≈се з проблем громад¤нськоњ осв≥ти
1. Ќа сучасному етап≥ розвитку украњнського сусп≥льства, на наш погл¤д, доц≥льно розгл¤дати два етапа запровадженн¤ системи громад¤нськоњ осв≥ти. ¬они пов'¤зан≥ з тепер≥шн≥м та перспективним етапами розвитку самого украњнського сусп≥льства.
ѕо перше, мова йде про завершенн¤ трансформац≥йних процес≥в по розбудов≥(за принципами орган≥зац≥њ та функц≥онуванн¤) сучасного цив≥л≥зованого сусп≥льства Ївропейського та п≥вн≥чноамериканського зразка. ј по друге, про функц≥онуванн¤ цього сусп≥льства на власн≥й основ≥. —аме цим буде визначатись ≥ стратег≥¤ реал≥зац≥њ системи громад¤нськоњ осв≥ти, ≥ специф≥ка њњ ви¤вленн¤ на кожному тап≥, ≥ њњ функц≥њ в сусп≥льств≥.
—л≥д зауважити, що запровадженн¤ ц≥Їњ системи осв≥ти буде з≥ткатись ≥ з р≥внем ступенем п≥дготованност≥ населенн¤ до њњ спри¤тт¤, ≥ великою к≥льк≥сттю фактор≥в, ¤к≥ будуть впливати на њњ усп≥шну реал≥зац≥ю.
¬ глобальному аспект≥ мова йде ≥ про нов≥ можливост≥ дл¤ розвитку сусп≥льства через формуванн¤ громад¤нськоњ культури особи, ≥ про стратег≥чн≥ пр≥оритети розвитку сусп≥льства, без ¤кох неможливе функц≥онуванн¤ демократичного сусп≥льства ≥ цив≥л≥зованих ринкових в≥дносин. ≤ звичайно, про становленн¤ нового розум≥нн¤ сутност≥ та стратег≥њ реал≥зац≥њ життЇвого усп≥ху особи, соц≥ального прошарку, страти.
Ќа р≥вн≥ цього есе, автор пропонуЇ зосередитись на першому етап≥ вир≥шенн¤ проблем громад¤нськоњ осв≥ти.
2. ƒл¤ запровадженн¤ громад¤нськоњ осв≥ти в систем≥ загальноосв≥тньоњ школи, на наш погл¤д, перш за все потр≥бно визначитись ≥з функц≥¤ми громад¤нськоњ осв≥ти. ¬ ц≥лому њњ можна розгл¤дати ¤к своЇр≥дний соц≥альний механ≥зм, за допомогою ¤кого в сусп≥льств≥ вир≥шуЇтьс¤ ц≥лий р¤д проблем. ћова йде про:
" адаптац≥ю особи до умов житт¤ в демократичному сусп≥льств≥ та ситеми ринкових в≥дносин, коли потр≥бно самост≥йно використовувати т≥ сусп≥льн≥ можливост≥ ¤к≥ сусп≥льство надаЇ дл¤ самореал≥зац≥њ особи;
" формуванн¤ громад¤нськоњ культури (на св≥тогл¤дному та повед≥нкову р≥вн≥), ≥нтеграц≥ю планетарноњ св≥домост≥ та нац≥ональноњ самосв≥домост≥;
" подоланн¤ св≥тогл¤дних джерел, що породжують соц≥альну м≥фолог≥ю (неокомун≥стичну, фашистську, расистську, утриманську...);
" закладенн¤ ≥мун≥тету до в≥дтворенн¤ системи ман≥пулюванн¤ сусп≥льною св≥дом≥стю;
" допомогу молод≥ в соц≥альному ор≥Їнтуванн≥ в≥дпов≥дно стратег≥њ життЇвого усп≥ху за умов багатопланового соц≥ального впливу (родина, молод≥жне оточенн¤...) ;
" роз'¤сненн¤ молод≥ сутност≥ а) соц≥альних в≥дносин та процес≥в, формуванн¤, ви¤вленн¤, ≥нтеграц≥њ, вираженн¤ сусп≥льних ≥нтерес≥в, б) рол≥ в цьому пол≥тичних сил, держави та волеви¤вленн¤ народу; взаЇмов≥дносинам пол≥тичних ≥нститут≥в та пол≥тичних сил, в) основам державного ≥ економ≥чного устрою; г) сп≥в≥дносин громад¤нина з державою, економ≥чними, пол≥тичними соц≥альними структурами в процес≥ визначенн¤ свого життЇвого шл¤ху, особистоњ участ≥ в вир≥шенн≥ сусп≥льних проблем, захист≥ власних, колективних, корпоративних, глобальних сусп≥льних ≥нтерес≥в, д) статусу молод≥ в сусп≥льств≥; Ї) джерел та шл¤х≥в вир≥шенн¤ рег≥ональних, глобальних проблем сучасност≥, м≥сц¤ в цьому св≥тового сп≥втовариства та м≥жнародних орган≥зац≥й; ж) сутност≥ ≥нформац≥йного сусп≥льства з позиц≥й зростанн¤ можливостей комун≥кац≥њ м≥ж людьми та взаЇмо≥нтеграц≥њ культур. «вичайно, це буде доц≥льним лише в поЇднанн≥ теоретичних знаннь (за рахунок ≥нтерактивних технолог≥й та використанн¤м досв≥ду шк≥льного самовр¤дуванн¤) з практичним моделюванн¤м в навчальному процес≥ повед≥нковоњ активност≥ громад¤нина;
" своЇр≥дний та ефективний механ≥зм соц≥ал≥зац≥њ молод≥, призначенн¤м ¤кого Ї доповненн¤ конструктивних фактор≥в, та подоланн¤ негативних з урахуванн¤м юнацького максимал≥зму, впливу родини та молод≥жного середовища, «ћ≤;
св≥тогл¤дну адаптац≥њ нац≥ональноњ ≥дењ, њњ розум≥нн¤ ¤к елемента добробуту держави та ≥нтеграц≥њ ”крањни до св≥тового сп≥втовариства;
формуван¤ не т≥льки громад¤нськоњ св≥домост≥, а й громад¤нськоњ морал≥.
