–озвиток п≥дприЇмництва. –ег≥ональний аспект



ѕЋјЌ

¬ступ

Ќеобх≥дн≥сть ≥снуванн¤ малого б≥знесу в ”крањн≥

ќсновна частина

« ≥стор≥њ розвитку малого б≥знесу крањн св≥ту

¬изначенн¤ малого б≥знесу

ѕерспективи розвитку економ≥ки ”крањни

–озвиток п≥дприЇмництва на ѕолтавщин≥

–озвиток п≥дприЇмництва в  омсомольську

¬исновок.

—тратег≥¤ ”крањни - ≥нновац≥йний шл¤х розвитку

≤. ¬ступ

Ўл¤х≥в дл¤ розвитку чимало,

ј в ”крањн≥ в≥н один,

ўоб розкв≥тала ти, державо,

—в≥й крок р≥вн¤й на п≥дприЇмц≥в.

÷е креативний шл¤х

ƒл¤ розвитку твого.

¬икористовуй досв≥д св≥ту,

¬в≥йди в сп≥льноту тих крањн,

ўо дбають про добробут роду,

“вого народу , кожноњ с≥м"њ.

Ќадбанн¤м њх зростатимеш невпинно.

( автор)

∆итт¤ сьогодн≥ примушуЇ задуматись кожному громад¤нинов≥ над необх≥дн≥стю становленн¤ власного "¤". ÷е питанн¤ хвилюЇ ≥ нас, старшокласник≥в, д≥тей, ¤к≥ житимуть повноц≥нним житт¤м в ’’≤ ст. ¬ласне благополучч¤, благополучч¤ оточуючих Ї необх≥дною умовою, щоб подумати про майбутнЇ, ¤ке ми маЇмо створити своњми руками. ј значить ≥ майбутнЇ ”крањни.

ћоњ батьки працюють на державн≥й служб≥. ≤ часто, спостер≥гаючи за ними та слухаючи њх розмови, ¤ чула про њх незадоволенн¤ або задоволенн¤ в≥д роботи, ¤ку вони виконують. Ќа мою думку, ¤к особистост≥ , вони могли б самореал≥зуватис¤ значно краще, ¤кби мали власне п≥дприЇмство. јле цього поки що не сталос¤. “ому ¤ й задумалас¤ над тим, щоб у майбутньому мати свою власну справу .

—в≥товий досв≥д доказуЇ, що майбутнЇ нашоњ держави криЇтьс¤ у всесторонньому розвитку малого й середнього б≥знесу .

“аке невелике досл≥дженн¤ ¤ провела дл¤ власного серйозного переконанн¤ .

¬ останн≥й час у наш≥й держав≥ виникло надзвичайно складне питанн¤ : хто займе м≥сце великих монопол≥стичних п≥дприЇмств, що розпалис¤, що в≥днос¤тьс¤ до р≥зних галузей промисловост≥ ?

¬≥дпов≥дь здаЇтьс¤ простою, але т≥льки на перший погл¤д : заповнити прост≥р, що зв≥льнивс¤, структурами за рахунок великих вкладень у державн≥ п≥дприЇмства, зв'¤зки м≥ж ¤кими розпались повн≥стю . Ќасправд≥ справа набагато складн≥ша. √рош≥ вкладаютьс¤, час ≥де, а позитивного результату немаЇ . ƒержавн≥ п≥дприЇмства нашоњ держави, на жаль, поки що не вм≥ють працювати в середовищ≥ розвитку конкуренц≥њ, науково - техн≥чного прогресу, нормал≥зац≥њ процес≥в ц≥ноутворенн¤ Е “ому необх≥дно дати прост≥р дл¤ розвитку п≥дприЇмств малого й середнього б≥знесу .—аме вони можуть дати ”крањн≥ необх≥дну наповнюван≥сть ринку, тенденц≥ю до ст≥йкост≥ ц≥н, середовище конкуренц≥њ ,¤коњ так не вистачало великим монопол≥стам - г≥гантам, з-за чого страждала ¤к≥сть, а процес впровадженн¤ нових технолог≥й завжди в≥дставав .

ќсобливо актуальною Ї дана проблема на ”крањн≥ в даний час .

’то в даний час може п≥дтримати украњнську економ≥ку ? ÷ю справу ≥ потр≥бно передати в руки малого ≥ середнього б≥знесу. ≈коном≥чно це виг≥дно, тому що по¤ва великоњ к≥лькост≥ ф≥рм приведе до по¤ви нових робочих м≥сць, малими п≥дприЇмствами легше керувати в умовах нестаб≥льност≥ курсу нац≥ональноњ валюти, це принесе реальн≥ грош≥ в бюджет не лише центру, а й рег≥он≥в.

ќдн≥Їю з найб≥льш головних переваг Ї те, що по¤ва малого й середнього б≥знесу неминуче веде до по¤ви конкуренц≥њ на в≥тчизн¤ному ринку, чого так не вистачало в ”крањн≥ на останн≥х етапах розвитку, що привело до створенн¤ монопол≥й ≥ зосередженн¤ влади ¤к пол≥тичноњ, так ≥ економ≥чноњ, в руках невеликоњ к≥лькост≥ людей , ¤к≥ мали велик≥ кап≥тали . ќсобливо важливо створенн¤ малих п≥дприЇмств у сфер≥ банк≥вськоњ справи, що активно в≥дбуваЇтьс¤ в ”крањн≥ в даний пер≥од.

јле щоб уникнути помилок, ¤к≥ обов'¤зково будуть при формуванн≥ новоњ теч≥њ в економ≥ц≥ ”крањни, спочатку сл≥д вивчити досв≥д ≥нших крањн в дан≥й галуз≥ ≥ спробувати зрозум≥ти, ¤к≥ умови необх≥дн≥ дл¤ розвитку малого п≥дприЇмництва в наш≥й крањн≥ .

¬с≥ факти говор¤ть про позитивн≥ насл≥дки заснуванн¤ ≥ д≥¤льност≥ малого б≥знесу .

Ќебагато статистики.

1.1.

јктивне зростанн¤ дол≥ малих п≥дприЇмств в структур≥ економ≥ки зах≥дних крањн почало в≥дбуватис¤ з середини 70-х початку 90-х рок≥в . Ќа сьогодн≥ в найб≥льш розвинутих крањнах «аходу мал≥ п≥дприЇмства складають 70-90 %, в≥д загальноњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств . ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ можна вз¤ти , наприклад, —Ўј- де в малому б≥знес≥ зайн¤то 50% всього населенн¤ , япон≥ю - 71,7% ≥ крањни ≈—. ƒе на аналог≥чних п≥дприЇмствах працюЇ приблизно половина населенн¤ .ƒан≥ цифри дають можлив≥сть зрозум≥ти вагом≥сть п≥дприЇмств малого б≥знесу дл¤ економ≥ки даних крањн.

Ќа користь ефективност≥ цих ф≥рм говорить ≥ той факт, що на 1$ витрат вони впроваджують в 17 раз≥в б≥льше нововведень ≥ розробок, н≥ж велик≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ дають житт¤ лише 10% нових технолог≥й, ≥нш≥ 90% впроваджують мал≥ п≥дприЇмства ≥ незалежн≥ винах≥дники .

≤ на к≥нець, розвиток малого п≥дприЇмництва необх≥дний т≥льки тому, що вони дають житт¤ старим великомасштабним п≥дприЇмствам ≥ в союз≥ з

ними одержують значну вигоду ¤к дл¤ себе, так ≥ дл¤ ринковоњ економ≥ки в ц≥лому. ѕро це говорить така статистика: в —Ўј на малий б≥знес припадаЇ 34,9% чистого прибутку, а в япон≥њ - 56,6% вс≥Їњ продукц≥њ в оброблювальн≥й промисловост≥, що виробл¤ють п≥дприЇмства малого б≥знесу .

