√олод чи голодомор 1946 - 1947 рок≥в в ”крањн≥?
ћене ¤к вчител¤ ≥стор≥њ завжди ц≥кавили питанн¤, пов'¤зан≥ з ≥стор≥Їю р≥дного краю. як под≥њ, що в≥дбувалис¤ на територ≥њ „ерн≥г≥вщини, сп≥вв≥днос¤тьс¤ з под≥¤ми, що в≥дбувалис¤ на територ≥њ ”крањни? який внесок зробили наш≥ земл¤ки в ≥стор≥ю не т≥льки свого краю, а й ус≥Їњ держави? ќсобливе м≥сце займали питанн¤, ¤к≥ були недосконало висв≥тлен≥ в ≥сторичн≥й л≥тератур≥. «бираючи р≥зноман≥тн≥ матер≥али, документи ≥ спогади, ¤ звернула увагу на те, що питанн¤ голоду 1946 - 1947 рок≥в мало вивчене не т≥льки на територ≥њ нашого краю, а й в масштаб≥ вс≥Їњ ”крањни. ќстанн≥м часом у художн≥й л≥тератур≥, публ≥цистиц≥, прац¤х ≥сторик≥в багато говоритьс¤ про найтраг≥чн≥шу стор≥нку нашоњ ≥стор≥њ - голодомор 1932 - 1933 рок≥в. ќднак ще майже н≥чого не сказано про голод на ”крањн≥ в перш≥ повоЇнн≥ 1946 - 1947 роки. «вичайно, причини його були ≥нш≥, н≥ж у 1932 - 1933 роки, масштаби значно менш≥, а насл≥дки не так≥ траг≥чн≥. ’оча стражданн¤ чи смерть нав≥ть одн≥Їњ людини - це вже трагед≥¤.
ѕроблема голоду 1946 - 1947 рок≥в мене дуже зац≥кавила, ≥ ¤ вир≥шила провести власне досл≥дженн¤. ўо це було насправд≥: голод чи голодомор? як≥ були причини ≥ насл≥дки ц≥Їњ жахливоњ стор≥нки в ≥стор≥њ ”крањни? ’то в цьому винен ≥ хто маЇ за це в≥дпов≥дати? ќсь на ц≥ запитанн¤ ¤ спробувала знайти в≥дпов≥дь.
–обота проводилас¤ мною в двох напр¤мках. я ретельно опрацьовувала художню та ≥сторичну л≥тературу з даноњ проблеми, знайомилас¤ з публ≥кац≥¤ми в газетах та журналах. “акож проводила опитуванн¤ серед населенн¤, збирала св≥дченн¤ тих людей, ¤к≥ пережили це страшне лихо. ћо¤ робота в цьому напр¤мку ще не зак≥нчена, але на сьогодн≥шн≥й день ¤ вже маю де¤к≥ результати.
