Ќе такий чорт страшний, ¤кщо на нього дивитис¤ кр≥зь окул¤р мед≥а-осв≥ти



™ р≥зниц¤ м≥ж осв≥тою журнал≥стською ≥ тим, що ми називаЇмо мед≥а-осв≥тою. Ќайважлив≥ша мета журнал≥стськоњ осв≥ти -- допомогти стати журнал≥стом в широкому сенс≥ слова. Ќатом≥сть мед≥а-осв≥та - не ставить такоњ мети. ÷е -- ¤к ≥нструкц≥¤ з користуванн¤ праскою, в ¤к≥й обов'¤зково Ї розд≥л про техн≥ку безпеки. “обто описуЇтьс¤, за ¤ких умов цей корисний ≥нструмент стаЇ небезпечним. ћед≥а-осв≥та це ≥нструкц≥¤ з користуванн¤ мас мед≥а дл¤ найширшого кола споживач≥в, зокрема ≥ д≥тей. Ќебезпеки, ¤к≥ несе цей корисний ≥нструмент, пов"¤зан≥ з фальсиф≥кац≥Їю ≥ пропагандою, надм≥ром екранного насильства, порнограф≥Їю та рекламою.

ћед≥а-осв≥та суттЇво в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д осв≥ти журнал≥стськоњ та асоц≥юЇтьс¤ з такими напр¤мами ¤к Media Education, Media Ecology, Media Literacy, Cultural Enviromentalism. «умисне подаЇмо ц≥ терм≥ни в латинськ≥й транскрипц≥њ, аби кожний бажаючий, набравши њх на клав≥атур≥ свого комп"ютера, м≥г виловити з ≥нтернету необх≥дну л≥тературу, ¤коњ там б≥льше, н≥ж можна спод≥ватись. «рештою, вже сам перел≥к наукових напр¤м≥в, дотичних до нашоњ теми, промовисто св≥дчить про увагу, ¤коњ надають в —Ўј та крањнах «ах≥дноњ ™вроп≥, мед≥а-осв≥т≥ та пов"¤заним з нею психолог≥чним ≥мун≥тетом.

ƒо згаданих вище напр¤м≥в, можна було би ще додати мед≥а-критику з њњ приск≥пливо-анал≥тичними огл¤дами преси, телебаченн¤ ≥ рад≥о. ƒо реч≥, газета "ƒень", передус≥м в особ≥ Ќатал≥ Ћ≥гачовоњ - чи не Їдине виданн¤, ¤ке на добротному фаховому р≥вн≥ посл≥довно ≥ наполегливо п≥дтримуЇ мед≥акритику в ”крањн≥ (насамперед щодо роботи пров≥дних телеканал≥в).

јле повернемос¤ до нашоњ теми, точн≥ше до њњ продовженн¤.

ƒуже вд¤чн≥ "ƒню" за публ≥кац≥ю нашоњ статт≥ "‘≥лософ≥¤ мед≥аеколог≥њ" в номер≥ за 20 кв≥тн¤ ц.р. “ема ц¤, видно, ц≥кавить ¤к читач≥в, так ≥ редакц≥ю, св≥дченн¤м чого можна вважати св≥жу публ≥кац≥ю на тему екранного насильства "Ќе такий чорт страшний, ¤к його малюють" ќльги ѕетрунько за 25 травн¤ ц.р. "„орт" в т≥й статт≥ - це екранне насильство, точн≥ше - ф≥льми жах≥в. ќсновн≥ аргументи автора на њх захист так≥:

- «а ’айдеггером "усв≥домленн¤ смерт≥ ¤к меж≥ ≥снуванн¤ даЇ людин≥ можлив≥сть трансформувати енерг≥ю екзистенц≥ального страху в пот¤г до самовизначенн¤ ≥ самореал≥зац≥њ. ”св≥домленн¤ реальност≥ смерт≥ означаЇ усв≥домленн¤ власноњ абсолютноњ свободи, абсолютноњ в≥дпов≥дальност≥ перед собою за виб≥р своЇњ дол≥".