як показуЇ св≥това практика, основним критер≥Їм, на основ≥ ¤кого п≥дприЇмства р≥зних орган≥зац≥йно-правових форм в≥дноситьс¤ до суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва, Ї, в першу чергу, середн¤ чисельн≥сть прац≥вник≥в, зайн¤тих на п≥дприЇмств≥. ¬ план≥ визначенн¤: п≥д малим б≥знесом розум≥Їтьс¤ д≥¤льн≥сть, що зд≥йснюЇтьс¤ невеликою групою людей, або п≥дприЇмство, що керуЇтьс¤ одним власником .

як правило, найб≥льш загальними критер≥¤ми, на основ≥ ¤ких п≥дприЇмства в≥днос¤тьс¤ до малого б≥знесу :

чисельн≥сть персоналу;

розм≥р статутного кап≥талу ;

величина актив≥в ;

об'Їм обороту (прибутку, доходу);

«а даними —в≥тового банку, загальне число показник≥в, за ¤кими п≥дприЇмство в≥дноситьс¤ до суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва, перевищуЇ 50. ќднак найб≥льш використовуютьс¤ т≥, що були перерахован≥ вище. ѕрактично у вс≥х крањнах визначальним критер≥Їм Ї чисельн≥сть роб≥тник≥в за зв≥тний пер≥од .

—пробуЇмо розгл¤нути ¤к в≥днос¤ть п≥дприЇмства до малих - крањни з розвинутою економ≥кою ≥ д≥знаЇмось, ¤кий Ї св≥товий досв≥д малого б≥знесу.

” ¬еликобритан≥њ в≥днесенн¤ п≥дприЇмств до малого б≥знесу основуЇтьс¤ на даних оборот≥в ≥ чисельност≥ зайн¤тих (р≥зних за галуз¤ми економ≥ки). ƒо найб≥льших в≥днос¤ть ф≥рми з числом зайн¤тих в≥д 1 до 25 чол.; до др≥бних в≥д 25 до 99. ѕри цьому в оброблювальн≥й промисловост≥ вважають ф≥рми з зайн¤т≥стю менше 200 ос≥б, в той час, ¤к в торг≥вл≥ це п≥дприЇмство з р≥чним оборотом менше 400 тис. фунт≥в стерл≥нг≥в . «г≥дно закону "ѕро компан≥њ", у ¬еликобритан≥њ мале п≥дприЇмство повинно в≥дпов≥дати двом ≥з наступних критер≥њв:

ќборот не б≥льше 2,3 млн. ≈ ё;

јктиви не б≥льше 1,5 млн. ≈ ё;

—ередн¤ чисельн≥сть зайн¤тих до 50 чол. .

” ‘ранц≥њ малими вважаютьс¤ п≥дприЇмства, на ¤ких число зайн¤тих не перевищуЇ 500 чол. ≥ р≥чний оборот до зн¤тт¤ податк≥в. оц≥нений на момент закритт¤ п≥дсумкового балансу, нижче 200 млн. франк≥в. ѕритому в р≥зних галуз¤х економ≥ки розм≥р ф≥рми оц≥нювавс¤ по-р≥зному. якщо в с≥льському господарств≥ ≥ харчов≥й промисловост≥ ф≥рми з

зайн¤т≥стю б≥льше 200 чол. вважаютьс¤ великими, то галуз≥ виробництва обладнанн¤ пор≥г чисельност≥ - 500 чол. .

” —получених Ўтатах јмерики федеральним законом про малий б≥знес установлено, що мала ф≥рма - це ф≥рма, що маЇ одного або к≥лькох власник≥в, з числом зайн¤тих не б≥льше 500 чол., величиною актив≥в не б≥льше 5.000.000$ ≥ р≥чним прибутком не б≥льше 2.000.000$ . ¬ залежност≥ в≥д к≥лькост≥ найн¤тих роб≥тник≥в вс≥ п≥дприЇмства в —Ўј д≥л¤тьс¤ на :

найменш≥ - 1-24 зайн¤тих ;

мал≥ - 25-99 зайн¤тих;

пром≥жн≥ - 100-499 зайн¤тих;

велик≥ - 500-999 зайн¤тих;

найб≥льш≥ - 1000 ≥ б≥льше зайн¤тих .

—л≥д в≥дм≥тити, що тут, ¤к ≥ в багатьох ≥нших крањнах, в≥д≥граЇ роль ≥ галузева структура п≥дприЇмств. ѕричому в одних галуз¤х в≥д≥граЇ вир≥шальну роль число зайн¤тих (оброблювальна ≥ добувна промислов≥сть), а в ≥нших - величина обороту (буд≥вництво, торг≥вл¤, послуги). Ќорми критер≥њв р≥зн≥ дл¤ п≥дприЇмств, що працюють у р≥зних галуз¤х економ≥ки —Ўј.

” —Ўј малими вважаютьс¤ п≥дприЇмства, що керуютьс¤ р≥зними власниками ≥ не мають дом≥нуючоњ рол≥ на товарних ринках2.

1.2.

¬еликий банк≥р ≥ власник невеликого магазину, власник контрольного пакету акц≥й акц≥онерного товариства ≥ д≥лер по нерухомост≥, фермер ≥ один ≥з власник≥в страховоњ компан≥њ...

¬с≥ ц≥ особи об'ЇднуЇ належн≥сть до особливоњ частини сусп≥льства - п≥дприЇмц≥в.

–≥д њх зан¤ть можна визначити ¤к п≥дприЇмництво. ѕ≥дприЇмництво - це в≥льна ≥н≥ц≥атива людей в господарськ≥й д≥¤льност≥, це спос≥б орган≥зац≥њ економ≥чних сил, це перев≥рений, ¤к св≥дчать факти, спос≥б орган≥зац≥њ виробництва. ≤снуванн¤ п≥дприЇмництва - обов'¤зкова умова функц≥онуванн¤ ринку.

ѕ≥дприЇмництво - ¤к особливий р≥д зан¤ть людини, в≥домий з давн≥х час≥в. ќднак, т≥льки в XVIII ст. –.  ант≥льон дав йому перше теоретичне по¤сненн¤. ¬ажливим етапом усв≥домленн¤ сут≥ п≥дприЇмництва стали роботи ∆.Ѕ.—е¤, в ¤ких п≥дприЇмець визначавс¤ ¤к людина, що орган≥зовуЇ ≥нших людей в рамках виробничоњ д≥¤льност≥.

ќснови сучасноњ теор≥њ п≥дприЇмництва були закладен≥ ….Ўумпетером в перш≥й пол. XX ст. ќсобливо його ≥де¤ "созидательного разрушени¤" розвинуло у¤ву про суть ≥ характер п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. Ќа противагу простому адм≥н≥стратору, ¤кий управл¤Ї на¤вними в його розпор¤дженн≥ ресурсами, дл¤ п≥дприЇмц¤ характерна творча повед≥нка в тих чи ≥нших умовах. якщо п≥дприЇмець приходить до висновку, що в

дан≥й ситуац≥њ повинна в≥дпов≥дати ≥нша структура виробництва чи його орган≥зац≥¤, в≥н розрушуЇ стару ≥ створюЇ нову, адекватну даним умовам.

ѕ≥дприЇмець по Ўумпетеру зор≥Їнтований на статистичну ефективн≥сть, пов'¤зану з п≥дтриманн¤м працездатноњ ≥снуючоњ системи, а на динам≥чну, що потребуЇ своЇчасних зм≥н, розвиток системи.

—учасна економ≥чна теор≥¤ визначаЇ п≥дприЇмництво ¤к ≥н≥ц≥ативу, самост≥йну господарську д≥¤льн≥сть людей, направлену на отриманн¤ прибутку через орган≥зац≥ю ≥ використанн¤ ресурс≥в в ц≥л¤х виробництва ≥ реал≥зац≥њ товару.