ќтже, спершу про причини, ¤к≥ привели до того, що украњнський народ знову пережив таке страшне ¤вище, ¤к голод, цього разу, голод повоЇнних рок≥в. ѕерех≥д до миру зд≥йснювавс¤ в умовах т¤жких насл≥дк≥в спустошливоњ в≥йни. « найб≥льшою силою руйн≥вний смерч в≥йни прон≥сс¤ по област¤х, що були окупован≥ ворогом / в т. ч. ≥ по „ерн≥г≥вщин≥ /. ¬огнем ≥ металом була пошматована вс¤ територ≥¤ ”крањни. ¬еличезних збитк≥в зазнало с≥льське господарство ”крањни. Ѕуло пограбовано ≥ зруйновано близько 30 тис¤ч колгосп≥в, радгосп≥в ≥ ћ“—, тис¤ч≥ с≥л, з ¤ких понад 250 розд≥лили долю ’атин≥. –≥зко скоротилос¤ погол≥в'¤ худоби. оней залишилос¤ 30% довоЇнноњ к≥лькост≥, великоњ рогатоњ худоби - 43%, овець ≥ к≥з - 26%, свиней - 11%. «начно постраждали тракторний ≥ комбайновий парки. –озорене в≥йною с≥льське господарство, ¤ке потребувало допомоги, аби стати на ноги, ще б≥льше було п≥д≥рване засухою. ” с≥чн≥ 1946 року ћ. —. ’рущов, виступаючи на нарад≥ передовик≥в с≥льського господарства, сказав: "«асуха, вона, ¤к ≥ хвороба: коли з'¤вл¤Їтьс¤, то найб≥льше приковуЇ до л≥жка людей з кволим орган≥змом, вони швидше захворюють, легше п≥ддаютьс¤ хвороб≥..." ÷≥ слова ви¤вилис¤, ¤к на зло, пророчими. “акого стих≥йного лиха в наш≥й крањн≥ не було 50 рок≥в. “еритор≥њ, охоплен≥ засухою, були б≥льшими, н≥ж у 1921 роц≥ й наближалис¤ за розм≥рами до лихоњ пам'¤т≥ 1891 року. 1946 р≥к в≥дкинув ще дал≥ назад зруйноване п≥д час в≥йни с≥льське господарство ”крањни. —ередн¤ урожайн≥сть зернових культур у колгоспах знизилас¤ до 3,8 ц з га. ” п≥вденних област¤х вона була ще нижчою - лише 2,3-2,9 ц. ¬аловий зб≥р ус≥х зернових по ”крањн≥ становив 531 млн. пуд≥в, або втрич≥ зменшивс¤ пор≥вн¤но з 1940 роком, ≥ був меншим нав≥ть, н≥ж у голодному 1921 роц≥. ” цьому роц≥ багато колгоспник≥в н≥чого не одержали на трудодн≥. р≥м того, в роки в≥йни були розорен≥ њхн≥ п≥дсобн≥ господарства. 43% колгоспник≥в не мали кор≥в, а 20% - узагал≥ н≥¤коњ худоби. ÷е ще б≥льше ускладнило њхнЇ становище.
ќтже, голод був викликаний, по - перше, розоренн¤м с≥льського господарства в роки в≥йни, по - друге, посухою 1946 року. јле загроза голоду, на мою думку, не була ур¤дом своЇчасно л≥кв≥дована / ми знаЇмо, що в ≥нших рег≥онах —–—– були отриман≥ непоган≥ врожањ /, а навпаки, до зими 1946 - 1947 рок≥в дедал≥ б≥льше набувала рис справжнього голодомору. —уттЇво пог≥ршували ситуац≥ю надм≥рно висок≥ ≥ нереальн≥ плани хл≥бозагот≥вель, що мали пост≥йну тенденц≥ю до зб≥льшенн¤ / у липн≥ 1946 року плани хл≥бозагот≥вель було п≥двищено з 340 до 363 млн. пуд≥в /. Ѕули обкладен≥ надм≥рними податками ≥ особист≥ п≥дсобн≥ господарства колгоспник≥в. ожен сел¤нський дв≥р повинен був платити податок за землю, а також поставл¤ти держав≥ - часто незалежно в≥д того, посильно це йому чи н≥, - встановлену к≥льк≥сть м'¤са, молока, ¤Їць, вовни та ≥нших продукт≥в. „асом доходило до абсурду. як в≥домо, було нав≥ть винайдено податок на кожне фруктове дерево, незалежно в≥д того, давало воно врожай чи н≥. “ак, наприклад, на територ≥њ ўорського району сел¤ни з двору здавали зерно, картоплю, 90 штук ¤Їць, 280 л≥тр≥в молока, 40 кг м'¤са, здавали шк≥ру забитоњ свин≥, а за кожне плодове дерево сплачували 5 рубл≥в / слива, вишн¤ / або 10 рубл≥в / ¤блун¤, груша /.
