Громадянське виховання як фактор розбудови сучасної школи
Ідеї громадянської освіти і виховання в сучасних умовах дедалі більше одержують підтримку педагогічної громадськості й учнівської молоді. Перебудови в суспільстві, утвердження демократичних цінностей потребують істотних змін світогляду, самооцінки, самоусвідомлення кожного громадянина. Значною мірою це залежить від школи, яка покликана сприяти формуванню свтогляду, цінностей культури, вміння самостійно вчитися та критично мислити, здатності особистості до самопізнання та самореалізації.
Завдання громадянської освіти полягає в тому, щоб вивчення громадянами демократії привело до усвідомлення ними того факту, що у тріаді "людина" - "суспільство" - "держава" найвагомішою складовою є саме людина - системоформуюче начало і суспільства, і держави. Німецький мислитель Вілгельм Гумбольдт зауважував, що обставини, в яких протікає життя, впливають на людину більше, ніж виховання.
Нинішня суспільна ситуація не дає підстав для соціального оптимізму та довіри до суспільства. Ми - вчителі - сьогодні практично позбавлені можливості використовувати найбільше універсальний та ефективний метод навчання - саме життя у демократичному суспільстві. Надто мало прикладів з реального життя можна навести як доказ проголошених демократичних цінностей. Таким чином, прикладом покликана стати громадянська освіта сама по собі.
На наш погляд, лише застосування багатоманітних активних форм урочної та позаурочної діяльності учнів можна досягти якості та дієвості громадянської освіти у школі. Не підлягає сумніву також необхідність якісно нової організації життя навчального закладу, сприятливої морально-психологічної атмосфери, що спирається на взаємоповагу вчителів та учнів. Це допомагає оволодівати знаннями, а також розвивати соціальні та інтелектуальні навички, вкрай потрібні громадянам демократичного суспільства. школа має перетворитися на осередок громадянської освіти в суспільстві, сприяти утвердженню демократичних цінностей, забезпечувати формування моральної і правової культури української молоді.
Лише компетентні люди, насамперед у політичному, економічному та правовому сенсі, будуть здатними подолати поширені сьогодні в нашому суспільстві негативні явища, такі як, скажимо, корупція, правовий нігілізм, політичне невігластво. Виходячи з цього, громадянська освіта є запорукою в майбутньому багатого і успішного суспільства. Лише компетентні люди здатні зробити його таким. для України набуття компетентності є особливо важливим, оскільки саме некомпетентність на всіх рівнях суспільної організації можна вважати однією з основних причин наших негараздів.
Академік АПН України О.В. Сухомлинська у своїй статті "Громадянське виховання: спадщина і сучасність" наголошує, що сучасні тенденції розвитку українського суспільства висунули на передній план педагогічного та й всього громадського життя проблему громадянськості і як якості суспільства, і як якості особистості. Виховання громадянських якостей - це емоційно-почуттєве прилучення дітей до різних форм знання, розуміння, діяльності й повдінки, спрямваних на прояви громадянськості. До громадянських якостей належать: любов до свого народу, краю, вітчизни, толерантність, демократизм, Громадянська самосвідомість, громадянська гідність, гомадянський обов'язок, громадянська відповідальність, громадянська мужність, громадянська діловитість, працелюбність, повага до законів держави, чужої думки тощо. Головна ж мета - це підготовка молоді до життя у громадянському демократичному суспільстві, у взаємопов'язаному світі; визнання й прийняття цінностей, що виступають головними, визначальними для даного суспільства. Наша школа почала працювати над переходом до системи громадянської освіти з вересня 1998 року, поставивши перед собою проблему "Громадянське виховання як фактор розбудови сучасної школи". Здійснюючи громадянську освіту, школа переслідувала мету, що полягає у попердженні соціальної анемії, вихованні патріотизму, поширені знань про права людини й громадянина, про громадянську відповідальність. Плануючи роботу, колектив поставив перед собою завдання щодо поширення нових, відповідних демократичним цінностям. форм освіти.
Роботу спланували у три етапи:
І. Вересень 1998 - вересень
Вивчення проблеми громадянської освіти.
Накопичення літератури з даної проблеми.
Налагодження контактів з центрами, які займаються питаннями громадянської освіти.
Реформація системи шкільного самоврядування.
Використання елементів системи громадянської освіти в процесі навчання та виховання учнів.
ІІ. Вересень 2000 - вересень 2002
Впровадження в навчальний план школи предметів громадянознавства.
Поширити активні форми та методи навачання основам демократії:
розвиток критичного мислення та навичок дискусії;
розвиток навичок соціального спілкуавння;
розвиток громадянської грамотності та відповідальності.
Співпраця шкільної громади з державними та міжнародними центрами громадянської освіти.
ІІІ. Вересень 2002 - вересень 2003
Аналіз роботи переходу школи до системи громадянської освіти.
Планування подальшої роботи школи в системі громадянської освіти.
Мета, яку поставив перед собою педагогічний колектив, вирішуючи проблему "Громадянського виховання як фактор розбудови сучасної школи":
виховання свідомого, компетентного і відповідального громадянина, який є соціально та політично активною особистістю, повноправним членом громадянського суспільства.
Було вибрано шляхи реалізації громадянської освіти:
1. Запровадження окремих навчальних курсів та дисциплін.