ѕ≥дприЇмницьк≥ р≥шенн¤ виход¤ть насамперед в≥д власник≥в п≥дприЇмств. ќднак, в м≥ру розвитку в≥дносин власност≥ п≥дприЇмницьк≥ р≥шенн¤ стали все б≥льше брати на себе найман≥ менеджери. јдже неможливо з кожного питанн¤ збирати збори акц≥онер≥в. —итуац≥¤ нер≥дко вимагаЇ прийн¤тт¤ терм≥нового р≥шенн¤. “ому власники ≥ делегують частину п≥дприЇмницьких функц≥й найманим управл≥нц¤м, збер≥гаючи за собою р≥шенн¤ з стратег≥чних питань.

—ьогодн≥ можна говорити про п≥дприЇмницький менеджмент ¤к особливу форму п≥дприЇмництва. ћенеджер, що реал≥зовуЇ п≥дприЇмницьк≥ повноваженн¤, вишукуЇ можливост≥ ≥ йде на св≥домий ризик, зд≥йснюючи зм≥ни ≥ ввод¤чи вдосконаленн¤ на своЇму п≥дприЇмств≥.

–изик - це нев≥д'Їмна частина п≥дприЇмництва. «вичайно, ризикують вс≥ люди. јле п≥дприЇмець, св≥домо ≥дучи на ризик, розум≥Ї, що в≥н не маЇ н≥¤ких гарант≥й у тому, що його товар буде куплено, що отримана виручка покриЇ витрати ≥ принесе йому прибуток. «вичайно, вм≥нн¤ робити точн≥ розрахунки ≥ передбачати ринкову кон'юнктуру знижуЇ р≥вень ризику, але прорахувати повн≥стю р≥вень ризику неможливо.??

1.3.

≤ починаючи з 1986 року, ризикуючи, формуЇтьс¤ в ”крањн≥ сектор малого б≥знесу. Ќа цей час «аконом дозволено приватн≥ п≥дприЇмства, проте окремого, спец≥ального «акону, щодо малих п≥дприЇмств немаЇ; вони д≥ють на п≥дстав≥ загальних закон≥в про п≥дприЇмництва ≥ п≥дприЇмництво, що стосуЇтьс¤ ус≥х вид≥в власност≥ та п≥дприЇмств. –¤д аспект≥в д≥¤льност≥ малих п≥дприЇмств, зокрема граничну чисельн≥сть њхн≥х прац≥вник≥в, визначено ѕостановою –ади м≥н≥стр≥в ”–—– в≥д 22 вересн¤ 1990 р. "ѕро заходи щодо створенн¤ ≥ розвитку малих п≥дприЇмств".

Ќеаби¤ким фактором розвитку малого б≥знесу в ”крањн≥ Ї участь державних орган≥в у створенн≥ спри¤тливих умов дл¤ нього. ” цьому напр¤мку держава зробила так≥ кроки: наприк≥нц≥ 1991 р. було засновано ƒержавний ком≥тет по спри¤нню малим п≥дприЇмствам та п≥дприЇмництву (л≥кв≥дований у 1994 р.). “од≥ ж затверджено Ќац≥ональний фонд п≥дтримки п≥дприЇмництва ≥ розвитку конкуренц≥њ. ” 1993 р. засновуЇтьс¤

ƒержавний ≥нновац≥йний фонд ≥ приймаЇтьс¤ довгострокова програма державноњ п≥дтримки п≥дприЇмництва. якою Ї ефективн≥сть цих заход≥в дл¤ розвитку малого б≥знесу? «а оц≥нкою експерт≥в та з опитувань п≥дприЇмц≥в - нульовою. ўо ж необх≥дно зробити в ”крањн≥, щоб дос¤гти р≥вн¤ св≥тових стандарт≥в в цьому напр¤мку розвитку? ≤ чи потр≥бно це ”крањн≥?

ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть у кожн≥й крањн≥ маЇ певн≥ особливост≥, що вимагаютьс¤ пол≥тичними, соц≥альними, економ≥чними, правовими та ≥ншими умовами. ÷≥ особливост≥ сл≥д враховувати п≥дприЇмц¤м та фах≥вц¤м у своњй зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥, зокрема при п≥дготовц≥ виходу п≥дприЇмства на св≥товий ринок. ¬ивченн¤ середовища, в ¤кому маЇ дуже важливе значенн¤.

ѕотр≥бн≥ також глибокий анал≥з ≥ врахуванн¤ вс≥х фактор≥в, ¤к≥ можуть вплинути на ефективн≥сть п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ÷е насамперед стих≥йн≥сть ринку, важлив≥сть техн≥чних ≥ технолог≥чних нововведень дл¤ збереженн¤ конкурентоспроможност≥ ф≥рми, р≥зке п≥двищенн¤ ризику ран≥ше прийн¤тих збутових, виробничих, техн≥чних та ≥нших р≥шень.

”сп≥х переходу до ринкових в≥дносин, вих≥д п≥дприЇмства на св≥товий ринок, що характеризуЇтьс¤ високими ефективн≥стю виробництва, ¤к≥стю продукц≥њ, культурного обслуговуванн¤, вимагаЇ реал≥зац≥њ конкретних програм. —класти њх можна лише, ч≥тко усв≥домлюючи стан свого виробництва у пор≥вн¤нн≥ з аналог≥чними виробництвами конкурент≥в з економ≥чно розвинених крањн.

ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть в економ≥чно розвинених крањнах провадитьс¤ в економ≥чному ≥ правовому середовищ≥, що р≥зко в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д в≥тчизн¤ного, в б≥льш досконалих системах ринкових в≥дносин. ¬они заснован≥ на д≥ловому партнерств≥, колективн≥й, кооперативн≥й, акц≥онерн≥й формах д≥¤льност≥, де працююч≥ Ї сп≥ввласниками п≥дприЇмства ≥ реально беруть участь у процес≥ прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень22.

—учасне виробництво (за св≥товими стандартами) маЇ здатн≥сть швидко зм≥нювати асортимент вироб≥в ≥ пристосуватис¤ до потреб споживач≥в. ¬одночас основною проблемою товаровиробник≥в Ї реал≥зац≥¤ (збут) пост≥йно зростаючоњ маси продукц≥њ. ÷е завданн¤ ф≥рми вир≥шують своњми силами - впровадженн¤ у господарчу практику маркетинговоњ д≥¤льност≥ ¤к основного механ≥зму й ≥нструмента в торговому суперництв≥; у боротьб≥ за покупц¤, за ринок.

—пециф≥ка п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥, де з розпадом адм≥н≥стративно-командноњ системи зд≥йснюЇтьс¤ перех≥д до ринкових в≥дносин, дл¤ будь-¤кого виробника, незалежно в≥д форм власност≥, характеризуЇтьс¤ постановкою таких першочергових завдань:

«упиненн¤ спаду виробництва, його стаб≥л≥зац≥¤ з подальшим зростанн¤м випуску конкурентноспроможних товар≥в, насиченн¤ товарами внутр≥шнього ринку, вих≥д на зовн≥шн≥й ринок.

“ехн≥чне переоснащенн¤, перепроф≥люванн¤ структури виробництва, залежно в≥д господарчих потреб ≥ споживчого ринку.

–озвиток економ≥чних, комерц≥йних та ≥нших зв'¤зк≥в, ефективне використанн¤ д≥ючих ≥ новостворених державних ≥нститут≥в, ≥нфраструктури ринку.

¬провадженн¤ у господарську практику маркетинговоњ д≥¤льност≥.

ѕ≥дготовка кадр≥в, що волод≥ють теор≥Їю ≥ практикою сучасноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (на вс≥х р≥вн¤х) з урахуванн¤м св≥тового ≥ в≥тчизн¤ного досв≥ду.

” малому б≥знес≥ ”крањни зайн¤то понад 2,5 млн. чолов≥к, обс¤г виробленоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг) у цьому сектор≥ складаЇ 8,5 % загальних обс¤г≥в виробництва та послуг, внесок виробничих малих п≥дприЇмств у ¬¬ѕ складаЇ 7 %. Ќаведен≥ дан≥ св≥дчать про те, що цей сектор ще не зайн¤в належного м≥сц¤ в економ≥ц≥ крањни.