- "ћерц≥, чудовиська й монстри завжди впливають на людську у¤ву...«аборон¤ючи перегл¤д ф≥льм≥в жах≥в,... д≥тей позбавл¤ють частки життЇво важливих ≥нтерес≥в ≥ функц≥й, ≥ це ≥стотно зб≥днюЇ њхнЇ емоц≥йне житт¤, призводить до ранньоњ ≥ одноб≥чноњ ≥нтелектуал≥зац≥њ псих≥ки".

- "ƒит¤ч≥ страхи мають бути прожит≥ ≥ рац≥онал≥зован≥ саме в дитинств≥", ≥накше можуть виникнути психолог≥чн≥ проблеми в дорослому житт≥.

- "—трашилки" Ї актуальними практично дл¤ вс≥х д≥тей", б≥льше того, доросл≥ й сам≥ у своњх опов≥д¤х д≥т¤м завжди з охотою послуговувались жахами.

ќтож, хай живуть жахи! ≤ геть р≥шенн¤ Ќацради з питань телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤, ¤ке заборонило показ ф≥льм≥в з≥ сценами насильства до 22-њ години (тим паче, що ц¤ рекомендац≥¤ ≥ так не виконуЇтьс¤).

ѕроте Ї й ≥нший б≥к.

«давалос¤ б, що агрес≥¤ реального житт¤ - однозначно первинна, а екран Ї лише њњ в≥дображенн¤м. ÷¤ перв≥сна агрес≥¤ була задовго до по¤ви будь-¤ких засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ. ѕроте феномен сучасного сусп≥льства, коли телев≥зор ув≥мкнено в перес≥чному помешканн≥ упродовж семи годин щодн¤, створюЇ зовс≥м ≥ншу комун≥кативно-психолог≥чну конф≥гурац≥ю. “елев≥зор стаЇ дл¤ дитини чи п≥дл≥тка основним джерелом ≥нформац≥њ. ¬≥н розпов≥даЇ чи показуЇ дитин≥ б≥льше "опов≥док", н≥ж батьки, друз≥ чи вчител≥. ÷≥ опов≥дки, зазвичай, далек≥ в≥д погл¤д≥в батьк≥в ≥ вчител≥в. Ѕ≥льше того, вони можуть бути дуже далекими нав≥ть в≥д крањни проживанн¤ п≥дл≥тка з њњ неповторною культурно-психолог≥чною атмосферою. ѕо сут≥ ц≥ телеопов≥д≥ формуютьс¤ в≥дносно невеликими конгломератами, ¤к≥ мають щось дл¤ продажу. ≤ телекартинки п≥дбираютьс¤ так, щоб цей продаж (реклама) йшов ¤комога усп≥шн≥ше. Ќасильницьк≥ сюжети ви¤вилис¤ найефективн≥шими в сенс≥ приваблюванн¤ уваги широкоњ публ≥ки. “ому ми й д≥шли до стану коли перес≥чна дитина з двох до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в спогл¤даЇ на екран≥ понад 18 тис¤ч вбивств та близько 200 тис¤ч ≥нших насильницьких сцен. ” результат≥ маЇмо звиканн¤ до цих сцен, у¤вленн¤, що основний шл¤х вир≥шенн¤ б≥льшост≥ проблем - насильницький, та формуванн¤ вельми дивних ≥дел≥в чи вз≥рц≥в дл¤ насл≥дуванн¤ (позитивний герой бойовика, на загал, стр≥л¤Ї чи вбиваЇ учетверо б≥льше, н≥ж герой негативний). Happy end, ¤к правило, дос¤гаЇтьс¤ через насильство, причому насильство ¤кесь легке, аж нав≥ть веселе -- happy violence, ¤к його називають американськ≥ психологи.

