ѕро "м≥ф≥зми" у ƒмитра ƒонцова



—правжн≥й характер м≥ф≥чного бутт¤ ви¤вл¤Їтьс¤ лише тод≥, коли воно виступаЇ ¤к бутт¤ походженн¤. ¬≥домий н≥мецький ф≥лософ-неокант≥анець ≈рнст  асс≥рер на цю особлив≥сть м≥фу вказав так: "ћ≥ф не знаЇ ≥ншого способу по¤сненн¤, н≥ж зверненн¤ до далекого минулого та виведенн¤ сучасного стану ф≥зичного ≥ людського св≥ту ≥з перв≥сного становища речей".

“аким чином минуле в м≥ф≥ абсолютизуЇтьс¤. ÷е ≥ приводить до зникненн¤ в≥дчутт¤ часовоњ прот¤жност≥ в певн≥ моменти його сприйн¤тт¤. ” м≥ф≥ ≥снуЇ культ певних часових в≥дтинк≥в, що виконують функц≥њ м≥ф≥чного першочасу. « точки зору м≥фосв≥домост≥ реальн≥сть Ї реальн≥стю ост≥льки, оск≥льки вона позначена. ” первинний хаос привноситьс¤ ¤кась точка, ¤ка Ї початком структури. ј це вже щось певне, що протистоњть непевному, тобто основний сенс м≥фу - перетворенн¤ хаосу в космос - знаходить тод≥ своЇ п≥дтвердженн¤. ќдним ≥з таких парадигмальних в≥дтинк≥в часу (точкою пор¤дку) дл¤ нац≥ональноњ самосв≥домост≥ виступаЇ час творенн¤ етносу (нац≥њ).

ћ≥ф≥чна модель часу передбачаЇ вид≥ленн¤ в минулому епохи сакрального першочасу та в≥дтворенн¤ присутност≥ цього першочасу в сучасност≥.

Ќа тому р≥вн≥ нац≥ональноњ самосв≥домост≥, ¤ка т¤ж≥Ї до м≥фу, час виникненн¤ украњнського народу моделюЇтьс¤ за аналог≥Їю з м≥ф≥чним ѕершочасом, ¤кий Ї "справжн≥м", "д≥йсним" часом, що творить у соб≥ вс≥ т≥ архетипи, до ¤ких в наступн≥ пер≥оди украњнськоњ ≥стор≥њ буде пост≥йно повертатись нац≥ональна самосв≥дом≥сть. «нанн¤ перв≥сноњ ≥стор≥њ украњнського етносу сприймаЇтьс¤ ¤к поверненн¤ до першооснов нац≥онального бутт¤, ¤к вих≥д за меж≥ мирського (пог≥ршеного вар≥анту) часу. ‘ункц≥¤ поверненн¤ до першооснов Ї досить д≥Ївим засобом дл¤ забезпеченн¤ п≥дйому "приспаного" нац≥онального духу. ѕовертаючись до "абсолютного начала", ¤ке було вм≥стилищем всього творчого, нац≥¤ н≥би починаЇ творити себе наново, омиваючись у "водах в≥чност≥", переходить на ¤к≥сно новий р≥вень своЇњ ≥стор≥њ. “ому волод≥нн¤ своњм минулим надаЇ сили дл¤ впливу на сьогоденн¤. ≤, навпаки, щоб оволод≥ти сьогодн≥шньою ситуац≥Їю в нац≥ональн≥й сфер≥, потр≥бно знати ≥стор≥ю походженн¤ украњнськоњ нац≥њ. ’то волод≥Ї знанн¤м нац≥онального походженн¤, той (по аналог≥њ з архањчними м≥фами) волод≥Ї долею нац≥њ.