3. —аме цими функц≥¤ми ≥ повинны визначатись форми запровадженн¤ громад¤нськоњ осв≥ти. Ѕо за њњ допомогою фактично ≥нтегруЇтьс¤ в громад¤нську св≥дом≥сть вс¤ накопичена п≥дл≥тком ≥нформац≥¤ з даноњ проблематики (звичайно з њњ зм≥стовним розширенн¤м). ѕри цьому в≥дбуваЇтьс¤ активне формуванн¤ багатоверс≥йного, консенсусного, толерантного та анал≥тичного мисленн¤ школ¤ра. ј також зд≥йснюЇтьс¤ формуванн¤ практичних навичок сп≥лкуванн¤ з державними та недержавними соц≥альними ≥нститутами та орган≥зац≥¤ми; ор≥Їнтац≥њ на активне використанн¤ усього потенц≥алу можливостей, що ≥снують в сусп≥льств≥ дл¤ обиранн¤ власного життЇвого шл¤ху та ор≥Їнтац≥њ на дос¤гненн¤ життЇвого усп≥ху.
–≥вн≥.
1. ћова йде про формуванн¤ громад¤нськоњ культури школ¤ра починаючи з початкових клас≥в до 8 включно. —пециф≥кою цього етапу буде не викладанн¤ окремого курсу, а ≥нтегративн≥ уроки (приклад такого уроку приводитьс¤ в методичн≥й розробц≥ з проблем формуванн¤ толерантного мисленн¤ - електронний прим≥рник додаЇтьс¤), ¤к≥ доповнюютьс¤ певними трен≥нго-≥гровими заходами, проведенн¤м певних акц≥й (в≥д еколог≥чних, благод≥йних, участ≥ у шк≥льному самовр¤дуванн≥ до системи комун≥катиц≥≥ з використанн¤м мереж≥ ≤нтернет). Ќа нашу думку достатньо одного уроку, трен≥нгу, акц≥њ в ≥нтервал≥ 1 раз в 2 м≥с¤ц¤.
2. «апровадженн¤ певноњ навчальноњ системи в процес≥ активноњ п≥дл≥тковоњ соц≥ал≥зац≥њ та впливу найр≥зноман≥тн≥ших фактор≥в. ѕри цьому ефективн≥сть курсу громад¤нськоњ осв≥ти буде визначатись не в≥дм≥ткою в атестат≥, а активним включенн¤м молод≥ в розбудову сучасного демократичного сусп≥льства з цив≥л≥зованими ринковими в≥дносинами, њњ ц≥леспр¤мованою громад¤нською позиц≥Їю.
—аме цим ≥ повинна визначатись сама система викладанн¤ громад¤нськоњ осв≥ти в 9-11 (в майбутньому - в 10-12) класах.
Ќа наш погл¤д вона охоплюЇ р¤д тематичних блок≥в за принципом модульноњ системи.
1. ≤теративн≥ уроки (з елементами д≥спуту), ¤к≥ допомагають в контекст≥ ≥нформац≥њ з громад¤нськоњ проблематики закр≥пити ≥ розширити принципи толерантного мисленн¤ при розум≥нн≥ проблем ≥стор≥≥, л≥тератури, культури, сусп≥льствознавства, права, безпеки життЇд≥¤льност≥.
2. ”роки на формуванн¤ громад¤нсько спр¤мованого мисленн¤(з елементами д≥спуту). –озум≥нн¤ джерел виникненн¤ та механ≥зм≥в вир≥шенн¤ сучасних соц≥альних, економ≥чних, еколог≥чних, культуролог≥чних, етн≥чних та ≥нших проблем закр≥плюЇтьс¤ ор≥Їнтац≥Їю на активну участь ус≥х прошарк≥в населенн¤ та кожного громад¤нина в њх практичному вир≥шенн≥. ѕри цьому демонструютьс¤, ¤к досв≥д њх вир≥шенн¤ в ≥нших державах, так ≥ закладаЇтьс¤ розум≥нн¤ можливост≥ по¤ви нових проблем, ¤к≥ потр≥бно буде вир≥шувати п≥зн≥ше.
3. “рен≥нги, що допомагають зрозум≥ти механ≥зми прийн¤тт¤ оптимальних р≥шень в процес≥ ≥нтеграц≥њ соц≥альних та групових ≥нтерес≥в (в них поЇднуютьс¤ теоретичний та пошуково-≥гровий компоненти з механ≥змами прийн¤тт¤ колективних р≥шень в стил≥ командноњ роботи).
4. “рен≥нги, що допомагають знайти своЇ м≥сце в житт≥ , визначитись в розум≥нн≥ особистого життЇвого усп≥ху за умов максимального використанн¤ потенц≥алу громад¤нського сусп≥льства дл¤ самовизначенн¤ особи.
5. омун≥кативн≥ уроки. –озгл¤дають сутн≥сть комун≥кативних процес≥в, специф≥ку њх ви¤вленн¤ на глобально соц≥альному ≥ груповому р≥вн¤х, комун≥кативний потенц≥ал особи, шл¤хи п≥двищенн¤ його оптимальност≥.
6. јкц≥њ. ѕроведенн¤ певного комплексу м≥роприЇмств по вир≥шенню практичних завданнь.