Ќенормативна лексика та сленг

Ќецензурна лайка ¤вище зараз далеко не р≥дк≥с-не, мат використовують майже вс≥. ј ось розмовл¤ти про нього ¤кось не прийн¤то. “очн≥ш, не було прийн¤то ран≥ше, рок≥в з 15 тому. “епер ¤рлик taboo не застер≥гаЇ, а навпаки, приваблюЇ найжвав≥ший ≥нтерес до того, на що був прил≥плений ран≥-ше.

¬ останн≥ роки ц¤ особлива проблема - мат ≥ сленг - стала об'Їктом гар¤чих суперечок. ¬она обговорюЇтьс¤ ≥ в щоденних ток-шоу дл¤ домогосподарок, ≥ в серйозних передачах, на стор≥нках бульварноњ преси ≥ у стат¤х сол≥дних журнал≥в. ” головах абсолютноњ б≥льшост≥ вже м≥цно зас≥в стереотип, що неформатна лексика - це однозначно погано. “а ¤к же по-≥ншому? —ин ¬асил≥й жахливо висловлюЇтьс¤ - недобре, усюди, де хочуть знущаютьс¤ над сп≥вучою мовою - дуже вже не правильно, погано! јле де-¤к≥ нав≥ть захищаЇ дисертац≥њ Ї з ц≥Їњ, на перший погл¤д, др≥б'¤зковоњ теми та становл¤тьс¤ кандидатами, а то й докторами наук.  оротше кажучи, про-суненн≥ елементи нашого сусп≥льства вже давно дивл¤тьс¤ на мат не з≥ зви-чноњ точки зору - не ¤к на брудне п≥двор≥тт¤ мови, а на ¤к по-справжньому ц≥каву тему дл¤ вивченн¤. взагал≥, було б см≥шно заперечувати право мату на ≥снуванн¤, тим б≥льш, що ¤ке б р≥шенн¤ не було висунуто "згори", вико-рчувати нецензурну лексику з мови просто нереально.

“аким чи-ном, висновок напрошуЇтьс¤ лише один: ¤кщо ми не можемо њњ позбавитис¤, то треба, ¤к найменш, зрозум≥ти њњ природу. √оловн≥ питанн¤, над ¤кими ва-рто замислитис¤, так≥: чому людина њњ вживаЇ, та ¤кий вплив вона маЇ.

ќсь перв≥сн≥ мотиви вживанн¤ мату, вони довол≥ прост≥:

за рахунок "м≥цного" сл≥вц¤ людина хоче показати свою силу (час-то њх використовують невпевнен≥ в соб≥ люди);

к мату нер≥дко уда-ютьс¤ т≥, хто маЇ сексуальн≥ в≥дхиленн¤ (таким чином вони знаход¤ть вих≥д своњй неповноц≥нност≥);

нецензурну лайку можна розц≥нювати ¤к про¤в протесту до норм сусп≥льства;

≥, насамк≥нець, мат може бути просто словами-паразитами, а також ознакою недор≥куватост≥, простого не-вм≥нн¤ в≥льно висловлювати своњ думки.

™ ще одна причина, чому нецензурщина стала одним з символ≥в, у тому числ≥ ≥ нашого сусп≥льства. “ой факт, що мат так приживс¤ в арм≥њ та на буд≥вництвах можна ц≥лком легко по¤снити: значить, ц¤ лексика допомагаЇ орган≥зувати натовп й ≥ змусити його швидко виконувати накази головного.

≤снують ¤к т≥ хто каже сленгу ≥ “им б≥ль мату своЇ категоричне "н≥", так ≥ так≥, що не стали на б≥к формал≥зму й демократично в≥днос¤тьс¤ до нестандартноњ мови. ѓхн≥ доводи можна п≥двести таким чином:

ѕ–ќ“»

—лово може вбити, ≥ це факт, що нецензу-рна лексика маЇ частково парал≥зуюч≥ ¤кост≥. ѕочувши мат≥рний висл≥в, но-рмальна людина несв≥домо стараЇтьс¤ внутр≥шньо в≥дгородитис¤ в≥д нього, а значить, виникаЇ реакц≥¤ захисту, точно ¤к при ф≥зичн≥й агрес≥њ. Ѕ≥льш≥сть спец≥ал≥ст≥в вважаЇ, що за ступенем шкоди орган≥зму людини мат на справд≥ њй не поступаЇтьс¤. ”с≥ матерн≥ вислови стосуютьс¤ ≥нтимноњ сфери. “ому, коли њх вимовл¤ють, це - не б≥льше н≥ менше, ¤к вторгненн¤ в особисте житт¤ того, кому вони адресуютьс¤. «а думкою л≥кар≥в-псих≥атр≥в, лайка - це один з вид≥в психолог≥чного насилл¤. “≥льки в цьому випадку страждаЇ не т≥ло людини, а њњ псих≥ка, що в п≥дсумку може привести до куди б≥льш се-рйозних насл≥дк≥в.  оли до под≥бних вислов≥в удаютьс¤ лише тому, що роз-мовл¤ти л≥тературно вже просто не можуть розмовл¤ти л≥тературно, це, ¤к найменш, убого.