ћожна було б вважати випадков≥стю, що к≥лькакратний р≥ст п≥дл≥тковоњ злочинност≥ йшов майже паралельно з наступом телебаченн¤. ѕроте досл≥дженн¤ тих район≥в (у ѕ≥вденн≥й јфриц≥ та  анад≥), ¤к≥ з пол≥тичних чи техн≥чних причин не мали телебаченн¤ аж до початку 70-их рок≥в ’’ ст., п≥дтвердили побоюванн¤ досл≥дник≥в. „ерез 3-8 рок≥в п≥сл¤ запровадженн¤ телебаченн¤ в≥дбулос¤ р≥зке зростанн¤ п≥дл≥тковоњ злочинност≥ (у 2-3 рази) ≥ в цих "запов≥дниках". ” наш≥й крањн≥ вплив телебаченн¤ поЇднуЇтьс¤ з неспри¤тливим психолог≥чним фоном, певним псих≥чним напруженн¤м, пов'¤заним ≥з зат¤жною соц≥ально-економ≥чною та пол≥тичною кризою. ÷¤, напруга, з нашого погл¤ду, посилюЇтьс¤ впливом реклами. –еклама формуЇ ц≥ннност≥ ≥ запити, ¤к≥ неможливо задов≥льнити б≥льшост≥ до краю зб≥дн≥лого населенн¤. ћаЇмо свого роду "ножиц≥", ¤ке ще б≥льше п≥дсилюють негативний вплив екранного насильства.

ћожна погодитис¤ з автором щодо переб≥льшених страх≥в, ¤к≥ викликаЇ екранне насильство. ѕроте заруб≥жний досв≥д вчить нас, що л≥берал≥зм стосовно екранного насильства маЇ йти в супр¤з≥ з

1) пом≥ркованими обмеженн¤ми

2) мед≥аосв≥тою, спроможною стимулювати своЇр≥дний психолог≥чний ≥мун≥тет

¬ дитинств≥ ¤ бол¤че реагувала на побачене на екран≥.  оли помирав улюблений герой, ¤ плакала. “од≥ мо¤ добра й розумна бабус¤ казала:" „ого ж ти всьому в≥риш? ÷е ж -- т≥льки ф≥льм. Ќасправд≥ вони вс≥ жив≥-здоров≥ й не померли, а п≥шли додому." ÷¤ побутова деталь --" п≥шли додому"-- моментально заспокоювала ≥ висушувала сльози. —ама того не розум≥ючи, старенька в≥дмежовувала дл¤ мене, дитини, реальн≥сть в≥д к≥новигадки, нейтрал≥зовувала негативн≥ емоц≥њ, п≥дштовхувала до критичного сприйн¤тт¤ побаченого. Ќин≥ так≥ д≥њ, в р¤д≥ з ≥ншими, ¤к-от- ≥дентиф≥кац≥¤ к≥ногероњв, психолог≥чний анал≥з сцен агрес≥њ, насилл¤, тлумаченн¤ доб≥рки новин, зокрема негативних (bad news)- називають мед≥а-грамотн≥стю (media literacy) або мед≥а-просв≥тою.

—ьогодн≥ мед≥а-просв≥та набула попул¤рност≥ в —Ўј,  анад≥ та багатьох крањнах ™вропи. ƒо орган≥зац≥њ њњ мереж в цих крањнах були залучен≥ журнал≥сти, соц≥ологи, психологи, педагоги, представники рел≥г≥йних груп, медики й, звичайно ж, батьки. Ѕуло запропоновано р≥знопланове розв(¤занн¤ проблеми. « одного боку, представники мед≥а-осв≥ти вважають, що «ћ  достатньо довго безпосередньо чи опосередковано впливали на формуванн¤ думок чи смаку своњх споживач≥в -- настав час дл¤ зворотнього впливу. « ц≥Їю метою орган≥зовують товариства телеспоживач≥в, ¤к≥ через своњх представник≥в, а також пресингов≥ групи впливають на ур¤дову пол≥тику щодо «ћ . ¬они також ≥нформують громадську думку про ¤к≥сть телепрограм та зм≥ст друкованих видань з огл¤ду на д≥тей-споживач≥в. ” раз≥ потреби орган≥зовують бойкоти телекомпан≥й чи њхн≥х спонсор≥в.

≤нший спос≥б вир≥шенн¤ проблеми -- б≥льш творчий та трудом≥сткий -- навчити д≥тей "читати" екран. Ќайлегше, звичайно, просто примусити њх вимкнути телев≥зор, заборонити дивитись ф≥льм, чим спровокуЇмо ще б≥льший ≥нтерес до нього ≥ бажанн¤ перегл¤нути його де≥нде, за межами дому. «начно важче навчити њх жити в агресивному середовищ≥ сучасних «ћ , в≥дс≥ваючи зерна в≥д полови.