“ак≥ м≥ф≥чн≥ схеми сприйн¤тт¤ минулого можна зауважити ≥ в ≥деолог≥чних настановах творц¤ "≥нтегрального нац≥онал≥зму" ƒмитра ƒонцова. ” в≥домих своњх прац¤х "ƒе шукати наших ≥сторичних традиц≥й" (1937) та "ƒух нашоњ давнини" (1944) в≥н намагавс¤ переосмислити украњнське минуле в категор≥¤х ≥деолог≥њ "чинного" або ще "вольового" нац≥онал≥зму. “ут ƒонцов намагаЇтьс¤ вибудувати новий вар≥ант ≥деолог≥њ традиц≥онал≥зму, ¤кий ірунтуЇтьс¤ не на ц≥нност¤х традиц≥йно-аграрного сусп≥льства, але такого, що послуговуЇтьс¤ останн≥ми зразками Ївропейськоњ ф≥лософськоњ думки (маЇтьс¤ на уваз≥ ј.Ўопенгауер, "ф≥лософ≥¤ житт¤", ’-ќргега-≥-√ассет).

¬≥дкритт¤ можливостей м≥фу при конструюванн≥ пол≥тичних ≥деолог≥й, започатковане ‘.Ќ≥цше та ∆.—орелем, захопило ≥ ƒонцова. ≤ перший р≥вень присутност≥ м≥фу в ≥деолог≥зован≥й ≥стор≥њ ƒонцова - це св≥доме використанн¤ дл¤ обірунтуванн¤ своЇњ доктрини, в даному випадку необх≥дност≥ побудови кастового сусп≥льства, традиц≥йних (≥нд≥йських) м≥ф≥в. ≤нд≥йський м≥ф про чергуванн¤ двох д≥б в ≥стор≥њ - "к≥трн" ≥ "кал≥" - ƒонцов запозичив з есе ’.ќртеги-≥-√ассета "Ѕезхребетна ≤спан≥¤". «м≥ст м≥фу зводитьс¤ до того, що ≥снують епохи гармон≥йн≥ ≥ хаотичн≥. ¬ ненормальну добу "кал≥" занепадаЇ кастовий пор¤док у сусп≥льств≥ тому, що бог Ѕрама запав у сон. ѕри занепад≥ до влади приходить голота, "шуд-–»". ≤нший бог - "¬≥шну, прибравши постать страшного бога Ў≥ви в цей час, нищить ≥снуюч≥ форми й несе з собою царство анарх≥њ й руњни. —умерк бог≥в, ¤кий т¤гнетьс¤, доки не прокидаЇтьс¤ Ѕрама, ¤кий посилаЇ того самого - тепер вже рад≥сного бога в постат≥ спаса - того самого ¬≥шну, запровадити наново кастовий лад, приборкати людей "кал≥". ƒоба "к≥тра" починаЇтьс¤ знов".

ƒругий р≥вень присутност≥ м≥фу в ≥деолог≥њ ≥нтегрального нац≥онал≥зму Ї продовженн¤м першого р≥вн¤ ≥ пол¤гаЇ в≥н у неусв≥домленому насл≥дуванн≥ форм м≥ф≥чного мисленн¤, тобто коли ми говоримо про цей р≥вень м≥фу у ƒонцова, то маЇмо на уваз≥, насамперед, певний спос≥б орган≥зац≥њ под≥й минулого за архањчними схемами св≥тосприйн¤тт¤. ≤ хоча м≥ф≥зм у ƒонцова ¤к схема, форма реально ≥снуЇ в межах ≥деолог≥чноњ св≥домост≥, але в≥н вказуЇ на ≥снуванн¤ пост≥йних глибинних м≥ф≥чних архетип≥в, без ¤ких св≥т нац≥онального бутт¤ був би неможливим.