—ленг, про ¤кий сьогодн≥ так багато говор¤ть, не спри¤Ї розвитку мови, а навпаки, його "п≥дточуЇ", стаЇ причиною того, що правильно зараз розмовл¤ють одиниц≥. якщо Ї мова, ≥снують ц≥лком визна-чен≥ правила та норми, ≥ все, що за цим, у пр¤мому значенн≥ цього слова, ненормально, а значить, ≥ не припустимо. ћова повинна розвиватис¤, але ¤вно не за цими принципами.

«ј

“ак чи ≥накше, "некультурний" мат вже давно вважаЇтьс¤ шаром нашоњ з вами культури. “ой, хто повн≥стю заперечуЇ нецензурну мову -- по-просту сноб. Ќе знайдетьс¤ жодного, за виключенн¤м х≥ба що абориген≥в диких остров≥в десь в район≥ јфрики, хто б не використовував м≥цн≥ висло-ви. јле й в лексикон≥ перших ¤вно знайдетьс¤ пара-тройка зовс≥м вже нега-рних сл≥в. Ќ≥хто не Ќ≥хто не сумн≥ваЇтьс¤, що матерн≥ вислови - р≥ч сильна ≥ маЇ свою особливу енерг≥ю, нехай ≥ негативну. —пр¤мована в в≥рне русло, вона може дати певн≥ результати. ≤ нащо, коли емоц≥њ б'ють через край, ви-користовувати к≥лька пон¤ть "цив≥льноњ" мови, ¤кщо можна сказати прост≥ше й коротше, використовувавши ватiрне слово? якщо не хочете, щоб ваш≥ д≥-ти вживали так≥ вирази, то й виховуйте њх в≥дпов≥дно. ’ай т≥ книги, де Ї ма-т≥рн≥ слова, продають в упаковц≥ або ж хоча б з прим≥ткою "ќбережно: не-цензурна лексика"

ј ось сленг - це ж кладезь дл¤ оновленн¤ мо-ви, ¤кщо б не в≥н, ми б ≥ дос≥ сп≥лкувалис¤ древнеруською. ЌемаЇ н≥чого поганого в тому, що люди використовують нестандартн≥ вислови, в цьому й Ї вс¤ принада сучасного сп≥лкуванн¤.

«јѕ»— » matto

„ому дл¤ визначенн¤ нецензурноњ лай-ки стало використовуватис¤ слово "мат"? адже визнано, що вплив цих сл≥в на людину негативний, а асоц≥ац≥њ зв'¤зують цю назву з прадавн≥м словом "mater" - першоосновою виникненн¤ житт¤? ћоже, лайлива лексика своЇю назвою зобов'¤зана др. руському слову "м≥атъ" -- м'¤тий (пор. сум'¤тт¤, матовий - мутний). ¬≥домий арабський висл≥в еs sa?h ma?t "король помер", що дав назву шахам, теж маЇ слово "мат", ¤ке маЇ приблизно той же смисл - занепад. зв≥дси походить ≥т. matto "божев≥льний, пом≥шаний"

"Ѕранилос¤ н≥мецьке вашеблагородь, по-руськи материлос¤", -- пише в одному з своњх в≥рш≥в ƒем'¤н Ѕ≥дний. јле рос≥йський мат, ¤кщо копнути глибше, на справд≥ не такий то вже й руський. ƒе¤к≥ мовознавц≥ ствер-джують, що дес¤ток стор≥ч тому найнецензурн≥шими виразами у слов'¤н були назви домашньоњ худоби. “од≥ так≥ слова ¤к "корова", "свин¤", "соба-ка" вважалис¤ по-справжньому ненормативними. ќснови "сучасноњ" мат≥р-ноњ лексики можуть сказати своЇ "спасиб≥" монголо-татарському нашестю, в пер≥од ¤кого вони й зародилис¤. “ак, знайоме вс≥м слово huj (ран≥ше куй чи гуй) в китайськ≥й м≥фолог≥њ означало ≥дола божества атмосферних ¤вищ, ¤кого зображували в форм≥ стовпа, ≥ було персон≥ф≥кац≥Їю палиц≥ з перси-кового дерева. ƒжун  уй - „ервона ѕалиц¤, повелитель демон≥в; √уй - загальна назва демон≥в у китайськ≥й м≥фолог≥њ, дух померлого, ¤кий в≥дга-н¤ли палицею -  уЇм. ¬еличезна к≥льк≥сть пр≥звищ тюркського походженн¤ мають в≥дпов≥дний кор≥нь -  уйбар,  уйбеда. ’оча тут також може бути паралель з зал≥зною палицею, ¤ку називали к≥й\кий, це близько до др. руськ. "ку≥еши" - кувати.

