√ромад¤нська осв≥та в наш≥й школ≥
Ќа¤вн≥сть громад¤нського сусп≥льства - найважлив≥ша ознака ≥ умова ≥снуванн¤ демократичноњ держави. „ерез економ≥чн≥ , ≥стор≥чн≥ та пол≥тичн≥ обставини ”крањна перебуваЇ сьогодн≥ лише на початков≥й стад≥њ формуванн¤ такого сусп≥льства. ”сп≥шн≥сть ц≥Їњ важливоњ справи можлива лише при одн≥й умов≥:
вихованн¤ в учн≥вськоњ молод≥ толерантност≥, поваги до прав людини, формуванн¤ вм≥нь долати стереотипи, знаходити компром≥с.
“ому важливим напр¤мком навчально-виховноњ роботи школи Ї громад¤нознавство, а саме курс "ћи -громад¤ни ”крањни". ¬≥н допомагаЇ нам готувати ддитину до того, щоб вона стала в≥дпов≥дальним ≥ св≥домим громад¤нином, брала активну участь у пол≥тичному та сусп≥льному житт≥ держави ≥, головне, була спроможною ¤комога б≥льше зробити дл¤ своЇњ крањни.
¬сю важлив≥сть ≥ неординарн≥сть цього предмета ¤ збагнула, побувавши на навачльному сем≥нар≥ в м. „еркаси. ƒаже нагородила мене можлив≥стю познайомитис¤ ≥ сп≥впрацювати з самов≥дданими ≥ зац≥кавленими у своњй справ≥ людьми. ѕовернулас¤ до школи сповнена творчост≥, над≥њ ≥ план≥в. Ќову справу розпочинати завжди важно, але й ц≥каво. ” дев'¤тикласник≥в в≥дразу виникло безл≥ч запитань: що за предмет?, нав≥що в≥н? «'¤вились сумн≥ви, адже предмет за своњм зм≥стом схожий на правознавство. ƒл¤ чого це дублюванн¤? “а коли розпочались уроки, д≥ти в≥дчули суттЇву в≥дм≥нн≥сть ≥ особлив≥сть даного курсу. ¬они зрозум≥ли, що зан¤тт¤ вимагають в≥д них неаби¤коњ з≥бранност≥, уважност≥, активност≥, адже урок проходить в досить швидкому темп≥. “а, напевно, найважлив≥шим було те. ўо д≥ти могли в≥льно висловлювати свою думку, бо н≥хто не мав права њњ критикувати або в≥дкидати, могли т≥льки аргументовано не узгоджуватись. √оворили нав≥ть т≥ д≥ти, ¤к≥ , здавалось, за весь час навчанн¤ в школ≥ взагал≥ не мали власноњ думки.
ƒос¤гти таких результат≥в можливо лише завд¤ки вдало п≥д≥браним формам ≥ методам. —аме цього змогли дос¤гти автори п≥дручника.
≤нтерактивн≥ вправи дають учн¤м можлив≥сть не т≥льки опанувати основою знань про принципи й ц≥нност≥ демокартичного сусп≥льства, але й навчитис¤ самост≥йно мислити, висловлювати власну думку, приймати р≥шенн¤, набуати навичок колективноњ д≥¤льност≥.
“а, напевно, найважлив≥ше, щоб д≥ти навчалис¤ переноситис наубт≥ знанн¤ в конкретн≥ життЇв≥ обставини. ≤, ¤ вважаю, моњ уроки були б марними, ¤кби здобут≥ д≥тьми знанн¤ не виходили за меж≥ навчального процесу. јдже нависки вир≥шенн¤ соц≥ально важливих проблем набуваютьс¤ п≥д час соц≥альноњ практики.
≤ аткою практикою закр≥пленн¤ знань та вм≥нь, набутих п≥д час вивченн¤ курсу "ћи - громад¤ни ”крањни" Ї робота над пректом "√ромад¤нин". оли д≥ти познайомились з основними положенн¤ми проекту, зрозум≥ли, ¤к необх≥дно над ним працювати, то виникло чимало ≥дей щодо вибору проблеми, але зупинилис¤ на одн≥й - допомога клубу д≥тей-≥нвал≥д≥в "ѕов≥р у себе". «ац≥кавлен≥сть д≥тей ц≥Їю проблемою не змогла залишити байдужою класного кер≥вника ћарченко јллу ¬≥тал≥њвну. ≤ вже разом з≥ своњм вчителем дев'¤тикласники розробили план д≥й. ƒ≥ти стали на захист клубу, адже в≥н був п≥д загрозою закритт¤. «давалось, така проблема не п≥д силу д≥т¤м, та вони перемогли, не дивл¤чись на те, що мали безл≥ч проблем ≥ перешкод на своЇму шл¤ху. ¬они були горд≥ тим, що змогли дос¤гти, поставленоњ меит ≥ нагороджегн≥ поњздкою до м. иЇва. Ќа власному досв≥д≥ школ¤ри переконались у тому, що хоча головна в≥дпов≥дальн≥сть за вир≥шенн¤ сусп≥льних проблем л¤гаЇ на плеч≥ владних ≥нститут≥в, воно великою м≥рою залежить в≥д активност≥ самих громад¤н. ƒл¤ мене важливо те, що знанн¤, здобут≥ п≥д час вивченн¤ курсу, знайшли своЇ в≥дображенн¤ не т≥льки в отриман≥й за урок оц≥нц≥, а й у реальному житт≥. ≤ це те, до чого ми йшли, до чого готувались прот¤гом року.