ƒонцов суто рац≥ональним чином, доказово, сприймаЇ минуле ”крањни, холодно-лог≥чно довод¤чи необх≥дн≥сть "фанатизму", "сл≥поњ в≥ри" у "вод≥нн≥ нац≥њ до свого самоствердженн¤", ≥ не впадаючи при цьому н≥ в ¤ку екстатичн≥сть. —прийн¤тт¤ минулого ƒонцовим Ї не безпосередньо-м≥ф≥чним, воно вже опосередкове (опрацьоване) його рефлекс≥Їю. ѕризначений був такий перетлумачений образ украњнськоњ ≥стор≥њ в ≥деолог≥чних категор≥¤х дл¤ широких мас ≥з розрахунком, мабуть, на те, що на неусв≥домленому р≥вн≥ у сприймаючоњ сторони вже ≥снуЇ певна м≥ф≥чна потреба, а значить такий образ "спрацюЇ" в пол≥тичн≥й боротьб≥. “ому, виход¤чи ≥з в≥дсутност≥ спонтанного сприйн¤тт¤ ≥ переживанн¤ украњнськ≥й ≥стор≥њ, ≥з св≥домого формуванн¤ образу минулого дл¤ дос¤гненн¤ певноњ мети (самост≥йна ”крањнська держава), цей р≥вень м≥фу у ƒонцова може бути в≥днесений лише до вторинних м≥ф≥в, тобто м≥фолог≥њ. ћ≥фолог≥¤ на в≥дм≥ну в≥д автентичного м≥фу Ї з≥бранн¤м м≥ф≥в вже п≥дданим рефлекс≥њ ≥ тому придатною дл¤ використанн¤ в певних партикул¤рних ≥нтересах.

¬их≥дна позиц≥¤ у сприйн¤тт≥ ƒонцовим украњнського минулого - визнанн¤ ≥Їрарх≥чного стану сусп≥льства ¤к Їдино можливого дл¤ нормального розвитку украњнськоњ нац≥њ. Ќа чол≥ такого ≥Їрарх≥зованого сусп≥льства повинна сто¤ти каста "луччих людей". ¬сю ≥стор≥ю ”крањни в≥н ≥ розгл¤даЇ кр≥зь призму ц≥Їњ опозиц≥њ "ел≥та" - "маса". ƒонцов по¤снюЇ своЇ розум≥нн¤ вищоњ касти так: "ѕ≥д кастою розум≥ю тут не щось под≥бне до замкнених каст ≤нд≥њ, лише щось ≥нше. ѕ≥д правл¤чою кастою, п≥д "аристократ≥Їю" розум≥ю щось под≥бне до ќрдену, окрему положенн¤м у сусп≥льств≥ й духом верству "луччих людей", ¤к њх звала наша старовина, верству, ¤ка поповнювалас¤ б вих≥дц¤ми з ус≥х стан≥в сусп≥льства на п≥дстав≥ суворого добору л≥пших, а з другоњ сторони суворим перец≥дженн¤м, "чисткою" охорон¤ла б свою духовну й моральну вищ≥сть ≥ чист≥сть, свою форму й силу".

¬иход¤чи ≥з волюнтаристських засад своЇњ ≥деолог≥њ, ƒонцов намагаЇтьс¤ вольовим чином орган≥зувати все бутт¤ украњнського св≥ту, включаючи його минуле, ≥ поставити на службу ≥деолог≥њ чинного нац≥онал≥зму. —проба п≥дкоренн¤ минулого пол¤гаЇ в розповсюдженн≥ жорсткоњ схеми кастовост≥ на всю ≥стор≥ю ”крањни.

ћ≥ф≥чн≥сть конструюванн¤ нового розум≥нн¤ ≥стор≥њ ƒонцовим ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що фактично дл¤ нього ≥стор≥¤ ≥снуЇ ¤к ≥стор≥¤ зразк≥в дл¤ оволод≥нн¤ такою неприхильною дл¤ украњнськоњ нац≥њ тогочасною д≥йсн≥стю. Ќайважлив≥шим серед таких зразк≥в (архетип≥в) Ї архетип кастовост≥, ¤кий ƒонцов вт≥люЇ в певних под≥¤х чи ≥сторичних д≥¤чах.  астов≥сть - це сконструйований ƒонцовим архетип, ¤кий дл¤ украњнськоњ ≥стор≥њ Ї "наскр≥зною, ≥нвар≥антною структурою" (—. римський), а тому в≥н може бути вживленим ≥ у минуле. «наченн¤ архетипового сприйн¤тт¤ минулого добре розкрито  .√.ёнгом. ¬≥н писав: "јрхањчна людина... перед тим ¤к що-небудь зробити, робить крок назад под≥бно до тореадора, ¤кий шукаЇ р≥вноваги, щоб в≥рн≥ше нанести смертельний удар. ¬она шукаЇ приклад у минулому ≥ заглиблюЇтьс¤ в нього, ¤к у водолазний дзв≥н, щоб пот≥м п≥рнути - захищеною ≥ оновленою - в проблеми тепер≥шнього". «а ц≥Їю ж аналог≥Їю п≥дходить до ≥стор≥њ ≥ ƒонцов.