„имало ф≥льм≥в побудован≥ не на внутр≥шн≥й чи життЇв≥й лог≥ц≥, а на комерц≥йних вимогах чи п≥д диктат каси. –еальн≥сть в них перепл≥таЇтьс¤ з вигадкою, риси характеру героњв г≥пербол≥зован≥. ƒоросла людина сприймаЇ к≥нематограф≥чний св≥т ¤к розвагу, в той час ¤к п≥дл≥тки схильн≥ ототожнювати побачене з реальним житт¤м. ѓм також властиво насл≥дувати стиль повед≥нки героњв екрану. ѕригадуЇте "фантомас≥в" на вулиц¤х с≥мдес¤тих чи знак безстрашного «орро на зупинках, деревах, ст≥нах будинк≥в та гараж≥в? ÷е -- щодо к≥ногероњв минулого. ѕро сьогодн≥шн≥х, за браком м≥сц¤, тут говорити не будемо. ЌагадаЇмо лише про запозиченн¤ з екрану способ≥в пограбувань та насильства. јбо ж вз¤ти попул¤рний серед п≥дл≥тк≥в сер≥ал "Ѕеверл≥ ’≥лз" з його вседозволен≥стю, ¤ка трактуЇтьс¤ ¤к незалежн≥сть, ледь не щоденною зм≥ною партнер≥в ≥ щовеч≥рн≥ми пи¤тиками, ¤к типом культурного дозв≥лл¤. —аме тому такоњ ваги мед≥а-просв≥т¤нськ≥ критики надають належному (критичному) сприйн¤ттю телепродукц≥њ. ≤ саме ц¤ частина њхньоњ прац≥ повн≥стю зб≥гаЇтьс¤ з напр¤мом роботи ≤нституту еколог≥њ масовоњ ≥нформац≥њ.

ќдним з шл¤х≥в нейтрал≥зац≥њ патогенного впливу «ћ≤ може стати навчанн¤ д≥тей вм≥нню не т≥льки анал≥зувати побачене на екран≥ чи з≥ставл¤нн¤ його з реальним житт¤м, але й вм≥нн¤ оц≥нити побачене ¤комога р≥зноман≥тн≥ше, дати к≥лька прочитань одного кадру. ”¤в≥ть соб≥ л≥тн≥й сх≥д сонц¤ над морем, за ¤ким спостер≥гають три особи: астроф≥зик, фермер та художник.  ожен з них бачить цей сх≥д по-своЇму, у кожного в≥н викликаЇ своњ асоц≥ац≥њ, св≥й ланцюг думок. ќднак ≥стина, мабуть, криЇтьс¤ в середньому арифметичному цих трьох бачень. “ому д≥ти повинн≥ знати про можлив≥сть такого збалансованого п≥дходу до ¤вищ ≥ вм≥ти його застосовувати.

” —Ўј в шк≥льну програму введен≥ уроки к≥нокритики. Ќад њх розробл¤нн¤м працювали педколективи пров≥дних ун≥верситет≥в, представники рел≥г≥йних орган≥зац≥й та приватних компан≥й за спри¤нн¤м ёЌ≈— ќ.

¬ ”крањн≥, на жаль, не ≥снуЇ жодноњ мед≥а-просв≥тньоњ програми в жодн≥й навчальн≥й установ≥, хоч за к≥льк≥стю порно- та насильницькоњ телепродукц≥њ ми догнали й перегнали «ах≥д.

Ќедавно зустр≥ла знайомого юриста. ¬≥н розпов≥в про судову справу п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ грабували квартири, заклеюючи господар¤м роти ≥ носи клеючою стр≥чкою. Ѕез доступу пов≥тр¤ один з чолов≥к≥в задихнувс¤. Ќа запитанн¤, чому обрали саме стр≥чку, один ≥з малол≥тн≥х злочинц≥в в≥дпов≥в, що запозичив цей прийом з ф≥льму.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму




Hosted by uCoz