Ќедержавн≥ орган≥зац≥њ за ¤к≥сну та повноц≥нну осв≥ту
¬ середин≥ л≥та 2004 року, такого дощового ≥ скупого до сон¤чного тепла, у арпатському крањ в≥дбулас¤ под≥¤, ¤ка спод≥ваюсь, значуще в≥добразитьс¤ у сусп≥льному житт≥. 26-27 липн¤ в м. яремча пройшов ¬сеукрањнський ‘орум осв≥тн≥х неур¤дових орган≥зац≥й, орган≥зований "÷ентром осв≥тньоњ пол≥тики" м. Ћьвова за п≥дтримки "‘онду спри¤нн¤ демократ≥њ" та п≥д патронатом ѕосольства —Ўј в ”крањн≥ (http://www.usembassy.kiev.ua).
„им викликана потреба проведенн¤ такого заходу ≥ що вдалось зробити?
ѕройшли часи, коли про осв≥ту можна було казати, що вона просто Ї, що осв≥т¤нське житт¤ прот≥каЇ б≥льш менш так само, що на п≥дстав≥ минулор≥чних план≥в роботи можна складати актуальний план роботи школи на майбутнЇ. «араз це вигл¤даЇ ≥накше...
Ўкола перестала ≥снувати т≥льки ¤к школа. «араз вона стала ≥нститутом, що намагаЇтьс¤ надавати послуги громад≥ з осв≥ти. « погл¤ду на те, що ми входимо до ≈–» ≤Ќ‘ќ–ћј“»«ј÷≤ѓ, передус≥м, значно зростаЇ важлив≥сть знань. ќднозначно пом≥тно зб≥льшуЇтьс¤ роль самих громад¤н, що беруть участь у примноженн≥ та поширенн≥ знань. “им, хто сьогодн≥ приймаЇ р≥шенн¤ в осв≥т≥ необх≥дно мати ч≥тк≥ в≥дпов≥д≥ на так≥ питанн¤:
¤к≥ осв≥тн≥ потреби молодих людей на сьогодн≥ повинн≥ бути задоволен≥?
¤к д≥¤ти, щоб зб≥льшити ступ≥нь задоволенн¤ цих ≥ можливих наступних потреб молод≥, ≥ не лише молод≥, у наступних роках?
“аким чином роль громади, роль третього сектора - громадських об'Їднань неодм≥нно зростаЇ ≥ зростатиме надал≥. ќсв≥та розвиваЇтьс¤ динам≥чно, ≥ цей розвиток Ї не лише результатом старань громад¤н, занепокоЇних недол≥ками школи профес≥йно, а й результатом д≥¤льност≥ багатьох ос≥б, глибоко переконаних у тому, що ≥нвестиц≥њ в осв≥ту - це виг≥дн≥ ≥нвестиц≥њ у майбутнЇ: власноњ родини, м≥сцевоњ громади та й держави взагал≥.
“ому перша допов≥дь ѕавла ’обзе¤ - представника ÷ентру осв≥тньоњ пол≥тики (khobzey@ukr.net), мала таку назву "ƒ≥¤льн≥сть громад¤нських орган≥зац≥й в осв≥т≥: завданн¤ ≥ перспективи". ¬ ц≥й допов≥д≥ у рамках баченн¤ громад¤нського сусп≥льства ¤к такого, де гарантован≥ права ≥ свобода громад¤нина, де право маЇ верховенство, а громад¤ни д≥ють у рамках соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ справедливост≥, була запропонована ћќƒ≈Ћ№ –≈‘ќ–ћ”¬јЌЌя ќ—¬≤“» ” ѕќ—“ ќћ”Ќ≤—“»„Ќ»’ –јѓЌј’, визначен≥ напр¤мки д≥¤льност≥ Ќƒќ в осв≥т≥ та основн≥ ц≥нност≥ громад¤нського сусп≥льства в осв≥т≥:
р≥зноман≥тн≥сть та р≥знопланов≥сть;
прозора зв≥тн≥сть та активна участь у реал≥зац≥њ план≥в;
ор≥Їнтуванн¤ навчанн¤ на дитину;
п≥двищенн¤ ¤кост≥ самого навчанн¤;
осв≥та дл¤ громад¤нськоњ позиц≥њ;
наданн¤ повноважень ≥ участь в осв≥т≥;
гендерна р≥вн≥сть в осв≥тньому процес≥;
гуманний п≥дх≥д, ор≥Їнтований на громад¤нина сусп≥льства;
≥деолог≥чно нейтральний осв≥тн≥й прост≥р;
в≥дкрит≥ установи ≥ в≥дкритий д≥алог.