јрхетип кастовост≥ вписуЇтьс¤ в модель часу, ¤ка близька до модел≥ архањчного м≥фу. „ас ƒонцового образу украњнського минулого ¤кий представлений у вищеназваних роботах, може бути под≥лений досить ч≥тко на три в≥дтинки. ѕерший в≥дтинок характеризуЇтьс¤ пануванн¤м кастових в≥дносин або, ¤к пише ƒонцов, "вс¤ наша ≥стор≥¤ аж до половини 19 в≥ку св≥дчить, що ≥де¤ г≥Їрарх≥чност≥, кастового укладу сусп≥льности була незрушимим правилом нашого нац≥онального житт¤". ѕочатки ≥Їрарх≥зованого сусп≥льства в ”крањн≥ ƒонцов, з посиланн¤ми на археолога ўербак≥вського, в≥дносить до 3 тис. до н. е., пов'¤зуючи њх з приходом коч≥вник≥в-номад≥в на наш≥ земл≥. ƒал≥ правл≥нн¤ аристократ≥њ поширюЇтьс¤ в часи  ињвськоњ –ус≥, польсько-литовськоњ доби ≥, врешт≥, с¤гаЇ час≥в козаччини. јрхетип кастовост≥ на цьому в≥дтинку часу виступаЇ у чистому вигл¤д≥ ≥ вт≥люЇтьс¤ в≥н у таких д≥¤чах ≥стор≥њ ¤к кн¤з≥ ќлег, ¬олодимир, ярослав ћудрий, магнат  .ќстрозький, в козацьких ватажках Ѕайд≥ - ¬ишневецькому та Ѕ. ’мельницькому, ф≥лософ≥ √. —ковород≥. “аким чином, ≥сторичн≥ особи перетворюютьс¤ у зразкових героњв, нос≥њв лише аристократичних чеснот. —тану правл¤чоњ верстви, за ƒонцовим, притаманн≥ так≥ чесноти ¤к "героњзм, непотуранн¤ злу, в≥ра в своЇ високе п≥сланництво, в≥ддан≥сть справ≥, пон¤тт¤ чести, фанатизм на служб≥ ≥дењ, в≥двага сто¤ти ≥ впасти при своњм ≥деал≥". —аме украњнська аристократ≥¤ Ї нос≥Їм традиц≥йно-нац≥онального духу ≥ тому њњ занепад приводить до занепаду (до стану бездержавност≥) вс≥Їњ украњнськоњ нац≥њ. ќтже, цей в≥дтинок аналог≥чний м≥ф≥чному ѕершочасу - зразков≥й епос≥ дл¤ наступних пер≥од≥в.

Ќаступний, другий в≥дтинок часу, ¤кий можна вид≥лити, пов'¤зуЇтьс¤ у ƒонцова ≥з втратою украњнською нац≥Їю верстви "луччих людей", занепадом системи моральних ц≥нностей, ¤к≥ в≥дображають св≥тобаченн¤ вищоњ касти. —тан бездержавност≥ - це кара украњнському народу за в≥дх≥д в≥д закон≥в кастового (≥деального) сусп≥льства, це темн≥ часи, в ¤ких архетип не д≥Ї. "«а моральним упадком ел≥ти, сл≥дуЇ, ¤к його т≥нь, заслужена кара нац≥њ". “ут у ƒонцова також в≥дбуваЇтьс¤ упод≥бненн¤ м≥ф≥чн≥й модел≥ повед≥нки, де забутт¤ того. що сталос¤ в ≥деальн≥ перв≥сн≥ часи розгл¤даЇтьс¤ ¤к головна перепона дл¤ п≥знанн¤, а, отже, ≥ дл¤ пор¤тунку украњнськоњ нац≥њ. Ќос≥¤ми архетипу кастовост≥ в цей темний пер≥од ≥стор≥њ Ї не вс¤ правл¤ча верства, а лише окрем≥ нос≥њ ≥деал≥в вищоњ касти -  отл¤ревський, Ўевченко, ћаксимович.