«бер≥гаЇтьс¤ нер≥вном≥рн≥сть розвитку малого б≥знесу: у загально галузевому розр≥з≥ - мал≥ п≥дприЇмства переважно зосереджен≥ у торг≥вл≥ ≥ громадському харчуванн≥, де њх функц≥онуЇ понад 15 % , водночас у промисловост≥ њх лише 15 %, буд≥вництв≥ - 10 %, побутовому обслуговуванн≥ населенн¤ - 5 %, ≥нших сферах - 19 %. ” структур≥ виробництва - продукц≥¤ торг≥вл≥ в загальних обс¤гах виробленоњ продукц≥њ складаЇ 34 %, промисловост≥ - 21 %, буд≥вництв≥ - 15 % . ” територ≥альному розр≥з≥ - 60 % д≥ючих малих п≥дприЇмств зосереджено в 5 област¤х (ƒонецьк≥й, ƒн≥пропетровськ≥й, Ћуганськ≥й, Ћьв≥вськ≥й, ’арк≥вськ≥й), јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим та в м.  иЇв≥.

—еред п≥дприЇмств малого б≥знесу багато збиткових - 39 % в≥д загальноњ к≥лькост≥. Ќайб≥льше у с/ г - майже 50 %, у житлово-комунальному господарств≥ - 47 %, в галуз¤х транспорту та зв'¤зку - 41 %.

¬≥дм≥чен≥ неспри¤тлив≥ тенденц≥њ пов'¤зан≥ ≥з загальнонац≥ональними пол≥тичними та соц≥ально - економ≥чними проблемами, так ≥ з особливост¤ми сектору малого ≥ середнього б≥знесу ¤к суб'Їкта економ≥ки.

ќсновними перешкодами його розвитку Ї так≥: неповнота та суперечлив≥сть нормативно - правовоњ бази, надм≥рна урегульован≥сть р¤ду економ≥чних процес≥в та орган≥зац≥йних процедур, ≥ нестаб≥льн≥сть та невизначен≥сть податкового законодавства щодо малого й середнього б≥знесу, обт¤жлива система оподаткуванн¤; невпор¤дкован≥сть в≥дносин власност≥ ≥ корпоративних прав; в≥дсутн≥сть системи ф≥нансуванн¤ ≥ кредитуванн¤ малого й середнього б≥знесу ≥ в≥дсутн≥сть внутр≥шн≥х можливостей дл¤ ≥нвестиц≥й та впровадженн¤ ≥нновац≥й;нерозвинен≥сть ринковоњ ≥нфраструктури; в≥дсутн≥сть ≥нтеграц≥йних зв'¤зк≥в малих ≥ великих п≥дприЇмств; недостатн≥сть профес≥йних знань та досв≥ду щодо зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ маркетингу ≥ сучасного менеджменту; нерозвинен≥сть форм самоорган≥зац≥њ суб'Їкт≥в малого ≥ середнього б≥знесу; неспри¤тлива громадська думка щодо п≥дприЇмництва...

ƒинам≥ка показник≥в та соц≥ально - економ≥чн≥ умови св≥дчать, що розвиток малого б≥знесу ще не набув усталеного й ефективного характеру.  ≥льк≥сть д≥ючих малих п≥дприЇмств у 1998 р. зросла у пор≥вн¤нн≥ з попередн≥м роком лише на 1 %. ” пор≥вн¤нн≥ з 1997 р. к≥льк≥сть працюючих на малих п≥дприЇмствах у 1998 р. зменшилась на 16 %. —постер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ пад≥нн¤ темп≥в зростанн¤ суб'Їкт≥в малого б≥знесу.

ќсновними напр¤мками державноњ пол≥тики щодо забезпеченн¤ оптим≥стичних перспектив розвитку малого ≥ середнього б≥знесу Ї так≥:

забезпеченн¤ законодавчоњ гарант≥њ незм≥нноњ та довготривалоњ пол≥тики щодо розвитку малого ≥ середнього б≥знесу;

прийн¤тт¤ «акону ”крањни "ѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва" , ¤кий визначав би загальн≥, правов≥, орган≥зац≥йн≥ та еколог≥чн≥ засади п≥дтримки малого п≥дприЇмництва, давав би Їдине тлумаченн¤ в≥дпов≥дних тип≥в;

розробка та ухваленн¤ «акону ”крањни "ѕро правовий захист приватноњ власност≥", мета ¤кого пол¤гаЇ у визначенн≥ правових засад приватноњ власност≥, забезпеченн≥ правого захисту та недоторканост≥ приватноњ власност≥;

розробка й ухваленн¤ «акону "ѕро л≥цензуванн¤", ¤ким необх≥дно врегульовувати в≥дносини орган≥в державноњ виконавчоњ влади ≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що виникають у зв'¤зку з л≥цензуванн¤м окремих вид≥в д≥¤льност≥ (одержанн¤ , використанн¤ ≥ припиненн¤ л≥ценз≥й);

упор¤дкуванн¤ ≥ визначенн¤ ф≥нансових та орган≥зац≥йних механ≥зм≥в, обмеженн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;

розробка та ухваленн¤ «акону ”крањни "ѕро л≥цензуванн¤", ¤кий врегулював би систему догов≥рних в≥дносин щодо кооперац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥ великих ≥ малих ф≥рм в галуз≥ розпод≥лу продукц≥њ та послуг;

внесенн¤ зм≥н та доповнень до «акон≥в ”крањни: "ѕро п≥дприЇмництво" (Ќова редакц≥¤); "ѕро п≥дприЇмництво в ”крањн≥" (зокрема п. 2 ст. 2 щодо визначенн¤ вид≥в п≥дприЇмств" (ухв. 1.06.2000 р. ¬. –.) (м≥кроп≥дприЇмств, малих п≥дприЇмств, середн≥х

п≥дприЇмств, великих п≥дприЇмств) в≥дпов≥дно до середньосписковоњ

чисельност≥ працюючих та обс¤г≥в виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ

(товар≥в, роб≥т, послуг)"ѕро власн≥сть" - щодо ч≥ткого визначенн¤ правових закон≥в та правового захисту приватноњ власност≥; " ѕро господарськ≥ товариства" - стосовно визначенн¤ статутного фонду дл¤ акц≥онерних товариств, зменшенн¤ статутних фонд≥в у ≥нших господарських товариствах та л≥кв≥дац≥њ статутного фонду у товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю.

ѕрот¤гом 2000 - 2005 р. р. можливе зростанн¤ питомоњ ваги малого ≥ середнього б≥знесу в економ≥ц≥ ”крањни. ” зв'¤зку з заходами ”р¤ду та ѕрезидента щодо спри¤нн¤ розвитку малого п≥дприЇмництва, Ї над≥¤, що буде зростати продуктивн≥сть п≥дприЇмств. «а оптим≥стичним прогнозом, питома вага малого п≥дприЇмництва у загальному обс¤з≥ виробництва та послуг с¤гатиме у 2005 р. 35 %, а питома вага зайн¤того населенн¤ - понад 40 % (за оф≥ц≥йною статистикою)4.

