкц≥њ говорилось про те, що можна задавати питанн¤ по всьому курсу. ÷е викликало б≥льш серйозне ставленн¤ до навчанн¤ ≥ п≥дн¤ло р≥вень усп≥шност≥.

як т≥льки г≥мназ≥¤ перем≥стилась в нову буд≥влю, старе прим≥щенн¤ з вулиц≥ √убернськоњ було перенесене в ≥нше м≥сце ≥ перебудоване на квартири вихованц≥в, де пом≥стилис¤ 45 г≥мназист≥в .—талос¤ це в 1849 роц≥. «а утриманн¤ г≥мназиста була призначена плата в розм≥р≥ 50 карбованц≥в.

« 1858 року  ињвським округом управл¤в знаменитий педагог ≥ вчений ћ.≤.ѕирогов. ” г≥мназ≥њ актив≥зувалась педагог≥чна д≥¤льн≥сть, проводились екстренн≥ ради, вс≥ педагоги брали участь у обговоренн≥ р≥зних питань .

” 1859 р. ввели нов≥ правила про покаранн¤, в ¤ких ¤к вин¤ток

дозвол¤лис¤ р≥зки , чорна дошка, виключенн¤, переводи в нижч≥ класи , "суд виборних" (з третього класу) ¤к≥ сл≥дкували за виконанн¤м правил повед≥нки. јле в 1860р. педрада в≥дм≥нила р≥зки ≥ чорну дошку. ѕожвавилось житт¤ г≥мназ≥њ, де

проводились л≥тературн≥ бес≥ди, спектакл≥, по суботах влаштовувались танц≥, ≥гри. ¬ ус≥х цих заходах на р≥вн≥ з учн¤ми брали участь учител≥. —пектакл≥ ,що проходили в г≥мназичному зал≥, збирали ≥ м≥ську публ≥ку.

¬ 1864 р. було прийн¤то новий статут г≥мназ≥й, ¤кий передбачав осв≥ту класичну ≥ реальну. ”законились два типи г≥мназ≥й: класичн≥ - де вивчались древн≥ класичн≥ мови та л≥тература, ≥ реальн≥ - вивчали математику ≥ природнич≥ науки. ѕедрада Ќовгород-—≥верськоњ г≥мназ≥њ 29 грудн¤ 1864 року ухвалила перетворити њњ в класичну з латинською мовою ≥ доводила, що в нашому м≥ст≥ в≥дсутн≥ умови дл¤ реальноњ осв≥ти.  р≥м того, майже вс≥ учн≥ вступали до ун≥верситет≥в прот¤гом вс≥х рок≥в ≥снуванн¤ г≥мназ≥њ. —початку р≥вень навчально-виховноњ роботи знизивс¤. јле вже в 1871 роц≥ педрада допов≥ла, випуск 1870 року кращий в≥д ус≥х випуск≥в останн≥х 6 рок≥в. «а даними р≥чного зв≥ту 1875 року процент усп≥шност≥ з де¤ких предмет≥в доходив до 98%.

«вичайно, не вс≥ д≥ти могли потрапити до г≥мназ≥њ. ¬ 1913-1914 навчальному роц≥ плата за навчанн¤ складала 55 крб на р≥к. Ѕ≥льш≥сть д≥тей залишалась поза школою.

¬ 1915 роц≥ прим≥щенн¤ г≥мназ≥њ було переобладнане п≥д госп≥таль дл¤ поранених на фронтах першоњ св≥товоњ в≥йни.