Ѕоротьба за виконанн¤ плану загот≥вель теж була доведена до абсурду. –ада ћ≥н≥стр≥в ”–—– ≥ ÷ ѕ(б)” в липн≥ 1946 року видають постанову, де ставитьс¤ вимога беззаперечного виконанн¤ державного плану хл≥бозагот≥вель. ” ц≥й постанов≥ зокрема вказувалос¤, що "план повинен бути виконаний, нав≥ть ¤кщо в≥н в окремих випадках Ї напруженим". ”крањна в 1946 роц≥ повинна була здати держав≥ 363 млн. пуд≥в зерна з 540 млн. з≥браних! ј ще у ц≥й постанов≥ було поставлено завданн¤ "вжити вс≥х заход≥в дл¤ погашенн¤ колгоспами ≥ сел¤нськими господарствами заборгованост≥ минулих л≥т".
«а таких умов голови колгосп≥в, навчен≥ г≥рким досв≥дом 30-х рок≥в, почали приховувати частину зерна в≥д загот≥вель, ризикуючи бути засудженими по пунктах 7 ≥ 14 горезв≥сноњ 58 статт≥, ¤к "шк≥дники ≥ саботажники". ” цей пер≥од система покарань була ун≥версальним засобом вир≥шенн¤ вс≥х пол≥тичних ≥ економ≥чних питань. ѕ≥д 58 статтю, особливо не мудруючи, можна було п≥двести будь-¤кий "злочин" - в≥д "саботажник≥в" хл≥бозагот≥вель до "злочинц≥в", ¤к≥ п≥дбирали колоски на пол≥, чим "п≥дривали" економ≥чну могутн≥сть крањни. “ак≥ покаранн¤ мали м≥сце ≥ на територ≥њ „ерн≥г≥вщини та ўорського району. “ак жителька села Ќов≥ ћлини ’омчук ћ. ћ. за п'¤ть малесеньких сноп≥в проса, ¤к≥ вона вз¤ла з пол¤, бо вдома голодували д≥ти, отримала п'¤ть рок≥в ув'¤зненн¤ ≥ три роки висилки на олиму. «а приховуванн¤ 360 ц зерна ≥ саботаж хл≥бозагот≥вель до 10 рок≥в ув'¤зненн¤ покарано голову колгоспу ≥м. Ўевченка „ерн≥г≥вськоњ област≥, а 8 рок≥в одержав ком≥рник цього господарства. “аких факт≥в по ”крањн≥ можна привести безл≥ч.
«авд¤ки так≥й пол≥тиц≥ ур¤ду ≥ парт≥њ становище на ”крањн≥ все б≥льше ≥ б≥льше пог≥ршувалос¤. —итуац≥¤ ускладнювалас¤ ще й великими обс¤гами експорту хл≥ба ≥ продукт≥в тваринництва за кордон. „исленн≥ уповноважен≥ в≥д районних, обласних, республ≥канських ≥ союзних орган≥зац≥й пильно стежили за ходом загот≥вель. Ќе рахуючись н≥ з чим, вони повн≥стю вилучали продукти з колгосп≥в ≥ сел¤нських господарств. Ќа ”крањн≥ розпочавс¤ голод. ќсобливо страшним в≥н був взимку 1946 - 1947 рок≥в. Ћюди в≥дкопували мерзлу картоплю, бур¤ки, що лишилис¤ на пол≥ п≥сл¤ збиранн¤. Ќавесн≥ р¤тувалис¤ щавлем, кропивою, лободою, конюшиною. ” багатьох област¤х ”крањни њли також др≥бних гризун≥в, собак, к≥шок. Ѕули нав≥ть випадки людоњдства / на щаст¤, у нас таких випадк≥в зареЇстровано не було /. ¬насл≥док недоњданн¤ серед с≥льського населенн¤ поширилас¤ дистроф≥¤. ¬ цей час у м≥ських ≥ с≥льських л≥карн¤х перебувало 125 тис¤ч таких хворих. Ѕлизько 100 тис¤ч знаходилис¤ у т¤жкому стан≥, але не могли бути госп≥тал≥зованими, бо не вистачало л≥карн¤них л≥жок. Ѕагато випадк≥в захворюванн¤ на дистроф≥ю було заф≥ксовано ≥ на територ≥њ ўорського району. ƒо л≥та 1947 року на ”крањн≥ було зареЇстровано б≥льш ¤к 1 млн. хворих на цю хворобу. ѕоширювавс¤ й тиф. «росла смертн≥сть.
