–≥зн≥ модел≥ економ≥ки
Ќ≥мецька модель економ≥ки
ѕол≥тика соц≥ального ринкового господарства
–инковий лад Ќ≥меччини спочатку був "створений теоретично".ѕ≥д час ƒругоњ —в≥товоњ в≥йни кращ≥ науковц≥ та юристи Ќ≥меччини ќ. –остов, ¬. –епке, ¬. ќнкен замислились над њњ подальшою долею. –озроблен≥ ними теоретичн≥ засади були узагальнен≥ й представлен≥ ¤к економ≥чна пол≥тика јльфредом ћюллером - јрмаком.ѕ≥сл¤ в≥йни вт≥лен≥ в реальну економ≥чну пол≥тику Ћюдв≥гом ≈рхардом.
ќсобливост≥ н≥мецькоњ економ≥чноњ системи:
ѕо-перше, при дом≥нуванн≥ ознак ринковоњ економ≥ки, ≥снуЇ державне регулюванн¤, ¤ке охоплюЇ т≥ сфери господарства, де ринков≥ механ≥зми ви¤вл¤ютьс¤ нед≥Їздатними, малоефективними (осв≥та, оборона, нац≥ональна безпека, с≥льське господарство, суднобудуванн¤, вуг≥льна промислов≥сть);
ѕо-друге, державн≥ п≥дприЇмства дотримуютьс¤ вс≥х ринкових закон≥в: менеджери самост≥йно приймають д≥лов≥ р≥шенн¤, несуть за них повну в≥дпов≥дальн≥сть, п≥дприЇмства д≥ють на комерц≥йних засадах. якщо державн≥ п≥дприЇмства виконуютьсоц≥альн≥ зобов"¤занн¤, наприклад, прибиранн¤ вулиць, плануванн¤ м≥ст, прокладанн¤ автошл¤х≥в, вони д≥ють ¤к публ≥чн≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ не мають на мет≥ отриманн¤ прибутку;
ѕо-третЇ: особи, ¤к≥ не беруть участ≥ у створенн≥ ринкового доходу (люди похилого в≥ку, д≥ти, хвор≥, безроб≥тн≥), отримують допомогу в≥д держави, ¤ка забезпечуЇ њм пристойний р≥вень житт¤;
ѕо-четверте, держава в соц≥альному ринковому господарств≥ проводить активну пол≥тику регулюванн¤ економ≥чного зростанн¤, захисту конкуренц≥њ, соц≥альноњ п≥дтримки незахищених верств сусп≥льства.
” процес≥ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ перебуваЇ —х≥дна Ќ≥меччина, возз"Їднана ≥з «ах≥дною Ќ≥меччиною, але вона ще значно в≥дстаЇ в≥д свого зах≥дного партнера.
Ќ≥мецька модель близька до ¤понськоњ. ¬плив держави менший, спр¤мований на вир≥шенн¤ соц≥альних питань. ¬ир≥шальна роль належить банкам, ¤ким надана велика автоном≥¤.
Ўведська модель економ≥ки
≈коном≥чний лад - демократичний соц≥ал≥зм ринкового типу
≈коном≥ка - Ї кап≥тал≥стичною. ѕонад 90 в≥дсотк≥в промисловост≥ знаходитьс¤ в приватн≥й власност≥. –≥шенн¤ про виробництво ≥ розпод≥л товар≥в приймаЇ ринок. ѕрактично вс≥ витрати на осв≥ту ≥ соц≥альне забезпеченн¤ бере на себе держава в особ≥ ур¤ду. «а ознакою перерозпод≥лу ресурс≥в Ўвец≥ю не можна однозначно зарахувати н≥ до соц≥ал≥стичних, н≥ до кап≥тал≥стичних держав.
ќсоблив≥сть - соц≥альна спр¤мован≥сть, скороченн¤ майновоњ нер≥вност≥ шл¤хом перерозпод≥лу нац≥онального доходу на користь менш забезпечених шар≥в сусп≥льства. ’арактерно на¤вн≥сть квал≥ф≥кованоњ робочоњ сили. онкурентна здатн≥сть шведськоњ продукц≥њ забезпечуЇтьс¤ њњ високою ¤к≥стю ( "¬ольво" - ¤к≥сть ). „асто шведську модель називають другою моделлю соц≥ал≥зму, бо матер≥альне благополучч¤ громад¤н - головне. ¬ажливий показник - к≥льк≥сть товару. √оловна мета економ≥чного ладу - всем≥рне пол≥пшенн¤ житт¤ людей, правового ≥ соц≥ального захисту, стаб≥льний соц≥альний розвиток, збереженн¤ основних засоб≥в виробництва у особистому волод≥нн≥.
Ўведська мат≥р починаЇ отримувати допомогу в≥д орган≥в охорони здоров"¤ ще до народженн¤ дитини. « моменту народженн¤ ≥ дал≥ все житт¤ медичне ≥ стоматолог≥чне обслуговуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за державний рахунок. «агальнодоступним Ї отриманн¤ осв≥ти в державних навчальних закладах ( в≥д ¤сел до ун≥верситет≥в); те ж саме можна сказати про право людей похилого в≥ку та ≥нвал≥д≥в отримувати пенс≥ю ≥ жити в спец≥ально пристосованих дл¤ них будинках. Ѕезроб≥тн≥ ≥ роб≥тники, ¤к≥ втратили працездатн≥сть, користоуютьс¤ соц≥альними п≥льгами.
—уттЇва р≥зниц¤ м≥ж Ўвец≥Їю ≥ рештою промислово розвинених пол¤гаЇ в тому, що виплати на соц≥альне забезпеченн¤ становл¤ть у Ўвец≥њ 90 в≥дсотк≥в середньоњ зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в, зайн¤тих у промисловост≥. ¬ ≥нших крањнах частка соц≥альних виплат коливаЇтьс¤ в середньому в межах 30-40 %.
ўоб користуватис¤ встановленими п≥льгами, шведи плат¤ть одну з найвищих у св≥т≥ ставок податку - 36,5% ¬¬ѕ ( у Ќ≥меччин≥ 22,6%, —Ўј - 20%), за р≥к кожен швед маЇ в≥ддати до державного бюджету ¤к податок 56,7% свого доходу, англ≥Їць - 40%, канадець - 48,8%.
јмериканська модель ринковоњ економ≥ки
Ћ≥берально-ринкова економ≥ка
” основу покладена система спри¤нн¤ п≥дприЇмництву, дос¤гненню особистого усп≥ху, збагаченн¤ найб≥льш активноњ частини населенн¤. ѕроблеми соц≥альноњ р≥вноваги не розгл¤даютьс¤ . втручанн¤ держави уфункц≥онуванн¤ економ≥ки незначне.достатн≥й р≥вень малозабезпечених шар≥в населенн¤ забезпечуЇтьс¤ за рахунок перерозпод≥лу частини нац≥онального доходу або податкових регул¤тор≥в. ¬ ц≥лому нац≥ональне господарство характеризуЇтьс¤ високим р≥внем економ≥чного благополучч¤.
¬ир≥шальну роль в≥д≥гравають б≥рж≥ (товарна, сировинна, фондова, прац≥), а не банки.
–оль федерального ур¤ду менша, н≥ж у ≥нших крањнах, дл¤ нього дуже важлива громадська думка. ѕодатки та державн≥ витрати значно менш≥, н≥ж у ≥нших крањнах. ƒержавна власн≥сть у промисловост≥ незначна.
—Ўј формувалис¤ ¤к крањна переселенц≥в з≥ —тарого —в≥ту, тому дл¤ п≥дприЇмц≥в характерн≥ риси м≥грант≥в: прагматизм, авантюризм, ≥ндив≥дуал≥зм, працездатн≥сть, тому ринковий лад маЇ в≥дбитки свободолюбства, в≥льного п≥дприЇмництва, м≥н≥мального втручанн¤ держави в розвиток економ≥чних под≥й.
ќсновний т¤гар витрат на оплату послуг з охорони здоров"¤, дит¤чих ≥ шк≥льних установ, на отриманн¤ вищоњ осв≥ти, пенс≥йне забезпеченн¤ л¤гаЇ на плеч≥ окремих громад¤н та њхн≥ с≥м"њ.
јмериканська ф≥лософ≥¤ б≥знесу за мету ставить отриманн¤ максимально можливого прибутку, задовольн¤ючи споживацьк≥ потриби.
ѕор≥вн¤льний анал≥з економ≥чного ладу —Ўј та япон≥њ
| —Ўј | япон≥¤ | |
| ѕрибуток | ороткострокова мета д≥¤льност≥ компан≥њ. ¬насл≥док такоњ стратег≥њ 65 % прибутку виплачуЇтьс¤ у вигл¤д≥ див≥денд≥в ≥ лише 35% ре≥нвестуЇтьс¤ у б≥знес. | ƒовгостроковий п≥дх≥д до визначенн¤ рол≥ прибутку: майже весь отриманий прибуток в≥дразу вкладаЇтьс¤ в розширенн¤ ф≥рми. |
| ≤нвестиц≥њ | ‘≥рми прагнуть ¤кнайшвидше отримати прибуток в≥д кап≥таловкладень, тому кошти вкладаютьс¤ передус≥м у ц≥нн≥ папери, а не в оновленн¤ основних фонд≥в, бо перший вар≥ант окупаЇтьс¤ швидше та в б≥льших розм≥рах. | ѕ≥дприЇмства налаштован≥ на довге оч≥куванн¤ прибутку в≥д ≥нвестиц≥й: не менше п"¤ти рок≥в, тому пер≥од окупност≥ тривалий. |
| –обоча сила | јмериканськ≥ роб≥тники: - зв≥льн¤ютьс¤ адм≥н≥страц≥Їю, коли в них немаЇ б≥льше потреби; - часто зм≥нюють м≥сце роботи на б≥льш привабливе; - заробл¤ють б≥льше своњх ¤понських колег; - отримують платню за ≥ндив≥дуальн≥ результати роботи. |
японськ≥ роб≥тники: - повн≥стю захищен≥ в≥д безроб≥тт¤, ¤к правило, н≥коли в житт≥ не зм≥нюють м≥сце роботи; - заробл¤ють менше американських колег; - оц≥нюЇтьс¤ колективна робота. |
| –оль ур¤ду | ≤снуванн¤ антимонопольного законодавства, оск≥льки вважаЇтьс¤, що конкуренц≥¤ Ї основою високого загального добробуту. ¬≥дсутн≥ нав≥ть елементи нац≥онального плануванн¤. | ¬елик≥ ф≥рми утворюють г≥гантськ≥, вертикально ≥нтегрован≥ групи, ¤к, наприклад, ћ≥цуб≥с≥ √руп, що включаЇ 9 велетенських компан≥й, ¤к≥ д≥ють у р≥зних галуз¤х економ≥ки. Ќа макрор≥вн≥ економ≥ки використовуЇтьс¤ нац≥ональне ≥ндикативне (рекомендальне) плануванн¤. |
японська модель економ≥ки
ѕоЇднанн¤ ринкового та макроеконом≥чного регулювань
ер≥вна роль держави на основн≥ напр¤ми розвитку господарства. ¬она приймаЇ участь у становленн≥ окремих галузей. ¬с¤ господарська д≥¤льн≥сть п≥дпор¤дковуЇтьс¤ загальнонац≥ональним ≥нтересам, де високо розвинено почутт¤ нац≥ональноњ гордост≥. ” крањнах сформовано найвищий р≥вень орган≥зованост≥, ¤кост≥ продукц≥њ, технолог≥й, але не найвищоњ зарплати.
"якщо роб≥тник маЇ час поправити краватку - значить в≥н не зайн¤тий роботою" - дев≥з на "ћ≥цуб≥с≥".
Ѕудують з колес. ожен знаЇ своЇ м≥сце у своЇму квадрат≥. ¬ир≥шуютьс¤ еколог≥чн≥ проблеми. ¬ир≥шенн¤м соц≥альних завдань займаютьс¤ виробнич≥ корпорац≥њ, об'Їднанн¤. —тимулюЇтьс¤ участь в управл≥нн≥ п≥дприЇмством. ’арактерне в≥дставанн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤ в≥д зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, що забезпечуЇ високу конкурентоспроможн≥сть ¤понських товар≥в на св≥товому ринку при б≥льш низьких затратах у пор≥вн¤нн≥ з в≥дпов≥дними аналогами ≥нших розвинутих крањн. –оботизац≥¤ високого р≥вн¤. Ќамаганн¤ дос¤гти безлюдних технолог≥й.
Ќа фон≥ ¤скраво вираженоњ регулюючоњ рол≥ держави, державне соц≥альне забезпеченн¤ в≥дсутнЇ. ÷ю роль виконують ф≥рми. ¬ир≥шальна роль в економ≥ц≥ належить банкам.
японська економ≥ка була повн≥стю зруйнована п≥сл¤ ≤≤ св≥товоњ в≥йни. ƒл¤ њњ в≥дновленн¤ було встановлено демократичну пол≥тичну систему та економ≥ку в≥льного ринку. «асоби виробництва було передано у приватну власн≥сть. √оловна мета б≥знесу япон≥њ - контроль над частиною ринку, посиленн¤ ф≥рми, нац≥њ. ѕрибуток ¤понц≥ розгл¤дають ¤к зас≥б дос¤гненн¤ мети.
японська економ≥ка Ї ≤≤≤ в св≥т≥. —ьогодн≥ япон≥¤ потерпаЇ в≥д надм≥рноњ жорстокоњ монетарноњ пол≥тики. японська система суворо контролюЇтьс¤ ≥ лише ≥нод≥ в≥дкриваЇтьс¤ перед новими учасниками.