«а рад¤нських час≥в

¬ 1918 роц≥ у в≥дпов≥дност≥ до "ƒекларац≥њ про Їдину трудову школу", виданою рад¤нською владою, була л≥кв≥дована р≥знотипн≥сть загальноосв≥тн≥х шк≥л, ¤ка ≥снувала до революц≥њ. ¬ прим≥щенн≥ колишньоњ г≥мназ≥њ була в≥дкрита трудова дев'¤тир≥чка (≤ - V ≥ V≤ - ≤’ класи)

ѕерша ¬серос≥йська парт≥йна нарада по народн≥й осв≥т≥ 31 грудн¤ 1920 - 4 с≥чн¤ 1921 року визнала необх≥дним встановити зам≥сть дев'¤тир≥чноњ школи семир≥чну з двома концентрами: ≤ - 4 роки, ≤≤ - 3 роки. 1 - 4 класи вчились у прим≥щенн≥ школи є 1, а 5 - 7 класи в прим≥щенн≥ колишньоњ г≥мназ≥њ. ƒиректором школи був  ононенко ќлександр ќлександрович, а вчител¤ми в основному колишн≥ вчител≥ г≥мназ≥њ. Ќавчанн¤ в трудов≥й семир≥чц≥ було платним. ѕлата вносилась зерном. ѕор¤д з школою, на м≥сц≥ тепер≥шньоњ њдальн≥, була буд≥вл¤ де жили вчител≥ ≥ директор. Ќа м≥сц≥ тепер≥шнього спортзалу була велика веранда. «ан¤тт¤ в школ≥ починалис¤ о 9 годин≥ ранку. ј щоб учн≥ не зап≥знювалис¤ на уроки (бо багато с≥мей не мало годинник≥в), то о 8.30 лунали звуки дзвону, ¤к≥ були чутн≥ в ус≥х к≥нц¤х м≥ста. ƒзв≥н вис≥в з правого боку буд≥вл≥ школи п≥д дахом, а вниз в≥д нього йшов мотузок. ¬ 1922 р. в школ≥ було орган≥зовано перший у м≥ст≥ п≥онерський заг≥н з д≥тей незаможник≥в. —початку п≥онери називались "юн≥ спартак≥вц≥" , пот≥м " юн≥ лен≥нц≥ ", а п≥зн≥ше "юн≥ п≥онери - лен≥нц≥". ¬с¤ робота п≥онерського загону проходила в клуб≥, ¤кий знаходивс¤ в к≥нц≥ подв≥р'¤ школи на вулиц≥ Ћен≥на ,п≥д кер≥вництвом комсомольських актив≥ст≥в (комсомольська орган≥зац≥¤ в Ќовгород≥ - —≥верському була створена 1 липн¤ 1920 року ≥ њњ очолила “ет¤на Ѕрауде)

¬ 1931р. з ћогилева - ѕод≥льського в Ќовгород - —≥верський було переведено педагог≥чний техн≥кум, ¤кий почав роботу в прим≥щенн≥ школи. ¬1935р. р≥шенн¤м ћ≥н≥стерства осв≥ти було об'Їднано Ќ≥жинський педтехн≥кум з украњнською мовою навчанн¤ ≥ Ќовгород - —≥верський педтехн≥кум з рос≥йською мовою навчанн¤ в один Ќовгород - —≥верський педтехн≥кум, директором ¤кого став директор Ќ≥жинського техн≥куму „екуленко ≤ван јртемович. ƒл¤ студент≥в ≥ викладач≥в було п≥дготовлено житло в р≥зних м≥сц¤х: по вул.  .ћаркса (тепер - прим≥щенн¤ м≥л≥ц≥њ), будинок б≥л¤ м≥ського готелю, три будинки б≥л¤ ”спенського собору (в двох ≥з них тепер розташована школа ≤ - ≤≤ ступен¤), 2 двоповерхових будинки б≥л¤ “р≥умфальноњ арки, двоповерховий будинок на територ≥њ техн≥куму. ¬ прим≥щенн≥ нин≥шньоњ аптеки тод≥ знаходилась њдальн¤ дл¤ студент≥в. ¬ педтехн≥кум≥ було 2 в≥дд≥ли - рос≥йський та украњнський. ¬ 1936р. техн≥кум було реорган≥зовано в педагог≥чне училище ≥ йому було присвоЇно ≥м'¤  .ƒ.”шинського. ¬ 1941р. у зв'¤зку з початком ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни довелос¤ зв≥льнити прим≥щенн¤ навчального корпусу дл¤ госп≥талю. ≈кзамени проводились спочатку в прим≥щенн≥ будинку в≥дпочинку, а пот≥м в прим≥щенн¤х студентських гуртожитк≥в б≥л¤ церкви. « наближенн¤м ворога педучилище евакуювалос¤ з м≥ста ≥ повернулос¤ в 1944 р. п≥сл¤ зв≥льненн¤ Ќ - —≥верського в≥д фашистських загарбник≥в. —початку зан¤тт¤ проводились в прим≥щенн≥ медучилища в другу зм≥ну. ќдночасно проводились роботи по ремонту ≥ в≥дновленню гуртожитк≥в ≥ учбового корпусу, в ¤кому перебувала в≥йськова