атастроф≥чне становище з продовольством на ”крањн≥ могли вр¤тувати державн≥ позички зерна. ѕроте на неодноразов≥ звертанн¤ перший секретар ѕ(б)” ћ. —. ’рущова —тал≥н в≥дпов≥дав: "“и м'¤кот≥лий! “ебе обдурюють, вони грають на твоњй сентиментальност≥. ¬они хочуть, щоб ми витратили наш≥ державн≥ запаси". ћ≥н≥мальну допомогу продовольством ”крањна все ж таки одержала, але це не могло вже в≥двернути катастрофу. «а пер≥од голоду 1946-1947 рок≥в у 18 област¤х ”крањни померло понад 800 тис¤ч ос≥б.
ќтже, опрацювавши публ≥кац≥њ та опитавши св≥дк≥в тих страшних под≥њ / кращ≥ спогади очевидц≥в голоду 1946-1947 рок≥в додаютьс¤ /, ¤ зробила висновок, що голоду повоЇнних рок≥в можна було уникнути, ¤кби парт≥¤ та ур¤д вели в≥дпов≥дну пол≥тику, ¤кби ”крањн≥ була надана своЇчасна допомога продовольством, зменшен≥ норми хл≥бозагот≥вл≥ та податки з п≥дсобних сел¤нських господарств, тод≥ б не було цього страшного лиха. ќтже, беззаперечно ми можемо говорити вже не про голод 1946-1947 рок≥в, а про голодомор, що був направлений проти украњнського народу, що це була вол¤ одних людей проти ≥нших. „и знав —тал≥н про голод, ¤кий охопив територ≥ю ”крањни? “ак, знав ≥ висловлював на всю крањну промови, що необх≥дно передус≥м "навчитис¤ ц≥нувати людей, ц≥нувати кадри, ц≥нувати кожного роб≥тника, ¤кий може принести користь наш≥й загальн≥й справ≥. “реба, нарешт≥, зрозум≥ти, що з ус≥х ц≥нних кап≥тал≥в, ¤к≥ Ї в св≥т≥, найц≥нн≥шим ≥ найвир≥шальн≥шим Ї люди, кадри". ј люди тим часом вмирали. ” пол≥, затиснувши в долон≥ колоски; по хатах, осирот≥лих, холодних; по шл¤хах, ¤к≥ вели до омр≥¤них м≥ст ≥ м≥стечок. “ис¤чами. —отн¤ми тис¤ч. —тар≥, мал≥, у розкв≥т≥ л≥т.
≤стор≥¤ голодомору 1946 - 1947 рок≥в не писана ще в такому обс¤з≥, ¤к ≥стор≥¤ страшних 1932 - 1933 рок≥в. ¬она стривожено промовл¤Ї устами очевидц≥в ≥ потерп≥лих т≥Їњ трагед≥њ. Ќехай ≥ ц≥ св≥дченн¤ додадуть стор≥нок л≥топису житт¤ украњнського народу. ѕравдивого л≥топису.
¬икористана л≥тература:
Ѕойко ќ. ƒ. ≤стор≥¤ ”крањни. - ., 2002. - —. 491 - 492.
¬оронов ≤. ќ., ѕил¤вець ё. √. √олод 1946-1947 рок≥в. - ., 1991. - —. 9 - 20.
ожукало ≤. 1946-1947 роки: нев≥домий голод. // –ад¤нська осв≥та. - 1990. - 19 с≥чн¤. - —. 3 - 4.
—в≥дченн¤ потерп≥лих та очевидц≥в голодомору 1946-1947 рок≥в.
