Давні українські обряди та впровадження ix у життя як ефективний засіб виховання в учнів національної самосвідомості



Кожна нація, кожен народ, навітъ кожна соціальна група має CBOЇ звичаї, що виробилися протягом багатьох століть i освячені віками.

Звичаї народу - це тi прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, a i в його історичному минулому. Вони охоплюють yci ділянки громадського, родинного i суспільного життя. Звичаї - це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних i найбільших всенаціональних справах. Звичаї та мова - це ті найменші елементи, що об'еднують окремих людей в один народ, в одну націю.

У нашого народу існуе повір'я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, народжуються діти, що стають вовкулаками.

Вовкулака - це завжди понурий, завжди чимось незадоволений чоловік. В день святого Юрія він перекидається вовком, 6iraє разом з іншими звірами по лісі i має лише опасок на своїй довгій кудлатій шиї; а в день зимового Миколи він знову перекидається чоловіком. Вовкулака, бувши в людській подобі, до церкви не ходить, з людьми не вітається i звичаїв людських не знає.

Наш великий Кобзар, звертаючись до України, як до матері, що вічно страждає, питається:

Чи ти рано до cxiд-сонця

Богу не молилась?

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

Як бачимо з цих слів Т.Г. Шевченка, не вчити CBOЇX дітей звичаїв - це великий rpix. I не даремно існуе повір'я, що той, хто забув звичаї CBOЇX батьків, караються людьми i Богом. Він блукає CBІTOM, як блудний син, i ніде не може знайти co6i притулку чи пристанища, бо він загублений для свого народу.

Отож кожен з нас, українців, повинен задати собі запитання: "А чи не загубився я в цьому широкому світі?'.'

Розуміючи важливість проблеми вивчення духовної скарбниці українського народу, при школі ще в 1988 році під керівництвом учителя українсько мови та літератури Деменко К.Г. була заснована світлиця "Берегиня" Все робилося руками вчителів, учнів та батьків.

3 1998 року світлиця офіційно зареєстрована як шкільний музей народознавства. Biн працює за напрямом фольклор i етнографія. На базі музею співпрацюють рада музею та комісія "Центр національно-культурного відродження" учнівського парламенту школи. Результатом такої діяльності є системна робота.

Протягом навчального року учні 5-11 класів ведуть пошукову роботу за визначеними темами:

"Жіночий національний одяг" (5-А кл),

"Український віночок" (5-Б кл.),

"Хусточка моя" (6-А кл.),

"Обереги рідного краю" (6-Б кл.),

"Козацький одяг" (7-Б кл.),

"Український рушник" (7-А кл.),

"Козацькому роду нема переводу" (8-Б кл.),

"Українська вишиванка" (8-А кл.),

"Пісня - душа народу" (9-А кл.),

" Звичаї, традиції, обряди зимового циклу" (9-Б кл.),

"Диво моє калинове" (10-А кл.),

"Історія мого міста" (10-Б кл.),

"Дівочі обряди" (11-А кл.),

"Хата моя, біла хата" (11-Б кл.). Весь зібраний матеріал компонується, аналізується, вивчається. У кінці навчального року кожен клас звітує про проведену роботу: оформляє папку з пошуковим матеріалом, випускає сторінку настінного журналу "Давні українські обряди та впровадження їх у життя','приймає участь в інсценізованому захисті своїх робіт "Диво калинове'.'

На основі цих матеріалів проводяться оглядові та тематичні екскурсії в музеї, випускаються сторінки настінного "Народного календаря','проводяться заняття гуртка екскурсоводів "Зернятко','виховні години, поза-класні заході, різноманітні свята.

Музей має свої традиції. На Покрову проводиться День відкритих дверей "Козацькому роду нема переводу','першокласників посвячують в козачата, а писар та кошовий шкільної козацької ради вручають їм посвідчення.

Взимку святкуємо Різдво. Спочатку "спалахують" різдвяні зірки, на яких написані колядки, щедрівки, посипанкя. їх мають змогу вивчити учні школи. На Меланки відбувається "водіння кози" І діти, і дорослі з нетерпінням чекають, коли під їх дверима залунає щедрівка та почне мекати "коза'.'А на Василя члени козацької ради ходять з по- сипанка-ми, вітають усіх з Василем та Новим Роком і роздають гостинці дітям із малозабезпечених сімей. А гостинці ці з "котячої торби',' тобто ті ласощі, які діти отримали за щедрівки напередодні.

Весняним же улюбленим святом є свято зустрічі весни на Благовіщення "Благослови, мати, весну закликати'.'На Великдень обов'язково влаштовується виставка писанок, виготовлених учнями школи, а також "бабусиних куличів?

Робота музею будується за певною структурою. Пошукова секція займається дослідженням історії нашого краю, поповненням музею експонатами. Секція екскурсоводів веде інформаційну роботу серед школярів, популяризує матеріали музею, проводить екскурсії. Секція оргма-сової роботи організовує проведення масових і групових форм роботи.

Суботня родинна школа залучає батьків до роботи музею.

Клас-родина влаштовує виставки сімейних реліквій, тематичних альбомів і фотографій; складає свій родовід.

Гурток "Наше місто" вивчає матеріали культури та побуту міста, досліджує історико-топонімічну назву міста.

Очолює всю цю структуру рада музею. Вся робота музею спрямована на виховання в учнів школи національної самосвідомості.



На головну



Світ географії та туризму




Hosted by uCoz