ќсновним завданн¤м ѕавло ’обзей, а в його особ≥ ÷ентр осв≥тньоњ пол≥тики, зазначив орган≥зац≥ю —”—ѕ≤Ћ№Ќќ√ќ ƒ≤јЋќ√” з питань проблем сучасноњ осв≥ти. ÷ей д≥алог маЇ бути орган≥зований на трьох р≥вн¤х:
на р≥вн≥ школи;
на р≥вн≥ громади;
на р≥вн≥ владних структур
та за допомогою засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ (публ≥кац≥й у прес≥, дискус≥й на рад≥о, ток-шоу по телебаченн≥) в≥дбутис¤ на ус≥х р≥вн¤х по означеним темам у вигл¤д≥ круглого столу.
ƒецентрал≥зац≥¤ стратег≥чного плануванн¤ в осв≥т≥ н≥ в ¤кому раз≥ не повинна знизити ¤к≥сть осв≥ти. Ќавпаки, зростаюча турбота громади про ¤к≥сть осв≥ти Ї показником росту активност≥ ≥ самосв≥домост≥ сусп≥льства. “ому наступний допов≥дач - Ћ≥л≥¤ √риневич, представник ÷ентра тестових технолог≥й (hrynevych@cameq.kiev.ua), особливо зосередилась на цьому важливому питанн≥.
ѕ≥д ¤к≥стю осв≥ти ÷ентр тестових технолог≥й розум≥Ї ≥нтегровану характеристику системи осв≥ти, що в≥дображаЇ ступ≥нь в≥дпов≥дност≥ реально отриманих осв≥тн≥х результат≥в нормативним вимогам, сусп≥льним ≥ особист≥сним оч≥куванн¤м.
ƒл¤ ви¤вленн¤ ступеню ¤кост≥ осв≥ти необх≥дно проводити ћќЌ≤“ќ–»Ќ√ я ќ—“≤ ќ—¬≤“».
ќсв≥тн≥й мон≥торинг - це система орган≥зац≥њ збору, збереженн¤, обробки ≥ розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть осв≥тньоњ системи, що забезпечуЇ безперервне в≥дстеженн¤ њњ стану ≥ дозвол¤Ї прогнозувати њњ розвиток.
“ехнолог≥¤ проведенн¤ такого мон≥торингу могла б спиратис¤ на под≥бн≥ заходи у Ївропейських осв≥тн≥х системах, але дуже сильна р≥зниц¤ м≥ж системами не дозвол¤Ї це зробити. ѕан≥ Ћ≥л≥¤ по¤снила причину такоњ розб≥жност≥: украњнська осв≥тн¤ система, ¤к сучасна демократична, т≥льки починаЇ формуватис¤ ≥ у правильному, ефективному формуванн≥, активну роль вона надаЇ саме третьому сектору - громадським об'Їднанн¤м.
ћон≥торинг ¤кост≥ осв≥ти маЇ проводитись на р≥зних р≥вн¤х:
локальному (на р≥вн≥ навчального закладу);
мун≥ципальному;
рег≥ональному;
державному;
м≥жнародному.
ќдин ≥з способ≥в визначенн¤ ¤кост≥ осв≥ти Ї зовн≥шнЇ тестуванн¤. Ќа сьогодн≥ вже Ї перш≥ результати експерименту щодо зовн≥шнього тестуванн¤ навчальних дос¤гнень учн≥в, що проводивс¤ за наказом є 409 ћќЌ ”крањни в≥д 17.07.2002 року в рамках проекту ћ≥жнародного фонду "¬≥дродженн¤" та "÷ентра тестових технолог≥й", з ¤кими ≥ познайомила нас Ћ≥л≥¤ √риневич:
ѕро осв≥тн≥ Ќƒќ, њх можливост≥ щодо росту ≥ розвитку розпов≥в ќлег ѕроцак, директор ÷ентру осв≥тньоњ пол≥тики м. Ћьвова (oprocak@iatp.org.ua, http://www.city-adm.lviv.ua/cep).
≤де¤ створенн¤ ≥ необх≥дн≥сть у Ќƒќ з питань осв≥ти ірунтуЇтьс¤ на принципах гарантуванн¤ прав громад¤н своЇчасно отримувати актуальну та повну ≥нформац≥ю про стан осв≥ти, брати участь у прийн¤тт≥ в≥дпов≥дних управл≥нських р≥шень, що стосуютьс¤ њх права здобувати ¤к≥сну осв≥ту, гарантовану онституц≥Їю ”крањни (ст.53) та «аконом про осв≥ту.
√ромадськ≥ об'Їднанн¤ - Ї одним ≥з ефективних засоб≥в залученн¤ громади до процесу управл≥нн¤ державою. спектр њх д≥¤льност≥ р≥зноман≥тний, ступ≥нь зац≥кавленост≥ висока, про це може св≥дчити список учасник≥в ‘оруму, на ¤кому були присутн≥ представники з ус≥х областей ”крањни, ≥ що особливо приЇмно, нав≥ть з невеличких м≥ст та селищ.