Почали ми з впровадження у 1998 році інтегрованого курсу "Світ, людина, суспільство" (автор Р.А. Арцишевський). Головна мета курсу - допомогти учням зорієнтуватися в найважливіших соціальних. культурних, політичних та інших проблемах сучасності; виробити в собі цілісне бачення сучасної цивілізації та ролі в ній України й розуміння важливих шляхів їх подальшого розвитку; зайняти свдому позицію в соціальному житті на початку нового тисячоліття.
В результаті пошуку шляхів удосконалення змісту навчального процесу, надання йому сучасного європейського характеру, вже з 2001 року в школі запроваджується курс "Громадянська освіта", який є одним із предметів, покликаних модернізовати сучасну школу. Це порівняно новий напрямок суспільствознавчих дисциплін."Громадянська освіта" - комплекс інтегрованих знань, що базується на розгалужених уміннях і навичках та ініціює формування активного громадяниаи. Саме таке поєднання глибоких знань і паралельної практики принципово відрізняє цій курс від інших предметів, адже він дає можливістьучням розв'язувати суспільні проблеми, змодельовані на уроці реалізувати себе в різних ситуаціях.
2. Інтегрування елементів громадянської освіти у зміст існуючих шкільних предметів.
У першу чергу до таких предметів належать історія, правознавство та країнознавство (англомовних держав). У 1999 - 2000 н.р. в школі було узагальнено досвід учителя правознавства Довгої Н.М. "Громадянська осмвіта через активні форми і методи навчання на уроках правознавства". Використання елементів громадянської освіти активно проходиь на уроках англійської мови, української та зарубіжної літератури, географії, біології та хімії.
3. Організація позакласної та позашкільної діяльності в напрямі формування демократичних цінностей школяра.
Громадянська освіта в школі не просто окремий предмет, це цілий комплекс заходів, спрямованих на формування громадянина, здатного приймати свідомі рішення та впливати на життя суспільства.
Позакласна робота в нашій школі здійснюється через нову, дуже цікаву для дітей форму: роботу над проектами. Важливим є співпраця школи з Асоціацією "Нова Доба", яка є ініціатором дитячих проектів на крнкурс "Слідами історії", що став одним з основних в Україні. Цей конкурс також змінює методологію нашого ставлення до викладання історії. Наша школа також є учасником організованої "Новою Добою" акції, яка сприяє поширенню громадянської свідомості у молодого покоління - "Громадянин".
Важливу роль у запровадженні нових форм роботи відіграла співпраця не тільки з Центром Громадянської освіти "Нова Доба", але й з Інститутом Громадянської освіти при Києво-Могилянській Академії, з "Мережою Громадянської освіти в Україні" в рамках проекту ІАТР, Методично-ресурсним центром І*EARN та Американськими радами по співробітництву в галузі освіти та вивчення мов ACCELS.
Участь у міжнародній Програмі шкільних обмінів дало змогу вийти на міжнародний рівень спілкування, спільну роботу над проектами українських американських дітей.
Крім національних та міжнародних проектів, що дуже важливо, вчителі з учнями працюють вже над власними проектами: початкова школа - "Карта України", "Мої тварини", середня школа - "Екологічний стан на планеті", "Діти дітям", "Поклик Добра" і т.д..
Ця форма роботи дає можливість школярам навчатися застосовувати отримані знання, зустрічатись з різними суспільно-політичними питаннями чи з проблемами сучасного суспільства. Головне, вони набувають навичок колективної роботи в процесі досягення загальної мети, вміння оцінювати ситуацію, приймати рішення в ситуацію, приймати рішення в спірних питаннях та відстоювати їх. Результативності роботи над проектами сприяє те, через клуби, гуртки пыд керівництвом творчіх мікрогруп (ТМГ).
4. Демократизація шкільного життя, впровадження системи шкільного та учнівського самоврядування.
Однією з поширених та ефективних форм вростання школи в демократичні основи є самоврядування. Найкращий спосіб пізнання демократії - це набуття власного досвіду щодо неї.
Удосконалення системи самоврядуання було розпочато у 1998 році зі створення республіки СОВА, на чолі якої стоїть президент з кабінетом міністрів. Мета: включення всіх учнів у планування, організацію та виконаня основних завдань загальношкільного об'єднання.
У 2000 - 2001 н.р. СОВА працювала над проектом власної конституції, гімном та символікою. Така робота має величезне значення в процесі демократизації шкільного життя, що підтвердив восені 2001 року процес прийняття шкільної конституції. У жовтні 2002 року у школі було обрано третьог Президента, який складав свою клятву на тексті шкільної конституції. На сьогодні республіка СОВА потребує впровадження (за планом) наступної ознаки демократичного суду. Основна мета полягає у необхідності формування у школярів власної позиції по відношенню до питань влади, особистої свободи, громадянської відповідальності та законності. Для вирішення поставленої проблеми "Громадянське виховання як фактор розбудови сучасної школи" необхідний подальший розвиток громадсько-державного аспекту у керівництві школою.
Організована навесні 2002 року Піклувальна рада створила можливості співпраці з громадськістю, дає змогу учням навчатися в атмосфері відкритості, доброзичливості, партнерських стосунків за умов визначених прав і обов'язків.
На сьогодні одним із найважливіших завдань школи є формування творчості, толерантної, плюралістичної законослухняної, дієвої особистості, яка вміє не тільки критично мислити, а також ефективно діяти.