ƒодаток є1:
—в≥дчить –ос≥к ќ. —., село Ќов≥ ћлини ўорського району „ерн≥г≥вськоњ област≥:
"√олодомор 1946-1947 рок≥в ¤ пам'¤таю добре. Ћ≥то 1946 року видалос¤ посушливе, ≥ тому був неврожай. ¬се, що вродило в колгосп≥, було вивезене п≥д видом хл≥бозагот≥вл≥. «емл≥ у п≥дсобному господарств≥ сел¤н було мало, ≥ того року там майже н≥чого не вродило. «иму ще так-с¤к перезимували, а навесн≥ почали голодувати. я кожного дн¤ ходив по щавель / а ходити потр≥бно було далеченько, за 5-6 км, бо ближче весь уже давно повиривали / ≥ приносив по солдатському м≥шку. ўавель рвав на три с≥м'њ / соб≥, бабус≥ ≥ т≥тц≥ /. ѕот≥м мати щавель парила, щоб не був кислий, добавл¤ла лободу, кропиву або бильн¤к ≥ 1-2 картоплини. ѕоњси такого борщу, жив≥т повний, а њсти хочетьс¤. ј зам≥сть хл≥ба мати пекла сковор≥дники ≥з вис≥вок, полови, нас≥нн¤ щавлю ≥ лободи.
ўе пригадую такий випадок. ” 1943 роц≥ був дуже високий врожай картопл≥. ѕ≥д л≥сом люди закопали на зиму њњ аж чотири ¤ми. ƒв≥ весною в≥дкопали, а дв≥ так ≥ залишилас¤, бо картопл¤ була не потр≥бна. ј навесн≥ 1947 року згадали про це ≥ кинулис¤ в≥дкопувати. «в≥сно, картопл¤ вже давно погнила, але залишивс¤ крохмаль. ¬≥н був такий чорний, але люди брали його, промивали дек≥лька раз≥в ≥ пекли млинц≥, тим ≥ р¤тувалис¤.
ѕригадую, що в школ≥ вс≥м д≥т¤м давали по малесенькому шматочку хл≥ба. ≤ кожен день ¤ мр≥¤в принести його додому ≥ поњсти з борщем. јле дуже хот≥лос¤ њсти, ≥ ¤ з'њдав його на перерв≥, так ≥ не дон≥сши додому.
ј ще одного разу ¤ був у гост¤х у ўорс≥ в своЇњ т≥тки, ¤ка працювала директором п≥онерського табору. “ак там мене пригостили вареною квасолею. ≤ така вона була смачна, зроду такоњ не њв.
–азом з≥ своњми однол≥тками ходив збирати в поле колоски / це ще було вл≥тку 1946 року /. јле збирати колоски не дозвол¤ли, незважаючи на те, що врожай вже давно був з≥браний ≥ вивезений з пол¤, ≥ по стерну паслас¤ худоба. Ќаша сус≥дка ’омчук ћар≥¤ ћикит≥вна вз¤ла з колгоспного пол¤ п'¤ть малесеньких сноп≥в проса, бо вдома д≥ти голодували. “ак њњ засудили на п'¤ть рок≥в ув'¤зненн¤ ≥ три роки висилки на олиму.
Ѕагато хто з д≥тей ходили по селу "по куски", просили њсти. ÷е –ос≥к ќлекс≥й, –ос≥к √алина, ’омчук “ол¤. Ѕували випадки, що д≥ти нав≥ть лазили по хатах, але не брали н≥чого, т≥льки њли там, ¤кщо було що. ј брати Ћеб≥дь ≤ван та Ћеб≥дь ¬асиль ходили "по куски" нав≥ть в ≥нш≥ села: у —м¤ч, «ар≥чч¤. ¬они розпов≥дали, ¤к одного разу зайшли до хати, а там не було н≥кого. “ак вони вињли горщик каш≥ ≥ п≥шли.