—ередовище завжди саме формуЇ св≥й лексикон. “ому не важко визначити, хто б≥льш за все вживаЇ мат та арго - це, так би мовити, "вуличн≥" люди. ясно, що сп≥лкуютьс¤ вони на довол≥ обмежену к≥льк≥сть тем, в основу говор¤ть про тюрму, наркотики, випивку, грош≥, секс. «а останню практично повн≥стю "в≥дпов≥даЇ" мат. ј так ¤к во-на завжди ≥ у вс≥х народ≥в була забороненою, навр¤д чи коли-небудь в≥н зможе бути спок≥йно прийн¤тим у правильн≥й мов≥, ≥нколи де¤к≥ матерн≥ звороти зам≥нюють ¤кось схожими за формою чи близькими за звучанн¤м "пристойними" виразами: наприклад, анг≥дрит твою перекис марган-цю, вош энд гоу в голову чи $&%, [/c][/com][/*], [*][com][c darkslategray] (з жаргону комп'ютерщик≥в ). јле, зв≥сно, енерг≥ю, при-таманну мат≥рним, вони не збер≥гають, й вживаютьс¤ просто дл¤ гумо-ру.

—Ћ≈Ќ√

ћат≥рна лексика завжди р≥шуче не допуска-лас¤ до загального вжитку. јле це н≥¤к не заважало "невченим" колам, простому люду н≥¤к не заважало з усп≥хом њњ використовувати. ћат, ¤к та-кий, призначений лише дл¤ вираженн¤ емоц≥й, в≥н не ≥нформативний. –озмовл¤ти матом, в справжньому розум≥нн≥ цього слова, неможливо. ј ось сленгом д≥йсно розмовл¤ють, ≥ при тому, робить це абсолютна б≥ль-ш≥сть народу. Ќеформальн≥ вирази, чи ¤к њх ще називають, жаргон\сленг - це саме та частина мови, ¤ку протиставл¤ють л≥тературн≥й. ‘рази на кшталт "повний завал з грошима", "диви, знову  обзон завиваЇ, з ¤кого його нафтал≥ну вит¤гнули? " чи " в≥н нас л¤каЇ, а нам паралельно" наба-гато б≥льше п≥дход¤ть дл¤ щоденного сп≥лкуванн¤, н≥ж вит≥юват≥ реченн¤ "по ѕушк≥ну чи “олстому". зв≥сно, жаргон не буде вживатис¤ в "розумних" передачах та книгах, йог св¤те м≥сце в кухонному, простому житт≥. јле по-ступово гран≥ м≥ж "хорошим" та "поганим" стираютьс¤. "—ачкувати", "ф≥-лонити", "все в ажур≥", "свист≥ти", "св≥й в дошку" - ц≥ вирази, перекочу-вавши з тюремного жаргону, вв≥йшли в мову не лише тих, кого вважали соц≥альним андеіраундом.