“ака можлив≥сть сп≥лкуванн¤ з партнерами дозвол¤Ї п≥дн¤ти р≥вень д≥¤льност≥ осв≥тн≥х Ќƒќ на зовс≥м ≥нш≥ висоти. ј коли Ї можлив≥сть об'Їднати вс≥ зусилл¤ у мережу ≥ додати ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ - можна отримати ще б≥льш вагом≥ш≥ результати. ѕро грамотне ≥ результативне використанн¤ цього ресурсу на ‘орум≥ розпов≥дав ¬≥тал≥й яринич, головний редактор ≤нтернет порталу "√ромадський прост≥р" (yarinich@civicua.org, http://www.civicua.org). —пектр послуг цього веб-порталу - це д≥йсно св≥т широких можливостей.
«а допомогою вс≥х цих складник≥в вимальовуЇтьс¤ ч≥тке у¤вленн¤ щодо осв≥тньоњ пол≥тики, ¤к "мистецтва можливого", в незалежн≥й ”крањн≥. ѕро ≥стор≥ю та перспективи осв≥тньоњ пол≥тики в ”крањн≥ учасникам ‘оруму допов≥в ёр≥й Ћуковенко, представник ≤нституту управл≥нн¤ сусп≥льними зм≥нами м. ињв.
÷ентр уваги осв≥тньоњ пол≥тики знаходитьс¤ в шк≥льн≥й систем≥, бо школа - це те м≥сце, де в першу чергу загострюютьс¤ проблеми вс≥Їњ системи, ≥ де можливо краще захистити ≥нтереси д≥тей, њх батьк≥в, сусп≥льства в ц≥лому.
ѕрофес≥йно п≥дх≥д до п≥дготовки та проведенн¤ заходу дозволив за короткий терм≥н ¤к охопити широке коло питань важливих в орган≥зац≥њ ≥ подальш≥й робот≥ осв≥тн≥х Ќƒќ, так ≥ вислухати кожного учасника ‘оруму окремо. ‘орум зак≥нчивс¤ прийн¤тт¤м р≥шенн¤ про створенн¤ оал≥ц≥њ осв≥тн≥х Ќƒќ, ¤к ≥нституту, що буде в змоз≥ б≥льш впливов≥ше представл¤ти ≥нтереси громади щодо подальшого формуванн¤ осв≥тньоњ пол≥тики направленоњ на потребу збудити творчий потенц≥ал життЇвоњ активност≥ нац≥њ, консол≥дувати њ на дос¤гненн¤ жаданих зм≥н в ус≥х сферах сусп≥льного житт¤ молодоњ держави.
¬же повертаючись до р≥дного ∆овтоводського краю, вдивл¤ючись у дощову далеч≥нь, згадалос¤ все: ≥ довг≥ розмови п≥д карпатським небом ≥ самий початок ц≥Їњ ц≥кавоњ зустр≥ч≥. ≤ вже вкотре дл¤ себе ¤ п≥дтвердила думку про те, що сучасн≥й школ≥ конче потр≥бен доступ до ≥нформац≥њ ¤ка Ї у св≥т≥, до св≥тового джерела мудрост≥ та знань. я вважаю, що одним ≥з основних напр¤мк≥в подальшоњ роботи нашого “ворчого об'Їднанн¤ буде розширенн¤ доступу до ≥нформац≥њ, участь у сем≥нарах та трен≥нгах по освоЇнню комп'ютерноњ техн≥ки та робот≥ з ≤нтернет ≥ електронною поштою. ј допоможе нам в цьому ∆овтоводський ¬≥ртуальний ≤нтернет - центр IATP/CEN (zv@iatp.org.ua), що вже п'¤тий р≥к гостинно в≥дкриваЇ двер≥ дл¤ осв≥т¤н м≥ста та рег≥ону. я щиро вд¤чна координатору цього центра ѕавлу ћакаренко за допомогу ≥ п≥дтримку п≥д час п≥дготовки до ‘оруму. ≤ також особлив≥ слова под¤ки хочу направити орган≥заторам та координаторам ¬сеукрањнського ‘оруму Ќƒќ Ќатал≥ ™ремеЇв≥й, пом≥чнику аташе ѕосольства —Ўј в ”крањн≥, ѕавлу ’обзею та ќлегу ѕроцаку, представникам ÷ентра осв≥тньоњ пол≥тики (м. Ћьв≥в), ёр≥ю Ћуковенко, представнику ≥нституту управл≥нн¤ сусп≥льними зм≥нами (м. ињв), директорам, вчител¤м та методистам, що мали змогу прињздити до яремч≥ та створити, нашу вже, оал≥ц≥ю осв≥тн≥х Ќƒќ.
Ќа зак≥нченн¤ хочу сказати, що осв≥тн≥ недержавн≥ об'Їднанн¤ громад¤н не Ї трет≥м сектором, вони Ї основним реальним д≥йовим осередком передового та творчого досв≥ду, ¤кий спонукаЇ до д≥њ.