частина. ”чилище готувало учител≥в початкових клас≥в.  ожного року випускалось 60 - 70 чолов≥к.

¬ 1951 роц≥ педучилище було реорган≥зовано в педучилище ф≥зичного вихованн¤.

¬ 1956 роц≥ училище було закрито. „астина студент≥в була переведена до ћак≥њвського педучилища, а частина (хто мав середню осв≥ту) - до ¬≥нницького пед≥нституту.

Ў ќЋј - ≤Ќ“≈–Ќј“

¬ прим≥щенн≥ бувшого педучилища розм≥стилась школа - ≥нтернат, що розпочала свою роботу 10 вересн¤ 1956 року. ѕершим директором був Ѕ≥лод≥д ™вген якович - людина вольова, ерудована ≥ трохи сувора. ¬≥н пропрацював р≥к ≥ був призначений зав≥дуючим „ерн≥г≥вськоњ обласним в≥дд≥лом осв≥ти, а в 1961 роц≥ знову повернувс¤, щоб вдруге очолити школу. ¬ школ≥ було близько трьохсот вихованц≥в з першого по восьмий клас. Ќавчанн¤ проводилос¤ украњнською мовою. ∆или учн≥ в прим≥щенн≥ по вул. Ѕ. ћайстренка (де зараз майстерн¤), в учбовому корпус≥ (де музей, 2 математичн≥ каб≥нети, х≥м≥чний). –ешту к≥мнат займали класи. ѓдальн¤ ≥ майстерн¤ сто¤ли окремо. —воЇњ лазн≥ не було ≥ доводилось водити учн≥в у м≥ську. —портивного залу теж не було ≥ уроки ф≥зкультури проходили в коридор≥ та в одному з клас≥в (де б≥бл≥отека, ≥ де 2 украњнських ≥ комп'ютерний клас).

ƒержава дуже дбала про вихованц≥в. Ѕуло вид≥лено велику суму грошей на буд≥вництво. « початку 1958 року вчител≥, виховател≥, учн≥ з великим завз¤тт¤м вз¤лись за буд≥вництво. ƒоводилось розвантажувати цеглу, привезену з „ерн≥гова, вдень ≥ вноч≥. —уворо дотримувались граф≥ка роботи. Ћедар≥в не було.  ожен клас хот≥в в≥дзначитис¤. ƒо 1961 року було споруджено буд≥вл≥ лазн≥ ≥ пральн≥, гуртожитку є 2 (на м≥сц≥ колишнього автоп≥дприЇмства). “акож у шести дес¤т≥ роки було збудовано прим≥щенн¤ спортзалу, перех≥д до њдальн≥, багато прим≥щень на п≥дсобному господарств≥. ÷е були роки найб≥льш напруженоњ прац≥, коли дл¤ розширенн¤ матер≥альноњ бази школи - ≥нтернату було збудовано найб≥льше за вс≥ роки њњ ≥снуванн¤.