∆аргон чи сленг - нев≥д'Їмна части-на будь-¤кого соц≥ального класу, вз¤ти, на приклад, профес≥йну лексику. —тудентський чи взагал≥ молод≥жний жаргон в будь-¤к≥й мов≥ - найц≥кав≥-ший. «а правилами жанру, в≥н охоплюЇ основн≥ ≥нтереси людей молодого покол≥нн¤. Ќав≥ть подоросл≥вши, доросла людина за привичкою продовжуЇ вживати сленгов≥ вирази, ≥ так забезпечуЇтьс¤ њх вплетенн¤ в мову людей старшого в≥ку. —ленг не можна вв≥\ажати повноц≥нною мовою, бо грамати-ка-то тут не зм≥нюЇтьс¤. ¬с¤ незвичайн≥сть криЇтьс¤ в самих словах та ви-разах. јле вони, хоча ≥ специ≥чн≥, за великим рахунком, не так≥ вже й складн≥ дл¤ розум≥нн¤: "тормоз" - той, хто погано щось розум≥Ї, "нањж-джати" - йти з кимось на конфл≥кт, "кльовий" - чудовий, прекрасний, тобто той, що викликаЇ ≥нтерес до себе (що змушуЇ на себе "клювати"), "хвост" - незданий екзамен чи зал≥к. „астина звичайних сл≥в трохи пе-реробл¤Їтьс¤, скорочуЇтьс¤ й, стаючи за формою ≥ншими, збер≥гають своЇ початкове значенн¤. «а цим принципом: шпору накатати - написати шпа-ргалку, лаб - лаборатор≥¤; лабораторна робота (у вуз≥) ѕрацювати в лаб≥. ќтримати п'¤т≥рку за лабу, стьопа - стипенд≥¤. « попереднього прикладу видно, що в жаргон≥ ≥мена власн≥ часто використовуютьс¤ в ¤кост≥ зви-чайних ≥менник≥в. —еред тих, що зустр≥чаютьс¤ найб≥льш часто:

јл≥к 1)алкогол≥к, п'¤ниц¤. 2) прињжджий з с≥льськоњ м≥сцевос-т≥.

јльоша 1) дуже дурна, тупа людина; 2) постражда-лий;

(льоха)

¬анька 1) проста, недалека людина; 2) один (на-кладенн¤ "≤ван" та "one" - один).

¬асьок 1) товариш; 2) простодушна людина, ¤кого можна легко обдурити; 3) пом≥чник кишенькового зло-д≥¤;

¬талик туалет. —ходить до в≥талика (чи подзвонити в≥талику) ћожл. асоц≥ативне сп≥вв≥дношенн¤ початкових "¬" та "W" (water closet , ватер-клозет)

√ришка 1) умовний сигнал про небезпеку; 2) гривеник.

™гор украњнський вар≥ант слова error - помилка.

 атюша сто рубл≥в (можл. через чи безпосередньо в≥д "катеринка" - сторубл≥вка, спо-чатку ≥з зображенн¤м  атерини II.)

 лава клав≥ату-ра.

ћарфуша морф≥й.

ћаша ж≥нка, д≥вчина (звичайно не-далека, простувата).

ћ≥тька постовий м≥л≥ц≥онер.

ѕол≥на пол≥тура, спиртовий лак с додаванн¤м смолистих речовин, ¤кий вико-ристовуЇтьс¤ токсикоманами в ¤кост≥ наркотичного засобу.

—он¤ ф≥-рма "—он≥"; продукц≥¤ ц≥Їњ ф≥рми.

“он¤ тр≥йний джин без тоньки - контам≥нац≥¤ "тон≥к" и ≥мен≥ "јнтон≥на".

‘ен¤ - 1) ¤кась др≥бничка, штучка (часто подарована на пам'¤ть); браслети, чк≥ д≥ти в'¤жуть з кольорових ниток; 2) щось ц≥каве, забавне; жарт, анек-дот, новина. ‘еню чув? ’то цю феню пустив? (чутки); 3) Ѕлатний жаргон, "блатна музика". ћожл. з х≥п. "‘ен≥чка", "фенька" - часто про браслет чи про щось, що нос¤ть на шињ. „и пов'¤зано з устар. "офен¤" - брод¤чий то-рг≥вець.

—тас 1. “уалет. —ходити до (чи подзвонити) стасу - сходити до туалету 2.“арган. —тас≥в труњти.

Ёдик ун≥таз. —ходи-ти до едика. Ѕ≥лий едик.

ёрик злод≥й.

ёрок тата-рин.

яшка 1) постовий м≥л≥ц≥онер; 2) нец≥кавий, с≥рий, середн¤ людина; обличч¤ совкового (рад¤нського) ¤шки. 3) той, хто порушуЇ кор-дон. Ћовити ¤шку. 4) тарган. 5) пров≥дник.

ƒуже багато сл≥в та фраз переход¤ть з ≥ноземних мов в наш, але пишутьс¤ при цьому по-украњнськи. ƒо комп'ютерноњ жаргонноњ лексики в≥днос¤тьс¤ здеб≥льшо-го, зв≥сно, т≥, що прийшли з англ≥йськоњ мови. ¬загал≥, саме з нього дл¤ сленгу запозичують част≥ш за все, бо це основна ≥ноземна в шко-лах та вузах, ≥ в додаток до цього, це мова ≥нтернац≥онального сп≥лку-ванн¤.