” минулому навчальному роц≥ група учн≥в 8 класу (ќгоцький ярослав, ћ≥рець ¬лад, елембет ёл¤, Ќаумова ќльга) п≥д кер≥вництвом вчител≥в оп≥йка ќлени јнатол≥њвни та ќл≥йник ћарини ¬олодимир≥вни завершили роботу над проектом, ¤кий висв≥тлював еколог≥чну проблему: минуле, тепер≥шнЇ ≥ майбутнЇ р≥чки –евун, ¤ка прот≥каЇ в наш≥й м≥сцевост≥. "Ќе реве –евун тепер" - таку назву мав проект.
Ќе дивл¤чись на актуальн≥сть обраноњ проблеми та на величезну досл≥дницьку роботу,¤ка була проведена, на жаль, проект не ув≥йшов до числа роб≥т-призер≥в. ј причина, на м≥й погл¤д, в тому, що восьмикласники н еволод≥ють необх≥дною системою знань, ум≥нь та навичок. ” них все ще попереду! ¬се у них вийде ¤кнакраще, коли вони розпочнуть вивченн¤ курсу.
“акож у минулому навчальному роц≥ розпочав своЇЇ житт¤ проект"Ўкола - м≥й р≥дний д≥м", ¤кий маЇ на мет≥ упор¤дкуванн¤ будинку школи. –озпочали над ним роботу учн≥ дев'¤тих ≥ дес¤тих клас≥в. онсультантами стали вчитель малюванн¤ ћамонтова Ќ.¬. ≥ вчитель обслуговуючоњ прац≥ ривощокова ћ.≤. јле ц¤ робота не одного року ≥ завершувати њњ нин≥шним дев'¤тикласникам, ¤к≥ будуть мати нагоду познайомитис¤ з етапами роботи над проектом "√ромад¤нин".
Ќаш≥ д≥ти небайдуж≥, њх хвилюють проблеми своЇњ держави, вони намагаютьс¤ знайти шл¤хи њх вир≥шенн. ¬икористовуючи на уроках активн≥ форми ≥ методи навчанн¤, що рекомендуЇ нам п≥дручник, намагають навчити дев'¤тикласник≥в неспогл¤дати, а приймати активну громадську позиц≥ю. —воЇ продовженн¤ навчанн¤ знайшло у позакласн≥й робот≥, де школ¤р≥ мали можлив≥сть використати теоретичн≥ знанн¤, набут≥ на уроках громад¤нознавства. ѕершим випробуванн¤м було створенн¤ шк≥льноњ республ≥ки —ќ¬ј (спритн≥, обдарован≥, винах≥длив≥, активн≥). « неаби¤кою активн≥стю ≥ ц≥кав≥стю д≥ти брали участь у д≥лов≥й гр≥ "¬ибори президента шк≥льноњ ремпубл≥ки". ÷ей зах≥д мав на мет≥ не т≥льки спри¤нн¤ системи шк≥льного самовр¤дуванн¤, а й знайомство з демократичними процедурами, загальнолюдськими ц≥нност¤ми. “епер цю гру ми проводимо 1 раз на два роки ≥ д≥йшли до висновку, ¤кщо учн≥ навчатьс¤ думати сам≥ за себе, обирати л≥дер≥в та м≥н¤ти њх, приймати необх≥дне р≥шенн¤, то коли швидко зрозум≥ють, ¤к функц≥онуЇ громад¤нське сусп≥льство ≥ обв'¤зково стануть активними гроимад¤нами демократичного сусп≥льства.
«годом перед учн¤ми постало ≥нше завданн¤ - створенню актового закону республ≥ки - шк≥льноњ онституц≥њ?.
—аме ц¤ робота спри¤ла формуванню у школ¤р≥в пол≥тичноњ культури, громадськоњ зр≥лост≥, розвитку творчого самост≥йного мисленн¤.
“епер члени нашоњ учн≥вськоњ республ≥ки живуть за законами шк≥льноњ конституц≥њ. ј шк≥льне житт¤ таке бурхливе ≥ емоц≥йне, що дуже часто д≥ти стають св≥дками або учасниками конфликт≥в, результати ¤ких њх не завжди задовольн¤ють учн≥в. ¬иникла необх≥дн≥сть створенн¤ шк≥льного суду.
“ож Ї над чим працювати, а д≥т¤м Ї де про¤вл¤ти свою творч≥сть, самост≥йн≥сть активн≥сть. ј дл¤ нас педагог≥в першочерговим обов'¤зком Ї навчити молодих людей були в≥дпов≥дальними громад¤нами своЇњ держави.