Ќа сучасному етап≥ науково - техн≥чного розвитку досв≥дом розвинених крањн доведено, що добробут сусп≥льства визначаЇтьс¤ не суперечн≥стю фактор≥в виробництва й обс¤гами ≥нвестиц≥й, а головним чином зм≥стом ≥ швидк≥стю впровадженн¤ ≥нновац≥йноњ стратег≥њ ¤к лог≥чноњ стад≥њ економ≥чного розвитку на шл¤ху до створенн¤ конкуретно - спроможноњ економ≥ки. ÷е зумовлюЇ обранн¤ такоњ стратег≥њ розвитку, ¤ка забезпечуЇ найб≥льш ефективн≥ структурн≥ джерела економ≥чного розвитку на основ≥ фактор≥в виробництва, ≥нвестиц≥й, ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥. ÷≥ джерела присутн≥ у стратег≥њ розвитку кожноњ крањни, проте ефективн≥сть економ≥ки ≥ висока њњ продуктивн≥сть залежать в≥д того, ¤ку пол≥тику держава обираЇ дл¤ розвитку виробництва: за рахунок одержанн¤ валюти в≥д експорту природних ресурс≥в чи за рахунок ≥нвестиц≥й. ѕр≥оритетним сл≥д вважати розвиток на баз≥ актив≥зац≥њ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ у науком≥стких галуз¤х. «а такою стратег≥Їю ≥нвестиц≥њ та фактори виробництва п≥дпор¤дковуютьс¤ ≥нновац≥йн≥й д≥¤льност≥, а тому Ї њњ засобами, а не ц≥л¤ми. ÷¤ стратег≥¤ здатна знизити ресурсом≥стк≥сть товар≥в у сфер≥ виробництва ≥ споживанн¤ у 2 рази. ј це даЇ можлив≥сть зм≥нити приоритетн≥ ц≥л≥ виробник≥в на економ≥чний ефект у споживача.

ќц≥нюючи з цих позиц≥й сучасний стан ”крањни, сл≥д зазначити, що вона маЇ переваги серед ≥нших крањн св≥ту у потенц≥ал≥ розробок, пос≥даЇ третЇ м≥сце п≥сл¤ —Ўј ≥ –ос≥њ за власним науково - техн≥чним потенц≥алом. ÷ей потенц≥ал сл≥д розгл¤дати ¤к нагромаджений, але не використаний кап≥тал, що поступово втрачаЇ свою варт≥сть, бо не функц≥онуЇ ¤к елемент ринку ≥ ¤к товар. «в≥дси випливаЇ завданн¤

-12-

збереженн¤ та подальшого його нагромадженн¤, ≥нтенсивного використанн¤ в практиц≥ роботи.

«м≥на загальнодержавноњ стратег≥њ у б≥к посиленн¤ ≥нновац≥йного сектору спри¤тиме припливу ≥нвестиц≥й за рахунок розвитку експлерентноњ ≥ пат≥Їнтноњ стратег≥й. “ака пол≥тика дасть змогу п≥дн¤ти загально-техн≥чний р≥вень виробництва багатьох пров≥дних галузей економ≥ки ≥ рег≥он≥в, де вони зосереджен≥, ≥ створити кордон на шл¤ху використанн¤ придбаних ≥ноземних технолог≥й14.

¬иход¤чи з таких перспектив розвитку, можливий ¤к≥сний крок вперед ”крањни в економ≥чному зростанн≥.

1.4. —таном на 1.11.00 р. в област≥ функц≥онувало 6400 малих п≥дприЇмств.

¬сього у сфер≥ малого б≥знесу област≥ зайн¤то близько 38,0 тис. чолов≥к ф≥зичних ос≥б, що становить 6.5% в розрахунку до працездатного населенн¤ тобто в≥дпов≥даЇ середньо республ≥канському р≥вню.

 р≥м того, в ц≥й сфер≥ зад≥¤но б≥льше 13 тис. найманих прац≥вник≥в.

Ќа 10 тис¤ч населенн¤ припадаЇ 33 малих п≥дприЇмства ≥ ц¤ цифра поступово зростаЇ.

ѕитома вага малого п≥дприЇмництва у загальному обс¤з≥ виробництва становить 8,8%. Ќадходженн¤ до м≥сцевих бюджет≥в в≥д д≥¤льност≥ п≥дприЇмств малого та середнього б≥знесу 10 м≥с¤ц≥в п.р. склали б≥л¤ 350, млн. грн., це на 25,5% б≥льше, н≥ж за 1999 р≥к.

Ќа спрощену систему оподаткуванн¤ перейшло близько 12 тис. суб'Їкт≥в, в т.ч. за 10 м≥с¤ц≥в п.р. - 1718 чол., що на 56,2% б≥льше, н≥ж за аналог≥чний пер≥од 1999р.

¬ галузевому розр≥з≥ малий б≥знес розвиваЇтьс¤ переважно у сфер≥ торг≥вл≥ та громадського харчуванн¤, в ¤к≥й нал≥чуЇтьс¤ 52% загальноњ к≥лькост≥ малих п≥дприЇмств, тод≥ ¤к в промисловост≥, транспорт≥ - т≥льки 14%, буд≥вництв≥ - 11%

ƒл¤ п≥дтримки малого п≥дприЇмства в област≥ дають:

б≥знес-≥нкубатори -1

б≥знес-центри -6

ф≥нансово-кредитн≥ установи -73

фонди п≥дтримки п≥дприЇмства -2

≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ -19

б≥рж≥ -9

≥нформац≥йно-консультативн≥ установи -44

страхов≥ компан≥њ -13

аудиторськ≥ ф≥рми -59

¬ рамках виконанн¤ рег≥ональноњ ѕрограми п≥дтримки малого п≥дприЇмства на 1999-2000 роки зд≥йснювались ф≥нансово-кредитна п≥дтримка ћѕ.

¬ 2000 роц≥ на п≥дтримку п≥дприЇмства в област≥ вид≥лено батьк≥вських кредит≥в у сум≥ 260 млн. грн., що на 78% б≥льше н≥ж на 1999 р≥к.

¬ област≥ функц≥онуЇ 12 кредитних сп≥лок, загальн≥ активи ¤ких дос¤гли близько 400 тис. грн.

« метою п≥дтримки фермерських господарств щодо розвитку тваринництва та переробноњ промисловост≥ в 2000 роц≥ цим господарствам п≥д рег≥ональний контракт з обласного бюджету було надано товарний кредит на суму 608,5 тис. грн.; понад 500 тис. грн. кредит≥в отримано з ними банк≥в "”крањна" та "ѕриватбанк".

«а рахунок кредитноњ л≥н≥њ ™Ѕ–– через –” "ѕриватбанк" надан≥ кредити:

ф≥рми "—≥льф" - дл¤ виробництва мебл≥в - 100 тис.дол. —Ўј;

агроф≥рм≥ "Ќас≥нн¤" - дл¤ придбанн¤ трактор≥в та комбайн≥в - 2 млн. 130 тис. дол. —Ўј.

« метою забезпеченн¤ новостворених фермерських господарств нас≥нн¤м, добривами, паливо - мастильними матер≥алами та техн≥кою через ѕолтавську ф≥л≥ю державного л≥зингового п≥дприЇмства "”крагрол≥зинг" оформлено ф≥нансового л≥зингу на суму 533 тис. грн., ѕолтавським в≥дд≥ленн¤м "”крдержфонду" п≥дтримки фермерських господарств оплачено 158 проет≥в в≥дведенн¤ земель новостроЇним фермерським господарствам, на ц≥ ц≥л≥ витрачено 50 тис. грн.

ѕрир≥ст ≥ноземних ≥нвестиц≥й за 2000 р≥к склав 4.2 млн.дол. —Ўј

 ошти в≥дд≥ленн¤ державного ≥нновац≥йного фонду ”крањни не залучались через його реформуванн¤ та в≥дсутн≥сть нормативноњ бази.

« метою зм≥цненн¤ матер≥ально-техн≥чноњ бази ћѕ на п≥льгових умовах передано п≥дприЇмц¤м в оренду нежитлових прим≥щень - 125 тис. кв. м., виробничих площ - 10 тис. кв. м. ѕроведено б аукц≥он≥в з продажу об'Їкт≥в комунальноњ власност≥.

ƒл¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ п≥дприЇмницьких кадр≥в в 2000 роц≥ 68 незайн¤тих фах≥вц≥в з вищою осв≥тою п≥двищили квал≥ф≥кац≥ю за напр¤мом "Ѕ≥знес-плануванн¤ та обл≥к у сфер≥ малого б≥знесу за допомогою ѕ≈ќћ"; 92 чол. - за напр¤мом "ќрган≥зац≥¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у малому б≥знес≥"; 12 чол. - "ћенеджмент орган≥зац≥й"; 21 чол. - "ћаркетинг" - всього 325 спец≥ал≥ст≥в. “акож безроб≥тн≥ приймали участь в трен≥нг-сем≥нарах, орган≥зованих ѕолтавським б≥знес-≥нкубатором.