Ѕагато людей р¤тувалис¤ ще й тим, що ловили рибу, адже пор¤д була р≥чка. –иби в р≥чц≥ було тод≥ багато. ƒе¤к≥ нав≥ть продавали њњ у м≥ст≥ або м≥н¤ли на ¤к≥сь продукти.
јле багато людей голодувало, де¤к≥ почали нав≥ть пухти з голоду. —ус≥дська д≥вчинка “алаш ћар≥¤ ходила з великим пухлим животом ≥ пухлими ногами ≥ њњ мат≥р також. ” мого батька теж почали пухти ноги. јле, на щаст¤, у сел≥ з голоду н≥хто не помер.
Ѕагато хто з людей њздили на зароб≥тки в Ѕ≥лорус≥ю, ѕрибалтику, «ах≥дну ”крањну. ÷≥ земл≥ були приЇднан≥ до —–—– недавно, там не було ще колгосп≥в, та й засуха була не така страшна, тому хл≥б там був. ≤ м≥й батько теж два рази њздив, привозив дещо, тим ≥ р¤тувалис¤.
—итуац≥¤ ускладнювалас¤ ще й тим, що люди повинн≥ були платити надзвичайно велик≥ податки. « кожного двору давали зерно, картоплю, 90 штук ¤Їць на р≥к, 280 л≥тр≥в молока, 40 кг м'¤са. ѕотр≥бно було в≥ддавати шкуру з забитоњ свин≥. “ому порос¤ кололи так, щоб н≥хто не бачив. ўоб не кричало, од¤гали на морду торбу з попелом. —молити везли вноч≥ за л≥с за три к≥лометри в≥д села до копанки. ѕерепис проводили раз на р≥к у с≥чн≥. “ому люди старалис¤ придбати порос¤ зразу п≥сл¤ перепису ≥ до Ќового року заколоти. Ќакладали також податки на плодов≥ дерева: на сливи ≥ вишн≥ 5 рубл≥в, на ¤блун≥ та груш≥ - 10 рубл≥в. Ѕув один випадок у сел≥. ќдного разу до ∆уми јксин≥ √ригор≥вни прийшов секретар с≥льради переписувати дерева. “ак вона вз¤ла сокиру ≥ при ньому вирубала весь св≥й сад.
ј ще мен≥ запам'¤талос¤ св¤то ¬еликдень 1947 року. ўе з л≥та мати приховала у торбинц≥ тр≥шки пшона. ј навесн≥ стовкла його у ступц≥, ≥ паска з того пшона така смачна була, надзвичайно.
ј ще пам'¤таю, що вс≥ промислов≥ товари були дуже дорог≥. “ому од¤г у нас був домашн≥й, полотн¤ний. ј взутт¤ майже не було н≥¤кого. ƒо мороз≥в ходили бос≥, ≥ навесн≥, т≥льки сн≥г з≥йде, теж бос≥. ј взимку в нас ≥з сестрою були одн≥ чоботи на двох. ¬она ходила в них у школу в першу зм≥ну, пот≥м приходила, в≥ддавала њх мен≥, ≥ ¤ йшов до школи в тих самих чобот¤х у другу зм≥ну. ј штани та куртку мати пошила мен≥ з протигазних сумок, ¤к≥ назбирали п≥д час в≥йни. ƒуже м≥цн≥ були ≥ добре носилис¤.
ƒуже страшн≥ то були часи, справжн≥й голодомор довелос¤ пережити украњнському народу".