« англ.-

јскатель - жебрак - от to ask

Ѕэйби - 1. дитина. 2. звертанн¤ - в≥д baby

¬айтовый - б≥лий, б≥лого кольору. як вайтова людина - в≥д white

¬айфица - дружина - в≥д wife

—ама англ≥йська стосовно сленгу стоњть, на-певне, поперед ус≥Їњ планети. зв≥сно, розпов≥сти про них в≥њ - це те ж, що написати сол≥дну наукову працю, але тим не менш, про спец≥аль-ний лондонський гов≥р кокн≥, пару сл≥в все ж таки сказати хот≥лос¤ б. —аме там з'¤вивс¤ римований сленг (rhyming slang), в ¤кому слова за-м≥нюютьс¤ на словосполученн¤, що римуЇтьс¤ з ними: на приклад, слово phone (телефон) зам≥нюЇтьс¤ на dog and bone (собака та к≥сть), слово feet (ноги) - на plates of meat (тар≥лки х м'¤сом). вихо-дить абсолютно незрозум≥ло, й звучить, так, ¤кщо б украњнською гово-рили зам≥сть слова телефон - з дробом патрон чи накритий - до школи ходити.

« "тр≥йц≥" инмов, ¤ки наш≥ люди освоюють за навчальною програмою, за англ≥йською впритул йдуть французька з н≥мецькою, а це значить, що де¤к≥ з≥ сленгових вислов≥в виход¤ть зв≥дти. Ќаприклад:

« фр. - ј пуркуа би й не па? - а чому б ≥ н≥? - pourquoi pas?

« н≥м.- јрбайтен унд ко-пайтен - багато працювати - arbeiten

“рудно однозначно ска-зати, чи необх≥дна неформатна лексика сучасного сусп≥льства, але са-ме вона не даЇ мов≥ бути пр≥сною. «араз широко розгорнулас¤ бороть-ба проти старих штамп≥в в сусп≥льств≥, а значить з надм≥рною стерео-типн≥стю мови теж варто "щось вир≥шувати". —ленг, на приклад, це той нестандарт и емоц≥њ, ¤ких надто часто не вистачаЇ академ≥чн≥й книжн≥й лексиц≥, це в≥дх≥д в≥д старих мовних закон≥в, що давно втра-тили свою потр≥бн≥сть. Ќаймахров≥ш≥ противники под≥бних нововведень довол≥ в≥льно використовують в своЇму мовленн≥ т≥ вирази, ¤к≥ пару сотень рок≥в тому прихильникам чистоти мови здалис¤ б просто арх≥-непристойними. ≤ навпаки, т≥ слова, що змушують њх затулювати уш≥ зараз, в т≥ ж далек≥ часи могли бути ц≥лком перес≥чними й н≥кого не ставили в шок. Ќ≥хто не каже, що мат - головна складова нестандарт-ноњ лексики - повинен вивчатис¤ в школах на правах одного з розд≥-л≥в р≥дноњ мови, але робити вид,що в≥н взагал≥ невартий уваги, було б неправильно. ћат - це в першу чергу негативн≥ емоц≥њ, и просто кра-сень той, хто потенц≥ально може його вживати, але в силах справити-с¤ з собою и не робити цього, ¤к ≥ той, хто може вдарити, але стри-муЇ себе. ћат, кажучи в≥йськовою мовою, важка артилер≥¤, тому Ї смисл не розкодуватис¤ нею на право та нал≥во часто не за пр¤мою необх≥дн≥стю, "ф≥льтрувати базар" ≥нколи довол≥ корисно. ≤нша справа - сленг. ’оча шанувальники класичноњ л≥тератури й дивл¤тьс¤ на ньо-го зверхньо, в≥н, напевне, ≥ Ї т≥Їю самою прикметою розвитку мови, переходу на нов≥ рейки, б≥льш потр≥бн≥ на даний момент. ∆аргон дуже часто виходить за рамки, що були в≥дведен≥ йому спочатку, й треба сказати, довол≥ комфортно приживаЇтьс¤ на нов≥й територ≥њ, ≥ так, що пот≥м ≥ не скажеш, що це або ≥нше слово до цього було "не дл¤ друку". “ак що, справа за часом, ≥ т≥ вирази, ¤к≥ до ран≥ш сноби мови просто не переносили, скоро стануть ц≥лком легко "перетравленими" ≥, нав≥ть, можливо, вони ще з'¤вл¤тьс¤ в њх же лозунгах. ј на сьогодн≥, кожен вибираЇ дл¤ себе стиль сп≥лкуванн¤ сам.