ѕостановою –ади ћ≥н≥стр≥в ”–—– в≥д 1 березн¤ 1974 року школ≥ - ≥нтернату було присвоЇно ≥м`¤  . ƒ. ”шинського. ¬ 1962 роц≥ в школ≥ було створено ≥сторико - педагог≥чний музей, де учн≥ займались пошуковою роботою.  р≥м того в школ≥ було велике п≥дсобне господарство, де нал≥чувалось 25 кор≥в, 56 вулик≥в, 3000 крол≥в. «а ними теж догл¤дали д≥ти. ” семи дес¤тих - восьмидес¤тих роках учн≥ займалис¤ продуктивною працею: шили м≥шки, робили тарн≥ ¤щики, точили коклюшки, перемотували двигуни. “ак, за 1989 - 1990 роки було отримано б≥л¤ 90 тис¤ч крб. чистого прибутку.

јле не забували ≥ про навчанн¤. ¬ школ≥ працювали духовий оркестр, драмгурток, хор та ≥нш≥ форми позакласноњ роботи. ¬≥д часу заснуванн¤ школи - ≥нтернату пут≥вку у житт¤ отримали б≥льше 2500 учн≥в, з них 84 медал≥сти.

ѕедколектив школи нал≥чуЇ 59 прац≥вник≥в. —еред них 4 вчител≥ - методисти, 1 вихователь - методист, 8 вчител≥в мають званн¤ "старший учитель",

вищу категор≥ю маЇ 20 прац≥вник≥в. Ўкола маЇ власну б≥бл≥отеку з фондом 52200 екземпл¤р≥в. ƒо послуг учн¤м 18 навчальних каб≥нет≥в, спортзал, 2 майстерн≥, каб≥нет обслуговуючоњ прац≥, ≥грова к≥мната, актовий зал на 300 м≥сць, њдальн¤ на 360 м≥сць, гуртожитки на 270 л≥жок, медпункт, пункт по ремонту взутт¤, лазн¤, складськ≥ прим≥щенн¤, комп'ютерний клас, обладнано клас дл¤ п≥дготовки вод≥њв автомоб≥л≥в.

ƒиректори школи - ≥нтернату

Ѕ≥лод≥д ™вген якович

(1956 - 1957, 1961 - 1972)

ћихайленко ¬асиль ёхимович

(1957 - 1961)

«еленський ћихайло Ќикифорович

(1972 - 1974)

“имошенко ™вген ¬олодимирович

(1974 - 1977)

√орбач √еорг≥й —тепанович

(1977 - 1986)

Ѕалабко ¬олодимир ћихайлович

(1986 - 1995)

 ривець ќлександр ≤ванович

(1995 - 1999)

якименко ¬≥ра ћиколањвна

(1999 - 2000)

ƒобарський ќлександр ¬≥кторович

(2000 - )

“а славу навчальному закладу створюють не т≥льки кер≥вники, але ≥ ставш≥ знаменитими його вихованц≥. ¬ ст≥нах школи незримо присутн≥:

”шинський  . ƒ. - засновник в≥тчизн¤ноњ педагог≥ки;

ћаксимович ћ. ќ. - в≥домий учений, перший ректор  ињвського ун≥верситету;

 ул≥ш ѕ. ќ. - письменник, член  ирило - ћефод≥њвського товариства;

„алий ћ.  . - перший б≥ограф “. √. Ўевченка;

 ибальчич ћ. ≤. - народоволець, винах≥дник ракетного апарату;

—амоквасов ƒ. я. - видатний в≥тчизн¤ний археолог;

ћихайлов ќ. ƒ. - народоволець;

“ур ќ. ‘. - академ≥к јћЌ —–—–;

Ќосач ќ. ё. - доктор ф≥зико - математичних наук;

’лус ¬. ≤. - майстер спорту м≥жнародного класу;

ћазур ќ. √. - директор —анкт - ѕетербурзького ћонетного двору;

¬олощук  . ќ. - кандидат х≥м≥чних наук

та багато ≥нших наших славних випускник≥в.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму




Hosted by uCoz