ƒодаток є2:
—в≥дчить –ебенок ћ. ¬., село Ќов≥ ћлини ўорського району „ерн≥г≥вськоњ област≥:
"ѕ≥д час голоду 1946-1947 рок≥в наша с≥м'¤ дуже голодувала. «ерна не було зовс≥м н≥¤кого, хл≥ба також. –азом з ≥ншими д≥вчатками ходила збирати колоски. ј це поле стер≥г об'њзчик √орд≥йко ™вс≥й “ерент≥йович. “ак в≥н н≥коли не давав н≥кому жодного колоска п≥дн¤ти, вс≥х проган¤в. ј одного разу в≥н сп≥ймав мене ≥ ≥нших д≥вчаток, так дуже жорстоко побив нагайкою так, що на ногах були величезн≥ рани. я вважаю, що це було справжнЇ знущанн¤ над людьми. “≥ колоски пропадали, по полю паслас¤ худоба, а люд¤м збирати не дозвол¤ли, морили њх голодом, та ще й так жорстоко карали. Ѕ≥ль на ногах в≥д тих ран ¤ в≥дчуваю й дос≥ / розпов≥даючи про ц≥ под≥њ ж≥нка плакала /.
ј ще мен≥ запам'¤тавс¤ такий випадок. ќдного разу ми з д≥вчатками прийшли в поле по колоски. ј там недалеко один д≥дусь Ћитвиненко ќмел¤н косив траву. ¬≥н покликав нас до себе, дав кожному по маленькому шматку хл≥ба, а пот≥м сказав, щоб ми йшли збирати колоски, а в≥н повартуЇ. ≤ в≥н стер≥г нас весь час, поки ми збирали. ќсь тод≥ ≥ вдалос¤ мен≥ принести додому ц≥лу торбину колоск≥в.
јле найстрашн≥ший голод розпочавс¤ навесн≥ 1947 року. ѓсти не було н≥чого зовс≥м. «бирали нас≥нн¤ щавлю, лободи, конюшини, пот≥м сушили його, розмелювали ≥ пекли оладки.
¬ хатах було дуже холодно. ∆или п≥д л≥сом, а з л≥су ≥ сухоњ лозинки не можна було вз¤ти, нав≥ть того, що п≥д ногами вал¤лос¤. «бирали лише шишки, але х≥ба ними можна було натопити.
ќдежини теж не було н≥¤коњ. ¬зимку ходила у вал¤нц¤х д≥да свого, ¤кий помер у 1933 роц≥ в≥д голоду. ј навесн≥, пам'¤таю, ще холодно, а ми вже бос≥. ѕригадую весною 1947 року була велика пов≥нь на р≥чц≥, води було дуже багато. ј ми лазили по т≥й холоднюч≥й вод≥ ≥ вишукували по гн≥здах пташин≥ ¤йц¤. ¬≥д цих поход≥в ноги покривалис¤ ранами, струпами, ¤к≥ ми називали "п≥вниками".
ј ще мо¤ мати дек≥лька раз≥в њздила у Ћитву на зароб≥тки. «в≥дти привозила в≥ку та овес. я думаю, що це зерно ≥ допомогло нам вижити."
ƒодаток є3:
—в≥дчить ’омчук “. я., село Ќов≥ ћлини ўорського району „ерн≥г≥вськоњ област≥:
"Ќаша с≥м'¤ була велика, аж п'¤теро чолов≥к. “ому в 1946-1947 роках дуже голодували. ѓсти було н≥чого, особливо навесн≥. ўавель ≥ кропиву люди в сел≥ ≥ за селом повиривали, не знайдеш н≥де н≥чого. я ходила по свин¤чу кропиву, пот≥м мати варила з нењ борщ. ј працювала ¤ в той час на торфорозробках, ¤к≥ знаходилис¤ за селом. ≤з собою брала на роботу борщ у горщику. јле по дороз≥ на роботу той борщ з'њдала, бо дуже њсти хот≥лос¤. ј пот≥м весь день працювала голодною. «а роботу на торфорозробках отримувала м≥зерн≥ коп≥йки. «а ц≥ грош≥ мати купувала тр≥шечки муки ≥ пот≥м кидала њњ по др≥бц≥ у борщ зам≥сть картопл≥.
ќдеж≥ теж майже не було н≥¤коњ. ’одили розд¤гнен≥ ≥ бос≥. якусь там одежину виготовл¤ли сам≥ з полотна. ѕот≥м фарбували ¤кимись рослинними барвниками. ” тому й ходили. ј купити щось не могли, бо не було за що.