1.5.

ўо стосуЇтьс¤ розвитку рег≥он≥в, хочу зробити спробу проанал≥зувати, знайти ще один доказ того, що саме в розвитку малого ≥ середнього б≥знесу майбутнЇ ”крањни.

—таном на 01.01.2001 р. в м.  омсомольську нараховувалось близько 540 малих п≥дприЇмств, з них 261 (48,3% ) прозв≥тувались за свою д≥¤льн≥сть у 2000 р.

Ќезважаючи на складн≥ економ≥чн≥ умови, прот¤гом року було створено 46 нових п≥дприЇмств, припинили д≥¤льн≥сть 14 п≥дприЇмств.

” галузевому розр≥з≥ малий б≥знес розвиваЇтьс¤ переважно в промисловост≥, в ¤к≥й нал≥чувалось 58,7 % в≥д загальноњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств. —еред промислових - утворилос¤ 14 п≥дприЇмств, у добувн≥й галуз≥ ≥ 13 - в обробн≥й. Ўвидкими темпами малий б≥знес розвиваЇтьс¤ в легк≥й промисловост≥.  ≥льк≥сть буд≥вельних п≥дприЇмств становила 21,7%, торг≥вельних - 19,8 %.

—еред п≥дприЇмств малого б≥знесу переважають п≥дприЇмства з колективною формою власност≥ - 50,8 % ѕ≥дприЇмства з приватною формою власност≥ - 49,2 %.

«а 2000 р≥к п≥дприЇмствами малого б≥знесу вироблено продукц≥њ на 24662 тис. грн., 30,2 % (7459,5 тис. грн.. ) в≥д загального обс¤гу продукц≥њ вироблено промисловими п≥дприЇмствами, 24,4 % (6019,7 тис. грн.) буд≥вельними, 17,9 (4408,7 тис. грн..) п≥дприЇмствами торг≥вл≥ та громадського харчуванн¤, 6,4 % (1572,4 тис. грн..) п≥дприЇмствами транспорту, 15,9 % (3928,6 тис. грн.) п≥дприЇмствами житлово- комунального господарства.

—еред промислових п≥дприЇмств найб≥льш питома вага в обс¤гах виробництва належить легк≥й промисловост≥ 46,1 % (3441,6 тис. грн..)

” малих п≥дприЇмницьких структурах у 2000 роц≥ працювало 2709 ос≥б, у тому числ≥ штатних прац≥вник≥в -2329, сум≥сник≥в та працюючих за договорами-380 ос≥б. ≤з загальноњ численност≥ штатних прац≥вник≥в зайн¤то в промисловост≥ 34,8%(з нењ 58,5% припадаЇ на п≥дприЇмства легкоњ промисловост≥ ), 18,5%-буд≥вництв≥, 25,1% - в торг≥вл≥ та громадському харчуванн≥.

—ередньом≥с¤чна зароб≥тна плата на п≥дприЇмствах малого б≥знесу становила 224,04 грн. Ќайб≥льший р≥вень зароб≥тноњ плати спостер≥гавс¤ на п≥дприЇмствах транспорту 449,87 грн. ¬ промисловост≥ вона складаЇ 216,13грн, буд≥вництв≥-289,63грн, торг≥вл≥ та громадському харчуванн≥ - 267,09 грн..

¬итрати на виробництво продукц≥њ (роб≥т, послуг) становили 33960,6 тис. грн. ” структур≥ витрат на виробництво продукц≥њ матер≥альн≥ витрати складають 28,2%, витрати на амортизац≥ю основних фонд≥в та нематер≥альних актив≥в - 32,3%, витрати на оплату прац≥ - 21,7%, в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи - 3,5% , ≥нш≥ витрати -14,5%..

” розр≥з≥ галузей спостер≥гаЇтьс¤ така тенденц≥¤: в галуз≥ промисловост≥ матер≥альн≥ витрати склали - 47,6%,в с/г -70%, в буд≥вництв≥ -49,2%, транспорт≥ -46,9% , торг≥вл≥-10,4%. ¬исока питома вага матер≥альних витрат спостер≥гаЇтьс¤ в ус≥х галуз¤х промисловост≥ , що св≥дчить про високу матер≥алом≥стк≥сть промислового виробництва, а особливо харчовоњ промисловост≥.

” розрахунку на одну гривну виробленоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг) витрати становили 137,7 коп. Ќайб≥льше витратили на виробництво одн≥Їњ тис. грн. продукц≥њ (роб≥т, послуг) с/г п≥дприЇмства - 3851грн. ” розр≥з≥ галузей економ≥ки цей показник становить у промисловост≥ - 969грн., буд≥вництв≥ - 781грн., торг≥вл≥ - 1207.

” д≥¤льност≥ малих п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й основним джерелом ф≥нансових ресурс≥в Ї прибуток . «а 2000 р≥к малими п≥дприЇмствами в≥д ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ одержано 6062,8 тис. грн. чистого прибутку, 68,8% п≥дприЇмств в≥д загальноњ к≥лькост≥ д≥ючих отримали прибуток.

ѕроанал≥зувавши д≥¤льн≥сть малих п≥дприЇмств, можна зробити висновок, що цей сектор економ≥ки в повн≥й м≥р≥ реал≥зував своњ потенц≥йн≥ можливост≥.

Ѕ≥льш розвиненою Ї комерц≥йна торг≥вл¤, ¤ка найлегшим шл¤хом даЇ п≥дприЇмствам к≥нцевий прибутковий результат ≥ насичуЇ украњнський ринок товарами заруб≥жного та в≥тчизн¤ного виробництва. –азом з тим, необх≥дно впроваджувати заохочувальн≥ заходи по розвитку промислово-виробничих п≥дприЇмств, особливо по випуску товар≥в народного споживанн¤ та наданн¤ платних послуг населенню.

‘актичний матер≥ал даЇ можлив≥сть зробити висновок, що в

м.  омсомольську ѕолтавськоњ област≥ за п≥дтримки м≥сцевих орган≥в влади ≥снуЇ широкий спектр п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

«а орган≥зац≥йно-правовими формами вони Ї:

1.¬≥дкрит≥ акц≥онерн≥ товариства - 7.

2.ѕ≥дприЇмства заснован≥ на власност≥ об'Їднанн¤ громад¤н - 4.

3.ƒержавн≥ п≥дприЇмства - 7.

4.ƒоч≥рн≥ п≥дприЇмства - 38.

5.«акрит≥ акц≥онерн≥ товариства - 2.

6. олективн≥ п≥дприЇмства - 14.

7. омунальн≥ п≥дприЇмства - 18.

8.ѕриватн≥ п≥дприЇмства - 255.

9.ѕовн≥ п≥дприЇмства - 2.

10.—п≥льн≥ п≥дприЇмства - 4.

11.“овариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю - 167.

«а формами власност≥:

1. олективна власн≥сть - 238.

2.ѕриватна власн≥сть - 255.

3. омунальна власн≥сть - 18.

4.ƒержавна власн≥сть - 7.

” 1999 роц≥ в м.  омсомольську створено "—п≥лку п≥дприЇмц≥в", головою ¤кого Ї  узьм≥н Ћеон≥д ¬олодимирович. —аме в≥н розробив " одекс п≥дприЇмц¤". –азом з≥ своњми однодумц¤ми створив банк даних, ¤кий служить п≥дприЇмц¤м м≥ста юридичним ≥ практичним консультац≥йним пунктом в њх д≥¤льност≥.

ƒ¤куючи п≥дприЇмц¤м м≥ста створено б≥знес-клас дл¤ старшокласник≥в. ¬они активно залучаютьс¤ до вс≥х акц≥й по вивченню ситуац≥њ з розвитку п≥дприЇмництва, впор¤дкуванню м≥ста, в ¤кому ми працюЇмо ≥ живемо.

«аслуговуЇ на увагу ≥ благод≥йна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмц≥в.

“ак ≥з початку поточного року надана матер≥альна допомога:

- д≥т¤м-≥нвал≥дам - 40 грн;

- д≥т¤м-сиротам - 700грн;

- малозабезпеченим с≥м'¤м - 255грн;

- багатод≥тним с≥м'¤м - 1360грн;

ѕрактично вс¤ допомога надана спонсорами. ÷е народний депутат ∆еваго  .¬.; "ѕром≥нвест банк"; ¬ј“ "ѕ√« " та приватними п≥дприЇмц¤ми м≥ста, що зд≥йснюють торг≥вельну д≥¤льн≥сть. ѕор¤д ≥з цим з початку поточного року була надана допомога неповним с≥м'¤м, д≥т¤м-сиротам та с≥м'¤м, де д≥ти знаход¤тьс¤ п≥д оп≥кою у вигл¤д≥ продовольчого чи промислового пакета на суму 40 грн. на с≥м'ю. «ј“ "—лавутич-–уда" надано 126 подарунк≥в д≥т¤м-≥нвал≥дам.

—тосовно наданн¤ побутових послуг, то вони надаютьс¤ безкоштовно д≥т¤м п≥льгових категор≥й та дит¤чому притулку "Ќад≥¤" приватними п≥дприЇмц¤ми м≥ста. ÷е ремонт взутт¤, фотопослуги, перукарськ≥ послуги.

 р≥м того, п≥дприЇмц¤ми м≥ста проведено наступн≥ акц≥њ: Ќовий р≥к, –≥здв¤не св¤то, нагородженн¤ переможц≥в ћјЌ, ол≥мп≥ад, спортивних змагань, день ћатер≥, ћ≥жнародний день захисту д≥тей, л≥тн≥й в≥дпочинок та ≥нше.

«давалось би, це звичайн≥ реч≥, ¤к≥ не дають пон¤тт¤ про стан розвитку п≥дприЇмництва. ≤ все ж, ¤кщо ти зум≥в створити своЇ власне "¤" у вс≥х про¤вах, чому б не допомогти ≥ншим створити його.

–обота по розвитку малого та середнього б≥знесу в м. омсомольську поставлена на наукову основу. « одного боку, це робота п≥дприЇмц≥в-практик≥в м≥ста в п≥дгруп≥ з розвитку малого та середнього б≥знесу, а з ≥ншого - наукова експертиза, ¤ку зд≥йснюЇ замдиректора ƒн≥пропетровського ф≥л≥алу державноњ академ≥њ управл≥нн¤ при ѕрезидентов≥ ”крањни, зав. кафедрою маркетингу та управл≥нн¤ проектами, доцент, кандидат економ≥чних наук Ўаров ёр≥й ѕавлович.

” м≥ст≥ розроблена ≥ д≥Ї стратег≥¤ розвитку до 2010 року та ѕрограма п≥дтримки малого п≥дприЇмництва та розроблено основн≥ заходи п≥дтримки малого п≥дприЇмництва на 2001-2002р., активно працюЇ п≥дгрупа з розвитку малого та середнього б≥знесу.

¬важаю, що план роботи ц≥Їњ п≥дгрупи Ї надзвичайно ц≥нним, тому хочу представити його повн≥стю.

Ѕаченн¤:

Ўирокий спектр —ѕƒ, що задов≥льн¤ють потреби населенн¤ м≥ста.

ћета:

—творенн¤ розгалудженоњ структури —ѕƒ

S

сильн≥ сторони

а) на¤вн≥сть бажаючих займатис¤ малим б≥знесом; б) на¤вн≥сть виробництва трикотажних вироб≥в; в) на¤вн≥сть навчальноњ бази; г) на¤вн≥сть сировинних ресурс≥в; д) на¤вн≥сть в≥льних прим≥щень, земель; е) п≥дтримка орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤; Ї) трудов≥ ресурси; ж) на¤вн≥сть сп≥лки п≥дприЇмц≥в; з) територ≥альне розташуванн¤ (р.ƒн≥про)

W слабк≥ сторони а) обмежений спектр послуг, роб≥т, товар≥в; б) низька ¤к≥сть послуг, роб≥т, товар≥в; в) вузький перел≥к спец≥альностей, що надають навчальн≥ заклади; г) в≥дсутн≥сть системи п≥дготовки п≥дприЇмц≥в; д) в≥дсутн≥сть оптимальних джерел ≥нвестуванн¤; е) низький р≥вень захисту —ѕƒ; Ї) в≥ддален≥сть в≥д зал≥зничних ≥ автомог≥стралей; ж) еколог≥чна ситуац≥¤ (альвеол≥ти, алерг≥њ); з) недов≥ра п≥дприЇмцю; к) недобросов≥сне п≥дприЇмництво.

ќ можливост≥ а) створенн¤ умов дл¤ легал≥зац≥њ б≥знесу; б) створенн¤ умов дл¤ розвитку б≥знесу; в) створенн¤ реЇстрац≥йно-дозв≥льноњ системи на м≥сцевому р≥вн≥; г) створенн¤ умов навчанн¤ (ознайомленн¤) б≥знесу; д) створенн¤ п≥дприЇмств по навчанню трудових ресурс≥в; е) створенн¤ умов дл¤ отриманн¤ необх≥дноњ ≥нформац≥њ; Ї) проведенн¤ м≥жнародних заход≥в (створенн¤ бази); ж) альтернативн≥ енергоресурси (в≥тер); з) створенн¤ вищого навчального закладу.

“ загрози

а) складанн¤ системи зв≥тност≥ (податковоњ та ≥нш.); б) бюрократичн≥ перешкоди; в) нев≥дпрацьована ≥нформац≥йна база, що регламентуЇ д≥¤льн≥сть —ѕƒ. —тратег≥чн≥ ц≥л≥:

ѕ≥дтримка ≥снуючого б≥знесу

—творенн¤ умов дл¤ ≥снуванн¤ та розвитку б≥знесу

—творенн¤ та розвиток ≥нфраструктури

ѕ≥дтримка ≥снуючого б≥знесу

наданн¤ послуг б≥знес-центром;

створенн¤ умов дл¤ розвитку легкоњ промисловост≥;

зменшенн¤ податк≥в дл¤ виробник≥в;

наданн¤ тимчасовоњ роботи неповнол≥тн≥м;

залученн¤ ≥нвестиц≥й;

покращенн¤ стосунк≥в ≥з контролюючими органами.

—творенн¤ та розвиток ≥нфраструктури

створенн¤ б≥знес-центру та б≥знес-≥нкубатору;

налагодженн¤ системи комун≥кац≥й (рад≥о, телебаченн¤, дорогиЕ);

створенн¤ ≥нновац≥йного центру;

б≥знес-стор≥нки в «ћ≤;

створенн¤ ради п≥дприЇмц≥в;

створенн¤ фонду п≥дтримки п≥дприЇмц≥в;

створенн¤ системи збору ≥нформац≥њ;

створенн¤ координац≥йноњ ради;

створенн¤ профсп≥лки п≥дприЇмц≥в;

в≥дкритт¤ в≥дд≥ленн¤ торговоњ палати;

налагодженн¤ системи кредитуванн¤.

—творенн¤ умов дл¤ заснуванн¤ та розвитку б≥знесу

створенн¤ Ѕ-÷ та Ѕ-1;

створенн¤ системи наданн¤ п≥льг новоствореним б≥знесам;

створенн¤ системи ≥нвестуванн¤;

зменшенн¤ податк≥в дл¤ виробник≥в;

створенн¤ курс≥в при навчальних закладах "ќснови б≥знесу";

створенн¤ системи збору б≥знес-≥нформац≥њ;

створенн¤ представництва б≥знесмен≥в при депутатському корпус≥.

≤дењ

ландшафтний парк (канатна дорога);

туризм (зона в≥дпочинку, розваг, порт);

переробка в≥дход≥в;

рад≥останц≥¤;

ресторани швидкого обслуговуванн¤;

еколог≥чно-чистий транспорт;

централ≥зована система дит¤чих кафе;

мед≥а-б≥бл≥отека;

культурний центр;

парковка;

ремонт житлового фонду;

енергозбер≥гаюч≥ технолог≥њ;

домофони;

б≥о-туалети;

овочевий магазин.

≤стор≥¤ незаперечно доводить: будь-¤ка держава здатна утвердити свою м≥ць та ц≥л≥сн≥сть лише тод≥, коли ≥снуЇ система ≥дей, ¤к≥ визначають не лише ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтири розбудовчого процесу, а й спроможн≥ об'Їднати серц¤ ≥ душ≥ людей, згуртувати нац≥ю, стати потужним стимулом сусп≥льного прогресу.

Ќакреслена базова основа, зроблено Ївропейський виб≥р ”крањною, њњ в≥ддан≥сть загальнолюдським ц≥нност¤м, принципам утвердженн¤ прав та свобод людини.

« цим орган≥чно пов'¤зана важлива складова стратег≥њ ”крањни - ≥нновац≥йний шл¤х розвитку.

—учасна цив≥л≥зац≥¤ - це цив≥л≥зац≥¤ пост≥ндустр≥альна, це висок≥ технолог≥њ, ≥нформац≥йне сусп≥льство.

ƒес¤тир≥чний досв≥д нашоњ держави даЇ можлив≥сть сказати, що стратег≥чн≥ ≥дењ розвитку нашого сусп≥льства виконують активно свою моб≥л≥зуючу функц≥ю20.

ƒинам≥ка розвитку малого ≥ середнього б≥знесу в крањнах «аходу ≥ в ”крањн≥, зокрема в м.  омсомольську, даЇ можлив≥сть передбачати, що в недалекому майбутньому цей сектор господарюванн¤ буде розвиватис¤.

’от≥лось би думати, що в найближчий час ≥ наша крањна, враховуючи великий заруб≥жний досв≥д, п≥де по шл¤ху адаптац≥њ п≥дприЇмств малого б≥знесу до умов сьогоденн¤ в розвитку економ≥ки ”крањни. “им б≥льше, що в даний час малий ≥ середн≥й б≥знес не використовуЇтьс¤ в повн≥й м≥р≥, ¤к у зб≥льшенн≥ об'Їм≥в виробництва, так ≥ в п≥двищенн≥ його ефективност≥ ≥ збалансованост≥. ћале п≥дприЇмництво веде до оздоровленн¤ економ≥ки в ц≥лому, що можливо просл≥дкувати в дан≥й робот≥. ј отже, кращим виходом ≥з ситуац≥њ, що ≥снуЇ в ”крањн≥, була б державна пол≥тика ур¤ду, направлена на розширенн¤ ≥ розвиток малого п≥дприЇмництва в наш≥й крањн≥. ѕерспективн≥сть розвитку сектору малого ≥ середнього п≥дприЇмництва в сучасн≥й економ≥ц≥, а отже, ≥ великий ≥нтерес до нього не сл≥д розгл¤дати ¤к необх≥дн≥сть, ¤к довгочасний напр¤мок структурноњ пол≥тики. ѕро це можна зробити висновок ≥з "«акону про п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть". јдже саме мал≥ п≥дприЇмства, особливо при активному спри¤нн≥ державноњ пол≥тики в дан≥й сфер≥, можуть стати основою ринкових структур у багатьох галуз¤х, забезпечать приплив ≥нвестиц≥й у сфери найб≥льш ефективного використанн¤ ресурс≥в ≥ саме тому дозвол¤ть з'Їднати процеси структурноњ пол≥тики ≥ формуванн¤ всеукрањнського ринку та його активноњ ≥нтеграц≥њ у —в≥товий ринок.

ћи стиль житт¤

«в≥р¤Їмо ≥з часом.

„и то економ≥чний бум,

ј чи демограф≥чний спад,

¬ черговий раз

«а ”крањну-мат≥р

¬стаЇ нар≥д,

ўоб неньку вр¤тувать

яке житт¤ нам уготовлено сьогодн≥.

–озк≥шн≥ в≥лли, пишн≥њ сади.

«алежати це буде лиш в≥д нас

св≥домих,

ўоб у черговий раз нам не накликати б≥ди.

ƒавайте вир≥шимо раз ≥ назавжди -

Ќам необх≥дно економ≥ку п≥дн¤ти!

¬ставайте юн≥, молод≥,

бо ви лиш здатн≥ творчо працювати.

(автор)

—писок використаних джерел

јбрамов ¬., –одомисельський ћ. ѕ≥дприЇмство, малий б≥знес ≥ ринкова конкуренц≥¤ // ≈коном≥ка ”крањни. - 1995.- є 11. - —.67.

Ѕор ћ.«. »стори¤ мировой экономики.  онспект лекций.- ћ., 1998.-288с.

¬иноградська ј. –озвиток малого п≥дприЇмництва // ≈коном≥ка ”крањни. - 1999. - є 2. - —.36.

√альчинський ј.—. ќбраним шл¤хом. -  ., 1999.-64 с.

√альчинський ј.—. —уперечност≥ реформ: у контекст≥ цив≥л≥зац≥йного прогресу. -  ., 2001.-320 с.

√ейц ¬.ћ., ’. ‘орт ≈коном≥ка ”крањни ≥ п≥дсумки перетворень та перспективи зростанн¤. -  ., 2000. - 432 с.

ƒз≥сь √. ћалий б≥знес ¤к феномен ринковоњ економ≥ки // ≈коном≥ка ”крањни. - 1998. - є1. - —.84-85.

«акон ”крањни ѕро п≥дприЇмництво. -  ., 1998 р.

«акон ”крањни ѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва. -  ., 2000 .

«адо¤ ј.ј., ѕетрун¤ ё.™., ќснови економ≥чноњ теор≥њ. - ћ., 2000. - —.133.

≤ванов ё.Ѕ.,  равченко ё.≤. ¬ступ до б≥знесу. -  ., 1995. 252 с.

 иселев ј.ѕ. “еори¤ и практика современного бизнеса. -  ., 1995. - 248 с.

 ирилова  .ё.  орн≥йчук Ћ.я. ≤стор≥¤ економ≥чноњ думки. -  ., 1995. -415 с.

 ириченко ќ. ƒе¤к≥ аспекти входженн¤ ”крањни в св≥тову господарську систему // ≈коном≥ка ”крањни. - 1997. - є7. - —.75.

 ирцнер ».ћ.  онкуренци¤ и предпринимательство. - ћ., 2001.-239 с.

Ћановик Ѕ.ё. ћатис¤кевич «.ћ. ћахтейко –.ћ. ≈коном≥чна ≥стор≥¤ ”крањни ≥ св≥ту. -  ., 1999.-737 с.

ѕрограма розвитку малого п≥дприЇмництва на 2001-2002 рр. у ѕолтавськ≥й област≥. - ѕ., 2001.-10 с.

ѕрограма п≥дтримки малого п≥дприЇмництва в м. омсомольську на 2001-2002 рр. -  ., 2001. - с.

ѕарс¤н ¬., ∆уравльов ћ., ѕроблеми малого б≥знесу // ≈коном≥ка ”крањни 2000. - є 4. - —.83.

–ег≥ональна програма розвитку малого п≥дприЇмства у ѕолтавськ≥й област≥ на 2001-2002рр. - ѕ. 2001. -6 с.

”крањна на злам≥ тис¤чол≥ть ≥сторичний екскурс, проблеми, тенденц≥њ, перспективи. -  ., 2000.-—. 236-239.

Ўевеленко —.ƒ. ‘ед≥в ≤.≤. ѕ≥дприЇмництво ≥ п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть.-  ., 2000. —. 95-100.



Ќа головну




—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz