Визначення перспектив вступу України до СОТ
Світова організація торгівлі (СОТ), що є спадкоємицею діючої з 1947 р. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), почала свою діяльність з 1 січня 1995 р. СОТ покликана регулювати торговельно-політичні відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів (1986-1994 р.). Дані документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.
ОСНОВНИМИ ПРИНЦИПАМИ І ПРАВИЛАМИ ГАТТ/СОТ Є:
торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння (РНС) у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;
регулювання торгівлі переважно тарифними методами;
відмова від використання кількісних і інших обмежень;
транспарентність торговельної політики;
врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів і т.д.*
Стати Членом СОТ може будь-яка держава або митна територія, яка має повну автономію у своїх зовнішніх торговельних відносинах та вирішенні інших питань, передбачених Угодою про СОТ та багатосторонніми торговельними угодами. Поки що СОТ об'єднує 148 членів, а уряди 28 країн мають статус спостерігача. У 1994 році було створено 19 Робочих груп з питань приєднання до системи ГАТТ/СОТ, в тому числі була Україна.(4)
У першій половині 1990-х років Україна зробила відчутні кроки в лібералізації зовнішньоторговельних зв'язків, створенні основ відкритої економіки. Експортна квота України у 2003 році становила 54,8%, імпортна -- 49,1%. Останнім часом Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з партнерами із 202 країн світу. До Німеччини, Італії, Китаю, Туреччини, Угорщини, Польщі та США надходило майже 30% експортної продукції. Імпортні надходження з Німеччини, Туркменістану,Польщі, Італії, Великобританії, Китаю та Франції разом становили 30,5%. Найбільшим торговельним партнером України залишається Російська Федерація (18,7% експорту та 38,1% імпортних надходжень).(5) Ці дані свідчать про високий рівень відкритості економіки. Хоча це є одна із головних умов перспективи членства, але далеко не єдина.
Ще однією головною умовою приєднання нових країн до СОТ є приведення їхнього національного законодавства і практики регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до положеннями пакета угод Уругвайського раунду.
Довший час високий рівень протекціонізму, який розглядався як захід для створення ефективного та конкурентного вітчизняного виробництва в Україні, тормозив процес лібералізації торгівлі. Основним аргументом проти поглиблення лібералізації торгівлі були труднощі з доступом до західних ринків, жорстка конкуренція з боку експорту розвинутих держав. Та Україна вже подолала цей, швидше психологічний, бар'єр. Уряд вибрав стратегію підтримки пріоритетних перспективних вітчизняних галузей з поступовим розширенням іноземної конкуренції, і відмовився від захисту застарілих неефективних виробництв. Для того були розроблені національні стандарти у відповідності з реаліями сучасного економічного становища та узгодженні з міжнародними стандартами.
Крім наявності власне конкурентних переваг, не менше значення має і бізнес-клімат в державі, який би дозволив ці переваги реалізувати. Відзначимо, що в цій сфері положення в Україні ще складніше, ніж у частині реалізації конкурентних переваг. Відомо, що в міжнародних рейтингах, які оцінюють привабливість тієї чи іншої країни для інвестицій, Україна стабільно займала одне з останніх місць, причому ситуація рік від року не змінювалась і лише минулого року інвестиційний клімат у науковомісткі та трудомісткіі галузі господарства став привабливий для внутрішнього та іноземного капіталу.
Промисловий комплекс охоплює машинобудування, легку, металургійну, хімічну промисловість. Серед наукомістких галузей -- авіаційна, автомобілебудівна, важкого машинобудування, верстатобудівна та інструментальна, електротехнічна та приладобудівна, виробництва засобів зв'язку та складної апаратури, радіоелектронна, суднобудівна, металургійна, хімічна. Промисловість України в цілому має властиву розвинутим країнам інфраструктуру забезпечення основних етапів життєвого циклу продукції, що включає маркетинг, планування, наукові дослідження, розроблення технологій, проектування, виготовлення і збут продукції, надання сервісних послуг.
Прогноз на 2015 рік показує, що тільки зовнішній ринок наукомісткої продукції складе близько 6 трлн. дол.. у рік, з яких близько 2 трлн. прийдуться на інформаційні послуги. Наша країна, по оцінці вчених, може, з часом, мати на цьому ринку до 10%.(1)
Активізація залучення іноземних інвестицій дає пріоритетний розвиток перспективних технологічних напрямків та інноваційних проектів, які забезпечують вирішальний вплив на ефективність та конкурентоспроможність економіки. Так ми зможемо подолати тотальну залежність від експорту сировинних ресурсів, використати можливість диверсифікувати свій експорт за рахунок нових технологій, що відносяться до нової економіки.
Формування нової гуманітарної економіки призведе до цілеспрямованого створення оптимальних умов для інноваційного розвитку країни: зміцнення науковотехнічного потенціалу; інтелектуального і професійного рівня робочої сили; створення інноваційної інфраструктури.
В рамках переговорів про доступ до ринку товарів країна має узгодити максимальний рівень імпортного тарифу по кожному з товарів.
Станом на 01.01.2004 в рамках двосторонніх переговорів погоджено понад 95% тарифних пропозицій. Україна заявила про приєднання до 16 з 19 існуючих секторальних угод та ініціатив СОТ.(4)
Станом на 01.03.2004 року проект Розкладу специфічних зобов'язань у секторі послуг містить зобов'язань приблизно в 150 підсекторах. Це один з найвищих показників не тільки серед країн-кандидатів, а й серед членів СОТ.(4)
Лібералізація торгівлі послугами зумовлює підвищення конкурентноздатності інших галузей, у яких послуги використовуються як вхідні фактори виробництва. За сучасних умов вагомою тенденцією розвитку торгівлі є зростання потоків купівлі-продажу прав інтелектуальної власності. Україна не має надіцного іміджу на світовому ринку інтелектуальної власності, та з 01.02.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс, в якому виокремлено четверту книгу "Право на інтелектуальну власність". Внесення змін до ряду кодексів та спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності дають підставу вважати норми національного законодавства в цій сфері такими, що відповідають міжнародним стандартам, а це є однією з умов вступу України до СОТ. Виконавши її , перспективи членства в СОТ для України стали чіткішими.
Однією з найбільш проблемних сфер залишається технічне регулювання торгівлі, дуже повільно поновлюються нормативні документи, а в разі вступу до СОТ може створювати труднощі із сертифікацією продукції вітчизняного виробника. Але членство в СОТ дасть змогу Україні не лише вийти на світовий ринок, знизити ціни на внутрішньому ринку, задовільнити пропозицію робочої сили та підвищити добробут населення. Україна сможе забезпечити передбачуваний розвиток торговельно-економічних стосунків з партнерами і тим зменшити ризик втрат, скористатись правом справедливого вирішення конфліктів та консультації із питань світової торгівлі, забезпечення організації тренінгу державних службовців згідно з угодами СОТ.
Попри всі труднощі основні кроки на шляху до вступу України в СОТ вже зроблено, тому перспектива, яку накреслив президент на зустрічі в Давосі, стати Україні Членом СОТ в 2005 році є достатньо реальною.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. Інноваційна стратегія українських реформ - К.: Знання України, 2002. -336 с.
2. Майєр Дж.М., Олесневич Д. Міжнародне середовище бізнесу: Конкуренція та регулювання у глобальній економіці / Переклад з англ.: Олесневич Д., Олесневич О. - К.: Либідь, 2002. - 703 с.
3. Мельник Т. Тенденції розвитку міжнародних торговельних відносин та зовнішнього сектору України / Економіст, 2004, №11, с. 52-55.
4. Осика С.Г., Пятницький В.Т. Світова організація торгівлі / 3-є видання, перероблене і доповнене. - К.:"К.І.С.", 2005. - lii, 514 с.
5. Пестушко В. Продаємо-купуємо / Географія та основи економіки в школі, 2005, №2, с. 21.
6. Філіпенко А.С., Рогач О.І., Шнирков О.І. Світова економіка: Підручник / 2-е видання. - К.: Либідь, 2001. - 582 с.
* Світова організація торгівлі
Trade Organizati World on (WTO )
http:// www. wto.org/