÷е був дуже страшний пер≥од. Ќе знаю, нав≥ть, ¤к ми змогли вижити."
ƒодаток є4:
—в≥дчить –ос≥к ќ. “., село ∆ов≥дь ўорського району „ерн≥г≥вськоњ област≥:
"ѕод≥њ голодомору 1946-1947 рок≥в - то були дуже страшн≥ часи. « жахом згадую, що нам довелос¤ пережити. ћайже вс≥ люди в сел≥ голодували, в тому числ≥ ≥ наша с≥м'¤. «апам'¤талос¤, ¤к д≥тлахи 7-10 рок≥в йшли юрбою в поле збирати колоски. ”рожай був з≥браний, снопи вивезен≥ з пол¤, а на земл≥ лишалис¤ колоски, ¤к≥ губилис¤ п≥д час жнив. јле на пол≥ був нагл¤дач з нагайкою јвгуст / пр≥звища не пам'¤таю /. “ак ось цей јвгуст проган¤в нас, жорстоко бив нагайкою за от≥ нещасн≥ колосочки, ¤к≥ б все одно пропали. ќсь так знущалис¤ над людьми. јле ми далеко не вт≥кали. ѕор¤д був л≥с, так ми б≥гли туди, ховалис¤ там, пережидали. ј пот≥м знов пробиралис¤ на поле. якщо вдавалос¤ з≥брати к≥лька колоск≥в, то була велика рад≥сть. ¬дома обережно вибирали зернини, розмелювали њх на ручних жорнах або товкли у ступ≥, а пот≥м мати варила кашу чи пекла оладки. ≤ тод≥ у нас було справжнЇ св¤то.
јле найстрашн≥й голод був навесн≥. ѕам'¤таю, що кожного дн¤ ходила по щавель далеко в≥д села. –вала ц≥лу торбину зразу на три с≥м'њ, бо у них не було д≥тей ≥ ходити було н≥кому. ј вони пот≥м давали мен≥ в≥др≥з полотна на платт¤. ј ще ходили рвати хм≥ль, ≥ з нього варили кулагу ≥ њли њњ. “акож ходили по болотах ≥ шукали качин≥ гн≥зда ≥ забирали з них ¤йц¤. ѕот≥м њх пекли або варили, тим ≥ р¤тувалис¤.
“акож багато людей ходили в поле ≥ шукали картоплю, ¤ка залишилас¤ там з осен≥. “ак, наш≥ сус≥ди —учок Ќад¤ ≥ —учок ќльга кожен день рилис¤ в пол≥, в≥дшукуючи там гнилу картоплю. ѕот≥м терли њњ, вимивали крохмаль ≥ пекли оладки.
Ѕагато людей р¤тувалис¤ рибою, ¤ку ловили в р≥чц≥. ’одив ловити рибу ≥ м≥й батько. ћабуть, та риба ≥ вр¤тувала нас в≥д голоду.
ƒержава нам н≥чим не допомогла. Ѕ≥льш того, все, що вдалос¤ з≥брати того посушливого л≥та, було вивезене з села. ј людей ще заставл¤ли платити величезну к≥льк≥сть податк≥в. урей тримали, а ¤Їць не њли, мусили все в≥ддати.
ј ще з тих час≥в мен≥ запам'¤талос¤, що д≥т¤м заборон¤ли ходити щедрувати ≥ зас≥вати, а нам так хот≥лос¤. ќдного разу ми все ж таки п≥шли зас≥вати ≥ зап≥знилис¤ в школу на ф≥ззар¤дку. “ак нас учитель ф≥зкультури ц≥лу годину ган¤в навкруг школи. «аставл¤в нас б≥гати, плигати ≥ повзати на живот≥, а на вулиц≥ в цей час була гр¤зюка, бо сто¤ла в≥длига. ќсь в ¤к≥ часи ми жили ≥ ¤к над нами знущалис¤".