¬иродженн¤ козацькоњ аристократ≥њ пов'¤зуЇтьс¤ ƒонцовим ≥з прийн¤тт¤м нею ц≥нностей демократичного сусп≥льства - культу приватного житт¤, матер≥ал≥зму, особистого блага, чуттЇвих насолод. "“ак спустошила ≥ загинула й козацька держава, коли нагор≥, серед правл¤чих опинилис¤ люди з душею Ўевченкових "свинопас≥в", - п≥дсумовуЇ ≥деолог ≥нтегрального нац≥онал≥зму. “ому, не дивно, що м≥сце "змужиченоњ" касти п≥зн≥ше зайн¤ли чужинц≥ - рос≥¤ни та б≥льшовики. ”крањнська ≥нтел≥генц≥¤ також п≥дтримала плебейськ≥ ц≥нност≥ "людини-маси", а тому й не стала новою ел≥тою, ¤ка б могла виконати свою м≥с≥ю ≥ вивести ”крањну в коло великих нац≥й.

Ќарешт≥, останн≥й, трет≥й, в≥дтинок часу украњнськоњ ≥стор≥њ пов'¤зуЇтьс¤ ƒонцовим ≥з поверненн¤м аристократичноњ верстви в структуру украњнського сусп≥льства.  астову структуру потр≥бно в≥дновити, ≥деал повторити ≥ тод≥ в≥дбудетьс¤ поверненн¤ до величних епох украњнськоњ ≥стор≥њ. ≤ ¤к би там не було, але сучасн≥сть обов'¤зково повинна отримати "санкц≥ю" на ≥снуванн¤ в≥д досконалих час≥в минувшини. Ќад≥њ на в≥дновленн¤ самост≥йност≥ украњнськоњ нац≥њ пов'¤зуютьс¤ ƒонцовим ≥з початком ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, ¤ка в≥дродить тип людини аристократичного св≥тов≥дчутт¤. ÷¤ активна верства врешт≥-решт об'ЇднаЇ ≥нертну масу в украњнську нац≥ю. ј так≥ книги ¤к "ƒух нашоњ давнини", на думку автора, виконують функц≥ю передавача забутих аристократичних традиц≥й сучасним покол≥нн¤м майбутньоњ правл¤чоњ ел≥ти, вони "воскрешають" правильну давнину.

ќтже, говор¤чи про м≥ф≥чн≥ способи сприйн¤тт¤ ƒонцовим украњнськоњ ≥стор≥њ, в≥дзначимо, що ≥стор≥ю в≥н розум≥Ї ¤к суму зразк≥в, приклад≥в, що виникли в ≥деал≥зован≥ часи велич≥ украњнськоњ нац≥њ, ≥ ¤к≥ повинн≥ зреал≥зуватись в "з≥псован≥й" сучасност≥. Ўукаючи причин тих б≥д, що сп≥ткали украњнську нац≥ю, ƒонцов бачить њх у пад≥нн≥ архетипового кастового устрою. ѕрисутн≥сть давнини в сучасност≥ ¤к зразка, за ¤ким ц¤ сучасн≥сть повинна бути орган≥зована ≥ засв≥дчуЇ аналог≥чн≥сть ƒонцовоњ схеми украњнськоњ ≥стор≥њ де¤ким елементам структури архањчного м≥фу (м≥ф≥чн≥й модел≥ часу).



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz